Ухвала

від 29.09.2023 по справі 909/450/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/450/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

29.09.2023 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П.А., розглянувши заяву ТОВ "ФК Інвестохіллс Веста" (вх.11335/23 від 28.09.2033 про відвід судді Шкіндер П.А. у справі за заявою фізичної особи ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 про неплатоспроможність боржника фізичної особи.

в с т а н о в и в

в провадженні Господарського суду Івано-Франківської області перебуває справа за заявою фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Ухвалою суду від 13.09.2023 суд постановив продовжити розгляд справи; призначив розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» (кредитор), про закриття провадження у справі №909/450/22 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 з підстав, передбачених пунктом 1 частини 7 статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства на 10.10.2023

28.09.2023 на адресу суду надійшла заява ТОВ "ФК Інвестохіллс Веста" (вх.11335/23 від 28.09.2033 про відвід судді Шкіндер П.А.

Заява обґрунтована наявністю передбачених пунктом 5 частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, підстав для відводу судді, відповідно до положень якої, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу, якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Обґрунтовуючи подану заяву зазначає, що у судовому засіданні 09.05.2032 суддею Шкіндер П.А. не було розглянуто клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» про закриття провадження у справі №909/450/22 та розглянуті клопотання, які не були розглянуті у судовому засіданні, що свідчить про формування суддею висновків без повного та об`єктивного дослідження обставин та доказів у справі.

Обставинами, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, на думку заявника є дії судді, які вказують на недотримання судом принципів змагальності сторін, диспозитивності та пропорційності господарського судочинства, що може свідчити про порушення права Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» на справедливий суд. Відтак, останній зазначає про сукупність суб`єктивних та об`єктивних критеріїв які вказують на те, що суддя діє упереджено та підлягає відводу.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» про відвід судді Шкіндер П.А., дослідивши обставини викладені в ній та матеріали справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу.

Норми права та мотиви, з яких суд виходить при постановленні цієї ухвали.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 № 475/97- ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участь у конкретній справі. Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб`єктивного характеру і стосуватися особистих зв`язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об`єктивного характеру і стосуватися процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше.

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Наявність безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хаушильд проти Данії" від 24.05.1989).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими".

За змістом ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ветштайн проти Швейцарії" від 21.12.2000).

Щодо суб`єктивного критерію, то презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного.

Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Це означає, що при з`ясуванні питання про те, чи існують законні підстави для побоювання щодо відсутності безсторонності у певного судді, позиція заявника має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути ці побоювання об`єктивно виправдані.

Так, за приписами ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст. 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів, незалежність судових органів є передумовою забезпечення правопорядку та основною гарантією справедливого вирішення справи в суді. Отже, суддя має відстоювати та втілювати в життя принцип незалежності судових органів в його індивідуальному та колективному аспектах.

Об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. При виконанні своїх обов`язків суддя вільний від будь-яких схильностей, упередженості чи забобонів. При виконанні своїх судових обов`язків суддя не повинен словами чи поведінкою демонструвати прихильність чи упередженість до будь-якої особи чи групи осіб, керуючись причинами, що не стосуються справи (Бенгалорські принципи поведінки суддів від 19.05.2006).

Водночас, суд також враховує, що безумовне заявлення самовідводу або задоволення відводу у разі наявності сумнівів учасника справи у безсторонності судді не узгоджується із процесуальним законодавством та може розцінюватись як усунення від здійснення судочинства.

У цьому контексті також необхідно відзначити, що заходи, які можуть бути вжиті суддею при гарантуванні незалежності суду (яка не є і не може бути привілеєм судді), не можуть бути спрямовані на забезпечення бажання судді усунутися від розгляду конкретного провадження шляхом заявлення самовідводу з підстав, прямо не передбачених законом.

Відповідно до частин 1 - 3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

За наведених обставин, для вирішення питання про відвід судді, заяву слід передати на автоматизований розподіл для визначення складу суду у порядку, встановленому статтею 32 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 32, 35, 38, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в

1. Справу передати для вирішення питання про відвід судді Шкіндер П.А. у порядку, встановленому статтею 32 Господарського процесуального кодексу України.

2. Ухвала набирає законної сили 29.09.2023 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Шкіндер П.А.