Рішення

від 03.10.2023 по справі 149/1985/23

ХМІЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 149/1985/23

Провадження №2/149/541/23

Номер рядка звіту 79

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

03.10.2023 м. Хмільник

Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючго судді Войнаревича М. Г,

при секретарі Паламарчук Л. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ПП "Металіст Лад" про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації за невикористану відпустку, -

В С Т А Н О В И В:

В червні 2023 позивач звернулася до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що 01.02.2011 позивач прийнята на роботу в ПП "Металіст Лад" стрижневиком 2 розряду по переводу з ПП "Металіст". 01.12.2021 позивач звільнена з роботи за власним бажанням в вз`язку із виходом на песнію. При звільненні відповідач не виплатив належну позивачу заробітну плату за період з 01.03.2021 по 18.10.2021 та інші суми, що належать позивачу від підприємства. Відповідачем в день звільнення не було виплачено позивачу 41500 грн. Станом на 19.06.2023 затримка виплати заробітної плати становить 114284 грн. (середній заробіток за час затримки розрахунку). Також за весь період роботи в ПП "Металіст Лад" позивач не була у відпустці та не отримала компенсацію за невикористану відпустку при звільненні. Сума компенсації за невикористану відпустку за весь період роботи з 01.02.2011 по 01.12.2021 становить 74124 грн. А тому позивач змушена звернутися до суду з позовом про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації за невикористану відпустку.

Ухвалою суду від 22.06.2023 було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Від представника позивача надійщла заява про уточнення позовних вимог, в якій він просить справу розглянути без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, заяв, клопотань не надав, про день, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явилися фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (ч. 2 с.247ЦПК України ) Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів. Щодо вимог про стягнення заборгованості по заробітній платі суд відзначає наступне. Частиною 1 ст. 21 КЗпП України передбачено, що трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Частиною 1 ст. 115 КЗпП України передбачено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця.

Аналогічний припис міститься у ст. 24 Закону України «Про оплату праці».

Частиною 1 ст. 24 Закону України «Про відпустки» встановлено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Аналогічні приписи містить ч. 1 ст. 83 КЗпП України.

Частиною 1 ст.44 КЗпП України встановлено, що при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40, пункті 6 частини першої статті 41 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Судом встановлено, що відповідач не виконував свого обов`язку та своєчасно не сплачував позивачу заробітну плату, не виплатив при звільненні компенсацію за невикористану відпустку та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Оскільки позивач була звільнена з роботи 01.12.2021, то відповідач мав виплати всі суми, що належать їй від підприємства в день звільнення. Проте ПП "Металіст Лад" свого обов`язку не виконало, чим порушило права позивача, що має наслідком задоволення вимог позивача про стягнення заборгованості по заробітній платі в сумі 42059,92 грн. за період роботи з 01.03.2021 по 18.10.2021.

Щодо вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні суд відзначає наступне.

Частиною 1 ст. 117 КЗпП України (в редакції, яка набрала чинності 19.07.2022) встановлено, що у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

Згідно з пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24.12.1999 №13, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Визначаючи розмір середнього заробітку за весь час затримки по день проведення фактичного розрахунку, суд враховує, що позивач була звільнена 01.12.2021. Таким чином, розмір середнього заробітку за весь час затримки має обчислюватися з 01.12.2021 і до дня, який зазначений у позові, тобто за період з 01.12.2021 по 19.06.2023, включно, в порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08.02.1995 №100 (далі - Порядок).

Так, абзацом третім пункту 2 розділу ІІ Порядку встановлено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана дана виплата.

Згідно з абзацом першим пункту 2 розділу ІІІ Порядку при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 2 Порядку якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно з пунктом 8 розділу IV Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин). Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства. (абзац четвертий пункту 8 розділу IV Порядку).

Середньоденна заробітна плата позивача становить 285,71 грн. та розраховується наступним чином.

Кількість робочих днів з моменту звільнення до моменту подання цієї позовної заяви становить 400 днів. З урахуванням цього, сума середнього заробітку. що підлягає стягненню з відповідача складає 114284 грн. Оскільки позивач була звільнена 01.12.2021, то за основу беруться попередні два робочі місяці, тобто листопад і жовтень 2021 року, де робочих днів було - 42. Отже середньоденна заробітна плата позивача становить: 12000/42 робочих днів = 285,71 грн. Станом на 19.06.2023 затримка виплати заробітної плати становить 400 робочих днів х 285,71 грн. (середній заробіток за день) = 114284 грн. (середній заробіток за час затримки розрахунку).

При цьому суд враховує правові висновки Великої Палати Верховного Суду, висловлені в п.91 постанови від 26.06.2019 у справі №761/9584/15-ц, та вважає, що відсутні підстави для зменшення розміру відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП України, який має компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, враховуючи розмір простроченої заборгованості роботодавця, період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, дії працівника та бездіяльність роботодавця у спірних правовідносинах.

Суд вважає, що на день звільнення позивача не існувало об`єктивних обставин, що перешкоджали провести розрахунок. Доказів на підтвердження протилежного відповідач не надав. У зв`язку з цим відсутні підстави для звільнення відповідача від передбаченого ст. 117 КЗпП України обов`язку виплатити позивачу середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення компенсації за за невикористану відпустку.

За змістом частини першоїстатті 24 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Аналогічні положення містяться у частині першій статті 83 КЗпП України.

Згідно з індивідуальних відомостей про застраховану особу Форми ОК 5, вбачається кількість робочих днів у місяці та сума заробітної плати позивача за період її роботи по день звільнення. Також із вказаної форми ОК 5 вбачається, що відповідач з травня 2015 року перестав нараховувати і подавати звітність про заробітну плату позивача. Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утримання податків станом за 2022 рік відсутня інформація про отримання заробітної плати позивачем. Тобто, нарахування суми компенсації за невикористану відпустку працівника провадиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед місяцем, в якому працівник звільняється, 12 місяців на відповідну кількість календарних днів року (за винятком святкових і неробочих днів). Одержаний результат перемножується на число календарних днів невикористаної відпустки. Заробіток позивача за 12 місяців, що передували звільненню і відповідно виплати компенсації за невикористану відпустку з грудня 2020 року по листопад 2021 року становить 71000 грн. у вказаний період був 250 робочий день, кількість днів невикористаної відпустки 261 день. 71000 (заробіток за 12 місяців, що передували звільненню)/250 (робочі дні) * 261 (кількість днів невикористаної відпустки) = 74124 грн. Отже сума компенсації за невикористану відпустку за весь період роботи з 01.02.2021 по 01.12.2021 становить 74124 грн.

За таких обставин, дана позовна вимога про стягнення компенсації за за невикористанувідпусткутакож підлягає задоволенню.

Оскільки при зверненні до суду позивач на підставі п.п. 1 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору в частині вимог щодо стягнення невиплаченої заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку, то з відповідача з врахуванням вимог ст. 141 ЦПК України, слід стягнути на користь держави суму судового збору у розмірі 1156,27 грн.

Сплачений позивачем судовий збір за вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, з врахування ст. 141 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідача на її користь.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, допустити негайне виконання рішення суду в частині виплати заробітної плати в межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76 - 81, 89, 137, 141, 247, 258 - 259, 263 - 265, 268, 272-273, 354 - 355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ПП "Металіст Лад" про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації за невикористану відпустку - задовільнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Металіс Лад" (ідентифікаційний код юридичної особи 37290685) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )

- заробітну плату в сумі 42059,92 грн. за період роботи з 01.03.2021 по 18.10.2021;

- середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 114284 грн.;

- компенсацію за невикористану відпустку в сумі 74124 грн. за період роботи з 01.02.2011 по 01.12.2021.

Стягнути з Приватного підприємства "Металіс Лад" (ідентифікаційний код юридичної особи 37290685) на користь держави судовий збір в сумі 1156,27 грн.

Стягнути з Приватного підприємства"МеталісЛад"(ідентифікаційнийкод юридичноїособи 37290685)на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )сплачений судовий збір в сумі 1142,84 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, допустити негайне виконання рішення суду в частині виплати заробітної плати в межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Вінницького апеляційного суду безпосередньо або через Хмільницький міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Михайло ВОЙНАРЕВИЧ