Ухвала

від 04.10.2023 по справі 758/11170/23

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/11170/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2023 року суддя Подільського районного суду міста Києва Будзан Л.Д., розглянувши питання про відкриття провадження у справі за позовом ТОВ «Київ Транспорт Груп» до ОСОБА_1 про стягнення коштів за користування транспортним засобом, -

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ «Київ Транспорт Груп» звернулося до Подільського районного суду м. Києва із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення з відповідача коштів за користування транспортним засобом.

Розглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.

Позивачем вказано місце проживання відповідача у Подільському районі м. Києва, а саме за адресою: АДРЕСА_1 .

Разом із тим, відповідно до даних з ІТС «Реєстр територіальної громади м. Києва», за введеним запитом такої людини не знайдено.

З метою вірного визначення місця реєстрації/проживання відповідача, суддею здійснено запит до Єдиного державного демографічного реєстру, та відповідно до відповіді №255840 від 04.10.2023, громадянин ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , що за територіальною підсудністю відноситься до Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя.

Таким чином, відповідно до положень ч. 1 ст. 446 ЦПК України компетентним та належним судом для розгляду даної справи є Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя.

Разом з тим, частиною 1 ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що у разі неможливості здійснення правосуддя судами, розташованими на тимчасово окупованих територіях, територіальна підсудність судових справ, що розглядаються у таких судах, визначається в порядку, передбаченому частиною сьомою статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Відповідно до ч. 7 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у разі неможливості здійснення правосуддя судом з об`єктивних причин під час воєнного або надзвичайного стану, у зв`язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами може бути змінено територіальну підсудність судових справ, що розглядаються в такому суді, за рішенням Вищої ради правосуддя, що ухвалюється за поданням Голови Верховного Суду, шляхом її передачі до суду, який найбільш територіально наближений до суду, який не може здійснювати правосуддя, або іншого визначеного суду. У разі неможливості здійснення Вищою радою правосуддя такого повноваження воно здійснюється за розпорядженням Голови Верховного Суду. Відповідне рішення є також підставою для передачі усіх справ, які перебували на розгляді суду, територіальна підсудність якого змінюється.

Однак, згідно Розпорядження Верховного Суду від 06 березня 2022 року № 1/0/1-22, відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану: змінено територіальну підсудність судових справ Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя на Ленінський районний суд м. Дніпропетровська.

З урахуванням наведеного, компетентним та належним судом для розгляду даної справи є Ленінський районний суд м. Дніпропетровська.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.

Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом(стаття 125 Конституції України).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року в справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів, у тому числі й територіальної.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом (частина 1 ст.8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

За вимогами ч. 3 ст. 31 ЦПК України, передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження.

Аналізуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що даний позов слід передати за підсудністю до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська, після закінчення строків передбачених ч. 3 ст. 31 ЦПК України.

Керуючись ст. 27, 31, 187 ЦПК України, суддя, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Матеріали цивільної справи за позовом ТОВ «Київ Транспорт Груп» до ОСОБА_1 про стягнення коштів за користування транспортним засобом - передати на розгляд до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя Леся БУДЗАН