Постанова

від 26.09.2023 по справі 910/17628/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" вересня 2023 р. Справа№ 910/17628/18 (910/9045/22)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Полякова Б.М.

суддів: Остапенка О.М.

Отрюха Б.В.

за участю секретаря судового засідання Дюкарєвої І.М.

розглянувши матеріали апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Інвестохіллс Веста" та Товариства з обмеженою відповідальністю "СІКС СТАРС ХОЛДІНГ" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Ткачука Олександра Вікторовича

на рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2023

у справі № 910/17628/18 (910/9045/22)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СІКС СТАРС ХОЛДІНГ" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Ткачука Олександра Вікторовича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КАДОРР-КИЇВ ПЛЮС"

за участю Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Інвестохіллс Веста"

залучено до участі у справі ухвалою від 08.08.2023 Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів

про визнання недійсним договору та застосування наслідків недійсності

в межах справи № 910/17628/18

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 26.09.2023

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2019 відкрито провадження у справі.

Постановою Господарського суду міста Києва від 20.06.2019 визнано боржника банкрутом.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою в межах справи № 910/17628/18.

В поданій позовній заяві позивач просив суд: - визнати недійсним Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 18.07.2016 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "КАДОРР-КИЇВ ПЛЮС" та Товариством з обмеженою відповідальністю "СІКС СТАРС ХОЛДІНГ", посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Бєльтюковою Є.М. та зареєстровано в реєстрі за № 1735;- застосувати наслідки недійсності Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 18.07.2016 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "КАДОРР-КИЇВ ПЛЮС" та Товариством з обмеженою відповідальністю "СІКС СТАРС ХОЛДІНГ", посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Бєльтюковою Є.М. та зареєстровано в реєстрі за № 1735;- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КАДОРР-КИЇВ ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 40456653) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СІКС СТАРС ХОЛДІНГ" (код за ЄДРПОУ 35726643) вартість майна, одержаного за Договором купівлі-продажу від 18.07.2016 року, в розмірі 84.274.800 (вісімдесят чотири мільйони двісті сімдесят чотири тисячі) гривень 00 копійок.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.05.2023 відмовлено в задоволенні позову повністю.

Ключовим мотивом рішення є:

- оспорюваний договір не може бути визнаний таким, що укладено на шкоду кредиторам та має ознаки фраудаторного правочину.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" та ТОВ "СІКС СТАРС ХОЛДІНГ" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Ткачука О.В. звернулися до Північного апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просять рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Ключовими аргументами скарг є:

- вчиняючи оскаржуваний правочин, Боржник здійснив зловживання своїм правом і використав приватно-правовий інструментарій всупереч його призначенню, завдавши при цьому шкоду кредиторам, позбавивши їх можливості задовольнити свої вимоги, а саме:

- 1) боржник відчужив об`єкт за ціною, яка не була ринковою, а фактично відповідала його балансовій вартості що підтверджується висновкам судового експерта від 24.01.2022 року №24/01/22, даними останньої фінансової звітності Боржника, висновком про вартість майна станом на 2015 рік, даними обліку ТОВ "СІКС СТАР ХОЛДІНГ";

- 2)укладання такого правочину призвело до значного зменшення обсягу майнових активів Боржника, його неплатоспроможності, та відсутності іншого майна, за рахунок якого можливо б було задовольнити вимоги Кредиторів, в т. ч. у справі про банкрутство;

- 3)відчуження майна було здійснено Боржником в період існування ознак неплатоспроможності, у зв`язку з чим в порядку Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції яка діяла на той момент), керівник Боржника був зобов`язаний звернутись до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство підприємства;

- 4)недоотримана реальна вартість проданих приміщень в результаті укладення Договору, а також відсутність іншого майна Боржника призвели до його банкрутства;

- 5)відчуження майна було здійснено директором Боржника без наявності рішення зборів учасників товариства.

Від ТОВ "КАДОРР-КИЇВ ПЛЮС" надійшов відзив на апеляційні скарги, в якому відповідач вказував, що місцевий суд правильно встановив, що оспорюваний договір не є фраудаторним.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи № 910/17628/18 (910/9045/22) сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Поляков Б.М., судді - Копитова О.С., Остапенко О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.08.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Інвестохіллс Веста" та Товариства з обмеженою відповідальністю "СІКС СТАРС ХОЛДІНГ" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Ткачука Олександра Вікторовича на рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2023 у справі № 910/17628/18 (910/9045/22), розгляд справи призначено на 11.09.2023.

Розпорядженням керівника апарату від 05.09.2023 у зв`язку з перебування судді Копитової О.С., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи №910/17628/18 (910/9045/22) сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Поляков Б.М., судді Остапенко О.М., Отрюх Б.В. Зазначена колегія суддів сформована відповідно до рішення загальних зборів суддів Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2018 зі змінами від 12.11.2019 й може розглядати справи про банкрутство та справи у спорах, які пов`язані з процедурою банкрутства, справи у спорах щодо захисту прав на об`єкти інтелектуальної власності.

Відтак, судова колегія зазначає, що визначений за допомогою автоматизованої системи розподілу судової справи склад колегії суддів є судом, встановленим законом, у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20 липня 2006 року вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Zand v. Austria», висловлено думку, що термін «судом, встановленим законом» у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів».

У зв`язку з виходом у відпустку головуючого судді Полякова Б.М. з 11.09.2023 розгляд справи ухвалою від 05.09.2023 було перенесено на 18.09.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.09.2023 розгляд справи №910/17628/18 (910/9045/22) відкладено на 26.09.2023.

В силу положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим судом, 18.07.2016р. між Боржником (далі-продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КАДОРР-КИЇВ ПЛЮС" (далі - покупець) було укладено Договір купівлі продажу нежитлових приміщень, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Бельтюковою Є.М., зареєстрований в реєстрі за №1735 (Договір).

Відповідно до п.1 Договору продавець передає у власність покупця (продає), а покупець приймає у власність (купує) і оплачує: нежитлове приміщення в літ. "А", "Б", яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Жилянська 68, загальною площею 2 570,40 кв. м, надалі - "нежитлове приміщення".

П.2 Договору встановлено, що відчужуване нежитлове приміщення належить продавцю на праві приватної власності на підставі Договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, посвідченого 02.04.2008р., Копійкою В.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим №4292 та право власності на яке зареєстроване Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна згідно Реєстраційного посвідчення № 005902 від 20.05.2008р.

Право власності продавця на вищевказане нежитлове приміщення зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 19.02.2014р., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 296139280000, номер запису про право власності продавця: 4721031 згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №17983937 від 19.02.2014р., виданого державним реєстратором прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Копійка В.В.

Нежитлове приміщення розташоване на земельній ділянці площею 0,3058 га, що знаходиться за адресою: вулиця Жилянська, 68 у Голосіївському районі міста Києва, кадастровий номер якої 8000000000:72:083:0021, що перебуває в оренді у продавця на підставі Договору оренди землі, укладеного 25.12.2020р. з Київською міською радою, посвідченого 25.12.2020р. Кравченко Н.П., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстровим №940, Договір зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради, про що зроблено запис від 10.08.23011р. за №79-6-00816, на підтвердження чого був наданий витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-8000313532016 від 21.06.2016р.

Згідно п.3 Договору оціночна (ринкова) власність нежитлового приміщення згідно висновків зі звіту про визначення оціночної (ринкової) вартості нерухомого майна, складеного оцінювачем ТОВ "ТриАлекс" Мархоцьким О.М. 16.06.2016р. становить 28 197 813,60 грн. , в тому числі податок на додану вартість.

За змістом Акту прийому-передачі нерухомого майна від 18.07.2018р. продавець передав фактично у власність покупця, а покупець прийняв вищезазначене майно.

Ліквідатор відзначав, що внаслідок укладення вказаного Договору, Боржник відчужив на користь Відповідача належний йому єдиний Об`єкт нерухомого майна. Загальний розмір незадоволених вимог кредиторів у справі про банкрутство ТОВ "Сікс Старс Холдінг" станом на сьогоднішній день становить - 117 076 640,12 грн.

Посилаючись на Висновок оціночно-будівельної експертизи, складеної судовим експертом Стасюк М.Ю (висновок від 24.01.2022 року №24/01/22), ліквідатор відзначає, що ринкова вартість станом на 18.07.2016 року нежитлових приміщень в літ. "А", "Б", за адресою : м. Київ, вул. Жилянська, 68, загальною площею 2570,4 кв.м. складала 41 174 400,00 грн. з ПДВ, а отже Боржником було продане майно (нежитлові приміщення) за оспорюваним Договором купівлі продажу за ціною, яка була значно нижчою від ринкової, а саме меншою на 12 976 586,40 грн. від ринкової, що становить 31,5% від його вартості.

Також ліквідатор відзначав, що згідно п.2.2 Договору оренди землі від 25.12.2010р., нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 24 024 777,95 грн. відповідно до витягу з технічної документації № Ю-29784/2010 Головного управління земельних ресурсів КМР (КМДА) від 05.07.2010 № 281, а відповідно до положень п.5.5. оспорюваного договору, Боржник взяв на себе зобов`язання до моменту оформлення Відповідачем права оренди на земельну ділянку, сплачувати всі відповідні платежі за земельну ділянку.

Боржник в 2016 році, на момент укладення Оспорюваного договору, мав невиконані зобов`язання перед ПАТ "Фортуна Банк" (правонаступником якого є кредитор у справі про банкрутство -ТОВ "ФК "Інвестохіллс ВЕСТА"), а також перед кредитором ТОВ "УМТЗ "ЕНЕРГОКОМПЛЕКТ".

Ліквідатор зауважував, що 02.04.2008 року між Боржником та ПАТ "ФОРТУНА-БАНК" (Банк) було укладено Договір про надання кредитної лінії № 04К-КЛ/47, відповідно до якого, Банк надав Боржнику у строкове платне користування грошові кошти в межах максимального ліміту заборгованості, що визначений умовами договору.

18.02.2014 року між Банком та Боржником була укладена Додаткова угода № 79, відповідно до якої, сторони дійшли згоди викласти у новій редакції Кредитний договір, за якою надання Кредиту здійснюється в доларах США в сумі 6 259 825,00 та в гривнях в сумі 5 614 331,17 грн., загальний ліміт заборгованості станом на 18.02.2014 всього становив еквівалент по курсу НБУ 6 909 195,93 доларів США, зі сплатою 18,5 % річних в гривнях, 15 % річних в доларах США; відповідно до п. 1.2., кінцевий термін повернення Кредиту - 15.09.2016 р.

30.06.2016 між Банком та Боржником була укладена Додаткова угода № 106, відповідно до якої був встановлений наступний графік повернення Кредиту: в гривні: 15.09.2016 р. - 1 314 331,17 грн; та в доларах США: 31.07.2016 р. - 49 000,00 доларів США; 31.08.2016 р. -7 000,00 доларів США; 15.09.2016 р. - 5 769 825,00 доларів США.

Вимоги Банку до Боржника ,щодо погашення заборгованості згідно Кредитного договору на суму 104 628 545,52 грн., з яких: 84 504 933,93 грн. - вимоги четвертої черги, а 20 123 611,59 грн. - вимоги шостої черги - на підставі Ухвали Господарського суду м. Києва від 16.04.2019 у справі № 910/17628/18 були визнанні кредиторськими вимогами до Боржника в межах справи про банкрутство.

Також, ліквідатор посилався на те, що з метою забезпечення виконання зобов`язань Боржника перед ПАТ "ФОРТУНА-БАНК" за Договором про надання кредитної лінії №04К-КЛ/47 був укладений договір застави від 13.08.2015 року №043Т/117/1498/ЮР-1 відповідно до якого ТОВ "УМТЗ "ЕНЕРГОКОМПЛЕКТ" передав в заставу Банку майнові права за Договорами банківського вкладу на суму 259 000,00 дол. США та 4 300 000,00 грн.

13 серпня 2015 року був укладений Договір відступлення прав вимоги АТ "Фортуна-банк" та ТОВ "УМТЗ "Енергокомплект", як майнового поручителя Боржника.

18 серпня 2015 року Боржник та ТОВ "УМТЗ "ЕНЕРГОКОМПЛЕКТ" отримали повідомлення Банку про усунення порушень виконання зобов`язань за Кредитним договором

У зв`язку з невиконанням Боржником зобов`язань за Кредитним договором, 19.08.2015 року між Банком, Боржником та ТОВ "УМТЗ "ЕНЕРГОКОМПЛЕКТ" було укладено договір про заміну сторони у зобов`язанні, відповідно до якого права вимоги Банку, як кредитора за Кредитним договором в частині стягнення кредиту в обсязі 4 300 000,00 грн. та 59 000,00 дол. США перейшли до нового кредитора - ТОВ "УМТЗ "ЕНЕРГОКОМПЛЕКТ".

Вимоги ТОВ "УМТЗ "ЕНЕРГОКОМПЛЕКТ" до Боржника щодо погашення заборгованості в розмірі 11 289 796,60 грн. на підставі Ухвали Господарського суду м. Києва від 18.06.2020 у справі № 910/17628/18 були визнанні кредиторськими вимогами до Боржника в межах справи про банкрутство.

Ліквідатор відзначав, що з виписки по банківському рахунку ТОВ "Сікс Старс Холдінг", відкритого в AT "Фортуна Банк" вбачається, що 18.07.2016 року грошові кошти надійшли від Відповідача та були використані Боржником на наступні цілі:

17 185 000,00 грн. - перераховані 19.07.2016 року ТОВ "Бізнес Капітал" (кредитор у справі), та 2 300 000,00 грн. перераховані 09.12.2016 року, з призначенням платежу "повернення передплати за кукурудзу згідно договору №2505-15 від 25.05.15р.";

1 314 331,17 грн. - перераховані 19.07.2016 року AT "Фортуна Банк", з призначенням платежу "повернення кредиту за договором №04К-КЛ/М/47 від 02.04.2008 року;

9 141 000,00 грн. - перераховані 19.07.2016 року AT "Фортуна Банк", з призначенням платежу "для купівлі валюти згідно з договором №04К-КЛ/М/47 від 02.04.2008 року. Частина коштів в розмірі 7 135 219,74 грн. повернулися на рахунок Боржнику -17.08.16 р.

Ліквідатор вважав, що вчиняючи оскаржуваний правочин, Боржник здійснив зловживання своїм правом і використав приватноправовий інструментарій всупереч його призначенню, завдавши при цьому шкоду кредиторам, позбавивши їх можливості задовольнити свої вимоги, а саме:

боржник відчужив об`єкт за ціною, яка не була ринковою, а фактично відповідала його балансовій вартості що підтверджується висновкам судового експерта від 24.01.2022 року №24/01/22, даними останньої фінансової звітності Боржника, висновком про вартість майна станом на 2015 рік, даними обліку ТОВ "СІКС СТАР ХОЛДІНГ";

укладання такого правочину призвело до значного зменшення обсягу майнових активів Боржника, його неплатоспроможності, та відсутності іншого майна, за рахунок якого можливо б було задовольнити вимоги Кредиторів, в т. ч. у справі про банкрутство;

відчуження майна було здійснено Боржником в період існування ознак неплатоспроможності, у зв`язку з чим в порядку Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції яка діяла на той момент), керівник Боржника був зобов`язаний звернутись до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство підприємства;

недоотримана реальна вартість проданих приміщень в результаті укладення Договору, а також відсутність іншого майна Боржника призвели до його банкрутства;

відчуження майна було здійснено директором Боржника без наявності рішення зборів учасників товариства.

У позовній заяві ліквідатор посилався, що укладений Договір має ознаки фраудаторного правочину та відповідно підлягає визнанню недійсним згідно статті 234 ЦК України, адже такий правочин був укладений Боржником з метою уникнення ним від виконання грошових зобов`язань перед його кредиторами, укладання такого правочину призвело до зменшення обсягу майнових активів Боржника та його неплатоспроможності, а також спрямовано на завдання шкоди визнаним Господарським судом м. Києва кредиторам Боржника в межах справи № 910/17628/18.

Місцевий суд відмовляючи у позові виходив з того, що вчиняючи оскаржуваний правочин, Боржник не здійснив зловживання своїм правом і не використав приватноправовий інструментарій всупереч його призначенню, його дії при цьому не завдали шкоду кредиторам.

ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" та ТОВ "СІКС СТАРС ХОЛДІНГ" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Ткачука О.В. не погоджуючись з таким висновком місцевого суду, звернулися до апеляційного зі скаргами в яких посилалися на те, не погоджуються з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони є помилковими та не відповідають дійсним обставинам справи, а рішення суду прийняте при не з`ясуванні обставин, що мають значення для справи (п. 1, ч. 1 ст. 277 ГПК України), недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими (п. 2, ч. 1 ст. 277 ГПК України) та порушенні норм процесуального права та неправильному застосуванні норм матеріального права (п. 4, ч. 1 ст. 277 ГПК України), що є підставою для скасування вказаного рішення повністю та ухвалення нового рішення у справі.

Так, на думку апелянтів, судом першої інстанції проігноровано та жодним чином не надано оцінку доказам відсутності повноважень у директора ТОВ «СІКС СТАРС ХОЛДІНГ» ОСОБА_1 на підписання договору, оскільки, на момент укладення договору-купівлі-продажу 18.07.2016 року учасником (акціонером) та директором компанії VEBRA INVESTMENTS LTD були інші особи, ніж ті які приймали рішення про продаж відповідно до наданих копій документів.

Колегія суддів не погоджується з такими аргументами апеляційної скарги з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

За частинами другою, третьою статті 92 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов`язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Згідно аб.2 ч. З статті 92 Цивільного кодексу України у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Правочини юридична особа також вчиняє через свої органи, що з огляду на приписи статті 237 Цивільного кодексу України утворює правовідношення представництва, в якому орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана або має право вчинити правочин від імені цієї юридичної особи, в тому числі вступаючи в правовідносини з третіми особами.

Абзацом другим частини другої статті 207 Цивільного кодексу України визначено, що правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Місцевим судом правильно встановлено, що Договір купівлі-продажу від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «СІКС СТАРС ХОЛДІНГ» (продавця) підписано директором ОСОБА_1 який діє на підставі Статуту.

25.02.2008 року протоколом № 2 Зборів учасників ТОВ «СІКС СТАРС ХОЛДІНГ» було вирішено призначити на посаду директора ОСОБА_1 .

26.02.2008 року за наказом № 1 «Про вступ на посаду», ОСОБА_1 вступив на посаду директора ТОВ «СІКС СТАРС ХОЛДІНГ».

02.04.2008 року між ОСОБА_2 , як продавцем, та ТОВ «СІКС СТАРС ХОЛДІНГ», від імені якого діяв директор ОСОБА_1 , як покупцем, було укладено Договір купівлі-продажу Об`єкту нерухомості. На підставі цього договору ТОВ «СІКС СТАРС ХОЛДІНГ» стало власником Об`єкту нерухомості.

28.12.2012 року протоколом №18 Загальних зборів учасників було затверджено статут ТОВ «СІКС СТАРС ХОЛДІНГ», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленко С.А. за Реєстровим № 4888.

Відповідно до п. 3.1. Статуту ТОВ «СІКС СТАРС ХОЛДІНГ» учасниками Товариства є: Компанія «VEBRA INVESTMENTS LTD» («ВЕБРА ІНВЕСТМЕНТС ЛТД»), реєстраційний номер 2631186, адреса: ЗА, Ippokratous, Akropoli, Р.С. 2006, Nicosia, Cyprus (ЗА Іппократус, Акрополі, П.К. 2006, Нікосія, Кіпр).

Відповідно до п. 7.1. Статуту компанія «VEBRA INVESTMENTS LTD» («ВЕБРА ІНВЕСТМЕНТС ЛТД»), реєстраційний номер 2631186, адреса: ЗА, Ippokratous, Akropoli, Р.С. 2006, Nicosia, Cyprus (ЗА Іппократус, Акрополі, П.К. 2006, Нікосія, Кіпр) - є власником частки у розмірі 100% Статутного (складеного) капіталу Товариства, що в свою чергу становить 53 000 000,00 (п`ятдесят три мільйони гривень) 00 копійок».

Відповідно до п. 10.1. Статуту вищим органом Товариства є загальні збори його Учасників.

П. 10.10 Статуту визначає, що загальні збори Учасників мають право приймати рішення з усіх питань діяльності Товариства. Зокрема, до компетенції Загальних зборів учасників товариства (п.п. «о», п. 10.8 Статуту) віднесено питання відчуження майна Товариства на суму, що становить 50 і більше відсотків майна Товариства.

Згідно п. 10.11.2 Статуту Директор Товариства має право, зокрема, розпоряджатися майном Товариства в межах, що визначені Загальні збори Учасників Товариства, без довіреності діяти від імені Товариства, репрезентувати його у всіх установах, підприємствах і організаціях.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону України «Про господарські товариства» (в редакції чинній станом на час укладання оскаржуваного правочину) вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників.

23.06.2016 року відбулися Загальні збори учасників ТОВ «СІКС СТАРС ХОЛДІНГ» до порядку денного якого увійшло питання укладення договору купівлі-продажу нежитлового приміщення літ. «А», «Б», загальною площею 2570,4 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 68 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у ДРРПНМ 296139280000).

Єдиним учасником ТОВ «СІКС СТАРС ХОЛДІНГ» - Компанією «VEBRA INVESTMENTS LTD» одноголосно було прийнято чинне рішення, оформлене протоколом №22, яким вирішено укласти договір купівлі-продажу нежитлових приміщень в літ «А», «Б», загальною площею 2570,40 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 68 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у ДРРПНМ 296139280000) з ТОВ «КАДОР-КИЇВ ПЛЮС», ідентифікаційний код юридичної особи: 40456653, місцезнаходження юридичної особи 65009, Одеська обл., місто Одеса, Французький бульвар, будинок 66/2, офіс 704. Договір купівлі-продажу укласти на наступних істотних умовах: продаж майна здійснити за ціною 28 197 813,60 грн. в т.ч. ПДВ; оплата майна здійснюється в гривнях, в безготівковому порядку на рахунок Продавця ТОВ «СІКС СТАРС ХОЛДІНГ» (ідентифікаційний код 35726643) в AT«Фортуна-Банк», МФО 300904 в день укладення договору купівлі-продажу до моменту переходу до покупця права власності на нерухоме майно».

Крім цього, Компанією «VEBRA INVESTMENTS LTD» рішенням, оформленим протоколом № 22 вирішено надати повноваження директору Товариства - ОСОБА_1 підписати від імені ТОВ «СІКС СТАРС ХОЛДІНГ» договір купівлі-продажу нежитлового приміщення в літ «А», «Б», загальною площею 2570,40 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 68 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у ДРРПНМ 296139280000) на умовах визначених цим Протоколом.

23.06.2016 року Компанією «VEBRA INVESTMENTS LTD» було прийнято Резолюцію №230616 якою вирішено затвердити рішення прийняті на Загальних зборах учасників ТОВ «СІКС СТАРС ХОЛДІНГ», затверджених Протоколом № 22.

Відтак, єдиним учасником ТОВ «СІКС СТАРС ХОЛДІНГ» - компанією «VEBRA INVESTMENTS LTD» було прийнято рішення про укладення оскаржуваного договору та про уповноваження директора ОСОБА_1 на підписання цього договору від імені ТОВ «СІКС СТАРС ХОЛДІНГ».

З огляду на наведене місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності повноважень у директора ТОВ «СІКС СТАРС ХОЛДІНГ» ОСОБА_1 на підписання оскаржуваного договору.

При цьому, заперечуючи проти доводів апелянтів щодо строку укладання оскаржуваного договору від 18.07.2016 року, колегія зауважує, що рішенням ТОВ «СІКС СТАРС ХОЛДІНГ» оформленим Протоколом №22 відзначено корегування строку укладання договору в залежності від зняття ТОВ «СІКС СТАРС ХОЛДІНГ» припинення Іпотеки майна відповідно до Іпотечного договору №25/1Д-3 між ПАТ «Фортуна-банк» та ТОВ «СІКС СТАРС ХОЛДІНГ».

За змістом Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта№241978691 від 27.01.2021р. зазначена іпотека припинена 15.07.2016р. на підставі Договору про розірвання іпотечного Договору №25/1Д-3 від 15.07.2016р.

Щодо посилань апелянтів на те, що оскаржуваний правочин є фіктивним, колегія суддів зазначає таке.

Стаття 627 Цивільного кодексу України закріплює свободу договору, а відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 234 Цивільного кодексу України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише "про людське око", знаючи заздалегідь, що він не буде виконаним; вчиняючи фіктивний правочин, сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків, які встановлені законом для цього виду правочину (Постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 910/7547/17).

Для визнання правочину фіктивним суди повинні встановити наявність умислу в усіх сторін правочину. При цьому необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків.

У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто обидві сторони, вчиняючи фіктивний правочин, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, тобто мають інші цілі, ніж передбачені правочином. Такий правочин завжди укладається умисно.

Основними ознаками фіктивного правочину є: введення в оману (до або в момент укладення угоди) третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов`язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 369/11268/16-ц ).

Отже, для кваліфікації оспорюваного правочину як фіктивного судам необхідно встановити факт його вчинення для годиться (про людське око) обома сторонами, позаяк якщо одна зі сторін діяла лише для годиться, а інша намагалася досягти правового результату - такий правочин не можна визнати фіктивним.

Як правильно зазначено місцевим судом, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження наявності у сторін спірного правочину умислу, наявність інших цілей, ніж передбачені правочином, невідповідність внутрішньої волі сторін зовнішньому її прояву, відсутність намірів щодо настання правових наслідків договору купівлі-продажу, а отже наявності ознак фіктивності такого правочину.

Твердження апеляційних скарг щодо вчинення оспорюваного договору на шкоду кредиторам та наявності ознак фраудаторного правочину також є помилковим з огляду на таке.

Частиною третьою статті 13 Цивільного кодексу України визначено, що не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Відповідно до правових висновків, викладених судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 24.11.2021 у справі № 905/2030/19 (905/2445/19) фраудаторним може виявитися будь-який правочин, що здійснюється між учасниками господарських правовідносин, який укладений на шкоду кредиторам, отже, такий правочин може бути визнаний недійсним на підставі п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України як такий, що вчинений всупереч принципу добросовісності, та частин 3, 6 ст. 13 Цивільного кодексу України з підстав недопустимості зловживання правом, на відміну від визнання недійсним фіктивного правочину, лише на підставі ст. 234 Цивільного кодексу України. У такому разі звернення з позовом про визнання недійсними правочинів боржника на підставі загальних засад цивільного законодавства та недопустимості зловживання правом є належним способом захисту, який гарантує практичну й ефективну можливість захисту порушених прав кредиторів та боржника.

Формулювання критеріїв фраудаторності правочину залежить від того, який правочин на шкоду кредитору використовує боржник для уникнення задоволення їх вимог. Зокрема, але не виключно, такими критеріями можуть бути: момент вчинення оплатного відчуження майна або дарування (вчинення правочину в підозрілий період, після відкриття провадження судової справи, відмови в забезпеченні позову і до першого судового засіданні у справі); контрагент, з яким боржник вчинив оспорювані договори (родичі боржника, пов`язані або афілійовані юридичні особи); щодо оплатних цивільно-правових договорів важливе значення має ціна (ринкова, неринкова ціна), і цей критерій має враховуватися (див. висновок викладений у постановах Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 02.06.2021 у справі № 904/7905/16, від 24.11.2021 у справі № 905/2030/19 (905/2445/19)).

При цьому, оскільки кожен окремий критерій сам по собі не спричиняє фраудаторність, і вони повинні розглядатися комплексно, а презумпція правомірності правочину може бути спростована тільки вагомими доказами, які у своїй сукупності засвідчують шкідливість вчиненого правочину, вживання права на зло (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.05.2023р. у справі № 904/648/22).

Твердження апелянтів, що вчиняючи оскаржуваний правочин, Боржник здійснив зловживання своїм правом і використав приватноправовий інструментарій всупереч його призначенню, завдавши при цьому шкоду кредиторам, позбавивши їх можливості задовольнити свої вимоги не відповідають дійсним обставинам справи.

Твердження ліквідатора, що боржник відчужив об`єкт за ціною, яка не була ринковою, а балансовою вартістю спростовується матеріалами справи.

Так, за змістом Договору нежитлове приміщення було відчужено саме за ринковою вартістю, визначеною згідно звіту про визначення оціночної (ринкової) вартості нерухомого майна, складеного оцінювачем ТОВ «ТриАлекс» Мархоцьким О.М. 16.06.2016р. та становить 28 197 813,60 грн, в тому числі податок на додану вартість.

Відповідно до рецензії на вищезазначений звіт про незалежну оцінку нежитлових приміщень загальною площею S=2570,40 м2 в літ. «А, Б», які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 68, без урахування права користування земельною ділянкою, без урахування вартості земельної ділянки, і належить ТОВ «Сікс Старе Холдінг» на підставі договору купівлі продажу від 02.04.2008 року № 4229 виконаної 17.06.2016 року ФОН СОД Арашиним О.Л., звіт у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки.

Тобто, оцінка вартості об`єкту нерухомості відповідала ринковій вартості на момент її продажу.

Таким чином, судом першої інстанції об`єктивно встановлено, що твердження Позивача щодо заниження вартості об`єкта продажу не знаходить свого документального підтвердження. В матеріалах справи відсутні будь-які докази наявності зловживання повноваженнями оцінювачем та рецензентом та притягнення їх до кримінальної відповідальності на підставі ст.365-2 Кримінального кодексу України.

Щодо позовної давності колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно вимог ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Загальним правилом, закріпленим у ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України, встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно із ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Отже, перебіг позовної давності за вимогами про визнання недійсним правочину починається за загальними правилами, визначеними у ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України, тобто від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про вчинення цього правочину.

Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів (ст. ст. 15, 16, 20 Цивільного кодексу України), за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права.

Обов`язок доведення часу, з якого особі стало відомо про порушення її права, покладається на позивача.

Перебіг позовної давності за вимогами про визнання недійсним правочину починається за загальними правилами, визначеними у ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України зазначений висновок був сформований ще в Постанові Верховного суду України від 29 жовтня 2014 р. у справі № 6-152цс 14.

Відповідно до статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

За змістом загальних норм права заява про застосування позовної давності може бути розглянута, якщо вона подана під час розгляду справи в суді першої інстанції.

При цьому, відповідно до позиції Верховного Суду, яка викладена у справі № 5023/5847/11 (постанова від 30.04.2020) та у справі 10/5026/995/2012 у постанові від 17.03.2020, про те, "що у разі пред`явлення позову у межах справи про банкрутство як особою, право якої порушене (боржником), так і в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою (арбітражним керуючим) перебіг позовної давності обчислюється з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила; оскільки в протилежному випадку має місце безпідставне наділення арбітражного керуючого як особи, що у справі про банкрутство діє від імені боржника, особливим статусом з наданням тим самим боржнику як носію права у спорі не передбаченої нормами закону переваги перед іншими учасниками цього спору у захисті своїх прав та інтересів, зокрема, обмежує протилежну сторону спору у захисті своїх прав та інтересів щодо предмета спору, і, відповідно, ставить її у нерівне становище перед суб`єктом звернення - боржником/арбітражним керуючим. ".

Не зважаючи на подання позову поза межами строку позовної давності та за відсутності поважності причин її пропуску, місцевим судом правомірно не застосовано позовну давність у даній справі, оскільки відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржників та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суду апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційних скаргах не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення апеляційних скарг без задоволення, а судового рішення першої інстанції - без змін як такого, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

У зв`язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні апеляційних скарг та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення, на скаржника покладаються витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

У зв`язку з введенням указами Президента України воєнного стану на всій території України; можливістю незнаходження осіб за вказаними в апеляційних скаргах адресами, зокрема, у зв`язку з евакуацією; тимчасовою нероботою АТ "Укрпошта", зокрема, на тимчасово окупованих та звільнених від агресора територіях; та інше, з метою належного повідомлення сторін в цій особливій для країни ситуації, відповідно до приписів п.п. 6, 7 ст. 6 та ст. 169 ГПК України, колегія суддів вважає за можливе повідомляти осіб про розгляд справи не через АТ "Укрпошта", а іншими засобами, які доступні в період воєнного стану (надсилання повідомлення на електрону пошту сторін, електронний кабінет, повідомлення на офіційному сайті ПАГС); докази повідомлення долучати до матеріалів справи.

Керуючись ст.ст. 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 253-255, 269, 276, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Інвестохіллс Веста" та Товариства з обмеженою відповідальністю "СІКС СТАРС ХОЛДІНГ" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Ткачука Олександра Вікторовича на рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2023 у справі № 910/17628/18 (910/9045/22) залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2023 у справі № 910/17628/18 (910/9045/22) залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційних скарг покласти на скаржників.

4. Справу №910/17628/18 (910/9045/22) повернути до Господарського суду міста Києва.

5. Дану постанову направити на відомі суду електронні адреси сторін, що наявні в матеріалах справи.

Відповідно до частин 6 та 7 статті 6 ГПК України:

"Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки та особи, які провадять клірингову діяльність у значенні, наведеному в Законі України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.

Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою."

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок касаційного оскарження передбачено ст. 287 ГПК України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Повний текст складено 02.10.2023.

Головуючий суддя Б.М. Поляков

Судді О.М. Остапенко

Б.В. Отрюх