Ухвала

від 02.10.2023 по справі 360/1120/23

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

02 жовтня 2023 року м. ДніпроСправа № 360/1120/23

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Захарова О.В., перевіривши матеріали адміністративного позову адвоката Висіцької Ірини Володимирівни в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «Зоряні ниви» до Головного управління ДПС у Луганській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання винити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

25 вересня 2023 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов адвоката Висіцької Ірини Володимирівни (далі представник позивача) в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «Зоряні ниви» (далі позивач, ТОВ «Зоряні ниви») до Головного управління ДПС у Луганській області (далі відповідач І), Державної податкової служби України (далі відповідач ІІ), з вимогами:

1) визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у Луганській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 03.12.2021 № 3469077/42883314 про відмову в реєстрації податкової накладної ТОВ «Зоряні ниви» від 17.11.2021 № 3 (реєстровий від 22.11.2021 № 9352611147), зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну ТОВ «Зоряні ниви» № 3 від 17.11.2021 (реєстровий № 9352611147 від 22.11.2021) в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою її подання на реєстрацію - 22 листопада 2021 року;

2) визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у Луганській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 03.12.2021 № 3469078/42883314 про відмову в реєстрації податкової накладної ТОВ «ЗОРЯНІ НИВИ» № 4 від 18.11.2021 (реєстровий № 9352610877 від 22.11.2021), зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну ТОВ «Зоряні ниви» від 18.11.2021 № 4 (реєстровий від 22.11.2021 № 9352610877) в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою її подання на реєстрацію - 22 листопада 2021 року;

3) визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у Луганській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 23.12.2021 № 3563143/42883314 про відмову в реєстрації податкової накладної ТОВ «Зоряні ниви» від 25.11.2021 № 5 (реєстровий від 29.11.2021 № 9361556932), зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну ТОВ «Зоряні ниви» від 25.11.2021 № 5 (реєстровий від 29.11.2021 № 9361556932) в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою її подання на реєстрацію - 29 листопада 2021 року;

4) визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у Луганській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 23.12.2021 № 3563144/42883314 про відмову в реєстрації податкової накладної ТОВ «Зоряні ниви» від 26.11.2021 № 6 (реєстровий № 9365470238 від 01.12.2021), зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну ТОВ «Зоряні ниви» від 26.11.2021 № 6 (реєстровий № 9365470238 від 01.12.2021) в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою її подання на реєстрацію - 01 грудня 2021 року;

5) визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у Луганській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14.01.2022 № 3654365/42883314 про відмову в реєстрації податкової накладної ТОВ «Зоряні ниви» від 08.12.2021 № 1 (реєстровий № 9401005860 від 30.12.2021), зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну ТОВ «ЗОРЯНІ НИВИ» № 1 від 08.12.2021 (реєстровий № 9401005860 від 30.12.2021) в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою її подання на реєстрацію - 30 грудня 2021 року;

6) визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у Луганській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14.01.2022 № 3654364/42883314 про відмову в реєстрації податкової накладної ТОВ «Зоряні ниви» № 2 від 11.12.2021 (реєстровий № 9400997245 від 30.12.2021), зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну ТОВ «Зоряні ниви» від 11.12.2021 № 2 (реєстровий № 9400997245 від 30.12.2021) в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою її подання на реєстрацію - 30 грудня 2021 року;

7) визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у Луганській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 16.02.2022 № 3812729/42883314 про відмову в реєстрації податкової накладної ТОВ «Зоряні ниви» від 21.01.2022 № 1 (реєстровий № 9007337767 від 24.01.2022), зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну ТОВ «Зоряні ниви» від 21.01.2022 № 1 (реєстровий № 9007337767 від 24.01.2022) в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою її подання на реєстрацію - 24 січня 2022 року;

8) визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у Луганській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 16.02.2022 № 3812728/42883314 про відмову в реєстрації податкової накладної ТОВ «Зоряні ниви» від 27.01.2022 № 2 (реєстровий № 9016162045 від 24.01.2022), зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну ТОВ «Зоряні ниви» від 27.01.2022 № 2 (реєстровий № 9016162045 від 24.01.2022) в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою її подання на реєстрацію - 02 лютого 2022 року;

9) визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у Луганській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 29.12.2021 № 3587721/42883314, зобов`язати ГУ ДПС у Луганській області врахувати таблицю даних платників податку на додану вартість від 23.12.2021 за № 9392017947.

За приписами пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Перевіривши матеріали адміністративного позову, суд встановив таке.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина шоста статті 161 КАС України).

У позовній заяві представником позивача заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, в обґрунтування якого представник позивача зазначив, що Указами Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», № 133/2022 № 259/2022, № 341/2022, № 573/2022, № 757/2022, № 59/2023, № 451/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року по 15 листопада 2023 року через збройну агресію російської федерації введено воєнний стан. Як вбачається із оскаржуваних рішень, строки на їх оскарження в судовому порядку закінчитися вже після введення на всій території України воєнного стану та окупації деяких територій України російською федерацією, зокрема, і Щастинського району Луганської області. З перших днів окупації військові російської федерації конфіскували у ТОВ «Зоряні ниви» всі первинні документи, серверні системи та комп`ютери Товариства дія перевірки. Відтак, з 25.02.2022 робота ТОВ «Зоряні ниви» була повність паралізована, а працівники підприємства, в тому числі і директор, не мали доступу до комп`ютерів, серверних систем та усіх первинних документів. Таким чином, позивач не мав можливості відсканувати та направити своєму представнику, адвокату Висіцькій І.В., яка знаходиться в м. Києві, первинні документи, які необхідні були їй для підготовки цієї позовної заяви. Лише нещодавно, в перших числах вересня 2023 року, військові рф повернули позивачу попередньо конфісковану у товариства техніку та документи. А тому лише нещодавно ТОВ «Зоряні ниви» вдалося розпочати процедуру судового оскарження усіх вищевказаних рішень ГУ ДПС у Луганській області.

Представник позивача зазначає, що оскільки ТОВ «Зоряні ниви» пропустило строк на оскарження усіх вищевказаних рішень ГУ ДПС у Луганській області з поважних причин (непереборних та таких, що не залежали від позивача обставин), то у ТОВ «Зоряні ниви» постає необхідність просити суд визнати причини пропуску строку на звернення до суду із цим позовом поважними та відкрити судове провадження.

Просила визнати причини пропуску строку на звернення до суду поважними, поновити ТОВ «Зоряні ниви» строк на звернення до адміністративного суду з цим позовом.

Розглянувши клопотання представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду, дослідивши матеріали додані до позову, суд дійшов такого.

Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Статтею 122 КАС України визначені строки звернення до адміністративного суду.

Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частини друга статті 122 КАС України).

Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Строк звернення до адміністративного суду це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відтак, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Окрім того, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства», пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».

Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року в справі № 340/1019/19).

Представник позивача в даному рішенні оскаржує рішення відповідача І від 03.12.2021 № 3469077/42883314, від 03.12.2021 № 3469078/42883314, від 23.12.2021 № 3563143/42883314, від 23.12.2021 № 3563144/42883314, від 14.01.2022 № 3654365/42883314, від 14.01.2022 № 3654364/42883314, від 16.02.2022 № 3812729/42883314, від 16.02.2022 № 3812728/42883314, від 29.12.2021 № 3587721/42883314, з врахуванням процедури досудового оскарження, строки на оскарження вище перелічених рішень сплили в 2022 році.

Однак до суду представник позивача звернувся з позовом тільки у вересні 2023 року, тобто більше року після спливу шестимісячного строку звернення до суду.

Щодо посилання представника позивача на обставини відсутності доступу до комп`ютерів, серверних систем та усіх первинних документів, введення в України військового стану як на причини пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом суд зазначає таке.

В ухвалі Касаційного Цивільного Суду у складі Верховного Суду від 21 липня 2022 року у справі № 127/2897/13-ц, суд дійшов висновку, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

В постанові від 29.09.2022 у справі № 500/1912/22 Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Колегія суддів Верховного Суду також погодилась із висновком судів попередніх інстанцій про те, що сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки, у зв`язку із запровадження такого, не може безумовно вважатись поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.

Водночас колегія суддів зазначила, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.

Обставини, на які посилається позивач є такими, з якими стикнувся майже кожний громадянин України, зокрема, мешканці окупованих територій та територій, що розташовані на лінії інтенсивних бойових дій, водночас не в кожному випадку ці обставини стали на заваді зверненню позивачів до суду.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309 затвердженого Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, який набрав чинності 27 грудня 2022 року.

Згідно з означеного Переліку, з 25.02.2022 Щастинська міська територіальна громада по теперішній час, де зареєстрований позивач, відноситься до тимчасово окуповані Російською Федерацією території України.

Поряд з цим, суд зазначає, що звернення позивача до суду з позовною заявою є його правом і жодних обмежень щодо його реалізації у зв`язку з веденням на території України воєнного стану законом встановлено не було.

Враховуючи викладене, зазначені представником позивача причини пропуску строку звернення до суду можуть вважатись поважними тільки у випадку їх документального підтвердження, зокрема шляхом надання належних і допустимих доказів.

Таким чином, на обґрунтування доводів представника позивача про поважність причин пропуску строку звернення до суду, які наведені у клопотанні про поновлення строку, заявленому в позовній заяві не надано жодних належних і допустимих доказів.

Відповідно до частин першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Отже, згідно з частиною першою статті 123 КАС України позивач має право подати суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати інші підстави для поновлення пропущеного строку.

Таким чином, позивачу необхідно подати обґрунтоване клопотання про поновлення строку на звернення до адміністративного суду з даним позовом, надавши відповідні докази наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху, з встановленням представнику позивача строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 79, 80, 94, 160, 161, 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву адвоката Висіцької Ірини Володимирівни в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «Зоряні ниви» залишити без руху.

Запропонувати позивачу протягом 5-ти (п`яти) календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» зі скріпленням електронним підписом учасника справи (його представника):

- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для поновлення строку разом з відповідними належними і допустимими письмовими доказами поважності причин такого пропуску.

Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті позивачем у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута особі, яка її подала, та вважатиметься неподаною.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяО.В. Захарова