ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
"25" вересня 2023 р. Справа№ 910/7689/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Владимиренко С.В.
суддів: Демидової А.М.
Ходаківської І.П.
при секретарі судового засідання Нікітенко А.В.
за участю представників учасників справи
від позивача: не з`явились,
від відповідача: Тодорович В.П.,
від третьої особи: не з`явились,
розглянувши у відкритому судовому апеляційні скарги Державного підприємства «Інженерно-виробничий центр «АЛКОН» Науково-технологічного алмазного концерну (АЛКОН) НАН України та Національної академії наук України
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.07.2023 про задоволення заяви про забезпечення позову
у справі №910/7689/23 (суддя Пукас А.Ю.)
до Національної академії наук України
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Первинна профспілкова організація Науково-технічного алмазного концерну «Алкон»
про визнання незаконним та скасування постанови,
ВСТАНОВИВ:
Державне підприємство «Інженерно-виробничий центр «АЛКОН» Науково-технологічного алмазного концерну (АЛКОН) НАН України (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом, за підписом в.о. директора Безух Валентином, до Національної академії наук України (далі по тексту - відповідач) про визнання незаконним та скасування постанови Бюро Національної академії наук України №63 від 13.02.2023 «Про припинення Державного підприємства «ІВЦ АЛКОН» з моменту її прийняття та стягнення з відповідача на користь позивача 2 684,00 грн судового збору.
Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що спірна постанова прийнята без наявності правових підстав для її прийняття, з грубим порушенням норм діючого законодавства, без дотримання усіх процедур, передбачених чинним законодавством, без яких така реорганізація є незаконною.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2023 у справі №910/7689/23 залучено до участі у розгляді справи у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Позивача - Первинну профспілкову організацію Науково-технічного алмазного концерну «Алкон» (далі по тексту - третя особа).
10.07.2023 позивач звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови Бюро Президії Національної академії наук України №63 від 13.02.2023 «Про припинення Державного підприємства «Інженерно-виробничий центр АЛКОН» Науково-технологічного алмазного концерну (АЛКОН) НАН України до моменту набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва у даній справі.
Заява про забезпечення позову мотивована тим, що комісією з питань припинення виконуються пункти спірної постанови, що створить очевидну небезпеку заподіяння шкоди майновим правам та інтересам позивача (необхідність передчасного виконання задоволення кредиторських вимог, передачі майна на баланс іншого підприємства, звільнення працівників тощо). Водночас захист прав та інтересів позивача стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також матиме незворотні наслідки у випадку задоволення позову. Застосування заходу забезпечення позову як зупинення дії оспорюваної постанови відповідає предмету позовних вимог та вимогам ст.ст. 136, 137 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України), та гарантуватиме у майбутньому виконання судового рішення у разі задоволення позову. До того ж заявлені заходи забезпечення позову діятимуть до певного періоду - до моменту набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва у даній справі. Обраний захід забезпечення позову не буде перешкоджати господарській діяльності відповідача та не порушуватиме права інших осіб, а лише запровадить тимчасові обмеження, існування яких дозволить створити належні умови для виконання рішення суду у разі задоволенні позову.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2023 задоволено заяву Державного підприємства «Інженерно-виробничий центр АЛКОН» Науково-технологічного алмазного концерну (АЛКОН) НАН України про забезпечення позову у справі №910/7689/23. Вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови Бюро Президії НАН України № 63 від 13.02.2023 «Про припинення Державного підприємства «Інженерно-виробничий центр «АЛКОН» Науково-технологічного алмазного концерну (АЛКОН) НАН України до моменту набрання законної сили рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/7689/23.
Приймаючи вказану ухвалу судом першої інстанції досліджено питання співмірності поданої заяви із заявленим предметом та встановлено, що обраний позивачем спосіб захисту пов`язаний із заявленим позовом та метою його подання - захисту прав та інтересів позивача внаслідок прийняття Постанови № 63, яка на його переконання є незаконною та підлягає скасуванню. Крім того, судом враховано часткове виконання відповідачем оспорюваної постанови, а саме: внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, що відповідно свідчить про її реалізацію комісією з припинення позивача з огляду на чинність оскаржуваної постанови. Суд першої інстанції погодився з деталізованими позивачем наслідками невжиття заходів забезпечення позову, що фактично приведе до заподіяння позивачу майнової шкоди в результаті задоволення кредиторських вимог, передачі майна на баланс іншого підприємства, звільнення працівників, що на переконання суду першої інстанції, є більш значущим та суттєвішим за наслідками, які можуть настати у випадку не вжиття заходів забезпечення позову.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду першої інстанції, Державне підприємство «Інженерно-виробничий центр «АЛКОН» Науково-технологічного алмазного концерну (АЛКОН) НАН України звернулося до апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, за підписом адвоката Оплачко Віталія Олександровича, який діє на підставі Ордера про надання правничої (правової) допомоги від 14.07.2023 згідно Договору про надання правової допомоги (адвокатських послуг) №АПА/АЛ-0123 від 03.07.2023, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.07.2023 у справі №910/7689/23.
В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги позивач посилається на недоведеність заявником наявності підстав для забезпечення позову, оскільки майно (майнові інтереси) позивача знаходяться на балансі підприємства на праві оперативного управління, а не господарського відання, єдиним власником і розпорядником даного майна є держава Україна, в особі Національної академії наук України.
Крім того, Господарський суд міста Києва ухвалою від 18.05.2023 у даній справі вже відмовляв позивачу у задоволенні заяви про забезпечення позову з підстав недоведеності обставин для застосування заходів забезпечення позову.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.07.2023 апеляційну скаргу Державного підприємства «Інженерно-виробничий центр «АЛКОН» Науково-технологічного алмазного концерну (АЛКОН) НАН України у справі №910/7689/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Євсіков О.О., Корсак В.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2023 витребувано з Господарського суду міста Києва копії матеріалів справи №910/7689/23, необхідні для розгляду апеляційної скарги. Відкладено розгляд питання про відкриття, повернення, залишення без руху або відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства «Інженерно-виробничий центр «АЛКОН» Науково-технологічного алмазного концерну (АЛКОН) НАН України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.07.2023 у справі №910/7689/23.
Також не погоджуючись з прийнятою 11.07.2023 ухвалою суду першої інстанції, Національна академія наук України звернулася до апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.07.2023 у справі №910/7689/23 та відмовити у задоволені заяви про забезпечення позову.
В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги відповідач посилається на те, що оспорювана постанова прийнята в межах компетенції Національної академії наук України відповідно до вимог Закону України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу», Закону України «Про управління об`єктами державної власності».
За твердженням відповідача, позивач в порушення вимог ст. 136 ГПК України не надав суду першої інстанції доказів виконання комісією з припинення заходів з виконання оспорюваної постанови, зокрема протоколи засідання комісії, акти інвентаризації, акти приймання-передачі нерухомого майна, повідомлення працівників про вивільнення чи переведення до правонаступника, тоді як директор позивача є членом комісії по припиненню і володіє повною інформацією щодо роботи ліквідаційної комісії.
Як зазначає відповідач, зупинення дії оспорюваної постанови призведе до неможливості реалізувати його повноваження з управління підприємством, яке перебуває у віданні відповідача та не відновить повноваження директора цього підприємства, що як наслідок призведе до зупинення виплат заробітної плати працівникам підприємства та діяльності його в цілому.
Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 25.07.2023 апеляційну скаргу Національної академії наук України справі №910/7689/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Євсіков О.О., Корсак В.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.07.2023 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали оскарження ухвали від 11.07.2023 у справі №910/7689/23. Відкладено розгляд питання про відкриття, повернення, залишення без руху або відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Національної академії наук України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.07.2023 у справі №910/7689/23.
Матеріали оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 11.07.2023 у справі №910/7689/23 надійшли на адресу Північного апеляційного господарського суду 09.08.2023.
Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 14.08.2023, у зв`язку із перебуванням суддів: Євсікова О.О., Корсака В.А., які входять до складу колегії суддів і не є суддями-доповідачами у відпустках, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.08.2023 справу №910/7689/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Ходаківська І.П., Демидова А.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.08.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Національної академії наук України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.07.2023 у справі №910/7689/23. Розгляд апеляційної скарги призначено на 19.09.2023 о 13 год. 00 хв.
Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 14.08.2023, у зв`язку із перебуванням суддів: Євсікова О.О., Корсака В.А., які входять до складу колегії суддів і не є суддями-доповідачами у відпустках, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.08.2023 справу №910/7689/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Ходаківська І.П., Демидова А.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.08.2023 апеляційну скаргу Державного підприємства «Інженерно-виробничий центр «АЛКОН» Науково-технологічного алмазного концерну (АЛКОН) НАН України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.07.2023 про задоволення заяви про забезпечення позову у справі №910/7689/23 залишено без руху.
05.09.2023 на адресу Північного апеляційного господарського суду від позивача, за підписом директора Бондаренко М.О. надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу відповідача, за яким позивач просить суд апеляційної інстанції задовольнити апеляційну скаргу НАН України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.07.2023 у справі №910/7689/23.
Після усунення недоліків позивачем у встановлений судом апеляційної інстанції строк, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства «Інженерно-виробничий центр «АЛКОН» Науково-технологічного алмазного концерну (АЛКОН) НАН України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.07.2023 про задоволення заяви про забезпечення позову у справі №910/7689/23. Об`єднано апеляційні скарги Національної академії наук України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.07.2023 у справі №910/7689/23 та апеляційну скаргу Державного підприємства «Інженерно-виробничий центр «АЛКОН» Науково-технологічного алмазного концерну (АЛКОН) НАН України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.07.2023 у справі №910/7689/23 до спільного провадження. Розгляд апеляційної скарги призначено на 19.09.2023 о 13 год. 00 хв.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2023 оголошено перерву у розгляді справи №910/7689/23 до 25.09.2023 на 10 год. 30 хв. Водночас вказаною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання за підписом в.о. директора Безух Валентина про повернення апеляційної скарги, поданої від Державного підприємства «Інженерно-виробничий центр «АЛКОН» Науково-технологічного алмазного концерну (АЛКОН) НАН України, за підписом адвоката Оплачко Віталія Олександровича, який діє на підставі Ордера про надання правничої (правової) допомоги від 14.07.2023 згідно Договору про надання правової допомоги (адвокатських послуг) №АПА/АЛ-0123 від 03.07.2023.
Позивач та третя особа своїх представників в судове засідання, призначене на 25.09.2023, не направили, про причини неявки суд не повідомили.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Згідно ч.ч. 3, 6, 8 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Суд викликає або повідомляє експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв`язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв`язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.
Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи.
Частиною 5 статті 242 ГПК України визначено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.
З 05.10.2021 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистема відеоконференцзв`язку, у зв`язку з чим, відповідно до частини шостої статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі у добровільному порядку. На що також звертає увагу учасників процесу Верховний Суд у своїх ухвалах від 12.10.2022 у справі №910/14311/21, від 12.10.2022 у справі №910/14469/21, від 12.10.2022 у справі №922/2017/17.
Верховий Суд в ухвалі від 22.08.2022 у справі № 916/2731/21 вказав, що відповідно до Рішення Ради Суддів України від 05.08.2022 з метою підвищення рівня використання інструментів електронного судочинства під час відправлення правосуддя в умовах скрутного фінансового забезпечення судів рекомендовано судам, зокрема у випадках, коли адвокат, нотаріус, приватний виконавець, арбітражний керуючій, судовий експерт, державний орган, орган місцевого самоврядування, суб`єкт господарювання державного або комунального секторів економіки, який бере участь у справі, не має офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі - вимагати зареєструвати таку офіційну електронну адресу для подальшого направлення судом процесуальних документів в електронній формі; виклики та повідомлення, обмін процесуальними документами з учасниками судових проваджень у першу чергу здійснювати за допомогою електронної пошти та/або з використанням вказаних учасниками судових проваджень мобільних телефонів (в тому числі й з використанням месенджерів, які дозволяють отримати інформацію про доставку відповідного повідомлення, процесуального документа, та отримати інформацію про їх прочитання). Закликано усіх учасників судових проваджень, зокрема - з розумним інтервалом часу цікавитися провадженням у їх справах, добросовісно користуватися належними процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки; зареєструвати електронну адресу в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі; зареєструватися в підсистемі «Електронний кабінет» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи; використовувати функціонал «Електронного кабінету» для ознайомлення з поданими документами в електронній формі.
Суд апеляційної інстанції з`ясовано, що позивача та третю особу про час та місце розгляду справи повідомлено шляхом доставки ухвали Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2023 в «Електронний кабінет» позивача та на електронну адресу третьої особи.
Таким чином, учасники справи повідомлені судом апеляційної інстанції про час та місце розгляду справи належним чином, при цьому явка обов`язковою не визнавалась, а тому справа №910/7689/23 розглядається за відсутності представників учасників справи.
Розглянувши доводи та вимоги апеляційних скарг, відзиву, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 11.07.2023 (про забезпечення позову) у справі №910/7689/23, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову (ч. 3 вказаної норми).
Постановою Бюро Президії НАН України № 63 від 13.02.2023 «Про припинення Державного підприємства «Інженерно-виробничий центр «АЛКОН» Науково-технологічного алмазного концерну (АЛКОН) НАН України» припинено Державне підприємство «Інженерно-виробничий центр «АЛКОН» Науково-технологічного алмазного концерну (АЛКОН) НАН України» шляхом реорганізації - приєднання до Інституту надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля НАН України (правонаступник), а також затверджено склад комісії з припинення «ІВЦ АЛКОН», а головою комісії з припинення ДП «ІВЦ АЛКОН» визнано Пошванюк Н.Ф.
Із заяви позивача по забезпечення позову вбачається, що вказаною постановою затверджено план заходів з припинення ДП «ІВЦ АЛКОН», зокрема доручено комісії: повідомити в установленому порядку державного реєстратора про рішення щодо припинення «ІВЦ АЛКОН» (п. 4.1 Постанови №63); встановити термін для пред`явлення кредиторських вимог до «ІВЦ АЛКОН» - два місяці від дня оприлюднення повідомлення щодо рішення про припинення «ІВЦ АЛКОН» (п. 4.2 Постанови № 63); при припиненні «ІВЦ АЛКОН» забезпечити дотримання норм законодавства про працю України (п. 4.3 Постанови № 63); провести інвентаризацію майна та передати на баланс Інституту надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля НАН України матеріальні активи «ІВЦ АЛКОН» (п. 4.4 Постанови №63); скласти передавальний акт та подати його на затвердження до Президії НАН України (п. 4.5. Постанови № 63); у триденний строк від дати внесення запису до ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про припинення «ІВЦ АЛКОН» надати відповідні документи до Президії НАН України (п. 4.7 Постанови № 63); заходи з припинення завершити до кінця IV кварталу 2023 (п. 4.8. Постанови № 63).
Крім того, доручено Інституту надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля НАН України: прийняти на свій баланс наявні матеріальні та нематеріальні активи, малоцінне майно та всі статті балансу, що обліковувались на балансах «ІВЦ АЛКОН», його документацію та архівний фонд; внести відповідні зміни до статуту Інституту і подати їх на затвердження Президії НАН України.
При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову судом оцінюється обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.
Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
В силу ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).
Обгрунтовуючи заяву про забезпечення позову позивач послався на те, що комісією з питань припинення виконуються пункти спірної постанови, що створить очевидну небезпеку заподіяння шкоди майновим правам та інтересам позивача (необхідність передчасного виконання задоволення кредиторських вимог, передачі майна на баланс іншого підприємства, звільнення працівників тощо). Захист прав та інтересів позивача стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також матиме незворотні наслідки у випадку задоволення позову. Застосування заходу забезпечення позову як зупинення дії оспорюваної постанови відповідає предмету позовних вимог та вимогами ст.ст. 136, 137 ГПК України та гарантуватиме у майбутньому виконання судового рішення у разі задоволення позову. Заявлені заходи забезпечення позову мають строковий характер. Обраний позивачем захід забезпечення позову не буде перешкоджати господарській діяльності відповідача та не порушуватиме права інших осіб, а лише запровадить тимчасові обмеження, існування яких дозволить створити належні умови для виконання рішення суду у разі задоволенні позову.
Із наведеними позивачем підставами для вжиття заходів забезпечення позову погодився суд першої інстанції. Зокрема, суд першої інстанції виходив із співмірності поданої заяви із заявленим предметом, обраний позивачем спосіб захисту пов`язаний із заявленим позовом та метою його подання - захисту прав та інтересів позивача внаслідок прийняття Постанови № 63, яка на його переконання є незаконною та підлягає скасуванню. Крім того, судом першої інстанції враховано часткове виконання відповідачем оспорюваної постанови, а саме: внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, що відповідно свідчить про її реалізацію комісією з припинення позивача з огляду на чинність оскаржуваної постанови. Суд першої інстанції погодився з деталізованими позивачем наслідками невжиття заходів забезпечення позову, що фактично приведе до заподіяння позивачу майнової шкоди в результаті задоволення кредиторських вимог, передачі майна на баланс іншого підприємства, звільнення працівників, що на переконання суду першої інстанції, є більш значущим та суттєвішим за наслідками, які можуть настати у випадку не вжиття заходів забезпечення позову.
Проте суд апеляційної інстанції з такими висновками суду першої інстанції погодитись не може, з огляду на наступне.
Позивач звернувся до суду з немайновими позовними вимогами, судове рішення у разі задоволення таких вимог не вимагатиме примусового виконання, а тому не має взагалі застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18).
В таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «Право на ефективний засіб юридичного захисту» встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії», було зазначено що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припинення порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права. Побідна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.05.2019 у справі № 911/1551/18.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу» Національна академія наук України є вищою державною науковою організацією України, яка організовує і здійснює фундаментальні та прикладні наукові дослідження, а також координує проведення фундаментальних досліджень у наукових установах та організаціях України.
Національні галузеві академії наук є державними науковими організаціями України, які здійснюють фундаментальні дослідження, організовують, проводять та координують прикладні дослідження у відповідних галузях науки.
Національна академія наук України, національні галузеві академії наук засновані на державній власності, фінансуються з Державного бюджету України, а також з інших, не заборонених законодавством України, джерел фінансування.
У віданні Національної академії наук України та національних галузевих академій наук перебувають установи, організації, підприємства (далі - організації, що віднесені до відання Національної академії наук України та національних галузевих академій наук) згідно з переліком, що затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Національної академії наук України та національних галузевих академій наук.
Державне підприємство «Інженерно-виробничий центр «Алкон» Науково-технологічного алмазного концерну НАН України (далі - ДП «ІВЦ Алкон») створене як госпрозрахункове виробниче підприємство НАН України на підставі постанови Бюро Президії НАН України №284 від 22.09.1999, відповідно до Закону України «Про підприємства в Україні», інших Законів України, Статутів НАН України і Концерну АЛКОН та його Статуту (п. 1.1 Статуту Державного підприємства «Інженерно-виробничий центр «Алкон» Науково-технологічного алмазного концерну НАН України).
Згідно п. 2.1 Статуту ІВЦ АЛКОН створений для здійснення виробничої, наукової, комерційної та посередницької діяльності.
ІВЦ АЛКОН здійснює свою діяльність на основі і відповідно до чинного законодавства України, Статуту НАН України, Статуту концерну «АЛКОН», та цього Статуту, який затверджується Президією НАН України (п. 3.2 Статуту).
Згідно із п.п. 4.1, 4.2 Статуту майно ІВЦ АЛКОН становлять основні фонди та обігові кошти, а також інші цінності, вартість яких відображується в самостійному балансі.
Майно ІВЦ АЛКОН є державною власністю і закріплене за ним Президією НАН України на праві повного господарського відання.
У статті 2 Закону України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу» визначено, що майновий комплекс Національної академії наук України та майновий комплекс національних галузевих академій наук складають усі матеріальні та нематеріальні активи (далі - об`єкти майнового комплексу), що обліковуються на балансах Національної академії наук України та на балансах відповідних національних галузевих академій наук і організацій, віднесених до відання Національної академії наук України та національних галузевих академій наук, і які закріплені державою за Національною академією наук України та за національними галузевими академіями наук в безстрокове користування, або придбані за рахунок бюджетних коштів, а також коштів від фінансово-господарської діяльності та/або набуті іншим шляхом, не забороненим законом.
Об`єкти майнового комплексу Національної академії наук України та об`єкти майнового комплексу національних галузевих академій наук належать відповідно Національній академії наук України та національним галузевим академіям наук на праві господарського відання і передаються ними організаціям, що віднесені до відання Національної академії наук України та до відання національних галузевих академій наук, на праві оперативного управління з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Безоплатна передача майна, яке перебуває на балансі однієї організації, на баланс іншої організації, що віднесені до відання Національної академії наук України або національних галузевих академій наук, здійснюється без оподаткування, якщо підставою для такої передачі є рішення Національної академії наук України або національної галузевої академії наук.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 вказаного Закону Національна академія наук України, здійснюючи повноваження з управління об`єктами майнового комплексу Національної академії наук України, забезпечує реалізацію прав держави як власника цих об`єктів, пов`язаних з ефективним їх використанням та розпорядженням у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.
Таким чином, твердження заявника про те, що виконання комісією з питань припинення спірної постанови створить очевидну небезпеку заподіяння шкоди майновим правам та інтересам позивача (необхідність передчасного виконання задоволення кредиторських вимог, передачі майна на баланс іншого підприємства, звільнення працівників тощо) є необґрунтованими, оскільки майно ІВЦ АЛКОН є державною власністю і закріплене за ним Президією НАН України на праві повного господарського відання. Та, як наслідок, позивачем не доведено обґрунтоване припущення, що захист прав та інтересів позивача стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, що матиме незворотні наслідки у випадку задоволення позову.
Так само не знайшли свого підтвердження доводи заявника про те, що обраний ним спосіб захисту не буде перешкоджати господарській діяльності відповідача, та не порушуватиме права інших осіб, а лише запровадить тимчасові обмеження, оскільки як вже встановлено судом майно є державною власністю, передане заявнику за рішенням Президії НАН України на праві повного господарського відання, розпорядження яким може вчинятися заявником за погодженням з Президією НАН України. Крім того, зупинення дії спірної постанови може призвести до невиконання Інститутом надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля НАН України своїх обов`язків з виконання Постанови №63.
Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 4 ст.236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.
У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.
В п. 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.
Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з ч. 1 ст. 271 ГПК апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Відповідно до ч.1 ст. 277 ГПК підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи те, що судом першої інстанції допущено недоведеність обставин, що мають значення для справи, з якими Закон пов`язує необхідність вжиття заходів забезпечення позову, які суд першої інстанції визнав встановленими, ухвала Господарського суду міста Києва від 11.07.2023 у справі №910/7689/23 підлягає скасуванню.
Згідно ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення; 3) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині; 4) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково; 5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю; 6) скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції; 7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених у пунктах 1-6 частини першої цієї статті.
За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційні скарги Державного підприємства «Інженерно-виробничий центр «АЛКОН» Науково-технологічного алмазного концерну (АЛКОН) НАН України та Національної академії наук України підлягають задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 11.07.2023 у справі №910/7689/23 про забезпечення позову підлягає скасуванню, з прийняттям нової ухвали, якою відмовити Державному підприємству «Інженерно-виробничий центр «АЛКОН» Науково-технологічного алмазного концерну (АЛКОН) НАН України у задоволенні заяви про забезпечення.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 271, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційні скарги Державного підприємства «Інженерно-виробничий центр «АЛКОН» Науково-технологічного алмазного концерну (АЛКОН) НАН України та Національної академії наук України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.07.2023 у справі №910/7689/23 задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.07.2023 у справі №910/7689/23 скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити Державному підприємству «Інженерно-виробничий центр «АЛКОН» Науково-технологічного алмазного концерну (АЛКОН) НАН України у задоволені заяви про забезпечення позову.
3. Матеріали оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 11.07.2023 у справі №910/7689/23 повернути до Господарського суду міста Києва.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст.ст. 287, 288, 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 03.10.2023.
Головуючий суддя С.В. Владимиренко
Судді А.М. Демидова
І.П. Ходаківська
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 25.09.2023 |
Оприлюднено | 05.10.2023 |
Номер документу | 113890423 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Інші справи |
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Владимиренко С.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні