Ухвала

від 04.10.2023 по справі 646/5879/23

ЧЕРВОНОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

№ провадження 2/646/2207/2023

Справа № 646/5879/23

У Х В А Л А

про забезпечення позову

04 жовтня 2023 року м. Харків

Червонозаводський районний суд м.Харкова у складі судді Демченко І.М., розглянувши заяву Харківської міської ради про забезпечення позову

В С Т А Н О В И В :

Харківська міська рада звернулася до Червонозаводського районного суду м.Харкова з позовом про стягнення з ОСОБА_1 безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 6310138800:05:050:0049 загальною площею 0,6346 га по АДРЕСА_1 за період з 01.01.2020 по 31.12.2021 у сумі 3 778 263, 55 грн.

Ухвалою суду від 02.10.2023 провадження у справі відкрито та її призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Одночасно з позовною заявою Харківською міською радою подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту в межах ціни позову 3 778 263, 55 грн. на нерухоме майно, належне на праві власності ОСОБА_1 , а саме:

- нежитлову будівлю літ. ?Ч-1? по АДРЕСА_1 ,

- нежитлову будівлю літ. ?Ф-1? по АДРЕСА_1 ,

- нежитлову будівлю літ. ?С-1? по АДРЕСА_2 .

Посилаючись на те, що предметом позову є матеріально-правова вимога про стягнення з ОСОБА_1 коштів у розмірі 3 778 263, 55 грн., позивач вважає, що існує реальна загроза ускладнення ефективного захисту та поновлення його порушених прав, у зв`язку з чим з метою попередження від можливих недобросовісних дій з боку відповідача щодо розпорядження належним їй майном та забезпечення реального виконання рішення суду, вважає адекватним захистом для попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні рішення.

Статтею 150 ЦПК України передбачено вичерпний перелік видів забезпечення позову.

За положеннями п.п. 1, 2, 4 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно, забороною вчиняти певні дії та забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору .

На підставі Витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що нежитлова будівля літ. ?Ч-1? загальною площею 123,8 кв.м по АДРЕСА_1 , нежитлова будівля літ. ?Ф-1? загальною площею 75,7 кв.м по АДРЕСА_1 , нежитлова будівля літ. ?С-1? площею 276,7 кв.м по АДРЕСА_2 на праві власності належать ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 .

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з положеннями статей 319 та 321 Цивільного кодексу України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до частини 2 статті 149 Цивільного процесуального кодексу України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У пункті 4 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9 зазначено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, а також співмірність таких заходів.

Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в цивільному процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.

Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Враховуючи, що існує реальна загроза, що невжиття заходів забезпечення позову до вирішення спору по суті (шляхом заборони його відчуження та вчиняти будь-які дії з ним) може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача (у разі задоволення позову), за захистом яких він звернувся до суду, суд, з урахуванням вартості майна, дійшов висновку про співмірність заявлених вимог.

Суд зазначає, що у разі, якщо до закінчення розгляду справи та вирішення спору по суті, відповідачем буде здійснено дії, направлені на вчинення правочину щодо розпорядження майном, то позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Тому в даному випадку застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення заборони відчуження, є адекватним, ефективним та співмірним способом забезпечення позову.

Суд зазначає, що забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. При цьому, забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача.

Суд зауважує, що, враховуючи мету застосування заходів забезпечення позову, їх вжиття щодо нерухомого майна не вимагає обмеження в користуванні ним, оскільки для найменшого порушення інтересів відповідача та збереження нерухомого майна обґрунтованою, на думку суду, може бути визнана лише заборона відчуження такого нерухомого майна без позбавлення відповідача та інших осіб права користування ним.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що забезпечення позову у вказаний спосіб не завдасть шкоди відповідачеві, оскільки заборона відчуження майна тимчасово перешкоджає вчиняти дії щодо його відчуження. При цьому, майно залишається у повному володінні та користуванні власника такого майна, та у разі відмови у позові заходи забезпечення позову підлягають скасуванню.

Крім того, вирішуючи питання про необхідність застосування зустрічного забезпечення суд виходить з того, що на час вирішення клопотання про забезпечення позову відсутні будь-які відомості існування визначених ч. 3 ст. 154 ЦПК України обставин, за наявності яких суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення.

Керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Заяву Харківської міської ради про забезпечення позову - задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке на праві власності зареєстроване за ОСОБА_1 , в межах ціни позову у розмірі 3 778 263, 55 грн., а саме:

- нежитлову будівлю літ. ?Ч-1? загальною площею 123,8 кв.м по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 275912463101,

- нежитлову будівлю літ. ?Ф-1? загальною площею 75,7 кв.м по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 275830863101,

- нежитлову будівлю літ. ?С-1? площею 276,7 кв.м по АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 22986667,

Ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Примірник ухвали одночасно з направленням заявнику, його представнику направити до державній виконавчій службі для негайного виконання та особам, які беруть участь у справі.

Роз`яснити, що у відповідності до положень ч.4 ст. 157 ЦПК України, особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена повністю або частково учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов`язки до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 15 днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Стягувач: Харківська міська рада, юридична адреса: місто Харків, майдан Конституції, 7, електронна пошта: kanc@city.kharkov.ua, ЄДРПОУ 04059243.

Боржник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Суддя Червонозаводського районного суду

м.Харкова І.М.Демченко