Постанова

від 28.09.2023 по справі 927/32/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2023 року

м. Київ

Cправа № 927/32/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пєскова В. Г.,

суддів: Білоуса В. В., Огородніка К. М.

за участю секретаря судового засідання Багнюка І. І.,

учасники справи:

представник ДП "Борзнарайагролісгосп" - Дубін В. І., Никончук Т. В.,

від прокуратури - Томчук М. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Борзнянського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства "Борзнарайагролісгосп" за вх. № 5290/2023

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2023

у складі колегії суддів: Агрикової О.В., Чорногуза М.Г., Мальченко А.О.

та рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.04.2023

у складі судді Федоренко Ю.В.

у справі № 927/32/23

за позовом Заступника керівника Ніжинської окружної прокуратури Чернігівської області в інтересах держави в особі позивача: Державної екологічної інспекції у Чернігівській області

до Борзнянського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства "Борзнарайагролісгосп"

про стягнення 1 751 138,41 грн,-

На розгляд суду постало питання щодо стягнення з постійного лісокористувача збитків, завданих порушенням природоохоронного законодавства через незаконну порубку дерев.

ВСТАНОВИВ

Обставини справи

1. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Борзнянське районне дочірнє агролісогосподарське спеціалізоване підприємство "Борзнарайагролісгосп" (далі - ДП "Борзнарайагролісгосп") (ідентифікаційний код юридичної особи 05389089) зареєстровано в якості суб`єкта господарювання 03.01.2001, дата запису 28.04.2007, реєстраційний номер 10421200000000404, про що внесено відповідну інформацію (а.с. 69).

2. Згідно з п. 2.1., 2.2. Статуту ДП "Борзнарайагролісгосп", затвердженого наказом генерального директора КП Чернігівоблагроліс Чернігівської обласної ради від 19.02.2018 № 9, підприємство створене з метою охорони та відновлення лісів, задоволення потреб юридичних та фізичних осіб у лісових ресурсах на основі їх раціонального використання і отримання прибутку за рахунок задоволення потреб споживчого ринку у лісопродукції та послугах на підставі ефективного використання виробничого і фінансового потенціалу та з врахуванням обмежень, передбачених цим Статутом.

3. Предметом діяльності підприємства є спеціалізоване ведення лісового господарства, зокрема, охорона і захист лісів від самовільних рубок.

4. Пунктом 3.4. Статуту визначено, що підприємство несе відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах належного йому майна, згідно з чинним законодавством України.

5. Підприємство є лісокористувачем, згідно з рішенням обласної ради від 27.03.2001 "Про надання у постійне користування земель лісового фонду" та здійснює діяльність згідно з положеннями Лісового фонду України та інших нормативних актів (п. 3.8. Статуту)

6. Відповідно до п. 6.4. Статуту, підприємство виконує норми і вимоги щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки.

7. Відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ЧН № 001106, ДП "Борзнарайагролісгосп", на підставі розпорядження Борзнянської райдержадміністрації від 26.02.2003 № 66, надано у постійне користування для ведення лісового господарства 790,4 га землі (а.с. 70-73).

8. 07.06.2021 директором ДП "Борзнарайагролісгосп" було видано наказ № 45 "Про проведення раптової ревізії в обході №10" щодо залишків лісопродукції та стану догляду за лісовими культурами та охороною лісу у зазначеному обході. (зворот а.с. 22).

9. 10.06.2021 працівниками ДП "Борзнарайагролісгосп" під час раптової ревізії в обході №10 виявлено самовільну порубку 368 дерев різних порід, про що було складено Акт раптової ревізії від 10.06.2021 (а.с.23-24).

10. ДП "Борзнарайагролісгосп" направив на адресу Сектору поліцейської діяльності №1 (м. Борзна) Ніжинського районного відділу ГУНП в Чернігівській області лист №75 від 11.06.2021 з проханням провести розслідування по факту самовільної рубки 368 дерев, виявленої при проведенні раптової ревізії 10.06.2021 в обході №10, у зв`язку з чим лісовому господарству нанесено шкоду на суму 1 587 758,03 грн, таксова вартість становить 17 859 грн. Розрахунок шкоди, заподіяної від самовільної вирубки додається (а.с.8-22).

11. За фактом зазначеної події слідчим відділенням Ніжинського РВП ГУНП в Чернігівській області відкрито кримінальне провадження №12021270300000508 від 14.06.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 246 КК України.

12. 06.09.2021, в ході огляду місця події, за участю слідчого, працівників ДП "Борзнарайагролісгосп", Державної екологічної інспекції у Чернігівській області, в присутності понятих виявлено на території: виділів 2, 3, 4, 5 кварталу 107 обходу №10 - самовільні порубки 160 дерев різного діаметру порід сосна звичайна, акація та береза категорії сироростучі; виділів 2, 3, 8 кварталу 104 обходу №10 - самовільні порубки 90 дерев різного діаметру порід сосна звичайна та береза категорії сироростучі; виділу 4 кварталу 105 обходу №10 - самовільні порубки 10 дерев різного діаметру породи сосна звичайна категорії сироростучі; виділів 2, 8 кварталу 106 обходу №10 - самовільні порубки 6 дерев різного діаметру породи сосна звичайна категорії сироростучі; оглядом встановлено, що пеньки дерев покриті молодою порослю, замасковані ґрунтом, дерном та лісовим настилом, поблизу них маються порубочні рештки та частини крони дерев, верхівки дерев лежать в одному, що зафіксовано протоколом огляду від 06.09.2021. Як вбачається з протоколу огляду в огляді брали участь і представники лісокористувача Ільницький М. Я., Колесник Ю. М., Гринько В. М., якими підписано протокол огляду без зауважень (а.с. 29-37).

13. 18.06.2021 Державна екологічна інспекція у Чернігівській області листом №06/2079 повідомила Сектор поліцейської діяльності №1 Ніжинського РВП ГУНП в Чернігівській області про те, що Інспекцією 14.06.2021 при проведенні заходів державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства виявлено незаконну рубку дерев на землях лісового фонду, що знаходяться у постійному користуванні ДП "Борзнарайагролісгосп" неподалік с. Комарівка Комарівської ТГ Ніжинського району Чернігівської області, що підтверджується Актом №42/06 від 14.06.2021 про результати заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства. Згідно із здійсненим Інспекцією розрахунками розміру шкоди, заподіяної лісу внаслідок незаконної рубки дерев в кв. 104 вид. 8, кв. 107 вид. 1, 2 ДП "Борзнарайагролісгосп" на землях Комарівської територіальної громади Чернігівської області, загальна сума збитків з урахуванням індексації за попередні роки становить 449 711,09 грн. (а.с. 25-28).

14. Відповідно до висновку експертизи від 24.09.2021 № СЕ-19/125-21/8195-ЕК, яку було проведено за матеріалами кримінального провадження №12021270300000508, враховуючи дані протоколу огляду місця події від 06.09.2021 та польової відомості пнів від 06.09.2021, на підставі постанови КМУ №665 від 23.07.2008, розмір шкоди, заподіяної лісу незаконною рубкою дерев різних порід, становить 1 751 138,41 грн (а.с.38-45).

15. 22.02.2022 вироком Борзнянського районного суду Чернігівської області у справі № 730/902/21, залишеним без змін ухвалою Черкаського апеляційного суду від 30.08.2022, визнано невинуватим і виправдано Мозгового В. М.; цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Комарівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на щодо предмета спору на стороні позивача ДП "Борзнарайагролісгосп" про відшкодування шкоди в розмірі 1 751 138,41 грн., завданої лісу незаконною рубкою дерев - залишено без розгляду (а.с.46-61).

16. Ніжинська окружна прокуратура Чернігівської області у листі №3674вих-22 від 06.09.2022, адресованого Державній екологічній інспекції у Чернігівській області, просила повідомити чи вживались заходи щодо стягнення з ДП "Борзнарайагролісгосп" шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, внаслідок незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних порубок на підвідомчій підприємству території (а.с. 74).

17. В свою чергу, Державна екологічна інспекція у Чернігівській області у листі №15/1500 від 16.09.2022 повідомила Ніжинську окружну прокуратуру Чернігівської області про здійснення 14.06.2021 заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства на території Комарівської територіальної громади Ніжинського району Чернігівської області та виявлення незаконної порубки дерев, а також про проведення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі та скерування матеріалів до Сектору поліцейської діяльності №1 Ніжинського РВП ГУНП в Чернігівській області. За розрахунком Інспекції шкода, завдана незаконною порубкою дерев (106 штук) на земельних ділянках лісового фонду, що знаходиться у постійному користуванні ДП "Борзнарайагролісгосп", становила 1 751 262,96 грн. Враховуючи, що Інспекцією перевірка по даному факту (зазначеному у листі поліції) не проводилась, матеріали перевірки не складались, правові підстави для вжиття заходів щодо примусового стягнення шкоди у Інспекції відсутні (а.с. 75).

18. 26.12.2022 заступник керівника Ніжинської окружної прокуратури Чернігівської області направив Державній екологічній інспекції у Чернігівській області повідомлення №6525вих-22 в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" про пред`явлення до Господарського суду Чернігівської області позову в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Чернігівській області до ДП "Борзнарайагролісгосп" про відшкодування шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища у розмірі 1 751 138,41 грн. (а.с.86).

19. Крім того, як встановлено судами попередніх інстанцій, матеріали справи містять наказ № 61 від 30.11.2022, за підписом генерального директора КП "Чернігівоблагроліс", "Про скасування результатів раптової ревізії в обході №10 ДП "Борзнарайагролісгосп", яким встановлено, що Акт раптової ревізії від 10.06.2021, проведений в обході №10 ДП "Борзнарайагролісгосп" є такий, що складний з порушенням вимог до оформлення документу (а.с. 107).

20. В матеріалах справи також наявний наказ № 34 від 30.12.2022 директора ДП "Борзнарайагролісгосп", яким визнано недійсними результати раптової ревізії, проведеної в обході №10 ДП "Борзнарайагролісгосп" на виконання наказу від 07.06.2021 №45; визнано недійсними та скасовано документи, матеріали та розрахунки шкоди, складені за результатами раптової ревізії, проведеної в обході №10 (а.с. 108).

Подання позову

21. 28.12.2022 Заступником керівника Ніжинської окружної прокуратури Чернігівської області подано позов в інтересах держави в особі позивача: Державної екологічної інспекції у Чернігівській області про стягнення з ДП "Борзнарайагролісгосп" на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Чернігівській області в рахунок відшкодування шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, 1 751 138,41 грн, а саме: 525 341,52 грн - до спеціального фонду Державного бюджету України (30%), 350 227,68 грн - до спеціального фонду обласного бюджету Чернігівської обласної ради (20%), 875 569,21 грн - до спеціального фонду селищного бюджету Комарівської сільської ради.

22. Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем, як постійним лісокористувачем, обов`язків щодо забезпечення охорони та захисту лісів, внаслідок чого допущено незаконну вирубку дерев, чим заподіяно значних збитків та є підставою для стягнення шкоди з відповідача.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного господарського суду

23. 06.04.2023 рішенням Господарського суду Чернігівської області у справі №927/32/23 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з ДП "Борзнарайагролісгосп" на користь держави в особі Державної екологічної інспекції в Чернігівській області в рахунок відшкодування шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища на загальну суму 1 751 138,41 грн, а саме: 525 341,52 грн. - до спеціального фонду Державного бюджету України (30%); 350 227, 68 грн - до спеціального фонду обласного бюджету Чернігівської обласної ради (20%); 875 569,21 грн - до спеціального фонду селищного бюджету Комарівської сільської ради. Стягнуто з ДП "Борзнарайагролісгосп" на користь Чернігівської обласної прокуратури 26 267,08 грн судового збору.

24. 05.07.2023 постановою Північного апеляційного господарського суду рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.04.2023 у справі № 927/32/23 залишено без змін.

25. Відносно участі прокурора у цій справі, суди дійшли висновків про те, що не вжиття належних та достатніх заходів компетентним та уповноваженим органом Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області, щодо стягнення з відповідача шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, свідчить про бездіяльність позивача. Звертаючись до суду з позовом у цій справі, прокурор дотримався вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та статті 53 ГПК України щодо умов такого звернення, а саме: обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави у суді, визначив, у чому саме полягає порушення інтересів держави та правильно визначив органи, уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах,

26. Суди дійшли висновку, що відповідач, допустивши протиправну бездіяльність у вигляді невчинення дій, направлених на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчій йому території земель лісового фонду, діяв неправомірно, що призвело до незаконного вирубування невстановленими особами дерев (нанесення збитків).

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

27. 25.07.2023 ДП "Борзнарайагролісгосп" подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2023 та рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.04.2023 у справі № 927/32/23; ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

28. Скаржник стверджує, що судами першої та апеляційної інстанцій не враховано висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Вищого господарського суду України від 08.11.2016 у справі №927/266/16, від 21.12.2016 у справі № 927/487/16, від 27.09.2011 у справі №21/28, постанові Верховного Суду від 28.02.2019 у справі №813/3201/17, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08.06.2021 у справі № 640/4984/19, що відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України є підставою для касаційного оскарження судових рішень.

29. ДП "Борзнарайагролісгосп" стверджує, що судами попередніх інстанцій не надано оцінки тому, що відповідач, встановивши факт незаконної рубки та пошкодження лісових насаджень (при цьому, факту вчинення такого правопорушення саме відповідачем чи його працівниками не було доведено та зафіксовано в жодному документі), вчиняв дії з належного повідомлення про такий факт правоохоронні органи, шляхом звернення до них з метою виявлення винних осіб, а також, що прокурором та позивачем не було надано належних доказів того, що відповідач не дотримався або порушив комплекс заходів, спрямованих на збереження лісів від незаконних рубок та не обґрунтовано в чому саме полягала бездіяльність або неналежне виконання відповідачем своїх обов`язків. Наведене за доводом скаржника спростовує висновки судів першої та апеляційної інстанцій про бездіяльність з боку відповідача.

30. За доводом скаржника, Акт перевірки №42/06 від 14.06.2021 не є належним і допустимим доказом, оскільки перевірка проводилася без участі представника ДП "Борзнарайагролісгосп", будь-які рішення (приписи), прийняті за результатами перевірки та на підставі Акту перевірки відсутні, примірник Акту перевірки представникові ДП "Борзнарайагролісгосп" не вручався, Акт складено у одному примірнику для Державної екологічної інспекції в Чернігівській області, не містить підпису самого суб`єкта господарювання, як і відомостей про відмову від підписання Акту. Отже такий доказ одержаний з порушенням порядку, встановленого законом.

31. Наведене, як стверджує скаржник, узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 28.02.2019 у справі №813/3201/17, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08.06.2021 у справі № 640/4984/19, які не враховані судами.

32. Висновок експерта № СЕ-19/125-21/8195-ЕК від 24.09.2021, на думку скаржника, також не є належним і допустимим доказом у справі, оскільки експерт при виготовленні висновку не був присутній на місці здійснення незаконної рубки, не проводив вимірювання пнів зрубаних дерев та здійснив лише математичний розрахунок завданої шкоди. Зазначений висновок, наявний у матеріалах відповідної кримінальної справи та на який посилається в позові прокурор, не є беззаперечним доказом, оскільки не підпадає під підстави (обставини), визначені ст. 75 ГПК України, як такі, що звільнені від доказування. Скаржник вказує, що кількість зрубаних дерев та розмір шкоди належними доказами у справі не доведений, а суд відхилив клопотання відповідача про призначення експертизи.

33. Крім того, скаржник вказує, що нести відповідальність за завдану шкоду в даному випадку має виключно особа, яка здійснила незаконну порубку.

Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу

34. 08.09.2023 до Верховного Суду від Заступника керівника Ніжинської окружної прокуратури Чернігівської області надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому прокурор просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. При цьому, прокурор стверджує, що постанови Верховного Суду, на які посилається скаржник не підлягають врахуванню, оскільки прийняті за інших предмета та підстав позову.

35. Прокурор стверджує, при визначенні суми заподіяних збитків та проведенні судово-економічної експертизи від 24.09.2021 ураховано відомості, отримані при здійсненні досудового розслідування, а саме з протоколу огляду місця події від 06.09.2021, натомість доводи скаржника про неналежність і недопустимість такого доказу та необхідність проведення експертизи є безпідставними.

36. Також прокурор вказує, що саме на ДП "Борзнарайагролісгосп" покладено обов`язок із забезпечення охорони, захисту та відтворення лісових насаджень і яким чином він буде здійснювати виконання покладених на нього обов`язків, не вправі визначати ні прокурор, ні позивач.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

37. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

38. На розгляд суду постало питання щодо стягнення з відповідача як постійного лісокористувача збитків, завданих порушенням природоохоронного законодавства через незаконну порубку дерев на ввіреній йому території.

39. Стаття 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлює, що підставою виникнення цивільних прав і обов`язків є завдання майнової шкоди.

40. Частинами першою та другою статті 1166 ЦК України, яка регулює загальні підстави відповідальності за завдану шкоду, передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

41. Отже, загальними підставами для покладення відповідальності на особу, яка заподіяла шкоду, за змістом статті 1166 ЦК України є:

-протиправна поведінка особи, що заподіяла шкоду,

- шкідливий результат такої поведінки, тобто настання, наявність самої шкоди,

- причинний зв`язок між протиправною поведінкою і настанням шкоди та

- вина особи у заподіянні шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

42. У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

43. В свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди. Тобто вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд виходить з презумпції вини правопорушника (див. висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 17.03.2020 у справі №912/823/18, від 03.11.2021 у справі №922/1705/20, від 18.12.2020 у справі №922/3414/19, від 02.06.2022 у справі №920/821/18).

44. Згідно зі статтею 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

45. Статтею 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

46. Частина друга статті 19 Лісового кодексу України визначено, що обов`язок забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, вжиття інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку, а також дотримання правил і норм використання лісових ресурсів покладено на постійних лісокористувачів.

47. Відповідно до статей 16, 17 Лісового кодексу України право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

48. Положеннями статті 63 Лісового кодексу України передбачено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

49. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 64 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.

50. Відповідно до частини першої статті 86 Лісового кодексу України організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб.

51. За змістом пункту 5 частини другої статті 105 ЛК України відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.

52. Згідно зі статтею 107 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

53. Отже, організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів.

54. Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу.

55. Таким чином, обов`язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов`язків, в тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев.

56. Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.

57. Аналогічну правову позицію викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.08.2018 у справі №909/976/17, постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №909/1111/16, від 20.08.2018 у справі №920/1293/16, від 23.08.2018 у справі №917/1261/17, 19.09.2018 у справі №925/382/17, 09.12.2019 у справі № 906/133/18, 20.02.2020 у справі № 920/1106/17.

58. Верховний Суд звертає увагу, що для покладення на постійного лісокористувача обов`язку з відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу через незабезпечення охорони і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території, першочерговим є з`ясування обставини щодо встановлення факту порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, тобто у даному випадку, здійснення незаконної порубки дерев (п. 69 постанови Верховного Суду від 18.05.2023 у справі № 914/669/22)

59. Положеннями статті 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

60. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

61. В силу статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

62. У цій справі, судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач є постійним лісокористувачем на території Комарівської сільської ради Чернігівської області на земельній ділянці площею 790,4 га для ведення лісового господарства. На відповідача, як на постійного користувача спірних лісів, серед іншого, покладений обов`язок проведення заходів щодо збереження лісонасаджень від самовільних рубок за неналежне виконання якого останній має нести встановлену чинним законодавством відповідальність.

63. На території вказаного лісового господарства було виявлено незаконну порубку дерев.

64. Суди попередніх інстанцій виходили з того, що факт незаконної вирубки підтверджується Актом №42/06 від 14.06.2021 Державної екологічної інспекції в Чернігівській області про результати заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства, польовими переліковими відомостями пнів, розрахунком розміру шкоди, заподіяної лісу внаслідок незаконної рубки дерев та протоколом огляду від 06.09.2021 в межах кримінального провадження. Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що наведені докази у їх сукупності є належним підтвердженням протиправної поведінки відповідача, яка полягає у незабезпеченні працівниками підприємства належної охорони і захисту лісів від незаконної порубки на підвідомчій відповідачу території.

65. В касаційній скарзі скаржник наголошує на тому, що Акт перевірки № 42/06 від 14.06.2021 Державної екологічної інспекції не є належним та допустимим доказом, оскільки перевірка була проведена з порушенням процедури.

66. Верховний Суд враховує, що у постанові від 26.07.2022 у справі № 924/883/21 Верховний Суд дійшов висновку, про те, що для встановлення судом, чи мало місце правопорушення, основним доказом є акт перевірки, в якому зафіксований факт правопорушення, який (акт), відповідно до статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", є документом, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб`єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства, зокрема у сфері охорони навколишнього природного середовища.

67. Разом з тим, що Суд відзначає, що такий доказ як акт перевірки Державної екологічної інспекції сам по собі не може бути єдиним чи вичерпним доказом підтвердження правопорушення природоохоронного законодавства. Подані сторонами докази, на підтвердження своїх вимог та заперечень, мають бути оцінені судами як окремо кожен так і в їх сукупності (постанова Верховного Суду від 18.05.2023 у справі № 924/669/22).

68. Зі змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що судами була надана оцінка наявним у справі доказам у їх сукупності та встановлено наявність незаконної порубки дерев на відомчій відповідачу території і Суд не вбачає порушень судами попередніх інстанцій в цій частині вимог процесуального закону щодо оцінки доказів та встановлення обставин справи.

69. При цьому, посилаючись на дефекти Акту № 42/06 від 14.06.2021 Державної екологічної інспекції як доказу у справі, позивач не доводить відсутності самого факту незаконної порубки дерев на території Комарівської сільської ради Чернігівської області, що встановлено судами попередніх інстанцій на підставі дослідження також інших наявних доказів у сукупності.

70. Верховний Суд також погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що Статутом ДП "Борзнарайагролісгосп" визначено цілі та обов`язки підприємства з охорони лісу, а відсутність визначеного чіткого переліку заходів не звільняє відповідача від необхідності та не спростовує можливості виконання ним комплексу заходів, необхідних і достатніх для виконання покладених на нього обов`язків.

71. Стосовно аргументу скаржника про те, що відповідальність за завдану шкоду в даному випадку нести має виключно особа, яка здійснила незаконну порубку, Суд вказує, що законодавством про охорону навколишнього природного середовища передбачено дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність за порушення лісового законодавства, які мають різні підстави застосування до особи правопорушника. У цій справі підставою позову є наявність складу цивільного правопорушення у діях лісокористувача щодо незабезпечення ним охорони і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території та допустив самовільну вирубку лісу. Така правова позиція узгоджується із висновками Верховного Суду у постановах від 18.02.2019 у справі № 926/869/18, від 30.11.2021 у справі № 926/2174/20. Отже, наявність вироку у кримінальному провадженні щодо притягнення осіб за незаконну порубку лісу не є визначальним для покладення на лісокористувача цивільно-правової відповідальності на підставі ст. 1166 ЦК України.

72. Верховний Суд відхиляє доводи скаржника про неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду у справах № 640/4984/19 та № 813/3201/17, з огляду на таке.

73. У справі № 640/4984/19 предметом судового розгляду в порядку адміністративного судочинства були вимоги про визнання протиправними дій Державної екологічної інспекції щодо проведення планової перевірки та визнання протиправним та скасування припису Державної екологічної інспекції, складеного за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки, з підстав не дотримання вимог законодавства у сфері державного контролю.

74. У справі № 813/3201/17 предметом судового розгляду в порядку адміністративного судочинства були вимоги про визнання протиправними дій посадових осіб ГУ Держгеокадастру з призначення перевірки та дії Інспектора щодо проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства відносно позивача; визнання протиправним та скасування наказу в.о. начальника ГУ Держгеокадастру про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності; визнання протиправним та скасування припису, складеного на підставі акта перевірки.

75. Однак, у справі що розглядається, предметом судового дослідження є не дотримання контролюючим органом порядку проведення перевірок суб`єкта господарювання, а як вже зазначено вище - наявність складу цивільного правопорушення у діях лісокористувача щодо незабезпечення ним охорони і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території. Таким чином, скаржник посилається на неврахування практики Верховного Суду у неподібних правовідносинах із цією справою, а тому Суд відхиляє такі доводи касаційної скарги.

76. Посилання скаржника на неврахування судами попередніх інстанцій висновків у постановах Вищого господарського суду України колегія суддів не бере до уваги, оскільки відповідно до положень ч. 4 ст. 236 ГПК України такі не є джерелом правозастосовчої практики.

77. Відносно доводів скаржника про невідповідність висновку експерта, яким встановлено розмір заподіяної шкоди вимогам статті 75 ГПК України, Суд зазначає наступне.

78. Колегія суддів Верховного Суду наголошує, що відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц, встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій.

79. Судами попередніх інстанцій встановлено. що вказаний висновок підготовлений у межах кримінального провадження особою, яка є атестованим судовим експертом, який був попереджений про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а сам висновок відповідає положенням 98 ГПК України.

80. Посилання скаржника на положення статті 75 ГПК України "Підстави звільнення від доказування" у даному випадку є помилковим. Вказаний висновок був оцінений судами у сукупності з усіма доказами у справі за правилами 86, 98 ГПК України і Суд не вбачає порушення судами попередніх інстанцій правил оцінки доказів у справі.

81. Відповідно до статті 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

82. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

83. Відмовляючи у призначенні експертизи суди встановили, що відповідачем не вказано та не доведено належними та допустимими доказами, які саме обставини вказують на необхідність проведення експертизи, а матеріали справи місять достатньо відповідних доказів для винесення рішення.

84. Відповідно до положень статті 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 ГПК України.

85. У цій справі суди попередніх інстанцій, врахувавши обставини справи, предмет позову, характер спірних правовідносин та достатність наявних доказів, дійшли обґрунтованого та правомірного висновку про відсутність необхідності у спеціальних знаннях для вирішення спору та призначення експертизи.

86. Верховний Суд дійшов висновку, що доводи касаційної скарги про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим Суд не вбачає підстав для задоволення скарги.

87. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

88. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновків про те, що рішення та постанова у справі прийняті з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, із дотриманням норм матеріального та процесуального права.

89. Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга ДП "Борзнарайагролісгосп" підлягає залишенню без задоволення, а прийняті у справі постанова Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2023 та рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.04.2023 - залишенню без змін.

В. Розподіл судових витрат

90. У зв`язку з тим, що Суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу Борзнянського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства "Борзнарайагролісгосп" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2023 та рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.04.2023 у справі № 927/32/23 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді В. Білоус

К. Огороднік