Ухвала

від 02.10.2023 по справі 620/8241/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

02 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 620/8241/22

адміністративне провадження № К/990/31619/23

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В., перевіривши касаційну скаргу Виконавчого комітету Чернігівської міської ради на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 березня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2023 року у справі №620/8241/22 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Чернігівської міської ради, третя особа - Управління транспорту, транспортної інфраструктури та зв`язку Чернігівської міської ради про визнання протиправними бездіяльності і дій, визнання незаконним та протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Виконавчого комітету Чернігівської міської ради, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність і дії Виконавчого комітету, які отримали свій вияв у нереагуванні на неодноразові звернення ОСОБА_1 щодо виконання його законних вимог;

- визнати незаконним та протиправним рішення Виконавчого комітету від 28 квітня 2022 року №98 стосовно фінансування та призупинення Програми компенсації пільгового перевезення, а саме - безкоштовного перевезення ветеранів війни у міському та приміському автомобільному транспорті;

- зобов`язати Виконавчого комітету згідно своїх функціональних обов`язків та владних повноважень відновити пільгове перевезення ветеранів війни, пільгових категорій громадян в автомобільному міському та приміському транспорті загального користування.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 березня 2023 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2023 року, позов задоволено частково.

Визнано протиправним пункт 16 Додатку до рішення Виконавчого комітету Чернігівської міської ради «Про призупинення дії окремих міських цільових Програм на період дії воєнного стану» від 28 квітня 2022 року №98, у редакції рішення Виконавчого комітету міської ради від 02 червня 2022 року №153, згідно з яким призупиняється фінансування з бюджету Чернігівської міської територіальної громади Програми компенсації пільгових перевезень окремих категорій громадян в міському електро- та автомобільному транспорті загального користування на 2022-2024 роки на період дії воєнного стану.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Ухвалами Верховного Суду від 27 липня 2023 року та від 28 серпня 2023 року касаційні скарги Виконавчого комітету Чернігівської міської ради на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 березня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2023 року у справі №620/8241/22 повернуті скаржнику.

14 вересня 2023 року відповідач втретє засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 березня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2023 року. Скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Перевіривши вказану касаційну скаргу, Суд дійшов висновку про її повернення виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним. Тому касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами, які необхідно вказати у формі, визначеній пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України.

Перевіркою змісту касаційної скарги встановлено, що скаржник, на виконання вимог статті 330 КАС України, як на підставу звернення до Суду посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та вказує на те, що судами першої та апеляційної інстанцій не були враховані висновки, викладені у постановах Верховного Суду у справах №802/2474/17-а, №826/406/16, №1340/4630/18, №826/4406/16, №1340/4630/18, №712/3842/17, №500/477/15-а, №640/11938/20, №219/5142/16-ц, №236/1935/17, №640/11938/20 та Великої Палати Верховного Суду у справі №802/2474/17-а.

Обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

Верховний Суд зауважує, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права. Обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

Так, на предмет подібності оцінюються саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмета позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд визначає, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, подібність також визначаться за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно.

Посилання на зазначену вище практику Верховного Суду (без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції було зроблено відповідні висновки, без доведення подібності правовідносин у справах) щодо оцінки того чи іншого аргументу суб`єкта владних повноважень, які зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судами попередніх інстанцій у цій справі норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.

У разі посилання на висновки Верховного Суду, які на думку скаржника не були враховані судами першої та апеляційної інстанцій, необхідно посилатися на ті висновки, які були зроблені на підставі дослідження норм, що підлягають застосуванню у спірних правовідносинах за однакових умов.

В цьому контексті Суд зазначає, що скаржник не довів подібність правовідносин, натомість лише здійснює посилання на окремі витяги з постанов Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду без зазначення конкретної норми права, яку неправильно застосовано судами першої та апеляційної інстанцій, висновок щодо якої викладено Верховним Судом, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

Просте посилання у тексті касаційної скарги на те, що справи є подібними без аналізу подібності предмету спору, підстав позову, змісту позовних вимог, встановлених фактичних обставин та матеріально-правового регулювання спірних правовідносин не є належним обґрунтуванням подібності правовідносин.

Таким чином, наведене обґрунтування підстав звернення до Верховного Суду із касаційною скаргою не є достатнім у розумінні пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Також, Суд зазначає, що посилання скаржника на підпункти пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не звільняє особу від обов`язку обґрунтування підстав касаційного оскарження у взаємозв`язку із посиланням на частину четверту статті 328 КАС України та не є достатнім для відкриття касаційного провадження у справі.

Разом з тим, Верховний Суд вже надавав пояснення щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги в частині викладення підстав касаційного оскарження судових рішень, проте скаржником так і не враховано зауважень, викладених Верховним Судом в ухвалах від 27 липня 2023 року та від 28 серпня 2023 року.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, натомість, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження з обґрунтуванням того, в чому саме полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення (рішень).

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332 КАС України, Суд

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Виконавчого комітету Чернігівської міської ради на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 березня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2023 року у справі №620/8241/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Чернігівської міської ради, третя особа - Управління транспорту, транспортної інфраструктури та зв`язку Чернігівської міської ради про визнання протиправними бездіяльності і дій, визнання незаконним та протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії - повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет», а у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв`язку.

Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами, у спосіб їх надсилання до суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Кашпур