Рішення

від 26.09.2023 по справі 520/9999/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

26 вересня 2023 року справа № 520/9999/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Тітова О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Бойко В.О.,

представника позивача - Хоменка Євгена Олександровича,

представника відповідача - Іхненко Яни Володимирівни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Підприємства "Сільпром", Товариства з обмеженою відповідальністю (вул. Горького, буд. 189, м. Мерефа, Харківський район, Харківська область, 62472, код ЄДРПОУ 22723684) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рінення Головного управління ДПС у Харківській області № 00007270705 від 17.01.2023 року;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 00007240705 від 17.01.2023 року;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 00007230705 від 17.01.2023 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкові повідомлення рішення ГУ ДПС у Харківській області № 00007270705 від 17.01.2023, № 00007240705 від 17.01.2023 та № 00007230705 від 17.01.2023, є протиправними та підлягають скасуванню.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.05.2023 відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що останній, у спірних правовідносинах, діяв згідно чинного законодавства.

Протокольною ухвалою суду від 12.09.2023 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на мотиви та доводи, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог повністю, посилаючись на мотиви та доводи, викладені у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши надані сторонами документи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, Харківський окружний адміністративний суд встановив наступне.

Із матеріалів справи вбачається, що Підприємство «СІЛЬПРОМ», Товариства з обмеженою відповідальністю зареєстровано у встановленому законодавством порядку як суб`єкт господарювання.

Підприємством «СІЛЬПРОМ», ТОВ станом на 20.12.2022 отримано акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Підприємства «СІЛЬПРОМ», ТОВ за № 5 035/20-40-07-07-03/22723684 від 07.12.2022 р. ГУ ДПС у Харківській області.

Також, 24.01.2023 р. отримані податкові-повідомлення рішення:

- № 00007270705 від 17.01.2023 року, яким зменшено суми бюджетного відшкодування по ПДВ у сумі 694598 грн., та нараховано штрафні (фінансові) санкції 25% у сумі 173649,50 грн;

- № 00007240705 від 17.01.2023 року, яким зменшено від`ємне значення з податку на додану вартість у сумі 1558616 грн;

- № 00007230705 від 17.01.2023 року, яким нараховано штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1020 грн.

Підставами для нарахування вказаних сум податків, штрафних (фінансових) санкцій, визначені висновки акту перевірки від 07.12.2022 р.

Відповідно до висновків акту перевірки з боку підприємства Підприємства «СІЛЬПРОМ», ТОВ були порушені:

1. п. 188.1. ст. 188, пп. 198.1. - 198.3. ст. 198, п. 200.1., ст.200, п.201.1. та п.201.10 ст.201 ІІК України, у зв`язку з чим завищено суму ПДВ. яка підлягає бюджетному відшкодуванню за липень 2022 на 694 598 грн.

2. п.44.1. та п.44.6 ст.44., п. 188.1. ст.188, п. 198.1. п. 198.2., п. 198.3 ст. 198., п. 200.1. ст.200., п.201.1. п.201.10 ст.201 ПК України, у зв`язку з чим завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, за липень 2022 року на суму 1 558 616,0 грн.

3. п.44.5 ст.44, п.121.1 ст. 121 ПК України, в частині не надання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю.

Позивачем було направлено заперечення на висновки акту документальної невиїзної перевірки №5035/20-40-07-07-03/22723684 від 07.12.2022 року та долучено пакет первинних документів.

Розгляд заперечень відбувся 13.01.2023 року. Відповіддю вих. №60/ж 12/20-40-07-02-1 акту були залишені без змін.

На підставі акту перевірки №5035/20-40-07-07-03/22723684 від 07.12.2022 року контролюючим органом було складено податкові повідомлення рішення від 17.01.2023 р.:

- № 00007270705 від 17.01.2023 року, яким зменшено суми бюджетного відшкодування по ПДВ у сумі 694598 грн., та нараховано штрафні (фінансові) санкції 25% у сумі 173649,50 грн;

- № 00007240705 від 17.01.2023 року, яким зменшено від`ємне значення з податку на додану вартість у сумі 1558616 грн;

- № 00007230705 від 17.01.2023 року, яким нараховано штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1020 грн.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки від 07.12.2022 р. та зазначеними податковими-повідомленнями рішеннями ГУ ДПС у Харківській області, з метою захисту своїх прав та законних інтересів позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) від 16.03.2022 року № 194 на підставі наказу Головнокомандуючого Збройних Сил України від 16.03.2022 року № 89 за погодженням Одеської обласної військової адміністрації, у зв`язку із введенням правового режиму воєнного стану було здійснено примусове відчуження гороху подрібненого, лущеного, про що складено Акти на відчуження майна № 7/4/52 від 18.03.2022 р. та № 8/4/53 від 18.03.2022 р.

Примусове відчуження здійснюється згідно з нормами Закону України від 17.05.2012 р. № 4765 - VI «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану».

Так, відповідно до ст. 3 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» примусове відчуження здійснюється з повним відшкодуванням вартості відчуженого майна - попереднім чи наступним.

Згідно з ст. 9 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» власники майна, у яких його примусово відчужили мають право на відшкодування вартості такого майна, а не обов`язок.

З огляду на норму ст. 8 Закону «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» та норми Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» в процесі примусового відчуження майна в умовах правового режиму воєнного стану оцінка такого майна здійснюється, в першу чергу, шляхом проведення незалежної оцінки майна, яка забезпечується суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання.

В свою чергу Підприємство «СІЛЬПРОМ», ТОВ не зверталося до суб`єктів оціночної діяльності задля проведення незалежної оцінки майна щодо отримання від Держави компенсації за відчужене на користь військової частини майно.

Дослідивши матеріали справи суд встановив, що Підприємство «СІЛЬПРОМ», ТОВ не мало наміру витребувати у Держави компенсацію вартості майна, й у такому разі дана операція з відчуження на користь військової частини товарів є безоплатною операцією з передачі товарів.

Відповідно до п. 32-1 п. 2 р. XX ПК України тимчасово, протягом дії правового режиму военного, надзвичайного стану не є постачанням товарів та послуг операції з безоплатної (без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації) передачі/надання товарів та послуг Збройним Силам України, військовим частинам тощо для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. Причому на такі операції компенсуюче ПЗ з ПДВ за п. 198.5 ПКУ не нараховується.

Згідно з пп. 69.5 п. 69 ПК України операції з добровільної передачі або відчуження коштів, товарів, у тому числі підакцизних, надання послуг на користь Збройних сил України та підрозділів територіальної оборони, без попереднього або наступного відшкодування їх вартості, не вважаються операціями з реалізації для цілей оподаткування.

Отже, з аналізу чинного законодавства випливає, що операції з добровільної передачі майна не вважаються операціями з реалізації для цілей оподаткування, за умови, що не буде попереднє або наступне відшкодування вартості переданих товарів.

Згідно наданої відповіді податкового органу такі операції не вважаються операціями з реалізації для цілей оподаткування, за умови, ню не буде попереднє або наступне відшкодування вартості переданих товарів.

З аналізу вищевикладених норм законодавства вбачається, що у діях Підприємства «СІЛЬПРОМ», ТОВ відсутні порушення п. 188.1. ст. 188, пп. 198.1. - 198.3. ст. 198, п. 200.1., ст.200, п.201.1. та п.201.10 ст.201 ІІК України.

Пунктом 56.21 ст.56 ПК України, передбачено, шо у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акту, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акту суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняття рішення на користь як платників податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

У відповідності до пп..4.1.4 п.4.1 ст.4 ПК України, до основних засад податкового законодавства України віднесено наступні принципи: презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону , або якщо норми різних законів чи різних нормативно- правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Про необхідність дотримання правил вирішення колізій у податковому законодавстві на користь платника податків наголошено в остаточному рішенні Європейського суду з прав людини віз 14.10.2010 у справі «Щокін проти України», згідно з яким. Європейський суд дійшов висновку про порушення прав заявника, гарантованих статті 1 Першої о протоколу до конвенції, зокрема, у зв`язку з тим. шо національними органами не було дотримано вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника - платника податку , коли у його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування.

Пунктом 74.3 ст. 74 ПК України встановлено, що зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.

Контролюючими органами під час перевірки не було враховано матеріали попередніх камеральних та документальних перевірок по податку на додану вартість, не враховано всі надані копії документів до попередніх матеріалів перевірок (які зберігаються у матеріалах перевірок у справі платника податків), не враховано всі попередні подані заперечення та результати розгляду заперечень та подані скарги та результати розгляду скарг.

Судом встановлено, що Позивачем під час перевірки було надано контролюючому органу наступні документи:

- акт перевірки від 14.04.2021 №6351/20-40-18-06-08/22723684;

- акт перевірки від 14.07.2021 №12096/20-40-18-06-08/22723684 з подальшими документами про оскарження;

- акт перевірки від 08.06.2021 №9766 20-40-18-06-08/22723684;

- акт перевірки від 13.10.2021 №18289 20-40-18-06-08 22723684;

- акт перевірки від 16.11.2021 №20583/20-40-18-06-08/22723684 з подальшими доку ментами про оскарження;

- акт перевірки від 17.01.2022 №797/20-40-18-06-03/22723684 з подальшими документами про оскарження;

- Довідка про результати перевірки і питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість N 283/20-40-18-06-09 від 16.01.2021 р.;

- Довідка про результати перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість N 1776 20-40-18-06-04 від 08.02.2021;

- Довідка про результати перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість N 3758/20-40-18-06-09 від 09.03.2021;

- Довідка про результати перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість N 8035 20-40-18-06-09 від 12.05.2021;

- Довідка про результати перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість N 9790/20-40-18-06-09 від 08.06.2021;

- Довідка про результати перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість N 18290 20-40-18-06-09 від 13.10.2021;

- Довідка про результати перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість N 24000/20-40-18-06-09 від 17.12.2021;

- Довідка про результати перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість N 24236 20-40-18-06-09 від 20.12.2021;

- Довідка про результати перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість N 800/20-40-18-06-04 від 17.01.2022;

- Довідка про результати перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість N 3645 20-40-18-06-04 від 17.02.2022;

- Довідка про результати перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість N 61/17-00-07-03/22723684 від 12.08.2022.

З боку контролюючого органу мало місце порушення п. 3.2. «Вимоги до складення акта (довідки) про результати перевірки платника податків з питань повноти нарахування і сплати податків під час здійснення контрольованих) операцій)» затверджених Наказом Міністерства Фінансів України від 20.08.2015 № 727. зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за №1300/27745 (чинний по теперішній час), так до акту перевірки не було надано Додаток №2 (що є невід`ємною частиною акту), а саме «Перелік документів, які було використано при проведені перевірки».

Так, на підставі Наказу № 1267-п від 19.10.2022 року, виданого ГУ ДПС у Харківській області, було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за липень 2022 року Підприємством «СІЛЬПРОМ», ТОВ від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодуванню з бюджет.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 р. № 21 (надалі Порядок № 21) регулює питання заповнення Додатку 2 до Податкової декларації з податку на додану вартість

Так, у складі податкової декларації з ПДВ (далі - Декларація) подаються передбачені Порядком № 21 додатки (п. 9 розд. III Порядку № 21). Додаток 2 «Довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податковою кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)» (далі - додаток 2) подається при заповненні рядка 21 Декларації.

Порядком № 21 не встановлено хронології відображення від`ємного значення ПДВ звітного (податкового) періоду в додатку 2 до Декларації.

При цьому, при заповненні Додатка 2 доцільно застосовувати принцип хронології формування від`ємного значення, згідно з яким податкові зобов`язання поточного (звітного) періоду зменшуються на суму податкового кредиту у хронологічному порядку його виникнення - від найдавнішого до найновішого.

Застосування такого принципу не є обов`язковим, а має рекомендаційний характер. Платник податку при заповненні додатка 2 до Декларації має право самостійно визначати послідовність відображення від`ємного значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, в розрізі періодів його виникнення.

При заповненні таблиці 1 Додатка 2 до Декларації слід враховувати значення рядка 21 (сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду) Декларації. Графи таблиці 1 додатка 2 до Декларації доцільно заповнювати у хронологічному порядку виникнення від`ємного значення, відображеного у графі 4 таблиці 1 додатка 2 до Декларації починаючи із звітного періоду , який є найближчим до дати подання декларації (найновіший звітний період) та закінчуючи найбільш давнім звітним періодом.

При формуванні від`ємного значення на підставі податкового повідомлення рішення, яким збільшено залишок від`ємного значення, в графі 2 таблиці 1 Додатка 2 до Декларації зазначається місяць та рік в якому складено податкове повідомлення - рішення.

Значення рядка «Усього» графи 4 додатка 2 до Декларації повинно відповідати сумарному значенню рядка 21 Декларації та залишку суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань з ПДВ станом на 01 липня 2015 року, на яку було збільшено значення реєстраційної суми та суму від`ємного значення, сформовану за результатами звітного (податкового) періоду за липень 2015 року/ІІІ квартал 2015 року.

Суд встановив, що висновки контролюючого органу за результатами перевірок наступних періодів: травень-липень 2021, вересень-грудень 2021, січень 2022 та перевірку червень 2022 та лютий 2022 є неправомірними, адже зроблені із порушенням законодавства.

На підставі аналізу норм чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, враховуючи встановлені у справі обставин, суд дійшов висновку, що у відповідача відсутні докази правомірності прийняття податкових повідомлень-рішень № 00007270705 від 17.01.2023 року, № 00007240705 від 17.01.2023 року та № 00007230705 від 17.01.2023 року, внаслідок чого вказані податкові повідомлення-рішення є протиправним та підлягають скасуванню.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, з врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з`ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Підприємства «СІЛЬПРОМ», ТОВ.

Розподіл інших судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Підприємства "Сільпром", Товариства з обмеженою відповідальністю (вул. Горького, буд. 189, м. Мерефа, Харківський район, Харківська область, 62472, код ЄДРПОУ 22723684) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 00007270705 від 17.01.2023 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 00007240705 від 17.01.2023 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 00007230705 від 17.01.2023 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області на користь Підприємства "Сільпром", Товариства з обмеженою відповідальністю судовий збір у сумі 26840 (двадцять шість тисяч вісімсот сорок) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 03.10.2023.

СуддяО.М.Тітов