Постанова

від 13.09.2023 по справі 910/6934/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" вересня 2023 р. Справа№ 910/6934/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсака В.А.

суддів: Євсікова О.О.

Алданової С.О.

за участю секретаря судового засідання: Заборовської А.О.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Остапенко О.П.

від відповідача: Слюсар С.В.

від третьої особи-1: Гаврищук Е.В.

від третьої особи-2: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства "Укргазвидобування"

на рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2022

у справі №910/6934/22 (суддя Зеленіна Н.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Ойл"

до Акціонерного товариства "Укргазвидобування"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - 1. Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів

2. Товариство з обмеженою відповідальністю «НАФТОГАЗЕНЕРГІЯ»

про стягнення 12 539 922,93 грн,

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

В серпні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіс Ойл" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Акціонерного товариства "Укргазвидобування" про стягнення заборгованості за неналежне виконання зобов`язань за договором №УГВ408/13-21 на надання послуг з ремонту нафтових і газових свердловин на родовищах АТ "Укргазвидобування" за допомогою комплексу колтюбінгового та азотно-компресорного обладнання у розмірі 12 539 922,93 грн, яка складається з 11 359 890,08 грн - суми основного боргу, 14 881,60 грн - пені, 1 042 837,91 грн - інфляційних витрат, 122 313,34 грн - 3% річних.

Доводи та заперечення відповідача

05.09.2022 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач зазначив, що у зв`язку із прийняттям постанови НБУ №18 від 24.02.2022 "Про роботу банківської системи в період воєнного стану" відповідачу заборонено здійснювати платежі ТОВ "Сервіс Ойл", оскільки засновником останнього є підприємство, зареєстроване в Республіці Білорусь.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.12.2020 позов задоволено повністю, стягнуто з Акціонерного товариства "Укргазвидобування" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Ойл" 11 359 890 грн 08 коп. - суми основного боргу, 14 881 грн 60 коп. - пені, 1 042 837 грн 91 коп. - інфляційних втрат, 122 313 грн 34 коп. - 3% річних та 188 098 грн 84 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Рішення мотивоване тим, що відповідач не повністю виконав своє зобов`язання за договором №УГВ408/13-21 на надання послуг з ремонту нафтових і газових свердловин на родовищах АТ "Укргазвидобування" за допомогою комплексу колтюбінгового та азотно-компресорного обладнання. Відповідачем не подано доказів оплати ним заборгованості за отримані послуги у розмірі 11 359 890,08 грн, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 11 359 890,08 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі. Також суд першої інстанції визнав обґрунтованими позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 14 881,60 грн, інфляційних втрати у розмірі 1 042 837,91 грн та 3% річних у розмірі 122 313,34 грн за період з 18.03.2022 по 26.07.2022 за прострочення виконання грошового зобов`язання за договором на підставі ст. 625 ЦК України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції відповідач в апеляційній скарзі просить рішення першої інстанції скасувати повністю та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що на думку відповідача суд першої інстанції не надав належної оцінки обставинам справи, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.

А саме відповідач зазначає, що:

- суд порушив вимоги ст. 617 ЦК України та не врахував наявність форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) пов`язаних з військовою агресією російської федерації та введенням воєнного стану. За посиланням апелянта, строк оплати по актах не настав, зобов`язання продовжуються до закінчення форс-мажорних обставин, тобто до скасування чи припинення дії Указів Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» та «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»;

- суд не прийняв до уваги заборону здійснювати платежі на користь ТОВ «Сервіс-Ойл» засновником якого є ВАТ "Пуховичінафтопродукт" (країна резидентства - Білорусь), та не врахував положення Постанови Правління НБУ України «Про роботу банківської системи в період воєнного стану» № 18 від 24.02.2022, якою зупинено здійснення обслуговуючими банками видаткових операцій за рахунками резидентів держави, що здійснила збройну агресію проти України.

Доводи та заперечення інших учасників справи

Позивач в відзиві на апеляцій скаргу від 13.01.2023 зазначив, що рішення суду першої інстанції він вважає законним та обґрунтованим. Зазначає, що суд першої інстанції правильно застосував Постанову Правління НБУ № 18 від 24.02.2022 «Про роботу банківської системи в період провадження воєнного стану» та вірно відхилив заперечення відповідача щодо заборони здійснення розрахунків із ТОВ «Севіс Ойл». Також, на думку позивача, є правильним висновок суду першої інстанції щодо форс - мажорних обставин. Матеріали справи не містять доказів повідомлення позивача про настання форс-мажорних обставин для відповідача, як і не містять доказів впливу таких обставин на можливість виконання відповідачем своїх зобов`язань. Враховуючи викладене позивач просить оскаржене рішення залишити без змін а апеляційну скаргу без задоволення.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - 1. Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів у своїх поясненнях від 25.05.2023 зазначила, що ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 22.07.2022 у справі 758/5544/22 та ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 30.03.2022 у справі № 554/2088/22 передано в управління АРМА корпоративні права ТОВ «Сервіс Ойл» в розмірі 100 % статутного капіталу та рухоме майно, що належить ТОВ «Сервіс Ойл» зокрема спеціалізовану техніку призначену для буріння свердловин, внутрішньо свердловинних операцій та автотранспортні засоби (далі Актив). АРМА проведено відбір управителя на загальних засадах та за результатами конкурсної процедури відібрано управителя активу. 06.04.2023 між АРМА та ТОВ «НАФТОГАЗЕНЕРГІЯ» було укладено договір управляння активами. Управителем отримано дозвіл на концентрацію Антимонопольного комітету України. Враховуючи викладене третя особа - 1 просить ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - 2 Товариство з обмеженою відповідальністю «НАФТОГАЗЕНЕРГІЯ» у своєму відзиві від 02.08.2023 зазначило, що відповідачем не спростовано факту наявності заборгованості за договором про надання послуг, тому ТОВ «НАФТОГАЗЕНЕРГІЯ» вважає правильними висновки місцевого господарського суду про задоволення позову.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.12.2022 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Корсак В.А., судді: Євсіков О.О. Попікова О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2022 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/6934/22. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

Після надходження матеріалів справи, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Укргазвидобування" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2022 у справі №910/6934/22. Закінчено проведення підготовчих дій. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 13.02.2023. Роз`яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі до 06.02.2023. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі до 06.02.2023. Явка учасників справи не визнана обов`язковою.

На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2023, у зв`язку з обранням 11.01.2023 XIX позачерговим З`їздом суддів України судді Попікової О.В. членом ВРП, яка входить до складу колегії суддів, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/6934/22.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.02.2023, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Євсіков О.О., Алданова С.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2023 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укргазвидобування" на рішення Господарського суду Міста Києва від 08.11.2022 у справі № 910/6934/22 прийнято до провадження у визначеному складі колегії суддів та повідомлено учасників справи про призначення справи №910/6934/22 до розгляду на 13.02.2023.

Розгляд справи неодноразово відкладався (з урахуванням заяви сторін про продовження строку розгляду справи), зокрема на 01.05.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.05.2023 залучено до участі у справі №910/6934/22 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (01001, м. Київ, вул. Бориса Грінченка, буд. 1; ідентифікаційний код: 41037901). Повідомлено учасників справи про відкладення розгляду апеляційної скарги на 29.05.2023. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіс Ойл" у найкоротший строк направити Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів копію позовної заяви з додатками, докази чого надати до суду. Зобов`язано Акціонерне товариство "Укргазвидобування" у найкоротший строк направити Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів копію апеляційної скарги з додатками, докази чого надати до суду. Роз`яснено Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів право подати до суду апеляційної інстанції відзиви на позовну заяву та на апеляційну скаргу в письмовій формі у найкоротший строк, але не пізніше 29.05.2023. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіс Ойл" у найкоротший строк направити Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів копії заяв про стягнення витрат на професійну правничу допомогу від 01.02.2023, від 21.02.2023 та від 05.04.2023 з додатками, докази чого надати до суду. Встановлено Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів найкоротший строк для надання письмових пояснень по суті спору в письмовій формі, але не пізніше 29.05.2023. Явка учасників справи не визнана обов`язковою.

Розгляд справи неодноразово відкладався, зокрема на 10.07.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.07.2023 залучено до участі у справі №910/6934/22 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповід альністю «НАФТОГАЗЕ НЕРГІЯ» (04119, місто Київ, вулиця Хохлових Сім`ї, будинок 8; ідентифікаційний код: 42972869). Повідомлено учасників справи про відкладення розгляду апеляційної скарги на 07.08.2023. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіс Ойл" (позивач у справі) у найкоротший строк направити Товариству з обмеженою відповідальністю «НАФТОГАЗЕ НЕРГІЯ» копію позовної заяви з додатками, докази чого надати до суду. Зобов`язано Акціонерне товариство "Укргазвидобування" (скаржник у справі) у найкоротший строк направити Товариству з обмеженою відповідальністю «НАФТОГАЗЕ НЕРГІЯ» копії апеляційної скарги з додатками, докази чого надати до суду. Роз`яснено Товариству з обмеженою відповідальністю «НАФТОГАЗЕ НЕРГІЯ» право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі в найкоротший термін, але не пізніше 02.08.2023. Встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю «НАФТОГАЗЕ НЕРГІЯ» строк для надання письмових пояснень по суті спору в письмовій формі в найкоротший термін, але не пізніше 02.08.2023. Явка учасників справи не визнана обов`язковою.

Розгляд справи неодноразово відкладався (з урахуванням заяви сторін про продовження строку розгляду справи), зокрема на 13.09.2023.

Розгляд клопотань та заяв учасників справи

22.05.2023 позивачем подано клопотання про витребування доказів, у задоволенні якого відмовлено протокольною ухвалою суду від 31.05.2023.

Явка представників сторін

Представник позивача в судовому засіданні 13.09.2023 заперечив проти доводів апелянта з підстав, викладених у відзиві та просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги відповідача, а рішення залишити без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні 13.09.2023 підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати.

Представник третьої особи-1 щодо вимог апеляційної скарги відповідача поклався на розсуд суду.

Представник третьої особи-2 не з`явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази. Зокрема, залучено судом до справи рекомендоване повідомлення про вручення.

За змістом ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції з метою дотримання прав сторін на судовий розгляд справи упродовж розумного строку, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи те, що явка представників сторін та третьої особи обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком учасника справи, зважаючи на відсутність обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника третьої особи-2, який належним чином повідомлений про судовий розгляд справи в апеляційному порядку.

Межі перегляду справи судом апеляційної інстанції

Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Статтею 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши пояснення присутніх учасників справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку апеляційну скаргу слід залиши без задоволення, а оскаржене рішення без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

07.10.2021 між Акціонерним товариством "Укргазвидобування" (замовник за договором, відповідач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервіс Ойл" (виконавець за договором, позивач у справі) було укладено договір №УГВ408/13-21 на надання послуг з ремонту нафтових і газових свердловин на родовищах АТ "Укргазвидобування" за допомогою комплексу колтюбінгового та азотно-компресорного обладнання.

Відповідно до п. 1.1 договору, замовник доручає, а виконавець цим зобов`язується виконати власними силами і засобами послугу з промивки, освоєння, гідропіскоструминної перфорації, установки цементних мостів, селективної водоізоляції та інші послуги із застосуванням комплексу колтюбінгового обладнання (гнучкої труби) та азотно-компресорного обладнання (пересувної азотної установки) на свердловинах замовника. Послуги складаються з послідовності технологічних операцій, які виконавець виконує відповідно до Технічного завдання та Виробничої програми.

Відповідно до п. 4.13 договору приймання-передача наданих послуг за договором оформлюється актами приймання-передачі наданих послуг, які готуються, підписуються та завіряються печаткою виконавця та передаються останнім замовнику не пізніше 3 робочого дня місяця наступного за місяцем, в якому надавались послуги, в двох ідентичних примірниках.

Згідно п. 4.14 договору, замовник розглядає надані на підписання акти приймання-передачі виконаних послуг та або підписує такі акти приймання-передачі виконаних послуг та приймає надані послуги, виконані виконавцем, протягом 5 робочих днів з дня отримання від виконавця акту приймання-передачі наданих послуг та всіх документів, перелік яких передбачено п. 3.1.6 договору, або, за наявності зауважень до обсягу, складу, вартості, якості наданих послуг та або/наданих на розгляд документів, відмовляється від прийняття таких наданих послуг шляхом надання мотивованої відмови виконавця в той самий строк.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що загальна ціна договору становить 188 000 000,00 грн, в тому числі ПДВ 20%.

Відповідно до п. 5.2 договору, ціна договору складається із вартості всіх належним чином виконаних виконавцем і прийнятих замовником послуг протягом строку дії договору в сумі, яка визначена виходячи з обсягів фактично виконаних виконавцем та прийнятих замовником послуг за ставками і цінами, вказаними в додатках до договору.

Згідно п. 6.1 договору замовник оплачує надані послуги за цим договором протягом 30 календарних днів з моменту отримання оригіналу рахунку, на підставі підписаного сторонами акту приймання-передачі наданих послуг, грошовими коштами в безготівковому порядку на поточний рахунок виконавця.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін, за умови надання виконавцем забезпечення виконання своїх зобов`язань по договору, які відповідають вимогам, вказаним у п. 14.2 договору, і діє до 31.12.2022, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідачем допущено неналежне виконання умов договору в частині оплати отриманих послуг внаслідок чого у відповідача утворилася заборгованість.

Заперечуючи проти позову відповідач зазначає, що у зв`язку із прийняттям постанови НБУ №18 від 24.02.2022 "Про роботу банківської системи в період воєнного стану" відповідачу заборонено здійснювати платежі на користь ТОВ "Сервіс Ойл", оскільки засновником останнього є підприємство, зареєстроване в Республіці Білорусь

Мотиви і джерела права, з яких виходить апеляційний суд при прийнятті судового рішення

У відповідності до ст. 173 ГК України, яка кореспондується з приписами ст. 509 ЦК України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Цивільні зобов`язання виникають з підстав, передбачених ст. 11 ЦК України, зокрема з договорів та інших правочинів. Частиною 7 статті 179 ГК України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Дослідивши зміст правовідносин сторін, колегія встановила, що за своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором про надання послуг, а тому підпадає під правове регулювання, у тому числі, глави 63 ЦК України.

За змістом ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

З аналізу наведених норм слідує, що під послугами розуміються активні дії/діяльність виконавця, результат яких має нематеріальний характер, тобто спрямований на досягнення певного корисного ефекту для замовника і є невіддільним від самого процесу надання послуги.

Згідно з частиною 1 статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Місцевим господарським судом на підставі наявних в матеріалах справи доказів вірно встановлено, що позивачем надано, а відповідачем прийнято послуги на загальну суму 43 192 911,78 грн, що підтверджується актами приймання-передачі наданих послуг: №1 від 27.10.2021 на суму 5 050 731,77 грн; №2 від 27.10.2021 на суму 1 696 135,51 грн; №3 від 29.10.2021 на суму 1 220 139,38 грн; №4 від 29.10.2021 на суму 1 917 317,04 грн; №5 від 16.11.2021 на суму 3 403 855,58 грн; №6 від 18.11.2021 на суму 1 904 942,21 грн; №7 від 07.12.2021 на суму 4 558 989,94 грн; №8 від 09.12.2021 на суму 2 506 211,48 грн; №9 від 04.01.2022 на суму 816 645,32 грн; №10 від 04.01.2022 на суму 2 931 144,85 грн; №11 від 05.01.2022 на суму 2 466 629,96 грн; №12 від 10.01.2022 на суму 1 422 239,70 грн; №13 від 13.01.2022 на суму 1 665 038,96 грн; №14 від 24.01.2022 на суму 3 108 618,24 грн; №15 від 26.01.2022 на суму 1 693 557,31 грн; №16 від 31.01.2022 на суму 1 514 955,06 грн; №17 від 04.02.2022 на суму 1 927 343,58 грн; №18 від 26.01.2022 на суму 1 388 067,17 грн; №19 від 15.02.2022 на суму 1 727 348,72 грн. Акти приймання-передачі наданих послуг підписані та скріплені печатками контрагентів.

Відповідач частково здійснив оплату послуг на загальну суму 31 833 021,70 грн, що підтверджується платіжними дорученнями: №460845 від 25.11.2021 на суму 5 050 731,77 грн; №461243 від 25.11.2021 на суму 1 969 135,51 грн; №461244 від 25.11.2021 на суму 1 220 139,38 грн; №461245 від 25.11.2021 на суму 1 917 317,04 грн; №468558 від 16.12.2021 на суму 3 403 855,58 грн; №468559 від 16.12.2021 на суму 1 904 942,21 грн; №479136 від 13.01.2022 на суму 4 558 989,94 грн; №479135 від 13.01.2022 на суму 2 506 211,48 грн; №488949 від 10.02.2022 на суму 816 645,32 грн; №488950 від 10.02.2022 на суму 2 931 144,85 грн; №488951 від 10.02.2022 на суму 2 466 629,96 грн; №488952 від 10.02.2022 на суму 1 422 239,70 грн; №488953 від 10.02.2022 на суму 1 665 038,96 грн.

Зазначені обставини сторонами не заперечуються.

Отже, вартість належно виконаних та прийнятих замовником послуг в сумі 11 359 890,08 грн (43 192 911,78 грн - 31 833 021,70 грн) не оплачена, що відповідачем не заперечується.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з статтями 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 і 2 статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до приписів ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки відповідач у встановлений договором строк за надані послуги розрахувався не в повному обсязі, належних і допустимих доказів в спростування обставин невиконання договірних зобов`язань в повному обсязі відповідачем не надано, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основної заборгованості за договором в сумі 11 359 890,08 грн.

Аргументація апеляційної скарги в частині неврахуванням місцевим господарським судом встановленого Постановою Правління НБУ України «Про роботу банківської системи в період воєнного стану» № 18 від 24.02.2022 зупинення здійснення обслуговуючими банками видаткових операцій за рахунками резидентів держави, що здійснила збройну агресію проти України, - не може бути підставою для скасування оскаржуваного рішення з огляду на таке.

Частинами 1, 2 статті 56 Закону України «Про Національний банк України» до повноважень Національного банку України віднесено видання нормативно-правових актів та розпорядчих актів. Національний банк видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов`язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, юридичних та для фізичних осіб.

Згідно з п. 15 постанови Правління Національного банку України «Про роботу банківської системи в період воєнного стану" №18 у редакції від 24.02.2022 зупинено здійснення обслуговуючими банками видаткових операцій за рахунками резидентів держави, що здійснила збройну агресію проти України.

Відповідно до п. 5 постанови Правління Національного банку України "Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року №18" від 04.03.2022 №36 пункт 15 викладено в наступній редакції: "Зупинити здійснення обслуговуючими банками видаткових операцій за рахунками резидентів Російської Федерації/Республіки Білорусь, за рахунками осіб, кінцевими бенефіціарними власниками яких є резиденти Російської Федерації/Республіки Білорусь, крім переказу коштів (за виключенням коштів у російських рублях та білоруських рублях) з таких рахунків на спеціальний рахунок Національного банку України для збору коштів на підтримку Збройних Сил України та/або на рахунки Кабінету Міністрів України, міністерств та інших державних органів України".

Крім того, як визначено п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", видаткова фінансова операція - це фінансова операція, яка призводить до зменшення активів на рахунку клієнта - власника активів.

Беручи до уваги те, що встановлені у п. 15 Постанови Правління НБУ № 18 обмеження стосуються саме видаткових операцій за рахунками резидентів російської федерації/республіки білорусь, за рахунками юридичних осіб (крім банків), кінцевими бенефіціарними власниками яких є резиденти російської федерації/республіки білорусь, колегія суддів вважає, що вони не розповсюджуються на правовідносини сторін у даному випадку. Адже, як підставно зауважено місцевим господарським судом, обмежень щодо зарахування на рахунки ТОВ "Сервіс Ойл" грошових коштів від компаній-резидентів згадуваною постановою не передбачено.

Поряд з цим, зокрема, з метою забезпечення захисту законних інтересів суспільства і держави, а також забезпечення національної безпеки, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.05.2023 залучено до участі у справі №910/6934/22 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (скорочено АРМА).

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції було встановлено, що ухвалою Полтавського апеляційного суду від 11.01.2023 в кримінальній справі №554/2088/22 (яка міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень) на майно ТОВ «Сервіс Ойл» накладено арешт та у відповідності до ч. 6 ст.100 КПК України, вказане майно передано в управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Як стверджується Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 22.07.2022 у справі № 758/5544/22 та ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 30.03.2022 у справі № 554/2088/22 передано в управління АРМА корпоративні права ТОВ «Сервіс Ойл» в розмірі 100% статутного капіталу та рухоме майно, що належить ТОВ «Сервіс Ойл», зокрема спеціалізовану техніку призначену для буріння свердловин, внутрішньосвердловинних операцій та автотранспортні засоби (далі - Актив). АРМА проведено відбір управителя на загальних засадах та за результатами конкурсної процедури відібрано управителя Активу.

АРМА зазначалось, що фактично всі активи переходять в управління агентства та відповідно воно набуває прав та обов`язків щодо таких активів.

Судовою колегією також було встановлено, що у подальшому 06.04.2023 між Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами (АРМА) та Товариством з обмеженою відповідальністю «НАФТОГАЗЕ НЕРГІЯ» було укладено договір управління активами та станом на 22.05.2023 здійснені заходи з передачі майна за актами приймання-передачі.

Враховуючи зазначене, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.07.2023 залучено до участі у справі №910/6934/22 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «НАФТОГАЗЕНЕРГІЯ».

Таким чином, судом апеляційної інстанції при вирішенні цього спору вчинено ряд необхідних процесуальних дій, спрямованих на забезпечення неможливості виведення активів, належних кінцевому бенефіціарному власнику що є резидентом республіки білорусь.

Відносно доводів апелянта про невірне застосування судом приписів ст. 617 ЦК України та неврахування наявності форс-мажорних обставин, колегія суддів вважає за необхідне навести наступне.

Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) на своєму сайті в мережі Інтернет розмістила лист № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, що адресований всім кого це стосується, згідно якого на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Статуту ТПП України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Відповідно до ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Відповідно до частини 2 статті 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Правовий аналіз вищенаведених нор дає підстави для висновку, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Тобто, в даному випадку сторона повинна довести, що саме введення воєнного стану призвело до унеможливлення виконання конкретних зобов`язань за договором.

При цьому сертифікат ТПП, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами.

Однак, належних, допустимих та достовірних доказів, які б підтверджували, що введення воєнного стану є форс-мажорними обставини саме у випадку, що стосується виконання умов договору щодо своєчасної оплати наданих послуг, відповідач не надав. Відтак наявність безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між засвідченими ТТП обставинами непереборної сили у вигляді введення воєнного стану та невиконанням відповідачем зобов`язань не доведено.

Крім того місцевим господарським судом слушно зауважено, що відповідачем не надано доказів повідомлення в порядку п. 11.2 договору свого контрагента про неможливість виконання зобов`язань у зв`язку з настанням форс-мажорних обставин. Тоді як, у відповідності до п. 11.4 договору наслідком не повідомлення чи порушення строку повідомлення про обставини непереборної сили є втрата права такої сторони посилатися на дії обставин непереборної сили, як причину невиконання чи порушення строків виконання зобов`язання.

За встановленого, колегія суддів відхиляє як необґрунтовані доводи апелянта про ненастання строків оплати по актах через введення воєнного стану та продовження зобов`язань до закінчення дії цих форс-мажорних обставин. Підстави для скасування оскаржуваного судового рішення з вищевикладених мотивів апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Нормами ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Частиною 1 статті 216 ГК України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 2 ст. 217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 статті 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 7.14 договору, за порушення строків оплати замовник сплачує на користь виконавця пеню в розмірі 0,001% від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня.

За прострочення виконання грошового зобов`язання за договором позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 14 881,60 грн, інфляційні втрати у розмірі 1 042 837,91 грн та 3% річних у розмірі 122 313,34 грн за період з 18.03.2022 по 26.07.2022.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що у відповідності до п. 6.1 договору, надані послуги мали були оплачені за актом приймання-передачі №14 від 24.01.2022 у строк до 23.02.2022 включно, за актом №15 від 26.01.2022 до 25.02.2022 включено, за актом №16 від 31.01.2022 до 02.03.2022, за актом №17 від 04.02.2022 до 06.03.2022, за актом №18 від 26.01.2022 у строк до 25.02.2022, за актом №19 від 15.02.2022 у строк до 17.03.2022 включно.

Північний апеляційний господарський суд, здійснивши перевірку проведеного позивачем розрахунку пені в межах заявленого періоду, встановив, що він є арифметично вірним та таким, що відповідає матеріалам справи. Відтак висновок Господарського суду міста Києва про задоволення позовних вимог про стягнення пені в сумі 14 881,60 грн є правомірним.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд апеляційної інстанції, здійснивши перевірку розрахунку нарахованих позивачем сум інфляційних та 3% річних, як спеціального виду цивільно-правової відповідальності, погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення даної частини позовних вимог в заявлених позивачем сумах, а саме в розмірі 122 313,34 грн 3 % річних та 1 042 837,91 грн інфляційних.

За встановлених обставин, доводи апеляційної скарги про неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також ухвалення оскаржуваного рішення з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням положень матеріального закону, - не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Нормою ст. 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши справу колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги. Оскаржене рішення суду першої інстанції відповідає вимогам чинного законодавства, а тому підстави для його скасування чи зміни в розумінні приписів ст. 277 ГПК України відсутні.

Судові витрати

Відповідно до вимог статті 129 ГПК України, у зв`язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги судові витрати покладаються на апелянта.

Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення

Рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2022 у справі №910/6934/22 залишити без змін.

Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного суду у порядку та строк, передбачений ст.ст.287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано, після виходу судді Корсака В.А. та судді Євсікова О.О. з відпустки - 02.10.2023.

Головуючий суддя В.А. Корсак

Судді О.О. Євсіков

С.О. Алданова