Ухвала

від 27.09.2023 по справі 909/386/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/386/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

27.09.2023 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді Рочняк О.В.,

секретар судового засідання Михайлюк А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ліквідатора ТОВ "Тега" арбітражного керуючого Пурія Руслана Петровича б/н від 22.05.2023 (вх.№6145/23 від 23.05.2023) про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на осіб, що були засновниками боржника та виконували обов`язки керівників боржника - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у зв`язку з доведенням до банкрутства

у справі

за заявою Головного управління ДПС в Івано-Франківській області

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Тега"

вул. Мазепи, буд. 38, кв. 1, м. Івано-Франківськ, 76018

за участю:

ліквідатора ТОВ "Тега" арбітражного керуючого Пурія Руслана Петровича;

від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - ОСОБА_3 ;

від - ОСОБА_4

ВСТАНОВИВ: в провадженні Господарського суду Івано-Франківської області знаходиться справа за заявою Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Тега".

Постановою Господарського суду Івано-Франківської області від 11.10.2021 ТОВ "Тега" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру щодо нього, ліквідатором ТОВ "Тега" призначено арбітражного керуючого Пурія Руслана Петровича.

23.05.2023 через особистий кабінет в системі «Електронний суд» від ліквідатора ТОВ "Тега" арбітражного керуючого Пурія Руслана Петровича надійшла заява б/н від 22.05.2023 (вх.№6145/23 від 23.05.2023) про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Тега" на осіб, що були засновниками та виконували повноваження керівників товариства - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у зв`язку з доведенням до банкрутства Товариства з обмеженою відповідальністю "Тега"; стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тега" 4554300 грн 08 коп. субсидіарної відповідальності у зв`язку з доведенням до банкрутства Товариства з обмеженою відповідальністю "Тега".

Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 29.05.2023, суд залишив без руху заяву ліквідатора ТОВ "Тега" арбітражного керуючого Пурія Руслана Петровича б/н від 22.05.2023 (вх.№6145/23 від 23.05.2023) про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на його власника та керівника; встановив ліквідатору строк для усунення недоліків зави.

30.05.2023 до суду електронною поштою, підписане КЕП, від ліквідатора ТОВ "Тега" арбітражного керуючого Пурія Руслана Петровича надійшла заява №01-14/02-08/2 від 30.05.2023 (вх.№8181/23) про усунення недоліків заяви б/н від 22.05.2023 (вх.№6145/23 від 23.05.2023) про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на його власника та керівника.

Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 05.06.2023, суд призначив заяву ліквідатора ТОВ "Тега" арбітражного керуючого Пурія Руслана Петровича б/н від 22.05.2023 (вх.№6145/23 від 23.05.2023) про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника до розгляду в судовому засіданні на 21.06.2023.

20.06.2023 до господарського суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення судового засідання № 165 від 20.06.2023 (вх№ 9161/20 від 20.06.2023).

21.06.2023 від арбітражного керуючого Пурія Руслана Петровича надійшов звіт ліквідатора № 01-14/02-08/1 від 20.06.2023 (вх№ 9184/21 від 21.06.2023).

Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 21.06.2023, постановленої в судовому засіданні, розгляд заяви ліквідатора відкладено на 31.07.2023.

31.07.2023 до господарського суду від ОСОБА_1 надійшли пояснення щодо поданої ліквідатором заяви № 164 від 31.07.2023 (вх№11090/23 від 31.07.2023).

Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 31.07.2023, постановленої в судовому засіданні, розгляд заяви ліквідатора відкладено на 21.08.2023.

21.08.2023 від ліквідатора ТОВ "Тега" арбітражного керуючого Пурія Руслана Петровича надійшло клопотання № 01-14/02-08/2 від 21.08.2023 (вх. №12097/23 від 21.08.2023) про відкладення розгляду поданої ним заяви.

Відповідно до ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 21.08.2023, постановленої в судовому засіданні, розгляд заяви ліквідатора відкладено на 27.09.2023.

25.09.2023 до господарського суду від ліквідатора ТОВ "Тега" арбітражного керуючого Пурія Руслана Петровича надійшли заперечення на пояснення відповідачів № 01-14/02-08/03-23 від 22.09.2023 (вх. №13840/25 від 25.09.2023).

В судовому засіданні 27.09.2023 ліквідатор ТОВ "Тега" арбітражний керуючий Пурій Р.П. подану заяву підтримав, зазначив, що ні керівником боржника, ні його засновниками досі не передано йому бухгалтерську документацію, печатки, штампи та матеріальні цінності боржника. На думку ліквідатора керівником ТОВ "Тега" було прийнято нераціональні управлінські рішення, які негативно вплинуло на виробничу діяльність підприємства, що призвело до фінансових збитків та критичного погіршення платоспроможності підприємства, чим створили умови для його стійкої неплатоспроможності та умисного доведення до банкрутства.

Представник кредитора - АТ "Укртрансгаз" заяву ліквідатора підтримав та просив її задовольнити.

Представник засновників боржника - Ізубенко М.Г. та ОСОБА_2 проти задоволення заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на його керівника та засновників заперечував. Зазначив, що керівником боржника вживались заходи для покращення фінансово-господарського становища підприємства та недопущення банкрутства, про що свідчить зокрема, факт оскарження в судовому порядку податкових повідомлень - рішень Головного управління ДФС в Івано-Франківській області та їх часткове скасування рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду. Також вказував на те, що ліквідатором в порушення Методичних рекомендації щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства ознаки дій щодо доведення до банкрутства визначено за період більший, ніж за три роки до дати порушення справи про банкрутство.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ліквідатора ТОВ "Тега" арбітражного керуючого Пурія Р.П. про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.

Відповідно до ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 27.07.2021 кредиторські вимоги боржника склали:

- акціонерне товариство "Укртрансгаз" в розмірі 4540 грн - вимоги першої черги, в розмірі 1741 грн 86 коп. - вимоги четвертої черги та 46073 грн 26 коп. - вимоги шостої черги.

- Головне управління ДПС в Івано-Франківській області в розмірі 54 000 грн - вимоги першої черги, в розмірі 1 996 914 грн 13 коп. - вимоги третьої черги, в розмірі 2295760 грн 49 коп. - вимоги шостої черги.

Кредиторські вимоги боржника не погашені.

В своєму звіті ліквідатор зазначає, що будь-яке майно, установчі та правовстановлюючі документи, а також бухгалтерські документи, інша документація банкрута, печатки, штампи, матеріальні та інші цінності керівником та засновниками банкрута йому не передавались, про їх місцезнаходження не повідомлялось. Згідно даних з Єдиного державного реєстру МВС України за ТОВ "Тега" зареєстровано два транспортні засоби, а саме: автомобіль ЗАЗ 110557 1197 (2005) білого кольору, НОМЕР_1 , а також автомобіль Ford Courier 1300 (1994), білого кольору, НОМЕР_2 . Однак, їх місцезнаходження ліквідатору невідоме.

Відповідно до ч.1 ст.619 Цивільного кодексу України договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.

Згідно ч.1 ст.215 Господарського кодексу України у випадках, передбачених законом, суб`єкт підприємництва-боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства.

Частиною 3 цієї статті ГК України визначено, що умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність суб`єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи суб`єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом.

Як визначено в ч.1 ст.61 Кодексу України з процедур банкрутства ліквідатор з дня свого призначення, серед іншого, приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; аналізує фінансовий стан банкрута, складає висновок про наявність або відсутність ознак доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій під час провадження у справі про банкрутство за результатом його проведення; формує ліквідаційну масу; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

Частиною 2 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства унормовано, що під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою. У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані тільки для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Законом.

Виходячи з приписів наведених правових актів, передбачена субсидіарна (додаткова) відповідальність у справах про банкрутство є самостійним цивільно-правовим видом відповідальності, який покладається на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника при наявності підтвердження вини вказаних осіб у доведенні юридичної особи до стану неплатоспроможності.

З метою визначення однозначних підходів під час аналізу фінансово-господарського стану підприємства на предмет виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства; своєчасного виявлення формування незадовільної структури балансу для вжиття заходів щодо запобігання банкрутству підприємств, а також виявлення резервів підвищення ефективності виробництва та відновлення платоспроможності підприємств шляхом їх санації розроблено «Методичні рекомендації щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства», затверджені наказом Міністерства економіки України від 19 січня 2006 року №14 (у редакції наказу Міністерства економіки України від 26.10.2010 №1361).

Об`єктом аналізу є фінансово-господарський стан підприємств, зокрема фінансові, виробничі та інвестиційні аспекти їх діяльності.

В зазначених Методичних рекомендаціях доведення до банкрутства визначено як умисне, з корисливих мотивів, іншої особистої заінтересованості або в інтересах третіх осіб вчинення громадянином-засновником (учасником) або службовою особою суб`єкта господарської діяльності дій, що призвели до стійкої фінансової неспроможності суб`єкта господарської діяльності, якщо це завдало великої матеріальної шкоди державі чи кредитору - неспроможність суб`єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов`язання перед кредиторами. Приховування банкрутства - умисне приховування громадянином-засновником (учасником) або службовою особою суб`єкта господарської діяльності своєї стійкої фінансової неспроможності шляхом подання недостовірних відомостей, якщо це задало великої матеріальної шкоди кредиторові.

Під час проведення аналізу визначаються: стан фінансово-господарської діяльності підприємства, структура його балансу (задовільна чи незадовільна) та обґрунтованість визнання підприємства неплатоспроможним; тенденції щодо динаміки основних показників ефективності діяльності підприємства; можливість використання санаційних процедур для поліпшення фінансово-господарського стану підприємства та виведення його з неплатоспроможного стану; наявність економічних дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства.

У відповідності до положень Розділу ІІІ «Методичне забезпечення заповнення форми звіту за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності неплатоспроможного підприємства» у звіті зазначається, зокрема 1) загальна характеристика підприємства, 2) оцінка підприємства позиції неплатоспроможності, в якій дається оцінка фінансового стану підприємства, аналіз фінансових факторів, що призвели до неплатоспроможності, та визначення можливості санації підприємства: аналіз необоротних і оборотних активів, оборотних засобів; аналіз структури грошових потоків підприємства і кредиторської заборгованості.

Пунктом 3 Розділу ІІІ Методичних рекомендацій регулюються питання щодо аналізу наявності (відсутності) ознак дій з приховування чи доведення до банкрутства або фіктивного банкрутства підприємства та визначення ознак втрати або відновлення платоспроможності, зокрема: визначення ознак дій з доведення до банкрутства (п. 3.2); визначення ознак дій з приховування банкрутства (п.3.3).

Визначення ознак дій з доведення до банкрутства здійснюється ліквідатором банкрута за період, що починається за три роки до дати порушення справи про банкрутство, у разі наявності ознак неправомірних дій відповідальних осіб боржника, що призвели до його стійкої фінансової неспроможності, у зв`язку з чим боржник був не в змозі задовольнити в повному обсязі вимоги кредиторів або сплатити обов`язкові платежі. У ході визначення ознак дій з доведення до банкрутства аналізується рівень забезпечення зобов`язань кредиторів за період проведення аналізу, з`ясовується причина погіршення показників рівня забезпечення зобов`язань кредиторів шляхом перевірки фінансово-господарських договорів підприємства.

Економічними ознаками дій з доведення до банкрутства може вважатися такий фінансово-економічний стан боржника, коли виконання умов договорів призвело до погіршення показників оцінки його фінансового стану, зокрема: підписання завідомо невигідних для підприємства (у тому числі фіктивних) договорів; необґрунтованої виплати грошових коштів, необґрунтованої передачі третім особам майна; прийняття нераціональних управлінських рішень, які негативно впливають на виробничу, торговельну, іншу статутну діяльність підприємства, що призводить до фінансових збитків та втрат; заплутування звітності, знищення документів або інформації, унаслідок чого неможлива ефективна робота підприємства тощо.

Згідно позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 07.10.2021 у справі №914/3812/15 звернення ліквідатора до господарського суду про покладення на винних осіб субсидіарної відповідальності за доведення боржника до банкрутства є частиною принципу безсумнівної повноти дій у ліквідаційній процедурі.

Ліквідатор для забезпечення реалізації принципу безсумнівної повноти дій ліквідатора в ліквідаційній процедурі подає заяву про покладення субсидіарної відповідальності не раніше, ніж після завершення реалізації об`єктів ліквідаційної маси і розрахунків з кредиторами (постанова Верховного Суду від 30.10.2019 у справі №906/904/16).

Як вбачається з матеріалів справи, з моменту визнання ТОВ "Тега" банкрутом та надіслання йому ліквідатором вимоги про передачу документації від 19.10.2021 пройшло більше, ніж 19 місяців. Жодних доказів, які б свідчили про те, що ліквідатор застосував всі можливі та необхідні заходи для отримання бухгалтерської та іншої документації, матеріальних цінностей боржника, в тому числі і заходів примусового впливу, ним суду не подано. До того ж, непередача керівником боржника ліквідатору документації не є свідченням доведення боржника до банкрутства.

Не подано суду також доказів, які б свідчили про те, що ліквідатор намагався встановити місцезнаходження належних банкруту транспортних засобів, в тому числі і шляхом звернень у відповідні органи для їх розшуку, а відповідно ліквідатором ТОВ "Тега" арбітражним керуючим Пурієм Р.П. не здійснено у повному обсязі усіх необхідних дій, спрямованих на виявлення та реалізацію активів боржника та формування ліквідаційної маси.

В заяві про покладення на керівника та засновників ТОВ "Тега" субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями банкрута ліквідатор зазначає, що банкрутство боржника є наслідком, зокрема, управлінський дій його керівника, які полягають в укладенні 23.04.2018 між ТОВ "Тега" в особі директора та родичами засновників ТОВ "Тега" договору купівлі-продажу нежитлових приміщень.

Однак, як з`ясовано судом в судовому засіданні, ліквідатор взагалі не перевірив факту отримання ТОВ "Тега" коштів за зазначеним договором, ним не подано суду доказів того, що вказане нерухоме майно відчужено за заниженою ціною, заходів щодо визнання вказаного договору недійсним ним також не вживалось.

Крім того, вказаний договір укладено більше як три роки до відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Тега", а відтак не охоплює періоду, за який належить виявити наявність чи відсутність дій засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника щодо доведення до банкрутства юридичної особи.

Відповідно до ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст. 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що ліквідатором не доведено, яким чином вчинені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дії вплинули та пов`язані з виникненням обставин неплатоспроможності боржника, доведення його до банкрутства, відтак в задоволенні заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності належить відмовити.

Керуючись ст.ст.2, 9, 61, 62 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст.174, 232- 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

у задоволенні заяви ліквідатора ТОВ "Тега" арбітражного керуючого Пурія Руслана Петровича б/н від 22.05.2023 (вх.№6145/23 від 23.05.2023) про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на осіб, що були засновниками боржника та виконували обов`язки керівників боржника - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у зв`язку з доведенням до банкрутства відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.235 ГПК України та може бути оскаржена в порядку статей 255 - 257 Господарського процесуального кодексу України до суду апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складено 03.10.2023

Суддя О.В. Рочняк