Рішення

від 03.10.2023 по справі 360/820/23

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

03 жовтня 2023 рокум. ДніпроСправа № 360/820/23

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Качанок О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Новоайдарської селищної ради, Новоайдарської селищної військової адміністрації Щастинського району Луганської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) до Новоайдарської селищної ради (далі відповідач 1), Новоайдарської селищної військової адміністрації Щастинського району Луганської області (далі відповідач 2), в якому позивач з урахуванням уточненого позову просить:

- визнати протиправними дії Новоайдарської селищної ради з оприлюднення не в повному обсязі публічної інформації на офіційному сайті, а саме відсутні прізвище, ім`я та по батькові громадян, чиї заяви було розглянуто та кому відмовлено в рішеннях позачергової сесії Новоайдарської селищної ради сьомого скликання № 60 від 31.01.2020 з земельних питань, розміщених на офіційному сайті відповідача, а саме в рішеннях № 60/1, № 60/2, № 60/3, № 60/4;

- зобов`язати Новоайдарську селищну раду оприлюднити публічну інформацію на офіційному сайті в повному обсязі в копіях рішень позачергової сесії Новоайдарської селищної ради сьомого скликання № 60 від 31.01.2020 з земельних питань, а саме в рішеннях № 60/1, № 60/2, № 60/3, № 60/4, вказавши прізвище, ім`я та по батькові громадян, чиї заяви було розглянуто та кому відмовлено.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 є керівником Громадської організації «Луганська обласна екологічна організація «Лілія», яка є засновником газети «Східна брама ХХІ». Позивач працює позаштатним журналістом газети «Східна брама ХХІ».

22.07.2023 позивач, з метою підготовки журналістського матеріалу згідно з редакційним завданням для газети «Східна брама ХХІ», звернувся до офіційного сайту https://novoaydarska.gromada.org.ua Новоайдарської селищної ради.

Проте, на офіційному сайті відповідача оприлюднена не в повному обсязі публічна інформація, а саме відсутні прізвища, ім`я та по батькові громадян, чиї заяви було розглянуто та кому відмовлено в рішеннях позачергової сесії Новоайдарської селищної ради сьомого скликання № 60 від 31.01.2020 з земельних питань, розміщених на офіційному сайті відповідача, а саме № 60/1, № 60/2, № 60/3, № 60/4.

Позивач вважає, що Новоайдарська селищна рада протиправними діями порушила його право на можливість вільного одержання, використання, поширення інформації, необхідної для реалізації його прав, свобод і законних інтересів.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду.

Новоайдарська селищна військова адміністрація Щастинського району Луганської області заперечувала проти задоволення позовних вимог, про що 04.09.2023 надала відзив на позовну заяву, в якому зазначено таке.

В 2020 році було призначено відповідальну особу за публікацію інформації на сайті ради. На даний час відповідальна особа відсутня та військова адміністрація не має можливості з`ясувати причини відсутності тої чи іншої інформації на сайті та відновити документи на ньому через окупацію території.

Також відповідач вказав, що в текстах позачергової сесії Новоайдарської селищної ради сьомого скликання № 60 від 31.01.2020 з земельних питань № 60/1, № 60/2, № 60/3, № 60/4, є посилання на рішення Луганського окружного адміністративного суду, зокрема, у справі 360/4732/19.

На думку відповідача 2 вказане свідчить, що позивач активно цікавиться діяльністю Новоайдарської селищної ради та документами, що публікуються на сайті, неодноразово звертався до Новоайдарської селищної військової адміністрації Щастинського району Луганської області та позивався до суду.

На підставі викладеного відповідач вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду, а тому просив залишити позов без розгляду.

Ухвалою суду від 31.07.2023 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 14.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд встановив такі обставини справи.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується паспортом громадянина України, карткою платника податків.

Відповідно до інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Новоайдарська селищна рада, ідентифікаційний код 04335571, місцезнаходження: вул. Дружби, буд. 1, смт. Новоайдар, Щастинський район, Луганська область, 93500, є органом місцевого самоврядування, у процесі припинення юридичної особи не перебуває.

Новоайдарська селищна рада та Новоайдарська селищна військова адміністрація Щастинського району Луганської області мають спільний офіційний веб-сайт https://novoaydarska.gromada.org.ua/, який розміщений в домені GOV.UA.

Дослідженням вказаного офіційного веб-сайту за посиланням https://novoaydarska.gromada.org.ua/docs/?type=0conv=4018sess=22534number=from_date=title=filter=y встановлено, що на цій веб-сторінці опубліковані рішення шістдесятої позачергової сесії Новоайдарської селищної ради сьомого скликання від 31.01.2020 № 60/1, № 60/2, № 60/3 та № 60/4, щодо яких позивачем заявлено вимоги в цій справі про оприлюдення в повному обсязі інформації.

Дослідивши зміст опублікованих рішень судом встановлено, що у вказаних рішеннях відсутня інформація щодо прізвища, ім`я та по батькові громадян, за заявами яких були винесені вказані рішення.

При цьому, з вказаних рішень та з наявної інформації в комп`ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду» вбачається, що вказані рішення Новоайдарської селищної ради прийнято на виконання судових рішень Луганського окружного адміністративного суду від 02.01.2020 у справі № 360/4727/29, від 08.01.2020 у справі № 360/4728/19, від 08.01.2020 у справі № 360/4732/19 та від 22.01.2020 у справі № 360/4730/19, якими, зокрема, зобов`язано Новоайдарську селищну раду повторно розглянути відповідні заяви ОСОБА_1 про надання земельних ділянок у користування для ведення фермерського господарства.

Вважаючи, що відповідачем порушено права позивача, які полягають у розміщенні на офіційному сайті неповної інформації у вищевказаних рішеннях, останній звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовані вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 34 Конституції України передбачено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Закон України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI (далі - Закон № 2939-VІ) визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.

Відповідно до статті 1 Закону № 2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

У відповідності до частини 1 статті 2 Закону України «Про доступ до публічної інформації» метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб`єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації.

Статтею 3 вищевказаного Закону визначене право на доступ до публічної інформації, яке гарантується: обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; доступом до засідань колегіальних суб`єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.

Доступ до публічної інформації відповідно до цього Закону здійснюється на принципах: прозорості та відкритості діяльності суб`єктів владних повноважень; вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, крім обмежень, встановлених законом; рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак (стаття 4 Закону № 2939-VI).

Пунктом першим частини першої статті 13 вищенаведеного Закону, передбачено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.

За приписами частини першої статті 14 Закону № 2939-VI розпорядники інформації зобов`язані: оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами; систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; вести облік запитів на інформацію; визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації; надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (частина 3 статті 23 вказаного Закону).

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 14 Закону № 2939-VI розпорядники інформації зобов`язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Частиною третьою статті 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР) визначено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Частинами першою, десятою статті 59 зазначеного Закону встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації», крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.

Частиною другою статті 6 Закону № 2939-VІ передбачено можливість здійснення обмеження відповідно до закону доступу до інформації при дотриманні сукупності таких вимог:

1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;

2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;

3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Разом з тим, за приписами частини п`ятої статті 6 цього Закону не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. При цьому зазначене положення (при дотриманні вимог, передбачених частиною другою цієї статті) не поширюється тільки на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину.

Аналогічні правила доступу до інформації, яка створюється та зберігається у процесі здійснення своїх повноважень органами місцевого самоврядування, встановлені у частині одинадцятій статті 59 Закону № 280/97-ВР, яким визначено, що в актах та проектах актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування не може бути обмежено доступ до інформації про витрати чи інше розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним чи комунальним майном, у тому числі про умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримують ці кошти або майно, а також до іншої інформації, обмеження доступу до якої заборонено законом.

Згідно з частиною першою статті 11 Закону України «Про інформацію» від 02 жовтня 1992 року № 2657-ХІІ, інформацію про фізичну особу (персональні дані) становлять відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, за якими вона ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров`я, а також адреса, дата і місце народження (частина друга цієї статті Закону).

Статтею 5 Закону України «Про захист персональних даних» від 01.06.2010 № 2297-VI визначено, що не належить до інформації з обмеженим доступом інформація про отримання у будь-якій формі фізичною особою бюджетних коштів, державного чи комунального майна, структуру, принципи формування та розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага керівника, заступника керівника юридичної особи публічного права, керівника, заступника керівника, члена наглядової ради державного чи комунального підприємства або державної чи комунальної організації, що має на меті одержання прибутку, особи, яка постійно або тимчасово обіймає посаду члена виконавчого органу чи входить до складу наглядової ради господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі та/або територіальній громаді, крім випадків, передбачених статтею 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Аналіз наведених положень чинного законодавства дає підстави для висновку, що не підлягає обмеженню публічна інформація інформація про прізвища, ім`я, по батькові фізичних осіб, умови отримання від органів державної влади і органів місцевого самоврядування у користування або у власність державного або комунального майна, земельних ділянок, коштів, копії відповідних правових актів й договорів, які містять вказану інформацію.

Зазначене узгоджується із висновком Верховного Суду України, висловленим в постанові від 08.11.2016 по справі № 299/2507/14-а.

В межах спірних правовідносин рішення Новоайдарської селищної ради від 31.01.2020 № 60/1, № 60/2, № 60/3 та № 60/4 стосується відмови у наданні фізичній особі у користування земельних ділянок для ведення фермерського господарства, а тому в силу вимог чинного законодавства інформація про особу, відносно якої воно прийнято, не підлягає обмеженню.

Частиною першою статті 5 Закону № 2939-VI передбачено, що доступ до інформації забезпечується, зокрема, шляхом систематичного та оперативного оприлюднення інформації на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет.

Пунктом 2 частини першої статті 15 вказаного Закону встановлено, що розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати нормативно-праві акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності.

Інформація, передбачена частиною першою цієї статті, підлягає обов`язковому оприлюдненню невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів з дня затвердження документа. У разі наявності у розпорядника інформації офіційного веб-сайту така інформація оприлюднюється на веб-сайті із зазначенням дати оприлюднення документа і дати оновлення інформації (частина друга статті 15 Закону № 2939-VI, в редакції на дату прийняття спірного рішення).

Статтею 16 Закону № 2939-VI передбачено, що розпорядник інформації відповідає за визначення завдань та забезпечення діяльності структурного підрозділу або відповідальної особи з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації, відповідальних за опрацювання, систематизацію, аналіз та контроль щодо задоволення запиту на інформацію, надання консультацій під час оформлення запиту, а також за оприлюднення інформації, передбаченої цим Законом.

У відзиві на позовну заяву відповідачем 2 не наведено обґрунтувань щодо правомірності не оприлюдення вказаної інформації, а лише наведено, що він не має можливості з`ясувати причини відсутності тої чи іншої інформації на сайті та відновити документи на сайті через окупацію території та вказано, що позивачем пропущено строк звернення до суду.

Отже, доводи позову відповідачем 2 не спростовано.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що Новоайдарською селищною радою допущено протиправну бездіяльність щодо не оприлюднення в повному обсязі публічної інформації на її офіційному веб-сайті, а саме в рішеннях Новоайдарської селищної ради від 31.01.2020 № 60/1, № 60/2, № 60/3 та № 60/4, що оприлюдненні на сайті, відсутні прізвища, ім`я та по батькові осіб, відносно яких прийнято ці рішення.

Щодо строків звернення позивача до суду з цим позовом, суд зазначає таке.

Згідно з частиною першою, другою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що у розумінні адміністративного судочинства бездіяльність - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов`язків згідно із законодавством України.

Верховний Суд України у постанові від 24 листопада 2015 року в адміністративній справі № П/800/259/15 (21-3538а15) зазначив, що сама по собі бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб`єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов`язаний був і міг вчинити. Тобто, бездіяльність не має чітко окреслених часових меж, а саме явище бездіяльності є триваючим.

Такий висновок був підтриманий в постановах Верховного Суду від 13.04.2022 у справі № 802/113/18-а, від 06.07.2022 у справі № 500/63/20.

Отже, не оприлюднення на офіційному сайті в повному обсязі необхідної інформації, є триваючою пасивною поведінкою відповідачів.

Щодо посилань відповідача 2 у відзиві на позовну заяву на те, що позивач активно цікавиться діяльністю Новоайдарської селищної ради та документів, що публікуються на сайті, неодноразово звертався до Новоайдарської селищної військової адміністрації Щастинського району Луганської області та позивався до суду, суд зазначає таке.

Так, дійсно судом встановлено, що рішення Новоайдарської селищної ради від 31.01.2020 № 60/1, № 60/2, № 60/3 та № 60/4 були предметом розгляду у справах № 360/2226/20, № 360/2227/20, № 360/2228/20, № 360/2229/20 за відповідними позовами ОСОБА_1 до Новоайдарської селищної ради про оскарження цих рішень, що перебували в провадженні Луганського окружного адміністративного суду, за результатами розгляду яких судом було ухвалено відповідні рішення, які набрали законної сили та якими скасовано оспорювані рішення Новоайдарської селищної ради.

Проте, з матеріалів вказаних справ судом встановлено, що станом на момент їх розгляду доменне ім`я офіційного сайту Новоайдарської селищної ради було https://novoajdar.selrada.org.ua, проте станом на момент розгляду цієї справи воно змінилось на https://novoaydarska.gromada.org.ua.

Тобто позивач, до моменту виникнення у нього необхідності в отриманні спірної в цій справі інформації, міг бути не обізнаний про вказані зміни на офіційному сайті відповідачів та про те, чи оприлюдено на оновленому сайті необхідну йому інформацію.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що строк звернення до суду позивачем не порушено.

Що стосується обраного позивачем способу захисту порушених прав, то суд зауважує, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Частиною другою статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В рамках адміністративного судочинства:

дії - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;

бездіяльність - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов`язків згідно із законодавством України;

рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).

Як вже зазначалось судом вище, за встановлних обставин справи суд дійшов висновку, що відповідачем 1 допущено протиправну бездіяльність щодо не оприлюднення в повному обсязі публічної інформації на його офіційному веб-сайті, а саме в рішеннях Новоайдарської селищної ради від 31.01.2020 № 60/1, № 60/2, № 60/3 та № 60/4, що оприлюдненні на сайті, відсутні прізвища, ім`я та по батькові осіб, відносно яких прийнято ці рішення.

Разом з тим, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/202 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який в подальшому продовжувався та діє дотепер.

Указом Президента України від 23.09.2022 № 665/2022 «Про утворення військових адміністрацій населених пунктів у Луганській області», який згідно з пунктом 4 набирає чинності з дня його оприлюднення, на виконання Закону України «Про правовий режим воєнного стану», утворено, зокрема, Новоайдарську селищну військову адміністрацію Щастинського району Луганської області.

Указ Президента України від 23.09.2022 № 665/2022 «Про утворення військових адміністрацій населених пунктів у Луганській області» набрав чинності 27.09.2022.

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Новоайдарська селищна військова адміністрація Щастинського району Луганської області (місцезнаходження: вул. Дружби, буд. 1, смт. Новоайдар, Щастинський район, Луганська область, 93500, ідентифікаційний код 44840780) є органом державної влади, державна реєстрація створення юридичної особи проведена 29.09.2022, номер запису: 1010621020000000012.

Таким чином, Новоайдарська селищна військова адміністрація Щастинського району Луганської області тимчасово набула правосуб`єктності, прав та обов`язків 29.09.2022 з дня внесення запису про її державну реєстрацію як юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

За приписами пункту 1 частини 2-1 статті 28 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» у разі введення воєнного стану в окремих місцевостях у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях:

у день набрання чинності актом Президента України про утворення військової адміністрації припиняються згідно із цим Законом повноваження:

сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад, їх виконавчих органів, сільських, селищних, міських голів, інших посадових та службових осіб місцевого самоврядування, які працюють у цих органах місцевого самоврядування, старост - у разі утворення військової адміністрації відповідного населеного пункту (населених пунктів).

Новоайдарську селищну раду на момент виникнення спірних правовідносин не припинено як юридичну особу, проте її повноваження припинені наразі в силу Закону України «Про правовий режим воєнного стану», а права та обов`язки виконує Новоайдарська селищна військова адміністрація Щастинського району Луганської області.

Таким чином, на теперішній час Новоайдарська селищна військова адміністрація Щастинського району Луганської області, до якої перейшли повноваження Новоайдарської селищної ради, є розпорядником інформації в розумінні Закону № 2939-VI, а тому вона зобов`язана оприлюднити в повному обсязі на офіційному веб-порталі публічну інформацію в рішеннях Новоайдарської селищної ради від 31.01.2020 № 60/1, № 60/2, № 60/3 та № 60/4.

Отже, суд дійшов висновку, що належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача буде:

- визнання протиправною бездіяльності Новоайдарської селищної ради щодо не оприлюднення в повному обсязі на її офіційному веб-порталі публічної інформації в рішеннях шістдесятої позачергової сесії Новоайдарської селищної ради сьомого скликання від 31.01.2020 № 60/1, № 60/2, № 60/3 та № 60/4, в частині прізвища, ім`я та по батькові осіб, відносно яких прийнято ці рішення;

- зобов`язання Новоайдарської селищної військової адміністрації Щастинського району Луганської області оприлюднити на її офіційному сайті в повному обсязі публічну інформацію в рішеннях шістдесятої позачергової сесії Новоайдарської селищної ради сьомого скликання від 31.01.2020 № 60/1, № 60/2, № 60/3 та № 60/4, вказавши прізвища, ім`я та по батькові осіб, відносно яких прийнято ці рішення.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, з обранням належного способу захисту порушених прав позивача.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір у сумі 860,00 грн, що підтверджується квитанцією від 04.08.2023 № 32528798800007474172.

При цьому суд зазначає, що враховуючи характер позовної заяви та кількість заявлених вимог розмір судового збору, що підлягав сплаті за позовну заяву в даній справі складав 858,88 грн.

Тобто, позивачем сплачено судовий збір у більшому розмірі, ніж необхідно було сплатити.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, судовий збір в сумі 858,88 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Новоайдарської селищної військової адміністрації Щастинського району Луганської області.

Щодо решти надміру сплаченого судового збору суд, роз`яснює позивачу право звернутися до суду із відповідною заявою про повернення надміру сплаченого ним судового збору в сумі 1,12 грн.

Керуючись статтями 2, 9, 72, 77, 90, 94, 139, 241-246, 250, 255, 262, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) до Новоайдарської селищної ради (ідентифікаційний код: 04335571, місцезнаходження: Луганська область, Щастинський район, смт. Новоайдар, вул. Дружби, буд. 1), Новоайдарської селищної військової адміністрації Щастинського району Луганської області (ідентифікаційний код: 44840780, місцезнаходження: Луганська область, Щастинський район, смт. Новоайдар, вул. Дружби, буд. 1) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Новоайдарської селищної ради щодо не оприлюднення в повному обсязі на її офіційному веб-порталі публічної інформації в рішеннях шістдесятої позачергової сесії Новоайдарської селищної ради сьомого скликання від 31.01.2020 № 60/1, № 60/2, № 60/3 та № 60/4, в частині прізвища, ім`я та по батькові осіб, відносно яких прийнято ці рішення.

Зобов`язати Новоайдарську селищну військову адміністрацію Щастинського району Луганської області оприлюднити на її офіційному сайті в повному обсязі публічну інформацію в рішеннях шістдесятої позачергової сесії Новоайдарської селищної ради сьомого скликання від 31.01.2020 № 60/1, № 60/2, № 60/3 та № 60/4, вказавши прізвища, ім`я та по батькові осіб, відносно яких прийнято ці рішення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Новоайдарської селищної військової адміністрації Щастинського району Луганської області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 858,88 грн (вісімсот п`ятдесят вісім гривень 88 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 03.10.2023.

Суддя О.М. Качанок