Постанова

від 03.10.2023 по справі 910/9137/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" жовтня 2023 р. Справа№ 910/9137/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шаптали Є.Ю.

суддів: Гончарова С.А.

Тищенко О.В.

без повідомлення сторін

розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства "Лісове господарство" Віньковецької селищної ради

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2023 у справі №910/9137/23 (суддя І.О. Андреїшина, повний текст ухвали складено та підписано 12.06.2023)

за позовом Комунального підприємства "Лісове господарство" Віньковецької селищної ради

до 1) Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України"

2) Хмельницької обласної державної адміністрації (Хмельницької обласної військової адміністрації)

про визнання права постійного користування на земельні ділянки та скасування рішень

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Лісове господарство» Віньковецької селищної ради звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» Хмельницької обласної державної адміністрації (Хмельницької обласної військової адміністрації), в якому просить суд:

- визнати за Комунальним підприємством «Лісове господарство» Віньковецької селищної ради право постійного користування на земельні ділянки за кадастровими номерами: 6820687500:06:009:0004, 6820681500:05:010:0021, 6820685000:09:003:0002, 6820686000:07:006:0219;

- визнати недійсним та скасувати Розпорядження Хмельницької обласної державної адміністрації (Хмельницької обласної військової адміністрації) №305/2022р від 02.09.2022 в частині передачі в постійне користування ДП «Хмельницьке лісомисливське господарство» земельної ділянки 6820687500:06:009:0004;

- визнати недійсним та скасувати Розпорядження Хмельницької обласної державної адміністрації (Хмельницької обласної військової адміністрації) №325/2022 від 13.09.2022 в частині передачі в постійне користування ДП «Кам`янець-Подільське лісове господарство» земельної ділянки 6820681500:05:010:0021;

- визнати недійсним та скасувати Розпорядження Хмельницької обласної державної адміністрації (Хмельницької обласної військової адміністрації) №404/2022р від 25.10.2022 в частині передачі в постійне користування ДП «Ярмолинецьке лісове господарство» земельних ділянок 6820685000:09:003:0002, 6820686000:07:006:0219;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 64971249 від 29.09.2022, згідно з яким зареєстровано право постійного користування земельною ділянкою 6820681500:05:010:0021;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 65476875 від 15.11.2022, згідно з яким зареєстровано право постійного користування 6820685000:09:003:0002;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 65474537 від 15.11.2022, згідно з яким зареєстровано право постійного користування 6820686000:07:006:0219;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 66780723 від 15.03.2023, згідно з яким зареєстровано право постійного користування 6820687500:06:009:0004.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2023 позовну заяву Комунального підприємства «Лісове господарство» Віньковецької селищної ради повернуто заявнику.

Суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги не пов`язані між собою підставами виникнення та поданими доказами, а тому не можуть вважатися однорідними, у зв`язку з чим на підставі п. 2 ч. 5. ст. 174 Господарського процесуального кодексу України позовну заяву повернуто заявнику.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Комунальне підприємство «Лісове господарство» Віньковецької селищної ради звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2023 у справі 9110/9137/23 про повернення позовної заяви скасувати. Справу направити до Господарського суду міста Києва для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до тверджень про те, що підстави позову і подані докази є ідентичними для кожної із земельних ділянок, а позовні вимоги є похідними одна від одної. При цьому, те, що права позивача з боку відповідачів були порушені різними розпорядженнями не породжує від цього різні за змістом юридичні спори.

15.06.2023 безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Комунального підприємства «Лісове господарство» Віньковецької селищної ради на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2023 у справі №910/9137/23.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.06.2023 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Яковлєв М.Л., Гончаров С.А.

На час надходження апеляційної скарги матеріали справи №910/9137/23 на адресу Північного апеляційного господарського суду не надходили, у зв`язку з чим ухвалою від 20.06.2023 відкладено вирішення питання щодо апеляційної скарги Комунального підприємства «Лісове господарство» Віньковецької селищної ради на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2023 у справі 910/9137/23 до надходження матеріалів справи на адресу Північного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду міста Києва надіслати матеріали справи №910/9137/23 на адресу Північного апеляційного господарського суду.

05.07.2023 до суду апеляційної інстанції надійшли матеріали вказаної справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.07.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Лісове господарство» Віньковецької селищної ради на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2023 у справі 910/9137/23, розгляд якої вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

25.07.2023 до канцелярії суду від Комунального підприємства «Лісове господарство» Віньковецької селищної ради на виконання вимог ухвали суду від 10.07.2023 надійшла позовна заява з додатками.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/3107/23 від 16.08.2023, у зв`язку з перебуванням суддів Яковлєва М.Л. у відпустці та Гончарова С.А на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 07.08.2023 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Станік С.Р., Тищенко О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.08.2023 справу №910/9137/23 за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Лісове господарство» Віньковецької селищної ради на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2023 прийнято до провадження колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у визначеному складі.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/393323 від 27.09.2023, у зв`язку з перебуванням суддів Станіка С.Р. у відряджені, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2023 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Гончаров С.А., Тищенко О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2023 справу №910/9137/23 за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Лісове господарство" Віньковецької селищної ради на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2023 прийнято до провадження колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Гончаров С.А., Тищенко О.В.

Відповідачі своїм процесуальним правом на надання відзиву на апеляційну скаргу не скористались.

Нормами п. 6 ч. 1 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, про повернення заяви позивачеві (заявникові).

Згідно з ч. 2 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1,5,6,8,9,12,18,31,32,33,34 частини першої статті 255 цього кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення (виклику) учасників справи

Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до п. п. 4, 5 ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо.

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, дослідивши надані до матеріалів справи докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

За своїм процесуальним призначенням інститут об`єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об`єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.

Отже, порушенням правила об`єднання вимог, є об`єднання неоднорідних вимог, тобто таких, які не пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Об`єднані вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтується позов в цілому.

Відтак, допускається можливість об`єднання в одній позовній заяві кілька вимог, якщо обставини, на яких вони ґрунтуються, підтверджуються тими самими доказами.

Як вбачається із заявлених вимог, позивач у поданому позові просить суд:

- визнати за Комунальним підприємством «Лісове господарство» Віньковецької селищної ради право постійного користування на земельні ділянки за кадастровими номерами: 6820687500:06:009:0004, 6820681500:05:010:0021, 6820685000:09:003:0002, 6820686000:07:006:0219;

- визнати недійсним та скасувати Розпорядження Хмельницької обласної державної адміністрації (Хмельницької обласної військової адміністрації) №305/2022р від 02.09.2022 в частині передачі в постійне користування ДП «Хмельницьке лісомисливське господарство» земельної ділянки 6820687500:06:009:0004;

- визнати недійсним та скасувати Розпорядження Хмельницької обласної державної адміністрації (Хмельницької обласної військової адміністрації) №325/2022 від 13.09.2022 в частині передачі в постійне користування ДП «Кам`янець-Подільське лісове господарство» земельної ділянки 6820681500:05:010:0021;

- визнати недійсним та скасувати Розпорядження Хмельницької обласної державної адміністрації (Хмельницької обласної військової адміністрації) №404/2022р від 25.10.2022 в частині передачі в постійне користування ДП «Ярмолинецьке лісове господарство» земельних ділянок 6820685000:09:003:0002, 6820686000:07:006:0219;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 64971249 від 29.09.2022, згідно з яким зареєстровано право постійного користування земельною ділянкою 6820681500:05:010:0021;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 65476875 від 15.11.2022, згідно з яким зареєстровано право постійного користування 6820685000:09:003:0002;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 65474537 від 15.11.2022, згідно з яким зареєстровано право постійного користування 6820686000:07:006:0219;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 66780723 від 15.03.2023, згідно з яким зареєстровано право постійного користування 6820687500:06:009:0004.

З наведеного вбачається, що предметом спору між сторонами є 4 різні земельні ділянки, речові права на які виникли на підставі окремих правочинів, та не пов`язані між собою ані підставами виникнення, ані поданими доказами, про що також обґрунтовано зауважив суд першої інстанції.

У постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 905/2043/18 вказано, що під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який одночасно є способом захисту порушеного права. При цьому об`єднанню підлягають вимоги, пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Отже, позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Однорідними можуть вважатися позовні заяви, пов`язані однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим самим позивачем до одного і того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного і того самого відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.04.2019 у справі №914/2191/16, від 23.10.2019 у справі №902/434/19, від 30.10.2019 у справі №922/1359/19.

Судом апеляційної інстанції перевірено наявні матеріали справи та матеріали наданої скаржником позовної заяви з додатками та встановлено, що з позову вбачається, що фактично вирішенню підлягають 4 окремих спори між сторонами щодо чотирьох окремих земельних ділянок.

Суд вважає, що під час розгляду справи підлягають встановленню обставини щодо кожної земельної ділянки окремо, необхідним є з`ясування чи відповідають дійсності та підтверджуються відповідними доказами вимоги, що виникли по кожній земельній ділянці.

Однак, як правильно зазначив суд першої інстанції, сумісний розгляд заявлених вимог перешкоджатиме з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору, оскільки для встановлення всіх обставин справи суд повинен буде дослідити всі первинні документи за кожною земельною ділянкою окремо.

Крім того, суд наголошує, що навіть у випадку, коли позивач правомірно об`єднав вимоги, пов`язані між собою, суд вправі повернути позовну заяву, якщо вважатиме, що сумісний розгляд об`єднаних вимог перешкоджатиме з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору.

Перевіривши матеріали позовної заяви, врахувавши наведені вище норми та правові позиції Верховного Суду, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що сумісний розгляд об`єднаних позивачем вимог значно утруднить та сприятиме затягуванню учасниками судового процесу вирішення спору по суті, так як подані в обґрунтування позовних вимог документи, є окремими по вказаним земельним ділянкам.

Судом враховано доводи апелянта про те, що підстави позову і подані докази є ідентичними для кожної із земельних ділянок, а позовні вимоги є похідними одна від одної. При цьому скаржник вважає, що те, що права позивача з боку відповідачів були порушені різними розпорядженнями не породжує від цього різні за змістом юридичні спори.

Однак, судова колегія не вбачає за можливе погодитись з наведеними аргументами, оскільки, з урахуванням того, права позивача з боку відповідачів були порушені різними розпорядженнями і того, що спір виник щодо чотирьох різних земельних ділянок, то для правильного та всебічного вирішення спору слід давати оцінку обставинам та доказам за кожною земельною ділянкою окремо.

Аналізуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що сумісний розгляд об`єднаних позивачем вимог перешкоджатиме з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору.

За викладених обставин, заявлені позивачем вимоги не пов`язані між собою підставами виникнення та не пов`язані поданими доказами, а тому не можуть вважатися однорідними, а відтак і норми статті 173 Господарського процесуального кодексу України в даному випадку не можуть бути застосовані.

Відповідно до п. 2 ч. 5. ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).

Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо повернення позовної заяви Комунального підприємства «Лісове осподарство» Віньковецької селищної ради.

Судом апеляційної інстанції враховано усі доводи апелянта, однак суд звертає увагу, що за результатами перегляду оскаржуваної ухвали колегією суддів встановлено, що оскаржувана ухвала є вмотивованою, прийнятою відповідно до норм процесуального законодавства, а тому підстав для її скасування не вбачається.

Суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала прийнята у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду, викладені в оскаржуваній ухвалі, а тому підстав її скасовувати або змінювати не вбачається.

Відтак, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Комунального підприємства «Лісове господарство» Віньковецької селищної ради на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2023 у справі № 910/9137/23 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

У зв`язку зі залишенням без змін ухвали місцевого господарського суду, розподіл сум судового збору здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Лісове господарство» Віньковецької селищної ради на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2023 у справі №910/9137/23 - залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2023 у справі № 910/9137/23 - залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/9137/23 повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.

Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала

Судді С.А. Гончаров

О.В. Тищенко