Вирок

від 04.10.2023 по справі 686/29124/21

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/29124/21

Провадження № 1-кп/686/545/23

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 жовтня 2023 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючої - судді ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря ОСОБА_2 ,

прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

представників потерпілого ПП «УТФ «Україна»- ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016240010006027 від 19.09.2016 року, щодо

ОСОБА_9 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Легниця республіка Польща, українки, громадянки України, з вищою освітою, пенсіонерки, зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою АДРЕСА_2 , на утриманні неповнолітніх дітей не маючої, раніше не судимої,

яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ст.ст. 191 ч. 5, 206-2 ч. 3, 366 ч. 2 КК України,

встановив:

ОСОБА_5 , будучи службовою особою склала та видала завідомо неправдивий офіційний документ, та з використанням службового становища, вчиняючи правочини з використанням підроблених документів, протиправно заволоділа майном підприємства, у тому числі частками їх засновника, що заподіяло велику шкоду, за наступних обставин.

Наказом №1 від 14.06.2004 власника приватного підприємства «Універсальна торгова фірма «Україна» (далі - ПП «УТФ Україна») ОСОБА_7 , ОСОБА_5 включено до складу власників підприємства та розподілено статутний капітал, що становив 11 000, 64 грн., в рівних частинах по 5500,32 грн.

Наказом директора ПП «Універсальна торгова фірма «Україна» ОСОБА_7 №2 від 14.06.2004 призначено ОСОБА_5 на посаду головного бухгалтера ПП «УТФ Україна».

Згідно п.5 Статуту ПП «УТФ «Україна» від 18.06.2004 вищим органом Підприємства є загальні збори Власників, які мають право приймати рішення з усіх питань діяльності Підприємства, в тому числі визначення основних напрямків діяльності Підприємства, затвердження його планів та звітів про їх виконання; внесення змін до статуту Підприємства; призначення та звільнення виконавчого органу (директора) Підприємства; визначення форм контролю за діяльністю директора; прийняття рішень про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб Підприємства; визначення умов оплати праці працівників Підприємства, його філії та представництв, дочірніх підприємств та інше. Рішення Зборів приймаються лише за згодою всіх Власників.

16.09.2016р., у невстановлені в ході досудового розслідування час та місце, один із власників ПП «УТФ Україна»- ОСОБА_5 , будучи службовою особою, наділеною організаційно розпорядчими функціями, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, направлених на вчинення службового підроблення, з метою заволодіння майном ПП «УТФ «Україна», з корисливих мотивів, умисно, протиправно, внесла завідомо неправдиві відомості до протоколу загальних зборів власників приватного підприємства «Універсальна торгова фірма «Україна» №3 від 16.09.2016р., зазначивши у ньому неправдиві відомості про присутність власника ПП «УТФ «Україна» ОСОБА_7 під час проведення вказаних зборів, що не відповідало дійсності, оскільки достовірно знала, що ОСОБА_7 відсутня на зборах, не приймає участі у голосуванні та не висловлює свого бажання позитивно голосувати за питання викладені у протоколі зборів.

Згідно вказаного протоколу загальних зборів, ОСОБА_5 одноособово прийнято рішення про: виключення ОСОБА_7 із складу власників підприємства, зменшення статутного капіталу підприємства, звільнення ОСОБА_7 з посади директора ПП «УТФ «Україна», призначення на посаду директора ПП «УТФ «Україна» з 17.09.2016 ОСОБА_5 шляхом переведення із посади головного бухгалтера та перерозподілено частку статутного капіталу відповідно до якого ОСОБА_5 стала власником 100% статутного капіталу підприємства у розмірі 5500,32 грн.

Надалі, продовжуючи свої умисні протиправні дії, пов`язані із вчиненням службового підроблення, ОСОБА_5 власноручно підписала вказаний протокол загальних зборів із завідомо неправдивими відомостями, завірила свій підпис відтиском печатки ПП «УТФ «Україна», до якої мала вільний доступ, надавши таким чином протоколу № 3 від 16.09.2016 статусу офіційного документу, тобто документу, що містить інформацію, яка здатна спричинити наслідки правового характеру.

В подальшому, 21.09.2016 ОСОБА_5 , реалізуючи наміри, направлені на доведення своїх злочинних дій до кінця, перебуваючи в приміщенні державного реєстратора, що по проспекту Володимира Маяковського, 93-Е м.Київ, надала (видала) державному реєстратору Комунального підприємства «Центр сприяння бізнесу міста Києва» ОСОБА_10 складений нею завідомо неправдивий офіційний документ протокол загальних зборів, на підставі якого 23.09.2016 вказаним державним реєстратором внесено зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо зміни керівника юридичної особи, зміну складеного капіталу та виведення ОСОБА_7 із складу засновників (власників) підприємства.

Таким чином, єдиним власником та директором ПП «УТФ «Україна» на підставі підроблених документів стала ОСОБА_5 .

У зв`язку із вищеописаними умисними протиправними діями ОСОБА_5 , пов`язаними незаконним виключенням ОСОБА_7 із числа засновників ПП «УТФ «Україна» та заволодіння часткою власника та засновника ПП «УТФ «Україна» ОСОБА_7 шляхом вчинення правочинів з використанням підроблених документів підприємства, заподіяно велику шкоду ПП «УТФ «Україна» в особі керівника ОСОБА_7 на загальну суму 3 328 500 грн., що у 500 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Своїми умисними діями, які виразились у складанні та видачі службовою особою завідомо неправдивого офіційного документу, та протиправному заволодінні службовою особою майном підприємства, у тому числі частками їх засновника, шляхом вчинення правочинів з використанням службового становища та підроблених документів, що заподіяло велику шкоду, ОСОБА_5 вчинила кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 366 КК України та ч.3 ст.206-2 КК України (в редакції від 01.05.2016 року, станом на момент вчинення).

Окрім цього, ОСОБА_5 обвинувачується у тому, що реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем, в особливо великих розмірах, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, будучи одноосібним власником та директором ПП «УТФ «Україна» всупереч своїх повноважень та використовуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції надала вказівку підлеглим працівникам Підприємства, які не були обізнані про злочинні наміри останньої, щодо вилучення грошових коштів, а саме виручки від реалізації товарів з кас Підприємства та передачі в повному обсязі ОСОБА_5 з метою їх оприбуткування, без мети належного виконання вказаних дій.

Зокрема у період часу з 17.09.2016 по 19.08.2017 ОСОБА_5 будучи одноосібним власником ПП «УТФ «Україна» умисно, з корисливих мотивів, всупереч своїх повноважень, використовуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, заволоділа грошовими коштами ПП «УТФ «Україна» в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, а саме грошовими коштами вищевказаного Підприємства на загальну суму 2 243 990,3 грн., що у 600 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

Тобто обвинувачується у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 5 ст. 191 КК України, заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в особливо великих розмірах.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень категорично заперечила та надала покази про те, що в березні 1999 року ОСОБА_7 відкрила аптеку та запросила її на посаду бухгалтера в аптеці. Згодом ОСОБА_7 поїхала за кордон, а їй залишила чисті аркуші з підписами, але їх не вистачало і тому було видано наказ про призначення ОСОБА_5 на посаду директора з правом підпису. На пропозицію зробити порядок у документах ОСОБА_7 не реагувала. Пізніше ОСОБА_7 вивезла комп`ютер, документи, печатку та касу з трьох аптек, внаслідок чого робота зупинилася і аби врятувати фірму 16.09.2016 року було скликано загальні збори на які було запрошено ОСОБА_7 .. ОСОБА_11 прокричала їй порядок денний, але ОСОБА_7 стукнула дверима та пішла, не підписавши протокол, згідно якого її виключено зі складу власників підприємства, а ОСОБА_5 стала єдиним засновником та власником. 50% статутного капітала ОСОБА_7 забрала у вигляді трьох аптек, зареєструвавши нові договора на організовану нею нову фірму. Грошові кошти (виручку) в установи Банків заносила ОСОБА_12 , а видавала ОСОБА_13 , як бухгалтер. Кошти в банк заносилися цілими сумами. Кошти на заробітну плату бралися з каси та виплачувалися по відомостям. Також велися видаткові касові книги, які зникли. Кошти, які не заносилися у банк, використовувалися на заробітну плату та господарські потреби. Обвинувачена наполягає на тому, що вчинені нею дії були правомірними, єдино можливим способом порятунку фірми, яка занепадала завдяки безгосподарності ОСОБА_7 та жодного умислу на вчинення протиправних дій вона не мала.

Натомість, вина обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.366 та ч.3 ст.206-2 КК України ( в редакції станом на 01.05.2016) доведена наступними, дослідженими у судовому засіданні доказами.

-Показами представника потерпілого ПП «УТФ «Україна»- ОСОБА_7 про те, що з 2004 року вона віддала половину фірми ПП «УТФ «Україна» у власність ОСОБА_5 , яка одночасно стала бухгалтером. У ОСОБА_5 за наказом ОСОБА_7 було право другого підпису, про що було повідомлено банки. На зборах 16.09.2016 року ОСОБА_7 не була присутня, не повідомлялася про їх проведення та у подальшому оскаржувала рішення зборів у суді і всі ті рішення за якими ОСОБА_5 стала директором скасовано. Фактично ОСОБА_5 всупереч статуту, без згоди співвласника, виключила ОСОБА_7 зі складу власників. Жодної компенсації ОСОБА_7 не отримала. На момент виключення ОСОБА_7 з числа власників на рахунку підприємства було близько двох з половиною мільйонів гривень, однак згодом ОСОБА_7 було виявлено значні недостачі. ОСОБА_5 була одноосібним власником, а приблизно через місяць співвласниками стали ОСОБА_14 і ОСОБА_11 .. Кошти до банків спочатку заносила працівниця аптеки, а пізніше було укладено договір з банком про інкасацію.

- Протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 14.03.2017 року, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21.02.2017 року, зафіксовано вилучення оригіналу реєстраційної справи по ПП «УТФ «Україна»», зокрема Статут ПП «УТФ «Україна» (нова редакція) від 13.10.2016 року з додатками, а саме заявою про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу від 17.10.2016р. та рішення № 5 ПП «УТФ «Україна» від 13.10.2016 року про визначення вартості частки майна, що є власністю ПП «УТФ «Україна», збільшення розміру статутного капіталу, про затвердження Статуту Підприємства у новій редакції (том 2 а.с.112-133);

Статут ПП «УТФ «Україна» (нова редакція) від 16.09.2016 року; рішення про примусове виключення зі складу власників «Універсальна торгова фірма «Україна» від 16.09.2016 року, згідно якого ОСОБА_7 виключено із складу засновників ПП «УТФ «Україна»;

Протокол № 3 загальних зборів власників ПП «УТФ «Україна» від 16.09.2016 року, згідно якого вирішено: п.2. Виключити ОСОБА_7 із складу власників підприємства на підставі рішення про примусове виключення зі складу власників від 16.09.2016 року за систематичне та грубе порушення обов`язків власника, завдання збитків підприємству, дестабілізації його роботи та як наслідок зниження ділової репутації підприємства; Цим же рішенням ОСОБА_7 звільнено з посади директора ПП«Універсальна торгова фірма «Україна» та призначено директором ОСОБА_15 шляхом переведення з посади бухгалтера; Вказаний протокол підписано головою зборів ОСОБА_5 та секретарем зборів ОСОБА_11 , що ними не заперечується та в частині підпису ОСОБА_5 доводиться висновком почеркознавчої експертизи №СЕ-19/123-21/4412-ПЧ від 29.06.2021 року(том 4 а.с.164), за змістом якого:

«Підпис в «описі документів, що надаються юридичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної «Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах» в графі «підпис» виконаний ОСОБА_5 .

Рукописний текст в «описі документів, що надаються юридичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної «Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах» в графі «Прізвище ініціали заявника» виконаний ОСОБА_5 .

Підпис в «заяві про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» в графах «підпис» виконані ОСОБА_5 .

Підпис в «Протоколі №3 загальних зборів власників приватного підприємства «Універсальна торгова фірма «Україна» від 16.09.2016 в графі «Голова зборів» виконані ОСОБА_5 .

Підписи в «Рішення про примусове виключення зі складу власників «Універсальна торгова фірма «Україна» від 16.09.2016 в графі «Голова зборів» виконані ОСОБА_5 ».

-Крім того, свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні надала покази про те, що ОСОБА_7 викрала гроші і установчі документи, тому її виключали зі складу засновників, на що вона дуже різко реагувала та не погоджувалася.

-23.09.2016 державним реєстратором ОСОБА_10 на підставі заяви ОСОБА_15 від 21.09.2016 року та поданих нею документів: реєстраційної картки на внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, рішення уповноваженого органу управління про зміну керівника або осіб, що обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, внесено зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо зміни керівника юридичної особи, зміну складеного капіталу та виведення ОСОБА_7 із складу засновників (власників) підприємства (том 2 а.с.141-149).

-В судовому засіданні представник потерпілого ПП «УТФ Україна» ОСОБА_7 , категорично заперечила свою присутність на загальних зборах 16.09.2016 року, якими вирішено виключити її із числа засновників підприємства.

-Згідно змісту статуту ПП «Універсальна торгова фірма «Україна» від 18.06.2004 року (редакція до змін від 16.09.2016) вищим органом Підприємства є загальні збори Власників, які мають право приймати рішення з усіх питань діяльності Підприємства, в тому числі визначення основних напрямків діяльності Підприємства, затвердження його планів та звітів про їх виконання; внесення змін до статуту Підприємства; визначення видів, порядку та термінів внесення, а також оцінка вкладів до статутного капіталу підприємства; призначення та звільнення виконавчого органу (директора) Підприємства; визначення форм контролю за діяльністю директора; прийняття рішень про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб Підприємства; визначення умов оплати праці працівників Підприємства, його філії та представництв, дочірніх підприємств та інше. Згідно п.5.5 Рішення Зборів приймаються лише за згодою всіх Власників(том 4 а.с.216);

Таким чином, вище зазначеними доказами доведено прийняття ОСОБА_5 одноосібного рішення про виключення ОСОБА_7 зі складу засновників підприємства, звільнення її з посади директора та перерозподілу частки статутного капіталу всупереч статуту підприємства, склавши та видавши 16.09.2016 року завідомо неправдивий документ - протокол загальних зборів власників ПП «УТФ «Україна»» №3, про присутність ОСОБА_7 на загальних зборах власників 16.09.2016 року, який став підставою для внесення змін у реєстраційні відомості щодо ПП «УТФ «Україна»».

Зазначене додатково доводиться рішенням Господарського суду Хмельницької області від 16.11.2017 року, яким позов ОСОБА_7 до приватного підприємства "Універсальна торгова фірма "Україна", м. Хмельницький про визнання недійсним рішення загальних зборів приватного підприємства Універсальна торгова фірма "Україна", оформленого протоколом № 3 від 16.09.2016р. задоволено. Визнано недійсним рішення загальних зборів приватного підприємства „Універсальна торгова фірма «Україна», оформлене протоколом № 3 від 16.09.2016 р.(Т2 а.с.226).

Частиною 3 ст. 18 КК України встановлено, що службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Під організаційно-розпорядчими функціями розуміється здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності.

Адміністративно-господарські обов`язки це обов`язки з управління або розпорядження державним, колективним чи приватним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації, забезпечення контролю за цими операціями тощо).

На момент проведення загальних зборів власників ПП «УТФ «Україна» 16.09.2016 року ОСОБА_5 згідно статуту ПП «УТФ «Україна», затвердженого 18.06.2004 року була співвласником підприємства та за змістом п.п.7.1 Статуту мала право брати участь в управлінні підприємством, а отже була службовою особою підприємства.

Згідно з приміткою до статті 358 КК України (в редакції станом на час вчинення злочину) під офіційним документом у цій статті та статтях 357 і 366 цього кодексу слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи - докази у правозастосовчій діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв`язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.

Тому, при встановленні ознак офіційного документа як предмета злочину слід керуватися такими критеріями: документ має бути складено, видано чи посвідчено відповідною особою в межах її компетенції за визначеною законом формою та з належними реквізитами; зафіксована в такому документі інформація повинна мати юридично значущий характер - підтверджені чи засвідчені нею конкретні події, явища або факти мають спричиняти чи бути здатними спричинити наслідки правового характеру у вигляді виникнення (реалізації), зміни або припинення певних прав та/або обов`язків.

Дослідивши в судовому засіданні докази кримінального провадження, зокрема протокол загальних зборів власників ПП «УТФ «Україна» №3 від 16.09.2016 року, суд дійшов висновку про те, що вказаний документ є офіційним, оскільки відповідає вимогам, встановленим у примітці до ст. 358 КК України.

Доводи сторони захисту про те, що мотивом вчинених дій, які частково не заперечуються обвинуваченою, зокрема щодо відсутності згоди ОСОБА_7 на виключення її з числа засновників підприємства та одноособового підписання протоколу зборів засновників № 3 самою ОСОБА_5 , були позитивні наміри врятувати Підприємство, є лише спробою уникнути відповідальності, оскільки усі подальші її дії свідчать саме про намір заволодіти цим підприємством, зокрема це і рішення зборів №5 ПП «УТФ «Україна» від 13.10.2016 року та внесення змін до Статуту у зв`язку з ним, подальший перерозподіл часток згідно витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб від 31.08.2017 р.(т.4 а.с.34) та відсутність будь-яких доказів того, що причиною дій ОСОБА_5 була протиправна та безгосподарна поведінка ОСОБА_7 .

При цьому, органом досудового розслідування вказане кваліфіковано за ч.2 ст.366 КК України, як складання та видача службовою особою завідомо неправдивого офіційного документу, що спричинило тяжкі наслідки.

Суд не погоджується з такою кваліфікацією, виходячи з того, що наслідком складання і видачі службовою особою неправдивого офіційного документа з використанням підроблених документів підприємства стало фактичне заволодіння ОСОБА_5 , як службовою особою з використанням службового становища майном підприємства у тому числі частками їх засновника, що заподіяло велику шкоду. Тобто вказані дії були способом вчинення іншого злочину, за ч.3 ст.206-2КК України, в межах якого заподіяно велику шкоду. Таким чином, суд перекваліфіковує дії ОСОБА_5 з ч.2 ст.366 КК України на ч.1 ст.366 КК України (в редакції на момент вчинення 01.05.2016).

Вина обвинуваченої у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.206-2 ч.3 КК України ( в редакції станом на 01.05.2016) крім того доводиться й іншими доказами:

-Показами свідка ОСОБА_16 про те, що у вересні 2016 року ОСОБА_7 прийняла її на посаду бухгалтера та повідомила, що потрібно провести інвентаризацію в аптеці, що розташована на території міської лікарні (місце розташування офісу ПП «УТФ «Україна»), було залучено аудиторів, однак перевірку не вдалося зробити, оскільки ОСОБА_7 усунуто з посади та вона перестала бути співвласником.

-Аналогічні покази про зміну керівництва та не допуск до проведення перевірки надала в судовому засіданні і свідок ОСОБА_17 , аудитор ПАФ «Аудит Поділля».

- Статутом ПП «Універсальна торгова фірма «Україна» від 18.06.2004 року (том 4 а.с.218), п.п.4.2 якого визначено статутний капітал в розмірі 11000,64 (одинадцять тисяч гривень, шістдесят чотири копійки), який розподіляється на частки, пропорційно вкладам власників, розмір яких становить:

ОСОБА_7 -5500,32 грн.

ОСОБА_5 -5500,32 грн.,

п.п.4.1 вказує на те, що майно підприємства становлять основні фонди та оборотні кошти, а також інші цінності і фінансові ресурси, вартість яких відображена в самостійному балансі Підприємства;

-Фінансовим звітом суб`єкта малого підприємництва ПП «УТФ «Україна» (балансом на 30.09.2016 р.),(т.4 а.с.202) який складався керівником ОСОБА_11 та головним бухгалтером ОСОБА_5 , з оригінальною відміткою про подачу до ГУС 08.11.2016 року та долучений до матеріалів кримінального провадження за клопотанням представника потерпілого ОСОБА_18 , у якому, у розділі 1. «Власний капітал»(а.с.202 «а») зазначено суму -6657, що згідно визначення про одиницю виміру (а.с.202) становить 6 657 000 грн..

Зазначена у звіті сума, як і факт подачі такого документу до Головного Управління Статистики стороною захисту не оспорюється;

-Висновком експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи від 03.12.2020 року №830-833/20-22 (том 4 а.с.122) визначено, що частка майна, яка належала ОСОБА_7 у приватному підприємстві «Універсальна торгова фірма «Україна» станом на 30.09.2016 року (19.09.2016) становить 3 328 500,00 грн.

-Допитана у судовому засіданні експерт ОСОБА_19 роз`яснила вказаний висновок на предмет визначення дати 30.09.2016 року, як дату балансу (фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва ПП «УТФ «Україна»), описанного вище, який є основою експертизи та який найближчий до дати визначеної у постанові слідчого про призначення експертизи (19.06.2016). Зокрема, на 10-11 сторінці експертизи (а.с.126»а»-127 том4) вказано:

«Визначення суми, що підлягає виплаті учаснику, який виходить з товариства, проводиться із вартості всього майна, належного товариству (основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення тощо), з урахуванням майнових зобов`язань. Тобто, виплатити слід частину чистих активів товариства. Чисті активи - це активи підприємства за вирахуванням його зобов`язань. Їх розмір відповідає власному капіталу товариства (рядок 1495 Балансу). Суму чистих активів визначають на підставі балансу, складеного на дату виходу учасника. Розрахувати суму, належну до виплати учаснику, який виходить потрібно: Сума виплати учаснику = вартості власного капіталу х % в статутному капіталі.

Сума виплати частки ОСОБА_7 =6657х50%=3328,5 тис.грн.

Судом не беруться до уваги зауваження захисника ОСОБА_6 щодо вказаного висновку з огляду не те, що він є вичерпним, повним та достатнім для формулювання відповіді на поставлене питання. Посилання на використанні експертами методи та посилання на Статут ПП «Універсальна торгова фірма «Україна» містяться на 7-му аркуші висновку (а.с.125 том.4).

П.п.10.2 Статуту ПП «Універсальна торгова фірма «Україна» від 18.06.2004 року визначено, що Власник, який виходить із підприємства, має одержати вартість частини підприємства, пропорційну його частці у статутному капіталі Підприємства. При цьому вартість підприємства визначається як сума вартості належних підприємству матеріальних та нематеріальних активів.

Визначення вартості Підприємства повинно проводитися спеціалізованою експертною організацією, яка має відповідний дозвіл (ліцензію) на встановлення ціни (ринкової вартості).

Зазначене повністю узгоджується із підходом експертів щодо визначення частки майна підприємства, хоча і не є первинним критерієм для виконання завдань кримінального провадження.

При цьому, Статут ПП «Універсальна торгова фірма «Україна» від 16.09.2016 року затверджено на підставі завідомо неправдивого офіційного документу (протоколу загальних зборів власників ПП «Універсальна торгова фірма «Україна» №3), відтак є недопустимим доказом у справі, а тому не взяття до уваги експертом змісту вказаного документу є правильним.

Окрім наведенного, суд звертає увагу на те, що п.п.2.2 розділу ІІІ Науково мотодичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України08.10.1998 року №53/5(в редакції станом на момент проведення експертизи), серед можливих питань для вирішення економічної експертизи зазначено: «Чи підтверджується документально сума внеску до статутного фонду (найменування організації або учасника) та розрахунок розміру частини майна, що підлягає поверненню особі, яка вибула зі складу засновників (зазначається дата виходу). З огляду на те, що експертами фактично перевірялась повнота та правильність заповнення реквізитів документів, відповідність записів в документах вимогам нормативних актів, співставлялися дані взаємопов`язаних документів суд дійшов висновку про те, що завдання економічної експертизи виконано в межах компетенції експертів.

Питання про суму збитків спричинених ОСОБА_7 незаконним виключенням з числа засновнків є похідним від питання про вартість частки майна ПП «УТФ «Україна», оскільки саме цю суму орган досудового розслідування інкримінує, як збитки. З огляду на таке, твердження захисту про те, що вирішення питань щодо документальної обґрунтованості збитків показникам фінансової звідності підприємства не належить до завдань економічної експертизи не впливають на оцінку встановлених судом обставин.

Усі інші твердження захисника щодо неправильного обрахунку експертами сум заподіяних збитків не має значення для вирішення справи, оскільки збитки визначені з урахуванням ст.625 ЦК України не є предметом обвинувачення.

Приміткою до статті 206-2(в редакції станом на 01.05.2016 року) зазначено, що матеріальна шкода вважається великою, якщо вона у п`ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Неоподатковуваний мінімум доходів громадян, вказаний в диспозиції норм для настання адміністративної і кримінальної відповідальності, встановлюється не в розмірі 17 грн, а на рівні податкової соціальної пільги - 1/2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня поточного року (відповідно до п. 5 р. XX Податкового кодексу), що у 2016 році складало 689 грн.

Таким чином, 500х689=344 500грн., а відтак шкода в розмірі 3 328 500грн. є великою.

Також, не заслуговують на увагу заперечення захисника щодо призначення експертизи в межах кримінального провадження відомості про яке зареєстровано за ч.1 ст.366 КК України, оскільки питання поставлене пред експертами є похідним від об`єктивної сторони злочину за ч.1 ст.366 КК України та є перевіркою наслідків вчиненої протиправної дії. Сама експертиза призначена та проведена в межах зареєстрованого кримінального провадження № 12016240010006027 у якому 18.06.2021 року постановою заступника начальника відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Хмельницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області капітана поліції ОСОБА_20 змінено кваліфікацію кримінальних правопорушень з ч.1 ст. 366, ст.356, ч.4 ст.191 КК України на ч.2 ст.366, ч.3 ст.206-2, ст.356, ч.4 ст.191 КК України. У подальшому, постановою прокурора від 21.07.2021 року правову кваліфікацію змінено на ч.5 ст.191, ч.3 ст.206-2, ч.2 ст.366, ст.356 КК України та 22.07.2021 року виділено з матеріалів кримінального провадження № 12016240010006027 матеріали досудового розслідування за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України.

Крім того, як уже встановлено судом, заволодіння часткою майна підприємства відбулося способом складання та видачі службовою особою завідомо неправдивого офіційного документа, а тому визначення вартості частки у майні підприємства в межах кримінального провадження, зареєстрованого за ч.1 ст.366 КК України є правомірним.

За змістом статті 66 Господарського Кодексу України (редакція від 01.08.2016, станом на момент вчинення злочину) майно підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства. Джерелами формування майна підприємства, в тому числі, є грошові та матеріальні внески засновників.

Сукупний аналіз зазначеного свідчить про те, що заволодіння часткою власника та засновника ПП «УТФ «Україна» фактично є заволодінням майном підприємства.

Щодо зауважень про недопустимість доказів здобутих представниками потерпілих суд звертає увагу на те, що за змістом статті 93 КПК України сторона захисту та потерпілий нарівні зі стороною обвинувачення наділені правом на збирання доказів шляхом витребування їх від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб (сторона захисту та потерпілий може витребувати лише копії документів), а також здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів. При цьому, чинним КПК України не визначено у який спосіб вказані докази долучаються до кримінального провадження, а відтак доручення їх заявою представника потерпілого вимогам закону не суперечить. Питання належності таких доказів вирішено позитивно, в ході їх детальної оцінки(вище).

У цьому є контексті прокурором надано та досліджено у судовому засіданні, як доказ протокол огляду місця від 18.08.2017 року та додаток до нього-фотознімки, якими зафіксовано предмет огляду, а саме автомобіль марки «Fiat» «Темпр» червоного кольору на якому наявні номерні знаки д.н.з. НОМЕР_1 , який знаходиться в дворі Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області, що за адресою м. Хмельницький, вул. Пушкіна, 15. Під час огляду вилучено касовий апарат «Марія-301» МТМ з пломбою на корпусі з написом «ГА 158040» та пломбою №2, « ГА 158041»; касовий апарат №2 аналогічної марки з пломбою №1, «ГА158054» та пломба №2 «ГА 158055»; касовий апарат №3 аналогічної назви із пломбою №1 «ГА 158038» та пломбою №2 «ГА158039»; модем до касового апарату «МТМ 01» заводський номер МВ0000015197; модем №2 аналогічна модель, заводський номер МВ 0000015523 та один блок живлення до касового апарату серії МА 11400 36 142; системний блок №1 з надписом «Vento» серійний номер MVN 12128206, системний блок №2 з надписом «Vento» серійний номер MVN 13044024, системний блок №3 з надписом «Vento» серійний номер MVN 13043950.

Висновком експерта №82кт від 06.12.2017 встановлено наявність на жорстких дисках наданих на дослідження системних блоків, програми «Скарб», яка містить інформацію про обіг товарів в аптечній мережі. У подальшому арешт на вказане майно скасовано та передано представнику потерпілого ПП «УТФ «Україна»(т.2 а.с.66), а отже частина документів бухгалтерського обліку в електронному вигляді перебувала на момент досудового розслідування у володінні представника потерпілого.

На доведення вини ОСОБА_5 у вчиненні злочину за ч.5 статті 191 КК України орган досудового розслідування вказав наступне.

У період часу з 17.09.2016 по 19.10.2016, перебуваючи у м. Хмельницький, точний час та місце в ході досудового розслідування не встановлено, діючи умисно, з метою особистого незаконного збагачення та отримання неправомірної вигоди для себе, переслідуючи корисливий мотив, отримавши після вилучення працівниками з кас Підприємства грошові кошти, а саме виручки від реалізації товарів на загальну суму 2 953 773,39 грн., всупереч п.2.6. «Положення про ведення касових операцій у національній валюті» затвердженого постановою правління Національного банку України №637 від 15.12.2004, особисто, а також надавши вказівку прибиральнику Підприємства ОСОБА_12 , яка не була обізнана про злочинний намір останньої щодо заволодіння грошовими коштами Підприємства, здали до банківської установи АТ «Укрсиббанк» на розрахунковий рахунок Підприємства № НОМЕР_2 грошові кошти не у повному обсязі, а саме 2 757 889,91 грн. при цьому залишивши при собі частину вказаних коштів в сумі 195 883,48 грн.

Внаслідок вказаних протиправних дій ОСОБА_5 зловживаючи своїм службовим становищем заволоділа грошовими коштами ПП «УТФ «Україна» у вигляді готівки, на загальну суму 195 883,48 грн. та в подальшому розпорядилась вказаними коштами на власний розсуд, спричинивши при цьому Підприємству майнової шкоди на вказану суму.

В подальшому, ОСОБА_5 продовжуючи свої злочинні дії спрямовані на заволодіння чужого майна шляхом зловживання своїм службовим становищем, в особливо великих розмірах, будучи одноосібним власником ПП «УТФ «Україна» у період часу з 20.10.2016 по 31.10.2016, перебуваючи у м. Хмельницький, точний час та місце в ході досудового розслідування не встановлено, діючи з єдиним умислом з метою особистого незаконного збагачення, переслідуючи корисливий мотив, отримавши після вилучення працівниками з кас Підприємства виручку від реалізації товарів, а саме грошові кошти на загальну суму 803 174,78 грн., всупереч п.2.6. «Положення про ведення касових операцій у національній валюті» затвердженого постановою правління Національного банку України №637 від 15.12.2004, надала вказівку прибиральнику Підприємства ОСОБА_12 , яка не була обізнана про злочинний намір ОСОБА_5 щодо заволодіння грошовими коштами Підприємства, та передала ОСОБА_12 грошові кошти, а саме частину виручки від реалізації товарів на загальну суму 55 672,76 грн. з метою їх здачі до банківської установи АТ «Укрсиббанк» на розрахунковий рахунок Підприємства № НОМЕР_2 , які ОСОБА_12 здала на вказаний розрахунковий рахунок Підприємства, при цьому залишивши при собі частину вказаних коштів в сумі 747 502,02 грн.

Внаслідок вказаних протиправних дій ОСОБА_5 зловживаючи своїм службовим становищем заволоділа грошовими коштами ПП «УТФ «Україна» у вигляді готівки на загальну суму 747 502,02 грн. та в подальшому розпорядилась на власний розсуд, спричинивши при цьому філії Підприємству майнової шкоди на вказану суму.

Разом з тим, ОСОБА_5 у період часу з 01.11.2016 по 30.11.2016, перебуваючи у м. Хмельницький, точний час та місце в ході досудового розслідування не встановлено, отримавши після вилучення працівниками з кас Підприємства виручку від реалізації товарів, а саме грошові кошти на загальну суму 2 366 457,03 грн., надала вказівку прибиральнику Підприємства ОСОБА_12 та передала грошові кошти, а саме виручку від реалізації товарів на загальну суму 2 648 504,85 грн. з метою їх здачі до банківської установи АТ «Укрсиббанк» на розрахунковий рахунок Підприємства № НОМЕР_2 , які ОСОБА_12 здала на вказаний розрахунковий рахунок Підприємства.

В подальшому, ОСОБА_5 продовжуючи свої злочинні дії спрямовані на заволодіння чужого майна шляхом зловживання своїм службовим становищем, в особливо великих розмірах, будучи одноосібним власником ПП «УТФ «Україна» у період часу з 01.12.2016 по 31.12.2016, перебуваючи у м.Хмельницький, точний час та місце в ході досудового розслідування не встановлено, діючи з єдиним умислом з метою особистого незаконного збагачення, переслідуючи корисливий мотив, отримавши після вилучення працівниками з кас Підприємства виручку від реалізації товарів, а саме грошові кошти на загальну суму 3 209 886,95 грн., всупереч п.2.6. «Положення про ведення касових операцій у національній валюті» затвердженого постановою правління Національного банку України №637 від 15.12.2004, надала вказівку прибиральнику Підприємства ОСОБА_12 , яка не була обізнана про злочинний намір ОСОБА_5 щодо заволодіння грошовими коштами Підприємства, та передала грошові кошти, а саме частину виручки від реалізації товарів на загальну суму 2 937 051,51 грн. з метою їх здачі до банківської установи АТ «Укрсиббанк» на розрахунковий рахунок Підприємства № НОМЕР_2 , які ОСОБА_12 здала на вказаний розрахунковий рахунок Підприємства, при цьому ОСОБА_5 залишила при собі частину вказаних коштів в сумі 272 835,44 грн.

Внаслідок вказаних протиправних дій ОСОБА_5 зловживаючи своїм службовим становищем заволоділа грошовими коштами ПП «УТФ «Україна» у вигляді готівки на загальну суму 272 835,44 грн. та в подальшому розпорядилась на власний розсуд, спричинивши при цьому філії Підприємству майнової шкоди на вказану суму.

В подальшому, ОСОБА_5 продовжуючи свої злочинні дії спрямовані на заволодіння чужого майна шляхом зловживання своїм службовим становищем, в особливо великих розмірах, будучи одноосібним власником ПП «УТФ «Україна» у період часу з 01.01.2017 по 31.01.2017, перебуваючи у м.Хмельницький, точний час та місце в ході досудового розслідування не встановлено, діючи з єдиним умислом з метою особистого незаконного збагачення, переслідуючи корисливий мотив, отримавши після вилучення працівниками з кас Підприємства виручку від реалізації товарів, а саме грошові кошти на загальну суму 2 418 932,77 грн., всупереч п.2.6. «Положення про ведення касових операцій у національній валюті» затвердженого постановою правління Національного банку України №637 від 15.12.2004, надала вказівку прибиральнику Підприємства ОСОБА_12 , яка не була обізнана про злочинний намір ОСОБА_5 щодо заволодіння грошовими коштами Підприємства, та передала грошові кошти, а саме частину виручки від реалізації товарів на загальну суму 2 324 628,73 грн. з метою їх здачі до банківської установи АТ «Укрсиббанк» на розрахунковий рахунок Підприємства № НОМЕР_2 , які ОСОБА_12 здала на вказаний розрахунковий рахунок Підприємства, при цьому ОСОБА_5 залишила при собі частину вказаних коштів в сумі 94 304,04 грн.

Внаслідок вказаних протиправних дій ОСОБА_5 зловживаючи своїм службовим становищем заволоділа грошовими коштами ПП «УТФ «Україна» у вигляді готівки на загальну суму 94 304,04 грн. та в подальшому розпорядилась на власний розсуд, спричинивши при цьому філії Підприємству майнової шкоди на вказану суму.

В подальшому, ОСОБА_5 продовжуючи свої злочинні дії спрямовані на заволодіння чужого майна шляхом зловживання своїм службовим становищем, в особливо великих розмірах, будучи одноосібним власником ПП «УТФ «Україна» у період часу з 01.02.2017 по 28.02.2017, перебуваючи у м.Хмельницький, точний час та місце в ході досудового розслідування не встановлено, діючи з єдиним умислом з метою особистого незаконного збагачення, переслідуючи корисливий мотив, отримавши після вилучення працівниками з кас Підприємства виручку від реалізації товарів, а саме грошові кошти на загальну суму 2 228 258,08 грн., всупереч п.2.6. «Положення про ведення касових операцій у національній валюті» затвердженого постановою правління Національного банку України №637 від 15.12.2004, надала вказівку прибиральнику Підприємства ОСОБА_12 , яка не була обізнана про злочинний намір ОСОБА_5 щодо заволодіння грошовими коштами Підприємства, та передала грошові кошти, а саме частину виручки від реалізації товарів на загальну суму 2 104 656,36 грн. з метою їх здачі до банківської установи АТ «Укрсиббанк» на розрахунковий рахунок Підприємства № НОМЕР_2 , які ОСОБА_12 здала на вказаний розрахунковий рахунок Підприємства, при цьому ОСОБА_5 залишила при собі частину вказаних коштів в сумі 123 601,72 грн.

Внаслідок вказаних протиправних дій ОСОБА_5 зловживаючи своїм службовим становищем заволоділа грошовими коштами ПП «УТФ «Україна» у вигляді готівки на загальну суму 123 601,72 грн. та в подальшому розпорядилась на власний розсуд, спричинивши при цьому філії Підприємству майнової шкоди на вказану суму.

В подальшому, ОСОБА_5 продовжуючи свої злочинні дії спрямовані на заволодіння чужого майна шляхом зловживання своїм службовим становищем, в особливо великих розмірах, будучи одноосібним власником ПП «УТФ «Україна» у період часу з 01.03.2017 по 31.03.2017, перебуваючи у м.Хмельницький, точний час та місце в ході досудового розслідування не встановлено, діючи з єдиним умислом з метою особистого незаконного збагачення, переслідуючи корисливий мотив, отримавши після вилучення працівниками з кас Підприємства виручку від реалізації товарів, а саме грошові кошти на загальну суму 1 698 776,29 грн., всупереч п.2.6. «Положення про ведення касових операцій у національній валюті» затвердженого постановою правління Національного банку України №637 від 15.12.2004, надала вказівку прибиральнику Підприємства ОСОБА_12 , яка не була обізнана про злочинний намір ОСОБА_5 щодо заволодіння грошовими коштами Підприємства, та передала грошові кошти, а саме частину виручки від реалізації товарів на загальну суму 1 612 113,54 грн. з метою їх здачі до банківської установи АТ «Укрсиббанк» на розрахунковий рахунок Підприємства № НОМЕР_2 , які ОСОБА_12 здала на вказаний розрахунковий рахунок Підприємства, при цьому ОСОБА_5 залишила при собі частину вказаних коштів в сумі 86 662,75 грн.

Внаслідок вказаних протиправних дій ОСОБА_5 зловживаючи своїм службовим становищем заволоділа грошовими коштами ПП «УТФ «Україна» у вигляді готівки на загальну суму 86 662,75 грн. та в подальшому розпорядилась на власний розсуд, спричинивши при цьому філії Підприємству майнової шкоди на вказану суму.

В подальшому, ОСОБА_5 продовжуючи свої злочинні дії спрямовані на заволодіння чужого майна шляхом зловживання своїм службовим становищем, в особливо великих розмірах, будучи одноосібним власником ПП «УТФ «Україна» у період часу з 01.04.2017 по 30.04.2017, перебуваючи у м.Хмельницький, точний час та місце в ході досудового розслідування не встановлено, діючи з єдиним умислом з метою особистого незаконного збагачення, переслідуючи корисливий мотив, отримавши після вилучення працівниками з кас Підприємства виручку від реалізації товарів, а саме грошові кошти на загальну суму 1 361 614,20 грн., всупереч п.2.6. «Положення про ведення касових операцій у національній валюті» затвердженого постановою правління Національного банку України №637 від 15.12.2004, надала вказівку прибиральнику Підприємства ОСОБА_12 , яка не була обізнана про злочинний намір ОСОБА_5 щодо заволодіння грошовими коштами Підприємства, та передала грошові кошти, а саме частину виручки від реалізації товарів на загальну суму 1 199 139,14 грн. з метою їх здачі до банківської установи АТ «Укрсиббанк» на розрахунковий рахунок Підприємства № НОМЕР_2 , які ОСОБА_12 здала на вказаний розрахунковий рахунок Підприємства, при цьому ОСОБА_5 залишила при собі частину вказаних коштів в сумі 162 475,06 грн.

Внаслідок вказаних протиправних дій ОСОБА_5 зловживаючи своїм службовим становищем заволоділа грошовими коштами ПП «УТФ «Україна» у вигляді готівки на загальну суму 162 475,06 грн. та в подальшому розпорядилась на власний розсуд, спричинивши при цьому філії Підприємству майнової шкоди на вказану суму.

В подальшому, ОСОБА_5 продовжуючи свої злочинні дії спрямовані на заволодіння чужого майна шляхом зловживання своїм службовим становищем, в особливо великих розмірах, будучи одноосібним власником ПП «УТФ «Україна» у період часу з 01.05.2017 по 31.05.2017, перебуваючи у м.Хмельницький, точний час та місце в ході досудового розслідування не встановлено, діючи з єдиним умислом з метою особистого незаконного збагачення, переслідуючи корисливий мотив, отримавши після вилучення працівниками з кас Підприємства виручку від реалізації товарів, а саме грошові кошти на загальну суму 1 341 576,44 грн., всупереч п.2.6. «Положення про ведення касових операцій у національній валюті» затвердженого постановою правління Національного банку України №637 від 15.12.2004, надала вказівку прибиральнику Підприємства ОСОБА_12 , яка не була обізнана про злочинний намір ОСОБА_5 щодо заволодіння грошовими коштами Підприємства, та передала грошові кошти, а саме частину виручки від реалізації товарів на загальну суму 1 032 904,21 грн. з метою їх здачі до банківської установи АТ «Укрсиббанк» на розрахунковий рахунок Підприємства № НОМЕР_2 , які ОСОБА_12 здала на вказаний розрахунковий рахунок Підприємства, при цьому ОСОБА_5 залишила при собі частину вказаних коштів в сумі 308 672,23 грн.

Внаслідок вказаних протиправних дій ОСОБА_5 зловживаючи своїм службовим становищем заволоділа грошовими коштами ПП «УТФ «Україна» у вигляді готівки на загальну суму 308 672,23 грн. та в подальшому розпорядилась на власний розсуд, спричинивши при цьому філії Підприємству майнової шкоди на вказану суму.

В подальшому, ОСОБА_5 продовжуючи свої злочинні дії спрямовані на заволодіння чужого майна шляхом зловживання своїм службовим становищем, в особливо великих розмірах, будучи одноосібним власником ПП «УТФ «Україна» у період часу з 01.06.2017 по 30.06.2017, перебуваючи у м.Хмельницький, точний час та місце в ході досудового розслідування не встановлено, діючи з єдиним умислом з метою особистого незаконного збагачення, переслідуючи корисливий мотив, отримавши після вилучення працівниками з кас Підприємства виручку від реалізації товарів, а саме грошові кошти на загальну суму 1 229 419,81 грн., всупереч п.2.6. «Положення про ведення касових операцій у національній валюті» затвердженого постановою правління Національного банку України №637 від 15.12.2004, надала вказівку прибиральнику Підприємства ОСОБА_12 , яка не була обізнана про злочинний намір ОСОБА_5 щодо заволодіння грошовими коштами Підприємства, та передала грошові кошти, а саме частину виручки від реалізації товарів на загальну суму 1 057 956,91 грн. з метою їх здачі до банківської установи АТ «Укрсиббанк» на розрахунковий рахунок Підприємства № НОМЕР_2 , які ОСОБА_12 здала на вказаний розрахунковий рахунок Підприємства, при цьому ОСОБА_5 залишила при собі частину вказаних коштів в сумі 171 462,90 грн.

Внаслідок вказаних протиправних дій ОСОБА_5 зловживаючи своїм службовим становищем заволоділа грошовими коштами ПП «УТФ «Україна» у вигляді готівки на загальну суму 171 462,90 грн. та в подальшому розпорядилась на власний розсуд, спричинивши при цьому філії Підприємству майнової шкоди на вказану суму.

В подальшому, ОСОБА_5 продовжуючи свої злочинні дії спрямовані на заволодіння чужого майна шляхом зловживання своїм службовим становищем, в особливо великих розмірах, будучи одноосібним власником ПП «УТФ «Україна» у період часу з 01.07.2017 по 31.07.2017, перебуваючи у м.Хмельницький, точний час та місце в ході досудового розслідування не встановлено, діючи з єдиним умислом з метою особистого незаконного збагачення, переслідуючи корисливий мотив, отримавши після вилучення працівниками з кас Підприємства виручку від реалізації товарів, а саме грошові кошти на загальну суму 1 252 410,75 грн., всупереч п.2.6. «Положення про ведення касових операцій у національній валюті» затвердженого постановою правління Національного банку України №637 від 15.12.2004, надала вказівку прибиральнику Підприємства ОСОБА_12 , яка не була обізнана про злочинний намір ОСОБА_5 щодо заволодіння грошовими коштами Підприємства, та передала грошові кошти, а саме частину виручки від реалізації товарів на загальну суму 1 043 643,42 грн. з метою їх здачі до банківської установи АТ «Укрсиббанк» на розрахунковий рахунок Підприємства № НОМЕР_2 , які ОСОБА_12 здала на вказаний розрахунковий рахунок Підприємства, при цьому ОСОБА_5 залишила при собі частину вказаних коштів в сумі 208 767,33 грн.

Внаслідок вказаних протиправних дій ОСОБА_5 зловживаючи своїм службовим становищем заволоділа грошовими коштами ПП «УТФ «Україна» у вигляді готівки на загальну суму 208 767,33 грн. та в подальшому розпорядилась на власний розсуд, спричинивши при цьому філії Підприємству майнової шкоди на вказану суму.

В подальшому, ОСОБА_5 продовжуючи свої злочинні дії спрямовані на заволодіння чужого майна шляхом зловживання своїм службовим становищем, в особливо великих розмірах, будучи одноосібним власником ПП «УТФ «Україна» у період часу з 01.08.2017 по 19.08.2017, перебуваючи у м.Хмельницький, точний час та місце в ході досудового розслідування не встановлено, діючи з єдиним умислом з метою особистого незаконного збагачення, переслідуючи корисливий мотив, отримавши після вилучення працівниками з кас Підприємства виручку від реалізації товарів, а саме грошові кошти на загальну суму 627 366,77 грн., всупереч п.2.6. «Положення про ведення касових операцій у національній валюті» затвердженого постановою правління Національного банку України №637 від 15.12.2004, надала вказівку ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , які не були обізнані про злочинний намір ОСОБА_5 щодо заволодіння грошовими коштами Підприємства, та передала грошові кошти, а саме частину виручки від реалізації товарів на загальну суму 473 495,62 грн. з метою їх здачі до банківської установи АТ «Укрсиббанк» на розрахунковий рахунок Підприємства № НОМЕР_2 , які ОСОБА_12 та ОСОБА_13 здали на вказаний розрахунковий рахунок Підприємства, при цьому ОСОБА_5 залишила при собі частину вказаних коштів в сумі 153 871,15 грн.

Внаслідок вказаних протиправних дій ОСОБА_5 зловживаючи своїм службовим становищем заволоділа грошовими коштами ПП «УТФ «Україна» у вигляді готівки на загальну суму 153 871,15 грн. та в подальшому розпорядилась на власний розсуд, спричинивши при цьому філії Підприємству майнової шкоди на вказану суму.

На доведення вказаних обставин прокурором представлено:

-висновок експерта №1442/19/355-356/20-22 від 20.03.2020 року за змістом якого встановлено, що документально не підтверджується сума, відображена у Звіті про фактичні результати управлінському персоналу ПП «Універсальна торгова фірма «Україна» від 23.05.2019 року за період часу з 17.09.2016 по 19.10.2016 в частині незданої виручки до установ банків від реалізації товарів підприємства, що стосується заподіяння майнової шкоди на загальну суму 226 817,90 гривень, а підтверджується в сумі 195 883,48 гривень. В результаті дослідження представлених слідством документів встановлено, що документально не підтверджується сума, відображена у Звіті про фактичні результати управлінському персоналу ПП «Універсальна торгова фірма «Україна» від 23.05.2019 року за період часу з 20.10.2016 по 19.08.2017 в частині незданої виручки до установ банків від реалізації товарів підприємства, що стосується заподіяння майнової шкоди на загальну суму 2 150 141, 63 гривень, а підтверджується в сумі 2 048 106,82 гривень.

Вказаний висновок складено на підставі співставлення інформації у звіті про фактичні результати управлінському персоналу ПП «Універсальна торгова фірма Україна»» від 23.05.2019 року сформованим приватною аудиторською фірмою «Експрес-Аудит» за період часу з 17.09.2016 року по 19.10.2016 року та з 20.10.2016 року по 19.08.2017 року, та банківських виписок за ті ж періоди, долучені до матеріалів кримінального провадження представником потерпілого ОСОБА_7 ..

Вказаний висновок не може бути взято до уваги судом з огляду на таке.

Вчинення злочину, передбаченого ч.5 ст. 191 КК, у тому числі, полягає у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем і має місце тоді, коли службова особа незаконно обертає чуже майно на свою користь чи користь третіх осіб, використовуючи при цьому своє службове становище. Його особливістю є те, що, на відміну від привласнення чи розтрати, предметом заволодіння чужим майном шляхом службового зловживання може бути і майно, яке безпосередньо не було ввірене винному чи не перебувало в його віданні. У зазначений спосіб винний може заволодівати майном, яким у силу своєї посади правомочний управляти чи розпоряджатися через інших осіб. Тобто він має певні владні повноваження щодо впливу на осіб, яким це майно ввірено чи у віданні яких воно перебуває.

У будь-якому випадку виходячи з змісту ст. 191 КК, заволодіння чужим майном вчиняється із користі і заподіює потерпілому збитки, які є реальними.

Обвинувачення, яке пред`явлено ОСОБА_5 за ч.5 ст.191 КК України ґрунтується на тому, що вона, будучи одноосібним власником і директором ПП «УТФ «Україна» надала вказівку підлеглим працівникам Підприємства, які не були обізнані про злочині наміри останньої, щодо вилучення грошових коштів, а саме виручки від реалізації товарів з кас Підприємства та передачі в повному обсязі ОСОБА_5 з метою їх оприбуткування, без мети належного виконання дій.

Покази допитиних у судовому засіданні свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_23 спростовують вказані доводи обвинувачення, зокрема:

-Свідок ОСОБА_12 надала покази про те, що будучи працівником аптеки «Арніка», приблизно з 2000 до 2017 року з-поміж інших обов`язків щоденно, крім святкових, заносила готівку (виручку) до «Укрсиббанк» та «Укрексімбанк». Вказане робила за вказівкою ОСОБА_5 і кошти надавала вона, іноді носила кошти на прохання ОСОБА_7 , коли вона була, а бувало, що кошти надавала ОСОБА_13 , іноді в присутності ОСОБА_5 .. Кошти були запаковані «під резинку», сум не пам`ятає. Був період, що виручку забирали інкасатори, але конкретного часу не пам`ятає.

Тобто свідок не підтвердила того, що кошти для банку їй постійно передавала ОСОБА_5

-Свідок ОСОБА_21 у своїх показах повідомила про те, що у 2016-2017 роках працювала провізором в аптеках. Щоденно здійснювалося вилучення грошей з кас і за вказівкою завідуючої ОСОБА_24 кошти передавалися ОСОБА_5 , але не особисто, а через завідуючу. Вказівку збирати касу давала ОСОБА_25 Пару разів, восени, коли відбулися спори між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , ОСОБА_5 особисто забирала виручку, але більше займалася цими питаннями ОСОБА_25 , як завідуюча аптеки.

-З показів свідка ОСОБА_22 слідує, що кошти з аптеки «Арніка», де вона працювала провізором заносила ОСОБА_26 , пізніше забирали інкасатори, з іншої аптеки носила ОСОБА_27 .. Обставин вилучення ОСОБА_5 грошей з каси у присутності свідка не було.

-Свідок ОСОБА_11 надала покази про те, що восени 2016 року вона була призначена директором ПП «УТФ «Україна». ОСОБА_5 була бухгалтером, з готівкою не працювала і не мала такої можливості.

-Свідок ОСОБА_13 в наданих суду показах підтвердила, що будучи бухгалтером в ПП УТФ «Україна» вела реєстрацію податкових накладних, інкасацію, касову книгу. Кошти, які знімалися з каси перераховувалися нею, все записувалося в касову книгу після чого інкасатори забирали, певний час заносила кошти до банку санітарка, жодних претензій до неї не було. ОСОБА_5 на той час була головним бухгалтером і доступу до готівкових коштів не мала.

- Покази ОСОБА_13 про отримання нею коштів з кас та передачу нею інкасаторам підтвердила в судовому засіданні свідок ОСОБА_23 . Також свідок стверджує, що ОСОБА_5 до коштів не торкалася, це була відповідальність фармацевтів. Коли не було інкасаторів, кошти до банку носила ОСОБА_27 .

Окрім того, банківські виписки, долучені представником потерпілого ОСОБА_7 ( т.4 а.с.87-89) свідчать про те, що у період з 28.09.2016 року по 06.10.2016 року виручка з кас підприємств до банків здавалася особисто ОСОБА_5 , а не ОСОБА_28 , як зазначено в обвинуваченні.

-У витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб від 31.08.2017 року (т.4 а.с.34), який також долучено стороною потерпілого зазначено, що власником ПП «УТФ «Україна» є ОСОБА_5 , ОСОБА_14 і ОСОБА_11 , керівник - ОСОБА_11 з 19.10.2016 року.

Зазначене вказані особи підтвердили і в судовому засіданні, отже твердження про те, що у досліджені періоди ОСОБА_5 вчиняла злочин як одноосібний власник та директор підприємства не доведено.

Аналізуючи зміст звіту про фактичні результати управлінському персоналу ПП «Універсальна торгова фірма Україна»» від 23.05.2019 року сформований приватною аудиторською фірмою «Експрес-Аудит» суд звертає увагу на те, що приміткою до звіту вказано:

Звіт про фактичні результати стосується лише фінансової інформації щодо руху грошових коштів та не поширюється на фінансову звітність ПП «УТФ «Україна» у цілому. Виконані процедури не є аудитом або оглядом. За умов проведення додаткових процедур, аудиту або огляду фінансової звітності згідно з Міжнародними стандартами аудиту або Міжнародними стандартами завдань з огляду нашу увагу могли б привернути інші питання, які ми повідомили б Вам.

У судовому засіданні встановлено, що експертами при складанні висновку №1442/19/355-356/20-22 від 20.03.2020 року досліджено лише виписки з АТ КБ «Приватбанк», АТ «Укрексімбанк», АТ «Укрсиббанк» та інформацію ГУ ДФС у Хмельницькій області по Z-звітах всіх касових апаратів згідно наявних в АІС «Податковий блок» даних за досліджувані періоди, що надійшли на рахунки ПП «Універсальна торгова фірма «Україна» від реалізації товарів підприємства. Повної інвентаризації на Підприємстві, яке налічувало більше двох аптек не було проведено.

Також, суд вважає обґрунтованими твердження сторони захисту про те, що при визначенні збитків заподіяних підприємству органом досудового розслідування не взято до уваги первинні бухгалтерські документи, касові книги, відомості про виплату заробітної плати, а також регістри бухгалтерського обліку з відображенням руху грошових коштів у готівці, які свідчать про задоволення господарських потреб підприємства за рахунок готівкових коштів та відповідно такі документи не були предметом дослідження експертів. При цьому зауважує на тому, що надати такі документи самостійно не могла через їх викрадення. Про те, що заробітна плата на підприємстві виплачувалася готівкою та періодично направлялася ОСОБА_7 на банківську карту остання не заперечує, як і того, що вона знала про передачу виручки з аптек до банків ОСОБА_28 ще у період до досліджуваних подій.

В судовому засіданні експерт ОСОБА_19 пояснила, що для формулювання відповіді на поставлене слідчим питання, досліджених документів було достатньо.

Оцінюючи у сукупності надані докази, суд вважає, що стороною обвинувачення не наведено беззаперечних доказів для доведення поза розумним сумнівом винуватості ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Зокрема, надані докази та покази свідків у судовому засіданні спростовують умисел останньої на заволодіння грошовими коштами та факт такого. Формулювання обвинувачення не відповідає дійсності, питання поставлені перед експертом не відтворюють усього процесу бухгалтерської діяльності на підприємстві, а відтак слідство проведено не повно, а обвинувачення щодо ОСОБА_5 ґрунтується на припущеннях.

Відповідно до положень ст. 62 Конституції України та ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності винуватості особи тлумачаться на її користь.

Згідно зі сталою практикою Верховного Суду, під час оцінки доказів слід керуватися критерієм доведення винуватості поза розумним сумнівом. Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою.

У достовірності факту (винуватості особи) не повинно залишитися розумних сумнівів. Це не означає, що в його достовірності взагалі немає сумнівів, а означає, що всі альтернативні можливості пояснення наданих доказів є надмірно малоймовірними.

За правилами ст. 91 КПК доказуванню у кримінальному провадженні підлягає, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідно до змісту ст. 92 КПК обов`язок доказування покладено на прокурора. Саме сторона обвинувачення повинна доводити винуватість особи поза розумним сумнівом, чого в цьому кримінальному провадженні зроблено не було. Тобто дотримуючись засади змагальності та виконуючи свій професійний обов`язок, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна та безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, що є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин було вчинено, і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про виправдання ОСОБА_5 за ч.5 ст.191 КК України (в редакції станом на 04.08.2017) у відповідності до п.1 ч.1 ст. 373 КПК України, оскільки не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому вона обвинувачується.

Таким чином, здійснивши, у відповідності до ст. 337 КПК України, судовий розгляд лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, в ході якого всебічно, повно та неупереджено з`ясувавши встановлені під час кримінального провадження обставини, перевіривши їх доказами, оцінивши ці докази з точки зору їх достовірності, належності, допустимості, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття процесуального рішення, суд, поза розумним сумнівом, приходить до висновку про доведеність винуватості обвинуваченої ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.366 КК України

(в редакції закону станом на 01.05.2016 року) та ч.3 ст.206-2 КК України(в редакції закону станом на 01.05.2016 року).

Обвинувачена на момент вчинення інкримінованих їй кримінальних правопорушення досягла віку з якого настає кримінальна відповідальність, за повідомленням Комунального некомерційного підприємства «Хмельницький обласний медичний центр психічного здоров`я у лікаря психіатра та лікаря-нарколога на обліку не значиться.

Тому, суд визнає її осудною та відповідальною за скоєне.

Разом з тим, відповідно до змісту ст.12 КК України кримінальне правопорушення за ч.1 ст.366 КК України на момент його вчинення було злочином невеликої тяжкості, станом на момент ухвалення вироку це є нетяжкий злочин та у відповідності з положеннями ч.1 ст.49 КК України строки давності для притягнення особи до кримінальної відповідальності минули та відповідно до ч. 5ст. 74 КК України така особа може бути звільнена від покарання на підставах, передбачених ст. 49 цього Кодексу.

Виходячи з системного аналізу зазначених вище норм кримінального та кримінального процесуального законодавства, звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов`язком суду, воно застосовується у випадках, коли суд не може звільнити особу від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності відповідно до ст. 49 КК України. Тоді суд, за наявності підстав визнає особу винною у вчиненні кримінального правопорушення, виносить обвинувальний вирок і звільняє її від покарання, керуючись відповідною нормою матеріального права та ч.5 ст.74 КК України. Така правова позиція наведена у Постанові Верховного Суду від 09.04.2019 р., справа № 760/18016/15-к.

При обранні обвинуваченій виду та міри покарання за ч.3 ст.206-2 КК України враховуються визначені ст.65 КК України загальні засади призначення покарання, в тому числі ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також положення ч. 2 ст. 50 КК України, згідно якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.

Обвинувачена ОСОБА_5 характеризується посередньо, є особою пенсійного віку, хворіє, раніше не судима.

Обставин, що обтяжують і пом`якшують покарання не встановлено.

За таких обставин по справі, суд приходить до висновку, що покарання у вигляді позбавлення волі на мінімально визначений санкцією статті 206-2 ч.3 КК України строк, є необхідне й достатнє для виправлення обвинуваченої, попередження вчинення нових злочинів.

Крім того, в контексті конкретних обставин справи, при вирішенні питання про можливість виправлення обвинуваченої без відбування покарання враховано її посткримінальну поведінку впродовж тривалого періоду часу після вчинення злочину, який мав місце у 2016 році.

Так, після вчинення злочину обвинувачена вела законослухняний спосіб життя, не ухилялася від суду, не притягувалася до будь-якої відповідальності, компрометуючі дані щодо неї відсутні, що, поряд з викладеними вище даними про її особу (посередню характеристику, вік, стан здоров`я), вказує на можливість її виправлення без ізоляції від суспільства, а тому в даному випадку можливе застосуванняст. 75 ККУкраїни.

Доводи прокурора про необхідність посилення кримінальної відповідальності у зв`язку з тим, що засуджена не визнавала свою вину під час судового розгляду, є неприйнятними. Така позиція засудженої була способом реалізації гарантованого їй ч. 2 ст. 63 Конституції України права на захист, врахування їх для погіршення правового становища особи в будь-який спосіб призводить до нівелювання вказаних законодавчих гарантій та є неприпустимим.

Досліджуючи питання призначення додаткового покарання у вигляді конфіскації майна, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.77 КК України у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням можуть бути призначені додаткові покарання у виді штрафу, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.

Отже, при застосуванні положень ст.75 КК України конфіскація майна як додаткове покарання не може бути призначена. Зазначена позиція також викладена в Ухвалі Верховного суду від 16.08.2018 року справа №183/163/14.

При цьому додаткове покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій та обслуговуванням товарно-матеріальних цінностей, з огляду на суть вчиненого злочину є необхідним і доречним.

Частина 1 статті 128 КПК України зазначає: особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Частина 1 статі 1166 вказує на те, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Даючи оцінку цивільному позову заявленому Приватним підприємством «Універсальна торгова фірма «Україна», суд виходить з того, що обвинувачення за ч.5 ст. 191 КК України не доведено, а відтак до стягнення з обвинуваченої на користь позивача підлягає сума вартості частки майна ОСОБА_7 в ПП «УТФ «Україна» в сумі 3 328 500грн. (три мільйона триста двадцять вісім тисяч п`ятсот гривень).

Вказані кошти згідно аналізу статуту ПП «УТФ «Україна» до виходу власника із підприємства (розділ 10 Статуту затвердженого 18.06.2004 року) є майном (коштами) підприємства (розділ4 вказаного статуту), відтак стягнення їх саме на користь підприємства, яке є потерпілим у кримінальному провадженні, відповідає вимогам закону.

Відповідно до вимог ст. 100 КПК України речові докази: касові апарати із системою живлення, модеми та системні блоки слід залишити ПП «УТФ «Україна».

DVD-R диск серійний номер PSP319RL04233620, який містить інформацію про реєстраційну справу №1_673_000823_58 залишити в матеріалах кримінального провадження;

Оригінал реєстраційної справи №1_673_000823_58 залишити у відділі державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради.

В межах кримінального провадження проведено ряд експертиз, зокрема:

- почеркознавча експертиза, вартістю 1760,80 грн., відповідно до довідки про витрати на проведення експертизи від 14.11.2016 №157П;

- почеркознавча експертиза, вартістю 703,68 грн., відповідно до довідки про витрати на проведення експертизи від 30.11.2016 №175П;

- почеркознавча експертиза, вартістю 1189,76 грн., відповідно до довідки про витрати на проведення експертизи від 24.07.2017 №103П;

- комп`ютерно технічна експертиза, вартістю 1979,20 грн., відповідно до довідки про витрати на проведення експертизи від 06.12.2017 №82кт;

- судово-економічна експертиза, вартістю 10460,16 грн., відповідно до акту здачі-приймання висновку експерта від 03.12.2020 №132;

- почеркознавча експертиза, вартістю 2745,92 грн., відповідно до довідки про витрати на проведення експертизи від 29.06.2021 №СЕ-19/123-21/4412-ПЧ.

Загальна вартість за проведення яких становить 18 839 грн. 52 коп. та підлягає до стягнення обвинуваченої.

При цьому вартість проведення судово-економічної експертизи від 20.03.2020 року в сумі 10460,16 грн., не стягується з ОСОБА_5 , оскільки вказаний висновок представлений доказом обвинувачення за яким особа підлягає виправданню.

Запобіжний захід обвинуваченій не обирався.

Керуючись ст. ст. 128, 100, 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, ч.1ст.49, ч.5 ст.74, ст.75 КК України, ст.1166 ЦК України суд

ухвалив:

ОСОБА_5 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.206-2 КК України ( в редакції станом на 01.05.2016 року) та призначити покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі з позбавлення права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій та обслуговуванням товарно-матеріальних цінностей.

На підставі частини 1 статті 75 КК України ОСОБА_5 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі на 5 років звільнити з випробуванням і встановити їй іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки.

У відповідності до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки:

періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

ОСОБА_5 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.366 КК України ( в редакції станом на 01.05.2016) і на підставі ч. 5 ст. 74 КК України, ч.1 ст. 49 КК України звільнити від покарання у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

На підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження № 12016240010006027 в частині обвинувачення за ч.1 ст.366 КК України закрити у зв`язку із звільненням від кримінальної відповідальності.

ОСОБА_5 визнати невинуватою та виправдати у пред`явленому обвинуваченні за ч.5 ст.191 КК України за відсутністю в її діях події кримінального правопорушення у якому вона обвинувачувалася.

Цивільний позов Приватного підприємства «Універсальна торгова фірма «Україна» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Приватного підприємства «Універсальна торгова фірма «Україна» 3 328 500( три мільйона триста двадцять вісім тисяч п`ятсот ) гривень заподіяної шкоди.

Речові докази: касові апарати з модемами та системою живлення і системні блоки «Марія-301» МТМ з пломбою на корпусі з написом «ГА 158040» та пломбою №2, «ГА 158041» та 5-ма ключами до нього; касовий апарат «Марія-301» з пломбою №1 «ГА158054» та пломба №2 «ГА 158055» та 5-ма ключами до нього; касовий апарат «Марія-301» із пломбою №1 «ГА 158038» та пломбою №2 «ГА158039» та 5-ма ключами до нього; модем до касового апарату «МТМ 01» заводський номер МВ0000015197; модем до касового апарату «МТМ 01», заводський номер МВ 0000015523 та один блок живлення до касового апарату серії МА 11400 36 142; системний блок №1 з надписом «Vento» серійний номер MVN 12128206, системний блок №2 з надписом «Vento» серійний номер MVN 13044024, системний блок №3 з надписом «Vento» серійний номер MVN 13043950 - залишити ПП «УТФ «Україна».

DVD-R диск серійний номер PSP319RL04233620, який містить інформацію про реєстраційну справу №1_673_000823_58 з вмістом: заяви про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу від 21.09.2016 на 6 арк.; протокол №3 загальних зборів власників ПП УТФ «Україна» від 16.09.2016 на 1 арк.; Рішення про примусове виключення зі складу власників УТФ «Україна» від 16.09.2016 на 1 арк.; статутом ПП УТФ «Україна» (Нова редакція) від 16.09.2016 на 7 арк. залишити в матеріалах кримінального провадження;

Оригінал реєстраційної справи №1_673_000823_58- залишити у відділі державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави 18 839 грн.

52 коп. витрат за проведення експертиз.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченій та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя Хмельницького міськрайонного суду

Хмельницької області ОСОБА_1