Рішення

від 29.09.2023 по справі 452/2283/19

САМБІРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 452/2283/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" вересня 2023 р. м. Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області

у складі головуючого судді Пташинського І.А.

при секретарі Терлецькій І.В.

з участю представника позивача ОСОБА_1 ,

представників відповідача Дениса МА.М., Саламахи Б.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Самбір справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги Самбірської міської ради» про:

-визнання незаконним(протиправним) та скасування наказу;

-поновлення на роботі;

-стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

встановив :

17.07.2019 ОСОБА_2 звернулася до суду із позовною заявою до Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги Самбірської міської ради», третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору в.о. головного лікаря комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги Самбірської міської ради» Сілецького О.О. про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання укласти трудовий договір, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Ухвалою від 22.11.2019 Самбірський міськрайонний суд Львівської області в підготовчому засіданні задовольнив заяву представника відповідача комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги Самбірської міської ради» та зупинив провадження по справі до вирішення по суті окружним адміністративним судом м. Львова позовної заяви ОСОБА_3 до Самбірської міської ради Львівської області про визнання протиправним і скасування рішення.

12.08.2020 ухвалою Самбірського міськрайонного суду Львівської області поновлено провадження в даній цивільній справі та призначено проведення підготовчого засідання.

Ухвалою від 19.10.2020 Самбірський міськрайонний суд Львівської області в підготовчому засіданні задовольнив заяву представника відповідача Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги Самбірської міської ради» та зупинив провадження по справі до вирішення по суті Восьмим апеляційним адміністративним судом апеляційної скарги ОСОБА_3 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 червня 2020 року.

12.09.2022 ухвалою Самбірського міськрайонного суду Львівської області поновлено провадження в даній цивільній справі та призначено проведення підготовчого засідання.

01.05.2023 представник позивача подав до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій змінив склад учасників справи та просив :

-визнати незаконним (протиправним) та скасувати наказ голови комісії ДЗ «Вузлова лікарня Станції Самбір» ДТГО «Львівська залізниця» від 18.06.2019 року №107 про звільнення із посади сестри медичної поліклініки ОСОБА_2 у зв`язку із скороченням штату працівників ДЗ «Вузлова лікарня Станції Самбір» ДТГО «Львівська залізниця» за п.1 ст.40 КЗпП України з 18.06.2019 року;

-поновити ОСОБА_2 на роботі на посаді сестри медичної 0,5 ставки в Комунальному некомерційному підприємстві «Центр первинної медико-санітарної допомоги Самбірської міської ради», яке є правонаступником ДЗ «Вузлова лікарня Станції Самбір» ДТГО «Львівська залізниця»;

-стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 79629 грн. 44 коп.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що наказом голови комісії з реорганізації ДЗ «Вузлова лікарня Станції Самбір» ДТГО «Львівська залізниця» від 18.06.2019 року №107 ОСОБА_2 було звільнено з посади сестри медичної поліклініки 0,5 ставки, у зв`язку із скороченням штату працівників ДЗ «Вузлова лікарня Станції Самбір» ДТГО «Львівська залізниця» на підставі п.1 ст.40 КЗпП України з 18.06.2019 року.

Вважає звільнення з роботи незаконним, так як невраховане її переважне право на залишення на роботі як працівника з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці (стаж роботи на посаді сестри медичної дільничної складає 26 років 11 місяців 23 дні, присвоєно вищу кваліфікаційну категорію за спеціальністю сестринська справа наказ №76 від 30.11.2004); первинною профспілковою організацією ДЗ «Вузлова лікарня Станції Самбір» ДТГО «Львівська залізниця» 11.07.2019 р. роботодавцю було відмовлено у наданні згоди на звільнення працівників; порушено вимоги ст.49-2 КЗпП України - не запропоновано іншу роботу, оскільки Комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги Самбірської міської ради» є правонаступником ДЗ «Вузлова лікарня Станції Самбір» ДТГО «Львівська залізниця».

Так як ОСОБА_2 18.06.2019 р. була звільненаз роботи, з 24.06.2019 по 13.07.2020 р. перебувала на обліку в Самбірський ДЦЗ, а з 25.11.2021 р. працевлаштувалась на посаду сестри медичної стаціонару наркологічного відділення КНП СМР Самбірська ЦРЛ, тому стягненню з відповідача підлягає середній заробіток з 18.06.2019 р. по 24.06.2019 р. та з 13.07.2020 р. по 25.11.2021 р., тобто за 352 робочі дні (17 місяців), що з урахуванням заробітної плати позивача за 2 останніх місяці (квітень2019 5102,10 грн., травень 2019 4173,00 грн.) відпрацьованих нею повністю, становить 79629 грн. 44 коп.(середня заробітна плата за 1 день 226,22 грн.).

Під час судового розгляду представник позивача адвокат Дашинич І.Б. у підтримання позовних вимог посилався на обставини, викладені у позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог. Крім того наголосив, що в попередженні про майбутнє звільнення ОСОБА_2 із займаної посади не вказана дата його здійснення. Також вказав, що висновки про кваліфікацію та продуктивність праці працівників перед скороченням відповідачем не проводились, а тому не враховано переважне право позивача на залишення на роботі. Крім того, у відповідача були наявними вакантні посади, однак такі позивачу не пропонувались при попередженні про майбутнє звільнення. Просив позов задовольнити.

Представники відповідача позов не визнали та пояснили, що під час реорганізації ДЗ «Вузлова лікарня Станції Самбір» ДТГО «Львівська залізниця» шляхом приєднання його до Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги Самбірської міської ради» та скороченням чисельності та штату працівників в ДЗ «Вузлова лікарня Станції Самбір» ДТГО «Львівська залізниця» працювало 25 сестер медичних, з яких 17 мали вищу кваліфікацію; визначення продуктивності праці сестер медичних документально не проводилось, а було взято до уваги усний висновок інспектора з кадрів ОСОБА_4 , що у всіх сестер медичних ДЗ «Вузлова лікарня Станції Самбір» ДТГО «Львівська залізниця» продуктивність праці рівна. У зв`язку з цим брався до уваги сімейний стан наявність двох і більше утриманців, а також враховувалися вимоги ч.3 ст.184 КЗпП України по відношенню до ОСОБА_5 , як матері дитини до 3 років. На момент повідомлення позивача про майбутнє звільнення із займаної посади17.04.2019 у відповідача були наявними вакантні посади в амбулаторії №4 - 7 шт.од. сестри медичної та 1 шт.од.сестри медичної старшої, однак такі їй не пропонувались, так як були запропоновані іншим працівникам з вищенаведених підстав. Вважали, що звільнення позивача відбулось з дотриманням законодавства, а тому просили відмовити в задоволенні позову повністю.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши письмові докази в справі, оцінивши їх в сукупності,суд прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 згідно записівв трудовій книжці:

-№1 від 04.01.1993 р. була прийнята в Самбірську вузлову лікарню Львівської залізниці на посаду медсестри поліклініки тимчасово (Наказ№1від 04.01.1993 р.)(а.с.12);

-№3 від 01.04.1999 р. - переведена на постійно на посаду медсестри поліклініки (Наказ №47 від 01.04.1999 р.)(а.с.12).

-№4 від 30.11.2004 р. присвоєно вищу кваліфікаційну категорію за фахом «сестра медична дільнична» (Наказ №76 від30.11.2004 р.)(а.с.13);

-№5 від 13.03.2008 р. заклад перейменовано на ДЗ «Вузлова лікарня Станції Самбір» (Наказ №168 від 13.03.2008 р.)(а.с.13);

-№7 від 16.10.2014 р. підтверджено вищу кваліфікаційну категорію по спеціальності «Сестринська справа» (Наказ №266 від 16.10.2014 р.)(а.с.13);

-№8 переведена на 0,5 ставки сестри медичної дільничної поліклініки (Наказ №49 від 02.06.2015 р.)(а.с.13).

Рішенням Самбірської міської ради Львівської області №9 від 20.12.2018 р. вирішено провести реорганізацію та припинити юридичну особу - Державний заклад «Вузлова лікарня ст.Самбір» ДТГО «Львівська залізниця» шляхом приєднання його до Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги Самбірської міської ради»; визнано КНП «ЦПМСД СМР» правонаступником прав та обов`язків ДЗ «Вузлова лікарня ст.Самбір» ДТГО «Львівська залізниця»; затверджено склад комісії з реорганізації ДЗ «Вузлова лікарня ст.Самбір» ДТГО «Львівська залізниця»; голові комісії з реорганізації ДЗ «Вузлова лікарня ст.Самбір» ДТГО «Львівська залізниця» О.О.Сілецькому доручено при зміні структури та штату працівників проводити працевлаштування та вивільнення працівників, реорганізованого медичного закладу, дотримуючись вимог чинного трудового законодавства України.

Із штатного розпису КНП «ЦПМСД СМР» на 2018 рік, затвердженого Самбірським міським головою 07.12.2018 р., відомо, що в ньому було передбачено 144,5 штатних одиниць.

Рішенням Самбірської міської ради Львівської області №11 від 20.12.2018 р. «Про затвердження структури та штатного розпису Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги Самбірської міської ради» затверджено структуру та штатний розпис КНП «ЦПМСД СМР» у кількості 159 штатних одиниць, згідно з додатком.

Із штатного розпису КНП «ЦПМСД СМР» (додаток до рішення Самбірської міської ради Львівської області №11 від 20.12.2018 р.) на 2019 р. відомо, що в ньому наявна Амбулаторія ЗПСМ №4 (кількість штатних одиниць - 22), в якій передбачені посади сестри медичної старшої 1 шт. одиниця; сестри медичної 7 шт. одиниць; молодша сестра медична 1 шт. одиниця.

Рішенням Самбірської міської ради Львівської області №15 від 05.02.2019 р. «Про внесення змін в рішення сесії Самбірської міської ради Львівської області від 20 грудня 2018 року №11 «Про затвердження структури та штатного розпису Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги Самбірської міської ради»внесені зміни в штатний розпис Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги Самбірської міської ради» у кількості 142 штатних одиниць, згідно з додатком.

Із штатного розпису КНП «ЦПМСД СМР» (додаток до рішення Самбірської міської ради Львівської області №15 від 05.02.2019 р.) на 2019 р. відомо, що в ньому наявна Амбулаторія ЗПСМ №4 (кількість штатних одиниць - 22), в якій передбачені посади сестри медичної старшої 1 шт. одиниця; сестри медичної 7 шт. одиниць; молодша медична сестра 2 шт. одиниця.

Із подання №9 від 03.01.2019 р. вбачається, що голова комісії з реорганізації ДЗ «Вузлова лікарня станції Самбір`звернувся до профспілкової організації ДЗ «Вузлова лікарня станції Самбір» про одержання згоди на звільнення з роботи відповідно до п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України відомо, що воно стосується 80-ти працівників ДЗ «Вузлова лікарня ст.Самбір» ДТГО «Львівська залізниця», у зв`язку з чим суд прийшов до висновку, що чисельність працівників ДЗ «Вузлова лікарня ст.Самбір» ДТГО «Львівська залізниця» станом на 03.01.2019 складала 45 шт.одиниць, які займали 80 працівників.

Згідно інформації Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги Самбірської міської ради» - додаток №9 до листа від 09.12.2022 №378, наданої відповідачем суду згідно ухвали від 14.11.2022 про витребування доказів, в період з 17.04.2019 по 18.06.2019 в Комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги Самбірської міської ради» із ДЗ «Вузлова лікарня ст.Самбір» ДТГО «Львівська залізниця» було прийнято на роботу 21 працівника на 21 шт.одиницю.

Дані обставини свідчать про наявність скорочення штатної чисельності працівників в Комунальному некомерційному підприємстві «Центр первинної медико-санітарної допомоги Самбірської міської ради».

Згідно ч.1 ст.43 КЗпП України, розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2 - 5, 7 статті 40 пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

03.01.2019 р. голова комісії з реорганізації ДЗ «Вузлова лікарня станції Самбір» звернувся до профспілкової організації ДЗ «Вузлова лікарня станції Самбір» із поданням №9 про одержання згоди на звільнення з роботи відповідно до п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України 80-ти працівників, серед яких в п.21 зазначена сестра медична (0,5 ставки) ОСОБА_2 .

У відповідності із ч.3 ст.43 КЗпП України, подання власника або уповноваженого ним органу має розглядатися у присутності працівника, на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. Якщо працівник або його представник не з`явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах строку, визначеного частиною другою цієї статті. У разі повторної неявки працівника (його представника) без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності.

Із рукописного листа від 11.07.2019, з наявним підписом від імені ОСОБА_6 , відомо, що ППО «Вузлова лікарня ст.Самбір» була ознайомлена із повідомленням про ліквідацію закладу і приєднання до КНП «ЦПМСД СМР» 04.01.2019. Було проведено загальні збори і засідання профкому, де вирішено згідно законодавства не надавати згоду на звільнення працівників закладу (а.с.51).

Згідно інформаційноголиста КНП «ЦПМСД СМР`від 29.09.2023 за №231, профспілкова організація ДЗ «Вузлова лікарня станції Самбір» на подання голови комісії з реорганізації ДЗ «Вузлова лікарня станції Самбір» від 03.01.2019 р. №9 відповіді не надавала.

Відповідно до ст.39 Закону України «Про професійні спілки», у випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п`ятнадцятиденний термін обґрунтоване письмове подання роботодавця про розірвання трудового договору з працівником.

Подання роботодавця має розглядатися у присутності працівника, щодо якого воно подано. Розгляд подання за відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. У разі нез`явлення працівника або його представника на засідання розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах терміну, визначеного частиною першою цієї статті. При повторному нез`явленні працівника без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності.

У разі, якщо виборний орган первинної профспілкової організації не утворюється, згоду на розірвання трудового договору дає профспілковий представник, уповноважений на представництво інтересів членів профспілки згідно зі статутом.

Орган первинної профспілкової організації повідомляє роботодавця про прийняте рішення у письмовій формі у триденний термін після його прийняття. У разі пропуску цього терміну вважається, що профспілковий орган дав згоду на розірвання трудового договору.

На підставі ч.7 ст.43 КЗпП України, рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обґрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, роботодавець має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Згідност. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК Українивстановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданих відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як вбачається з вимогст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи встановлені обставини, суд прийшов до висновку, що головою комісії з реорганізації ДЗ «Вузлова лікарня станції Самбір» було дотримано вимог ч.1 ст.43 КЗпП України щодо вчинення дій для одержання попередньої згоди профспілкової організації ДЗ «Вузлова лікарня станції Самбір», членом якої була позивач ОСОБА_7 , на звільнення її з роботи відповідно до п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України.

Також суд вважає, що наданий відповідачем та досліджений в судовому засіданні інформаційний лист КНП «ЦПМСД СМР» від 29.09.2023 за №231 - є належним, допустимим та достатнім доказом у справі, повністю підтверджує ті обставини, що подальші дії голови комісії з реорганізації ДЗ «Вузлова лікарня станції Самбір» в частині щодо звільнення позивача без отримання повідомлення від профспілкової організації ДЗ «Вузлова лікарня станції Самбір» про прийняте рішення у письмовій формі не суперечать вимогам ст.39 Закону України «Про професійні спілки» та перебувають у відповідності із вимогами ч.7 ст.43 КЗпП України.

В свою чергу суд не приймає до уваги та відхиляє, як недопустимий та недостовірний доказ, наданий позивачем рукописний лист від 11.07.2019, з наявним підписом від імені ОСОБА_6 , на підтвердження неправомірності дій голови комісії з реорганізації ДЗ «Вузлова лікарня станції Самбір» в частині щодо звільнення позивача за наявності рішення ППО «Вузлова лікарня ст.Самбір» про відмову в наданні згоди на звільнення працівників закладу, в тому числі і ОСОБА_2 , оскільки достовірність вказаного доказу позивачем або її представником в судовому засіданні іншими доказами не підтверджена, він спростовується інформаційним листом КНП «ЦПМСД СМР» від 29.09.2023 за №231, поясненнями представників відповідача.

Відповідно до наказу №107 від 18.06.2019голови комісії з реорганізації ДЗ «Вузлова лікарня ст.Самбір», ОСОБА_2 звільнена із займаної посади сестри медичної поліклініки 0,5 ставки з 18.06.2019 р. у зв`язку із скороченням штату працівників ДЗ «Вузлова лікарня ст.Самбір» за п.1ст.40 КЗпП України. Підстава наказ про скорочення від 22.02.2019 р. №72; повідомлення про заплановане вивільнення від 17.04.2019 р. (а.с.8).

Згідно витягу із Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, про припинення юридичної особи - ДЗ «Вузлова лікарня ст.Самбір» ДТГО «Львівська залізниця» в результаті її реорганізації, 06.04.2021 р. внесений запис №1004161120011000348.

У відповідності із ч.4 ст.36 КЗпП України, у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40).

Згідно з п.1 ч.1ст.40 КЗпП України,трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно з ч.1 ст. 49-2 КЗпП України, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

Із попередження про вивільнення без дати та б/н відомо, щоголова комісії з реорганізації ДЗ «Вузлова лікарня станції Самбір» попередив ОСОБА_2 про те, що на підставі рішення сесії Самбірської міської ради №9 від 20 грудня 2018 року «Про реорганізацію ДЗ «Вузлова лікарня ст.Самбір» ДТГО Львівська залізниця» шляхом приєднання його до Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги Самбірської міської ради», вона в майбутньомубуде звільнена із займаної посади за п.1 ст.40 КЗпП України.

Дане попередження ОСОБА_2 не підписано, однак на ньому зроблений запис від 17.04.20219 про те, що від підписання попередження про майбутнє звільнення з займаної посади за п.1 ст.40 КЗпП України відмовилась ОСОБА_2 , який завірений підписами голови та двох членів комісії з реорганізації ДЗ «Вузлова лікарня станції Самбір».

Із акту про відмову від підпису «попередження» від 17.04.2019, складеного та підписаногоголовою та двома членами комісії з реорганізації ДЗ «Вузлова лікарня станції Самбір», відомо, що ОСОБА_2 17.04.2019 відмовилась від підписупопередження про майбутнє звільнення з займаної посади за п.1 ст.40 КЗпП України.

Враховуючи ті обставини, що хоч в попередженні ОСОБА_2 про майбутнє звільнення з займаної посади за п.1 ст.40 КЗпП України і не вказана конкретна дата її майбутнього звільнення та конкретна дата його складення, однак із врахуванням зробленого на попередженні запису від 17.04.20219 про відмову від підпису ОСОБА_2 , акту про відмову ОСОБА_2 від підпису «попередження» від 17.04.2019, а також те, що ОСОБА_2 звільнена із займаної посади сестри медичної поліклініки 0,5 ставки з 18.06.2019 р. у зв`язку із скороченням штату працівників ДЗ «Вузлова лікарня ст.Самбір» за п.1ст.40 КЗпП України, тобто через два місяці після персонального попередження про майбутнє звільнення, суд вважає, що головою комісії з реорганізації ДЗ «Вузлова лікарня станції Самбір», при звільненні ОСОБА_2 із займаної посади, вимоги ч.1 ст.49-2 КЗпП України дотримано.

Згідно з ч.3 ст.49-2 КЗпП України, одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Відповідно до ч.2 ст.40 КЗпП України, звільнення з підстав, зазначених упунктах 1,2і6цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Таким чином, однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника.

Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті40, частини третьої статті49-2 КЗпП Українищодо працевлаштування працівника, якщо запропонувавйому наявнуна підприємствіроботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

Із інформації - додаток №10 до листа від 09.12.2022 №378, наданої відповідачем суду згідно ухвали від 14.11.2022 про витребування доказів, станом на 17.04.2019 (дата повідомлення позивача про майбутнє звільнення із займаної посади) в Комунальному некомерційному підприємстві «Центр первинної медико-санітарної допомоги Самбірської міської ради» були наявними11 вакантних посад, з яких: сестри медичної старшої 1 шт. одиниця; сестри медичної 7 шт. одиниць; молодша медична сестра 2 шт. одиниці; рентгенолаборант 1 шт.од.; лаборант 2 шт.од.; реєстратор медичний 1 шт.од.; робітник з обслуговування і поточного ремонту будівель, споруд і обладнання 1 шт.од.

Наявність вищенаведених вакантних посад у відповідача станом на 17.04.2019 підтвердили також в судовому засіданні і його представники, які однак зазначили, що такі позивачу не пропонувались, так як були запропоновані іншим працівникам з урахуванням їхнього сімейного стану. При цьому визначення продуктивності праці сестер медичних документально не проводилось, а було взято до уваги усний висновок інспектора з кадрів ОСОБА_4 , що у всіх сестер медичних ДЗ «Вузлова лікарня Станції Самбір» ДТГО «Львівська залізниця» продуктивність праці рівна.

Із листа-відповіді в.о.головного лікаря Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги Самбірської міської ради» Сілецького О.О. він же голова комісії з реорганізації ДЗ «Вузлова лікарня станції Самбір»ДТГО «Львівська залізниця» від 22.05.2019 на адресу позивача відомо, що ОСОБА_2 не має переваг у більш високій продуктивності праці, а тому включити її в штат новоствореного підприємства і забезпечити відповідною посадою не має змоги (а.с.14-16).

Відповідно до ч.1 ст.42 КЗпП України, при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Пленум Верховного Суду України в пункті 19постанови від 06.11.1992 р. № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів"(із змінами і доповненнями) роз`яснив, що судам слід мати на увазі, що при проведенні звільнення власник або уповноважений ним орган вправі в межах однорідних професій і посад провести перестановку (перегрупування) працівників і перевести більш кваліфікованого працівника, посада якого скорочується, з його згоди на іншу посаду, звільнивши з неї з цих підстав менш кваліфікованого працівника. Якщо це право не використовувалось, суд не повинен обговорювати питання про доцільність такої перестановки (перегрупування).

Отже, у першу чергу перевага на залишення на роботі надається особам, які мають більш високу кваліфікацію і продуктивність праці. Тому при вирішенні питання про звільненняпрацівника роботодавець зобов`язаний перевірити наявність у працівників, посади яких скорочуються, більш високої чи більш низької кваліфікації і продуктивності праці.

Продуктивність праціі кваліфікаціяпрацівника повинні оцінюватися окремо, але в кінцевому підсумку роботодавець повинен визначити працівників, які маютьбільш високукваліфікацію іпродуктивність праціза сукупністюцих двохпоказників. При відсутності різниці у кваліфікації і продуктивності праці перевагу на залишення на роботі мають працівники, перелічені в частині другійстатті 42 КЗпП.

Для виявлення працівників, які мають це право, роботодавець повинен зробити порівняльний аналіз продуктивності праці і кваліфікації тих працівників, які залишилися на роботі, і тих, які підлягають звільненню. Такий аналіз може бути проведений шляхом приготування довідки у довільній формі про результати порівняльного аналізу з наведенням даних, які свідчать про переважне право одного перед іншим на залишення на роботі.

Свою позицію щодо переважного права на залишення на роботі при скороченнічисельності чиштату працівниківу зв`язкуіз змінамив організаціївиробництва іпраці висловилоі Міністерствосоціальної політикиУкраїни влисті від 21.05.2012 № 80/06/187-12, де, зокрема, зазначено, що на практиці для виявлення таких працівників роботодавцем робиться порівняльний аналіз продуктивності праці і кваліфікації працівників, у процесі якого, як правило, враховуються такі обставини:наявність відповідної освіти, післядипломної освіти, документів про підвищення кваліфікації, відсутність дисциплінарних стягнень, наявність заохочень за успіхи у роботі, отримання премій за виконання особливо важливих робіт, відсутність прогулів, відпусток без збереження заробітної плати, тривалого перебування на лікарняних листках, зауважень з боку адміністрації щодо строків і якості виконуваних завдань, обсяги виконуваних робіт тощо.

Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи встановлені обставини, суд прийшов до висновку, що покликання представників відповідача на дотримання відповідачем вимог ст.42 КЗпП України та врахування сімейного стану інших працівників при їх працевлаштуванні при рівних умовах продуктивності праці в порівнянні з ОСОБА_2 , як і покликання в.о. головного лікаря Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги Самбірської міської ради» Сілецького О.О. голови комісії з реорганізації ДЗ «Вузлова лікарня станції Самбір» ДТГО «Львівська залізниця» в листі-відповіді від 22.05.2019 на відсутність у ОСОБА_2 переваг у більш високій продуктивності праці є голослівними і жодними належними та достатніми доказами не підтверджені, а тому суд не приймає їх до уваги.

При цьому суд вважає, що відповідачем залишено поза увагою та не враховано як одну із складових для визначення більш високої продуктивності праці працівників той факт, що станом на 17.04.2019, згідно кваліфікаційної характеристики середнього медичного персоналу ДЗ «Вузлова лікарня станції Самбір», стаж роботи таких працівників як ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , які були відповідачем працевлаштовані із ДЗ «Вузлова лікарня станції Самбір» ДТГО «Львівська залізниця» в Комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги Самбірської міської ради» на посади сестри медичної складав 17 років 3 місяці 14 днів та 17 років 8 місяці 16 днів відповідно, тобто був значно меншим ніж у позивача, який складав 26 років 3 місяці 13 днів.

Таким чином суд прийшов до переконання, що при звільненні позивача з посади сестри медичної поліклініки 0,5 ставки у зв`язку із скороченням чисельності та штату працівників за п.1ст.40 КЗпП України, відповідачем не було дотримано вимоги ч.1 ст.42 КЗпП України.

Крім того, враховуючи встановлені вище обставини, суд вважає, що відповідачем, в порушення вимог ч.2 ст.40, ч.3 ст.49-2 КЗпП України, не була запропонована позивачу одна із наявних станом на 17.04.2019 в Комунальному некомерційному підприємстві «Центр первинної медико-санітарної допомоги Самбірської міської ради» 11 вакантних посад (сестри медичної старшої 1 шт. одиниця; сестри медичної 7 шт. одиниць; молодша медична сестра 2 шт. одиниці; рентгенолаборант 1 шт.од.; лаборант 2 шт.од.; реєстратор медичний 1 шт.од.; робітник з обслуговування і поточного ремонту будівель, споруд і обладнання 1 шт.од.), а тому звільнення ОСОБА_2 відбулося з порушенням встановленого законом порядку.

У відповідності із ч.1 ст.235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Оскільки наказ №107 від 18.06.2019 року голови комісії з реорганізації ДЗ «Вузлова лікарня ст.Самбір» ДТГО «Львівська залізниця» порушує права позивача, то позов в цій частині з наведених вище підстав слід задовольнити, визнавши вказаний наказ незаконним (протиправним) та скасувавши його, та поновивши ОСОБА_10 на роботі на посаді сестри медичної 0,5 ставки в Комунальному некомерційному підприємстві «Центр первинної медико-санітарної допомоги Самбірської міської ради», яке є правонаступником ДЗ «Вузлова лікарня Станції Самбір» ДТГО «Львівська залізниця», з 18.06.2019 р.

У відповідності із ч.2 ст.235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Із довідки Самбірської філії Львівського обласного центру зайнятості від 22.02.2023 №42, ОСОБА_2 була зареєстрована як безробітна в Самбірському МРЦЗ з 24.06.2019 по 13.07.2020 і за вказаний період отримала дохід в сумі 23282,26 грн.

Згідно довідки від 13.02.2023 №14, виданої КНП СМР «Самбірська центральна лікарня», ОСОБА_2 працює на посаді сестри медичної стаціонару наркологічного відділення КНП СМР «Самбірська центральна лікарня» з 25.11.2021 (Наказ №239-к від 24.11.2021) по даний час.

Пленум Верховного Суду України абз.2 п.32 постанови від 06.11.1992 р. № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів"(із змінами і доповненнями) роз`яснив, щопри присудженні оплати за час вимушеного прогулу зараховується заробіток за місцем нової роботи (одержана допомога по тимчасовій непрацездатності, вихідна допомога, середній заробіток на період працевлаштування, допомога по безробіттю), який працівник мав в цей час.

Законом не передбачено будь-яких підстав для зменшення його розміру за певних обставин (саме таку позицію висловив ВСУ в постанові від 25.05.2016 у справі №6-511цс16).

Крім того, згідно ч.4 ст.35 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», із роботодавця утримуються: сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

У зв`язку з цим суд не враховує суму виплаченої позивачу допомоги по безробіттю Самбірським МРЦЗ в розмірі 23282 грн. 26 коп. за період з 24.06.2019 по 13.07.2020, а також суму отриманого ОСОБА_2 заробітку за місцемнової роботи на посаді сестри медичної стаціонару наркологічного відділення КНП СМР «Самбірська центральна лікарня» за період з 25.11.2021 р. по день ухвалення рішення судом, в суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який слід стягнути з відповідача в користь позивача.

За таких підстав суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 18.06.2019р.по 24.06.2019р.та з13.07.2020р.по 25.11.2021р.,тобто за352робочі дні(17місяців)- слід задовольнити частково, а саме: за період з 19.06.2019 р. по 23.06.2019 р. та з 14.07.2020 р. по 24.11.2021 р. (347 робочих днів).

При визначенні розміру середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу суд керується частиною другоюстатті 235 КЗпП України,статтею 27 Закону України «Про оплату праці», Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженимпостановою Кабінет Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.

Відповідно до абзаців третього та четвертого пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100 у випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Враховуючи, що ОСОБА_2 в червні 2019 року не працювала повний місяць, оскільки була звільнена із займаної посади 18.06.2019 року, то розмір середньої місячної заробітної плати їй слід обчислювати виходячи з виплат за квітень травень 2019 року.

Із довідки,виданої головоюкомісії зреорганізації ДЗ«Вузлова лікарнястанції Самбір»від 20.06.2019р.видно,що сукупнийдохід ОСОБА_2 за квітень 2019 року та травень 2019 року складав: 2623,83 грн. + 2824,55 грн. = 5448,38 грн. (а.с.53).

Згідно п.4р.ІІІПорядку обчисленнясередньої заробітноїплати,затвердженого постановоюКабінету МіністрівУкраїни від08.02.1995р.№ 100, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці та для нарахування матеріальної (грошової) допомоги, крім перелічених вище виплат, також невраховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов`язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю.

Із архівних довідок трудового архіву м.Самбора виконавчого комітету Самбірської міської ради Львівської області від 21.03.2023 р. №20/168, 08.08.2023 р. №20/455 та карточки-довідки за 2019 (первинні бухгалтерські документи) про роботу ОСОБА_2 відомо, що розмір нарахованої ОСОБА_2 заробітної плати у квітні 2019 р. був 1694,73 грн., в травні 2019 року 2824,55 грн.

Відпрацьований позивачем час складав у квітні 2019 р. - 46,2 год. та в травні 2019 р. - 84,7 год., що згідно довідки КНП СМР «Самбірська центральна лікарня» від 29.09.2023 за №232 склало 34 фактично відпрацьованих робочих дні (квітень 2019 р. 12 робочих днів, травень 2019 р. 22 робочих дні).

Враховуючи ті обставини, що надана позивачем суду довідка, яка була видана головою комісії з реорганізації ДЗ «Вузлова лікарня станції Самбір» від 20.06.2019 р., не містить інформації про розмір нарахованої ОСОБА_2 у квітні та травні 2019 року заробітної плати, а містить лише інформацію про отриманий нею за вказаний період сукупний дохід, який не є тотожним поняттю нарахованої заробітної плати, суд не приймає до уваги вказаний доказ як неналежний.

Даний висновок суду також підтверджується довідкою КНП СМР «Самбірська центральна лікарня» від 29.09.2023 №232 та карточкою-довідкою за 2019 (первинні бухгалтерські документи) про роботу ОСОБА_2 , з яких відомо, що в квітні 2019 р. позивач працювала лише 12 робочих днів або 46,2 год., притому, що в квітні 2019 р. кількість робочих днів становила 21.

Суд приймає до уваги як доказ розміру нарахованої позивачу заробітної плати у квітні та травні 2019 року архівні довідки трудового архіву м.Самбора виконавчого комітету Самбірської міської ради Львівської області від 21.03.2023 р. №20/168, від 08.08.2023 р. №20/455 та карточку-довідку за 2019 (первинні бухгалтерські документи) про роботу ОСОБА_2 , оскільки вони є належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами у справі.

При цьому суд також вважає неналежним доказом, представлений представником позивача реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_2 ) і не приймає його до уваги, так як у ньому відсутня інформація саме про нараховану позивачу заробітну плату у квітні та травні 2019 року.

Із довідки КНП СМР «Самбірська центральна лікарня» від 29.09.2023 №232 відомо, що кількість фактично відпрацьованих ОСОБА_2 робочих днів у квітні 2019 року становила 12 робочих днів, а в травні 2019 року 22 робочі дні.

Середньоденна заробітна плата ОСОБА_2 на посаді сестри медичної поліклініки 0,5 ставки становить 132,92 грн. (4519,28 грн. /34 робочих дні).

Відтак, середній заробіток за час вимушеного прогулу ОСОБА_2 за період з 19.06.2019 р. по 23.06.2019 р. та з 14.07.2020 р. по 24.11.2021 р. становить 46 123,24 грн. (347 робочих дні х 132,92 грн.), а тому позов в цій частині слід задовольнити частково.

Розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу обчислений судом з урахуванням податків та обов`язкових платежів, які підлягають відрахуванню в дохід держави при виплаті позивачу стягненої суми.

Згідно із ч.8ст. 235 КЗпП України,рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ч. 5ст. 235 КЗпП України,ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження",негайне виконання рішення суду означає обов`язок, а не право власника не пізніше наступного дня після проголошення судового рішення видати наказ (розпорядження) про поновлення на роботі і фактично допустити його до виконання попередніх обов`язків.

Згідно зіст. 430 ЦПК Українисуд допускає негайне виконання рішень, зокрема, у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць, поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника.

За таких обставин, рішення суду в частині поновлення позивача на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми платежу за один місяць слід допустити до негайного виконання.

Позивачем сплачено у даній справі судовий збір у розмірі 1536 грн. 80 коп. за подання позову, що підтверджується квитанцією.

У зв`язку із задоволенням позову частково (дві немайнові вимоги задоволені повністю, майнова вимога задоволена в розмірі 57,93%) із відповідача, згідност. 141 ЦПК України, слід стягнути :

-в користь позивача судовий збір у розмірі 1213 грн. 54 коп.;

-в користь держави судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76-81, 141, 209, 259, 263-265, 272. 274, 279, 430 ЦПК України, суд, -

вирішив :

Позовні вимоги ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ №107 від 18.06.2019 голови комісії з реорганізації ДЗ «Вузлова лікарня ст.Самбір», яким ОСОБА_2 звільнена із займаної посади сестри медичної поліклініки 0,5 ставки з 18.06.2019 р. у зв`язку із скороченням штату працівників ДЗ «Вузлова лікарня ст.Самбір» за п.1ст.40 КЗпП України.

Поновити ОСОБА_2 на посаді сестри медичної 0,5 ставки в Комунальному некомерційному підприємстві «Центр первинної медико-санітарної допомоги Самбірської міської ради», яке є правонаступником ДЗ «Вузлова лікарня Станції Самбір» ДТГО «Львівська залізниця» з 18 червня 2019 року.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги Самбірської міської ради» (ЄДРПОУ 41160010) в користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 18.06.2019 р. по 24.06.2019 р. та з 13.07.2020 р. по 25.11.2021 р. в розмірі 46123 (сорок шість тисяч сто двадцять три) грн. 24 коп., відрахувавши з цієї суми податки та обов`язкові платежі і збори, що стягуються із заробітної плати.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги Самбірської міської ради» (ЄДРПОУ 41160010):

-в користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1213 (однієї тисячі двісті тринадцять) грн. 54 коп.;

-в користь держави судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_2 на роботі та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми платежу за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,адреса: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Комунальному некомерційному підприємстві «Центр первинної медико-санітарної допомоги Самбірської міської ради», ІК ЄДРПОУ 41160010, адреса: 81400, Львівська область. м.Самбір, вул.Чайковського, буд.12).

Суддя