Рішення

від 20.09.2023 по справі 904/646/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.09.2023м. ДніпроСправа № 904/646/23за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна Енергетична компанія "УКРЕНЕРГО", м. Київ

до Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі", м. Дніпро

про стягнення заборгованості

Суддя Золотарьова Я.С.

секретар судового засідання Мазнов Д.С.

Представники:

від позивача: Блажко У.В. довіреність адвокат

від відповідача: Козак Т.В. довіреність адвокат

ПРОЦЕДУРА

Приватне акціонерне товариство "Національна Енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" та просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 422 446 224,56 грн, з яких 396 236 695,40 грн - основна заборгованість, 3 475 160,13 грн - 3 % річних, 20 828 715,10 грн - інфляційні втрати, 1 905 653,93 грн - пеня та судовий збір.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язань щодо оплати послуг, наданих йому позивачем протягом березня - вересня 2022 року за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно технологічного) управління № 0534-03041 від 30.05.2019 (з подальшими змінами та доповненнями у вигляді додаткових угод).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2023 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.02.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 21.03.2023.

20.03.2023 від Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" надійшло клопотання про витребування доказів.

21.03.2023 підготовче засідання не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Золотарьової Я.С. у щорічній основній відпустці.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.03.2023 призначено підготовче засідання на 29.03.2023.

Протокольно ухвалою від 29.03.2023 в засіданні оголошено перерву до 19.04.2023.

18.04.2023 відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив про орієнтований розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 50 000 грн.

Протокольно ухвалою від 19.04.2023 в засіданні оголошено перерву до 16.05.2023.

08.05.2023 позивач надав відповідь на відзив.

08.05.2023 позивач подав заяву про закриття провадження у справі №904/646/23, у з`язку зі сплатою відповідачем суми основного боргу.

15.05.2023 відповідач подав клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2023 заяву Приватного акціонерного товариства "Національна Енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" про закриття провадження в частині стягнення 396 236 695, 40 грн - задоволено. В цій частині провадження у справі закрито.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2023 відкладено підготовче засідання на 12.06.2023.

12.06.2023 позивач подав заперечення проти задоволення клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій

Протокольно ухвалою від 12.06.2023 в засіданні оголошено перерву до 03.07.2023.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2023 відкладено підготовче засідання на 08.08.2023.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2023 закрито підготовче провадження та справу призначено справу до судового розгляду по суті на 29.08.2023.

25.08.2023 відповідач подав клопотання про відстрочку виконання судового рішення.

У судовому засіданні 20.09.2023 продовжено розгляд справи по суті: заслухано виступи позивача та відповідача, встановлено обставини справи та досліджено докази, наявні у матеріалах справи. Під час судових дебатів позивач просив позов задовольнити повністю, з підстав, викладених у заявах по суті, відповідач просив у задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні 20.09.2023 у нарадчій кімнаті ухвалено судове рішення в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України з оформленням вступної та резолютивної частини.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

Позовна заява обґрунтована невиконанням відповідачем зобов`язань щодо оплати послуг, наданих йому позивачем протягом березня - вересень 2022 року за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно технологічного) управління № 0534-03041 від 30.05.2019 (з подальшими змінами та доповненнями у вигляді додаткових угод).

У зв`язку із простроченням зобов`язання, позивач просить стягнути з відповідача 3 475 160,13 грн - 3 % річних, 20 828 715,10 грн - інфляційні втрати та 1 905 653,93 грн пені.

Позиція відповідача

Відповідач не погоджується з нарахуванням штрафних санкцій за прострочку платежу та зазначає, що нарахування інфляційних втрат не може здійснюватися менше ніж за 15 днів.

Окрім цього, відповідач просить зменшити розмір пені на 99% від заявленого позивачем до 19 056, 54 грн. Клопотання обґрунтовано тим, що відповідач є підприємством критичної інфраструктури та під час воєнного стану та ведення бойових дій зі свого боку продовжує надавати послуги з розподілу електричної енергії, усуває аварії та докладає усіх зусиль, які залежать від товариства, з метою забезпечення безперебійного постачання електричної енергії для об`єктів Міністерства оборони України, госпіталів, захисних споруд та інших об`єктів, що є вкрай необхідними у воєнний час для життєдіяльності регіону.

Також відповідачем подано заяву про відстрочення виконання судового рішення. Заяву обґрунтовано тим, що під час виконання своїх зобов`язань за спірним договором, мали місце виняткові обставини, які утворились не в внаслідок його власної господарської діяльності та недбалого господарювання, а в силу об`єктивних, незалежних від відповідача обставин військовою агресією рф проти України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ

Між Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі оператор системи передачі, ОСП, позивач) та Акціонерним товариством "ДТЕК Дніпровські електромережі" (далі користувач системи передачі, користувач, відповідач) укладено договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно технологічного) управління № 0534-03041 від 30.05.2019, який додатковою угодою від 26.01.2022 викладено в новій редакції (далі договір) (т.1, арк.с.113-118).

Цей договір регулює оперативно-технологічні відносини під час взаємодії Сторін в умовах паралельної роботи у складі об`єднаної енергетичної системи (ОЕС) України.

За цим Договором ОСП зобов`язується надавати послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, а саме управління режимами роботи ОЕС України з виробництва, передачі, забезпечення планових перетоків електричної енергії по міждержавних лініях зв`язку ОЕС України з енергосистемами суміжних країн, розподілу та споживання електричної енергії для забезпечення здатності енергосистеми задовольняти сумарний попит на електричну енергію та потужність у кожний момент часу з дотриманням вимог енергетичної, техногенної та екологічної безпеки (далі - Послуга) (п.1.1 додаткової угоди №5).

Користувач зобов`язується здійснювати оплату за надану Послугу відповідно до умов цього Договору (п.1.2 додаткової угоди №5).

Під час виконання вимог цього Договору, а також вирішення питань, що не обумовлені цим Договором, Сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами ринку. Кодексом системи передачі, Кодексом комерційного обліку та іншими нормативно-правовими актами, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії України та ОЕС України (п.1.3 додаткової угоди №5).

Послуги надаються Оператором системи передачі Користувачу, що виступає на ринку оператором системи розподілу та/або виробником електричної енергії та/або споживачем, обладнання якого знаходиться в оперативному підпорядкуванні ОСП та/або електропостачальником та/або трейдером (п.1.5 додаткової угоди №5).

Ціна договору визначається як сума нарахованої вартості послуг за . сукупністю розрахункових періодів наростаючим підсумком протягом календарного року (п.2.1 додаткової угоди №5).

Вартість Послуги за розрахунковий період визначається як добуток обсягу наданої Послуги на значення тарифу, що діє у визначений розрахунковий період. На вартість Послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України (п.2.4 додаткової угоди №5).

Розрахунок за надану Послугу здійснюється на умовах часткової попередньої оплати вартості Послуги за поточний розрахунковий період згідно із нижчезазначеною системою платежів і розрахунків:

до 10 числа розрахункового місяця - 35 % вартості Послуги; до 20 числа розрахункового місяця - 35 % вартості Послуги; до останнього банківського дня календарного місяця - 30 % вартості Послуги (п.2.5 додаткової угоди №5).

Плановий обсяг Послуги на розрахунковий період визначається на основі наданих Користувачем повідомлень в тому числі щодо планового обсягу передачі електричної енергії на розрахунковий період.

У разі зміни планових обсягів Послуги протягом розрахункового місяця Користувач передає оператору системи передачі (ОСП), Виконавцю повідомлення про зміну обсягів Послуги. Оператор системи передачі (ОСП), Виконавець протягом 5 робочих днів після отримання такого повідомлення коригує розмір наступних планових платежів (п.2.6 додаткової угоди №5).

Згідно з п. 2.7. Договору (в редакції додаткової угоди від 17.09.2021), Користувач здійснює розрахунок з ОСП за послуги з диспетчерського (оперативно - технологічного) управління протягом 3 банківських днів з дати отримання та на підставі акта надання Послуги. Акт надання Послуги ОСП надає Користувачу протягом перших 11 календарних днів місяця, наступного за розрахунковим.

Вартість наданої Послуги за розрахунковий період визначається на підставі даних, що надаються до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), Адміністратором комерційного обліку (далі - АКО).

Коригування обсягів та вартості наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за уточненими даними комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в «Системі управління ринком» (далі - Сервіс), що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку.

Акт коригування наданої послуги у відповідному розрахунковому періоді удвох примірниках ОСП направляє Користувачу. Користувач здійснює підписання акта коригування наданої Послуги відповідного розрахункового періоду протягом 3 календарних днів та повертає один примірник підписаного акта ОСП. Оплату вартості послуги, що виникла в результаті коригування обсягів та вартості послуг, користувач здійснює протягом 3 банківських днів з дня отримання акта.

В редакції додаткової угоди від 26.01.2022 (т.1, арк.с.49-55) відповідно до пункту 2.7 Користувач здійснює розрахунок з ОСП за послуги з диспетчерського {оперативно-технологічного) управління до 15 числа місяця наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання Послуги, наданих Виконавцем, або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою «Системи управління ринком» (далі - СУР), або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - Сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронному вигляді.

Вартість наданої Послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі даних, що надаються Адміністратором комерційного обліку (далі - АКО). Акти приймання-передачі Послуги направляються Користувачам до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).

Коригування обсягів та вартості наданої Послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за уточненими даними комерційного обліку, що надаються АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в СУР, що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку.

Оплату вартості Послуги, після коригування обсягів, Користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта надання Послуги (включно).

Акти надання Послуги та акти коригування до актів надання Послуги у відповідному розрахунковому періоді Виконавець направляє Користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням Сервісу) або надає Користувачу два примірники в паперовому вигляді, підписані власноручним підписом зі своєї сторони.

Згідно з п. 2.9. Договору у редакції додаткової угоди від 21.01.2022 (та аналогічного п. 2.10. Договору в попередній редакції, викладеній додатковою угодою від 17.09.2021), за відсутності заборгованості надлишок коштів, що надійшли протягом розрахункового періоду, зараховується в рахунок оплати наступного розрахункового періоду. За наявності заборгованості кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення. При повній сплаті заборгованості минулих періодів надлишок коштів зараховується в оплату штрафних санкцій, за наявності згоди Користувача.

При цьому, згідно з п. 3.2.1., 3.3.2. Договору Виконавець має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надану Послугу, а Користувач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі здійснювати розрахунки за Договором.

За внесення платежів, передбачених пунктом 2.5 цього Договору, з порушенням термінів Користувач сплачує оператору системи передачі (ОСП), Виконавцю пеню у розмірі 0,1 % від суми боргу за кожен день прострочення платежу, ураховуючи день фактичної оплати, Сума пені (без ПДВ) зазначається у платіжному документі окремим рядком (п.6.1 додаткової угоди №5).

У випадку порушення своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним законодавством. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (п.6.8 додаткової угоди №5).

Згідно з п. 10.1. Договору (в редакції, викладеній додатковою угодою від 17.09.2021, умови якої поширюються на відносини сторін, які виникли до її укладення з 08.02.2020 відповідно до ст. 631 ЦКУ), планові обсяги Послуги Користувач зобов`язаний подавати ОСП до 25 доби місяця, що передує розрахунковому місяцю. Форма подання повідомлення розміщена на офіційному вебсайті ОСП у постійному онлайн доступі.

Згідно з п. 10.1. Договору (в редакції, викладеній додатковою угодою від 26.01.2022), планові обсяги Послуги користувач зобов`язаний подавати Виконавцю до десятої доби місяця, що передує розрахунковому місяцю. Виконавець протягом трьох днів їх погоджує і повертає Користувачу, у разі не погодження.

Акти надання/коригування Послуг, акти звірки розрахунків, рахунки, повідомлення про планові обсяги та будь-які повідомлення за цим Договором повинні направлятися однією Стороною іншій за допомогою Сервісу, електронною поштою або факсимільним повідомленням, а також можуть бути підтверджені рекомендованим листом, іншим реєстрованим поштовим відправленням або доставлені кур`єром під розписку за адресою, зазначеною в цьому Договорі (п.10.5 додаткової угоди №5).

Сформовані акти про надання Послуг, рахунки та будь-які інші документи, передбачені цим Договором, якими Сторони здійснюють обмін у процесі виконання цього Договору, можуть надаватися Сторонами в електронному вигляді за допомогою Сервісу. Податкові накладні отримуються Користувачем виключно в електронному вигляді у порядку, визначеному податковим законодавством (п.10.6 додаткової угоди №5).

Будь-які документи, що створюються/укладаються Сторонами під чаг виконання Договору (у тому числі акт надання Послуги або акт коригування до акта наданої Послуги), можуть бути підписані Сторонами як у паперовій формі шляхом проставлення власноручного підпису уповноваженої особи на час тимчасового нефункціонування Сервісу, про що Виконавець зобов`язаний повідомити на своєму еебсайті, так і в електронній формі з використанням електронного підпису (за винятком випадків, коли використання електронного підпису прямо заборонено Законом) за допомогою Сервісу, який забезпечує юридично значимий електронний документообіг між Сторонами та знаходиться в мережі Інтернет за посиланням: https://online.ua.energi/. Один документ повинен бути підписаний обома Сторонами в один і той самий спосіб (залежно від форми документа) (п.10.6 в редакції додаткової угоди від 26.01.2022).

Рахунки, акти надання Послуги, акти коригування до актів надання Послуги, акти звірки розрахунків та повідомлення вважаються отриманими Стороною:

у день їх доставки кур`єром, що підтверджується квитанцією про вручення одержувачу, що підписується його уповноваженим представником;

у день особистого вручення, що підтверджується підписом уповноваженого представника одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції.

Електронний документ, який направляється Стороною на виконання Договору через Сервіс, вважається одержаним іншою Стороною з часу набуття документом статусу «Доставлено» у Сервісі.

Сторони визнають, що електронний документ, сформований, підписаний та переданий за допомогою Сервісу, є оригіналом та має повну юридичну силу, породжує права та обов`язки для Сторін, та визнається рівнозначним документом Ідентичним документу, який міг би бути створений однією зі Сторін на паперовому носії та скріплений власноручними підписами уповноважених осіб (п.10.7 в редакції додаткової угоди від 26.01.2022).

Цей Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на срок до 31.12.2022. Договір вважається продовженим на кожен наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною зі Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п. 12.1 в редакції додаткової угоди від 26.01.2022).

Відповідно до умов договору відповідач подавав позивачу повідомлення про планові обсяги послуги з передачі електроенергії та щодо коригування цих обсягів, зокрема: за квітень 2020 року у обсязі 1 425 958 000 кВт год (т.1, арк.с.61); за січень 2022 року плановий обсяг МВт год 129 212 (т.1 арк.с.79); за січень 2022 року плановий обсяг МВт год 1 787 126 (т.1 арк.с.79 на звороті); за лютий 2022 року плановий обсяг МВт год 1 669 335 (т.1 арк.с.80); за березень 2022 року плановий обсяг МВт год 1 725 967 (т.1 арк.с.81); за березень 2022 року плановий обсяг МВт год 1 718 000 (т.1 арк.с.82).

Для здійснення відповідачем поетапної оплати послуги з передачі електричної енергії згідно з умовами договору позивачем виставлялися відповідні рахунки, які також надсилалися за допомогою програми «Аскод» (т. 1, арк.с. 62-64; 83-85; 86-88 ).

З матеріалів справи вбачається, що за фактом зміни обсягів з надання послуг, між сторонам и укладено такі коригуючі акти:

-Акт коригування до акту від 31 січня 2020 року, в якому зазначається, що загальна сума наданих послуг за січень 2020 року з урахуванням коригуючих даних становить 20 889 107, 93 грн. Між сторонами акт коригування підписаний та скріплений печаткою відповідача; (т.1, арк.с. 66-67)

-Акт коригування до акту від 29 лютого 2020 року, в якому зазначається, що загальна сума наданих послуг за лютий 2020 року з урахуванням коригуючих даних становить 19 407 367, 06 грн; Між сторонами акт коригування підписаний та скріплений печаткою відповідача; (т.1, арк.с. 68-69)

-Акт коригування до акту від 31 березня 2020 року, в якому зазначається, що загальна сума наданих послуг за березень 2020 року з урахуванням коригуючих даних становить 18 904 569, 77 грн; Між сторонами акт коригування підписаний та скріплений печаткою відповідача; (т.1, арк.с. 70-71)

- Акт коригування до акту від 30 квітня 2020 року, в якому зазначається, що загальна сума наданих послуг за квітень 2020 року з урахуванням коригуючих даних становить 17 172 291, 89 грн; Між сторонами акт коригування підписаний та скріплений печаткою відповідача, отримано відповідачем 09 листопада 2020 року, відповідно до поштового повідомлення (т.1, арк.с.74-75);

- Акт коригування до акту від 30 травня 2020 року, в якому зазначається, що загальна сума наданих послуг за травень 2020 року з урахуванням коригуючих даних становить 16 547 906, 62 грн; (т.1, арк.с.76);

-між сторонами підписано акт надання послуг за серпень 2020 року на суму 41 186 097,28 грн отримано відповідачем 18 вересня 2020 року, відповідно до поштового повідомлення (т.1, арк.с.72-73);

- Акт коригування до акту від 31 серпня 2020 року, в якому зазначається, що загальна сума наданих послуг за серпень 2020 року з урахуванням коригуючих даних становить 41 240 803, 45 грн; Між сторонами акт коригування підписаний та скріплений печаткою відповідача, отримано відповідачем 25.01.2021, відповідно до поштового повідомлення (т.1, арк.с.77-78).

Відповідно до скріншоту з додатку «Аскод», акти надання послуг були направлені відповідачу:

- акт надання послуг за лютий 2022 на суму 115 917 069,25 грн направлено за допомогою додатку «Аскод» 10.04.2022;

-акт надання послуг за березень 2022 на суму 83 455 510, 18 грн направлено за допомогою додатку «Аскод» 10.04.2022;

-акт надання послуг за квітень 2022 на суму 74 170 307, 42 грн направлено за допомогою додатку «Аскод» 10.05.2022;

-акт надання послуг за травень 2022 на суму 69 398 396, 34 грн направлено за допомогою додатку «Аскод» 10.06.2022;

-акт надання послуг за червень 2022 на суму 62 701 156, 34 грн направлено за допомогою додатку «Аскод» 09.07.2022.;

-акт надання послуг за липень 2022 на суму 61 504 156, 19 грн направлено за допомогою додатку «Аскод» 10.08.2022;

-акт надання послуг за серпень 2022 на суму 60 613 294, 74 грн направлено за допомогою додатку «Аскод» 09.09.2022;

Відповідно до скріншоту з додатку «Аскод», акти коригування да актів наданих послуг були направлені відповідачу:

- акт коригування до акту надання послуг за серпень 2021 на суму 69 203 482,72 грн направлено за допомогою додатку «Аскод» 22.02.2022;

- акт коригування до акту надання послуг за вересень 2021 на суму 65 735 603,68 грн направлено за допомогою додатку «Аскод» 21.03.2022;

- акт коригування до акту надання послуг за жовтень 2021 на суму 74 357 921, 22 грн направлено за допомогою додатку «Аскод» 19.05.2022;

- акт коригування до акту надання послуг за листопад 2021 на суму 77 375 600, 99 грн направлено за допомогою додатку «Аскод» 31.05.2022;

- акт коригування до акту надання послуг за грудень 2021 на суму 85 891 993, 34 грн направлено за допомогою додатку «Аскод» 16.06.2022;

- акт коригування до акту надання послуг за січень 2022 на суму 137 587 101, 08 грн направлено за допомогою додатку «Аскод» 30.06.2022;

- акт коригування до акту надання послуг за лютий 2022 на суму 115 927 944,14 грн направлено за допомогою додатку «Аскод» 28.07.2022;

- акт коригування до акту надання послуг за березень 2022 на суму 83 522 506, 86 грн направлено за допомогою додатку «Аскод» 19.08.2022.

З розрахунків наданих позивачем убачається, що відповідач поступово та частково сплачував заборгованість, здійснював доплати та убачаються деякі авансові платежі (т.1, арк.с.93-96).

25.04.2022 позивач направив відповідачу претензію №01/15885, в якій просив останнього сплатити заборгованість за надані послуги, яка виникла станом на 20.04.2022 у розмірі 99 730 984, 97 грн.

30.08.2022 позивач направив відповідачу претензію №01/36847, в якій просив останнього сплатити заборгованість за надані послуги, яка виникла станом на 02.08.2022 у розмірі 325 599 893, 41 грн.

18.04.2023 разом із відзивом відповідач надав платіжні інструкції про сплату заборгованості (основний борг) за надані послуги з диспетчерського управління за договором №0534-03041 від 30.05.2019 (т.1, арк.с. 202-215).

Доказів сплати штрафних санкцій відповідачем не надано.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Згідно частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

З огляду на наявний в матеріалах справи договір, між сторонами склались правовідносини надання послуг.

Щодо суми пені

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За внесення платежів, передбачених пунктом 2.5 цього Договору, з порушенням термінів Користувач сплачує оператору системи передачі (ОСП), Виконавцю пеню у розмірі 0,1 % від суми боргу за кожен день прострочення платежу, ураховуючи день фактичної оплати, Сума пені (без ПДВ) зазначається у платіжному документі окремим рядком (п.6.1 додаткової угоди №5).

Дослідивши розрахунок штрафних санкцій, що надано позивачем разом із позовом суд зазначає, що позивач здійснював нарахування пені за кожним актом, та з урахуванням коливання суми заборгованості внаслідок обставин, що складалися під час виконання договору, а саме: заборгованість відповідача утворювалася із зобов`язань останнього з оплати планових платежів; зобов`язання з оплати послуг за фактично надані послуги та за актами коригування.

Так, позивачем нараховано пеню за період з 15.04.2020 до 25.04.2022, яка визначається з кожної окремої суми за окремими актами з урахуванням часткових оплат відповідача, яка загалом становить 1 905 653, 93 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за допомогою додатку «Ліга360» суд зазначає, що він є арифметично вірним, а тому є таким, що підлягає до стягнення з відповідача у розмірі 1 905 653, 93 грн.

Щодо клопотання відповідача про зменшення пені

Відповідач подав клопотання, в якому просить зменшити розмір пені на 99% від заявленого позивачем до 19 056, 54 грн.

Відповідач не погоджується із нарахованими штрафними санкціями, посилаючись на те, що внаслідок повномасштабного вторгнення на територію України, країна знаходиться під постійною повітряною загрозою, повітряні атаки спрямовані на військові об`єкти та об`єкти критичної інфраструктури, що ускладнює виконання зобов`язань за договором.

Позивач заперечив щодо клопотання відповідача про зменшення неустойки та зазначив, що останнім не наведено вагомих аргументів, що військова агресія перешкоджає відповідачу здійснювати свої господарські зобов`язання.

В силу положень ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно із статтею 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу; якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Суд зазначає, що інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання.

Встановивши відповідні обставини, суд вирішує стосовно можливості зменшення розміру заявленої до стягнення пені, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд (відповідний висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 917/1068/17, від 22.01.2019 у справі №908/868/18, від 24.04.2019 у справі № 910/5625/18, від 13.05.2019 у справі № 904/4071/18, від 18.06.2019 у справі № 914/891/16).

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.09.2019 зі справи № 904/4685/18).

В обґрунтування поданої заяви відповідач зазначає, що через постійні ворожі обстріли Апостолівського, Нікопольського та Криворізького районів, частина мереж відповідача безповоротно втрачена, а інша зазнала значних ушкоджень та потребує відновлення, у зв`язку із чим, всі кошти підприємства, в першу чергу, направляються на відновлення роботи мереж з метою забезпечення безперебійного постачання електричної енергії для життєдіяльності нашого регіону.

Так, починаючи з 24.02.2022 вбачається скорочення оплати за послуги з розподілу електроенергії зі сторони споживачів послуг регіону, а також наявність великомасштабних руйнувань електричних мереж товариства (опор ПЛ, проводів, роз`єднувачів, трансформаторних підстанцій, ЛЕП інше) у результаті бойових дій, що призводить до суттєвих економічних (фінансових) втрат товариства на відновлення електричних мереж та призводить до утруднення виконання зобов`язань перед працівниками із виплати заробітної плати, сплати податкових зобов`язань.

Відповідач знаходиться в скрутному фінансовому становищі внаслідок падіння рівня розрахунків з відповідачем за розподіл електричної енергії. Станом на 01.08.2023, дебіторська заборгованість клієнтів Відповідача складає 552 605 408, 39 грн., що підтверджується довідкою АТ «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» від 15.08.2023 (т.2, арк.с.50).

На підтвердження вказаних обставин відповідачем також надано копію звіту про фінансові результати відповідача за 2022 рік та копію розрахунку отриманого/недоотриманого доходу відповідача за 2022 рік.

Також відповідач зазначив, станом на 10.08.2023 на примусовому виконанні в органах Державної виконавчої служби та приватних виконавців відносно боржників знаходиться 5 066 виконавчих проваджень на загальну суму стягнення 500 949 103, 92 грн.

Станом на 10.08.2023 відповідач є кредитором у 46 справах про банкрутство боржників на загальну суму 450 341 976, 01 грн (т.2, арк.с.49).

Крім того, суд бере до уваги, що відповідач в добровільному порядку сплатив суму основної заборгованості та, враховуючи його матеріальне становище, складну ситуацію, яка склалася у зв`язку із військовою агресією проти України та значення діяльності відповідача для економіки України, суд убачає підстави для часткового задоволення клопотання відповідача про зменшення пені.

Відтак, вирішуючи питання про зменшення пені, суд оцінив доводи відповідача та заперечення позивача, вирішив зменшити розмір пені на 90% до 190 565, 40 грн.

Щодо 3 % річних та інфляційних втрат

У відповідності зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Дослідивши розрахунок, що надано позивачем разом із позовом, суд зазначає, що позивач здійснював нарахування 3% річних та інфляційних втрат за кожним актом та з урахуванням коливання суми заборгованості внаслідок обставин, що складалися під час виконання договору, а саме: заборгованість відповідача утворювалася із зобов`язань останнього з оплати планових платежів; зобов`язання з оплати послуг за фактично надані послуги та за актами коригування.

Так, позивачем нараховано 3% річних за загальний період з 15.04.2020 до 20.04.2022, яка визначається з кожної окремої суми за окремими актами, в тому числі актами коригування, з урахуванням часткових сплат відповідача, яка загалом становить 3 475 160, 13 грн.

Відповідач заперечень щодо заявлених до стягнення сум 3% річних та порядку їх нарахування не висловив.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за допомогою додатку «Ліга360» з урахуванням вищевикладеного, вказує про те, що розрахунки позивача в цій частині є обґрунтованими та правильними.

Також позивачем нараховано інфляційні втрати на суму заборгованості 54 706, 17 грн за період з 01.02.2021 по 28.02.2021 у розмірі 547, 06 грн, яка розраховувалася з урахуванням найменшої суми, яка коливалася внаслідок часткових сплат відповідача.

Окрім того, позивачем нараховано інфляційні втрати за загальний період з березня 2022 по серпень 2022 року, які визначаються з кожної окремої суми за окремими актами, в тому числі актами коригування, з урахуванням часткових сплат відповідача, яка загалом становить 20 828 715, 10 грн (сума з урахуванням інфляційних втрат у розмірі 547, 06 грн).

У відзиві відповідач заперечив щодо нарахування інфляційних втрат за деякими періодами у зв`язку з тим, що позивачем здійснено розрахунок невірно, а саме на прострочку, що менше 15 днів.

Здійснюючи перевірку розрахунку інфляційних втрат, суд враховує таке.

Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).

У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.

Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.

Крім того, об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 надала роз`яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

З розрахунків позивача убачається, що заборгованість відповідача коливалася протягом усього періоду наявності заборгованості, тому позивач здійснював нарахування на ту суму (незмінну) протягом одного періоду більше ніж як 15 днів з урахуванням того, що така заборгованість мала місце протягом усього періоду.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат за допомогою додатку «Ліга360» з урахуванням вищевикладеного, вказує про те, що розрахунки позивача в цій частині є обґрунтованими та правильними.

Щодо відстрочення виконання судового рішення

Відповідач 25.08.2023 подав клопотання про відстрочку виконання судового рішення на 12 місяців.

Обґрунтовуючи це клопотання відповідач зазначив, що він бере участь у відновлювальних роботах по забезпеченню електропостачанням населених пунктів інших областей України на що спрямовує всі свої матеріальні ресурси, в тому числі і грошові.

Починаючи з 24.02.2022 вбачається скорочення оплати за послуги з розподілу електроенергії зі сторони споживачів послуг регіону, а також наявність великомасштабних руйнувань електричних мереж товариства (опор ПЛ, проводів, роз`єднувачів трансформаторних підстанцій, ЛЕП інше) у результаті бойових дій, що призводить до суттєвих економічних (фінансових) втрат товариства на відновлення електричних мереж т призводить до утруднення виконання зобов`язань перед працівниками із виплати заробітної плати, сплати податкових зобов`язань.

Щодо клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення суду у цій справі, суд враховує таке.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно до частини першої статті 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно з частиною першою статті 326 цього Кодексу судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

За приписами пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Зазначена Конвенція є головним нормативним актом в сучасній європейській системі захисту прав людини і основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що стадія виконання судового рішення є частиною правосуддя (рішення у справах "Півень проти України" від 29.06.2004 заява № 56849/00, "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997).

Відповідно до змісту рішення Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Також у рішенні Європейського суду з прав людини від 12.05.2011 у справі "Ліпісвіцька проти України" однозначно визначено про те, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні, у зв`язку з чим виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом, а його тривалість має досягати цілей, зазначених у пункті 1 статті 6 Конвенції щодо права кожної особи на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Існування заборгованості, підтверджене обов`язковим та таким, що підлягає виконанню, судовим рішенням, надає особі, на чию користь воно було винесене, "законне сподівання" на те, що заборгованість буде їй сплачено, та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 06.10.2011 у справі "Агрокомплекс проти України").

Європейський суд з прав людини також наголошував, що виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. У справі "Фуклєв проти України" (рішення від 07.06.2005) Європейський суд з прав людини вказав, що держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці.

Сукупний аналіз рішень Європейського суду з прав людини у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП "Фея" та інші проти України" достеменно засвідчує його однозначну позицію про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення та констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з Конституцією України.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 №11-рп/2012).

Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Тривале невиконання або несвоєчасне виконання національних судових рішень, за виконання яких Україна несе відповідальність, є структурною та системною проблемою, яку визначено в пілотному рішенні Європейського суду з прав людини, і запровадження ефективних засобів юридичного захисту стосовно відповідних порушень є прямим обов`язком держави.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, держава відповідальна за виконання рішення, ухваленого на користь стягувача у цій справі. Тривале невиконання рішення та відсутність засобів захисту прав стягувача на національному рівні спричиняє порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

За таких обставин виконання судового рішення є важливою стадією судового процесу у контексті забезпечення міжнародних демократичних стандартів щодо дотримання закріпленого у статті 8 Конституції України принципу верховенства права.

Відповідно до частини першої статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Частинами третьою - п`ятою статті 331 цього Кодексу передбачено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Підсумовуючи викладене, можна дійти висновку, що підставою для відстрочки виконання рішення суду можуть бути лише виняткові обставини, які істотно ускладнюють вчасне його виконання або роблять його неможливим.

При цьому суд має враховувати дотримання балансу інтересів як боржника, так і кредитора. По суті при відстрочці виконання судового рішення мова йде не про звільнення особи від виконання зобов`язання, а про перенесення строку його виконання з однієї дати, що встановлено законом чи судом, на іншу.

За змістом статті 73 Господарського процесуального кодексу України наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, встановлюються на підставі доказів.

Згідно зі статтями 13, 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій несе сторона.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому, суд оцінює докази щодо цього, які мають бути надані, перш за все, заявником.

Оцінюючи надані відповідачем докази в обґрунтування заявленого ним клопотання про відстрочення виконання рішення суду, суд враховує наступні обставини, які ускладнюють виконання рішення суду.

Діяльність електричної інфраструктури відповідача є надзвичайно важливою для держави, що вбачається на прикладі як минулого, так і поточного років, які характеризуються масованими атаками військовим агресором рф на енергетичні об`єкти країни. За загальнодоступною інформацією з офіційних джерел наміри рф й надалі продовжувати ураження енергетичних об`єктів не змінилися, майбутній опалювальний період прогнозується бути не менш складним за минулий.

А тому необхідність забезпечення безперебійної роботи енергетичної системи відповідача в умовах воєнного стану є очевидною.

Станом на 01.08.2023, дебіторська заборгованість клієнтів Відповідача складає 552 605 408, 39 грн., що підтверджується довідкою АТ «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» від 15.08.2023 (т.2, арк.с.50).

На підтвердження вказаних обставин відповідачем також надано копію звіту про фінансові результати відповідача за 2022 рік та копію розрахунку отриманого/недоотриманого доходу відповідача за 2022 рік.

Також відповідач зазначив, станом на 10.08.2023 на примусовому виконанні в органах Державної виконавчої служби та приватних виконавців відносно боржників знаходиться 5 066 виконавчих проваджень на загальну суму стягнення 500 949 103, 92 грн.

Станом на 10.08.2023 відповідач є кредитором у 46 справах про банкрутство боржників на загальну суму 450 341 976, 01 грн (т.2, арк.с.49).

Значну частку споживачів на території здійснення відповідачем ліцензійної діяльності складають державні та комунальні підприємства, які є «хронічними» боржниками, недостатньо платоспроможними та недостатньо фінансованими державою.

Відтак, Відповідач змушений здійснювати постійну претензійно-позовну роботу зі стягнення заборгованості з цих підприємств. Однак, це не вирішує проблеми відсутності (ненадходження) коштів в погашення заборгованості, адже і навіть передача судових наказів на примусове виконання до органів державної виконавчої служби не дає бажаних результатів.

З огляду на викладене суд доходить висновку про наявність виняткових обставин, які істотно ускладнюють вчасне виконання відповідачем рішення суду та дозволяють задовольнити клопотання відповідача про його відстрочення.

Між тим, вирішуючи питання строку відстрочки, суд приймає до уваги законодавчі обмеження, передбачені частиною п`ятою статті 331 Господарського процесуального кодексу України, а саме не більше одного року з дня ухвалення рішення.

Відтак, визначаючи допустимий строк відстрочення рішення суду, суд вважає розумним строк тривалістю дванадцять місяців з дня його ухвалення до 20.09.2024.

За таких обставин убачаються правові підстави для надання відстрочки виконання рішення у цій справі в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 190 565, 40 грн, 3% річних у сумі 3 475 160,13 грн, інфляційних втрат у сумі 20 828 715, 10 грн та судового збору в сумі 393 142, 94 грн до 20.09.2024 включно.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Згідно пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому, судовий збір у розмірі 393 142, 94 грн слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" про стягнення 3 475 160,13 грн - 3 % річних, 20 828 715,10 грн - інфляційних втрат, 1 905 653,93 грн пені задовольнити частково.

Клопотання Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" про зменшення пені задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" (ідентифікаційний код 23359034; місцезнаходження: 49107, м. Дніпро, шосе Запорізьке, буд. 22) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (ідентифікаційний код 00100227; місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25) пеню у розмірі 190 565, 40 грн, 3% річних у сумі 3 475 160,13 грн, інфляційні втрати у сумі 20 828 715, 10 грн та судовий збір в сумі 393 142, 94 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Клопотання Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" про відстрочення виконання судового рішення задовольнити частково.

Відстрочити виконання рішення суду в частині стягнення з Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" (ідентифікаційний код 23359034; місцезнаходження: 49107, м. Дніпро, шосе Запорізьке, буд. 22) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (ідентифікаційний код 00100227; місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25) пені у розмірі 190 565, 40 грн, 3% річних у сумі 3 475 160,13 грн, інфляційні втрати у сумі 20 828 715, 10 грн та судовий збір в сумі 393 142, 94 грн на дванадцять місяців до 20.09.2024 включно.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 02.10.2023

Суддя Я.С. Золотарьова