Ухвала

від 28.09.2023 по справі 910/315/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення первісного та зустрічного позовів без розгляду

м. Київ

28.09.2023Справа № 910/315/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Нова Ера"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сілвер Транс"

про стягнення грошових коштів

та

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сілвер Транс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Нова Ера»

про визнання недійсним договору

Суддя Котков О.В.

Представники учасників справи:

від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) не з`явилися;

від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) не з`явилися.

ВСТАНОВИВ:

04 січня 2023 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Нова Ера» (позивач) надійшла позовна заява б/н від 04.01.2023 року до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сілвер Транс» (відповідач) про стягнення безпідставно набутих коштів у розмірі 5 550 256,02 грн., з них: 34 651,80 доларів США, що станом на 04.01.2023 року еквівалентно 1 267 167,81 грн. та 8 559 500,00 російських рублів, що станом на 04.01.2023 року еквівалентно 4 283 088,20 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв`язку із розірванням 17.03.2022 року договору транспортної експедиції № 23/08/2021 від 22.10.2021 року правова підстава для збереження відповідачем коштів у розмірі 34 651,80 доларів США та 8 559 500,00 російських рублів відпала.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.01.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи № 910/315/23 здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 07.02.2023 року.

06.02.2023 року через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Сілвер Транс» надійшла зустрічна позовна заява № 06/02 від 06.02.2023 року до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Нова Ера» про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги № 02/11/22 від 02.11.2022 року.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що договір про відступлення права вимоги № 02/11/22 від 02.11.2022 року укладено всупереч вимогам статей 512, 514, 516 Цивільного кодексу України та п. 7.7. договору транспортної експедиції № 23/08/2021 від 22.10.2021 року щодо заборони сторонам цього договору передавати свої права та зобов`язання за цим договором третім особам без письмового погодження іншої сторони. Позивач за зустрічним позовом стверджує, що не був повідомлений щодо зміни кредитора та укладання договору про відступлення права вимоги, що є підставою для визнання його недійсним.

В підготовчому засіданні 07.02.2023 року судом оголошувалася перерва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2023 року прийнято зустрічну позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, об`єднано зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Сілвер Транс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Нова Ера» про визнання недійсним договору в одне провадження з первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Нова Ера» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сілвер Транс» про стягнення грошових коштів, ухвалено зустрічну позовну заяву розглядати за правилами загального позовного провадження разом з первісним позовом у підготовчому засіданні призначеному на 21.02.2023 року.

За ч. 4 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.

Так, в підготовчому засіданні 07.03.2023 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження, яка занесена до протоколу судового засідання, та призначено справу № 910/315/23 до судового розгляду по суті на 04.04.2023 року.

В судовому засіданні 04.04.2023 року судом оголошувалася перерва.

У зв`язку з перебуванням судді Коткова О.В. у період з 24.04.2023 року по 28.04.2023 року на навчанні, судове засідання призначене на 27.04.2023 року не відбулося, судове засідання призначено на 01.06.2023 року.

В судовому засіданні 01.06.2023 року судом оголошувалася перерва.

В судовому засіданні 11.07.2023 року суд постановив протокольну ухвалу про перехід зі стадії розгляду справи по суті до стадії підготовчого провадження, підготовче засідання призначено на 01.08.2023 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2023 року продовжено на 30 (тридцять) днів строк підготовчого провадження, підготовче засідання відкладено на 12.09.2023 року.

У зв`язку з перебуванням судді Коткова О.В. у період з 12.09.2023 року по 13.09.2023 року у відпустці, підготовче засідання призначене на 12.09.2023 року не відбулося, підготовче засідання призначено на 28.09.2023 року.

26.09.2023 року на електронну пошту Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Нова Ера" надійшла заява б/н від 25.09.2023 року «Про залишення позову без розгляду».

Розглянувши заяву б/н від 25.09.2023 року «Про залишення позову без розгляду» Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Нова Ера", а також матеріали справи № 910/315/23, суд дійшов висновку про задоволення вказаної заяви, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Пунктом 5 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Залишення заяви без розгляду на підставі заяви позивача - це форма закінчення справи без ухвалення рішення.

Зазначена процесуальна дія - це диспозитивне право позивача, передбачене нормами Господарського процесуального кодексу України. При цьому, суд не перевіряє підстави подання такої заяви.

Саме по собі подання заяви про залишення позову без розгляду не є необґрунтованими діями позивача, так як це є його диспозитивним правом, передбаченим нормами Господарського процесуального кодексу України, який не містить обмежень в його реалізації, і не містить посилань, що таке питання можливо вирішити під певною умовою.

Водночас, положення ст. 226 Господарського процесуального кодексу України не є диспозитивними та передбачають обов`язок суду залишити позов без розгляду з підстав вказаних у частині 1 цієї статті.

Відтак, зважаючи на те, що має місце подання позивачем за первісним позовом 26.09.2023 року відповідної заяви та така заява подана ним до початку розгляду справи по суті, що є підставою для залишення позову без розгляду, передбаченою п. 5 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, суд зобов`язаний залишити позов без розгляду незважаючи на підстави, з яких позивачем подано до суду відповідну заяву.

Таким чином, перевіривши повноваження особи, яка підписала заяву про залишення позову без розгляду від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Нова Ера" (адвокат Бандура В.І. згідно ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АІ № 1353632 від 20.02.2023 року), суд дійшов висновку про необхідність задоволення відповідної заяви та залишення первісного позову без розгляду.

Згідно ч. 2 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Пунктом 4 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Отже, перелік підстав для повернення судового збору, визначений в п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

За таких обставин, залишення позову без розгляду за заявою позивача не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору.

Щодо зустрічного позову суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

За змістом п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Тобто, з наведеної норми законодавства вбачається, що неявка позивача (його представника) та неповідомлення про причини такої неявки є самостійною та достатньою підставою для залишення позову без розгляду, а норми законодавства не передбачають необхідності у повторності або систематичності невчинення позивачем (його представником) таких дій.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду в зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розглядові справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Суд зазначає, що об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 05.06.2020 року у справі № 910/16978/19 виклала висновок щодо застосування норми п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, вказавши, зокрема, що обов`язковими умовами для застосування передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності. Правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до висновку, сформованого у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.02.2021 року у справі № 916/365/17, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами ст.ст. 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності.

Тобто, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності (до такого правового висновку дійшла об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постановах від 05.06.2020 року у справі № 910/16978/19, від 16.10.2020 року у справі № 910/8816/19).

Крім того, у постанові від 18.11.2022 року у справі № 905/458/21 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду сформувала висновок щодо застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статі 226 ГПК України без установлення заборон чи обмежень судам у кожному конкретному випадку надавати оцінку діям сторін у справі та іншим обставинам і визначати подальші процесуальні дії, які суди повинні вчинити для розгляду кожної конкретної справи.

У цій постанові наголошено на праві позивача самостійно визначати характер своєї участі в судовому засіданні, зокрема й через неявку до нього, повинне бути здійснене у належний, тобто визначений процесуальним законом спосіб: шляхом подання позивачем до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. Лише, якщо позивач чітко висловив своє волевиявлення через клопотання про розгляд справи за його відсутності та за умови можливості розгляду справи за відсутності позивача в судовому засіданні, можливий судовий розгляд справи за відсутності позивача в судовому засіданні.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, здійснюючи аналіз частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України, також виснувала, що виключенням для обов`язкового залишення позову без розгляду можуть вважатися обставини, якщо позивач подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто суд розглядає справу по суті за умов, якщо: позивач подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. При цьому, суд може розглянути можливість вирішення спору за відсутності позивача (з`ясувати, чи не перешкоджає нез`явлення позивача вирішенню спору) лише якщо від позивача надійшло клопотання про такий розгляд (про розгляд справи за відсутності позивача).

Положення цих норм не пов`язують можливість залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судом у разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, однак звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.

Передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов`язковою.

У цих нормах законодавець не застосував слова «може», «має право», «за власної ініціативи» та інші подібні у своєму значенні слова. Зазначені норми процесуального права не передбачають можливості інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду. Формулювання «суд залишає позов без розгляду», що міститься у частині четвертій статті 202 ГПК України, та формулювання «суд залишає позов без розгляду», що міститься у пункті 4 частини першої статті 226 ГПК України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення. Верховний Суд зазначає про те, що повноваження суду залишити позов без розгляду, передбачені цими нормами процесуального права відносяться до імперативних.

Отже, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду здійснила аналіз та надала характеристику за методом правового регулювання нормам, закріпленим у частині четвертій статті 202 та у пункті 4 частини першої статті 226 ГПК України, вказуючи на те, що вони є імперативними та у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов`язок залишити позов без розгляду.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.02.2023 року у справі № 911/73/21.

В рішенні від 07.07.1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов`язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 зі справи "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України" зазначено, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Відтак, суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі.

Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору.

Враховуючи неявку позивача за зустрічним позовом, належним чином повідомленого про день, час та місце підготовчого засідання 28.09.2023 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0105495307731, неповідомлення останнім про причини своєї неявки, а також неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, суд дійшов висновку про те, що неподання відсутнім позивачем в підготовчому засіданні до суду заяви про розгляд справи за його відсутності та неповідомлення про неявку і поважність її причини зумовлює залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для повернення позивачу за зустрічним позовом сплаченої суми судового збору, з огляду на те, що залишення позову без розгляду у зв`язку з неподанням заяви про розгляд справи за його відсутності не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору.

Керуючись п. 4, 5 ч. 1 ст. 226, ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

Первісний позов б/н від 04.01.2023 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Нова Ера" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сілвер Транс" про стягнення грошових коштів залишити без розгляду.

Зустрічний позов № 06/02 від 06.02.2023 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Сілвер Транс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Нова Ера» про визнання недійсним договору залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала підлягає оскарженню в порядку передбаченому ст.ст. 254, 255 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 03 жовтня 2023 року.

Суддя О.В. Котков