Ухвала

від 28.09.2023 по справі 301/3391/23

ІРШАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 301/3391/23

1-кс/301/379/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" вересня 2023 р. м. Іршава

Слідча суддя Іршавського районногосуду Закарпатськоїобласті ОСОБА_1 ,при секретарі ОСОБА_2 ,за участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого СВвідділення поліції№1Хустського РУПГоловного управлінняНаціональної поліціїв Закарпатськійобласті ОСОБА_4 , власника майна ОСОБА_5 , захисника власника майна -адвоката ОСОБА_6 розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув містіІршава клопотанняслідчого СВ ВП №1 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні № 12023071100000526 від 19.09.2023 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч.1 ст. 366 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ ВП №1 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні № 12023071100000526 від 19.09.2023 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч.1 ст. 366 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Довге, Іршавського району, мешканець АДРЕСА_1 , перебуваючи у 2006 році на посаді голови Довжанської сільської ради народних депутатів Іршавського (теперішня назва - Хустського) району, Закарпатської області, будучи службовою особою органу місцевого самоврядування, використовуючи свої повноваження та пов`язані з цим можливості, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, знаходячись в приміщенні сільської ради Іршавського (теперішня назва - Хустського) району, Закарпатської області в с. Довге по вул. Велика, 7, достовірно знаючи, що на сесії 23 скликання Довжанської сільської ради народних депутатів від 18.05.2000 заява ОСОБА_7 про передачу безкоштовно у приватну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд та ведення особистого селянського господарства не розглядалася, рішення за № 9 на вказаній сесії сільської ради щодо передачі їй земельної ділянки не приймалось, умисно склав та видав неправдивий документ, а саме Державний акт про право приватної власності на землю Серії І-ЗК №033154 від 21.08.2002 на її ім`я, згідно якого ОСОБА_7 надано у приватну власність земельну ділянку площею 0,45 га за адресою: АДРЕСА_2 , із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд ведення особистого селянського господарства, виконавши в графі голови Довжанської сільської ради народних депутатів - власноручно підпис та скріпив його відтиском гербової печатки Довжанської сільської ради Іршавського району Закарпатської області (печатки нового зразка).

Факт підроблення офіційного документу- Державного акту на право приватної власності на землю Серії І-ЗК №033154 від 21.08.2002 підтвержується висновками почеркознавчої та технічної експертиз правовстановлюючого документу на землю.

Так, згідно висновку експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи №8735 від 28.09.2022 встановлено, що відбиток печатки у графі «Голова Довжанської с. Ради народних депутатів» у державному акті на право приватної власності на землю нанесений не кліше печатки «Довжанська сільська рада Іршавського району Закарпатської області», а еластичною друкарською формою мастичного кліше.

Окрім того, згідно висновку експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи №8735 від 28.09.2022, підпис у графі «Голова Довжанської с. Ради народних депутатів ОСОБА_5 » на внутрішній стороні державного акту на право приватної власності на землю Серії І-ЗК №033154 від 21.08.2002, виданого ОСОБА_7 , яка проживає в АДРЕСА_3 , виконаний ОСОБА_5 .

Також досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 перебуваючи на посаді голови Довжанської сільської ради народних депутатів Іршавського (теперішня назва - Хустського) району, Закарпатської області, будучи службовою особою, вчинив зловживання своїм службовим становищем за наступних обставин. У своїй службовій діяльності, він, як представник влади, повинен керуватись Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» із відповідними змінами та доповненнями, а також іншими нормативними актами України. Згідно ст. 12 Закону, голова сільської ради є посадовою особою органу місцевого самоврядування. Обіймаючи посаду голови Довжанської сільської ради народних депутатів Іршавського (теперішня назва - Хустського) району, Закарпатської області, ОСОБА_5 здійснював функції пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих обов`язків, тобто, згідно п.1 примітки до ст. 364 КК України є службовою особою. Всупереч наведеним вище вимогам законодавства, ОСОБА_5 обіймаючи посаду голови Довжанської сільської ради народних депутатів Іршавського (теперішня назва - Хустського) району, Закарпатської області, будучи службовою особою, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в грудні 2006 року, більш точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи на своєму робочому місці в адміністративному приміщенні Довжанської сільської ради, ОСОБА_5 діючи з прямим умислом, в інтересах третіх осіб з метою сприяння ОСОБА_7 в отриманні права власності на земельну ділянку, розташовану за адресою: с.Довге, урочище «Бурова» всупереч інтересам служби, шляхом зловживання своїм службовим становищем, видав Державний акт на право приватної власності на землю Серії І-ЗК №033154 від 21.08.2002, згідно якого ОСОБА_7 надано у приватну власність земельну ділянку площею 0,45 га (кадастровий номер земельної ділянки 2121983001:02:001:0074 площею 0,21 га та №2121983000:08:001:0030 площею 0,24 га), за адресою: АДРЕСА_2 , із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд ведення особистого селянського господарства на підставі рішення 9 сесії 23 скликання Довжанської сільської ради народних депутатів Іршавського району Закарпатської області від 18.05.2000, хоча фактично 18.05.2000 на сесії Довжанської сільської ради, рішення з даного приводу не розглядалося та не приймалося. Вказаним злочинними діями ОСОБА_5 заподіяно шкоду державним інтересам в сумі 118 125,00 грн.. Адже вказана земельна ділянка площею 0,45 га за адресою: АДРЕСА_2 , вартістю 118 125,00 грн. (згідно висновку про вартість об`єкта оцінки від 14.09.2023) незаконно вибула з комунальної власності, що призвело до порушення права територіальної громади в особі Довжанської сільської ради Хустського району, Закарпатської області на розпорядження землями комунальної власності.

ОСОБА_5 повідомлено про підозру, за вказаних фактичних обставин, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 364 КК України.

Вказані обставини, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні даних кримінальних правопорушень, та повністюпідтверджуються матеріалами досудового розслідування, зокрема:

- показаннями свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12

- рішенням Довжанської сільської ради від 18.05.2023, зверненням ОСОБА_8 , інформацією з архівного відділу №454/01-13 від 29.08.2019 та відділу в Іршавському районі ГУ Держгеокадастру від 10.09.2019 та від 19.11.2019, протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 16.09.2019, оригіналом Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЗК №033154 від 21.08.2002 виданого на ім`я ОСОБА_7 який вилучений протоколом тимчасового доступу у приватного нотаріуса ОСОБА_13 , документами, вилученими протоколом обшуку від 08.04.2020 з приміщення адмінбудівлі Довжанської сільської ради за адресою: вулиця Велика, будинок 7, с. Довге, в ході якого були вилучені оригінал книги реєстрації на 400 аркушах, в якій відсутній порядковий номер 780, під яким зареєстрований державний акт серії І-ЗК №033154, списком власників земельних ділянок в урочищі «Бурова» згідно якого відсутня особа ОСОБА_7 , протоколом огляду документів, а саме книги реєстрації громадян, яким безоплатно передано земельні ділянки у власність Довжанська селищна рада народних депутатів від 20.07.2023 , протоколом огляду документів, а саме списку власників земельних ділянок в урочищі «Бурова» від 20.07.2022, висновком за результатами проведення судово-технічної експертизи документів №8736 від 28.09.2022, висновком експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи№ 8735 від 28.09.2022 та висновком про вартість об`єкта оцінки (земельних ділянок) від 14.09.2023.

Таким чином, обґрунтованість підозри щодо вчинення підозрюваним ОСОБА_5 вищевказаних кримінальних правопорушень підтверджується наявними в матеріалах провадження доказами, що є достатніми для висновку, що підозра є обґрунтованою.

У зв`язку з тим, що Хустською окружною прокуратурою до винної особи буде пред`явлено позов для забезпечення відшкодування завданої державним інтересам шкоди в розмірі 118 125,00 грн., вважає, що є підстави для накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_5 , в зв`язку з чим просить накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_5 , а саме:

- транспортний засіб марки SUBARU LEGACY 2.0 GL, н.з. НОМЕР_1 , колір сірий, 2007 року випуску, кузов № НОМЕР_2 ;

-транспортний засіб марки FIAT LANCIA, н.з. НОМЕР_3 , 1985 року випуску, сірого кольору, кузов № НОМЕР_4 .

Встановити заборону власнику автомобілів, чи будь-якій іншій особі користуватися та розпоряджатися автомобілями марки SUBARU LEGACY 2.0 GL, н.з. НОМЕР_1 , колір сірий, 2007 року випуску, кузов № НОМЕР_2 , марки FIAT LANCIA, н.з. НОМЕР_3 , 1985 року випуску, сірого кольору, кузов № НОМЕР_4 , здійснювати будь-які дії щодо відчуження вказаного рухомого майна до прийняття кінцевого рішення у кримінальному провадженні.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 клопотання підтримали та просили таке задовольнити.

Власник майна ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував щодо накладення арешту, вважаючи що немає підстав для задоволення даного клопотання.

Захисник власника майна-адвокат ОСОБА_6 заперечувала щодо задоволення даного клопотання, мотивуючи тим, що цивільний позов в даному кримінальному провадженні не заявлено, слідчим не надано доказів про існування ризиків передбачених абзацом 2 ч. 1 ст. 170 КПК України щодо можливості відчуження ОСОБА_5 майна. Крім цього, сплили строки як притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_5 так і стягнення шкоди. Слідчим на надано висновок експерта про суму заподіяних збитків.

Заслухавши думку прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , власника майна ОСОБА_5 , захисника власника майна -адвоката ОСОБА_6 дослідивши матеріали клопотання про накладення арешту на майно, вважаю, що клопотання задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Згідно ч.2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1ст.170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення відчуження.

Відповідно доч.2ст.170КПК Україниарешт майнадопускається зметою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3)конфіскації майнаяк видупокарання абозаходу кримінально-правовогохарактеру щодоюридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

Відповідно до ч. 1 ст. 127 КПК України підозрюваний,обвинувачений, а також за його згодою будь-яка інша фізична чи юридична особа має право на будь-якій стадії кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому, територіальній громаді, державі внаслідок кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 3 ст. 128 КПК України цивільний позов в інтересах держави пред`являється прокурором. Цивільний позов може бути поданий прокурором у випадках, встановлених законом, також в інтересах громадян,які через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатністьнеспроможні самостійно захистити свої права.

З врахуваннямвикладеного тате,що клопотанняподано досуду беззаявленого прокуроромцивільного позовупо даномукримінальному провадженні,майно,на якепросить слідчийнакласти арешт,не відноситьсядо речовихдоказів,виявлено тавилучено слідчимвідповідно доп.4ч.2ст.170КПК Українидля відшкодуванняшкоди,завданої внаслідоккримінального правопорушення(цивільнийпозов),крім цього слідчим не надано доказів на існування ризиків передбачених абзацом 2 ч. 1 ст. 170 КПК України щодо можливості відчуження ОСОБА_5 майна, не надано висновок експерта про суму заподіяних збитків, тому в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна слід відмовити.

Згідно ч. 3 ст.173 КПК України відмова у задоволенні клопотання про арешт майна тягне за собою За приписами ч. 1ст. 173 КПК України якщо особа, що подала клопотання про арешт майна, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України, суд відмовляє у задоволенні такого клопотання.

За таких обставив, слідчий суддя дійшов висновку, що слідчим не доведено правової підстави у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту із врахуванням вимогст. 41 Конституції Українине підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.167,170-173,233,237,309 КПК України,-

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання слідчого СВ ВП №1 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні № 12023071100000526 від 19.09.2023 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч.1 ст. 366 КК України відмовити.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали виговлений 03.10.2023 року.

Слідчий суддя : ОСОБА_1