Рішення

від 29.09.2023 по справі 243/5395/20

СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єд. унік. № 243/5395/20

Провадження № 2/243/39/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2023 року

Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Воронкова Д.В.

за участю секретаря судового засідання Бочарової М.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, діючи поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів на підставі наказу голови суду № 29 «Про впровадження дистанційної роботи Слов`янського міськрайонного суду Донецької області» від 10.05.2022, цивільну справу за позовною заявою комунального підприємства Миколаївської міської ради «Сервіскомуненерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані житлово - комунальні послуги,-

В С Т А Н О В И В:

Представник КП Миколаївської міської ради «Сервіскомуненерго» звернувся до суду з вказаною позовною заявою, обґрунтувавши свої вимоги тим, що КП Миколаївської міської ради «Сервіскомуненерго» згідно з рішеннями Миколаївської міської ради № 02-XVI-6 від 14.12.2011 року та № 13-XXVIII-6 від 23.01.2013 року є виконавцем житлово-комунальних послуг на території м. Миколаївка Донецької області. У будинку АДРЕСА_1 стрільців, яка знаходиться у приватній власності, зареєстровані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які є споживачами житлово - комунальних послуг, наданих КП Миколаївської міської ради «Сервіскомуненерго», мають особовий рахунок № НОМЕР_1 . Відповідачі не виконують належним чином свої обов`язки по оплаті житлово-комунальних послуг, що призвело до утворення заборгованості, яка станом на 01.05.2020 року склала 27 160,81 грн. Просить суд стягнути з відповідачів суму основного боргу, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102,00 грн.

В судове засідання представник позивача не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, на задоволенні позовних вимог наполягав.

Відповідач ОСОБА_1 , який був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду шляхом розміщення оголошення на сайті суду, до судового засідання не з`явився, відомостей про причини неявки суду не повідомив.

Відповідач - ОСОБА_2 до судового засідання не з`явився, надав відзив на позов, в якому зазначив, що він не є власником квартири АДРЕСА_2 та не укладав договір (договори) про надання житлово-комунальної послуги. З 2015 року він мешкає не за місцем реєстрації, що підтверджується поданими ним щорічними деклараціями, квитанціями про сплату комунальних послуг за іншою адресою. Вказує, що кожному громадянину України гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, тому не можна вимагати від особи сплати комунальних послуг виключно на тій підставі, що вона зареєстрована в конкретному об`єкті нерухомості. Також вказує, що позивач ніколи не звертався до відповідачів з пропозицією укласти договір про надання комунальних послуг, відповідні листи з примірником типового договору відповідачі ніколи не отримували. Позивач та відповідач не вступали в правовідносини і договір про надання будь-яких послуг не може вважатися укладеним. Вказує, що факт його реєстрації в даній квартирі не несе будь-яких юридичних наслідків та не породжує юридичних фактів. Також зазначає, що позивач ніяким чином не обґрунтував розмір нарахованих сум, не вказав тарифи, не надав доказів самого факту надання цих послуг. Зазначає також, що в матеріалах позовної заяви немає взагалі будь-яких відомостей, що будинок АДРЕСА_3 обслуговується саме позивачем. Просить застосувати позовну давність для даних правовідносин відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України та відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у зв`язку з їх спливом.

Згідно ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Вивчивши матеріали справи і дослідивши надані докази, суд, в межах заявлених позовних вимог, приходить до висновку, що позовні вимоги КП Миколаївської міської ради «Сервіскомуненерго» підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Суд виходить з вимог ст.ст.12, 81 ЦПК України, відповідно до яких цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що КП Миколаївської міської ради «Сервіскомуненерго» згідно з рішеннями Миколаївської міської ради № 02-XVI-6 від 14.12.2011 року та № 13-XXVIII-6 від 23.01.2013 року є постачальником житлово-комунальних послуг на території м. Миколаївка Донецької області з утримання будинків та прибудинкових територій, постачання холодної води, забезпечення водовідведення та вивезення твердих побутових відходів.

Згідно Листів виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 3023/10-03-01/2020 3024/10-03-01/2020 від 06.07.2020 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є зареєстрованими за адресою: квартира

АДРЕСА_2 матеріалів справи вбачається, що договір про надання житлово-комунальних послуг між сторонами не укладався, але з метою належного обліку вказаних правовідносин було відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .

З Розрахунку заборгованості, наданого КП Миколаївської міської ради «Сервіскомуненерго», заборгованість за надані послуги за адресою: квартира АДРЕСА_2 , за період січень 2015 року - 01 травня 2020 року складає 27 160,81 грн. Загальна площа квартири складає 64,3 м.2, зареєстровано 2 людини.

Законом України «Про житлово-комунальні послуги» визначено основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки.

Згідно із статтею 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Пунктом першим частини першої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини другої статті 7 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Із зазначених положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» випливає, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, а відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Таким чином, під час розгляду справи про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги визначальним є встановлення факту надання обслуговуючою організацією (позивачем) житлово-комунальних послуг особам, які є їх споживачами (відповідачу, відповідачам) та правильність нарахування заборгованості за житлово-комунальні послуги згідно з існуючими тарифами.

Статтями 7,8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені обов`язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов`язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором, а обов`язки виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, а також підготовка та укладення зі споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотриманням умов його виконання згідно з типовим договором.

Відповідно до ст. 322 Цивільного кодексу України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналіз наведених обставин та вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги»дозволяє суду зробити висновок про те, що представником позивача надані достатні докази того, що КП Миколаївської міської ради «Сервіскомуненерго» є балансоутримувачем, який обслуговує будинок АДРЕСА_3 у період часу, який досліджується судом, та є виконавцем житлово-комунальних послуг, які надавались власникам чи користувачам квартир зазначеного будинку у зазначений період, в тому числі відповідачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Відповідно до вимог ст. 68 ЖК України, наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, а саме, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Таким чином, між позивачем та відповідачем виникли відносини, що породжують права та обов`язки, оскільки позивач надає житлово-комунальні послуги, відповідачі ними користуються, а тому, на думку суду, доводи відповідача ОСОБА_2 про відсутність між ним та позивачем договірних відносин,є такими, що не відповідають дійсності.

Стаття 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачає, що у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг. За результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком). У разі неприбуття виконавця комунальної послуги або управителя (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) в установлений строк або необґрунтованої відмови підписати акт-претензію такий акт підписується споживачем, а також не менш як двома споживачами відповідної послуги, які проживають (розташовані) в сусідніх будівлях (у приміщеннях - якщо послуга надається у багатоквартирному будинку), і надсилається виконавцю комунальної послуги або управителю (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) рекомендованим листом.

Тобто, законодавець передбачив чіткий алгоритм дій споживачів для фіксування фактів ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг.

Враховуючи, що суду не надано доказів, оформлених у порядку, встановленому вимогами ст. 27, 28 вказаного Закону, на підтвердження фактів ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг позивачем, так саме, як і будь яких інших доказів на таке підтвердження, суд визнає заперечення відповідача ОСОБА_2 в цій частині необґрунтованими та не приймає їх до уваги.

У відповідності до п.6 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач має право на не оплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг.

У відзиві на позовну заяву відповідач ОСОБА_2 наполягає, що він не є споживачем комунальних послуг за адресою у квартирі АДРЕСА_2 , оскільки не мешкає у вказаній квартирі з початку 2015 року.

Проте, згідно листа виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 3023/10-03-01/2020 від 06.07.2020 року ОСОБА_2 є зареєстрованим в квартирі АДРЕСА_2

Крім того, у суду відсутні докази на підтвердження звернення ОСОБА_2 , відповідно до вимог п.6 ч. 1 ст. 7 «Про житлово-комунальні послуги», до КП Миколаївської міської ради «Сервіскомуненерго» з письмовими заявами та офіційними документами, що підтверджували б відсутність останнього за адресою реєстрації та не споживання ним житлово - комунальних послуг.

Посилання на інше місце мешкання у щорічній Декларації, сплата комунальних послуг за іншою адресою, вказівка іншої адреси у процесуальних документах, на думку суду, не може підміняти собою процедури, що передбачена вищевказаною нормою закону, а тому, доводи відповідача в цій частин не приймаються судом до уваги.

Інші доводи та докази, що надані відповідачем, не приймаються судом до уваги, оскільки є необґрунтованими, недоведеними, такими, що не стосуються предмету спору та не мають доказового значення по справі.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

З Розрахунку, наданого КП Миколаївської міської ради «Сервіскомуненерго», заборгованість за надані позивачем послуги тягнеться з січня 2015 року та станом на 01 травня 2020 року складає 27 160,81 грн.

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином, згідно зі ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, одностороння відмова не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Згідно з ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Отже, судом встановлено, що позивачем надавались відповідачам житлово-комунальні послуги на підставі відкритого Особового рахунку, відповідачем використовувались дані послуги для задоволення власних потреб, проте, порушувались умови оплати наданих послуг, внаслідок чого за Особовим рахунком № НОМЕР_1 утворилася заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги, яка підлягає стягненню.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 1 ст. 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся з даним позовом до суду 23.06.2020 року, а відповідач, під час розгляду справи по суті, звернувся до суду з клопотанням про застосування по справі строків позовної давності.

Таким чином, позивач, в межах заявлених позовних вимог, має правові підстави вимагати стягнення заборгованості лише за період з 01.01.2015 року по 30.05.2017 року в сумі 10 106,02 грн.

В задоволенні решти позовних вимог щодо стягнення заборгованості за надані житлово - комунальні послуги, слід відмовити у зв`язку із пропуском строку позовної давності.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, підлягає стягненню сума судового збору, сплаченого при подачі позовної заяви до суду в розмірі 782 гривні 11 коп.

Керуючись ст. 259, 264, 265 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги комунального підприємства Миколаївської міської ради «Сервіскомуненерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані житлово - комунальні послуги, - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП не встановлено, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь Комунального підприємства Миколаївської міської ради «Сервіскомуненерго», код ЄДРПОУ 36209174, яке розташоване за адресою: Донецька область, м. Миколаївка, вул. 50-річчя Слов`янської ТЕС, будинок №22, на р/р НОМЕР_3 в АТ «ПУМБ» м. Слов`янська, МФО 334851, заборгованість за житлово - комунальні послуги за період з 01.01.2015 року по 30.05.2017 року у розмірі 10 106 ( десять тисяч сто шість) грн. 02 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог, - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП не встановлено, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . РНОКПП не встановлено, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь Комунального підприємства Миколаївської міської ради «Сервіскомуненерго», код ЄДРПОУ 36209174, яке розташоване за адресою: Донецька область, м. Миколаївка, вул. 50-річчя Слов`янської ТЕС, будинок №22, на р/р НОМЕР_3 в АТ «ПУМБ» м. Слов`янська, МФО 334851, витрати по сплаті судового збору в розмірі 782 (сімсот вісімдесят дві) грн. 11 коп., по 391,05 грн з кожного.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду

Донецької області Д.В. Воронков