Рішення

від 28.09.2023 по справі 528/809/23

ГРЕБІНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Гребінківський районний суд Полтавської області

Справа №: 528/809/23

Провадження № 2/528/242/23

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

28 вересня 2023 року м. Гребінка

Гребінківський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Вітківського М.О.,

при секретарі Коваленко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Гребінка без проведення технічної фіксації судового засідання в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Гребінківської міської ради Полтавської області, третя особа, без самостійних вимог щодо предмета спору: Лубенська державна нотаріальна контора Полтавської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернулась до Гребінківського районного суду Полтавської області з вказаним позовом, яким просить суд: постановити рішення про визначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , додатковий строк тривалістю два місяці для подання заяви про прийняття спадщини за законом, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 .

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 70 років помер рідний брат позивачки ОСОБА_2 . На час своєї смерті померлий був зареєстрований та проживав у АДРЕСА_1 .

Зазначає, що на початку року від працівників Тарасівського старостату позивачу стало відомо, що померлий ОСОБА_2 мав право на нерухоме майно після померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 його матері ОСОБА_3 . Тобто ОСОБА_2 прийняв спадщину після смерті матері, проте у зв`язку зі смертю не встиг отримати на своє ім`я свідоцтво про право на спадщину та зареєструвати своє право власності у встановленому законом порядку.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина. З метою реалізації права на спадщину після смерті ОСОБА_2 , позивач звернулась до Гребінківської державної нотаріальної контори Полтавської області, але нотаріусом Дяченко Т.О. було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину. Роз`яснено та надано письмову відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з тим, що нею пропущений строк для подачі заяви про прийняття спадщини та рекомендовано звернутися до суду із позовом про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини.

На сьогоднішній час спадщина після смерті ОСОБА_2 ніким не оформлена, до органів нотаріату із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 ніхто не звертався, а позивач від спадщини не відмовлялася.

Зазначає, що причиною несвоєчасного звернення до нотаріуса та пропуску позивачем 6-ти місячного строку для подачі заяви для прийняття спадщини після смерті її рідного брата стала юридична необізнаність в спадковому праві, незнання того, що рідні брати та сестри спадкодавця також мають право на спадщину за законом в разі, якщо спадкоємці попередніх черг, не скористалися правом на успадкування майна та факту того, що спадкодавцеві на час смерті належало право на спадкове майно після смерті його матері. Спадкоємців попередніх черг після померлого ОСОБА_2 не має, адже його дружина ОСОБА_4 померла раніше ІНФОРМАЦІЯ_5 . За відсутності у померлого ОСОБА_2 спадкоємців першої черги позивачем було здійснено поховання рідного брата ОСОБА_2 .

Вважає, що у свою чергу вищевказані причини пропуску строку для подачі заяви про прийняття спадщини можна віднести до причин, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для позивача, як спадкоємця наступної черги, на вчинення таких дій.

Таким чином у позивача виникли правомірні очікування щодо відповідного спадкового майна після померлого ОСОБА_2 .

Позивач вважає, що нею пропущений строк з поважної причини, спадкоємців окрім неї не має, на спадщину ніхто не претендує, то на теперішній час вона вимушена звернутися з даним позовом до суду за захистом своїх прав та реалізації права на спадщину після смерті брата.

Ухвалою Гребінківського районного суду Полтавської області від 20.06.2023 року відкрито загальне позовне провадження за вищевказаною позовною заявою і призначено підготовче засідання на 10.07.2023 року о 09 год. 00 хв. з викликом сторін. (а.с.25-27).

Ухвалою Гребінківського районного суду Полтавської області від 27.07.2023 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, без самостійних вимог на предмет спору: Лубенську державну нотаріальну контору Полтавської області (ЄДРПОУ 02900084, юридична адреса: м. Лубни, площа Вокзальна, 7, Полтавська область, 37500). (а.с.50,51).

Ухвалою Гребінківського районного суду Полтавської області від 12.09.2023 року закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні на 28.09.2023 року на 09 год 00 хв. (а.с.64,65).

28.09.2023 року у судове засідання позивач та його представник адвокат Потапенко А.М. не з`явилися вони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, натомість представником позивача через канцелярію суду подано заяву про проведення судового засідання без участі сторони позивача, на позовних вимогах наполягає, просить задовольнити. (а.с.73).

Представник відповідача Виконавчого комітету Гребінківської міської ради Сидоренко Р.М., через систему «Електронний суд» надіслав заяву про розгляд справи без участі сторони відповідача в якій зазначив, що при вирішенні питання про задоволення позову ОСОБА_1 , покладається на розсуд суду. (а.с.70-72).

Представник третьої особи, без самостійних вимог на предмет спору: Лубенська державна нотаріальна контора Полтавської області у судове засідання не з`явивсь, він належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, натомість надіслав суду заяву про розгляд справи без участі представника третьої особи, проти позовних вимог ОСОБА_1 не заперечує. (а.с.69).

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 247 ЦПК України суд під час судового розгляду справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, за відсутності заперечень відповідача та третьої особи, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст.12 ЦПК України).

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.13 ЦПК України (диспозитивність цивільного судочинства), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У розумінні цивільно-процесуального закону предмет позову це матеріально-правова вимога позивача, стосовно якої він просить ухвалити рішення, у матеріальному розумінні це певна річ (об`єкт), щодо якої виник спір.

Згідно ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_6 в с. Тарасівка, Гребінківської ТГ, Лубенського району, Полтавської області померла мати позивача та ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Гребінківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, актовий запис №248 від 03.09.2013 року. (а.с.13).

ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Тарасівка, Гребінківської ТГ, Лубенського району, Полтавської області помер рідний брат позивача ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим Гребінківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, актовий запис №358 від 27.12.2019 року. (а.с.9).

ІНФОРМАЦІЯ_7 в м. Пирятин, Полтавської області померла ОСОБА_4 (дружина ОСОБА_2 ), що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим Пирятинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, актовий запис №99 від 05.04.2018 року. (а.с18).

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є рідною сестрою померлого ОСОБА_2 по лінії матері, що підтверджується відповідним свідоцтвом про народження позивача ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_4 , виданим в с. Майорщина, Пирятинського району, Полтавської області, актовий запис №8 від 10.06.1946 року. Мати: ОСОБА_3 . (а.с.14). Свідоцтвом про одруження позивача ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , серії НОМЕР_5 , виданим с. Тарасівка сіль ЗАГС, Гребінківського району від 24.02.1968, актовий запис №2. Прізвище після одруження ОСОБА_8 . (а.с.15).

Згідно довідки про реєстрацію місця проживання за певний період або на день смерті від 22.02.2023 №18.13-09/40, виданої Виконавчим комітетом Гребінківської міської ради Полтавської області, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на час смерті разом з ним за даною адресою зареєстрованих осіб не було. (а.с.10).

Згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ПЛ № 050764 виданого головою Гребінківської РДА від 29.12.2004 року на підставі розпорядження Гребінківської РДА від 14.07.2004 року за № 139, земельна ділянка (кадастровий номер 5320886000:00:001:0014) площею 5,18 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Тарасівської сільської ради Гребінківського району Полтавської області, належить ОСОБА_3 (а.с.12).

Із матеріалів справи вбачається, що позивач, як спадкоємець за законом звернулась до Гребінківської державної матеріальної контори з метою прийняття спадщини після померлого брата ОСОБА_2 .

Із постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 24.02.2023 року, яка винесена в.о. завідувача Гребінківської ДНК Іщенко Г.К. слідує, що спадкова справа до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , згідно алфавітної книги не заводилась, заяви про прийняття спадщини або про відмову від спадщини не подавались, тому про коло спадкоємців не відомо.

Заява про прийняття спадщини від ОСОБА_1 про прийняття спадщини до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 до Гребінківської державної контори не надходила. Так як, ОСОБА_1 вчасно не подала заяву про прийняття спадщини видати свідоцтво про право на спадщину на спадкове майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , немає правових підстав. У видачі свідоцтва про право на спадщину на ім`я ОСОБА_1 , відмовлено. (а.с.7).

Так, у відповідності до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.

В силу ст.1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.ст.1220-1221,1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.

Саме спадкування може відбуватися за заповітом або за законом.

Згідно із ст.ст.1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Судом встановлено, що позивач названих вище вимог закону не дотримався та після відкриття спадщини не подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).

Позивач пропустив встановлений строк для прийняття спадщини, тому вправі звернутись в суд з позовом для визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30. 05. 2008 року, «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст. 76 ЦПК України докази в їх сукупності, оскільки позивач пропустив строк прийняття спадщини, то суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважними, а позов задовольнити і визначити йому додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини.

При зверненні позивача до Гребінківської державної нотаріальної контори з заявою для оформлення своїх спадкових прав йому було відмовлено через пропущення строку необхідного для прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 24.02.2023 року.

В той же час, відповідно до ст. ст. 1273-1275 ЦК України - спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 названого Кодексу, подавши нотаріусу за місцем відкриття спадщини відповідну заяву.

Відповідно до ст.ст.1296-1298 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, яке видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

Виходячи з вищевикладеного, можливо зробити висновок, що прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власної волі. Вчинення або не вчинення спадкоємцем дій, з якими законодавець пов`язує прийняття спадщини, має визначальне значення для висновку про дотримання ним процедури входження у спадкування і кінцево дає відповідь на питання про прийняття спадщини.

Так, для прийняття спадщини спадкоємцем, який на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, необхідно особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Це є обов`язковим для обох названих видів спадкування.

У зв`язку з цим, для прийняття спадщини за законом спадкоємцю необхідно подати до нотаріальної контори відповідну заяву, яка б свідчила про його дійсний намір прийняти спадщину в порядку спадкування за законом.

При цьому, такі дії теж повинні бути вчинені у встановлений законом для прийняття спадщини строк.

Пропуск такого строку, позбавляє спадкоємця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору і потребує пред`явлення ним позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Вказане у повній мірі відповідає Правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 6 лютого 2013 року в справі № 6-167цс12.

Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Спадкоємець прийняв спадщину, якщо він подав державній або приватній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Спадкоємець за законом або за заповітом має право відмовитися від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Вважається, що відмовився від спадщини той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчить про прийняття спадщини.

Отже, прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власного волевиявлення. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Неприйняття спадкоємцем спадщини може бути виражено фактично, коли спадкоємець протягом строку, встановленого для прийняття спадщини, не здійснює дій, що свідчать про намір прийняти спадщину, або може бути виражено явно, коли спадкоємець шляхом подачі заяви в нотаріальну контору виражає свою незгоду прийняти спадщину.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 , як спадкоємець за законом, не звернулась до нотаріуса з відповідною заявою про прийняття спадкового майна.

Таким чином, жодних доказів того, що в межах строку, наданого цивільним законом, позивач вчинив дії, які б свідчили про прийняття ним спадщини за законом, він не надав, що, виходячи зі змісту ч. 1ст. 1272 ЦК України слід вважати фактичним неприйняттям спадщини за законом.

Пленум Верховного Суду України в п. 24 постанови від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

В обґрунтування поважності причин, які слугували підставою пропуску строку позивачем для прийняття спадщини є її юридична необізнаність.

У відповідності до ч. 3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини, при цьому виходить з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Суд приймає до уваги пояснення позивача, викладені у позовній заяві, про те, що через його юридичну необізнаність вона не змогла своєчасно використати своє право на звернення з заявою про прийняття спадщини після смерті свого брата. Ці пояснення узгоджуються зі змістом доказів, які надані позивачем. Вказані докази узгоджуються з іншими матеріалами справи, не суперечать їм, не заперечуються і не спростовуються іншими учасниками справи.

Враховуючи викладене, суд вважає, що є підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Що стосується тривалості додаткового строку, що може бути встановлений для подання позивачем заяви про прийняття спадщини, то суд приходить до висновку про можливість встановлення строку в два місяці з дня набрання рішенням законної сили, який суд вважає достатнім для подання відповідної заяви.

Факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування, тому суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Гребінківської міської ради Полтавської області, третя особа, без самостійних вимог щодо предмета спору: Лубенська державна нотаріальна контора Полтавської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , додатковий строк тривалістю два місяці для подання заяви про прийняття спадщини за законом, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 .

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду через Гребінківський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Складання повного тексту судового рішення відкласти не більше як на десять днів з дня закінчення розгляду справи, і визначити кінцеву дату складення повного судового рішення 08.10.2023 року.

На виконання п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України судом зазначається повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , (проживає за адресою: АДРЕСА_2 ).

Відповідач: Виконавчий комітет Гребінківської міської ради Полтавської області, ЄДРПОУ 04057406, (юридична адреса: 37400, м. Гребінка, Полтавська область, вул. Ярослава Мудрого, буд.35).

Третя особа: Лубенська державна нотаріальна контора Полтавської області, ЄДРПОУ 02900084, (юридична адреса: м. Лубни, площа Вокзальна, 7, Полтавська область, 37500).

Повний текст рішення складено 03.10.2023.

Суддя М. О. Вітківський