Ухвала

від 29.09.2023 по справі 389/2631/20

ЗНАМ’ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

29.09.2023

ЄУН №389/2631/20

Провадження №1-кп/389/292/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2023 року Знам`янський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участюпрокурора ОСОБА_3 ,обвинуваченого ОСОБА_4 ,захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020120000000128 від 30 квітня 2020 року за обвинуваченням

ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Знам`янського міськрайонного суду перебуває кримінальне провадженнявнесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020120000000128 від 30 квітня 2020 року, стосовно ОСОБА_4 , обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України.

Згідно з обвинувальним актом, напочатку 2019 року,точноїдатитачасудосудовим розслідуваннямневстановлено,директорТДВ «Колос» ОСОБА_4 ,будучи достовірнообізнанимупорядкутапідставахнаданняукористування земельнихділянок,діючивсуперечст.ст. 81, 116, 125, 126, 211 Земельного кодексуУкраїни,всуперечст. 1 ЗаконуУкраїни «Продержавнийконтрольза використаннямтаохороноюземель», всуперечст. 20 ЗУ «Проземлеустрій» та всуперечпостановиКМУ № 1134 від 02.11.2011 «ПрозатвердженняПорядку розробленняпроектівземлеустрою,щозабезпечуютьеколого-економічне обгрунтування свозміни та впорядкування угідь» діючиумисно,переслідуючи метувласногозбагачення,вступиввзлочиннузмовузневстановленими досудовим розслідуванням особами з метою самовільного захоплення земельнихділянок,комунальноїформивласності,зцільовимпризначенням-ведення товарного сільськогосподарського товариства,складомугідь - пасовища,що розташованінатериторіїДмитрівськоїсільськоїрадиЗнам`янськогорайону, Кіровградської області, які були сформовані при проведенні інвентаризації земель таякірозташованінеподалікземельнихділянок,якіперебуваютьв орендному користуванні підприємства належного ОСОБА_4 .

Реалізовуючи свої наміри, ОСОБА_4 та невстановлені досудовим розслідуванням особи, діючи умисно, з корисливих спонукань, всупереч ст.ст. 81, 116, 125, 126, 211 Земельного кодексу України, в супереч ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», в супереч ст. 20 ЗУ «Про землеустрій» та в супереч постанови КМУ № 1134 від 02.11.2011 «Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою, що забезпечують еколого - економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь», восени 2019 року, залучили працівників ТДВ «Колос», які не усвідомлювали їх дійсних злочинних намірів спрямованих на самовільне зайняття земельних ділянок та використовуючи сільськогосподарську техніку належну підприємству ТДВ «Колос» та ТОВ «РосАгро» самовільно, без оформлення будь-яких документів, не зважаючи на визначення призначення землі як пасовищ, обробили вказані земельні ділянки та частину з яких, діючи умисно, переслідуючи мету власного збагачення засіяли озимими сільськогосподарськими культурами, а саме: земельну ділянку площею 33, 261 га (кадастровий номер 3522281500:02:003:9146 перебуває в комунальній власності) самовільно засіяли сільськогосподарською культурою озимою пшеницею, земельну ділянку площею 37, 2157 га (кадастровий номер 3522281500:02:003:9137 перебуває в комунальній власності) самовільно засіяли сільськогосподарською культурою рапсом. земельну ділянку площею 49, 0363 га (кадастровий номер 3522281500:02:003:9140 перебуває в комунальній власності) самовільно засіяли сільськогосподарською культурою озимою пшеницею, земельну ділянку площею 21, 9968 га (кадастровий номер 3522281500:02:003:9136 перебуває в комунальній власності) самовільно засіяли сільськогосподарською культурою озимою пшеницею, земельну ділянку площею 12, 0534 га (кадастровий номер 3522281500:02:003:9132 перебуває в комунальній власності) самовільно засіяли сільськогосподарською культурою озимою пшеницею.

У подальшому, на початку 2020 року, ОСОБА_4 та невстановлені досудовим розслідуванням особи, діючи відповідно їх раніше досягнутої злочинної домовленості на самовільне заняття 13 земельних ділянок, комунальної форми власності, які були сформовані при зазначених вище обставинах проведення інвентаризації в 2013 році затвердженої розпорядженням голови Знам`янської РДА Кіровоградської області № 425-р від 18.11.2013, з метою власного збагачення, протягом березня - травня 2020 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, всупереч ст.ст. 81, 116, 125, 126, 211 Земельного кодексу України, в супереч ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», всупереч ст. 20 ЗУ «Про землеустрій» та в супереч постанови КМУ № 1134 від 2.11.2011 «Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою, що убезпечують еколого - економічне обґрунтування сівозміни та впорядкуванняугідь», використовуючи сільськогосподарську техніку належну підприємству ТОВ «РосАгро» та ТДВ «Колос» самовільно, без оформлення будь-яких документів, здійснили обробіток земельних ділянок та частину з яких, ОСОБА_4 та невстановлені досудовим розслідуванням особи діючи умисно, переслідуючи мету власного збагачення засіяли сільськогосподарськими культурами, а саме: земельну ділянку площею 37, 1546 га (кадастровий номер 3522281500:02:003:9149 перебуває в комунальній власності) самовільно засіяли сільськогосподарською культурою кукурудзою; земельну ділянку площею 17, 3796 га (кадастровий номер 3522281500:02:003:9147 перебуває в комунальній власності) самовільно засіяли сільськогосподарською культурою кукурудзою; земельну ділянку площею 25, 1649 га (кадастровий номер 3522281500:02:003:9145 перебуває в комунальній власності) самовільно засіяли сільськогосподарською культурою кукурудзою; земельну ділянку площею 41, 9504 га (кадастровий номер 3522281500:02:003:9138 перебуває в комунальній власності) самовільно засіяли сільськогосподарською культурою кукурудзою; земельну ділянку площею 19, 1546 га (кадастровий номер 3522281500:02:003:9135 перебуває в комунальній власності) самовільно засіяли сільськогосподарською культурою кукурудзою; земельну ділянку площею 17, 5883 га (кадастровий номер 3522281500:02:003:9134 перебуває в комунальній власності) самовільно засіяли сільськогосподарською культурою кукурудзою; земельну ділянку площею 17, 0823 га (кадастровий номер 3522281500:02:003:9133 перебуває в комунальній власності) самовільно засіяли сільськогосподарською культурою кукурудзою; земельну ділянку площею 10, 0766 га (кадастровий номер 3522281500:02:003:9131 перебуває в комунальній власності) самовільно засіяли сільськогосподарською культурою кукурудзою.

В обвинувальному акті зазначено, що своїми умисними протиправними діями ОСОБА_4 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 197-1 КК України, тобто самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному власнику вчиненому групою осіб.

Також, згідно з обвинувальним актом, реалізовуючи свої злочинні наміри, ОСОБА_4 та невстановлені досудовим розслідуванням особи, діючи умисно, з корисливих спонукань, всупереч ст.ст. 81, 116, 125, 126, 211 Земельного кодексу України, в супереч ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», в супереч ст. 20 ЗУ «Про землеустрій» та в супереч постанови КМУ № 1134 від 02.11.2011 «Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою, що забезпечують еколого - економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь», протягом березня-травня 2020 року, залучили працівників ТДВ «Колос», які не усвідомлювали їх дійсних злочинних намірів спрямованих на самовільне зайняття земельних ділянок та використовуючи сільськогосподарську техніку належну підприємству та ТДВ «Колос» та ТОВ «РосАгро» самовільно, без оформлення будь-яких документів, не зважаючи на належність зазначених земель до категорії особливо цінних, обробили вказану земельну ділянку, діючи умисно, переслідуючи мету власного збагачення засіяли сільськогосподарськими культурами, а саме: - земельна ділянка площею 1, 739 га (кадастровий номер 3522281500:02:006:9210 перебуває в комунальній власності та яка відноситься до особливо цінних ґрунтів шифр 41е, яка входить до переліку, затвердженого наказом Держкомзему України від 06 жовтня 2003 року № 245, особливо цінних груп ґрунтів провінції ОСОБА_6 ) самовільно засіяли сільськогосподарською культурою кукурудзою.

Таким чином, своїми умисними протиправними діями ОСОБА_4 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 197-1 КК України, тобто самовільне зайняття земельних ділянок особливо цінних земель вчинене групою осіб.

Крім вказаного, згідно з обвинувальним актом, на початку 2020 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, директор ТДВ «Колос» ОСОБА_4 , будучи достовірно обізнаним у порядку та підставах надання у користування земельних ділянок, діючи в супереч ст.ст. 81, 116, 125, 126, 211 Земельного кодексу України, в супереч ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», в супереч ст. 20 ЗУ «Про землеустрій» та в супереч постанови КМУ № 1134 від 02.11.2011 «Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь» діючи умисно, переслідуючи мету власного збагачення, вступив в злочинну змову з невстановленими досудовим розслідуванням особами, з метою самовільного захоплення земельних ділянок, комунальної форми власності, з цільовим призначенням - ведення товарного сільського господарства, складом угідь - пасовища, що розташовані на території Дмитрівської сільської ради Знам`янського району, Кіровоградської області, які були сформовані при проведенні інвентаризації земель та які розташовані неподалік земельних ділянок, які перебувають в орендному користуванні підприємства належного ОСОБА_4 .

Реалізовуючи свої злочинні наміри, ОСОБА_4 та невстановлені досудовим розслідуванням особи, діючи умисно, з корисливих спонукань, всупереч ст.ст. 81, 116, 125, 126, 211 Земельного кодексу України, в супереч ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», в супереч ст. 20 ЗУ «Про землеустрій» та в супереч постанови КМУ № 1134 від 02.11.2011 «Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою, що забезпечують еколого - економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь», протягом березня-травня 2020 року, залучили працівників ТДВ «Колос», які не усвідомлювали їх дійсних злочинних намірів спрямованих на самовільне зайняття земельних ділянок та використовуючи сільськогосподарську техніку належну підприємству та ТДВ «Колос» та ТОВ «РосАгро» самовільно, без оформлення будь-яких документів, не зважаючи на визначення призначення землі як пасовищ,обрали вказані земельні ділянки та частину з яких, діючи умисно, переслідуючи мету власного збагачення засіяли сільськогосподарськими культурами, а саме: земельну ділянку площею 4, 551 га (кадастровий номер 3522281500:02:003:9142 перебуває в комунальній власності) самовільно засіяли сільськогосподарською культурою кукурудзою; земельну ділянку площею 7, 964 га (кадастровий номер 3522281500:02:003:9144 перебуває в комунальній власності) самовільно засіяли сільськогосподарською культурою кукурудзою; земельної ділянки площею 27, 235 га (кадастровий номер 3522281500:02:003:9148 перебуває в комунальній власності) самовільно засіяли сільськогосподарською культурою кукурудзою. - земельної ділянки площею 66, 0428 га (кадастровий номер 3522281500:02:003:9150 перебуває в комунальній власності) самовільно засіяли сільськогосподарською культурою кукурудзою.

Тобто, в обвинувальному акті вказано: таким чином, своїми умисними протиправними діями ОСОБА_4 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 197-1 КК України, тобто самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному власнику вчиненому групою осіб.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник заявили клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку зі закінченням строків давності, на підставі ст. 49 КК України.

Прокурор в судовому засіданні не заперечував щодо задоволення заявленого клопотання та звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставіст.49 КК України.

Представник потерпілого в судове засідання не з`явився.

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, приходить до висновку, що обвинуваченого слід звільнити від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження слід закрити, виходячи з наступного.

Згідно зі ст.44КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення,звільняєтьсявідкримінальноївідповідальностіу випадках, передбачених цим Кодексом.

Аналогічне положення містить ч.1 ст.285 КПК України, відповідно до якої особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Розглядаючи вказані клопотання, суд виходить із роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться упостанові «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 12 від 23 грудня 2005 року, згідно яких, звільнення особи від кримінальної відповідальності із закриттям справи можливе набудь-якихстадіяхсудовогорозгляду справи, лише за умови, якщо особою вчинено суспільно-небезпечне діяння, яке містить склад злочину, передбачений Особливою частиноюКримінального кодексу України, за наявності визначених законом матеріально-правових підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Також судом враховується те, що Верховний Суд колегією суддів Касаційного кримінального суду у постанові від 26.03.2020 року у справі № 730/67/16-к указав, що передбачений законом (ст.49 КК України) інститут звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов`язує таке звільнення із визнанням ними своєї винуватості у вчиненні злочину. Таким чином, невизнання підозрюваним, обвинуваченим вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності у передбачених законом випадках за умови роз`яснення їм судом суті підозри чи обвинувачення, підстав звільнення від кримінальної відповідальності та права заперечувати проти закриття кримінального провадження не є правовою підставою для відмови в задоволенні клопотання сторони кримінального провадження про таке звільнення.

Відповідно до ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Згідно з правилами ч.4 ст.286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язком суду у разі настання обставин передбачених ч.1 ст.49 КК України, за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності.

Таким чином, положенняст. 49 КК Україниє імперативною нормою, яка передбачає не право суду, а його обов`язок розглянути відповідне питання.

Відтак суд повинен невідкладно розглянути клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, якщо під час судового розгляду провадження, що надійшло до суду з обвинувальним актом, одна із сторін цього провадження звернеться до суду з таким клопотанням. При цьому, суд має з`ясувати думку сторін щодо закриття кримінального провадження за такою підставою, у разі згоди обвинуваченого (засудженого) розглянути питання про звільнення останнього від кримінальної відповідальності.

Аналогічна правова позиція викладена Колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного суду у постанові від 19.11.2019 у справі № 345/2618/16-к.

Як встановленосудом, ОСОБА_4 обвинувачуєтьсяувчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України, якевідповідно до ст.12 КК України, є нетяжким злочином.

Санкція ч.2ст.197-1КК України передбачаєпокарання увиді обмеженням волі на строк від двох до чотирьох років або позбавленням волі на строк до двох років.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачено ОСОБА_4 вчинено у період з 2019 по 2020 р.р., тобто з часу його вчинення минуло більше 3 років, перебіг давності не переривався, що є підставою для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі п.2 ч.1 ст.49 КК України.

Відповідно, до ч.2 статті 12 КК України(в попередній редакції до внесення змін згідно з Законом України№ 2617-VIII від 22.11.2018, набрав чинності 01.07.2020р.),злочином невеликої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше, більш м`яке покарання за винятком основного покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вже було зазначено, вказана редакція ст. 12 КК України була чинною до 01.07.2020р., тобто на час вчинення дій, які інкримінуються ОСОБА_4 .

Водночас, відповідно, до ч.4 статті 12 КК України(в редакції зі змінами згідно з Законом України№ 2617-VIII від 22.11.2018, набрав чинності 01.07.2020р.)нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`яти років.

Таким чином, кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 було нетяжким злочином, зараз є злочином невеликої тяжкості.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.49 КК України в редакції на час вчинення дій, які інкримінуються ОСОБА_4 (до внесення змін згідно з Законами України № 2617-VIII від 22.11.2018,№ 1256-IX від 18.02.2021,№ 2160-IX від 24.03.2022,№ 2812-IX від 01.12.2022) особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.49 КК України в чинній редакції особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Як вбачається з обвинувального акту, кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 мали місце на початку 2019 року, восени 2019 року, на початку 2020 року, протягом березня - травня 2020 року.

Таким чином, станом на даний час закінчилися строки давності для притягнення мене, ОСОБА_4 , до кримінальної відповідальності за пред`явленим обвинуваченням.

Обставин, які б виключали звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та закриття даного кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності, судом не встановлено.

За таких обставин, суд, за наявності згодиобвинуваченого, приходить довисновкупро необхідністьзвільненняйого від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності та закриття кримінального провадження.

Згідно положеньч.1 ст. 129КПК України,вирішення цивільного позову по суті заявлених вимог можливо лише у разі ухвалення обвинувального вирокуабо постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

У разі постановлення ухвали про закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності, заявлений у кримінальному провадженні цивільний позов по суті не вирішується, а залишається без розгляду.

У зв`язку з зазначеним заявлений у справі цивільний позов, слід залишити без розгляду.

Процесуальні витрати по кримінальному провадженню пов`язані із залученням експерта у розмірі 21247 грн., слід віднести на рахунок держави.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.cт. 12, 49КК України,п.2 ч.2 ст.284, ст.285, 288,369-371,КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника - задовольнити.

На підставі п.2 ч.1 ст.49 КК України, обвинуваченого ОСОБА_4 звільнити від кримінальної відповідальності за ч.2 ст.197-1 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Кримінальне провадження, внесене 30 квітня 2020 в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12020120000000128 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України, - закрити у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Процесуальні витрати на залученні експерта у кримінальному провадженні в розмірі 21247 грн., віднести на рахунок держави.

Цивільний позов прокурора в інтересах Дмитрівської об`єднаної територіальної громади до ТДВК «Колос» та ОСОБА_4 про відшкодування, заподіяної кримінальним правопорушенням, майнової шкоди в сумі 651304 грн. 70 коп. залишити без розгляду.

Роз`яснити представнику потерпілого, що залишення цивільного позову без розгляду в рамках кримінального провадження не позбавляє права звернутися до суду із позовом в порядку цивільного судочинства.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали суду проголошено 03.10.2023 о 16.45 год.

Суддя Знам`янського

міськрайонного суду

Кіровоградської області ОСОБА_1 .