Постанова

від 02.10.2023 по справі 916/1542/22

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2023 року м. ОдесаСправа № 916/1542/22Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Принцевської Н.М.;

суддів: Діброви Г.І., Ярош А.І.;

(Південно-західний апеляційний господарський суд, м.Одеса, пр-т. Шевченка, 29)

Секретар судового засідання: Соловйова Д.В.;

Представники сторін в судове засідання не з`явились;

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Центренергозбут"

про ухвалення додаткового рішення

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Механічний завод"

на рішення Господарського суду Одеської області від 03.05.2023 року

по справі №916/1542/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центренергозбут"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Механічний завод"

про стягнення 403 073,69 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Центренергозбут" (далі - ТОВ "Центренергозбут") звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Механічний завод" (далі - ТОВ "Механічний завод") заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 403 073, 69 грн., а також судових витрат у розмірі 24 836, 89 грн., які складаються із судового збору у розмірі 4 836, 89 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 03.05.2023 по справі №916/1542/22 позов ТОВ "Центренергозбут" до ТОВ "Механічний завод" про стягнення 484 713, 17 грн. задоволено частково; стягнуто з ТОВ "Механічний завод" на користь ТОВ "Центренергозбут" заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 403 073 (чотириста три тисячі сімдесят три) грн. 69 коп., інфляційні втрати у розмірі 7 387 (сім тисяч триста вісімдесят сім) грн. 14 коп., 3 % річних у розмірі 1 616 (одна тисяча шістсот шістнадцять) грн. 97 коп., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 6 547 (шість тисяч п`ятсот сорок сім) грн. 81 коп., у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ТОВ "Механічний завод" звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило рішення Господарського суду Одеської області від 03.05.2023 по справі скасувати, а позовну заяву ТОВ "Центренергозбут" залишити без розгляду.

Постановою Південн-західного апеляційного господарського суду від 12.09.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Механічний завод" на рішення Господарського суду Одеської області від 03.05.2023 року по справі №916/1542/22 залишено без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 03.05.2023 року по справі №916/1542/22 залишено без змін.

13.09.2023 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Центренергозбут" надійшло клопотання про розподіл судових витрат, згідно з яким заявник просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Механічний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Центренергозбут" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.09.2023 розгляд клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Центренергозбут" про розподіл судових витрат призначено на: 02.10.2023 року о 14-30 год.

В судове засідання представники сторін не з`явились, не повідомивши суд про причини неявки, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином.

Розглянувши доводи заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви ТОВ «Центренергозбут» про ухвалення додаткового рішення у справі №916/1542/22, виходячи з наступного.

Ст.123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами ст.124 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Згідно зі ст.126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч.ч.2, 3 ст.126 ГПК України)

Відповідно до ч.ч. 4, 5 цієї статті Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до п.2 ч.4, ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з ч.5 ст.129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Отже, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою ст.129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись положеннями вищезазначених норм, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123 - 130 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Відтак, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності) та критерію розумності їх розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

Крім того, у ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З урахуванням вищезазначених вимог закону, при визначенні розміру правничої допомоги суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Отже, свобода сторін у визначенні розміру на професійну правничу допомогу не є абсолютною та безумовною.

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.

Тобто, домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин між якими і може розглядатися питання щодо обов`язковості такого зобов`язання.

При цьому вирішуючи питання розподілу судових витрат за надання правової допомоги, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи розумність цих витрат.

З матеріалів даної справи вбачається, що ТОВ «Центренергозбут» до закінчення судових дебатів подано до суду письмову заяву про відшкодування понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн. - вартість наданих адвокатом послуг.

Так, заявником надано до суду Договір про наданння правової допомоги від 22.02.2022, вартість послуг наданих адвокатом складає 2000,00 грн. за одну годину роботи.

Відповідно до п.3.5. Договору вартість послуг Виконавця за представництво інтересів клієнта адвокатом при розгляді справи в судах всіх інстанцій за участь у кожному судовому засіданні становить 2000,00 грн.

Також до матеріалів справи додано Акт виконаних робіт (наданих послуг) від 12.09.2023 до Договору про надання правової допомоги, зігдно якого було надано позивачу правничу допомогу за складання, оформлення та подання відзиву на апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Одеської області від 03.05.2023 у справі №916/1542/22, на яку витрачено 2 год. 30 хв. Загальною вартістю 5000,00 грн.

Крім того, згідно вказаного Акту позивачу було надано професійну правничу допомогу у вигляді представництва інтересів клієнта в Південно-західному апеляційному господарському суді при розгляді апеляційної скарги ТОВ «МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» на рішення Господарського суду Одеської області від 03.05.2023 у справі №916/1542/22, загальною вартістю 2000 грн.

Загальна сума витрат згідно Акту виконаних робіт №24 від 12.09.23 становить 7000,00 грн.

Викладені обставини стали підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Центренергозбут" із заявою про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Проаналізувавши опис робіт, наведений у вказаному вище акті, апеляційний суд вважає, що відображена в ньому інформація про характер наданих адвокатом послуг відповідає документам і інформації, що містяться в матеріалах даної справи, між тим, за переконанням колегії суддів, зазначені у заяві послуги та витрачений на їх надання час, а саме: аналіз апеляційнної скарги, підготовка та відправлення відзиву на апеляційну скаргу не відповідає принципу розумності та не є співмірним з часом, необхідним для фактичного виконання даних завдань для кваліфікованого спеціаліста, яким є адвокат як професіонал в галузі права та обсягом наданих послуг і виконаних робіт.

При цьому підготовка відзиву та заяви про ухвалення додаткового рішення у даній справі не вимагали значного обсягу юридичної і технічної роботи, враховуючи те, що основний обсяг роботи був виконаний під час розгляду справи судом першої інстанції. Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що позиція ТОВ «Центренергозбут» під час розгляду справи не змінювалась.

Отже, витрати у сумі 7000,00 грн. є неспівмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді апеляційної інстанції, затраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат та розумності їх розміру.

Тому, з урахуванням обставин, викладених у заяві про ухвалення додаткового рішення, наданих заявником документів в їх сукупності, загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, принципу співмірності та реальності судових витрат, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування на користь ТОВ «Центренергозбут» за рахунок ТОВ «МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5000,00 грн.

За таких обставин, заява ТОВ «Центренергозбут» про покладення на ТОВ «МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в сумі 7000,00 грн. підлягає частковому задоволенню у сумі 5000,00 грн, в іншій частині заяви слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 123, 124, 126, 129, 169, 221, 244, 281 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Центренергозбут" про розподіл судових витрат по справі №916/1542/22 задоволено частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Механічний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Центренергозбут" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.

В іншій частині заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Центренергозбут" про відшодування витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу по справі №916/1542/22 - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 286 ГПК України.

Повний текст додаткової постанови складено та підписано 03.10.2023 року.

Головуючий Н.М. Принцевська

Судді: Г.І. Діброва

А.І. Ярош