Ухвала

від 14.09.2023 по справі 761/24997/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №761/24997/23 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/5059/2023 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2

Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2023 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою старшого групи прокурорів у кримінальному провадженні №22022000000000162 - прокурора першого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 20 липня 2023 року, -

за участю:

прокурора ОСОБА_6 ,

власника майна ОСОБА_7 ,

представника власника майна ОСОБА_8 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 20 липня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про накладення арешту на мобільний телефон Apple Iphone 12 IMEI1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 білого кольору в чохлі чорного кольору, ноутбук ASUS s/n E2NDCX04482906F які належать ОСОБА_7 , що були вилучені 05.07.2023 під час проведення обшуку за адресою АДРЕСА_1 .

Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Шевченківському районному суді міста Києва від 20.07.2023 та її скасувати. Постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання прокурора першого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 та накласти арешт на вилучені під час обшуків 05.07.2023 речі, які належать ОСОБА_7 :

- мобільний телефон Apple Iphone 12 ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 білого кольору в чохлі чорного кольору;

- ноутбук ASUS s/n E2NDCX04482906F.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що залишаючи без задоволення клопотання прокурора, слідчий суддя не зазначив обґрунтованих підстав щодо відмови у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно, перелік якого зазначено у клопотанні прокурора, а лише констатував у ухвалі, що матеріалами клопотання не підтверджено та в судовому засіданні не встановлено, що вилучені речі та документи були здобуті злочинним шляхом та містять відомості, які можуть слугувати доказами у розслідуваному кримінальному провадженні або мають відношення до нього та необхідності у застосуванні заходу забезпечення як арешт майна.

Неможливо погодитись з таким рішенням суду у зв`язку з невідповідністю його фактичним обставинам кримінального провадження, адже в клопотанні і матеріалах, долучених до нього містяться відомості, не лише про правові підстави вилучення зазначеного майна, а також обґрунтовані доводи щодо необхідності арешту усього без виключення майна, зазначеного у клопотанні.

Так, оглядом мобільного телефону ОСОБА_7 марки Apple Iphone 12 ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 встановлено, що на ньому містяться відомості щодо спілкування із учасниками протиправної схеми легалізації грошових коштів, окремі ознаки можливих кримінальних правопорушень, що вчиняються ОСОБА_7 та його спільниками із якими на вказаному мобільному телефоні наявне листування, що потребує додаткового часу для перевірки слідчим шляхом, а також проведення відповідних експертних досліджень.

Сторона обвинувачення має достатньо підстав вважати, що мобільний телефон Apple Iphone 12 ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 білого кольору в чохлі чорного кольору та ноутбук ASUS s/n E2NDCX04482906F використовуються для заволодіння та легалізації грошових коштів та містять на собі сліди скоєного злочину та являються речовим доказом.

З метою досягнення дієвості цього провадження необхідним та безумовним заходом забезпечення кримінального провадження є накладення арешту на вилучене майно.

Під час проведення досудового розслідування вилучені в ході обшуків мобільні телефони, речі, предмети, документи, грошові кошти є об`єктами проведення низки судових криміналістичних експертиз, зокрема, почеркознавчої, технічної експертизи документів, комютерно-технічної та інших експертиз.

На обґрунтування вимог клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт зазначає, що слідчим суддею оголошено вступну та резолютивну частину ухвалу у справі № 761/24997/23, повний текст ухвали прокурору не надано. Завірена належним чином ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 20 липня 2023 року у справі № 761/24997/23 надійшла до Офісу Генерального прокурора від адвоката ОСОБА_9 лише 02.08.2023, а до прокурора ОСОБА_6 - 04.08.2023.

З урахуванням викладеного, а також того, що написання апеляційного скарги без ознайомлення зі змістом оскаржуваного судового рішення є неможливим, апелянт вважає, що причини пропущення строку на апеляційне оскарження є поважними, а відповідні строки підлягають поновленню.

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити в повному обсязі, з наведених в ній підстав, думку власника майна та його представника, які заперечували щодо задоволення вказаної апеляційної скарги прокурора та вважав оскаржувану ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги прокурора, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до вимог пункту 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Строк апеляційного оскарження може бути поновлений, якщо причини його пропуску є поважними.

Згідно з ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Дослідженням матеріалів судового провадження встановлено, що розгляд клопотання про арешт майна відбувся за участю прокурора, однак як зазначає апелянт, що повний текст оскаржуваної ухвали отримано Офісом Генерального прокурора від адвоката ОСОБА_9 лише 02.08.2023, а до прокурора ОСОБА_6 вона надійшла 04.08.2023, іншої інформації матеріали справи не містять, у зв`язку з чим колегія суддів вбачає підстави для задоволення клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 20 липня 2023 року.

Як убачається з матеріалів, наданих судом першої інстанції, що Головним слідчим управлінням Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22022000000000162 від 18.04.2022 за підозрою ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень., передбачених ч. 1 ст. 111-2, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України, за підозрою ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України та за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 110-2, ч. 4 ст. 111-1, ч. 1 ст. 111-2, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. З ст. 209 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що гр. ОСОБА_10 , діючи за попередньою змовою з іншими особами, запровадив господарську діяльність у взаємодії із державою-агресором у формі організації та реалізації протиправної схеми поставок елітних транспортних засобів.

Реалізація вказаного протиправного механізму здійснювалась через ряд підконтрольних суб`єктів господарювання в інтересах російських та білоруських топ-посадовців, на шкоду державній, економічній безпеці України, на підставі підроблених документів та за допомогою підконтрольних суб`єктів господарювання, зареєстрованих в рф, республіці білорусь, Республіці Кіпр та Україні.

Зазначений протиправний механізм полягає в наступному: ОСОБА_10 , за попередньою змовою з іншими невстановленими особами, у тому числі службовими особами ряду підконтрольних йому суб`єктів господарювання, здійснював придбання елітних транспортних засобів у автосалонах, що розташовані на території України. У подальшому, особи, задіяні у злочинній діяльності, зареєструвавши на підконтрольні суб`єкти господарювання право власності на придбані автомобілі, подавали до контролюючих органів ці транспортні засоби як об`єкти оподаткування.

Після цього, такі транспортні засоби шляхом перетину державного кордону України із використанням підробних документів поставлялись до рб, де відбувалось їх розмитнення та подальше переміщення до держави-агресора з метою їх продажу. При цьому елітні автомобілі в Україні не знімались з реєстрації, а від імені суб`єктів господарювання, на яких вони зареєстровані, подавались заяви на бюджетне відшкодування ПДВ.

У подальшому, ОСОБА_10 , маючи стійкі зв`язки серед високопосадовців та підприємців держави-агресора, встановив контакт із потенційними покупцями належних йому транспортних засобів, серед яких були службові особи р російського АНО «ТВ-Новости» (пропагандистський телеканал «RT»), ООО «Контрол лизинг», ПАО «ЛK «ЕВРОПЛАН», ООО «Газпром Комплектация», ООО «ЛК ЭВОЛЮЦИЯ» та інші.

Відповідно до вилучених чорнових записів встановлено, що загальна сума отриманих у 2022-2023 роках на території російської федерації ОСОБА_10 грошових коштів склала понад 1,1 млн. дол. США. При цьому, частина цих коштів необхідна була на території України для придбання нового автотранспорту.

Тому, виявлені документи досліджувались на предмет переведення грошових коштів із російської федерації до України та виявлено, що в це й же період на рахунки ТОВ «Укрометал-ресурс» (код 30537945), ТОВ «Шольц утилізатор аг» (код 36992710) та ТОВ «Шольц-груп» (код 37205846), які підконтрольні ОСОБА_10 , від ТОВ «Комплекспласт Солюшн» (колишня назва ТОВ «Омега-Фінанс», код 43289625), ТОВ «ТрійкаКапітал» (код 40186195), ТОВ «ФК «СФС» (код 42010849), у вигляді фінансової допомоги та за металобрухт надійшло понад 180 млн грн.

При цьому всі операції оформлялись без ПДВ, з метою не відображення таких операцій у податковій звітності та приховування від контролюючих органів.

У подальшому отримані кошти розподілялись між підконтрольними ОСОБА_10 суб`єктами господарювання, у вигляді надання фінансової допомоги та знову використовувались для придбання автотранспорту в автосалонах.

Таким чином існують підстави вважати, що кошти, отримані ОСОБА_10 в російській федерації легалізовувались на території України через ТОВ «Комплекспласт Солюшн» (колишня назва ТОВ «Омега-Фінанс»), ТОВ «Трійка Капітал», ТОВ «ФК «СФС».

На підставі зібраних матеріалів 18.04.2023 у кримінальному провадженні зареєстровано окремий епізод за ч. 3 ст. 209 КК України за фактом здійснення невстановленими особами, які контролюють суб`єкти господарювання, в т.ч. ТОВ «Комплекспласт Солюшн» (колишня назва ТОВ «Омега-Фінанс»), ТОВ «Трійка Капітал», ТОВ «ФК «СФС», фінансових операцій із майном, одержаним внаслідок вчинення суспільно-небезпечного протиправного діяння, з метою приховування та маскування походження такого майна (грошових коштів).

05.07.2023 на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03.07.2023 проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та вилучено: мобільний телефон Apple Iphone 12 ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 білого кольору в чохлі чорного кольору, ноутбук ASUS s/n E2NDCX04482906F, які використовувались у протиправній діяльності ОСОБА_7 , на яких наявні листування із фігурантами кримінального провадження, у якому згадуються компанії, перелічені вище та інформація про обставини вчинення кримінального правопорушення.

Постановою слідчого від 05.07.2023 вказані предмети визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 22022000000000162 від 18.04.2022.

14.07.2023 прокурор першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням у кримінальному провадженні №22022000000000162 від 18.04.2022 про накладення арешту на мобільний телефон Apple Iphone 12 ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 білого кольору в чохлі чорного кольору, ноутбук ASUS s/n E2NDCX04482906F, які належать ОСОБА_7 , що були вилучені 05.07.2023 під час проведення обшуку за адресою АДРЕСА_1 , з метою збереження речових доказів.

20.07.2023 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва відмовлено у задоволенні клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про накладення арешту на мобільний телефон Apple Iphone 12 IMEI1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 білого кольору в чохлі чорного кольору, ноутбук ASUS s/n E2NDCX04482906F які належать ОСОБА_7 , що були вилучені 05.07.2023 під час проведення обшуку за адресою АДРЕСА_1 .

Приймаючи таке рішення слідчий суддя послався на те, що в доданих до клопотання прокурора матеріалах відсутні будь-які дані, які б вказували, що вилучені речі містять відомості, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

У клопотанні прокурора взагалі відсутні дані, що вилучені речі та документи мають доказове значення у даному кримінальному провадженні відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України

Крім того, під час розгляду клопотання встановлено, що досудовим розслідуванням на даній стадії не надано доказів причетності, зокрема ОСОБА_7 до вчинення кримінального правопорушення в рамках якого здійснюється досудове розслідування.

Отже сукупність вказаних вище обставин свідчить про відсутність підстав для задоволення клопотання прокурора.

Враховуючи наведене, слідчий суддя не вбачав законних підстав для арешту на майно, що зазначене у клопотанні прокурора.

З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України.

Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Дослідивши доводи клопотання прокурора та матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов передчасного висновку, що прокурором не наведено достатніх підстав, щодо доцільності застосування ініційованого заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, з огляду на приписи ст. 98 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Згідно вимог ч. 7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Дослідивши матеріали, які обґрунтовують вимоги клопотання про арешт майна, колегією суддів встановлено підстави для його задоволення, з тих підстав, що прокурором доведено та матеріалами клопотання достатньою мірою підтверджується наявність факту вчинення кримінальних правопорушень у кримінальному провадженні № 22022000000000162 від 18.04.2022 за підозрою ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень., передбачених ч. 1 ст. 111-2, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України, за підозрою ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України та за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 110-2, ч. 4 ст. 111-1, ч. 1 ст. 111-2, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, а також, що постановою від 05.07.2023 року /а.с. 129-132/, вищевказане вилучене майно визнано речовим доказом.

При цьому поза увагою слідчого судді залишилась ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 30.06.2023 року /а.с. 119-123/, на підставі, якої було надано дозвіл на проведення обшуку у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві приватної власності належить та використовується ОСОБА_7 (код НОМЕР_3 ), з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання та вилучення знарядь кримінального правопорушення, майна, яке було здобуте в результаті його вчинення, речей, предметів, документів за період 2022-2023 роки, зокрема засобів здійснення спілкування між учасниками правопорушень за допомогою електронної пошти та інших програм через мережу Інтернет (Skype, Viber, Telegram, WhatsApp та ін.), що містяться на електронних магнітних носіях інформації - комп`ютерах, ноутбуках, мобільних телефонах/смартфонах (терміналах зв`язку), планшетах, жорстких дисках, флеш-картках, картах-пам`яті, модемах, роутерах, маршрутизаторах, іншої комп`ютерної техніки, які використовувалися для спілкування учасниками правопорушень, комп`ютерної техніки та оргтехніки.

Крім того, як вбачається з даної ухвали слідчим суддею встановлено, що на підставі зібраних матеріалів 18.04.2023 у кримінальному провадженні зареєстровано окремий епізод за ч. 3 ст. 209 КК України за фактом здійснення невстановленими особами, які контролюють суб`єкти господарювання, в т.ч. ТОВ «КомплекспластСолюшн» (колишня назва ТОВ «Омега-Фінанс»), ТОВ «Трійка Капітал», ТОВ «ФК «СФС», фінансових операцій із майном, одержаним внаслідок вчинення суспільно-небезпечного протиправного діяння, з метою приховування та маскування походження такого майна (грошових коштів).

19.06.2023 слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва здійснювався розгляд клопотання про надання дозволу на проведення обшуку в житловому приміщенні, яке використовується ОСОБА_7 у протиправній діяльності, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , за результатом якого у наданні дозволу на проведення обшуку слідчим суддею відмовлено.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 234 КПК України, у разі відмови у задоволенні клопотання про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи, слідчий, прокурор не має права повторно звертатись до слідчого судді з клопотанням про дозвіл на обшук того самого житла чи іншого володіння особи, якщо у клопотанні не зазначені нові обставини, які не розглядались слідчим суддею.

Відповідно до інформування 1 управління ДКІБ СБ України від 22.06.2023 встановлено, що у період часу 2020-2022 р.р. директором ТОВ «КомплекспластСолюшн» (колишня назва ТОВ «Омега-Фінанс») являвся громадянин України ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Окрім того, встановлено, що ОСОБА_7 , являється діловим партненом ОСОБА_12 , а також директором ТОВ «ФК Палладіумфінанс» (код 42359130), яка наразі використовується ОСОБА_7 та ОСОБА_12 для протиправної діяльності.

Так, відповідно до повідомлення 1 управління ДКІБ СБ України, ОСОБА_7 фактично неофіційно контролює поточну та операційну діяльність ряду фінансових компаній, в тому числі - ТОВ «КомплекспластСолюшн» (колишня назва ТОВ «Омега-Фінанс») у період систематичного перерахування грошових коштів на рахунки підконтрольних ОСОБА_10 підприємств, також ОСОБА_7 та ОСОБА_12 із встановленою періодичністю відвідують приміщення офісу за адресою м. Київ, вул. Турівська, 19Б у робочі години.

Також, встановлено, що ОСОБА_7 , побоюючись викриття правоохоронними органами, підтримує постійне спілкування із ОСОБА_12 із використанням веб-месенджерів, останні вживають постійних заходів конспірації (умовні позначення, залучення сторонніх, не обізнаних із протиправною діяльністю осіб, безконтакта передача легалізованих коштів у вигляді готівки, отриманої від протиправної діяльності, складну систему т.зв. «паролів» тощо).

Вказані обставини підтверджуються показами свідка ОСОБА_13 , викладеними у протоколі допиту від 22.06.2023.

З метою отримання доказів вказаної протиправної діяльності вжиті заходи та встановлено адреси житлових та офісних приміщень, в яких розміщено документи, оргтехніку ТОВ «КомплекспластСолюшн» (колишня назва ТОВ «Омега-Фінанс»), ТОВ «Трійка Капітал».

З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Колегією суддів не встановлено невідповідності клопотання прокурора про арешт майна, вимогам ст.ст. 170, 171 КПК України.

З урахуванням наведеного, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, вищевказане майно підлягає арешту з тих підстав, що воно є речовими доказами у межах кримінального провадження № 22022000000000162 від 18.04.2022 за підозрою ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111-2, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України, за підозрою ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України та за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 110-2, ч. 4 ст. 111-1, ч. 1 ст. 111-2, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. З ст. 209 КК України та відповідають критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, з урахуванням обставин кримінального провадження, що згідно ч. 3 ст. 170 КПК України дає підстави для їх арешту, як речових доказів, з метою збереження.

Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси володільця майном.

Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегією суддів не встановлено.

З урахуванням наведеного, на переконання колегії суддів, слідчий суддя дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для накладення арешту на майно.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про однобічність і необ`єктивність судового розгляду, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а апеляційна скарга прокурора - задоволенню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про задоволення клопотання прокурора, оскільки останнім в повній мірі доведено необхідність накладення арешту на вищевказане майно з метою забезпечення його збереження, як речових доказів у кримінальному провадженні.

При цьому колегія суддів також звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Керуючись ст.ст. 170- 173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, -

п о с т а н о в и л а:

Поновити прокурору першого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 20 липня 2023 року.

Апеляційну скаргу прокурора першого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 20 липня 2023 року, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора першого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 22022000000000162 від 18.04.2022, - задовольнити.

Накласти арешт на мобільний телефон Apple Iphone 12 IMEI1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 білого кольору в чохлі чорного кольору, ноутбук ASUS s/n E2NDCX04482906F які належать ОСОБА_7 , що були вилучені 05.07.2023 під час проведення обшуку за адресою АДРЕСА_1 .

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4