Постанова

від 21.09.2023 по справі 908/8/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2023 року м.Дніпро Справа № 908/8/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Чус О.В., Верхогляд Т.А.,

при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.

представники сторін:

від позивача: Гурильов А.С., представник (поза межами суду);

від відповідача: Шевченко О.В., ордер серія АР № 1130219 від 26.06.2023 р., адвокат (в залі суду);

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Україна на рішення Господарського суду Запорізької області від 29.05.2023 (суддя Левкут В.В. м. Запоріжжя, повний текст якого підписаний 02.06.2023) у справі №908/8/22

за позовом Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області м. Запоріжжя

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Україна с. Попівка, Великописарівський район, Сумська область

про стягнення 342633,6 грн.

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2021 року Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Україна» про стягнення 342633,6 грн. шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.

Позов обґрунтовано тим, що за результатом проведеної перевірки дотримання вимог земельного законодавства Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області виявлено факт самовільного зайняття ТОВ "Україна" частини земельної ділянки площею 11,00 га, яка розташована поруч із земельною ділянкою з кадастровим номером 2322755100:08:002:0028, що знаходиться у користуванні відповідача. За розрахунком, здійсненим на підставі п. 7 Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 25.07.2007, розмір шкоди, заподіяної ТОВ "Україна" склав 342633,60 грн.

Нормативно-правовим обґрунтуванням позовних вимог позивач зазначив статті 211 Земельного кодексу України, ст. 1166 Цивільного кодексу України, ст. 56 Закону України «Про охорону земель».

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 29.05.2023, в редакції ухвали про виправлення описки від 07.06.2023, у справі №908/8/22 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Україна на користь держави шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок UA288999980314050611000008449, назва отримувача коштів ГУК у Зап.обл/ТГ смт. Більмак/24062200 шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки у розмірі 342633,60 грн. (стягувач: Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області), а також стягнуто з ТОВ Україна на користь Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області м. Запоріжжя 5139,50 грн. судового збору.

Не погодившись із зазначеним рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Україна, в якій, з посиланням на неправильне застосування судом при його ухваленні норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що складений державним інспектором акт обстеження земельної ділянки не відповідає реальним обставинам оброблення земельних ділянок і складений з порушенням приписів законодавства України, оскільки в ньому відображена хибна інформація, яка нібито встановлена шляхом візуального обстеження.

У скарзі йдеться про те, що окрім ділянок 2322755100:08:002:0024, 2322755100:08:002:0025, 2322755100:08:002:0028 ніяких інших земельних ділянок ТОВ "Україна" не обробляє і не користується ними. Оранка була проведена тільки на ділянці 2322755100:08:002:0028, яка перебуває у відповідача в оренді на підставі відповідного договору.

Скаржник зазначає, що у акті перевіряючим зазначено про те, що правовстановлюючі документи на земельну ділянку, яка начебто була самовільно зайнята, відсутні, тому незрозуміло, яким чином ним встановлені межі цієї ділянки, що перебуває у державній власності та визначив площу в 11га.

Апелянт вказує на те, що відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише за наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності.

Позивачем не доведено належними і допустимими доказами, яка саме земельна ділянка була самовільно зайнята, не надано правовстановлюючих документів, висновку експерта де було б визначено об`єкт порушених прав, його площа та чіткі межі.

Посилання інспектора на візуальне визначення меж та площі самовільно зайнятої ділянки, поруч з орендованою земельною ділянкою товариства є неприпустимим, і таке визначення є неможливим без спеціальних знань та обладнання.

На думку скаржника, зазначені обставини свідчать про помилкові висновки суду щодо наявності у діях відповідача складу цивільного правопорушення та неправильне застосування ним норм матеріального права.

Також скаржник зазначає, що судом першої інстанції не було враховано, що з початком військової агресії Російської Федерації проти України ТОВ "Україна" практично зупинило свою діяльність, майже все майно та основні ресурси залишилися на окупованій території у Запорізькій області.

Отже, за твердженням скаржника, вищезазначене свідчить про те, що висновки суду не відповідають викладеним у рішенні суду першої інстанції обставинам справи.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважає помилковими посилання скаржника на те, що в акті обстеження зазначена хибна інформація з огляду на те, що дії позивача, вчинені ним під час здійснення державного контролю, чітко передбачені діючими нормами законодавства України, у даному випадку позивачем на підтвердження обставин розміру самовільно зайнятої земельної ділянки були надані: акти перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом земельної ділянки від 10.10.2019 №866-ДК/0/92-19-ДК/1405/АП/09/01/-19 та обстеження земельної ділянки від 29.10.2019, протокол про адміністративне правопорушення від 29.10.2019 №866/01/92-19-ДК/0209П/07/01/-19, припис від 29.10.2019 №866/0/92-19-ДК/0203Пр/03/01-19, натомість відповідачем, на підтвердження своїх доводів щодо хибності відображеної інформації, не надано жодного доказу меншої площі самовільно зайнятої земельної ділянки або докази на підтвердження знаходження спірної ділянки у стані поверхневого обробітку, а не у стані знаходження на ній певних сільськогосподарських культур тощо.

На думку позивача акт перевірки, прокол адміністративного правопорушення, припис та акт обстеження земельної ділянки у сукупності можуть підтвердити факт самовільного зайняття земельної ділянки й площу такої ділянки. При цьому, вказані матеріали не були оскаржені відповідачем.

Відповідачем не надано доказів на спростування обставин про те, що суміжна земельна ділянка із земельною ділянкою з кадастровим номером 2322755100:08:002:0028 не знаходиться у стані "оранки".

За переконанням позивача, у даному випадку положення Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" не підлягають застосуванню, а відтак, посилання апелянта на положення названого нормативного правового акта є безпідставними, при цьому скаржником не наведені норми, відповідно до яких інспектор до перевірки повинен долучити певного спеціаліста.

Оскільки матеріали перевірки не були оскаржені відповідачем, тому у суду відсутні підстави визнавати вказані письмові докази такими, що не підтверджують обставину відповідного правопорушення.

Необґрунтованими є доводи відповідача про те, що з початком збройної агресії товариство зупинило свою господарську діяльність, оскільки Головне управління з позовною заявою звернулося до суду 31.12.2021, тобто до введення в Україні правового режиму воєнного стану.

Відповідачем подано відповідь на відзив, у якій він у тому числі зазначає, що з фото чи відеозйомки ділянок, суміжних з земельною ділянкою відповідача :0028, не надає можливості встановити обставину щодо знаходження їх у стані "оранки".

Щодо застосування Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" скаржник зазначає, що оскільки спеціальним законодавством стосовно спірних відносин не передбачено спосіб та порядок визначення площі земельної ділянки, то контролюючий орган не позбавлений права звернутися до загальних нормативно-правових актів, в яких такий спосіб та порядок визначено, для застосування у своїй діяльності, що спростовує твердження позивача щодо відсутності способу та порядку визначення площі земельної ділянки під час виконання своїх повноважень.

Позивач у додаткових поясненнях від 08.09.2023 зазначає, що у матеріалах справи, крім усього, міститься наказ відповідача від 08.10.2019 №866-ДК "Про здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності", який спростовує доводи скаржника стосовно того, що позивач виявив факт самовільного зайняття земельної ділянки, розташованої поряд з ділянкою кадастровий номер 2322755100:08:002:0028, перевіряючи земельні ділянки відповідача, оскільки підставою для проведення перевірки слугував наказ, виданий ще до проведення такої перевірки. Крім того, за твердженням позивача, державний контроль здійснюється не лише щодо об`єктів цивільних прав, він здійснюється й щодо нерухомого майна у вигляді несформованих земель, і саме зазначені події мали місце у спірних правовідносинах у даній справі.

Стосовно доводів скарги про те, що в основу оскаржуваного рішення суду покладено лише акт обстеження є некоректним, оскільки судом досліджувалися й інші документи (акти, план-схема, розрахунок шкоди тощо), які також підтверджують факт правопорушення.

Апелянт, стверджуючи про порушення приписів законодавства під час складення акта обстеження, не навів жодної конкретної норми, яка була порушена позивачем за результатами складання цього акту.

Крім того позивач зазначає, що зміст планово-картографічних матеріалів, розташованих на планах схемах дає можливість визначити конфігурацію кожної з орендованих земельних ділянок, їх площу, кадастровий номер, місце розташування, цільове призначення та форму власності, а також безпосередньо з візуального сприйняття вказаних матеріалів випливає, знаходження земельної ділянки, яка перебуває у державній власності та межує з однією з ділянок відповідача. Межа цих ділянок візуально відслідковується на планах-схемах.

Вищевикладене, виключає можливість помилки з боку державного інспектора у визначенні сформованих земельних ділянок приватної власності, які перебувають у користуванні відповідача, із землями державної власності на яких було вчинено правопорушення.

Крім того, відсутня необхідність залучення до перевірок організацій, яка спеціальними технічними засобами визначає межі земельних ділянок для встановлення відповідних обставин, оскільки чинні закони та підзаконні акти не передбачають таких повноважень.

Ухвалюючи оскаржуване рішення суд врахував ту обставину, що земельні ділянки 2322755100:08:002:0024, 2322755100:08:002:0025, 2322755100:08:002:0028 перебувають в оренді відповідача, поряд з самовільно зайнятою земельною ділянкою площею 11га.

У додаткових поясненнях від 20.09.2023 управління вказує, що самовільна зайнята земельна ділянка знаходиться зліва від земельної ділянки відповідача :0028 та складає 11га. Стосовно словосплучення "орієнтовна площа" позивач звернув увагу на те, що у постанові про закриття справи вказане словосполучення відсутнє, а самовільно зайнята ділянка має фіксовану площу.

Стосовно того, що неможливо чітко виділити розмір самовільно зайнятої ділянки, то інспектор дійшов висновків стосовно її розміру шляхом її обстеження, встановлена ним площа співпадала з площею досліджуваного ним під час розгляду справи про адміністративне правопорушення акту обстеження Більшанської селищної ради, при цьому особа яка притягалася до адміністративної справи не надала жодного доказу до матеріалів справи про адміністративне правопорушення у вигляді відповідного обстеження самовільно зайнятої земельної ділянки, який би свідчив про інший розмір такої ділянки.

При цьому сучасне програмне забезпечення Державного земельного кадастру у вигляді публічної кадастрової карти дає змогу вирахувати площу будь-якої земельної ділянки з точністю до десятитисячних.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.06.2023 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Іванова О.Г. (доповідач), судді Антонік С.Г., Чус О.В.

З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 29.06.2023 здійснено запит матеріалів справи №908/8/22 із Господарського суду Запорізької області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

07.07.2023 матеріали справи №908/8/22 надійшли до суду апеляційної інстанції.

10.07.2023 розпорядженням керівника апарату суду відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №908/8/22 у зв`язку відпусткою судді Чус О.В.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.07.2023, справу №908/8/22 передано колегії суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Орєшкіна Е.В., Антонік С.Г.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.07.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою; розгляд справи призначено у судовому засіданні на 21.09.2023.

11.09.2023 розпорядженням керівника апарату суду відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №908/8/23 у зв`язку з усуненням обставин, що зумовили зміну складу суду (виходом з відпустки судді Чус О.В.).

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11.09.2023 справу №908/8/22 передано колегії суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Чус О.В., Антонік С.Г.

Також 11.09.2023 розпорядженням керівника апарату суду відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №908/8/23 у зв`язку з відставкою судді Антоніка С.Г.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.09.2023 справу передано колегії суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Чус О.В., Верхогляд Т.А.

Ухвалою суду від 11.09.2023 вказаною колегією суддів апеляційну скаргу прийнято до провадження.

21.09.2023 у судовому засіданні представники сторін надали пояснення у справі.

У судовому засіданні 21.09.2023 Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

30.10.2019 Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області на підставі наказу від 08.10.2019 № 866-ДК проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства стосовно об`єктів перевірки земельних ділянок з кадастровими номерами, 2322755100:08:002:0024, 2322755100:08:002:0025 та земельної ділянки, що розташована поруч із земельною ділянкою з кадастровим номером 2322755100:08:002:0028, які розташовані за межами населеного пункту на території Більмацької селищної ради Більмацького району Запорізької області.

За результатами проведеної перевірки інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель головним спеціалістом відділу державного контролю за використанням та охороною земель у Гуляйпільському, Більмацькому, Оріхівському, Пологівському, Розівському районах Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Редькою В.М. виявлено факт самовільного зайняття ТОВ "Україна" частини земельної ділянки, яка розташована поруч із земельною ділянкою з кадастровим номером 2322755100:08:002:0028.

За результатом виявленого правопорушення складений акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки від 10.10.2019 № 866/0/92-19-ДК/1405/АП/09/01/-19 .

В акті перевірки зазначено наступне:

З виїздом на місце здійснено огляд земельних ділянок за кадастровими номерами: 2322755100:08:002:0024, 2322755100:08:002:0025 та зліва від земельної ділянки з кадастровим номером 2322755100:08:002:0028, які розташовані за межами населеного пункту на території Більмацької селищної ради Більмацького району Запорізької області.

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку стосовно земельних ділянок як об`єкта перевірки встановлено, що:

- земельна ділянка з кадастровим номером 2322755100:08:002:0024, площею 4,9046 га - форма власності приватна, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, орендар товариство з обмеженою відповідальністю Україна; дата реєстрації речового права на нерухоме майно 26.02.2019;

- земельна ділянка з кадастровим номером 2322755100:08:002:0025, площею 4,9048 га - форма власності приватна, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, орендар товариство з обмеженою відповідальністю Україна; дата реєстрації речового права на нерухоме майно 04.06.2018;

- земельна ділянка зліва від земельної ділянки з кадастровим номером 2322755100:08:002:0028 відсутня в реєстрі Державного земельного кадастру.

Згідно з інформацією, наданою відділом у Більмацькому районі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області земельна ділянка орієнтовною площею 36,1 га в контурі № 304 (зліва від ділянки з кадастровим номером 2322755100:08:002:0028) згідно з Проектом формування території на встановлення меж сільських та селищних рад та населених пунктів Куйбишевського району Запорізької області від 1993 року та державного акта на право колективної власності на землю, виданого сільськогосподарському підприємству Україна (серія ЗП № 00085) зареєстрованого 17.03.1994 за № 5, належить до земель державної форми власності, правовстановлюючі документи відсутні, категорія земельної ділянки земля промисловості, транспорту, зв`язку та енергетики, оборони та іншого призначення, вид цільового призначення 12.05 (для розміщення та експлуатації будівель і споруд авіаційного транспорту).

За результатами візуального обстеження оглянуті земельні ділянки та на час перевірки встановлено наступне:

- на земельній ділянці орієнтовною площею 4,9046 га за кадастровим номером 2322755100:08:002:0024 проведено оранку ;

- на земельній ділянці орієнтовною площею 4,9048 га за кадастровим номером 2322755100:08:002:0025 проведено оранку;

- на земельній ділянці орієнтовною площею 36,1 га в контурі № 304 (зліва від кадастрового номеру 2322755100:08:002:0028) частково, а саме орієнтовно в площі 11,0га проведено оранку, єдиним масивом з земельним ділянками, які знаходяться в оренді ТОВ Україна.

В акті перевірки зазначено, що враховуючи всю сукупність фактичних обставин, у діях керівника ТОВ Україна вбачаються ознаки правопорушення, що кваліфікується як самовільне зайняття земельної ділянки.

29.10.2019 державним інспектором Редькою В.М. складений акт обстеження земельної ділянки № 866/0/92-19ДК/958А0/10/01/-1, яким зафіксовано, що на земельній ділянці орієнтовною площею 36,1га в контурі №304 (зліва від кадастрового номеру 2322755100:08:002:0028) частково, а саме орієнтовно в площі 11,0 га проведено оранку, єдиним масивом з земельним ділянками з кадастровим номерами 2322755100:08:002:0024 та 2322755100:08:002:0025, які знаходяться в оренді ТОВ Україна.

Копію акта отримав директор ТОВ Україна Шайдовський С.О., про що свідчить його підпис на акті.

За результатами перевірки державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель головним спеціалістом відділу державного контролю за використанням та охороною земель у Гуляйпільському, Більмацькому, Оріхівському, Пологівському, Розівському районах Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Редькою В.М. 29.10.2019 складений протокол №866/01/92-19-ДК/0209П/07/01/-19 про адміністративне правопорушення за ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

За результатами розгляду вказаного протоколу постановою від 29.10.2019 №866/0/92-19-ДК/0186По/08/01/-19 провадження у справі про адміністративне правопорушення, яке вчинено ТОВ Україна в особі директора Шайдовського Сергія Олександровича, закрито на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Також, державним інспектором Редькою В.М. 29.10.2019 винесено припис №866/0/92-19-ДК/0203Пр/03/01/-19 ТОВ Україна в особі Шайдовського Сергія Олександровича, що земельна ділянка орієнтовною площею 36,1 га в контурі № 304 (зліва від кадастрового номеру 2322755100:08:002:0028) частково, а саме орієнтовно на площі 11,0 га самовільно зайнята ТОВ Україна в особі Шайдовського С.О., у зв`язку із чим до порушника вжито заходи адміністративного впливу, а саме: вимога до голови ТОВ Україна - Шайдовського С.О. про необхідність усунути в 30-денний термін виявлене порушення, згідно з чинним законодавством України; про виконання припису повідомити до 29.11.2019.

Позивачем здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, яка за його підрахунками склала 342633,60 грн.

Розрахунок розміру шкоди, повідомлення про сплату шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу від 29.10.2019 №866/0/92-19-ДК/038ШК/11/01/-19 із додатком у вигляді розрахунку відповідної шкоди та припис від 29.10.2019 № 866/0/92-19-ДК/0203Пр/03/01/-19 отримано особисто директором ТОВ Україна Шайдовським С.О., про що свідчать відповідні відмітки у вказаних документах.

Факт відсутності добровільного відшкодування шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки у вказаній вище сумі, став підставою для звернення позивача з позовом у даній справі.

Задовольняючи позовні вимоги господарський суд виходив з того, що за результатами проведеної позивачем перевірки дотримання відповідачем вимог земельного законодавства стосовно об`єктів перевірки земельних ділянок з кадастровими номерами, 2322755100:08:002:0024, 2322755100:08:002:0025 та земельної ділянки з кадастровим номером 2322755100:08:002:0028 встановлено самовільне зайняття відповідачем частини земельної ділянки, яка розташована поруч із земельною ділянкою з кадастровим номером :0028, оскільки вона, згідно зі складеним інспектором актом обстеження, використовується без правовстановлюючих документів, у зв`язку з чим наявні ознаки правопорушення, що кваліфікуються як самовільне зайняття земельної ділянки, та є порушенням статей 125, 126 Земельного кодексу України, відповідальність за яке передбачена пунктом «б» статті 211 Земельного кодексу України.

Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог з наступних мотивів.

Частиною 1 ст.5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" визначено, що державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Статтею 9 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" передбачено, що державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом проведення перевірок.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.

За приписами ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків (шкоди).

Позивачем заявлено позов про стягнення збитків за самовільне зайняття відповідачем земельної ділянки; нормативно-правовим обґрунтуванням позову вказані ст.211 Земельного кодексу України, ст.1166 Цивільного кодексу України.

У випадках самовільного зайняття земельних ділянок шкода (збитки) відшкодовуються відповідно до статей 22, 1166, 1192 Цивільного кодексу України, статей 156, 211, 212 Земельного кодексу України у повному обсязі особами, що її заподіяли (відповідно до пунктів 12 і 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 №7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ").

Самовільне зайняття земельної ділянки згідно зі ст.1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

За умовами ч.1 ст.211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок, за невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням та відхилення від затверджених в установленому порядку проектів землеустрою.

Згідно з ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності.

Підстави для настання цивільно-правової відповідальності за порушення земельного законодавства встановлено, в тому числі, Земельним кодексом України.

Відповідно до 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів. Порядок відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення як:

- шкода;

- протиправна поведінка її заподіювача;

- причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача;

- вина.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Характерною умовою для стягнення збитків вище переліченими нормами права є доведення складу цивільного правопорушення, наявність усіх чотирьох його елементів.

У даному випадку, щодо наявності шкоди та протиправної поведінки відповідача колегія суддів зазначає наступне.

Під час розгляду справи, місцевий господарський суд виходив, у тому числі, з того, що факт самовільного зайняття земельних ділянок підтверджується актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства, актом обстеження земельної ділянки, протоколом про адміністративне правопорушення та приписом за результатами розгляду вказаного протоколу, а також з того, що складені за результатом проведеної перевірки акти товариством у судовому порядку не оскаржені, отже, є чинними.

Колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції передчасними, оскільки вищезазначені документи, на які посилається позивач як на доказ протиправної поведінки саме відповідача, не встановлюють у розумінні ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставин, які не потребують доказування.

Акти перевірки та обстеження за своїм змістом є документами, які складаються посадовими особами контролюючого органу, що проводили перевірку, які фіксують факт її проведення та результати; заперечення, зауваження до акту перевірки (за їх наявності) та висновки на них.

У цьому випадку акти перевірки (обстеження), в яких відображено узагальнений опис виявлених перевіркою порушень не є правовими документами, які встановлюють відповідальність суб`єкта господарювання та, відповідно, не є актами індивідуальної дії.

Таким чином, дії службової особи, пов`язані з включенням до акту певних висновків не можуть бути предметом розгляду у суді, оскільки висновки, викладені у акті, є невід`ємною його частиною, не породжують обов`язкових юридичних наслідків, не встановлюють відповідальність суб`єкта господарювання, та, відповідно, акт перевірки не є актом індивідуальної дії у розумінні частини першої статті 16 ЦК України та ст. 20 ГК України, через що не може бути оскаржений у судовому порядку.

Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки від 10.10.2019 №866-ДК/0/92-19-ДК/1405/АП/09/01/-19, акт обстеження земельної ділянки №866/0/92-19ДК/958А0/10/01/-1 від 29.10.2019, протокол про адміністративне правопорушення від 29.10.2019 №866/01/92-19-ДК/0209П/07/01/-19, постанова про закриття справи від 29.10.2019 №866/0/92-19-ДК/0186По/08/01-19 та припис від 29.10.2019 №866/0/92-19-ДК/0203Пр/03/01-19 є письмовими доказами, які мають оцінюватися у сукупності з іншими доказами на предмет їх належності, допустимості, достовірності та достатності.

Також слід враховувати, що основною складовою частиною розрахунку шкоди є площа самовільно зайнятої земельної ділянки (в гектарах).

Між тим, з вказаних вище документів не вбачається, яким чином було визначено площу земельної ділянки, а також те, що дану земельну ділянку самовільно займає саме ТОВ "Україна".

Згідно з розрахунком позивача, розмір шкоди розрахований ним, виходячи із площі самовільно зайнятої земельної ділянки у розмірі 11 га.

В той же час, позивачем не зазначено, ким, коли та за допомогою яких інструментів, приладів чи устаткування здійснено геодезичні чи кадастрові вимірювання з метою встановлення меж земельної ділянки та визначення її площі.

При цьому дані про ділянку орієнтовною площею 36,1 га в контурі № 304 (зліва від земельної ділянки з кадастровим номером 2322755100:08:002:0028) відсутні у Державному земельному кадастрі, тому її площу неможливо встановити, у тому числі, за допомогою офіційних даних.

Такими чином, позивачем для проведення розрахунку використано нічим не підтверджена площа земельної ділянки у розмірі 11 га, яка безпосередньо впливає на результати проведення такого розрахунку і визначення розміру заподіяної шкоди.

Крім того, у матеріалах справи відсутні докази того, хто фактично здійснив протиправні дії щодо самовільного зайняття зазначеної земельної ділянки і чи взагалі ці дії були здійснені.

Так, в акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства, протоколі про адміністративне правопорушення, приписі та постанові про закриття справи зазначена особа, яка, на думку позивача, вчинила правопорушення - директор ТОВ "Україна" ОСОБА_1 . Однак, доказів того, що в результаті дій саме Шайдовського С.О. і як фізичної особи, і як директора ТОВ "Україна" відбулося самовільне зайняття зазначеної земельної ділянки, в результаті чого державі завдана шкода, позивачем суду не надано.

Статтею 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" передбачено, що державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право:

- у разі неможливості встановлення особи правопорушника земельного законодавства на місці вчинення правопорушення доставляти його до органів Національної поліції чи до приміщення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради для встановлення особи порушника та складення протоколу про адміністративне правопорушення;

- викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань, пов`язаних з порушенням земельного законодавства України;

- проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням земельного законодавства України.

В той же час, позивач не скористався наданими йому повноваженнями для встановлення обставин та особи правопорушника земельного законодавства. В матеріалах справи відсутні докази усних або письмових пояснень громадян з питань, пов`язаних із самовільним зайняттям спірної земельної ділянки; відсутнє фотографування, звукозапис або відеозйомка на підтвердження вчинення цивільного правопорушення саме директором або працівниками ТОВ "Україна"; відсутні докази доставки до органів Національної поліції будь-яких осіб для встановлення особи правопорушника земельного законодавства тощо.

Отже, обставини зайняття і використання спірної земельної ділянки саме ТОВ "Україна" також позивачем не доведені.

Одночасно слід зазначити, що відомості про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами, як передбачено ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державний земельний кадастр", містяться в єдиній державній геоінформаційній системі - Державний земельний кадастр.

Державний земельний кадастр ведеться з метою інформаційного забезпечення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб при: регулюванні земельних відносин; управлінні земельними ресурсами; організації раціонального використання та охорони земель; здійсненні землеустрою; проведенні оцінки землі; формуванні та веденні містобудівного кадастру, кадастрів інших природних ресурсів; справлянні плати за землю. (ст.2 Закону України "Про державний земельний кадастр").

Державний земельний кадастр базується на таких основних принципах: обов`язковості внесення до Державного земельного кадастру відомостей про всі його об`єкти; єдності методології ведення Державного земельного кадастру; об`єктивності, достовірності та повноти відомостей у Державному земельному кадастрі; внесення відомостей до Державного земельного кадастру виключно на підставі та відповідно до цього Закону; відкритості та доступності відомостей Державного земельного кадастру, законності їх одержання, поширення і зберігання; безперервності внесення до Державного земельного кадастру відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру, що змінюються; документування всіх відомостей Державного земельного кадастру (ст.3 Закону України "Про державний земельний кадастр").

Відомості Державного земельного кадастру є офіційними. Внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру є обов`язковим (ч.1 ст.20 Закону України "Про державний земельний кадастр").

У даному випадку, у матеріалах справи відсутні докази внесення до Державного земельного кадастру відомостей щодо земельної ділянки площею 36,1 га (зліва від кадастрового номеру 2322755100:08:002:0028), яка у тому числі, включає спірну земельну ділянку 11 га, відсутні правовстановлюючи документи на цю ділянку, тому вона не може вважатися сформованим об`єктом цивільних прав.

Відповідно до ч. 1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом ст.ст. 76, 77 цього Кодексу належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 86 Кодексу суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У даному випадку, дослідивши усі обставини справи та надавши оцінку зібраним у справі доказам, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що позивачем не обґрунтовано та не доведено наявності у діях відповідача повного складу цивільного правопорушення, як необхідної умови для стягнення збитків, позивачем не доведено факту самовільного зайняття і використання відповідачем спірної земельної ділянки та розмір заявленої до стягнення суми збитків.

Місцевий господарський суд приймаючи оскаржуване рішення наведеного не врахував, що призвело до неправильних висновків про наявність підстав для задоволення позову.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції погоджується із доводами скаржника.

Одночасно, доводи позивача не знайшли підтвердження під час апеляційного перегляду справи та спростовуються вищевикладеним.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Згідно з п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є не з`ясування обставин, що мають значення справи, невідповідність висновків, що викладені у рішенні, фактичним обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на викладене, апеляційну скаргу слід задовольнити, скасувавши рішення суду першої інстанції, з прийняттям нового рішення у справі, яким у задоволенні позову слід відмовити.

Зважаючи на задоволення апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 277, 282-284 ГПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Україна на рішення Господарського суду Запорізької області від 29.05.2023 у справі №908/8/22 задовольнити.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 29.05.2023 у справі №908/8/22 скасувати.

Прийняти нове рішення у справі, яким в задоволенні позову Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області м. Запоріжжя до товариства з обмеженою відповідальністю Україна с. Попівка, Великописарівський район, Сумська область про стягнення 342633,6 грн. відмовити у повному обсязі.

Судові витрати по справі з подання позову покласти на позивача.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області м. Запоріжжя на користь товариства з обмеженою відповідальністю Україна с. Попівка, Великописарівський район, Сумська область 7709 грн. 25 коп. судового збору за подачу апеляційної скарги.

Видачу відповідного наказу, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Запорізької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її оголошення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 02.10.2023.

Головуючий суддяО.Г. Іванов

СуддяО.В. Чус

СуддяТ.А. Верхогляд