Ухвала
від 02.10.2023 по справі 328/2971/21
ХОРТИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

02.10.2023

ЄУН 328/2971/21

Провадження № 2-в/337/9/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2023 року місто Запоріжжя

Хортицький районний суд міста Запоріжжя в складі:

головуючого судді Котляр А.М.

за участю секретаря Огурцової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до селянського фермерського господарства «Клиновий» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення за прогул, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

03.11.2022 року Запорізький апеляційний суд постановив ухвалу, якою направив копії матеріалів за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 21 січня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до селянського фермерського господарства «Клиновий» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення за прогул, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу до Хортицького районного суду м. Запоріжжя для вирішення процесуального питання про відновлення втраченого судового провадження.

19.07.2023 року справа була передана в провадження судді Котляр А.М.

25.07.2023 року суддя відкрив провадження по справі.

Учасники розгляду справи були повідомлені про час та місце судового засідання, проте до суду не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, клопотань або заяв від них до суду не надходило.

Відповідно до ст.488 ЦПК України відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі закінченій ухваленням судового рішення або в якій провадження закрите, проводиться в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до ст.489 ЦПК України втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою учасника справи або за ініціативою суду.

Згідно ст.490 ЦПК України заява про відновлення втраченого судового провадження подається до суду, який розглядав справу, як суд першої інстанції.

Згідно зі ст.493 ЦПК України при розгляді заяви про відновлення втраченого судового провадження суд бере до уваги: частину справи, яка збереглася (окремі томи, жетони, матеріали з архіву суду тощо); документи, надіслані (видані) судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів; матеріали виконавчого провадження, якщо воно здійснювалося за результатами розгляду справи; будь-які інші документи і матеріали, подані учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для відновлення справи; відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень; дані, що містяться в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі; будь-які інші відомості, документи тощо, отримані у законний спосіб з інших офіційних джерел. Суд може допитати як свідків осіб, які були присутніми під час вчинення процесуальних дій, учасників справи (їх представників), а в необхідних випадках - осіб, які входили до складу суду, що розглядав справу, з якої втрачено провадження, а також осіб, які виконували судове рішення, та вчиняти інші процесуальні дії, передбачені цим Кодексом, з метою відновлення втраченого судового провадження.

Відповідно до ст.494 ЦПК України на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого судового провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити. В ухвалі суду про відновлення втраченого судового провадження зазначається, на підставі яких конкретно даних, поданих до суду і досліджених у судовому засіданні, суд вважає установленим зміст відновленого судового рішення, наводяться висновки суду про доведеність того, які докази досліджувалися судом і які процесуальні дії вчинялися з втраченого провадження. У разі недостатності зібраних матеріалів для точного відновлення втраченого судового провадження суд відмовляє у відновленні втраченого судового провадження і роз`яснює учасникам справи право на повторне звернення з такою самою заявою за наявності необхідних документів. Після набрання законної сили ухвалою суду, визначеною частиною третьою цієї статті, суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження за касаційною скаргою у справі, провадження у якій втрачено.

Судом на підставі отриманої інформації з автоматизованої системи документообігу Токмацького районного суду Запорізької області було встановлено, що 08.11.2021 року до Токмацького районного суду Запорізької області надійшла позовна заява про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення за прогул, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, головуючий по справі суддя Петренко Л.В.

Ухвалою Токмацького районного суду Запорізької області від 24.11.2021 року відкрито провадження у справі, та судове засідання з повідомленням сторін, провести 23 грудня 2021 року о 13-00 годині, в приміщенні Токмацького районного суду Запорізької області (м. Токмак, вул. Володимирська, буд. 28).

21.01.2022 року Токмацьким районним судом Запорізької області ухвалено рішення, яким в задоволенні позовних вимог - відмовлено.

Також з Єдиного державного реєстру судових рішень було встановлено, що 11.11.2021 року суддя Токмацького районного суду Запорізької області постановила ухвалу, якою залишила позовну заяву без руху.

Враховуючи викладене, перевіривши зібрані матеріали, суд приходить до висновку, що матеріали цивільної справи ЄУН 328/2971/21 за позовом є втраченими, однак в Автоматизованій системі документообігу Токмацького районного суду Запорізької області та Єдиному державному реєстрі судових рішень містяться копії судових рішень, постановлених в цій справі.

Суд вважає вищевказані документи належними та достатніми для часткового відновлення втраченого провадження.

Керуючись ст. 488-490,493,494 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відновити частково втрачене судове провадження у цивільній справі ЄУН 328/2971/21 за позовом ОСОБА_1 до селянського фермерського господарства «Клиновий» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення за прогул, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в частині, яка складається з:

-ухвали судді Токмацького районного суду Запорізької області від 11.11.2021 року про залишення позову без руху;

-ухвали судді Токмацького районного суду Запорізької області від 24.11.2021 року про відкриття провадження у справі;

-рішення Токмацького районногосуду Запорізькоїобласті від21.01.2022рокунаступного змісту:

«РІШЕННЯ

іменем України

21 січня 2022 року м. Токмак

Токмацький районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Петренко Л.В., за участі секретаря судового засідання Шпітько Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Токмак, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу № 328/2971/21 (провадження № 2/328/23/22), за позовною заявою ОСОБА_1 до Селянського фермерського господарства «Клиновий» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення за прогул, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

за участі:

представника позивача адвоката Маляр Н.В.

представника відповідача адвоката Майсак В.О.

встановив:

08 листопада 2021 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до СФГ «Клиновий», направлена поштою 05 серпня 2021 року, що підтверджується відтиском штемпелю «Укрпошти», який міститься на конверті, в якій просила визнати незаконним та скасувати наказ виданий СФГ «Клиновий» від 05 серпня 2021 року № 38 «Про звільнення ОСОБА_1 за прогул без поважної причини за п.4 ст. 40 КЗпП України, поновити ОСОБА_1 на посаді головного бухгалтера СФГ «Клиновий» з 23 липня 2021 року, стягнути на користь ОСОБА_1 середній розмір заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з 23 липня 2021 року по день ухвалення судового рішення, стягнути з СФГ «Клиновий» на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено та передано судді Петренко Л.В.

11 листопада 2021 року ухвалою судді Токмацького районного суду Запорізької області вказану позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, зазначених у її мотивувальній частині.

22 листопада 2021 року ОСОБА_1 подано заяву про усунення недоліків, які усунено частково.

Позивачем подано уточнену позовну заяву, в якій зазначено, що з 07 квітня 2006 року вона працювала на посаді бухгалтера, а з 01 червня 2007 року переведена на посаду головного бухгалтера в СФГ «Клиновий». Відповідно до запису в її трудовій книжці вона звільнена з займаної посади з 05.08.2021 року на підставі наказу № 5/3 від 05.08.2021 року за прогули без поважної причини п.4 ст.40 КЗпП України.

Трудову книжку вона отримала 05.08.2021 року. Наказ про звільнення нею отримано не було. Відповідач 05.08.2021 року самостійно не надав їй наказу про звільнення. Видав під розпис тільки трудову книжку.

Не погодившись з записом в трудовій книжці з формулюванням причини звільнення вона звернулася до Токмацького районного суду Запорізької області з позовною заявою «про зміну формулювання причини звільнення». Рішенням Токмацького районного суду Запорізької області від 08.11.2021 року за № 328/2431/21 було відмовлено в задоволенні позовних вимог. Судом було відмовлено в позові з підстав, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом є неефективним для захисту порушеного права позивача. Належним способом захисту прав позивача у такому випадку є визнання наказу про звільнення незаконним та його скасування.

В процесі розгляду справи нею отримано 05.10.2021 року від відповідача відзив на позовну заяву з додатками. Одним із додатків була копія наказу про звільнення за № 38 від 05.08.2021 року. Зі змістом наказу вона ознайомилася 05.10.2021 року.

Вважає наказ про звільнення незаконним, таким що порушує мої права та інтереси.

Запис про звільнення зроблений в трудовій книжці зроблений на підставі наказу № 5/3 від 05.08.2021 року. Дата звільнення зазначена 05.08.2021 року.

Наказ про звільнення від 05.08.2021 року містить номер 38, а дата звільнення зазначена 23.07.2021 року.

Вона отримала заперечення на відповідь на відзив 23.10.2021 року, де в додатках долучено лист від 20.10.2021 року зі змісту якого вбачається, що їй запропоновано з`явитися до офісу СФК «Клиновий» з трудовою книжкою для виправлення номеру наказу з №5/3 на №38. З приводу виправлення дати звільнення інформація відсутня.

Таким чином в подальшому в неї виникнуть труднощі в підрахунку стажу роботи, оскільки дата звільнення зазначена в трудовій книжці не відповідає даті звільнення зазначеній в наказі про звільнення.

Також, я вважає, що керівництвом підприємства порушена взагалі процедура її звільнення.

В жовтні 2019 року керівний склад підприємства та умови праці зазнали дієвих змін.

Зважаючи на вказані обставини та керуючись вимогами законодавства про працю, 22.07.2021 року нею, на ім`я голови СФГ «Клиновий» ОСОБА_2 подана заява про звільнення за власним бажанням. На протязі двох тижнів з 22.07.2021 по день свого звільнення, 05.08.2021, вона продовжувала виконувати свої безпосередні обов`язки, а саме надання звітності відповідних установ та організацій.

05.08.2021, вона, як головний бухгалтер СФГ «Клиновий» на підставі акту прийому-передачі документів передала бухгалтеру СФГ «Клиновий» ОСОБА_3 всю наявну бухгалтерську документацію.

Передавши справи та виконавши свої безпосередні обов`язки, вона надала свою заповнену власноруч (оскільки ведення трудових книжок працівників підприємства належало до її обов`язків) трудову книжку на підпис голові правління.

22.07.2021 року вона надала директору заяву про звільнення за власним бажанням, а напередодні 05.08.2021 року між ними відбулася розмова з приводу її звільнення і вона попросила звільнитися за згодою сторін, на що він усно погодився. Вона до трудової книжки внесла запис про звільнення за згодою сторін і підготувала наказ про звільнення за згодою сторін. Потрібно було тільки підпис директора.

Але їй вручили трудову книжку в якій за записом №29 зазначено, що її звільнено за прогули без поважної причини.

Роботодавець має вжити заходів для з`ясування причин відсутності працівника на роботі. Роботодавець на свій розсуд може вчинити низку дій для з`ясування причин відсутності працівника, а саме: зателефонувати працівнику та членам його родини, відвідати за місцем державної реєстрації чи фактичного проживання, надіслати лист із повідомленням про врученням з пропозицією надати пояснення щодо відсутності тощо.

Жодного із зазначених заходів керівництвом СФГ «Клиновий» відносно неї вжито не було. Вона, як відповідальний працівник, постійно заходилася на зв`язку з керівником. Всі необхідні звітності нею були підготовлені вчасно та в повному обсязі. Подавалися вони за домовленістю з керівником.

Відсутність працівника може бути зафіксована автоматизованою допускною системою або відповідною позначкою у табелі, якщо облік використання робочого часу ведеться за допомогою табеля та (або) відсутністю позначень у журналі, в яких працівники ставлять свій підпис при приході на роботу тощо. Необхідно задокументувати факт відсутності працівника на роботі і за допомогою акту про відсутність на робочому місці, підписаний комісією, що складається не менше, ніж з трьох осіб.

Звільнення працівника оформляється наказом про звільнення за прогул, який готуються на підставі наказу про накладення дисциплінарного стягнення та протоколу профспілкового органу. Якщо працівник, який вчинив прогул, так і не з`явився на роботі, він звільняється останнім днем фактичного виконання ним трудових обов`язків з виданням наказу про звільнення більш пізньою датою.

У день звільнення жодного наказу про звільнення за прогул їй не надали. Вона письмово звернулась до керівництва СФГ «Клиновий» із заявою про надання копії наказу від 05.08.2021 №5/3 про її звільнення, але листом від 20.08.2021 року їйі було відмовлено.

Вважаю, що наказ про звільнення за прогул є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Вона за два тижні (22.07.2021) подала письмову заяву про звільнення за власним бажанням відповідно до ст. 38 КЗпП України. В процесі розгляду справи за № 328/2431/21 їй стало відомо, що відповідач не визнає написану нею заяву за власним бажанням.

Звільнення за прогул є дисциплінарною відповідальністю. Підприємство не видало відносно неї наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

В наказі про звільнення за № 38 від 05.08.2021 року підставою його видачі є лист ОСОБА_1 від 27.07.2021 року та акт про відсутність на робочому місці від 05.08.2021 року. Вважає, що це є порушенням трудового законодавства, оскільки підставою може бути тільки наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Враховуючи, що вона була звільнена з посади відповідно до наказу з 23.07.2021 року розрахунковим періодом для визначення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є травень та червень 2021 року.

Виходячи із заробітної плати за два останні місяці та кількості робочих днів в цих місяцях (20930,00 грн : 39 днів), середньоденна заробітна плата становить 536,66 гривень.

З 23.07.2021 року по 05.11.2021 року - 106 днів. 536,66*106,00=56 885,96 грн.

Позивач, ОСОБА_1 просить: визнати незаконним та скасувати наказ виданий СФГ «Клиновий» від 05.08.2021 № 38 «Про звільнення ОСОБА_1 за прогул без поважної причини за п.4 ст.40 КЗпП України», поновити її на посаді головного бухгалтера СФГ «Клиновий» з 23.07.2021 року, стягнути з СФГ «Клиновий» на її користь середній розмір заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з 23.07.2021 року по день ухвалення судового рішення та стягнути з СФГ «Клиновий» на її користь суму сплаченого судового збору.

Ухвалою судді Токмацького районного суду Запорізької області від 24 листопада 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі. Розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Роз`яснено відповідачу право на подання відзиву на позовну заяву, також роз`яснено сторонам право на подання відповіді на відзив та заперечення (а.п. 104-107).

09 грудня 2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від голови СФГ «Клиновий», ОСОБА_4 . Відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог (а.п. 116-154). Обґрунтовуючи свої заперечення проти позовних вимог зазначає, що доводи позивача про те, що наказ про звільнення нею отримано не було та повністю зі змістом наказу вона ознайомилась 05.10.2021 року, не відповідають дійсності.

05.08.2021 року позивач, після двотижневого прогулу з`явилась на робочому місці та частково передала документи СФГ. Після цього, ОСОБА_1 було запропоновано надати пояснення щодо відсутності її на робочому місці з 23.07.2021 року по 05.08.2021 року. Також, ОСОБА_1 був вручений лист від 27.07.2021 року про необхідність надання пояснень щодо відсутності на робочому місці. ОСОБА_1 відмовилась надати пояснення щодо причин відсутності на роботі з 23.07.2021 року по 05.08.2021 року. Про відмову ОСОБА_1 від надання пояснень щодо відсутності на роботі був складений відповідний акт. ОСОБА_1 було запропоновано підписати вказаний акт та надати свої пояснення з цього приводу. ОСОБА_1 підписала вказаний акт та зазначила в ньому, що з ним не згодна. Разом із тим, мотиви не згоди не виклала. Після цього, був виданий наказ про звільнення ОСОБА_1 за прогули із займаної посади.

ОСОБА_1 ознайомилась із вказаним наказом, але відмовилась від підпису в наказі та його отримання, про що був складений відповідний акт.

Після цього, ОСОБА_1 була вручена трудова книжка із відповідним записом про звільнення по п.4 ч. 1 ст.40 КЗпП України.

ОСОБА_1 отримала свою трудову книжку та розписалась про її отримання в книзі наказів.

В зв`язку з тим, що передача документів та належне оформлення звільнення ОСОБА_1 було завершене близько 20-00 години 05.08.2021 року, а в селі Благодатне відсутня пошта копія наказу про звільнення ОСОБА_1 була направлена їй поштою за адресою проживання 06.08.2021 року заказним листом із рекомендованим повідомленням про отримання та описом вкладення.

11.08.2021 року від ОСОБА_1 надійшла заява про надання копії наказу про її звільнення. Зважаючи на те, що копія вказаного наказу була направлена їй поштою 06.08.2021 року у повторній видачі наказу їй було відмовлено.

ОСОБА_1 06.09.2021 року звернулась до Токмацького районного суду із позовними вимогами до СФГ «Клиновий» про зміну формулювання причин звільнення, тобто, позивач на 06.09.2021 року отримала та ознайомилась із оскаржуваним наказом про її звільнення. В ході розгляду вказаної справи №328/2431/21 позивач подавала процесуальні документи до суду та посилалась на оскаржуваний наказ. Вказані обставини свідчать про те, що позивач отримала оскаржуваний наказ.

Звернувшись повторно 05.11.2021 року до Токмацького районного суду позивач пропустила встановлений ст. 233 КЗпП України місячний строк для звернення до суду з вказаними позовними вимогами. Крім того, на думку відповідача, по справі відсутні поважні причини для поновлення вказаного строку.

Щодо незгоди позивача із датою звільнення - 23.07.2021 року. Відповідно до листа Мінсоцполітики від 22.04.2019 р. № 82/0/22-19/133 роз`яснило це питання так: днем звільнення за прогул має бути останній день роботи перед днем, коли працівник вчинив прогул, за умови, що після його вчинення він більше не виходив на роботу. При цьому наказ про звільнення може бути виданий пізніше. Враховуючи вказані роз`яснення та те, що 22.07.2021 року позивач ще знаходилась на робочому місці в наказі та трудовій книжці позивачки зазначена дата звільнення 23.07.2021 року.

Позивачем вказано, що через зміну в жовтні 2019 року керівного складу підприємства та умов праці зазнали дієвих змін через що майже через два роки вона була змушена 22.07.2021 року подати на ім`я голови СФГ «Клиновий» ОСОБА_2 заяву про звільнення за власним бажанням, вказані обставини не відповідають дійсності. Він був призначений головою СФГ «Клиновий» в жовтні 2019 року, але він не змушував позивача примусово працювати в СФГ «Клиновий» на посаді головного бухгалтера протягом двох років. Жодні умови праці всіх працівників СФГ встановлені його покійним дідом, який був головою СФГ, він, після призначення на посаду голови СФГ «Клиновий», не змінював.

22.07.2021 року та в інші дні протягом роботи в СФГ «Клиновий» позивач не подавала до СФГ «Клиновий» заяву про звільнення за власним бажанням. Незважаючи на обов`язок надання доказів на підтвердження цього твердження позивач в супереч вимогам процесуального закону таких доказів не надає.

Щодо твердження позивача про продовження виконання своїх обов`язків з 22.07.2021 року по 05.08.2021 року, вказане твердження не відповідає дійсності та є надуманим.

Йому не зрозуміло при чому тут 22.07.2021 року бо 22.07.2021 року був останній день коли позивач з`явилась на роботі і вказаний день їй зарахований як робочий та оплачений, а прогулами є робочі дні з 23.07.2021 по 05.08.2021 року.

Протягом 10 робочих днів - з 23.07.2021 року по 05.08.2021 року позивач була відсутня на роботі. Тобто своїми діями ОСОБА_1 вчинила прогул (в тому числі відсутність на роботі більш ніж трьох годин протягом робочого дня) без поважної причини. Вказані дії ОСОБА_1 передбачені п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України. В разі вчинення вказаних дій законом передбачена відповідальність у вигляді звільнення. Він, як керівник господарства, вчинив дії направлені на з`ясування поважності причин відсутності ОСОБА_1 на роботі. Так, ним було з`ясовано, що ОСОБА_1 не знаходиться на лікарняному та стан її здоров`я задовільний. ОСОБА_1 був направлений лист з пропозицією надати пояснення щодо причин відсутності на роботі. Після появлення позивача 05.08.2021 року на роботі їй був повторно вручений вказаний лист та усно було запропоновано надати пояснення з приводу поважності причин відсутності на робочому місці, тобто, керівництвом СФГ «Клиновий» були вжиті всі заходи для з`ясування поважності причин відсутності працівника на роботі про що неодноразово зазначав ВС в своїх Постановах.

Він призначений на посаду голови СФГ «Клиновий» з жовтня 2019 року, до цього часу головою СФГ «Клиновий» був його дід - ОСОБА_5 . Ні він, ні його дід не дозволяли жодній особі - працівнику СФГ «Клиновий» не з`являтись на робоче місце - АДРЕСА_1 , а виконувати посадові обов`язки десь - чи то вдома, чи в іншому місці. За вказаною адресою - АДРЕСА_1 знаходяться офіс та цілісний майновий комплекс СФГ «Клиновий» та всі офісні приміщення в тому числі бухгалтерія СФГ «Клиновий».

Мотивування прогулу тим, що начебто позивачу дозволялось не з`являться на роботу спростовується колективним договором СФГ «Клиновий». Розділу 3. Робочий час. Початок роботи працівників в літній період о 7-00, кінець робочого дня 16-00. Позивач працювала в СФГ «Клиновий» з 2006 року, а тому неодноразово (щорічно) ознайомлювалась із його умовами.

Позивачем зазначається в позовній заяві про бажання звільнитись із СФГ за власним бажанням та про начебто подану нею про це заяву 22.07.2021 року. Відповідно до вимог ст.38 КЗпП України, якою керується позивач, після подання відповідної заяви вона була зобов`язана відпрацювати в господарстві два тижня. Наразі позивач з 22.07.2021 року по 05.08.2021 року була відсутня на робочому місці без попередження про причини відсутності. Тобто, позивач не виконала вимоги ст.38 КЗпП - окрім подання відповідної заяви не відпрацювала в господарстві два тижня.

Відповідно до посадової інструкції головного бухгалтера СФГ «Клиновий» до обов`язків ОСОБА_1 входили обов`язки передбачені 14 пунктами. Наразі позивач вказує, що нею за час з 23.07.2021 року по 05.08.2021 року здано 5 звітів та два звіти 05.08.2021 року. З цього приводу постає три питання: 1. Чим займалась позивач з 7-00 до 16-00 з 23.07.2021 року по 05.08.2021 року тобто 10 робочих днів ОСОБА_1 не вказує; 2. До штату бухгалтерії входила не тільки ОСОБА_1 . Крім неї в СФГ «Клиновий» працювало ще двоє бухгалтерів. Доказів про те, що саме позивач подала 7 звітів за 10 робочих днів ОСОБА_1 не надає; 3. Обсяг виконаної роботи не є предметом доказування у вказаній справі. Позивач оскаржує наказ про її звільнення за прогули - відсутність на роботі, а тому вона повинна надати докази знаходження її з 7-00 до 16-00 з 23.07.2021 року по 05.08.2021 року в бухгалтерії СФГ «Клиновий», яка знаходиться в офісі СФГ за адресою вулиця Зарічна, 32 село Благодатне Пологівського району.

Щодо передачі деяких документів СФГ «Клиновий». В позовній заяві ОСОБА_1 зазначає про передання нею 05.08.2021 року всієї наявної бухгалтерської документації та додає акти про передачу нею деяких документів. Із вказаних актів позивач не передала представнику СФГ «Клиновий» всі установчі документи господарства, первичну документацію за 2021 рік, печатки та штампи господарства, готівкові кошти господарства та безпосередньо всю документацію з дати утворення господарства до 2019 року.

При розгляді справи №328/2431/21 ОСОБА_1 визнала, що вона викрала з господарства вказані документи. З приводу вказаних незаконних дій колишнього головного бухгалтера СФГ «Клиновий» ОСОБА_1 та її спільників він та інші учасники СФГ звернулись з повідомленням до Токмацького ВП. 07.08.2021 року їх повідомлення внесено до ЄРДР та проводиться досудове розслідування.

З 23.07.2021 року головний бухгалтер СФГ «Клиновий» ОСОБА_1 перестала з`являтись на робочому місці. На телефонні дзвінки вона не відповідала. Для з`ясування причин її відсутності на роботі та надання пояснень 27.07.2021 року ОСОБА_1 був направлений заказний лист із рекомендованим повідомленням про вручення. Вказаний лист ОСОБА_1 відмовилась отримувати про що свідчить відповідна відмітка пошти.

05.08.2021 року ОСОБА_1 несподівано з`явилась на робочому місці в АДРЕСА_1 та повідомила про те, що вона бажає повернути вилучену нею з господарства документацію. В зв`язку з цим голова СФГ «Клиновий» доручив бухгалтеру СФГ ОСОБА_3 отримати від ОСОБА_1 всі документи СФГ та скласти відповідний акт.

Після цього ОСОБА_1 було запропоновано надати пояснення щодо відсутності її на робочому місці з 23.07.2021 року по 05.08.2021 року. Також ОСОБА_1 був вручений лист від 27.07.2021 року про необхідність надання пояснень щодо відсутності на робочому місці. ОСОБА_1 відмовилась надати пояснення щодо причин відсутності на роботі з 23.07.2021 року по 05.08.2021 року. Про відмову ОСОБА_1 від надання пояснень щодо відсутності на роботі був складений відповідний акт. ОСОБА_1 було запропоновано підписати вказаний акт та надати свої пояснення з цього приводу. ОСОБА_1 підписала вказаний акт та зазначила в ньому що з ним не згодна. Разом із тим мотиви не згоди не виклала. Після цього був виданий наказ про звільнення ОСОБА_1 за прогули із займаної посади.

ОСОБА_1 ознайомилась із вказаним наказом, але відмовилась від підпису в наказі та його отримання про що був складений відповідний акт. Після цього ОСОБА_1 була вручена трудова книжка із відповідним записом про звільнення по п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України. ОСОБА_1 отримала свою трудову книжку та розписалась про її отримання в книзі приказів.

Обставини, які викладені ОСОБА_1 в позовній заяві не відповідають дійсності через наступне. 05.08.2021 року після передачі частини вилученої з СФГ «Клиновий» бухгалтерської документації ОСОБА_1 зрозуміла, що зробила прогули без поважної причини та серйозність наслідків цього. При цьому ОСОБА_1 почала вмовляти не звільняти її за прогули, а звільнити за угодою сторін про що написала відповідну заяву.

Разом із тим, така підстава для звільнення передбачає згоду на це обох сторін - як працівника, так і власника господарства. Зважаючи на те, що ОСОБА_1 без поважних причин прогуляла 10 робочих днів, викрала з господарства установчі та бухгалтерські документи, а сама заява про звільнення за угодою сторін була подана після звільнення ОСОБА_1 за п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України вказане прохання ОСОБА_1 головою СФГ «Клиновий» не розглядалось.

30.07.2021 року він отримав доповідну бухгалтера СФГ «Клиновий» щодо відсутності ОСОБА_1 та інших працівників на роботі. Для з`ясування причин відсутності ОСОБА_1 на робочому місці він особисто неодноразово з 23.07.2021 року телефонував їй, крім того, за його дорученням ОСОБА_1 телефонували працівники СФГ. ОСОБА_1 на телефонні дзвінки не відповідала.

Для з`ясування причин відсутності ОСОБА_1 на роботі він звертався до Молочанської та Токмацької лікарень. Йому було повідомлено, що ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні не перебуває. Для з`ясування причин відсутності ОСОБА_1 на роботі був направлений ОСОБА_1 лист з пропозицією надати пояснення з причин відсутності на роботі з 23.07.2021 року.

Відсутність ОСОБА_1 на роботі була зафіксована в табелях обліку робочого часу де з 23.07.2021 року були вказані прогули.

Про відсутність ОСОБА_1 на роботі комісією був складений відповідний акт та підписаний трьома особами. Після появи 05.08.2021 року ОСОБА_1 на роботі у неї були витребувані письмові пояснення щодо причин відсутності на роботі. Відмова ОСОБА_1 від пояснень була зафіксована актом.

Встановлені законом строки притягнення до дисциплінарної відповідальності за прогул ОСОБА_1 при її звільненні були додержані.

Звільнення ОСОБА_6 було оформлено наказом - звільнення останнім днем фактичного виконання ОСОБА_1 трудових обов`язків ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) з виданням наказу про звільнення більш пізньою датою (05.08.2021 року).

Відсутні підстави вважати, що при звільненні ОСОБА_1 СФГ «Клиновий» не дотрималось вимог, передбачених КЗпП України та Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників №58 від 29.07.1993 року щодо процедури оформлення та звільнення за прогул.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, була повідомлена належним чином про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомила.

Представник позивача адвокат Маляр Н.В. в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просили їх задовольнити з підстав викладених в позовній заяві. В усних поясненнях зазначила, що позивач мала два робочих місця на роботі та за місцем мешкання. З звертаючись з позовом про формулювання позивач не ставила на меті поновитися на роботі та не бажала виходити на роботу. В задоволенні позову їй було відмовлено у зв`язку з неналежним способом захисту, після чого вона вирішила подати даний позов.

Голова СФГ «Клиновий» Клиновий А.С. в судове засідання не з`явився, був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача, адвокат Майсак В.О. в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог та просила відмовити з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. Крім того, зазначила, що клопотання про поновлення строку подання позовної заяви не підлягає задоволенню, оскільки відсутні поважні причини пропуску строку.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Клопотань про виклик свідків від учасників судового розгляду не надходило. Представник позивача та представник відповідача зазначили, що ними подані всі необхідні докази.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України та частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК)

Судом встановлено, що починаючи з 07 квітня 2006 року ОСОБА_1 перебувала в трудових правовідносинах з СФГ «Клиновий», її прийнято на роботу на посаду бухгалтера, що підтверджується записом № 26 в трудовій книжці серії НОМЕР_1 (а.п. 10-12, 54-59).

З 01 червня 2007 року ОСОБА_1 переведено на посаду головного бухгалтера СФГ «Клиновий», що підтверджується записом № 27 в трудовій книжці серії НОМЕР_1 .

В трудовій книжці міститься запис під № 28 звільнена з роботи за згодою сторін п. 1 ст. 36 КЗпП України. Голова СФГ «Клиновий» ОСОБА_2 зазначив, що вказаний запис зроблено помилково, вважається недійсним.

ОСОБА_1 звільнено з роботи з посади головного бухгалтера за прогули без поважної причини п. 4 ст. 40 КЗпП України, що підтверджується записом № 29 в трудовій книжці серії НОМЕР_1 , який внесено 05 серпня 2021 року.

Відповідно до наказу № 38 від 05 серпня 2021 року ОСОБА_1 , головного бухгалтера СФГ «Клиновий» звільнено з 23.07.2021 року за прогули без поважних причин з 23.07.2021 року по 05.08.2021 року по п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. Підстава: лист ОСОБА_1 від 27.07.2021 року, акт про відсутність на робочому місці від 05.08.2021 року (а.п. 13, 60, 142).

Відповідно до посадової інструкції головного бухгалтера СФГ «Клиновий», затвердженої наказом голови СФГ «Клиновий» № 3/оп від 02.01.2021 року, з якою ОСОБА_1 ознайомлена під підпис (а.п. 149-151) головний бухгалтер безпосередньо підпорядковується голові господарства та заступнику з економічно-фінансових питань.

Призначення на посаду головного бухгалтера та звільнення з неї здійснюється наказом голови СФГ «Клиновий» з дотриманням вимог Кодексу законів про працю України та чинного законодавства про працю.

Головний бухгалтер організовує роботу бухгалтерської служби, контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій; забезпечує складання на основі даних бухгалтерського обліку фінансової звітності підприємства, підписання її та подання в установлені строки користувачам.

Головний бухгалтер за погодженням з головою господарства забезпечує перерахування податків та зборів, передбачених законодавством, проводить розрахунки з іншими кредиторами відповідно до договірних зобов`язань; здійснює контроль за веденням касових операцій, раціональним та ефективним використанням матеріальних, трудових та фінансових ресурсів.

Головний бухгалтер керує працівниками бухгалтерського обліку підприємства та розподіляє між ними посадові завдання та обов`язки.

Виконує обов`язки начальника відділу кадрів.

Головний бухгалтер несе відповідальність: за неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов`язків, що передбачені посадовою інструкцією, - в межах, визначених чинним законодавством України про працю.

Відповідно до колективного договору селянського фермерського господарства «Клиновий» на 2019-2021 рр. схваленого загальними зборами трудового колективу протокол № 1 від 15 жовтня 2019 року, в розділі 3визначені трудові відносини та зайнятість, та діють Правила внутрішнього трудового розпорядку (а.п. 123-131).

Відповідно до п. 3.5. розділу 3 «Трудові відносини та зайнятість» колективного договору СФГ «Клиновий» зазначено, що при регулюванні робочого часу на підприємстві сторони виходять з того, що нормальна тривалість робочого часу не може перевищувати 40 годин на тиждень.

Відповідно до п. 3.6. розділу 3 «Трудові відносини та зайнятість» колективного договору СФГ «Клиновий» зазначено, що встановити час початку і закінчення роботи згідно з правилами внутрішнього трудового розпорядку. Максимальна тривалість робочої зміни за підсумковим обліком робочого часу не повинна перевищувати: - 12 годин у нормальних умовах праці, а робочого тижня 48 годин (згідно п. 6.6 Галузевої угоди на 2014-2020 рр.); - 8 годин у шкідливих, важких і небезпечних умовах праці; - 7 годин у нічний час.

Відповідно до п. 3.8. розділу 3 «Трудові відносини та зайнятість» колективного договору СФГ «Клиновий» зазначено, що за згодою Ради трудового колективу в період напружених польових робіт (посівна, догляд за посівами, збирання врожаю, оранка) в разі виробничої необхідності підвищувати продовження робочого часу працюючих, зайнятих в рослинництві, на ремонті в майстерні, на автотранспорті, складах та інших підрозділах. Які обслуговують рослинництво не більше 12 годинного робочого дня з послідуючим зменшенням тривалості робочого часу до 5 годин в зимовий час.

Відповідно до п. 1.2. розділу 1 Правила внутрішнього трудового розпорядку СФГ «Клиновий» регулюють питання організації виробництва і праці, встановлюють тривалість та розпорядок робочого дня, порядок надання вихідних та щорічних оплачуваних відпусток, застосування міри заохочення та дисциплінарного стягнення, включають в себе заходи з охорони праці та обслуговуванню власних потреб працівників.

Відповідно до п. 2.3. розділу 2 Правил внутрішнього трудового розпорядку СФГ «Клиновий», голова СФГ «Клиновий» особисто, або через заступника встановлює завдання кожному працюючому на виконання роботи, найбільш раціонально організовує працю робітників, створює безпечні умови праці, проводить інструктаж з охорони праці, здійснює контроль за якістю, кількістю та термінами виконання робіт.

Відповідно до п. 2.4. розділу 2 Правил внутрішнього трудового розпорядку СФГ «Клиновий», голова СФГ «Клиновий» забезпечує додержання трудової дисципліни, вимогливо ставиться до порушників, уважно ставиться до потреб працюючих, враховує їх думку.

Відповідно до п. 2.5. розділу 2 Правил внутрішнього трудового розпорядку СФГ «Клиновий», працівники СФГ «Клиновий» зобов`язані, зокрема: - виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку, добросовісно виконувати поручену роботу, дотримуватися трудової дисципліни, раціонально використовувати робочий час, постійно підвищувати кваліфікацію, дотримуватися агротехнічних правил, вимог техніки безпеки, виробничої санітарії, протипожежної безпеки, тримати в порядку своє робоче місце; - не займатися власними справами в робочий час, не виконувати роботи пов`язані з власними потребами на інвентарі господарства, тощо.

Відповідно до п. 3.1. розділу 3 Правил внутрішнього трудового розпорядку СФГ «Клиновий», враховуючи характер, сезонність та умови виробництва голова СФГ «Клиновий» за згодою ради трудового колективу встановили розпорядок робочого часу по періодам: весна літо: початок роботи 07-00 год., обідня перерва з 11-00 год. до 12-00 год., кінець робочого дня 16-00 год.

Вихідні субота, неділя. Святкові дні відповідно до державних свят.

Відповідно до доповідної бухгалтера СФГ «Клиновий» Сітнікової Г.Д. від 30.07.2021 року остання повідомила голову СФГ «Клиновий» ОСОБА_2 про те, що заступник голови СФГ «Клиновий» Каменецька І.Г., головний бухгалтер СФГ «Клиновий» Степура О.О. та юрист СФГ «Клиновий» Рохвергер М.Ю., з 23.07.2021 року не з`являються на роботі. Про причини своєї відсутності на роботі не повідомили. Просила надати вказівки щодо її подальших дій. Згідно резолюції керівника - складіть акт про відсутність на роботі (а.п. 132).

ОСОБА_2 звертався до головного бухгалтера СФГ «Клиновий» Степури О.О. з вимогою з`явитися на робоче місце в СФГ «Клиновий» надати письмові пояснення щодо відсутності на робочому місці та передати всю бухгалтерську документацію СФГ «Клиновий», яка була нею вилучена іншому бухгалтеру (а.п. 133).

В табелях обліку використання робочого часу за липень 2021 року зафіксовано відсутність головного бухгалтера ОСОБА_1 на роботі, а саме: 23.07.2021 року (день неділі - п`ятниця) відмічено «п» (прогул); 24 та 25 липня 2021 року (дні неділі субота, неділя) відмічено «в» (вихідний); з 26 липня 2021 року по 30 липня 2021 року (дні неділі понеділок, вівторок, середа, четвер, п`ятниця) відмічено «п» (прогул); 31 липня 2021 року (день неділі субота) відмічено «в» (вихідний) (а.п. 135-137).

В табелях обліку використання робочого часу за серпень 2021 року зафіксовано відсутність головного бухгалтера ОСОБА_1 на роботі, а саме: 01 серпня 2021 року (день неділі неділя) відмічено «в» (вихідний); з 02 серпня 2021 року по 05 серпня 2021 року (дні неділі понеділок, вівторок, середа, четвер) відмічено «п» (прогул) (а.п. 138-139).

Про відсутність ОСОБА_1 на роботі комісією був складений відповідний акт, підписаний трьома особами: директором, бухгалтером та головним механіком. Акт складено про те, що з 23 липня 2021 року по 05 серпня 2021 року головний бухгалтер СФГ «Клиновий» Степура О.О. була відсутня на робочому місці без попередження про причини відсутності. На лист від 27.07.2021 року не відреагувала та пояснень щодо причин відсутності не надала. В даному акті міститься запис «незгодна: підпис ОСОБА_1 05.08.2021» (а.п. 140).

05.08.2021 року складено акт про відмову від підпису та отримання акту і наказу. Акт складено про те, що з 23 липня 2021 року по 05 серпня 2021 року головний бухгалтер СФГ «Клиновий» Степура О.О. була відсутня на робочому місці без попередження про причини відсутності. 05.08.2021 року ОСОБА_1 був вручений лист від 27.07.2021 року про необхідність надання пояснень щодо причин відсутності на робочому місці з 23 липня 2021 року по 05 серпня 2021 року. ОСОБА_1 отримала вказаний лист, але відмовилась від підпису про його отримання. Будь-які пояснення щодо відсутності на робочому місці надавати відмовилась.

05.08.2021 року відносно ОСОБА_1 був складений акт про відсутність на робочому місці. ОСОБА_1 отримала вказаний акт, ознайомилась з ним та вказала в ньому, що з актом не згодна.

05.08.2021 року був виданий наказ про звільнення ОСОБА_1 за прогули із займаної посади. ОСОБА_1 ознайомилася із вказаним наказом, але відмовилась від підпису в наказі та отримати наказ про звільнення (а.п. 141).

05 серпня 2021 року головний бухгалтер СФГ «Клиновий» ОСОБА_1 та бухгалтер СФГ «Клиновий» ОСОБА_3 склали акти прийому-передачі документів, за якими ОСОБА_7 передала, а ОСОБА_3 прийняла документи належні СФГ «Клиновий» (а.п. 16, 17-19, 70-72, 73).

05.08.2021 року ОСОБА_1 від СФГ «Клиновий» отримала трудову книжку серії НОМЕР_1 , та розписалась про її отримання в книзі наказів (а.п. 143-144).

Копія наказу про звільнення ОСОБА_1 була направлена їй поштою за адресою проживання ( АДРЕСА_2 ) 06.08.2021 року заказним листом із рекомендованим повідомленням про отримання та описом вкладення (а.п. 145-146).

Згідно з довідкою про причини повернення (ф. 20) ОСОБА_1 відмовилася отримувати поштове відправлення (а.п. 147).

Заява ОСОБА_1 від 05.08.2021 року про звільнення з роботи за згодою сторін з 05 серпня 2021 року, не містить жодних резолюцій (а.п. 148).

06 серпня 2021 року учасники СФГ «Клиновий» Клиновий А.С., ОСОБА_8 звернулись до відділення поліції № 3 Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області з заявою про вчинення кримінального правопорушення, в якій зокрема йшлося про те, що ОСОБА_1 лише частково передала бухгалтерські документи підприємства, відмовилась повертати всі документи СФГ «Клиновий», установчі документи підприємства, печатки, грошові кошти. Викладені й інші обставини (а.п. 152).

07 серпня 2021 року за заявою СФГ «Кликовий» внесено відомості до ЄРДР по кримінальному провадженню № 12021082350000352 (а.п. 153).

11 серпня 2021 року ОСОБА_1 надіслала на адресу СФГ «Клиновий» заяву з проханням видати копію наказу про звільнення та надати копію заяви про звільнення (а.п. 14, 61).

СФГ «Клиновий» на заяву ОСОБА_1 від 11.08.2021 року повідомило, що копію наказу про звільнення їй пропонувалось отримати 05.08.2021 року разом з трудовою книжкою, але вона відмовилась від отримання вказаного наказу про що складено відповідний акт. 06.08.2021 року копія вказаного наказу була направлена за адресою її проживання АДРЕСА_2 заказним листом зі зворотнім повідомленням та описом вкладення. Видавати повторно копію вказаного наказу, голова СФГ «Клиновий», не вбачав підстав (а.п. 15, 62).

При розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктом 4 статті 40 КЗпП України, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, у зв`язку з поміщенням до медвитверезника, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов`язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу).

Для встановлення факту прогулу, тобто факту відсутності особи на робочому місці більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин, суду необхідно з`ясувати поважність причини такої відсутності.

Поважними причинами визнаються такі причини, що виключають вину працівника.

Отже, визначальним фактором для вирішення питання про законність звільнення позивача з роботи за пунктом 4 статті 40 КЗпП України є з`ясування поважності причин його відсутності на роботі.

За змістом пункту 3 статті 29 КЗпП України до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов`язаний визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами.

У зв`язку з характером виконуваної роботи, посадових обов`язків головного бухгалтера які визначені в посадовій інструкції, слідує, що головний бухгалтер повинен перебувати на визначеному роботодавцем робочому місці. Головний бухгалтер безпосередньо підпорядковується голові господарства. Головний бухгалтер організовує роботу бухгалтерської служби, контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій; забезпечує складання на основі даних бухгалтерського обліку фінансової звітності підприємства, підписання її та подання в установлені строки користувачам, головний бухгалтер за погодженням з головою господарства забезпечує перерахування податків та зборів, передбачених законодавством, проводить розрахунки з іншими кредиторами відповідно до договірних зобов`язань; здійснює контроль за веденням касових операцій, раціональним та ефективним використанням матеріальних, трудових та фінансових ресурсів, головний бухгалтер керує працівниками бухгалтерського обліку підприємства та розподіляє між ними посадові завдання та обов`язки тощо.

Позивач не надала доказів того, що між нею та керівництвом СФГ «Клиновий» було погоджено інший графік роботи, та визначено інші робоче місце, ніж офіс СФГ «Клиновий». Ні позивачем ні його представником не доведено належними та допустимими доказами того, що ОСОБА_1 мала два робочих місця на роботі та за місцем мешкання.

Відповідно до положень ст. 43-1 КЗпП України розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) допускається у випадках:

- ліквідації підприємства, установи, організації;

- незадовільного результату випробування, обумовленого при прийнятті на роботу;

- звільнення з суміщуваної роботи у зв`язку з прийняттям на роботу іншого працівника, який не є сумісником, а також у зв`язку з обмеженнями на роботу за сумісництвом, передбаченими законодавством;

- поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;

- звільнення працівника, який не є членом первинної профспілкової організації, що діє на підприємстві, в установі, організації;

- звільнення з підприємства, установи, організації, де немає первинної профспілкової організації;

- звільнення керівника підприємства, установи, організації (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступників, головного бухгалтера підприємства, установи, організації, його заступників, а також працівників, які мають статус державних службовців відповідно до Закону України «Про державну службу»; керівних працівників, які обираються, затверджуються або призначаються на посади державними органами, органами місцевого самоврядування, а також громадськими організаціями та іншими об`єднаннями громадян;

- звільнення працівника, який вчинив за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібне) майна власника, встановлене вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу;

- призову або мобілізації власника - фізичної особи під час особливого періоду.

Законодавством можуть бути передбачені й інші випадки розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди відповідного виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

За змістом частини першої статті 3 КЗпП України трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулює законодавство про працю.

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно до положень статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Статтею 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Порушенням трудової дисципліни є невиконання чи неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов`язків.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Прогул - це відсутність працівника на роботі без поважних причин більше трьох годин (безперервно чи загалом). Прогул є підставою для розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця. Для звільнення працівника на такій підставі власник або уповноважений ним орган повинен мати докази, що підтверджують відсутність працівника на робочому місці більше трьох годин упродовж робочого дня без поважних причин (постанова Верховного Суду України від 13 вересня 2017 року у справі № 761/30967/15-ц).

Невихід на роботу у зв`язку із самовільним використанням працівником відпустки, відгулів за відпрацьовані раніше дні, залишення роботи без попередження власника чи уповноваженого ним органу визнаються прогулом і можуть бути причиною звільнення працівника.Разом з тим прогул є дисциплінарним проступком, тому застосовуючи звільнення, як стягнення за такий проступок, роботодавець з метою встановлення поважності причин відсутності працівника на роботі більше ніж три години зобов`язаний виконати вимоги статей 147, 148, 149 КЗпП України та відібрати у працівника відповідні пояснення.

Згідно з положеннями статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Статтею 149 КЗпП України передбачено порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Перш ніж винести працівникові догану чи звільнити його з роботи роботодавець повинен отримати від нього письмові пояснення з приводу вчиненого ним дисциплінарного правопорушення. Якщо на підставі такого пояснення працівника роботодавець дійде висновку, що дисциплінарний проступок дійсно мав місце і відсутні будь-які обставини, які можна було б вважати такими, що виключають притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, то роботодавець видає наказ (розпорядження) про застосування дисциплінарного стягнення.

Відповідно до пункту 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» при розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктом 4 статті 40 КЗпП України, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, у зв`язку з поміщенням до медвитверезника, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов`язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу).

Таким чином, у пункті 4 частини першої статті 40 КЗпП України встановлено право роботодавця обрати стягнення у вигляді звільнення як за скоєння одного прогулу, так і у разі, коли прогули мають тривалий характер. Для встановлення факту прогулу, тобто факту відсутності особи на робочому місці більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин, суду необхідно з`ясувати поважність причини такої відсутності.

При цьому поважними визнаються такі причини, які виключають вину працівника.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 6 березня 2018 року у справі № 235/2284/17 (провадження № 61-72св17) зроблено висновок, що основним критерієм віднесення причин відсутності працівника на роботі до поважних є наявність об`єктивних, незалежних від волі самого працівника обставин, які повністю виключають вину працівника.

Відповідно до сталої судової практики причину відсутності працівника на роботі можна вважати поважною, якщо явці на роботу перешкоджали обставини, які не можуть бути усунуті самим працівником, зокрема: пожежа, повінь (інші стихійні лиха); аварії або простій на транспорті; виконання громадянського обов`язку (надання допомоги особам, потерпілим від нещасного випадку, порятунок державного або приватного майна при пожежі, стихійному лиху); догляд за захворілим зненацька членом родини; відсутність на роботі з дозволу безпосереднього керівника; відсутність за станом здоров`я тощо.

Предметом позову у даній справі, є вимоги про визнання незаконним звільнення з роботи за прогул без поважних причин, поновлення працівника на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позивачем не надано належних, достатніх та допустимих доказів щодо поважності причин її відсутності на роботі в період з 23 липня 2021 року по 05 серпня 2021 року, відмова надавати пояснення СФГ «Клиновий» щодо причин відсутності на роботі, стало підставою для звільнення за п. 4 ст. 40 КЗпП України, як це передбачено ст. 81 ЦПК України і є процесуальним обов`язком, суд же, згідно ст. 13 ЦПК України, розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Відсутність ОСОБА_1 на роботі була зафіксована в табелях обліку використання робочого часу, де з 23.07.2021 року були вказані прогули.

Про відсутність ОСОБА_1 на роботі комісією був складений відповідний акт.

30.07.2021 року керівник СФГ «Клиновий» отримав доповідну бухгалтера СФГ «Клиновий» щодо відсутності ОСОБА_1 та інших працівників на роботі.

Після появи 05.08.2021 року ОСОБА_1 на роботі їй було запропоновано надати пояснення щодо відсутності її на робочому місці з 23.07.2021 року по 05.08.2021 року. ОСОБА_1 був вручений лист від 27.07.2021 року про необхідність надання пояснень щодо відсутності на робочому місці. ОСОБА_1 відмовилась надати пояснення щодо причин відсутності на роботі з 23.07.2021 року по 05.08.2021 року. Про відмову ОСОБА_1 від надання пояснень щодо відсутності на роботі був складений відповідний акт. ОСОБА_1 було запропоновано підписати вказаний акт та надати свої пояснення з цього приводу. ОСОБА_1 підписала вказаний акт та зазначила в ньому що з ним не згодна. Разом із тим мотиви не згоди не виклала. Після цього був виданий наказ про звільнення ОСОБА_1 за прогули із займаної посади.

Згідно з довідкою про причини повернення (ф. 20) ОСОБА_1 відмовилася отримувати поштове відправлення.

Керівник господарства, вчинив дії направлені на з`ясування поважності причин відсутності ОСОБА_1 на роботі. Позивач, ОСОБА_1 , відмовлялась надавати будь-які пояснення, що зафіксовано у відповідних актах. Остання категорично відмовилася надавати пояснення про причини відсутності на роботі, що переконливо свідчать про те, що відповідачем було дотримано процедуру отримання від працівника письмових пояснень, передбаченої частиною першою статті 149 КЗпП України. Керівник господарства, вчинив дії направлені на вручення наказу про звільнення, але позивач відмовлялася отримувати його як особисто так і по пошті.

Отже, доводи позивача про порушення порядку застосування дисциплінарного стягнення, передбачених статтею 149 КЗпП України, є безпідставними.

Позивач з 23 липня 2021 року не виходила на роботу, чим допустила порушення трудової дисципліни.

На підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України власник або уповноважений ним орган має право розірвати трудовий договір у разі вчинення працівником прогулу без поважних причин. Прогул - це відсутність працівника на роботі без поважних причин більше трьох годин (безперервно або в цілому). Для звільнення працівника на такій підставі власник або уповноважений ним орган повинен мати докази, що підтверджують відсутність працівника на робочому місці більше трьох годин протягом робочого дня.

Невихід на роботу в зв`язку з самовільним використанням працівником відпустки, відгулів за відпрацьовані раніше дні, вихід на пенсію без попередження власника або уповноваженого ним органу визнаються прогулом і можуть бути причиною звільнення працівника.

Позивач був відсутній на робочому місці з 23 липня 2021 року по 05 серпня 2021 року без поважних причин, чим допустив прогул. Позивач доказів поважності причини відсутності на роботі у ці дні не надав, а тому відповідач мав законні підстави на звільнення його з посади на підставі пункту 4 статті 40 КЗпП України.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що процедуру звільнення позивача з роботи на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України було проведено у відповідності до діючого законодавства, та порушень трудових прав позивача судом не встановлено, а тому позовні вимоги в частині визнання незаконним та скасування наказу від 05.08.2021 року № 38 про звільнення позивача з роботи за прогул без поважних, задоволенню не підлягають.

Враховуючи, що позовні вимоги про визнання незаконним та скасування наказу від 05.08.2021 року № 38 про звільнення позивача з роботи за прогул без поважних судом відхилені, а позовні вимоги про поновлення позивача на посаді головного бухгалтера СФГ «Клиновий» з 23 липня 2021 року, та стягнення середнього розміру заробітної плати за час вимушеного прогулу, є похідними, то в їх задоволенні слід також відмовити.

Відзив на позовну заяву про зміну формулювання причин звільнення у справі № 328/2431/21, заперечення на відповідь на відзив у справі № 328/2431/21 (а.п. 20-23, 24-26, 74-77, 78-79) суд не бере до уваги, оскільки це заяви по суті в іншій справі, яка перебувала на розгляді у іншого судді, оцінка обставинам викладеним в заявах по суті надавалася, суддею при розгляді справи; дані заяви по суті не є доказами у даній справі.

Згідно з листом від 20.10.2021 року ОСОБА_1 пропонувалось з`явитися до офісу СФГ «Клиновий» з трудовою книжкою для виправлення номеру наказу з № 5/3 на № НОМЕР_2 , оскільки про оформленні трудової книжки допущена технічна помилка (а.п. 27, 80). Технічна помилка допущена в номері наказу не свідчить про порушення його форми та/або порядку складання, та не є підставою для визнання його незаконним.

08 листопада 2021 року Токмацьким районним судом Запорізької області у справі № 328/2431/21 за позовом ОСОБА_1 до СФГ «Клиновий» про зміну формулювання причин звільнення ухвалено рішення, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 про зміну формулювання причин звільнення (а.п. 67-69).

Відповідно до положень ч. 4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом було встановлено, що позивачем не надано доказів того, що долучена до позову заява про звільнення ОСОБА_1 за власним бажанням від 22.07.2021 року у вказаний день була отримана юридичною особою СФГ «Клиновий» та саме вказана заява стала підставою для власника підприємства про прийняття рішення про звільнення ОСОБА_1 з посади головного бухгалтера.

В даній справі роботодавець не пов`язував звільнення ОСОБА_1 із поданою заявою від 22.07.2021 року про звільнення за власним бажанням (відсутні докази подання такої заяви) і відсутні докази, що він помилився у формулюванні підстав звільнення.

Надані позивачем акт про спожиту активну електричну енергію за розрахунковий період СФГ «Клиновий» та звіти (а.п. 81-99) не свідчать про поважність причини відсутності на роботі та дотримання трудової дисципліни.

Позивач не надала доказів того, що між нею та керівництвом СФГ «Клиновий» було погоджено інший графік роботи, та визначено інші робоче місце, ніж офіс СФГ «Клиновий».

Законодавством не визначено переліку обставин, за яких прогул вважається вчиненим з поважних причин, а тому, вирішуючи питання про поважність причин відсутності на роботі працівника, звільненого за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України, суди повинні виходити з конкретних обставин і враховувати надані сторонами докази.

Основним критерієм віднесення причин відсутності працівника на роботі до поважних є наявність об`єктивних, незалежних від волі самого працівника обставин, які виключають вину працівника.

З огляду на статтю 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (статті 77, 81 ЦПК України).

ОСОБА_1 не надала належних доказів про відсутність її на роботі з поважних причин.

Крім того, суд вважає безпідставними посилання позивача та його представника на те, що його звільнення було проведено без проведення консультацій з профспілками, оскільки згода на звільнення позивача, як головного бухгалтера СФГ «Клиновий», не вимагається законодавством, так як відповідно до частини першої статті 43-1 КЗпП України, розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) допускається у випадках: звільнення керівника підприємства, установи, організації (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступників, головного бухгалтера підприємства, установи, організації, його заступників, а також працівників, які мають статус державних службовців відповідно до Закону України «Про державну службу»; керівних працівників, які обираються, затверджуються або призначаються на посади державними органами, органами місцевого самоврядування, а також громадськими організаціями та іншими об`єднаннями громадян.

Згідно із ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання, отже вимоги позивача не знайшли свого підтвердження, а тому позов задоволенню не підлягає.

Позивачем разом з уточненою позовною заявою подано клопотання про поновлення строку подання позовною заяви про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення за прогул, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу (а.п. 100-102)

З рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 08 листопада 2021 року у справі № 328/2431/21 за позовом ОСОБА_1 до СФГ «Клиновий» про зміну формулювання причин звільнення, слідує, що інтереси позивача представляв адвокат Маляр Н.В.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року N 5076-VI, в якій наведені терміни: адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності є, зокрема представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: 1) звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб); 2) представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами; 3) ознайомлюватися на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними для адвокатської діяльності документами та матеріалами, крім тих, що містять інформацію з обмеженим доступом; 4) складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку; 5) доповідати клопотання та скарги на прийомі в посадових і службових осіб та відповідно до закону одержувати від них письмові мотивовані відповіді на ці клопотання і скарги; 6) бути присутнім під час розгляду своїх клопотань і скарг на засіданнях колегіальних органів та давати пояснення щодо суті клопотань і скарг; 7) збирати відомості про факти, що можуть бути використані як докази, в установленому законом порядку запитувати, отримувати і вилучати речі, документи, їх копії, ознайомлюватися з ними та опитувати осіб за їх згодою; 8) застосовувати технічні засоби, у тому числі для копіювання матеріалів справи, в якій адвокат здійснює захист, представництво або надає інші види правової допомоги, фіксувати процесуальні дії, в яких він бере участь, а також хід судового засідання в порядку, передбаченому законом; 9) посвідчувати копії документів у справах, які він веде, крім випадків, якщо законом установлено інший обов`язковий спосіб посвідчення копій документів; 10) одержувати письмові висновки фахівців, експертів з питань, що потребують спеціальних знань; 11) користуватися іншими правами, передбаченими цим Законом та іншими законами.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 64 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки.

Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Так адвокат, як фахівець в галузі права здійснює захист інтересів особи, яка звернулась до нього за правничою допомогою.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням, зокрема фізичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Визначення предмета та підстав спору є правом позивача та його представника, який є фахівцем в галузі права.

Позивач в клопотанні про поновлення строку поданні позовної заяви посилається на рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 08 листопада 2021 року у справі № 328/2431/21 за позовом ОСОБА_1 до СФГ «Клиновий» про зміну формулювання причин звільнення, яким було відмовлено з задоволенні позовних вимог, з підстав, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом є неефективним для захисту порушеного права позивача. Належним способом захисту прав позивача у такому випадку є визнання наказу про звільнення незаконним та йог скасування.

Крім того, позивач зазначає, що при розгляді справи № 328/2431/21, 05 жовтня 2021 року отримала від відповідача відзив на позовну заяву з додатками, де одним з додатків була копія наказу про звільнення за № 38 від 05.08.2021 року.

Вказані доводи позивача суд відхиляє.

Про відсутність ОСОБА_1 на роботі комісією був складений відповідний акт.

Згідно з довідкою про причини повернення (ф. 20) ОСОБА_1 відмовилася отримувати поштове відправлення.

Керівник господарства, вчинив дії направлені на вручення наказу про звільнення, але позивач відмовлялася отримувати його як особисто так і по пошті.

Принцип добросовісності в трудовому праві характеризується прагненням суб`єктів належним чином, сумлінно здійснювати трудові права й виконувати обов`язки, передбачених трудовим законодавством та трудовим договором.

Реалізація передбаченого статтею 47 КЗпП України права працівника отримати в день звільнення трудову книжку та копію наказу про звільнення кореспондується не лише з обов`язком роботодавця видати вказані документи, а й із добросовісною поведінкою самого працівника, який за наявності відповідної пропозиції роботодавця та фактичної можливості отримати ці документи, не ухиляється від їх отримання.

У трудових правовідносинах як працівник, так і роботодавець мають діяти добросовісно, не допускаючи дій, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Реалізуючи права і виконуючи обов`язки, суб`єкти трудових правовідносин зобов`язані утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди працівнику, роботодавцю, довкіллю або державі. Не допускаються дії працівника чи роботодавця, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Під зловживанням трудовим правом для сторін трудових відносин варто розуміти особливу недобросовісну поведінку, пов`язану з навмисним створенням для працівника та (або) роботодавця ситуації правової невизначеності за межами права, з порушенням принципів справедливості, добросовісності та розумності.

Реалізація права працівника отримати в день звільнення трудову книжку та копію наказу про звільнення кореспондується не лише з обов`язком роботодавця видати вказані документи, а й із добросовісною поведінкою самого працівника, він за наявності відповідної пропозиції роботодавця та фактичної можливості отримати ці документи не повинен ухилятися від їх отримання.

Позивач ОСОБА_1 06.09.2021 року звернулась до Токмацького районного суду із позовними вимогами до СФГ «Клиновий» про зміну формулювання причин звільнення, позивач подавала докази, посилалась на оскаржуваний наказ. Крім того, позивач мав право заявити клопотання про витребування доказів, якщо в нього виникли перешкоди в їх поданні.

Відповідно до п. 2.3 Інструкції Про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 р. N 58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р. за N 110 (Назва в редакції наказу Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства юстиції України від 08.06.2001 р. N 259/34/5) (далі - Інструкція) записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Відповідно до абз. 1 п. 2.4 Інструкції, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Відповідно до статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Звернувшись з іншою позовною заявою 05.11.2021 року до Токмацького районного суду позивач пропустила встановлений ст. 233 КЗпП України місячний строк для звернення до суду з вказаними позовними вимогами. В даному випадку відсутні поважні причини для поновлення вказаного строку.

Помилка позивача та його представника в обранні неналежного порядку захисту його трудових прав не може слугувати достатньою причиною на обґрунтування поважності причин пропуску строків звернення до суду за їх захистом.

Суд враховує висновок, який міститься у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 461/1903/16-ц (провадження № 61-18809св18), у постанові Верховного Суду від 10 листопада 2021 року у справі № 673/723/20 (провадження № 61-11001св21), де зазначено, що помилка заявника в обранні неналежного порядку захисту його трудових прав не може слугувати достатньою причиною на обґрунтування поважності причин пропуску строків звернення до суду за їх захистом.

Зазначені позивачем причини пропуску строку не є такими, які пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом строк, подання позову. Крім того суд звертає увагу, що строки, визначені статтею 233 КЗпП не перериваються і не зупиняються.

Вказаний строк застосовується судом незалежно від наявності заяви відповідача про застосування такого строку, оскільки відповідно до частини першої статті 9 ЦК України норми цього Кодексу у трудових спорах можуть застосовуватися лише субсидіарно, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства. Тоді як строки звернення до суду у КЗпП України передбачені окремо.

КЗпП України є спеціальним законом, що регулює трудові правовідносини, передбачає строки звернення до суду.

Встановлені статтею 233 КЗпП України строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. У кожному випадку суд зобов`язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити порушений строк. Звернення з відповідними заявами до органів і установ, тривала хвороба є обставинами, які свідчать про поважність причин пропуску такого строку.

Вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 06 квітня 2016 року у справі N 6-409цс16.

Відповідно до статті 234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.

Поважними причинами пропущення строку звернення до суду за вирішенням трудового спору визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами щодо неможливості такого звернення.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року N 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» судам роз`яснено, якщо місячний чи тримісячний строк пропущено без поважних причин, у позові може бути відмовлено з цих підстав. Оскільки при пропуску місячного і тримісячного строків у позові може бути відмовлено за безпідставністю вимог, суд з`ясовує не лише причини пропуску строку, а й усі обставини справи, права та обов`язки сторін.

Позивачем ОСОБА_1 та її представником не наведено в клопотанні та не надано відповідних доказів, які б підтверджували поважність причин пропущення строку звернення до суду за вирішенням трудового спору. Позивачем та його представником не підтверджено належними доказами щодо неможливості такого звернення.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 7, 11, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 274, 278-279, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Селянського фермерського господарства «Клиновий» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення за прогул, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ;

Представник позивача - адвокат Маляр Наталія Володимирівна, (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 28 лютого 2014 року серії ЗП № 001000), діє на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АР № 1069957 від 12 листопада 2021 року, місцезнаходження: АДРЕСА_4 ;

Відповідач: Селянське фермерське господарство «Клиновий», місцезнаходження: 71761, Запорізька область, Пологівський район, с. Виноградне, код ЄДРПОУ 22148772;

Представник відповідача: адвокат Майсак Віта Олександрівна, діє на підставі ордеру серії АР №1064002 від 29 вересня 2021 року (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 461 від 02 лютого 2004 року), місцезнаходження: АДРЕСА_5 .

Дата складання повного судового рішення 21 січня 2022 року.

Суддя:»

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали.

Суддя: А.М. Котляр


Суд	Хортицький районний суд м.Запоріжжя
Дата ухвалення рішення	02.10.2023
Оприлюднено	04.10.2023
Номер документу	113881805
Судочинство	Цивільне
Категорія	Заява про відновлення втраченого провадження

Судовий реєстр по справі —328/2971/21

Ухвала від 20.10.2023

Цивільне

Запорізький апеляційний суд

Онищенко Е. А.

Ухвала від 02.10.2023

Цивільне

Хортицький районний суд м.Запоріжжя

Котляр А. М.

Ухвала від 25.07.2023

Цивільне

Хортицький районний суд м.Запоріжжя

Котляр А. М.

Ухвала від 03.11.2022

Цивільне

Запорізький апеляційний суд

Онищенко Е. А.

Рішення від 21.01.2022

Цивільне

Токмацький районний суд Запорізької області

Петренко Л. В.

Рішення від 21.01.2022

Цивільне

Токмацький районний суд Запорізької області

Петренко Л. В.

Ухвала від 24.11.2021

Цивільне

Токмацький районний суд Запорізької області

Петренко Л. В.

Ухвала від 11.11.2021

Цивільне

Токмацький районний суд Запорізької області

Петренко Л. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Ухвалавід 02.10.2023 по справі 328/2971/21ХОРТИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

Судовий реєстр по справі —328/2971/21

Ухвала від 20.10.2023

Ухвала від 02.10.2023

Ухвала від 25.07.2023

Ухвала від 03.11.2022

Рішення від 21.01.2022

Рішення від 21.01.2022

Ухвала від 24.11.2021

Ухвала від 11.11.2021

Ухвала
від 02.10.2023 по справі 328/2971/21
ХОРТИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ