Вирок

від 04.10.2023 по справі 698/431/15-к

КАТЕРИНОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 698/431/15-к

Провадження № 1-кп/698/13/22

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2023 р.смт. Катеринопіль

Катеринопільський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря ОСОБА_2 ,

прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

потерпілої ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Катеринопіль, Черкаської області кримінальне провадження внесене до ЄРДР 05.11.2014 року за № 12014250180000399 за обвинуваченням: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тальне, Тальнівського району, Черкаської, українця, який зареєстрований та проживає по АДРЕСА_1 , з освітою середньою, розлученого, який має на утриманні неповнолітню доньку, працюючого на посаді водія ТОВ «Анвіт Транс» (ЄДРПОУ 38680188), раніше несудимого, до якого застосовувалися запобіжні заходи у виді нічного домашнього арешту та арешту майна, за зміненим у порядку ст. 338 КПК України обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_7 05 листопада 2014 року близько 13 години 30 хвилин, будучи водієм автомобіля ВАЗ-21150 д.н. НОМЕР_1 , порушив вимоги п.п. 10.1., 10.9. Правил дорожнього руху України, а саме перед початком руху заднім ходом, з автомобільної стоянки магазину «Альонка», що знаходиться по вулиці Леніна, 4 в селищі Катеринопіль Черкаської області, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод та небезпеки іншим учасникам руху, не звернувся за допомогою до інших осіб для забезпечення безпеки дорожнього руху, розпочав рух заднім ходом вказаним транспортним засобом, виїхав на проїзну частину вулиці Леніна, чим створив перешкоду для руху мопеду «Ямаха» д.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_5 ..

Внаслідок вказаних вище дій ОСОБА_7 , між автомобілем ВАЗ-21150 д.н. НОМЕР_1 під керуванням останнього та мопедом «Ямаха» д.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_5 , яка в свою чергу із порушенням вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України рухалась по вулиці Леніна, зі сторони вулиці Петровського в напрямку вулиці Леніна, сталася дорожньо-транспортна пригода під час якої ОСОБА_5 , намагаючись об`їхати перешкоду у вигляді автомобіля під керуванням ОСОБА_7 , зачіпивши кермом мопеда «Ямаха» задню частину автомобіля ВАЗ-21150, впала на асфальто-бетонне покриття.

Внаслідок вказаного падіння потерпіла ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 237 від 11.12.2014 року складаються з: закритої черепно-мозкової травми з переломом скроневої та тім`яної кісток справа, забою головного мозку з підапоневротичною гематомою в потиличній ділянці, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень; закритої травми грудної клітки з переломами 4-9 ребер справа, перелому основної фаланги другого пальця правої кисті, перелому променевої кістки справа в типовому місці та шилоподібного відхвістка променевої кістки, які відносяться до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень, за ознакою тривалості розладу здоров`я.

Порушення правил безпеки дорожнього руху водієм автомобіля ВАЗ- 21150 д.н. НОМЕР_1 ОСОБА_7 , а саме пунктів 10.1 та 10.9 Правил дорожнього руху України знаходяться у причинному зв`язку з виникненням вказаної вище дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді спричинення потерпілій ОСОБА_5 середнього ступеню тяжкості та тяжких тілесних ушкоджень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 заявив про повне визнання власної винуватості за зміненим обвинуваченням. При цьому суд переконався, що крім повного визнання винуватості ОСОБА_7 не заперечує фактичних обставин кримінального провадження та кваліфікацію своїх дій, правильно розуміє та усвідомлює зміст обставин злочину, в якому обвинувачується, правові наслідки розгляду за спрощеною процедурою, а також відсутність сумнівів у добровільності позиції щодо усвідомлення обвинуваченим цих обставин. Зокрема пояснив, що на початку листопада 2014 року близько обідньої пори (дату та час точно не пам`ятає) разом з родиною заїхав передом свого автомобілю ВАЗ 21150 на зупинку біля магазину «Альонка», що розташований у селищі Катеринопіль. Після відвідування вказаного магазину мав намір виїхати з вказаної вище зупинки. Переконався у відсутності перешкод, однак не врахував, що видимість ділянки дороги праворуч від нього є обмеженою. Розпочав виїзд з зупинки, рухаючись заднім ходом. Здійснив рух на відстань близько одного метра, коли побачив, що праворуч від нього, по полосі руху на яку він розпочав виїзд, рухається мопед під керуванням потерпілої ОСОБА_5 .. Побачивши вказаний вище мопед, негайно загальмував, але при цьому задня частина його автомобілю залишилась на полосі руху мопеду. Розраховував, що ОСОБА_5 зверне увагу на перешкоду у виді задньої частини його автомобілю та об`їде останню. Однак, далі побачив, що виникнення перешкоди залишилось поза увагою ОСОБА_5 , оскільки остання продовжила рух, не здійснюючи маневру з об`їзду перешкоди. Далі почув звук падіння мопеду на асфальт і побачив, що ОСОБА_5 лежить на асфальті зі слідами крові на голові. Уточнив, що під час керування мопедом ОСОБА_5 була без захисного мотошолому, що є порушенням Правил дорожнього руху. Викликав швидку, після чого оглянув свій автомобіль. Побачив на багажнику автомобіля довгу подряпину та зрозумів, що остання виникла внаслідок контакту з рукояткою мопеда. Інших ушкоджень на автомобілі не було. Усвідомлює, що перед початком руху заднім ходом з зупинки, відповідно до вимог Правил дорожнього руху повинен був скористатися допомогою сторонньої особи. Шкодує про допущену необачність. З урахуванням обставин, викладених у зміненому обвинуваченні щодо наявності в діях потерпілої ОСОБА_5 порушень Правил дорожнього руху вважає, що розмір заподіяної останній шкоди підлягає компенсації за рахунок страхової компанії, оскільки його транспортний засіб є застрахованим. Крім того, просить застосувати до ньогоЗакон України «Про амністію в 2016 році».

Дослідження інших доказів, що підтверджують змінене обвинувачення судом визнано недоцільним на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України. При цьому, зважаючи на повне визнання обвинуваченим власної винуватості за зміненим обвинуваченням, з метою вирішення питання щодо обґрунтованості, заявлених потерпілою вимог за цивільним позовом, суд здійснює дослідження доказів лише в частині вирішення цивільного позову.

На підставі викладеного, суд визнає доведеною винуватість ОСОБА_7 в порушенні правил безпеки дорожнього руху, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження і кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 286 КК України.

Призначаючи міру покарання ОСОБА_7 , суд враховує обставини вчинення злочину відповідно до яких вбачається, що крім винної поведінки обвинуваченого, виникненню дорожньо-транспортної пригоди сприяло необережне порушення потерпілою Правил дорожнього руху, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України є тяжким злочином, особу обвинуваченого, який є раніше не судимим, за місцемпроживання характеризуються задовільно, за місцем роботи позитивно обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання судомне встановлено.

На підставі викладеного, суд визнає необхідним, і достатнім для виправлення обвинуваченого покарання у виді позбавлення волі.

З урахуванням сукупності обставин, що пом`якшують покарання та відсутності обставин, що обтяжують покарання, суд відповідно до ст. 75 КК України дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_7 без відбування покарання з випробуванням, з покладенням на нього виконання певних обов`язків з числа, передбачених ст. 76 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_7 звернувся до суду з письмовою заявою, яку підтримав в судовому засіданні разом зі своїм захисником ОСОБА_6 , про застосування до нього амністії з підстав, передбачених п."в"ст.1Закону України «Про амністію у 2016 році», оскільки вінмає на утриманні неповнолітню доньку.

В судовому засіданні прокурор заперечень протизастосування до ОСОБА_7 Закону України «Про амністію у 2016 році» та звільнення останнього від відбування, призначеного судом покарання не висловив.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 заперечень протизміни обвинувачення та застосування до ОСОБА_7 Закону України «Про амністію у 2016 році» із звільненням останнього від відбування, призначеного судом покарання не висловила.

Відповідно до ст.85КК України на підставі закону про амністію засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань.

Відповідно до ч. 2 ст.86КК України законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.1Закону України"Прозастосування амністіїв Україні" амністією є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили; амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального КодексуУкраїни та цього Закону.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про застосування амністії в Україні", установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 р. №1810-VIIІ, який набрав чинності 07.09.2017 року його дія поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про амністію у 2016 році» питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою прокурора, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їх захисників чи законних представників.

Відповідно до п. "в"ст.1Закону України «Про амністію у 2016 році» звільненню від покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до ст. 12 КК України, та за злочини вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до ст. 12 КК України, підлягають особи, не позбавленібатьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років.

З відомостей, що містяться у свідоцтві про народження, яке видане 20.05.2008 року відділом реєстрації актів цивільного стану Ватутінського міського управління юстиції серії НОМЕР_3 вбачається, що ОСОБА_7 має на утриманні неповнолітнюдоньку ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .(т.2 а.с.79)

Обмежень, передбачених ст.4Закону України"Прозастосування амністіїв Україні" та ст. 8 Закону України «Про амністію у 2016 році», щодо застосування до обвинуваченого ОСОБА_7 амністії, судом не встановлено. Зокрема, судом встановлено, що протягом останніх десяти років до ОСОБА_7 амністія та помилування не застосовувались.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що до обвинуваченого ОСОБА_7 може бути застосовано п. "в"ст.1Закону України «Про амністію у 2016 році» із звільненням останнього від відбування основного покарання.

Вирішуючи цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 , суд враховує наступне.

Згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів № АІ/0138483 цивільно-правова відповідальність ОСОБА_7 є застрахованою страховиком - СК АТ «Страхова Група «ТАС» із визначенням забезпеченого транспортного засобу - ВАЗ 21150 № НОМЕР_1 . Також вбачається, що розмір страхових виплат за вказаним вище полісом складає: за шкоду життю і здоров`ю на суму 100000 грн.; за шкоду заподіяну майну на суму 51000 грн.; з утриманням франшизи у розмірі 510 грн. (т.1 а.с.31)

З заперечення страхової компанії АТ «Страхова Група «ТАС» від 24.11.2015 року № 456 вбачається, що за погодженням з потерпілою ОСОБА_5 , останній було частково відшкодовано заподіяну страхувальником ОСОБА_7 матеріальну шкоду у виді страхового відшкодування матеріальних збитків, завданих пошкодженням мопеду «Ямаха» д.н. НОМЕР_2 , шляхом виплати коштів у сумі 1119 грн.. Крім того, у вказаних вище запереченнях страховик зазначив, що у випадку визнання ОСОБА_7 винним у вчиненні ДТП, він зобов`язується виплатити потерпілій ОСОБА_5 1105,21 грн. в рахунок часткового відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю останньої, а також 55,26 грн. (5% страхової виплати за шкоду заподіяну здоров`ю) в рахунок відшкодування, заподіяної моральної шкоди. При цьому страховиком було відмовлено у виплаті потерпілій ОСОБА_5 - 1332,10 грн. в рахунок відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю, оскільки вказані витрати не підтверджуються належними та допустимими доказами. (т.1 а.с.50-51).

Під час судового розгляду, обґрунтовуючи цивільний позов щодо розміру, заподіяної їй матеріальної шкоди, потерпіла ОСОБА_5 підтвердила вказані обставини, зокрема, зазначила, що не була обізнана з тим, що в її медичній карті були відсутні призначення лікаря щодо низки медичних препаратів, які фактично придбавалися та використовувались нею під час лікування. В обґрунтування розміру, заподіяної їй моральної шкоди повідомила, що внаслідок тілесних ушкоджень отриманих після зіткнення з автомобілем обвинуваченого та подальшого лікування вона зазнала тривалих страждань та фізичного болю, втратила нормальний сон, що істотно погіршило якість її життя. Також потерпіла підтвердила повідомлені обвинуваченим обставини, що в момент ДТП вона була без захисного мотошолому. Крім того, із змісту клопотання представника потерпілої від 07.12.2015 року вбачається, що урахуванням відшкодування СК АТ «Страхова Група «ТАС» вартості ремонту пошкодженого мопеду, проведеного за взаємною згодою із страховиком, потерпіла ОСОБА_5 уточнює позовні вимоги та відмовляється від вимоги про стягнення в натурі мопеда аналогічного пошкодженому, залишивши вимогу про стягнення вартості франшизи в сумі 510 грн.. (т.1 а.с.65)

Оцінюючи обґрунтованість твердження сторони захисту про повне відшкодування страховиком, заподіяної злочином як майнової, так і моральної шкоди, суд враховує правову позицію щодо розмежування відповідальності страховика та страхувальника, висловлену у постанові Великої Палати Верховного Суду України від 14.12.2021 року у справі № 147/66/17, а також неналежне виконання потерпілою ОСОБА_5 вказаних вище вимог Правил дорожнього руху України. При цьому суд визнає, що у випадку належного користування мотошоломом тяжкість отриманої потерпілою черепно-мозкової травми могла бути значно меншою.

За таких обставин, відповідно до ст.ст. 1166 та 1187 ч. 1,2,5 Цивільного кодексу України, ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», що заявлені згідно цивільного позову потерпілої ОСОБА_5 вимоги про відшкодування заподіяної злочином матеріальної шкоди підлягають відшкодуванню за рахунок страховика у визначеному останнім розмірі 1105,21 грн., оскільки погоджується з доводами останнього щодо часткової обґрунтованості вказаних вимог. При цьому, суд враховує, що визначений страховиком розмір відшкодування (1105,21 грн.) знаходяться у межах, передбаченої страховим полісом відповідальності останнього.

Крім того, суд визнає, що вартість франшизи на яку зменшено суму страхового відшкодування матеріальної шкоди підлягає стягненню з обвинуваченого ОСОБА_7 у сумі 510 грн., оскільки вказана сума є частиною материальної шкоди, яка не підлягає страховому відшкодуванню, а отже, знаходиться за межами відповідальності страховика та підлягає відшкодуванню страхувальником ( ОСОБА_7 ), оскільки входить до суми збитків яких було завдано під час використання обвинуваченим джерела підвищеної небезпеки, та внаслідок винних дій останнього, який не довів, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Також відповідно до ст.ст. 1168 та 1187 ч. 1,2,5 Цивільного кодексу України, суд визнає, що заявлені згідно цивільного позову вимоги потерпілої про відшкодування заподіяної злочином моральної шкоди є законними та з урахуванням наведених вище обґрунтувань, підлягають частковому задоволенню, оскільки вказаної шкоди було завдано під час використання обвинуваченим джерела підвищеної небезпеки, та внаслідок винних дій останнього, який не довів, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

В той же час, з урахуванням: заяви страховика про часткове відшкодування, зподіяної страховим випадком моральної шкоди у розмірі 55,26 грн. (5% від суми страхового відшкодування матеріальної шкоди); заяви ОСОБА_5 від 04.10.2023 року про зменшення розміру моральної шкоди до 10000 грн.; ступеню стійкості і глибини душевних страждань ОСОБА_5 , а також майнового стану ОСОБА_7 , який є працюючою особою, але у даний час перебуває у відпустці без збереження заробітної плати, суд визнає, що розмір відшкодування моральної шкоди, заявлений за цивільним позовом є завищеним. Відповідно до загальних засад цивільного законодавства, передбачених п. 6 ст. 3 ЦК України, виходячи з вимог розумності, добросовісності і справедливості суд визнає, що в рахунок відшкодування заподіяної злочином моральної шкоди з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 належить стягнути - 9500 грн..

Речові докази: легковий автомобіль ВАЗ-21150 д.н. НОМЕР_1 - переданий ОСОБА_7 під схорону розписку належить залишити останньому, звільнівши його від зобов`язань за вказаною розпискою; мопед «Ямаха» д.н. НОМЕР_2 , який перебуває у кімнаті зберігання речових доказів Катеринопільського РВ УМВС повернути власнику ОСОБА_5 , пальто жіноче, яке передане ОСОБА_5 згідно зберігальної розписки належить залишити останній, звільнівши її від зобов`язань за вказаною розпискою.

Відповідно до ч. 2 ст.124 КПК України з ОСОБА_9 на користь держави належить стягнути процесуальні витрати у вигляді витрат на залучення експерта в розмірі 1744 грн. 96 коп..

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.85,86 КК України,ст. 3 ЗУ "Про застосування амністії в Україні", п.вст.1 Закону України"Про амністію у 2016 році",ст..ст.370,374 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (Три) роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. ст.75, п. 1,2 ч. 1 ст.76 КК Українизвільнити ОСОБА_7 від відбуванняпризначеного основного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (Одного) рокуіспитового строку не вчинить нового злочину та виконає зобов`язання:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

На підставі п. «в» ч. 1 ст. 1 Закону України«Про амністію у 2016році» засудженого ОСОБА_7 звільнити від відбування покарання призначеного за вироком суду від 31 серпня2023 року.

Стягнути з ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_5 : в рахунок відшкодування заподіяної злочином матеріальної шкоди у розмірі 510 грн.; в рахунок відшкодування заподіяної злочином моральної шкоди у розмірі 9500 грн.. В задоволенні інших вимог за цивільним позовом відмовити.

Стягнути з ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта в розмірі 1744 грн. 96 коп..

Роз`яснити ОСОБА_7 наслідки застосування амністії, які полягають у тому, що протягом наступних десяти років до нього не може бути застосована амністія.

Речові докази: легковий автомобіль ВАЗ-21150 д.н. НОМЕР_1 - переданий ОСОБА_7 згідно зберігальної розписки належить залишити останньому, звільнівши його від зобов`язань за вказаною розпискою; мопед «Ямаха» д.н. НОМЕР_2 , який перебуває у кімнаті зберігання речових доказів Катеринопільського РВ УМВС повернути власнику ОСОБА_5 , пальто жіноче, яке передане ОСОБА_5 згідно зберігальної розписки належить залишити останній, звільнівши її від зобов`язань за вказаною розпискою.

Вирок може бути оскаржено з підстав, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України. Апеляційна скарга на вирокподається до Черкаського апеляційного суду через Катеринопільський районний суд, протягом 30 днів, з дня його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, у такий же строк з моменту вручення йому копії судового рішення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку невідкладно вручити прокурору, обвинуваченому та його захиснику.

Головуючий ОСОБА_1