Рішення

від 14.09.2023 по справі 537/3920/20

КРЮКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Провадження № 2/537/8/2023

Справа № 537/3920/20

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.09.2023 Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі: головуючої судді Фадєєвої С.О. з участі секретаря Супруненко О.О., представника позивача ОСОБА_1 адвоката Костянецького А.Г., представника відповідача комунального некомерційного медичного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №2» м. Кременчука адвоката Лобова О.О., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до комунального некомерційного медичного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №2» м. Кременчука про стягнення шкоди, заподіяної ДТП,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, де просив стягнути з КНМП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №2» м. Кременчука на його користь матеріальний збиток, заподіяний йому внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у сумі 228806 грн., витрати на проведення авто товарознавчих експертиз та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог вказав. що 08.07.2019 сталася дорожньо-транспортна пригода за участі його, ОСОБА_1 , як водія транспортного засобу «Volkswagen Golf», д.н.з. НОМЕР_1 , та водія «ЗАЗ Sens», д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_2 . Останнього було визнано винуватим у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди. На момент ДТП автомобіль «ЗАЗ Sens», д.н.з. НОМЕР_2 , перебував у власності КНМП «ЦПМСД №2», а сам ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах із відповідачем та обіймав посаду водія. Цивільно-правова відповідальність КНМП «ЦПМСД №2», як власника автомобіля «ЗАЗ Sens», д.н.з. НОМЕР_2 , на момент події була застрахована у АТ «Українська пожежно-страхова компанія». Відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АО/3150914 страхова сума за шкоду, заподіяну майну потерпілого, складає 100000 грн., розмір франшизи 0 грн. АТ «Українська пожежно-страхова компанія» виплатила йому, ОСОБА_1 , як потерпілому, страхове відшкодування у межах ліміту відповідальності у розмірі 100000 грн. Вважає, що оскільки розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, її слід стягнути з відповідача.

Представником відповідача КНМП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №2» м. Кременчука подано відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , де він просив суд відмовити в задоволенні позову у зв`язку з недоведенням позивачем суми, що підлягає відшкодуванню.

Представником позивача адвокатом Костянецьким А.Г. подано відповідь на відзив, де останній вказав, що розмір шкоди підтверджено висновками експертних досліджень, проведених на замовлення позивача, а тому вважає позов обґрунтованим.

Ухвалами суду від 26.03.2021 та 13.07.2021 витребувано докази і призначено у справі судову автотоварознавчу експертизу.

До закінчення підготовчого судового засідання представником позивача подано заяву про зменшення позовних вимог, де адвокат Костянецький А.Г. зазначив, що оскільки транспортний засіб позивача вважається фізично знищеним, з відповідача на користь позивача підлягає відшкодуванню різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП з урахуванням виплаченого страхового відшкодування, тому просив стягнути з КНМП «ЦПМСД №2» 105195,20 грн. матеріального збитку та 3100 грн. вартості проведених експертиз.

Після проведеної судової автотоварознавчої експертизи представником позивача подано заяву про збільшення позовних вимог, де він остаточно просив стягнути з КНМП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №2» м. Кременчука на користь ОСОБА_1 матеріальний збиток, заподіяний йому внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у сумі 117254 грн.59 коп., витрати на проведення автотоварознавчих експертиз у сумі 3100 грн. та судовий збір.

Представник позивача адвокат Костянецький А.Г. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав та мотивів, викладених у позові. Вказав, що шкоду, завдану позивачеві внаслідок ДТП, що мала місце 08.07.2019, має відшкодовувати володілець автомобіля «ЗАЗ Sens», д.н.з. НОМЕР_2 , відповідач у справі, працівник якого і винен у ДТП. Вважає, що відповідач повинен сплатити ОСОБА_1 різницю між вартістю транспортного засобу «Volkswagen Golf», д.н.з. НОМЕР_1 , до та після ДТП з врахуванням виплаченого страхового відшкодування.

Представник відповідача КНМП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №2» м. Кременчука адвокат Лобов М.О. у судовому засіданні проти задоволення позову заперечив, вказав, що він необґрунтований, крім того, вважав, що позивачем не обґрунтовано і необхідності проведення експертних досліджень на замовлення позивача, ому клопотав про зменшення витрат на залучення експерта та проведення експертиз. Звернув увагу суду, що КНМП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №2» м. Кременчука є некомерційною організацією і не має власного прибутку.

Суд, вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, дослідивши і оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд приходить до наступних висновків.

Частиною першою статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Згідно з пунктом 3 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Положеннями частини першої статті 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За загальним правилом майнова шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина друга статті 1187 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 426/16825/16-ц (провадження № 14-497цс18) зроблено висновок про те, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки роботодавець. Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

В силу ч.1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах. Відповідно до статті 1192 ЦК України особа має відшкодувати завдані збитки у повному обсязі, розмір яких визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно зі статтею 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП.

Порядок відшкодування шкоди, пов`язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано статтею 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який згідно зі статтею 8 ЦК України (аналогія закону) може застосовуватись не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду. Подібний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 25 листопада 2021 року у справі № 204/5314/18 (провадження № 61-17280св20).

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18) сформульовано висновок, про те, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом № 1961-IVу страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Згідно постанови судді Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 30.07.2019, яка набрала законної сили, 08 липня 2019 року о 14 год. 40 хв. ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «ЗАЗ Sens», д.н.з НОМЕР_2 , поблизу будинку №42 по вул. Набережна лейтенанта Дніпрова в м.Кременчуці Полтавської області, перед початком обгону не переконався у тому, що смуга зустрічного руху, на яку він виїжджав, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані та створив перешкоди для руху автомобілю «Volkswagen Golf», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , який рухався у зустрічному напрямку та який, з метою уникнення зіткнення, виїхав за межі проїзної частини, де зіткнувся із деревом, внаслідок чого автомобіль «Volkswagen Golf», д.н.з. НОМЕР_1 , отримав механічні пошкодження. Водій ОСОБА_2 визнаний винуватим у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, на нього накладено адміністративне стягнення.

За ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Отже, факт вини водія ОСОБА_2 у вчиненні ДТП не підлягає доказуванню.

Письмовими доказами (копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, листом КНМП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №2» м. Кременчука № 01-17/226 від 26.08.2020) підтверджується та не заперечується представником відповідача у суді, що станом на 08.07.2019 автомобіль «ЗАЗ Sens», д.н.з НОМЕР_2 , перебував у власності КНМП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №2» м. Кременчука, а водій ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з відповідачем, обіймав посаду водія автотранспортних засобів та станом на 08.07.2019 на час події користувався вказаним автомобілем у зв`язку з необхідністю виконання службових обов`язків.

Згідно висновку експерта № 1218 від 31.01.202, належність та допустимість якого, як доказу, визнається сторонами, ринкова вартість автомобіля «Volkswagen Golf», д.н.з. НОМЕР_1 , до ДТП станом на 08.07.2019 складала 333210 грн., після ДТП станом на 08.07.2019 115955,41 грн. Вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «Volkswagen Golf», д.н.з. НОМЕР_1 , внаслідок його пошкодження під час дорожньо-транспортної пригоди 08.07.2019 складала 333210 грн. При цьому величина матеріального збитку розрахована експертом у розмірі ринкової вартості автомобіля на момент ДТП, оскільки вартість відновлювального ремонту транспортного засобу станом на дату страхового випадку перевищує ринкову вартість автомобіля.

Судом не беруться до уваги висновки експертиз, надані стороною позивача, оскільки вони частково не узгоджуються з письмовими доказами, що містилися в матеріалах страхової справи та досліджені судом, висновок експерта №67-19 не містить попередження експерта про кримінальну відповідальність, висновок експерта № 60-20 не містить переліку матеріалів, на підставі яких проведено експертне дослідження, з урахуванням того, що транспортний засіб на момент його проведення був реалізований. Крім того, остаточні позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані саме висновком експерта № 1218 від 31.01.202.

На час події транспортний засіб «ЗАЗ Sens», д.н.з НОМЕР_2 , був застрахований у АТ «Українська пожежно-страхова компанія», що підтверджується полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АО/3150914 зі строком діз з 04.03.2019 по 03.03.2020. Згідно полісу страхова сума за шкоду, заподіяну майну, складає 100000 грн., розмір франшизи 0 грн.

Копією платіжного доручення від 21.11.2019 підтверджується, що АТ «Українська пожежно-страхова компанія» сплатила на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у сумі 100000 грн.

Отже, з відповідача, як власника транспортного засобу та працедавця винної у ДТП особи, слід стягнути на користь позивача ОСОБА_1 шкоду, завдану під час виконання винним у ДТП ОСОБА_2 своїх трудових (службових) обов`язків, у розмірі різниці між вартістю транспортного засобу до та після ДТП із відрахуванням сплаченої позивачеві страхової виплати (333210 - 115955,41 100000) у сумі 117254 грн. 59 коп., а тому позов підлягає задоволенню.

В силуст..141ЦПК Українислід стягнутиз відповідачана користьпозивача сплаченийпри подачіпозову судовийзбір врозмірі зменшенихпозовних вимогу сумі1172грн.55коп.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати, пов`язані із залученням експертів та проведенням експертиз. У разі задоволення позову витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача (п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України). Згідно п.1, 2 ч.3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує в тому числі чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес. Статтею 139 ЦПК України передбачено право іншої сторони клопотати про зменшення витрат на оплату послуг експерта та підготовку експертного висновку на замовлення сторони.

Представником відповідача заявлено клопотання про зменшення витрат на залучення експертів та проведення експертиз, в обґрунтування чого він вказав, що висновки експертиз, виготовлені на замовлення позивача, не бралися до уваги самою ж стороною позивача та не покладалися в основу позову, оскільки остаточні позовні вимоги сформульовані виключно на підставі експертного висновку, проведеного відповідно до ухвали суду. Просив взяти до уваги, що КНМП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №2» м. Кременчука є некомерційною організацією і не має власного прибутку.

Судом за клопотанням представника відповідача призначалася в справі судова автотоварознавча експертиза, вартість якої становить 15101 грн. 68 коп., що сплачені відповідачем. Суд зазначає, що надані стороною позивача висновки експертиз містять ряд недоліків. Письмові докази, що містяться в матеріалах страхової справи та надані суду, не узгоджуються з висновками експертиз, висновок експерта № 60-20 не містить переліку матеріалів, на підставі яких проведено експертне дослідження, з урахуванням того, що транспортний засіб на момент його проведення був реалізований, висновок експерта № 67-19 не містить відмітки про те, що експерт попереджений про кримінальну відповідальність. Як вбачається з остаточних позовних вимог ОСОБА_1 вони ґрунтуються саме на висновку експертизи, що призначалася судом, без врахування висновків експертиз, що виготовлялися на замовлення позивача, а тому суд вважає за можливе відмовити ОСОБА_1 у стягненні з відповідача на його користь витрат на проведення експертиз у сумі 3100 грн.

Керуючись ст.ст. ст.ст. 2, 13, 15, 16, 19, 76-78, 81,82, 223,263- 265 ЦПК України, ст.1166, 1172, 1188, 1192, 1194 ЦК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до комунального некомерційного медичного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №2» м. Кременчука про стягнення шкоди, заподіяної ДТП задовольнити.

Стягнути з комунального некомерційного медичного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №2» м. Кременчука на користь ОСОБА_1 матеріальний збиток, заподіяний йому внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у сумі 117254 грн.59 коп.

Стягнути з комунального некомерційного медичного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №2» м. Кременчука на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1172 грн. 55 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: С.О.Фадєєва

Повний текст рішення складено 28.09.2023