Постанова

від 28.09.2023 по справі 904/6873/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2023 року м.Дніпро

Справа № 904/6873/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач),

суддів: Мороза В.Ф., Чередка А.Є.

секретар судового засідання: Михайлова К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2023 (прийняту суддею Соловйовою А.Є., повне судове рішення складено 29.05.2023) у справі № 904/6873/20

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ ПІ ДЖІ КРІСПС ПРОДАКШН"

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "СНЕК ЕКСПОРТ"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст заявлених вимог.

25.11.2022 ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "СНЕК ЕКСПОРТ" подано звіт ліквідатора за результатами ліквідаційної процедури ТОВ "СНЕК ЕКСПОРТ", в якому ліквідатор просить суд: затвердити звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Товариства з обмеженою відповідальністю "СНЕК ЕКСПОРТ"; завершити ліквідаційну процедуру та припинити провадження у справі №904/6873/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "СНЕК ЕКСПОРТ"; ліквідувати юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "СНЕК ЕКСПОРТ".

2.Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2023 у цій справі, затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "СНЕК ЕКСПОРТ"; ліквідовано юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "СНЕК ЕКСПОРТ".

Приймаючи вказане рішення суд першої інстанції виходив з тих обставин, що під час проведення ліквідаційної процедури ТОВ "СНЕК ЕКСПОРТ" ліквідатор здійснив усю повноту дій, спрямованих на виявлення та повернення активів боржника, детально ознайомився з отриманими від державних органів та державних реєстрів відомостей.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось до Центрального апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2023 у справі № 904/6873/20, в якій просить оскаржуване судове рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в схвалені звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу по справі № 904/6873/20 та призначити нового ліквідатора в порядку, встановленому цим Кодексом.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що ліквідатор посилаючись на отримані за запитом відповіді установ (підприємств, організацій), що здійснюють реєстрацію та облік майна (майнових прав) переважно за місцем реєстрації боржника не надає належної оцінки повноті цих відомостей та вжитих заходів з виявлення майна банкрута з урахуванням того, що підприємство мало великі обсяги згідно поданих звітів.

При цьому, згода комітету кредиторів з висновком ліквідатора про відсутність активів боржника для задоволення вимог кредиторів мала б ґрунтуватися не лише на зазначенні переліку запитів, надісланих для виявлення майна боржника, але й на оцінці повноти проведеного ліквідатором аналізу відомостей з офіційних джерел у сукупності із іншими заходами з виявлення активів боржника та аналізу його господарської діяльності, чого зі змісту звіту не вбачається.

За доводами апелянта, звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, як підсумкові документи, що подаються ліквідатором господарському суду в зв`язку з закінченням ліквідаційної процедури, не можуть бути затверджені господарським судом за відсутності доказів аналізу ліквідатором первісної бухгалтерської документації боржника, а також, за відсутності аналізу судом дій ліквідатора щодо виявлення майна банкрута, що підлягає включенню до ліквідаційної маси, а також, його дій щодо пошуку нерухомого, рухомого майна банкрута і дебіторської заборгованості (див. постанови Верховного Суду від 29.03.2018 у справі № Б-39/134-10, від 26.07.2018 у справі № 904/9631/15, від 27.10.2020 у справі № 28/29- б-43/212-2012, від 29.11.2022 у справі № 902/839/16).

Також на переконання скаржника, подані ліквідатором на затвердження господарському суду підсумкові документи за результатами ліквідаційної процедури боржника не містять належним чином обґрунтованих висновків стосовно наявності/відсутності підстав для оспорення правочинів боржника через їх фраудаторність чи/та щодо ознак доведення боржника до банкрутства, приховування банкрутства.

Самі по собі твердження про відсутність ознак доведення боржника до банкрутства, приховування банкрутства не узгоджуються із зазначеними ліквідатором в аналізі фінансового стану боржника висновками стосовно наявності у Боржника непогашеної в строк заборгованості, неліквідності балансу боржника та недостатності коштів для погашення своїх зобов`язань, тобто фактичне перебування боржника у стані неплатоспроможності протягом останнього часу до моменту порушення справи про банкрутство.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Згідно поданого відзиву на апеляційну скаргу ТОВ "Чиста Планета" просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. В обґрунтування відзиву зазначає, що саме кредитор несе витрати щодо здійснення ліквідації процедури.

Рішенням комітету кредиторів було схвалено звіт ліквідатора за наслідками проведення ліквідаційної процедури. Також комітетом кредиторів було прийнято рішення про повноту дій ліквідатора в ліквідаційній процедурі.

При цьому, скаржник в ході здійснення ліквідаційної процедури жодного разу не звертався до ліквідатора із клопотанням про здійснення ліквідатором певних дій в ліквідаційній процедурі, не звертався до суду першої інстанції із скаргою на дії ліквідатора або із заявою про зобов`язання ліквідатора провести певні дії.

6. Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.07.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2023 у справі № 904/6873/20; розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 28.09.2023 о 14:30 год.

У судовому засіданні 28.09.2023 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

7. Встановлені судом обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "АЙ ПІ ДЖІ КРІСПС ПРОДАКШН" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "СНЕК ЕКСПОРТ".

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.01.2021 відкрито провадження за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ ПІ ДЖІ КРІСПС ПРОДАКШН" у справі №904/6837/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "СНЕК ЕКСПОРТ"; призначено розпорядником майна боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "СНЕК ЕКСПОРТ" - Павлову Юлію Михайлівну, яка діє на підставі свідоцтва про право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №1778 від 27.12.2016; введено процедуру розпорядження майном боржника.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.02.2021 визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ ПІ ДЖІ КРІСПС ПРОДАКШН" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СНЕК ЕКСПОРТ" в сумі 21 020,00 грн - 1 черга задоволення вимог кредиторів, 1 426 075,00 грн - 4 черга задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.02.2021 визнано додаткові грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ ПІ ДЖІ КРІСПС ПРОДАКШН" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СНЕК ЕКСПОРТ" в сумі 4 540,00 грн - 1 черга задоволення вимога кредиторів, 11 974 000,00 грн - 4 черга задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.02.2021 завершено попереднє засідання, за результатами якого внесено до реєстру вимоги кредиторів у наступній черговості:

- Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ ПІ ДЖІ КРІСПС ПРОДАКШН" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СНЕК ЕКСПОРТ" в сумі 25 560,00 грн - 1 черга задоволення вимог кредиторів, 13 400 075,00 грн - 4 черга задоволення вимог кредиторів;

- Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧИСТА ПЛАНЕТА" з грошовими вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "СНЕК ЕКСПОРТ" в сумі 4 540,00 грн - 1 черга задоволення вимога кредиторів, 3 173 688,48 грн - 4 черга задоволення вимог кредиторів.

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2021 припинено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "СНЕК ЕКСПОРТ"; визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "СНЕК ЕКСПОРТ" банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 12 місяців, до 01.04.2022; призначено ліквідатором банкрута Товариства з обмеженою відповідальністю "СНЕК ЕКСПОРТ" арбітражного керуючого Павлову Юлію Михайлівну, яка діє на підставі свідоцтва про право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №1778 від 27.12.2016.

25.11.2022 ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "СНЕК ЕКСПОРТ" до суду подано звіт ліквідатора вих.№31/10-1 від 31.10.2022 за результатами ліквідаційної процедури ТОВ "СНЕК ЕКСПОРТ", в якому ліквідатор просить суд:

1. Затвердити звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Товариства з обмеженою відповідальністю "СНЕК ЕКСПОРТ".

2. Завершити ліквідаційну процедуру та припинити провадження у справі №904/6873/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "СНЕК ЕКСПОРТ".

3. Ліквідувати юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "СНЕК ЕКСПОРТ", код ЄДРПОУ 33324584.

4. Припинити повноваження ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "СНЕК ЕКСПОРТ" - арбітражного керуючого Павлової Юлії Михайлівни.

5. Вважати погашеними вимоги кредиторів банкрута Товариства з обмеженою відповідальністю "СНЕК ЕКСПОРТ", які не були погашені у зв`язку з недостатністю майна банкрута Товариства з обмеженою відповідальністю "СНЕК ЕКСПОРТ".

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Ліквідація банкрута є однією із судових процедур, які застосовуються щодо боржника (ст. 6 КУзПБ). За своєю суттю ліквідація є припиненням існування суб`єкта підприємницької діяльності, визнаного банкрутом. Прядок проведення цієї процедури врегульований у розділі IV КУзПБ.

Зокрема, положеннями статті 62 та частин 1, 2 статті 65 КУзПБ передбачено певну сукупність дій, яку необхідно вчинити в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом із зазначеним звітом та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, що проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів); подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури. Обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів, спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинно виникати обґрунтований сумнів щодо їх належного здійснення (принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі).

Розгляд та затвердження ліквідаційного балансу судом є обов`язковим предметом судового засідання, за наслідком якого приймається рішення про ліквідацію (припинення) юридичної особи боржника. Ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи.

Затверджуючи звіт ліквідатора, господарський суд повинен надати оцінку належності проведення ліквідатором всієї ліквідаційної процедури, в тому числі додержання порядку продажу майна банкрута, дотримання ним черговості задоволення вимог кредиторів, відповідності законодавству складеного ліквідаційного балансу та всіх обов`язкових додатків до звіту ліквідатора, оцінити повноту пошуку, виявлення майнових активів банкрута, для включення їх в ліквідаційну масу, дати оцінку діям ліквідатора щодо пошуку, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, надати оцінку повноті реалізації ліквідатором активів боржника, а також з`ясувати чи здійснювались ліквідатором заходи для виявлення та повернення дебіторської заборгованості банкрута.

Висновки суду про встановлені обставини та їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Розглядаючи ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора, в судовому засіданні господарський суд перевіряє обґрунтованість, правомірність та повноту дій ліквідатора, а також достовірність змісту ліквідаційного балансу. Подібний за змістом висновок Верховний Суд неодноразово викладав у своїх постановах, зокрема, в постанові від 12.09.2019 у справі №914/3812/15.

Зазначаючи про принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі, Верховний Суд (зокрема у постанові від 02.09.2021 у справі №910/3438/13) також звертав увагу на критерій обґрунтованості сумнівів щодо повноти дій ліквідатора, з урахуванням чого на кредитора або іншу особу, яка оспорює дотримання цього принципу, покладений обов`язок обґрунтовувати, що саме не вчинив ліквідатор і як це вплинуло на результат формування ліквідаційної маси.

Натомість ліквідатор у звіті, в силу покладених на нього КУзПБ завдань у ліквідаційні процедурі, має довести, що його дії мали саме мету пошуку і виявлення майна банкрута. Під час ліквідаційної процедури, ліквідатор має здійснювати обґрунтовані і логічні дії, а також здійснювати запити до відповідних органів, з врахуванням минулої діяльності банкрута. При цьому кількість запитів не є критерієм якості роботи ліквідатора. Таким критерієм є наповнення ліквідаційної маси.

Повноваження ліквідатора визначені статтею 61 КУзПБ, зокрема, згідно з частиною 2 якої під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою. У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.

Верховний Суд неодноразово (зокрема у постанові від 07.10.2021 у справі №914/3812/15) зауважував, що невід`ємним критерієм дотримання принципу безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі є з`ясування усіх необхідних обставин для вирішення питання покладення на винних осіб субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника через доведення його до банкрутства.

Субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійним цивільно-правовим видом відповідальності, який за заявою ліквідатора покладається на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника при наявності підтвердження вини вказаних осіб у доведенні юридичної особи (боржника у справі про банкрутство) до стану неплатоспроможності. Для застосування такої відповідальності необхідним є встановлення судом складових елементів господарського правопорушення як об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона правопорушення.

Притягнення винних у доведені до банкрутства осіб до субсидіарної відповідальності є механізмом відновлення порушених прав кредиторів, а також стимулюванням добросовісної поведінки засновників, керівників та інших осіб, пов`язаних з боржником, і як наслідок недопущення здійснення права власності на шкоду інших осіб.

Першочерговою метою застосування цього механізму є створення для кредиторів у межах справи про банкрутство додаткових гарантій захисту їх прав, законних інтересів та задоволення вимог, що відповідає загальній меті процедур банкрутства та кореспондується з обов`язком здійснення ліквідатором всієї повноти передбачених законом повноважень і заходів спрямованих на досягнення цієї мети у ліквідаційній процедурі.

У постанові від 22.04.2021 у справі №915/1624/16 Верховний Суд вказав, що за відсутності у диспозиції частини другої статті 61 КУзПБ конкретизації обставин (дій/бездіяльності винних осіб), що підлягають встановленню судом для покладення субсидіарної відповідальності, при вирішенні цього питання мають братися до уваги також положення частини першої статті 215 Господарського кодексу України та підстави для порушення справи про банкрутство, з огляду на які такими діями можуть бути, зокрема:

- вчинення суб`єктами відповідальності будь-яких дій, направлених на набуття майна, за відсутності активів для розрахунку за набуте майно чи збільшення кредиторської заборгованості боржника без наміру її погашення;

- прийняття суб`єктами відповідальності рішення при виведення активів боржника, внаслідок чого настала неплатоспроможність боржника по його інших зобов`язаннях;

- прийняття суб`єктами відповідальності рішення, вказівок на вчинення майнових дій на користь інших юридичних осіб чи бездіяльності боржника щодо захисту власних майнових інтересів, що мало наслідком настання неплатоспроможності боржника тощо.

Тобто саме детальний аналіз ліквідатором фінансового становища банкрута у поєднанні з дослідженням ним підстав виникнення заборгованості боржника перед кредиторами у справі про банкрутство дозволить ліквідатору банкрута виявити наявність чи відсутність дій засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника щодо доведення до банкрутства юридичної особи (висновок викладений, зокрема, у постановах Верховного Суду від 30.10.2019 у справі №906/904/16, від 02.09.2020 у справі №923/1494/15, від 24.02.2021 у справі №902/1129/15 (902/579/20)).

Отже, поданий на затвердження звіт ліквідатора з додатками має включати обґрунтовані висновки щодо наявності/відсутності підстав покладення на відповідних осіб субсидіарної відповідальності за доведення боржника до банкрутства, підтверджені як аналізом фінансового становища банкрута, так і безпосереднім дослідженням підстав виникнення заборгованості боржника перед кредиторами у справі про банкрутство та сукупності правочинів, інших юридичних дій, здійснених під впливом винних осіб, а також їх бездіяльності, що сприяли виникненню кризової ситуації, її розвитку і переходу в стадію банкрутства боржника.

Під час затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу висновки ліквідатора щодо відсутності підстав покладення субсидіарної відповідальності на пов`язаних з боржником осіб підлягають перевірці господарським судом на предмет їх правомірності, повноти та обґрунтованості, із наведенням відповідної мотивованої оцінки в ухвалі суду за результатами розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Проте за змістом оскаржуваної у цій справі ухвалb суд першої інстанції при її ухваленні не врахував викладені висновки Верховного Суду щодо необхідності здійснення під час розгляду ліквідаційного балансу та звіту ліквідатора ретельної перевірки повноти дій ліквідатора, зокрема щодо обґрунтованості висновків про відсутність підстав покладення субсидіарної відповідальності на керівників та засновників боржника.

Так, у мотивувальній частині оскаржуваної ухвали суду першої інстанції відсутні зазначення про наявність чи відсутність у звіті ліквідатора певних висновків із наведеного питання, а отже, і про правову оцінку таких висновків щодо їх обґрунтованості та повноти з урахуванням вимог законодавства, що регулює відповідні правовідносини.

Суд першої інстанції лише послався на те, що арбітражним керуючим Павловою Ю.М. було долучено до матеріалів справи Аналіз фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "СНЕК ЕКСПОРТ", який був зроблений, зокрема, на підставі отриманих відповідей від реєстраційних установ та результатів останньої інвентаризації проведеної ліквідатором.

За наявної у ліквідатора інформації (відомостей), а також з урахуванням невиконання посадовими особами Боржника (в тому числі його учасниками (засновниками)) законних вимог ліквідатора щодо проведення інвентаризації майна (активів) Боржника та надання необхідних документів для проведення належного аналізу фінансово-господарської діяльності, інвестиційного становища Боржника та його становища на ринках, не можливо проаналізувати діяльність Боржника за останні три роки до відкриття провадження у справі про банкрутство…"

Отже як вбачається з викладеного, висновки ліквідатора Банкрута, щодо наявності ознак з доведення до банкрутства, ґрунтуються лише на фактах бездіяльності керівника та учасників (засновників) Банкрута.

Також мотивувальна частина оскаржуваної ухвали містить посилання на те, що ліквідатор зазначив, що в процедурі банкрутства були заявлені декілька кредиторів, тож в даному випадку відсутня наявність законних підстав для покладення на керівника та єдиного учасника (засновника) Банкрута солідарної відповідальності, тобто в діях керівника Банкрута не виявлено фактів, що свідчили б про наявність підстав для застосування до нього даної відповідальності.

Крім цього, проаналізувавши реєстри судової влади, реєстри виконавчих проваджень, інші загальні джерела та ресурси, відносно керівника та єдиного учасника банкрута - ТОВ "СНЕК ЕКСПОРТ", ліквідатор дійшов висновку, що заходи про притягненню керівника та єдиного учасника (засновника) Банкрута до субсидіарної та солідарної відповідальності призведуть лише до затягування ліквідаційної процедури та збільшення витрат, пов`язаних з ліквідаційною процедурою.

Комітет кредиторів відповідно до Протоколу вважає, що ліквідатором Банкрута було вжито всіх можливих, вичерпних та необхідних заходів по завершенню ліквідаційної процедури Банкрута.

Комітет кредиторів вважає не доцільним вжиття заходів по притягненню керівника та єдиного учасника (засновника) Банкрута до субсидіарної та солідарної відповідальності, що лише призведе до затягування ліквідаційної процедури та збільшення витрат, пов`язаних з ліквідаційною процедурою.

Наведене свідчить про відсутність здійсненого ліквідатором аналізу обставин, які б свідчили про наявність або відсутність підстав покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника, відсутність аналізу щодо дослідження питання наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій щодо банкрутства, який було здійснено на підставі фінансової звітності боржника та аналізу його майнового стану на етапі процедури розпорядження майном, під час вирішення питання щодо подальшого руху справи про банкрутство.

Місцевий господарський суд обмежився констатацією того, що в ліквідаційному балансі боржника відображено відсутність майнових активів, зокрема, рухоме та нерухоме майно, земельні ділянки за боржником не зареєстровані, виконавчі документи на виконанні в органах ДВС не перебувають, підприємницька діяльність боржника припинена.

Тобто суд дійшов висновку про вжиття ліквідатором всіх встановлених КУзПБ заходів по здійсненню та завершенню ліквідаційної процедури, виходячи лише з невиявлення майна боржника, за рахунок якого можливо було б погасити кредиторську заборгованість, з огляду на надані ліквідатором запити та отримані відповіді та послався на прийнятт комітетом кредиторів відповідних рішень щодо боржника.

При цьому, в оскаржуваній ухвалі не зазначено про проведення ліквідатором аналізу фінансового становища Боржника, зокрема, щодо з`ясування підстав виникнення заборгованості перед кредиторами в цій справі, наявності чи відсутності ознак доведення до банкрутства, виведення активів тощо.

Також до матеріалів справи були долучені виписки з банку по рахунках боржника, але жодного аналізу з приводу руху коштів ліквідатором не було здійснено.

Отже, суд першої інстанції не з`ясував наведення у звіті ліквідатора висновку про відсутність підстав для покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на його керівника чи засновників тощо з огляду на дослідження обставин щодо підстав виникнення заборгованості боржника перед кредиторами у справі про банкрутство; аналізі правочинів, що завдали збитків боржнику чи призвели до збільшення кредиторської заборгованості, а також дій суб`єктів відповідальності щодо вчинення таких правочинів та захисту майнових інтересів боржника; перевірці дійсного відображення у первинних документах та на балансі Боржника руху коштів, майна тощо.

Тобто суд на виконання функцій судового контролю не перевірив, чи здійснив ліквідатор боржника детальне та повне дослідження підстав та причин виникнення кризової ситуації, що призвела до його банкрутства, а також не надав оцінки повноті та обґрунтованості такого дослідження, відповідності фактичним обставинам.

Зважаючи на таке, апеляційний суд вважає передчасним висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, ліквідацію Боржника із наступними процесуальними наслідками, закриття провадження у справі, адже він не ґрунтується на належному виконанні вимог статей 79, 86, 236, 269 Господарського процесуального кодексу України щодо оцінки наявних у справі та додатково поданих доказів, всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, через неврахування судами усталеної правової позиції Верховного Суду щодо застосування принципів безсумнівності повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі та судового контролю у відносинах неплатоспроможності та банкрутства.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За встановлених вище обставин, судом першої інстанції оскаржувану ухвалу було прийнято з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржуване судове рішення скасуванню, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання позову та апеляційної скарги підлягають покладенню на позивача.

Керуючись статтями 269, 275, 277, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2023 у справі № 904/6873/20 задовольнити частково.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2023 у справі № 904/6873/20 скасувати.

Справу № 904/6873/20 направити до Господарського суду Дніпропетровської області для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено 04.10.2023.

Головуючий суддя Л.А. Коваль

Суддя В.Ф. Мороз

Суддя А.Є. Чередко