Ухвала

від 27.09.2023 по справі 527/1464/23

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 527/1464/23 Номер провадження 11-сс/814/839/23Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2023 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:

головуючого - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з секретарем судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження у кримінальному провадженні №42023172010000009 від 23 березня 2023 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України, за апеляційною скаргою прокурора Глобинської окружної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Глобинського районного суду Полтавської області від 27 червня 2023 року,

ВСТАНОВИЛА :

Оскаржуваною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора Глобинської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_6 про накладення арешту на майно за матеріалами кримінального провадження за №42023172010000009 від 23 березня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України.

За матеріалами клопотання, у провадженні СВ ВП №1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області перебувають матеріали досудового розслідування №42023172010000009 від 23.03.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України за фактом самовільного зайняття земельної ділянки комунальної власності Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області з кадастровим номером 5320655400:30:013:0152, площею 0,2 га, що розташована по АДРЕСА_1 .

Встановлено, що відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 24.09.2020 за територіальною громадою смт. Градизьк в особі Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5320655400:30:013:0152, площею 0,2 га (індексний номер:54300498).

10.02.2021 Градизькою селищною радою Кременчуцького району відповідно до рішення 49 (позачергової) сесії 7 скликання Градизької селищної ради Кременчуцького району від 05.11.2020 №48 «Про проведення земельних торгів у формі аукціону (аукціон)», протоколу №2 земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди на земельну ділянку комунальної власності від 10.02.2021, укладено договір оренди землі без номеру із ОСОБА_7 в особі представника ОСОБА_8 , що діяв на підставі довіреності від 06.02.2021. Предметом Договору є земельна ділянка для будівництва та обслуговування будівель торгівлі з кадастровим номером 5320655400:30:013:0152 площею 0,2 га, яка розташована по АДРЕСА_1 .

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав 10.05.2023 зареєстровано право оренди земельної ділянки на підставі Договору (номер запису про інше речове право 50242655).

Також встановлено, що 19.07.2021 ОСОБА_7 подано заяву до відділу містобудування та архітектури Кременчуцької райдержадміністрації про надання адміністративної послуги: Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки «Нове будівництво будівлі торгово-побутового призначення з кафетерієм по АДРЕСА_1 ».

За результатами розгляду заяви ОСОБА_7 , відділом містобудування та архітектури Кременчуцької районної державної адміністрації прийнято наказ від 23.07.2021 № 12 «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкту будівництва», яким надано право на будівництво: «Нове будівництво будівлі торгово-побутового призначення з кафетерієм по АДРЕСА_1 », замовник ОСОБА_7 .

10.05.2023 на замовлення ОСОБА_7 ФОП ОСОБА_9 виготовлено технічний паспорт громадського будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Однак, на теперішній час, відповідно до даних Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про проєктні документації за параметрами пошуку «назва об`єкта - Будівля торгово-побутового призначення з кафетерієм, «кадастровий номер - 5320655400:30:013:0152», виявлено інформацію від 05.10.2022 про повернення на доопрацювання Державною інспекцією архітектури та містобудування України документа, а саме: повідомлення про початок будівельних робіт № ІУ051221004885. Зокрема, дозвільний документ на підставі якого відбулося будівництво кафетерію на земельній ділянці з кадастровим номером 5320655400:30:013:0152 площею 0,2 га має статус «повернуто на доопрацювання».

На даний час недоліки, які слугували поверненню на доопрацювання документу щодо виготовлення проєктної документації не усунено, вищевказаний технічний паспорт фактично виготовлено без надання відповідного дозволу.

Тобто ОСОБА_7 проведено будівельні роботи всупереч вимог чинного законодавства, без надання відповідного дозволу на будівництво.

Так, постановою старшого слідчого СВ ВП №1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_10 02.05.2023 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 42022172010000044, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.10.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, будівлю торгово-побутового призначення з кафетерієм, розташовану по АДРЕСА_1 , загальною площею 148, 7 кв.м., яка належить забудовнику ОСОБА_7 , мешканці АДРЕСА_2 та побудована на земельній ділянці з кадастровим номером 5320655400:30:013:0152.

Відмовляючи у задоволенні клопотання прокурора слідчий суддя вказав, що клопотання прокурора не містить жодного обґрунтування чи посилання на докази, які б свідчили про наявність хоча б одного ризику, передбаченого ст. 170 КПК України, а лише виловлені формальні посилання на норми КПК України.

Прокурором не доведено наявність мети, з існуванням якої він просить накласти арешт на майно, визначені в ч. 2 ст. 170 КПК України.

В поданій апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання прокурора Глобинського окружної прокуратури ОСОБА_6 за матеріалами кримінального провадження №42023172010000009, зареєстрованого в ЄРДР 23.03.2023 та накласти арешт на майно, а саме: будівлю торгово-побутового призначення з кафетерієм, розташовану по АДРЕСА_1 , загальною площею 148, 7 кв.м., яка належить забудовнику ОСОБА_7 , мешканці АДРЕСА_2 та побудована на земельній ділянці з кадастровим номером 5320655400:30:013:0152.

Як вказує прокурор в своїй апеляційній скарзі, дозвільний документ на підставі якого відбулося будівництво кафетерію на земельній ділянці з кадастровим номером 5320655400:30:013:0152 площею 0,2 га має статус «повернуто на доопрацювання». На даний час недоліки, які слугували поверненню на доопрацювання документу щодо виготовлення проектної документації не усунено, вищевказаний технічний паспорт фактично виготовлено без надання відповідного дозволу.

Учасники провадження будучи належним чином повідомленими про дату й час судового розгляду, до апеляційного суду не з`явилися, про причини неявки не повідомляли. Від власника майна ОСОБА_7 надійшла заява про розгляд справи без її участі.

В апеляційній скарзі прокурор також прохав проводити розгляд поданої апеляційної скарги без участі прокурора.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали провадження, колегія суддів дійшла такого висновку.

За змістом п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна - є заходом забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до положень ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

У пункті 1 ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

При цьому, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом 2 частини 1 статті 170 цього Кодексу.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

З аналізу процесуальних норм закону вбачається, що слідчий, прокурор подаючи клопотання про арешт майна повинні довести завдання арешту майна, а саме те, що незастосування арешту на майно може призвести до його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Доведеною повинна бути і мета щодо такого майна, передбачена ч. 2 ст. 170 КПК України.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати усі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

На думку апеляційного суду, за наслідками розгляду клопотання, слідчий суддя дійшов до законного та обґрунтованого висновку про відсутність передбачених кримінальним процесуальним законом підстав для його задоволення.

З матеріалів клопотання вбачається, що 10.02.2021 Градизькою селищною радою Кременчуцького району відповідно до рішення 49 (позачергової) сесії 7 скликання Градизької селищної ради Кременчуцького району від 05.11.2020 №48 «Про проведення земельних торгів у формі аукціону (аукціон)», протоколу №2 земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди на земельну ділянку комунальної власності від 10.02.2021, укладено договір оренди землі без номеру із ОСОБА_7 в особі представника ОСОБА_8 , що діяв на підставі довіреності від 06.02.2021. Предметом Договору є земельна ділянка для будівництва та обслуговування будівель торгівлі з кадастровим номером 5320655400:30:013:0152 площею 0,2 га, яка розташована по АДРЕСА_1 .

Слідчий суддя районного суду у своєму судовому рішенні вказав про відсутність правових підстав для накладення арешту на майно, і з цим повністю погоджується апеляційний суд.

Так прокурор у поданому до суду клопотанні не наводить, та його матеріали не містять жодних доказів з приводу настання наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню, у тому числі відсутні докази про незаконні дії власника спрямовані на відчуження майна вказаного у клопотанні.

Таким чином, клопотання про арешт майна не містить жодних доказів, які підтверджували б необхідність накладення арешту на вказане майно, як того вимагає ст. 171 КПК України, і таких не було надано в ході розгляду провадження апеляційним судом.

Колегія суддів повністю погоджується з висновком слідчого судді місцевого суду про відсутність законних підстав для накладення арешту на майно. Не було таких здобуто і в ході апеляційного розгляду провадження.

При цьому, усі доводи прокурора, викладені в апеляційній скарзі щодо незаконності оскаржуваного судового рішення не заслуговують на увагу суду оскільки, на думку апеляційного суду, фактично зводяться до довільної та суперечливої інтерпретації дійсних обставин справи та відповідних норм чинного законодавства і жодним чином не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції.

Апеляційний суд не вбачає будь-яких порушень норм кримінального процесуального закону, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

А тому, апеляційну скаргу прокурора слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу слідчого судді - без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу прокурора Глобинської окружної прокуратури ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Глобинського районного суду Полтавської області від 27 червня 2023 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ :

Головуючий ОСОБА_2

Судді ОСОБА_3

ОСОБА_4