Постанова

від 04.10.2023 по справі 489/1645/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

04.10.23

22-ц/812/1063/23

Справа номер 489/1645/23 Головуючий суду першої інстанції Микульшина Г. А.

Провадження номер 22-ц/812/1063/23 Доповідач суду апеляційної інстанції Локтіонова О. В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2023 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого Локтіонової О. В.,

суддів Серебрякової Т. В., Ямкової О. О.,

із секретарем судового засідання Лівшенком О. С.,

за участі:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Дубровного М. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільнусправу заапеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП Базис» на ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 15 серпня 2023року про закриття провадження у справі,постановлену за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП Базис» до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр сертифікації ключів «Україна», Акціонерне товариство «Комінбанк», про стягнення грошових коштів та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП Базис» про визнання недійсним договору (контракту),

У С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2023 року ТОВ «ТОП Базис» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно отриманих коштів в сумі 3040000 грн.

Позивач зазначав, що 15 вересня 2021 року уклав із фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 контракт №15-09, за умовами якого останній зобов`язувався поставити та передати Товариству товар у вигляді нового легкового автомобіля марки BMW X6 xDrive40i, 2021 року випуску, кузов НОМЕР_1 , двигун 340 к.с., колір Сarbon Black metallic.

ТОВ «ТОП Базис» вказувало, що положення договору передбачали поставку зазначеного вище товару лише у випадку його повної оплати протягом чотирьох місяців з дати укладання правочину.

На виконання умов договору ТОВ «ТОП Базис» перерахувало на банківський рахунок ФОП ОСОБА_3 3040000 грн.

ФОП ОСОБА_3 ухилявся від виконання договору та транспортний засіб не поставив.

Враховуючи викладене, позивач вважав, що ОСОБА_3 безпідставно отримав перераховані на його користь кошти.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Спадщину після його смерті прийняла ОСОБА_2 .

Посилаючись на зазначені обставини, ТОВ «ТОП Базис» просило стягнути з ОСОБА_2 безпідставно отримані ОСОБА_3 кошти у сумі 3040000 грн та судові витрати.

Позиція відповідача у суді першої інстанції

ОСОБА_2 проти задоволення позову заперечувала та просила у його задоволенні відмовити.

Під час розгляду справи ОСОБА_2 подала зустрічний позов до ТОВ «ТОП Базис», в якому вона як правонаступник ФОП ОСОБА_3 просила визнати недійсним контракт №15-09 від 15 вересня 2021 року.

Обґрунтовуючи свої вимоги, ОСОБА_2 зазначала, що зазначений контракт ФОП ОСОБА_3 не підписувався, а кошти не отримувалися.

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 18 квітня 2023 року відкрито провадження у справі за позовом ТОВ «ТОП Базис» (т.1 а.с.63).

Ухвалою цього ж суду від 29 травня 2023 року прийнято до спільного розгляду з первісним позовом зустрічний позов ОСОБА_2 . Вимоги за зустрічним позовом об`єднані в одне провадження з первісним позовом (т.2 а.с.48).

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 15 серпня 2023 року провадження у справі закрито (т.2 а.с.248-250).

Постановляючи таке судове рішення, суд першої інстанції, посилаючись на постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2022 року (справа №345/1537/21) та від 03 квітня 2019 року (справа №924/1220/17), виходив із того, що правовідносини, які виникли між сторонами є господарськими, а тому спір між ними має розглядатися в порядку господарського судочинства, що відповідно до ст.255 ЦПК України має наслідком закриття провадження у справі.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Не погодившись з рішенням суду, ТОВ «ТОП Базис» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просило ухвалу суду скасувати, а справу повернути до суду для продовження розгляду.

Обґрунтовуючи свою апеляційну скаргу, ТОВ «ТОП Базис» зазначало, що спір не є господарським, оскільки ними заявлялися вимоги до фізичної особи про стягнення безпідставно отриманих коштів.

Крім того товариство вказувало, що судом першої інстанції порушено вимоги ч.1 ст.256 ЦПК України щодо роз`яснення позивачу його права на звернення до суду із заявою про передачу справи для продовження розгляду до Господарського суду Миколаївської області, що суперечить правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 08.02.2023 у справі №295/8799/20.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

ТОВ «ТОПБазис» стверджувало,що 15вересня 2021року уклалоз ОСОБА_3 контракт №15-09 про поставку та передачу Товариству товару у вигляді нового легкового автомобіля марки BMW X6 xDrive40i, 2021 року випуску, кузов НОМЕР_1 , двигун 340 к.с., колір Сarbon Black metallic.

На виконання умов договору ТОВ «ТОП Базис» перерахувало на банківський рахунок ФОП ОСОБА_3 3040000 грн.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Спадщину після його смерті прийняла ОСОБА_2 .

Позиція апеляційного суду та нормативно-правове обґрунтування

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Предметна юрисдикція це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.

Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можна вирішити за відповідними судовими процедурами. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

Згідно із частинами першою та другою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

У частині першій статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Велика Палата Верховного Суду послідовно зазначала, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін зазвичай є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства (постанови від 12 жовтня 2022 року у справі №183/4196/21 (провадження №14-36цс22), від 08 червня 2022 року у справі №362/643/21 (провадження №14-32цс22), від 23 листопада 2021 року у справі №641/5523/19 (провадження №14-178цс20) та інші).

Статтею 1 та частиною першою статті 2 Господарського процесуального кодексу Українивизначено юрисдикцію та повноваження господарських судів, установлено порядок здійснення судочинства у господарських судах, а також регламентовано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Юридичні особи та фізичні особи підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частина друга статті 4 ГПК України).

Предметна та суб`єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України. Так, за частиною першою цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи підприємці.

За статтею 45 ГПК України сторонами в судовому процесі позивачами і відповідачами можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, тобто, і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннями статті 20 цього Кодексу (наприклад, пункти 5, 10, 14 цієї статті).

Згідно з вимогами статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Статтею 1218Цивільного кодексупередбачено,що доскладу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Враховуючи зазначені вище приписи законодавства та обставини справи, можна дійти висновку про те, що правовідносини між ТОВ «ТОП Базис» та ФОП ОСОБА_3 виникли як між суб`єктами господарювання і за своїм змістом були господарськими.

ОСОБА_2 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 , який за життя мав статус підприємця.

У зв`язку з цим, спір, який розглядається, має вирішуватися в порядку господарського судочинства.

Згідно з ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За такого колегія суддів вважає, що висновок районного суду про наявність підстав для закриття провадження у справі є правильним.

Посилання позивачана те,що спірне єгосподарським,оскільки ним заявлялися вимоги до фізичної особи про стягнення безпідставно отриманих коштів на підставі ст.1212 ЦК України, колегія суддів вважає хибними.

Положення цієї статті застосовуються до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні. Отже задоволення чи не задоволення вимог про стягнення безпідставно набутого майна у випадку, який розглядається, напряму пов`язане з договором, який є господарським.

Що стосується тверджень позивача про те, що судом першої інстанції порушено вимоги ч.1 ст.256 ЦПК України щодо роз`яснення позивачу його права на звернення до суду із заявою про передачу справи для продовження розгляду до Господарського суду Миколаївської області, то вони не відповідають вимогам закону.

Частина перша статті 256 ЦПК України передбачає, якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.

Вказана нормазобов`язує судпершої інстанціїроз`яснити позивачеві,до юрисдикціїякого судувіднесено розглядсправи.Суд першоїінстанції уоскаржуваній ухвалідотримався цієївказівки закону. Роз`яснювати позивачеві його правопротягом десятиднів здня отриманняним відповідноїпостанови звернутисядо судуіз заявоюпро направленнясправи завстановленою юрисдикцією,наділені суди апеляційної або касаційної інстанції, яким не є Ленінський районний суд м.Миколаєва.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно достатті 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ТОВ «ТОП Базис» підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.

Керуючись статтями 374, 375, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргуТовариства зобмеженою відповідальністю «ТОПБазис» залишитибез задоволення,а ухвалу Ленінськогорайонного судум.Миколаєва від15серпня 2023року без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і у випадках, передбаченихст.389 ЦПК України, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий О. В. Локтіонова

Судді Т. В. Серебрякова

О. О. Ямкова

Повний текст постанови складено 04 жовтня 2023 року.