Справа № 420/9941/22
У Х В А Л А
03 жовтня 2023 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши клопотання представника відповідача Доценка Олександра, про розгляд справи в порядку загального позовного провадження по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АЕРОСТРОЙ ПЛЮС» (67667, Одеська область, Біляївський район, смт Хлібодарське, вул. Тираспільське шосе, 41-А, код ЄДРПОУ 41798820) до Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 44069166) про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії
В С Т А Н О В И В:
До Одеського окружного адміністративного суду 19 липня 2022 року надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «АЕРОСТРОЙ ПЛЮС» до Головного управління ДПС в Одеській області, в якій позивач просить суд:
1. Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області про відповідність платника податку на додану вартість ТОВ «АЕРОСТРОЙ ПЛЮС» № 4607 від 15.02.2022 та № 33374 від 23.06.2022 критеріям ризиковості платника податку;
2. Зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ «АЕРОСТРОЙ ПЛЮС» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Позовні вимоги товариство з обмеженою відповідальністю «АЕРОСТРОЙ ПЛЮС» обґрунтовує тим, що позивач належить до реального сектору економіки. Під час здійснення господарської діяльності, 15.02.2022 ТОВ «АЕРОСТРОЙ ПЛЮС» засобами електронного зв`язку від Головного управління ДПС в Одеській області отримало рішення N 4607 від 15.02.2022 про відповідність ТОВ «АЕРОСТРОЙ ПЛЮС» критеріям ризиковості платника податку, а саме: п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивач не погоджується з прийнятими рішеннями, зважаючи на наступне. Як вбачається з тексту рішення від 15.02.2022 № 4607 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку ТОВ «АЕРОСТРОЙ ПЛЮС», прийнятого Комісією з підстав відповідності позивача критеріям ризиковості платника податку, а саме пункту 8 Критеріїв, зокрема, у податкового органу «наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій/розрахунку коригування». Тобто, в графі "Податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту, 8 критеріїв ризиковості платника податку - взагалі не зазначено конкретної податкової інформації, а лише процитовано п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Скориставшись правами, наданими Порядком N 1165, Позивач у порядку адміністративного оскарження звернувся до Головного управління ДПС в Одеській області з Повідомленням про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку № 3 від 21.02.2022, а також 15.06.2022 з відповідними поясненнями та додатками до них. Згідно пояснень та додатків, позивач у повному обсязі підтвердив здійснення фінансовогосподарський операцій. Однак, на зазначене повідомлення, пояснення та надану документацію щодо невідповідності висновку Головного управління ДПС в Одеській області, позивач отримав безпідставне рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області № 33374 від 23.06.2022 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку ТОВ «АЕРОСТРОЙ ПЛЮС», а саме пункту 8 Критеріїв, зокрема, вказано, що «Подані документи не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості». Згідно зазначеного рішення, відповідач переклав обов`язок доказування своєї невинуватості на позивача, що являється неприпустимим в силу закріпленого ст. 62 Конституції України принципу презумпції невинуватості.
Справа 19.07.2022 була розподілена на суддю Цховребову М.Г.
Ухвалою судді Цховребової М.Г. від 08.08.2022 прийнято позовну заяву до розгляду. Відкрито провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЕРОСТРОЙ ПЛЮС» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень. Вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Розпорядженням керівника апарату Одеського окружного адміністративного суду від 06.09.2023 №421 справу №420/9941/22 було призначено до повторного автоматичного розподілу, за результатами якого 06.09.2022 головуючою суддею визначено Скупінську О.В.
Ухвалою судді від 11.09.2023 прийнято до провадження адміністративну справу № 420/9941/22 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АЕРОСТРОЙ ПЛЮС» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії. Розпочато розгляд справи №420/9941/22 спочатку в порядку ст. 262 КАС України.
03.10.2023 суд ухвалив заяву представника відповідача Доценка Олександра, про заміну неналежного відповідача по справі задовольнити частково. Залучити до участі у справі другого відповідача - Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ ВП 44069166). Розпочати розгляд адміністративної справи №420/9941/22 спочатку.
23 вересня 2022 року до суду надійшов відзив (вх..№ ЕП/27605/22) представника Головного управління ДПС в Одеській області Доценка Олександра, на позовну заяву з проханням відмовити у задоволенні позову ТОВ «АЕРОСТРОЙ ПЛЮС».
Одночасно з відзивом представником відповідача, до суду було подане клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Подане клопотання обґрунтоване тим, що у зв`язку з віднесенням даної справи до категорії справ, які можуть бути практико утворюючими та резонансними, що пов`язані з тлумаченням та застосуванням норм законодавства, Головного управління ДПС в Одеській області вважає, що встановлення та належне дослідження всіх обставин даної судової справи, може бути досягнуто лише в рамках проведення відкритих судових засідань за правилами загального позовного провадження.
Дослідивши вказане клопотання, суд приходить до наступного.
Одним із основних засад (принципів) адміністративного судочинства є офіційне з`ясування всіх обставин у справі.
Згідно ч.1 ст.12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до ч.5 ст.12 КАС України умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Згідно з ч.ч. 1-3, 6 ст. 12 КАС України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до 1-3 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною 4 статті 12 КАС України встановлено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років».
За загальним правилом, будь-яка справа може розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, окрім тих, які обов`язково повинні розглядатися за правилами загального позовного провадження (їх визначено частиною четвертою статті 12, частиною четвертою статті 257 КАС України).
Суд зазначає, що спір у даній справі не відноситься до справ, які згідно ч. 4 ст. 12 КАС України розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження.
Як зазначено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2019 року у справі №9901/279/19, згідно із пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.
Практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany» («Аксен проти Німеччини»), заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі «Varela Assalino v. Portugal» («Варела Ассаліно проти Португалії»), заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд зазначає, що бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які можуть бути висловлені нею у відзиві на позов чи запереченнях на відповідь на відзив (за умови його подання), не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Ця справа не належить до категорії тих, які мають розглядатись виключно за правилами загального позовного провадження у значенні згаданих статей, а отже, вона може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.
Отже, враховуючи предмет розгляду, характер спірних правовідносин та правові позиції сторін, суд приходить до висновку про відсутність необхідності розглядати справу за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.
В той же час, суд зазначає, що відповідно до п.3 ч.3 ст.44 КАС України учасники справи мають право: подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Тобто, у разі необхідності, учасники справи мають право викласти свої пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб у письмовому вигляді, які будуть враховані судом при прийнятті рішення.
Керуючись ст.ст. 248, 256, 257, 260, 262 КАС України, суд
У Х В А Л И В:
У задоволенні клопотання (вх..№ ЕП/27605/22) представника відповідача Доценка Олександра, від 23.09.2022 про розгляд справи в порядку загального позовного провадження відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Олена СКУПІНСЬКА
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 03.10.2023 |
Оприлюднено | 05.10.2023 |
Номер документу | 113897590 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Скупінська О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні