Рішення

від 03.10.2023 по справі 320/10922/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2023 року № 320/10922/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., за участю секретаря судового засідання Бедюк Н. А., представника позивача Мартиновського О. В., представника відповідача Копилова В. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства Саливонківський цукровий завод до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулося Приватне акціонерне товариство «Саливонківський цукровий завод» (далі по тексту також позивач, ПрАТ «Саливонківський цукровий завод») з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області (далі по тексту також відповідач, ГУ ДПС у Київській області), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Київській області від 20.11.2022 №13383/0406.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що спірним податковим повідомленням-рішенням до нього були застосовані штрафні санкції на підставі висновку про несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН.

Позивач стверджує, що штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних від 31.01.2020 №126, від 30.09.2021 №18, від 31.10.2021 №29, від 30.11.2021 №17, від 14.02.2022 №13 не застосовуються, оскільки дата їх складання відповідає періоду дії карантину, що є підставою для звільнення позивача від відповідальності відповідно до підпункту 52-1 пункту 52 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі по тексту ПК України).

Позивач зауважує, що на теперішній час підпункт 52-1 пункту 52 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України не скасований та є діючим, та вказаною нормою запроваджено звільнення від санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Щодо податкової накладної від 12.10.2022 №11 позивач зазначає про її своєчасну реєстрацію протягом операційного дня, чим, на його думку, спростовуються доводи відповідача про порушення граничного строку реєстрації означеної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.05.2023 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

У письмових поясненнях, поданих позивачем на виконання вимог ухвали суду від 08.05.2023, вказано, що ПрАТ «Саливонківський цукровий завод» не погоджується в частині застосованих штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних №18 від 30.09.2021, №29 від 31.10.2021, №17 від 30.11.2021 та №13 від 14.02.2022 з огляду на те, що при розрахунку штрафних санкцій відповідач не керувався положеннями пункту 90 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, якими знижено розмір штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних.

Щодо податкових накладних №18 від 30.09.2021, №29 від 31.10.2021, №17 від 30.11.2021, позивач повторно послався на відсутність підстав для застосування до нього штрафних санкцій за їх несвоєчасну реєстрацію у зв`язку із запровадженням карантину, який діяв і в період дії воєнного стану. Також позивач зазначає, що у період з 24.02.2022 по 30.05.2022 Єдиний реєстр податкових накладних не працював, що, у свою чергу, унеможливило реєстрацію означених податкових накладних у період з 24.02.2022 по 27.05.2022.

Позивач зауважив, що з набранням чинності Законом №2260-ІХ відновився обов`язок реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування, подання податкової звітності та сплати податків за період, починаючи з 24.02.2022 до дня набрання чинності цим законом, а тому за невеликий проміжок часу необхідно було виконати законодавчі вимоги за 5 звітних податкових періодів в умовах воєнного часу. Позивач зазначив, що спрямував усі зусилля на виконання вимог Закону №2260-ІХ.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що за даними інформаційних систем контролюючого органу та Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що позивачем виписані податкові накладні за січень 2020 року, вересень, жовтень, листопад 2021 року, лютий, червень, липень, жовтень 2022 року, які зареєстровано з порушенням строку, що зафіксовано в акті перевірки. У зв`язку з виявленим порушенням до позивача застосовано штрафні санкції спірним податковим повідомленням-рішенням.

Відповідач зауважує, що реєстрація податкових накладних з урахуванням граничних строків є обов`язком платника, а у разі порушення таких строків реєстрації застосовуються штрафні санкції.

Також відповідач стверджує, що позивач не звертався до контролюючого органу із заявою про неможливість виконання ним податкового обов`язку відповідно до Порядку №225, наслідком чого є правомірним застосування до нього штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідач вказує, що у період дії воєнного стану з набранням чинності Законом №2260-ІХ, тобто з 27.05.2022, мораторій на застосування штрафних санкцій на період дії карантину не діє.

Крім того, відповідач зауважив, що податкова накладна від 31.01.2020 №126 була складена та зареєстрована до набрання чинності вимогами законодавства щодо мораторію на застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних. Податкові накладні від 30.09.2021 №18, від 31.10.2021 №29, від 30.11.2021 №17 були складені у період дії такого мораторію, а тому з поновленням відповідальності платників податків Законом №2260-ІХ у зв`язку з реєстрацією означених податкових накладних з порушенням встановленого строку до позивача було застосовано штрафні санкції. Решта податкових накладних були фактично зареєстровані з порушенням граничних строків, наслідком чого є застосування відповідачем штрафних санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням.

Таким чином, на думку відповідача, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що державою не створено чіткого правового регулювання і фактичних умов, за яких він міг би користуватися у спірний період наданим законом правом на невиконання податкових обов`язків у разі неможливості їх виконання без притягнення до відповідальності у вигляді штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, як і не встановлено можливість повідомлення податкового органу про таку неможливість у спірний період.

Також позивач вважає, що Закон №2260-ІХ не має зворотної дії у часі та не поширюється на 13 спірних податкових накладних, виписаних з 31.01.2020 по 12.10.2022, зареєстрованих з 31.01.2021 по 01.11.2022.

Усною ухвалою суду від 08.08.2023, постановленою без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, вирішено закрити підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

у с т а н о в и в:

ПрАТ «Саливонківський цукровий завод» (ідентифікаційний код 00372517, місцезнаходження: 08652, Київська область, Васильківський район, село Ковалівка, вулиця Монастирська, будинок 8) є юридичною особою, яка перебуває на обліку як платник податків в ГУ ДПС у Київській області.

Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ДПС у Київській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з питання своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН ПрАТ «Саливонківський цукровий завод» за січень 2020 року, вересень, жовтень, листопад 2021 року, лютий, червень, липень, жовтень 2022 року, за підсумками якої складено акт перевірки від 08.11.2022 № 11901/10-36-04-06/00372517 (далі по тексту акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту 201.10 статті 201, абзацу 3 підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, та Закону №2260-ІХ, які полягають у несвоєчасній реєстрації таких податкових накладних:

1) від 31.01.2020 № 126, зареєстрована 31.01.2021, кількість днів затримки - 351, сума податку на додану вартість 3142,09 грн, розмір штрафу 40%;

2) від 30.09.2021 № 18, зареєстрована 07.09.2022, кількість днів затримки 103, сума податку на додану вартість 9851127 грн, розмір штрафу 40%;

3) від 31.10.2021 № 29, зареєстрована 07.09.2022, кількість днів затримки - 103, сума податку на додану вартість 13453684 грн, розмір штрафу 40%;

4) від 30.11.2021 № 17, зареєстрована 07.09.2022, кількість днів затримки - 103, сума податку на додану вартість 5179859 грн, розмір штрафу 40%;

5) від 30.06.2022 № 8, зареєстрована 22.07.2022, кількість днів затримки - 7, сума податку на додану вартість 498,18 грн, розмір штрафу 100%;

6) від 30.06.2022 № 6, зареєстрована 22.07.2022, кількість днів затримки - 7, сума податку на додану вартість 2,97 грн, розмір штрафу 10%;

7) від 30.06.2022 № 9, зареєстрована 22.07.2022, кількість днів затримки - 7, сума податку на додану вартість 742,23 грн, розмір штрафу 10%;

8) від 30.06.2022 № 7, зареєстрована 22.07.2022, кількість днів затримки 7, сума податку на додану вартість 1292,67 грн, розмір штрафу 10%;

9) від 30.06.2022 № 5, зареєстрована 19.07.2022, кількість днів затримки - 4, сума податку на додану вартість 105240 грн, розмір штрафу 10%;

10) від 14.02.2022 № 13, зареєстрована 19.07.2022, кількість днів затримки - 5, сума податку на додану вартість 660 грн, розмір штрафу 10%;

11) від 31.07.2022 № 9, зареєстрована 17.08.2022, кількість днів затримки - 2, сума податку на додану вартість 2944,53 грн, розмір штрафу 10%;

12) від 30.06.2022 № 10, зареєстрована 17.08.2022, кількість днів затримки - 33, сума податку на додану вартість 2944,53 грн, розмір штрафу 30%;

13) від 12.10.2022 № 11, зареєстрована 01.11.2022, кількість днів затримки - 1, сума податку на додану вартість 398292,40 грн, розмір штрафу 10%.

На підставі акта перевірки ГУ ДПС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.11.2022 №13383/0406, яким за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних до позивача застосовано штраф у сумі 11 446 975,86 грн.

Рішенням ДПС України від 16.03.2023 №6411/6/99-00-06-03-01-06 за результатами розгляду скарги позивача на податкове повідомлення-рішення від 20.11.2022 №13383/0406 зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Не погоджуючись з правомірністю прийнятого відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся з даним позовом до суду про визнання їх протиправними та скасування, з приводу чого суд зазначає таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі також ПК України, в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

За приписами пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи а зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до абзацу 1 пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Згідно абзацу 4 пункту 201.10 статті 201 ПК України податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Абзацом 14 пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Статтею 120-1 ПК України визначена відповідальність платників податків за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та допущення помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної.

Тобто, законодавець передбачив для платників податків відповідальність за порушення пункту201.10 статті 201 ПК України.

Так, згідно пункту 120-1.1 статті 120 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

- 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

- 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Із аналізу вказаних правових норм вбачається, що на платника податків покладено обов`язок щодо реєстрації податкової накладної в ЄРПН у строк, встановлений податковим законодавством, а саме: для податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені, а для податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Порушення вказаних строків реєстрації податкових накладних є підставою для відповідальності у вигляді штрафу за пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

Разом з тим, згідно з пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Суд зазначає, що у контексті застосування пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України правове значення має саме факт вчинення відповідного порушення, складом якого, в даному випадку, є порушення строку реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

Податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних в ЄРПН є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної.

Таким чином, суд вважає, що обставини щодо періоду вчинення правопорушення мають значення для визначення розміру нарахованих штрафних санкцій, а не для встановлення застосовності вказаної норми ПК України у правовій кваліфікації такого правопорушення, як триваючого.

Водночас, пункт 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України містить чітку вказівку на темпоральний критерій застосування з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Виходячи з наведеного в сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування до платників податків штрафних санкцій за порушення строку реєстрації податкових накладних, починаючи з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, проте за період до 01 березня 2020 року такі штрафні санкції підлягають застосуванню.

Аналогічна правова позиція наведена Верховним Судом у постанові від 10.12.2021 у справі №420/10367/20.

Однак, Законом України від 12.05.2022 №2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», який набрав чинності 27.05.2022, внесено зміни до пункту 69 підрозділу 10«Перехідні положення» ПК України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, установлено особливості для справляння податків і зборів.

Так, відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Згідно з підпунктом 69.1-1 пункту 69 підрозділу 10 XX «Перехідні положення» ПК України платники податку на додану вартість зобов`язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України визначено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Тобто, Законом №2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022, поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок згідно з Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності.

При цьому, підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України скасовано дію мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних передбачено лише для платників податків щодо реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24.02.2022 до 27.05.2022 (тобто до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану») за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН до 15.07.2022.

У разі нездійснення реєстрації податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на період починаючи з 24.02.2022 до 27.05.2022, в ЄРПН до 15.07.2022, за період з 16.07.2022 і до дати реєстрації таких податкових накладних в ЄРПН до платника податку застосовуються штрафні санкції у розмірі, встановленому пунктом 120-1.1 статті 120 ПК України.

Податкові накладні позивача, які наведені в акті камеральної перевірки, зареєстровані з порушенням термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, які визначені у пункті 201.10 статті 201 ПК України, що є підставою для притягнення позивача до відповідальності.

Підстави для звільнення від відповідальності у вигляді застосування штрафних санкцій відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України до позивача не застосовуються, оскільки всі зазначені в акті перевірки податкові накладні зареєстровані в ЄРПН після 15.07.2022.

Крім того, з акта перевірки вбачається, що за результатами проведеної перевірки контролюючим органом не було встановлено порушення позивачем пункту 201.10 статті 201 ПК України в частині порушення термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних, термін реєстрації яких припадає на період з 24.02.2022 по 27.05.2022.

Слід зазначити, що у цій справі не є спірним сам факт затримки реєстрації податкових накладних, оскільки позивач не заперечує, що зареєстрував податкові накладні пізніше встановленого строку. Натомість доводи позивача ґрунтуються на тому, що у спірні періоди відповідальності у платника податків за затримку реєстрації податкових накладних не настає.

Судом встановлено, що граничний термін реєстрації податкової накладної від 14.02.2022 № 13 припав на період з 24.02.2022 по 27.05.2022, а саме, до 28.02.2022.

Проте, оскільки у строк до 15.07.2022 (включно) позивачем не було зареєстровано вказані податкові накладні в ЄРПН, наслідком нездійснення реєстрації таких накладних є застосування до нього штрафних санкцій у розмірі, встановленому пунктом 120-1.1 статті 120 ПК України, які розраховуються за період з 16.07.2022 і до дати реєстрації таких податкових накладних в ЄРПН, а саме, до 19.07.2022.

З аналізу розрахунку штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН, який є додатком до спірного податкового повідомлення-рішення, вбачається, що відповідачем здійснено розрахунок штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію вказаної податкової накладної, починаючи з 15.07.2022, внаслідок чого кількість днів затримки щодо кожної накладної повинна бути обрахованою на 1 день менше від зазначеної у розрахунку.

Проте, зазначене не впливає на розмір застосованих відповідачем штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію цієї податкової накладної, оскільки при здійсненні математичного розрахунку штрафних санкцій, виходячи із зазначених у розрахунку днів затримки реєстрації таких накладних при відніманні 1 дня затримки розмір штрафних санкцій залишився незмінним.

Також судом встановлено, що граничний термін реєстрації податкової накладної від 31.01.2020 №126 до 15.02.2020, тобто, до початку періоду дії вимог законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), тобто до 01.03.2020.

Водночас, реєстрація такої накладної була здійснена 31.01.2021, тобто у період дії положень пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України щодо звільнення з 01.03.2020 і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину платників податків від сплати штрафних санкцій.

Виходячи з наведеного в сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно застосував до позивача штрафні санкції у розмірі 40% за затримку реєстрації означеної податкової накладної на 351 календарний день, оскільки такі штрафні санкції мають застосовуватись у розмірі 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній за порушення строку реєстрації до 15 календарних днів (у даному випадку строк, за який має бути нарахований штраф з 16.02.2020 по 29.02.2020 включно)

У свою чергу, штрафні санкції за порушення строку реєстрації податкової накладної починаючи з 01.03.2020 по 31.01.2021 не застосовуються.

Таким чином, оскільки сума ПДВ за податковою накладною від 31.01.2020 № 126 складає 3142,09 грн, правомірним є застосування штрафних санкцій у розмірі 10% у сумі 314,21 грн.

Оскільки відповідачем застосовано штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію в ЄРПН вищевказаної податкової накладної у розмірі 40% (що складає 1256,84 грн) замість 10% (що складає 314,21 грн), різниця у нарахованих штрафних санкцій у сумі 942,63 грн має бути визнана судом неправомірною та скасована

З урахуванням викладеного, спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню у частині застосування до позивача штрафних санкцій у сумі 942,63 грн.

Крім того, матеріалами справи підтверджено, що граничними термінами реєстрації в ЄРПН:

- податкової накладної від 30.09.2021 № 18 - є 15.10.2021 (зареєстрована 07.09.2022, кількість днів затримки 103, сума податку на додану вартість 9851127 грн, розмір штрафу 40%);

- податкової накладної від 31.10.2021 № 29 - є 15.11.2021 (зареєстрована 07.09.2022, кількість днів затримки - 103, сума податку на додану вартість 13453684 грн, розмір штрафу 40%);

- податкової накладної від 30.11.2021 № 17 - є 15.12.2021 (зареєстрована 07.09.2022, кількість днів затримки - 103, сума податку на додану вартість 5179859 грн, розмір штрафу 40%).

Суд наголошує, що зазначені податкові накладні були складені у період дії вимог законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Однак, реєстрація таких накладних була здійснена вже у період дії Закону №2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022 та яким поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок, у тому числі щодо порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, за виключенням тих випадків, коли граничний термін їх реєстрації припадає на період з 24.02.2022 року по 27.05.2022 року (наявне інше нормативне обґрунтування).

У свою чергу, граничні терміни реєстрації жодної із зазначених податкових накладних не підпадають під період звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію, що передбачений підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення у редакції Закону №2260-ІХ.

Такі податкові накладні були подані позивачем для реєстрації в ЄРПН 07.09.2022, відтак відповідачем правомірно нараховано штрафні санкції починаючи з 28.05.2022 по 07.09.2022 за затримку реєстрації на 103 дні, наслідком чого є застосування штрафної санкції у розмірі 40%.

Суд зазначає, що особливістю операцій із реєстрації податкових накладних є їх тривалість у часі, а тому у даному випадку необхідно враховувати плинність та змінюваність законодавства, адже відправною точкою для притягнення до відповідальність платників податків за порушення пункту 201.10 статті 201 ПК України є саме дата здійснення реєстрації податкових накладних, а не дата їх складання.

При цьому, суд звертає увагу, що при здійсненні правозастосування, суд має комплексно та системно застосовувати законодавство, враховуючи при цьому мету (ціль) та завдання того чи іншого нормативно-правового акта.

Вносячи Законом №2260-ІХ зміни до підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України законодавець переслідує мету унормування саме особливостей операцій із реєстрації податкових накладних, що є тривалими у часі, а надто за умови попередньої дії вимог законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних на період дії карантину.

Оцінюючи аргументи позивача, наведені в позовній заяві, щодо наявності колізії між нормами п.52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України та пп.69.2 п.69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, яку потрібно долати із застосуванням положень пункту 56.21 статті 56 ПК України, суд вважає, що насамперед необхідно встановити правовий зміст поняття «колізії норм права».

Під юридичною колізією потрібно розуміти певний конфлікт, суперечку в правовій сфері, в основі яких суперечності між правовими актами й нормами, прийнятими з одного й того ж питання. Ці норми й акти можуть бути прийняті одним або різними суб`єктами правотворчості, але спрямовані на регулювання одних суспільних правовідносин, і їх застосування дає різний, зокрема можливий протилежний результат.

Колізії можуть бути: темпоральні (часові) - ті, які виникають внаслідок видання в різний час і з того самого питання принаймні двох норм права; ієрархічні - ті, які виникають тоді, коли на врегулювання одних фактичних відносин претендують норми, що розміщуються на різних щаблях в ієрархічній (вертикальній) структурі законодавства, а тому мають різну юридичну силу; змістовні колізії - ті, які є конфліктними відносинами між нормами, що виникають унаслідок часткового збігу обсягів їх регулювання, обумовлених специфікою суспільних відносин.

Колізія норм права вирішується з використанням темпорального, ієрархічного чи змістовного методу шляхом вибору того нормативного акта, який повинен бути застосований до конкретного випадку (юридичного факту).

Враховуючи викладене, суд зазначає, що у спірних правовідносинах має місце темпоральна (часова) колізія норм, яка підлягає вирішенню шляхом застосування правила «Lex posterior derogat priori» - "наступний закон скасовує попередній".

Конституційний Суд України у Рішенні від 3 жовтня 1997 року № 4-зп та у Рішенні від 9 лютого 1999 року № 1-7/99 дійшов висновку, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному.

Дію нормативно-правового акта в часі слід розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою чинності. За загальновизнаним правилом нормативно-правовий акт (в цілому або в окремій частині) втрачає чинність у зв`язку з прийняттям нового акта вищої або однакової юридичної сили з того ж предмета регулювання, без формального скасування старого акта. При виникненні темпоральної колізії наступний акт одного рівня з того ж самого питання скасовує дію актів попередніх.

Аналогічний висновок наведений в рішеннях Конституційного Суду України від 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001 та від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012.

Крім того, Конституційним Судом України у Рішенні від 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001 зазначено, що Конституція України в частині першій статті 58 закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів. Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно до статті 147 Конституції України Конституційний Суд України здійснює офіційне тлумачення Конституції України. Діяльність Конституційного Суду України ґрунтується на принципах верховенства права, незалежності, колегіальності, гласності, обґрунтованості та обов`язковості ухвалених ним рішень і висновків. Таким чином, Конституційний Суд України, надаючи тлумачення статті 58 Конституції України, передбачив порядок подолання темпоральної колізії.

Таким чином, до спірних правовідносин необхідно застосувати принцип подолання темпоральної колізії норм права, відповідно до якого має застосовуватися пп.69.2 п.69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, яким скасовано дію мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Також суд зауважує, що норми пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України визначають спеціальне (пріоритетне) застосування податкового законодавства на період дії воєнного часу по відношенню до інших положень ПК України, в тому числі й щодо пункту 52-1 цього підрозділу.

Таким чином, хоча податкові накладні були складені позивачем у період дії вимог законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), реєстрація таких накладних була здійснена вже у період дії Закону №2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022, який підлягає пріоритетному застосуванню.

Отже, підсумовуючи наведене вище, слід прийти до висновку, що позивачем порушено терміни реєстрації податкових накладних в ЄРПН, за що, починаючи з 28.05.2022, він підлягає притягненню до фінансової відповідальності відповідно до положень пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

У даному випадку, відповідачем правомірно нараховано штрафні санкції починаючи з 28.05.2022 по день реєстрації в ЄРПН податкових накладних від 30.09.2021 № 18, від 31.10.2021 № 29 та від 30.11.2021 № 17.

Граничним терміном реєстрації в ЄРПН частини податкових накладних (від 30.06.2022 № 8, зареєстрована 22.07.2022, кількість днів затримки - 7, сума податку на додану вартість 498,18 грн, розмір штрафу 100%; від 30.06.2022 № 6, зареєстрована 22.07.2022, кількість днів затримки - 7, сума податку на додану вартість 2,97 грн, розмір штрафу 10%; від 30.06.2022 № 9, зареєстрована 22.07.2022, кількість днів затримки - 7, сума податку на додану вартість 742,23 грн, розмір штрафу 10%; від 30.06.2022 № 7, зареєстрована 22.07.2022, кількість днів затримки 7, сума податку на додану вартість 1292,67 грн, розмір штрафу 10%; від 30.06.2022 № 5, зареєстрована 19.07.2022, кількість днів затримки - 4, сума податку на додану вартість 105240 грн, розмір штрафу 10%; від 31.07.2022 № 9, зареєстрована 17.08.2022, кількість днів затримки - 2, сума податку на додану вартість 2944,53 грн, розмір штрафу 10%; від 30.06.2022 № 10, зареєстрована 17.08.2022, кількість днів затримки - 33, сума податку на додану вартість 2944,53 грн, розмір штрафу 30%; від 12.10.2022 № 11, зареєстрована 01.11.2022, кількість днів затримки - 1, сума податку на додану вартість 398292,40 грн, розмір штрафу 10%), зазначених в акті перевірки, складених 30.06.2022 є 15.07.2022, складеної 31.07.2022 15.08.2022, складеної 12.10.2022 31.10.2022.

Складення та реєстрація таких податкових накладних була здійснена вже у період дії Закону №2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022 та яким поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок, у тому числі щодо порушення граничних строків реєстрації податкових накладних.

Такі податкові накладні були подані позивачем для реєстрації в ЄРПН з порушенням законодавчо встановлених строків, відтак відповідачем правомірно нараховано штрафні санкції за вказаний період за затримку реєстрації податкових накладних в ЄРПН на 1, 2, 4 та 7 днів у розмірі 10%, на 33 дні у розмірі 30%.

Водночас судом не приймаються доводи позивача щодо своєчасного направлення протягом операційного дня 31.10.2022 (о 19:16 год.) податкової накладної від 12.10.2022 №11, оскільки наданими ним доказами підтверджується доставка означеної накладної до центрального рівня ДПС України 01.11.2022 о 08:33:12, тобто, з порушенням граничного терміну реєстрації на 1 день. Жодні докази направлення на реєстрацію в ЄРПН цієї податкової накладної протягом встановленого строку (до 20 год 00 хв. 31.10.2022) позивач суду не надав.

Судом також відхиляються доводи позивача щодо відсутності чіткого правового регулювання і фактичних умов, за яких він міг би користуватися у спірний період наданим законом правом на невиконання податкових обов`язків у разі неможливості їх виконання без притягнення до відповідальності у вигляді штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, як і не встановлено можливість повідомлення податкового органу про таку неможливість у спірний період. Так, суд зауважує, що відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України з метою тимчасового, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, підтвердження платниками податків можливості чи неможливості своєчасного виконання податкового обов`язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 глави 2 розділу II Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, розроблено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, затверджений наказом Міністерства фінансів України 29.07.2022 № 225 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.08.2022 за № 967/38303.

Згідно з пунктом 1 Розділу ІІ Порядку №25 до платників податків / податкових агентів, які не можуть виконувати податкові обов`язки, передбачені Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються правила для підтвердження можливості чи неможливості виконання платником такого обов`язку, передбачені цим Порядком.

Підставами неможливості виконання платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов`язків (у тому числі обов`язків податкових агентів) є:

1) втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів, комп`ютерного та іншого обладнання внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації;

2) неможливість використати чи вивезти документи, комп`ютерне та інше обладнання внаслідок ведення бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації;

3) використання чи вивезення документів, комп`ютерного або іншого обладнання, пов`язане з ризиком для життя чи здоров`я посадової особи платника податків або неможливе у зв`язку з встановленням уповноваженими органами державної влади відповідно до закону в умовах воєнного стану заборон та/або обмежень;

4) можливість витоку інформації щодо обсягів та місць зберігання пального або спирту етилового та їх знищення надалі внаслідок складання та реєстрації акцизних накладних, та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо (виключно в частині виконання визначених цим абзацом обов`язків);

5) відсутність у платника податків інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, збори, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову та фінансову звітність, відсутність можливості у власника призначити таких посадових осіб за умови відсутності у такого платника податків об`єктів оподаткування, або показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу, може бути пов`язана з такими обставинами:

посадова особа є одночасно одним із власників юридичної особи за умови, що відсутність такого співвласника (акціонера, учасника, засновника) унеможливлює прийняття рішення про призначення на постійній або тимчасовій основі іншої посадової особи;

юридична особа заснована на власності окремої фізичної особи, яка одночасно є єдиною посадовою особою такої юридичної особи.

6) перебування (податкова адреса платника податків та/або фактичне знаходження / знаходження виробничих потужностей тощо) на території населеного пункту, у якому ведуться воєнні (бойові) дії, який (які) знаходиться в оточенні (блокуванні) або тимчасово окупований збройними формуваннями Російської Федерації;

7) інші обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), підтверджені документально.

Відповідно до пункту 3 розділу II Порядку № 225 до платників податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, які на дату набрання чинності цим Порядком мають можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов`язків, застосовуються такі правила.

У разі неможливості виконання платником податків податкового обов`язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості (крім виконання обов`язку щодо реєстрації акцизних накладних та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо) разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 або Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 (далі - Переліки документів) до контролюючого органу в порядку передбаченому пунктом 8 цього розділу.

Заява має містити:

повне найменування платника податків згідно з реєстраційними документами або прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) платника податків;

код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);

податкову адресу платника податків;

найменування контролюючого органу, до якого подається заява;

дату подання заяви;

чітке та стисле обґрунтування підстав для підтвердження неможливості виконання платником податків податкових обов`язків з посиланням на документальне підтвердження викладених фактів;

вичерпний перелік додатків із зазначенням кількості сторінок кожного документа, їх повної назви та реквізитів (дата, номер, найменування органу, що видав документ);

які саме податкові обов`язки не мав / не має можливості виконати платник податків;

інформацію про податкові періоди, за які неможливо виконувати податкові обов`язки, або інформацію щодо обставин, пов`язаних з проведенням воєнних (бойових) дій, терористичними актами, диверсіями або іншими обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), спричиненими військовою агресією Російської Федерації, тимчасовою окупацією збройними формуваннями Російської Федерації;

підписи платника податку - фізичної особи або посадових осіб платника податку, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Пунктом цього ж Розділу визначено, що до платників податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких після дати набрання чинності цим Порядком з`явилася можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов`язків, застосовуються такі правила.

У разі відсутності у платника податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, можливості подати таку заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію у строки, визначені пунктом 3 цього розділу, платник податків подає заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію одночасно з набуттям можливості виконання одного із податкових обов`язків (реєстрації податкової накладної, подання звітності, сплати невиконаного податкового зобов`язання тощо) таким платником податку, передбачених Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючий орган, але не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платника податків.

Згідно з пунктом 7 Розділу ІІІ Порядку №25 платники податків, які не подали у строки, встановлені пунктами 3 та 4 цього розділу, заяви у довільній формі та відповідних документів (копії документів), що підтверджують неможливість виконання податкового обов`язку, передбаченого Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи або щодо яких контролюючий орган прийняв вмотивоване рішення щодо можливості своєчасного виконання таким платником податків свого податкового обов`язку, вважаються такими, що мають можливість своєчасно виконати податкові обов`язки у терміни, визначені Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи.

Проте, доказів того, що позивач таким Порядком скористався, матеріали справи не містять.

При цьому, суд звертає увагу на те, що наявність у позивача можливості по реєстрації податкових накладних в ЄРПН підтверджується самим фактом такої реєстрації, яка відбувалася, незважаючи на продовження дії введеного в Україні воєнного стану.

Більш того, суд звертає увагу на те, що позивачем взагалі не обґрунтовано, яким чином введення в Україні воєнного стану в принципі вплинуло на можливість своєчасної реєстрації позивачем податкових накладних в ЄРПН, враховуючи, що така реєстрація врешті-решт була здійснена.

Відповідно до пункту 109.1 статті 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України (п.109.2 ст.109 ПК України).

Згідно з положеннями статті 112 ПК України особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

У разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення.

Судом встановлено, що позивач мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання. Наявність можливості для дотримання строків реєстрації податкових накладних в ЄРПН підтверджується самим фактом такої реєстрації, проведеної з порушенням граничних строків, за наявності при цьому незмінної обставини, на яку посилається позивач в якості обґрунтування причини порушення таких строків, - введеного в Україні воєнного стану. У зв`язку з цим сама по собі ця обставина (воєнний стан) не може бути безумовною підставою для звільнення платників податків від відповідальності за порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних, без обґрунтування того, яким чином ця обставина вплинула на можливість виконання податкового обов`язку, та з урахуванням того, що незважаючи на воєнний стан позивач продовжує здійснювати відповідну реєстрацію.

З приводу твердження позивача про наявність підстав для застосування відповідачем до спірних правовідносин Закону України від 12 січня 2023 року № 2876-IX «Про внесення змін до розділу ХХ «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування», яким підрозділ 2 доповнено п. 89, 90, суд враховує наступне.

Так, відповідно п. 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідних положень» ПК України тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Згідно п.90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідних положень» ПК України тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 цього підрозділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі:

2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів".

Отже, наведеними приписами закону платники податків звільняються від надмірного тягаря відповідальності, встановленого раніше чинними нормами податкового законодавства, за наведених у п.89, 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідних положень» ПК України умов.

Відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Конституційний Суд України у рішенні від 09 лютого 1999 року у справі №1-рп/99 за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення ч. 1 статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) вказав, що положення ч. 1 статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи) і не поширюється на юридичних осіб. Подібне тлумачення не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом`якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб, проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

З огляду на вищенаведений висновок, за наявності у відповідному законі прямої вказівки про зворотну (ретроактивну) дію норми права в часі, яка пом`якшує чи скасовує відповідальність юридичної особи у порівнянні із законом, який діяв на час виникнення правовідносин, така норма має зворотну (ретроактивну) дію для юридичних осіб.

Проте, п.11 підрозділу 10 розділу XX «Перехідних положень» ПК України передбачено, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

Суд акцентує увагу на тому, що Закон № 2876-IX опублікований 07 лютого 2023 року та набрав чинності 08 лютого 2023 року.

Водночас, спірне податкове повідомлення-рішення відносно позивача винесене 20.11.2022, тобто, до набуття чинності Законом № 2876-IX.

Доводи позивача про включення відомостей щодо відповідних сум податку на додану вартість, зазначених у спірних податкових накладних, до податкових декларацій з податку на додану вартість, а також щодо надмірного навантаження на нього як на платника податків у період з 27.05.2022 по 15.07.2022 не спростовують виявлених під час перевірки порушень граничних термінів реєстрації таких накладних в ЄРПН.

Таким чином, суд зазначає, що позивачем не надано жодного документа (квитанції), який би підтверджував своєчасну реєстрацію спірних податкових накладних, та не долучено жодного доказу, який би свідчив про своєчасну відправку на реєстрацію таких податкових накладних.

Відповідно до наданих матеріалів справи позивач допустив порушення строків реєстрації податкових накладних. Зворотного позивачем не доведено, матеріалами справи не спростовується, наслідком чого є застосування до нього штрафних санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням.

Таким чином, позов слід задовольнити частково, враховуючи невірний розрахунок відповідачем штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної від 31.01.2020 № 126 шляхом визнання протиправним та скасування спірного податкового повідомлення-рішення від 20.11.2022 №13383/0406 в частині застосування до позивача штрафних санкцій на суму 942,63 грн.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 26840,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 26.04.2023 №2185.

Враховуючи задоволення позову, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 26840,00 грн, підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень ГУ ДПС у Київській області, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог - у сумі 2,21 грн. (942,63 грн. х 26840 грн. : 11 446 975,86 грн.).

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 20.11.2022 №13383/0406 в частині застосування до Приватного акціонерного товариства «Саливонківський цукровий завод» штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 942,63 грн.

3. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

4. Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «Саливонківський цукровий завод» (ідентифікаційний код 00372517, місцезнаходження: 08652, Київська область, Васильківський район, село Ковалівка, вулиця Монастирська, будинок 8) судовий збір у розмірі 2,21 грн (дві гривні 21 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Київській області (ідентифікаційний код 44096797; місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 5-а).

У судовому засіданні 03.10.2023 були проголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 03.10.2023.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Дудін С.О.