Ухвала

від 29.09.2023 по справі 192/1875/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У х в а л а

29 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 192/1875/20

провадження № 61-13543ск23

Верховний Суд у складі судді Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Ігнатенка В. М.

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 березня 2023 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ауріс-Авто» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кокосадзе Лілія Вячеславівна, про визнання недійсним договору купівлі-продажу, переведення прав покупця та визнання права власності, припинення права власності та скасування запису про право власності,

В с т а н о в и в:

13 вересня 2023 року ОСОБА_1 (далі - заявник) з пропуском строку на касаційне оскарження надіслав засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 березня 2023 року.

У касаційній скарзі заявник просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями для розгляду справи визначено суддю-доповідача Ігнатенка В. М.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, з огляду на наступне.

Статтею 390 ЦПК України визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Указану касаційну скаргу подано з пропуском строку на касаційне оскарження. Разом з тим заявником в касаційній скарзі заявлено клопотання про поновлення цього строку.

На обґрунтування вказаного клопотання заявник зазначає про недотримання апеляційним судом приписів статті 272 ЦПК України. Вказує, що не був обізнаний про існування постанови Дніпровського апеляційного суду від 09 березня 2023 року, оскільки вказана постанова не була надіслана ні в паперовій, ні в електронній формі на його адресу. Про вказане судове рішення йому стало відомо на початку серпня 2023 року, коли у нього виявилися заблоковані рахунки в одному з банків на підставі відкритого виконавчого провадження. З повним текстом оскаржуваної постанови заявник ознайомився лише 14 серпня 2023 року в Солонянському районному суді Дніпропетровської області.

Однак, на підставі касаційної скарги заявника не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру. Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що касаційна скарга та додані до неї матеріали, подана з пропуском встановленого строку на касаційне оскарження.

З ЄДРСР вбачається, що 09 березня 2023 року Дніпровським апеляційним судом ухвалено оскаржувану постанову.

Вказана постанова зареєстрована в ЄДРСР 11 березня 2023 року, оприлюднена 14 березня 2023 року.

З матеріалів касаційного провадження встановлено, що касаційна скарга заявника направлена поштою 14 вересня 2023 року. Тобто з пропуском, передбаченого частиною першою статті 390 ЦПК України строку на касаційне оскарження.

Також заявник не надає доказів, які свідчать про поважність причин пропуску строку касаційного оскарження, в тому числі доказів, що підтверджують дату отримання копії постанови суду апеляційної інстанції, що оскаржується.

Через особливості розгляду касаційної скарги на стадії її прийняття до розгляду суд касаційної інстанції позбавлений можливості перевірити дані про направлення судом апеляційної інстанції копії оскаржуваної ухвали представнику засобами поштового або електронного зв`язку, оскільки матеріали справи надходять до суду лише після відкриття касаційного провадження у справі.

Таким чином, заявнику необхідно надіслати до суду обґрунтовану

заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, в якій вказати поважність причин пропуску строку та надати належні

докази (документи), які підтверджуватимуть поважність причин пропуску строку. На підтвердження зазначених обставин пропуску строку на касаційне оскарження, представник має надати відповідну довідку суду

про дату отримання копії судового рішення апеляційного суду або інші належні докази в оригіналах чи належним чином завірені їх копії,

з приводу недотримання апеляційним судом вимог, встановлених

статтею 272 ЦПК України, щодо порядку видачі або направлення копій судових рішень, або навести інші підстави, надавши докази.

У порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому розмірі.

Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За змістом касаційної скарги заявник ОСОБА_1 оскаржив та просить скасувати постанову апеляційної інстанції про задоволення позову про:

- перевести з ОСОБА_1 на ТОВ «Ауріс-Авто» права та обов`язки покупця у договорі купівлі-продажу, посвідченого 16 травня 2018 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кокосадзе Л. В. за № 998 щодо земельної ділянки площею 1,0 га, в тому числі рілля - 1,0 га, кадастровий номер 1225081500:01:081:0010, яка знаходиться на території Василівської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області, який укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ;

- визнати право власності ТОВ «Ауріс-Авто» на земельну ділянку площею 1,0 га, в тому числі рілля - 1,0 га, кадастровий номер 1225081500:01:081:0010, яка знаходиться на території Василівської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області;

- перевести ОСОБА_1 грошові кошти внесені ТОВ «Ауріс-Авто» на депозитний рахунок Солонянського районного суду Дніпропетровської області згідно платіжного доручення № 144 від 16 березня 2021 року в сумі 34 800,00 грн в якості компенсації припинення права власності на земельну ділянку площею 1,0 га, в тому числі рілля - 1,0 га, кадастровий номер 1225081500:01:081:0010.

Тобто, заявником оскаржується постанова апеляційного суду про задоволення двох немайнових вимог та однієї майнової вимоги.

За правилом частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Сума судового збору за подання позовної заяви за вимогами немайнового характеру, з якою звернулася у 2020 році юридична особа у цій справі, становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2102, 00 грн).

Таким чином, судовий збір за подачу касаційної скарги на постанову за наслідками розгляду та задоволення двох немайнових вимог має становити 8 408,00 грн (4 204,00 грн х 200%).

Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання юридичною особою позову майнового характеру становила на час подання позову 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна.

Розмір судового збору за подання позовної заяви щодо права власності на земельну ділянку визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом пункту 3 частини третьої статті 175 ЦПК України такий обов`язок покладається на позивача.

Виходячи з того, що зі змісту поданої касаційної скарги та копій судових рішень неможливо встановити ціну земельної ділянки станом на день його подання, заявник касаційної скарги зобов`язаний самостійно визначити й відповідним чином обґрунтувати розмір судового збору і надати оригінал квитанції про його оплату, або документи, що підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Таким чином, ОСОБА_1 слід надати до суду докази вартості спірного майна та за подання касаційної скарги на постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 березня 2023 року сплатити судовий збір, розмір якого необхідно самостійно розрахувати, виходячи із вартості спірного майна, врахувавши вимоги немайнового характеру або надати належні докази (документи) на підтвердження її права на пільги при оплаті судового збору.

Також заявнику необхідно врахувати вже оплачений ним судовий збір за подачу касаційної скарги на постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 березня 2023 року у розмірі 5 368,00 грн, квитанція про сплату якого міститься в матеріалах касаційного оскарження.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у Печерському районі м. Києва, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030102, номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007. Найменування податку, збору, платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

Касаційна скарга оформлена також з порушенням пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України.

За змістом частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті

389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті

389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Процесуальний закон покладає на заявника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування конкретних норм матеріального та/або порушення норм процесуального права, яке допустили суди попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (передбачені) статтею 389 ЦПК України, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку.

Крім того, заявник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях.

Касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає зазначеним вище вимогам закону.

Самі по собі опис позовних вимог, висновків суду, з якими не погоджується заявник не може вважатися чітким та переконливим обґрунтуванням неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Коректне визначення підстав касаційного оскарження має важливе значення, оскільки суд касаційної інстанції, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження (приписи частини першої статті 400 ЦПК України).

За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав).

Окрім цього, відповідно до пункту 6 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено клопотання особи, яка подає скаргу.

З прохальної частини касаційної скарга вбачається, що заявник просить суд касаційної інстанції скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду

від 09 березня 2023 року.

Проте ОСОБА_1 не конкретизовано наслідки перегляду справи судом касаційної інстанції.

Відповідно до статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду; скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд; скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині; скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині; у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині; у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-6 частини першої цієї статті.

За таких обставин, заявнику необхідно уточнити вимоги прохальної частини касаційної скарги та викласти їх відповідно до статті 409 ЦПК України, і надіслати копії уточненої редакції касаційної скарги, відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Частиною третьою статті 393 ЦПК України установлено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 необхідно залишити без руху з наданням йому можливості усунути вищевказані недоліки.

На підставі наведеного, керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

У х в а л и в:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 березня 2023 року залишити без руху, надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі неподання заяви для поновлення строку касаційного оскарження або якщо наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані неповажними, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.

У разі невиконання у встановлений строк інших вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя В. М. Ігнатенко