Рішення

від 02.10.2023 по справі 140/10281/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2023 року ЛуцькСправа № 140/10281/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

судді Смокович В. І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Спека» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Спека» (далі - ПП «Спека», підприємство, позивач) звернулося до суду із позовом до Головного управління ДПС у Волинські області (далі - ГУ ДПС у Волинській області, контролюючий орган, відповідач), про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень (далі - ППР) № 0026200902 та №0026210902 від 02.03.2023 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ГУ ДПС у Волинській області на підставі наказу № 65-п від 26.01.2023 була проведена фактична перевірка позивача з питань дотримання вимог Податкового кодексу України, Законів України № 481 від 19.12.1995, № 265 від 06.07.1995 та інших законодавчих актів, які регулюють ліцензування, виробництво, обіг, зберігання спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального.

За результатами фактичної перевірки складено акт № 03/1263/09-02/20134464 від 27.01.2023, у якому зазначено, що позивачем порушено вимоги:

-статей 44 та 85 Податкового кодексу України;

-підпункт 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України;

-пункт 12 статті 3 Закону України № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у торгівлі, громадського харчування та послуг».

За результатами розгляду заперечення позивача, відповідач скасував висновок акту фактичної перевірки про порушення пункт 12 статті 3 Закону України № 265/95-ВР, решту вимог, викладених у запереченні залишив без задоволення.

На підставі акту фактичної перевірки 02.03.2023 відповідачем винесено ППР № 0026200902 про застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 10000,00 грн. за порушення підпункту 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України та № 0026210902 про застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 1020,00 грн. за порушення статей 44 та 85 Податкового кодексу України.

Після оскарження у адміністративному порядку ППР №№0026200902 та 0026210902 від 02.03.2023 рішенням ДПС України скаргу ПП «Спека» залишено без задоволення.

Не погоджуючись із ППР №№0026200902, 0026210902 від 02.03.2023 позивач зазначає, що додаток № 1 до акту фактичної перевірки не має жодного відношення до позивача, а стосується зовсім іншого суб`єкта господарювання ТОВ «Журавлина».

Також в обґрунтування позовних вимог посилається на той факт, що наказ ГУ ДПС у Волинській області № 65-п від 16.01.2023 на проведення фактичної перевірки є протиправним, а проведена перевірка незаконною, оскільки в наказі відсутня інформація про порушення вимог законодавства позивачем, яка стала підставою фактичної перевірки, а посилання на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу є формальним.

Вказує, що фактична перевірка має проводитися з питань дотримання суб`єктом господарювання вимог Закону на момент здійснення такої перевірки, а перевірка даних за минулий період часу носить характер документальної перевірки, тому такі дії не можуть вчинятися в рамках фактичної перевірки та слугувати підставою застосування штрафних санкцій. Крім того, для підтвердження порушення позивачем підпункту 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України не було необхідності проводити фактичну перевірку, оскільки інформація про незабезпечення своєчасного подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального, наявна в базі електронної звітності, що є підставою для проведення камеральної перевірки.

Позивач не погоджується з висновками контролюючого органу, вказаними в акті фактичної перевірки, що стали підставою для винесення ППР № 0026210902, щодо незабезпечення позивачем своєчасного подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсягу обігу пального, оскільки позивачем відповідні довідки подавалися через електронний кабінет вчасно, а через нестабільну роботу системи квитанції про їх надсилання отримані із запізненням через незалежні від позивача обставини.

Так, довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі (далі - довідка) за 19.08.2022, 20.08.2022, 04.11.2022, 05.11.2022, 09.12.2022, 31.12.2022 подавалися через електронний кабінет вчасно. Квитанції № 1 позивачем отримані вчасно. Однак через нестабільну роботу системи, квитанції № 2 отримані із запізненням.

Довідка за 09.10.2022 подана через електронний кабінет вчасно, однак доставка відбулася із затримкою. Як наслідок квитанції № 1 та № 2 отримані із запізненням в один день.

Довідка за 23.11.2023 не подавалася через відсутність за цей день руху палива на акцизному складі.

Поряд з тим погоджується з несвоєчасним поданням частини довідок про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу залишків пального на акцизному складі, а саме за 13.11.2022 та 03.01.2023, за що повинен нести штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 2000 грн.

В обґрунтування незаконності ППР № 0026200902 від 02.03.2023, позивач вказує, що не порушував в ході фактичної перевірки вимог статті 44 Податкового кодексу, оскільки, в акті фактичної перевірки відсутні відомості непідтвердження даних, визначених у податковій звітності, відсутності первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Актом перевірки не встановлено жодних порушень вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та/або Стандартів бухгалтерського обліку товарів.

Також заперечує факт відмови позивача надати для ознайомлення документи господарської діяльності підприємства, що є порушенням вимог статті 85 Податкового кодексу України, оскільки посадовим особам контролюючого органу було надано у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Вказує, що письмове звернення контролюючого органу оформлене неналежним чином та не містить реєстраційного номера та дати, у ньому відсутні посилання на будь-які порушення, у зв`язку з виявленням яких вимагається надання копій документів, як це передбачено пунктом 85.4 статті 85 Податкового кодексу України, тому позивач листом № 1 від 19.01.2023 повідомив відповідача про відсутність обов`язку та правових підстав для надання засвідчених копій витребуваних документів. В акті фактичної перевірки не зазначено, що посадовими особами контролюючого органу складався акт про відмову платника податку надати копії документів.

У відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 09.06.2023 та зареєстрований за вхідним номером канцелярії суду 40696/23 представник відповідача не погоджується з позовними вимогами, вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення, посилаючись на те, що здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального є самостійною підставою, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання. Крім того, призначенню перевірки передувала інформація, викладена в доповідній записці начальника управління контролю за підакцизними товарами № 91/03-20-09-02 від 16.01.2023, згідно якої, за результатами моніторингу бази даних ІАІС «Податковий блок» встановлено, що ПП «Спека» не забезпечило подання довідок про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі протягом 2022 року, чим порушено вимоги статті 230 Податкового кодексу України.

Вказує, що працівниками ГУ ДПС у Волинській області 18.01.2023 вручено під підпис директору ПП «Спека» письмове звернення щодо надання документів господарської діяльності з обігу пального. У листі від 19.01.2023 позивач висловив свою думку щодо оцінки підстав призначення фактичної перевірки та повідомив контролюючий орган щодо відсутності підстав для надання запитуваних документів. Станом на 26.01.2023 підприємством не надано для ознайомлення та за необхідності виготовлення завірених копій документів, чим порушено вимоги статей 44 та 85 Податкового Кодексу України та про що складено 26.01.2023 відповідний акт про ненадання документів. Під час проведення фактичної перевірки ПП «Спека» не надавалось жодних документів, які б свідчили про ведення обліку нафтопродуктів.

Зазначає, що на момент проведення фактичної перевірки встановлено незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсягу обігу пального за 19.08.2022, 20.08.2022, 09.10.2022, 04.11.2022, 05.11.2022, 13.11.2022, 23.11.2022, 09.12.2022, 31.12.2022, 03.01.2023, чим порушено підпункт 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України. Вказує, що позивач, обґрунтовуючи вчасність подання такої звітності, посилається на квитанцію № 1, однак підтвердженням прийняття звітності є отримання квитанції № 2, ПП «Спека» отримувало квитанції про неприйняття таких звітів, у зв`язку із недоліками заповнення таких довідок.

Враховуючи викладене представник ГУ ДПС у Волинській області вважає оскаржувані ППР такими, що прийняті у встановленому законом порядку, з огляну на що просить у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю (арк. спр. 51 - 52).

У відповіді на відзив, зареєстрованим 16.06.2023 за вхідним номером канцелярії суду 43178/23 позивач зазначив, що інформація щодо відмови надати для ознайомлення документи господарської діяльності підприємства з обігу пального не відповідає дійсності, оскільки такі документи надавались в ході фактичної перевірки, крім того вони були додані до заперечень на акт фактичної перевірки та підтвердили ведення позивачем обліку нафтопродуктів і за результатами розгляду заперечення відповідач скасував висновок акта фактичної перевірки про порушення пункт 12 статті 3 Закону України № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у торгівлі, громадського харчування та послуг».

Щодо незабезпечення своєчасного подання довідок про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі, позивач погоджується, що підтвердженням подання звітності є квитанція № 2, а не квитанція № 1. Однак позивач виконав свій обов`язок та вчасно подав дані для реєстрації, що підтверджується квитанціями № 1 та не повинен нести відповідальності за несвоєчасну реєстрацію даних про фактичні залишки пального та обсягів обігу пального через нестабільну роботу системи на функціонування якої позивач не може впливати.

З приводу законності призначення перевірки, вказує, що зі змісту наказу про призначення перевірки не вбачається, яку саме інформацію про порушення платником податків вимог законодавства, що підлягає під предмет фактичної перевірки, отримав відповідач, що стала у подальшому підставою для прийняття наказу № 65-П від 16.01.2023. В наказі відсутні будь-які посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, крім посилання на норми, що їх регулюють, не відображено у рамках яких заходів відповідачем встановлено невідповідність діяльності позивача вимогам чинного законодавства, на підставі яких відомостей або документів були встановлені факти сумнівності, сумнівність яких саме операцій була встановлена контролюючим органом.

Вказує, що наявна у контролюючого органу інформація, викладена у доповідній записці начальника управління контролю за підакцизними товарами № 91/03-20-09-02 від 16.01.2023 щодо незабезпечення подання довідок про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів залишку пального є підставою проведення камеральної перевірки, оскільки відповідна інформація наявна в базі електронної звітності відповідача, тому для підтвердження порушення позивачем підпункту 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України не було необхідності проводити фактичну перевірку.

З наведених підстав уважає, що відповідач порушив порядок призначення та проведення перевірки, наслідком чого має бути незаконність перевірки і визнання акта перевірки недопустимим доказом і як наслідок визнання оскаржуваних рішень, які ґрунтуються на вказаному акті, незаконними та такими, що підлягають скасуванню, з огляду на що просить позов задовольнити (арк. спр. 87 - 88).

У запереченні представник ГУ ДПС у Волинській області посилався на право контролюючого органу на проведення фактичної перевірки господарюючого суб`єкту з підстав здійснення функцій контролю, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального. З урахуванням того, що контролюючий орган фактично призначив перевірку з підстав здійснення функцій контролю, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, що відповідає підставі визначеній у частині четвертій статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального» від 19.12.1995 № 481/95-ВР, відповідач не мав зазначати у наказі інформацію, яка ним отримана щодо будь-яких порушень з боку позивача (арк. спр. 91 - 92).

Інших заяв по суті справи чи клопотань на адресу суду від учасників справи не надходило.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 22.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (арк. спр. 47).

Суд, перевіривши доводи позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

Головним управлінням ДПС у Волинській області винесено наказ № 64-п від 16.01.2023 про проведення фактичної перевірки ПП «Спека» за адресою господарської діяльності: м. Луцьк, вул. Вахтангова, 16.

В наказі зазначено, що він виданий з метою забезпечення проведення фактичної перевірки суб`єкта господарювання з питань дотримання вимог Податкового кодексу України, Законів України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших нормативно-правових актів, які регулюють ліцензування, виробництво, обіг, зберігання спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального, керуючись підпунктами 20.1.9, 20.1.10, 20.1.11, пункту 20.1 статті 20, пунктом 75.1 статті 75, підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80, підпунктом 69.2 пункту 69 Підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України (арк. спр. 8).

На підставі цього наказу податковими інспекторами проведено фактичну перевірку за адресою провадження господарської діяльності позивача, за наслідками якої складено акт № 03/1263/09-02/20134464 від 27.01.2023, у якому зроблено висновок про порушення ПП «Спека» статей 44, 85, підпункту 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України, пункт 12 статті 3 Закону України № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у торгівлі, громадського харчування та послуг» (арк. спр. 12 - 14).

Не погоджуючись з висновками акту № 03/1263/09-02/20134464 від 27.01.2023 позивач подав до контролюючого органу заперечення з подальшими доповненнями (арк. спр. 18 23, 24 - 31, 32, 33).

За результатами розгляду заперечень позивача, ГУ ДПС у Волинській області листом № 2491/6/03-20-09-02-06 від 28.02.2023 повідомило ПП «Спека», що з урахуванням наданих матеріалів та додаткових документів висновки акту № 03/1263/09-02/20134464 від 27.01.2023 залишаються без змін, окрім порушення вимог пункт 12 статті 3 Закону України № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у торгівлі, громадського харчування та послуг» (арк. спр. 34 - 36).

На підставі акта перевірки № 03/1263/09-02/20134464 від 27.01.2023 ГУ ДПС у Волинській області прийнято 02.03.2023 ППР № 0026200902 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 10000 грн. за порушення підпункту 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України та ППР № 0026210902 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 1020 грн. за порушення статей 44, 85 Податкового кодексу України (арк. спр. 6, 7).

Не погодившись з рішеннями від 02.03.2023 № 0026200902 та № 0026210902 ПП «Спека» оскаржило їх у адміністративному порядку до ДПС України (арк. спр. 38 - 40).

Рішенням ДПС України № 11151/6/99-00-06-03-01-06 від 04.05.2023 ППР від 02.03.2023 № 0026200902 та № 0026210902 залишено без змін, а скаргу без задоволення (арк. спр. 41 - 43).

Позивач, не погоджуючись з ППР від 02.03.2023 № 0026200902 та № 0026210902 звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі ПК України) та який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки врегульований статтею 80 ПК України.

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (пункт80.1 статті 80 ПК України).

Відповідно до підпункту80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК Українифактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема (1) у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, (2) а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Як убачається з матеріалів справи Головним управлінням ДПС у Волинській області винесено наказ № 65-п від 16.01.2023 про проведення фактичної перевірки ПП «Спека» за адресою господарської одиниці - м. Луцьк, вул. Вахтангова, 16.

В наказі зазначено, що він виданий з метою проведення фактичної перевірки суб`єкта господарювання з питань дотримання вимог Податкового кодексу України, Законів України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших нормативно-правових актів, які регулюють ліцензування, виробництво, обіг, зберігання спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального, керуючись підпунктами 20.1.9, 20.1.10, 20.1.11, пункту 20.1 статті 20, пунктом 75.1 статті 75, підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80, підпунктом 69.2 пункту 69 Підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України (арк. спр. 8).

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, у постановах від 10.04.2020 (справа №815/1978/18), 07.11.2019 (справа № 140/391/19), від 05.11.2018 (справа №803/988/17), від 22.05.2018 (справа №810/1394/16), Верховний Суд вказав, що підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України передбачає альтернативні підстави проведення фактичної перевірки, які можуть застосовуватися як у сукупності, так і кожна окремо, а саме:

- наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення платником податків вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

- здійснення функцій, визначених законом у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

У постанові Верховного Суду від 11.05.2023 по справі № 500/5559/21 колегія суддів погодилася з таким висновком та не вбачає підстав для відступу від нього, однак зазначає наступне.

Здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства. Норма підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України щодо визначення цієї підстави фактичної перевірки кореспондується з нормами Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 року № 481/95-ВР(з наступними змінами і доповненнями).

Водночас у постановах від 16.09.2021 (справа №120/1431/20-а), від 12.10.2021 (справа №120/5729/20-а), Верховний Суд вказав на необхідність зазначення у наказі про проведення фактичної перевірки на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, окрім звичайного посилання на норму, що регулює питання її призначення, і конкретні фактичні підстави її призначення (відповідно до підстав, визначених нормами цього підпункту).

Постанови Верховного Суду від 16.09.2021 (справа №120/1431/20-а) та від 12.10.2021 (справа №120/5729/20-а) не є такими, що суперечать позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 10.04.2020 (справа №815/1978/18), 07.11.2019 (справа № 140/391/19), від 05.11.2018 року (справа №803/988/17), від 22.05.2018 (справа №810/1394/16) та ними уточнено і розширено підхід щодо застосування підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України як підстави для призначення фактичної перевірки. При здійсненні такого призначення контролюючий орган повинен зазначити одну із підстав, визначених підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, й у разі, якщо такою підставою є наявність та/або отримання інформації про порушення платником податків вимог законодавства, конкретизувати останню.

Суд при вирішенні даного спору звертає увагу на те, що в наказі № 65-п від 16.01.2023 підстава проведення перевірки, відповідно до вичерпного переліку підстав, з яких може проводитися фактична перевірка, встановленого нормами пункту 80.2 статті 80 ПК України, не зазначена.

При цьому з матеріалів справи вбачається, що підставою для проведення перевірки і винесення відповідного наказу про проведення перевірки слугувала доповідна записка начальника управління контролю за підакцизними товарами № 91/03-20-09-02 від 16.01.2023, згідно якої, за результатами моніторингу бази даних ІАІС «Податковий блок» встановлено, що ПП «Спека» не забезпечило подання довідок про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі протягом 2022 року, чим порушено вимоги статті 230 Податкового кодексу України (арк. спр. 64).

У наказі № 64-п від 16.01.2023 про можливі такі порушення суб`єкта господарювання не зазначено, як і не вказано про наявність та/або отримання контролюючим органом в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків.

Формулювання підстав перевірки в зазначеному наказі не дає цілковите розуміння, що підставою перевірки є здійснення контролюючим органом функцій, визначених законом у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, оскільки в наказі є також відсилання до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», та інших нормативно-правових актів, які регулюють ліцензування, виробництво, обіг, зберігання спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального.

При цьому в посиланні на «інші нормативно-правові акти» контролюючий орган їх не конкретизував.

Суд, враховуючи правові висновки, викладені у постанові Верховного суду від 11.05.2023 по справі № 500/5559/21 зауважує, що формулювання конкретного змісту наказу є дискрецією контролюючого органу, однак з обов`язковим дотриманням вимог норм абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України щодо змісту наказу про проведення перевірки. При встановленні однією правовою нормою декількох самостійних підстав для проведення перевірки, конкретна з них не обов`язково має бути сформульована тотожно до змісту правової норми, якою ця підстава встановлена, проте повинна бути чітко визначена та відповідати правовій нормі.

Ураховуючи викладене, ГУ ДПС у Волинській області не дотрималося вимог пункту 81.1 статті 81 ПК України, відповідно до якого посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, зокрема, копії наказу про проведення перевірки, в якому, окрім іншого, зазначаються підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом.

У постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 21.02.2020 (справа №826/17123/18) зроблено висновок, що незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень.

При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

У постанові від 22.09.2020 (справа №520/8836/18) Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справи щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, окрім наведених вище висновків, зазначив, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень частини другої статті 74 КАС України щодо допустимості доказів, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню. Встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення контролюючим органом перевірки, за наслідками якої й було прийняте податкове повідомлення-рішення, є достатніми для висновку про протиправність останнього.

Суд, враховуючи висновки Верховного Суду з огляду на вказані вище обставини справи, дійшов переконання, що наказ ГУ ДПС у Волинській області №65-п від 16.01.2023 винесений не на підставі та у спосіб визначений ПК України, а тому і рішення, які прийнято за результатами такої перевірки є протиправним.

Відтак, ППР від 02.03.2023 № 0026200902 яким до ПП «Спека» застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 10000,00 грн. та № 0026210902, яким до ПП «Спека» застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 1020,00 грн. підлягають скасуванню, а позов - задоволенню.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Як визначено частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні), який сплачений відповідно до платіжної інструкції № 154 від 15.05.2023 (арк. спр. 5) та зарахований до спеціального фонду Державного бюджету, що підтверджується відповідною випискою (арк. спр. 95).

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Приватного підприємства «Спека» (43021, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Вахтангова, будинок 16, ідентифікаційний код юридичної особи 20134464) до Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи 44106679) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області року № 0026200902 від 02 березня 2023 року та № 0026210902 від 02 березня 2023 року.

Стягнути на користь Приватного підприємства «Спека» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області судовий збір у розмірі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.І. Смокович