Рішення

від 28.09.2023 по справі 260/5146/23

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

28 вересня 2023 рокум. Ужгород№ 260/5146/23 14:13 год

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Скраль Т.В.

при секретарі Шестак Н.В.,

за участю сторін:

позивач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 - представник Ігнатьо Богдан Ярославович,

відповідач: Державна служба України з безпеки на транспорті - представник Білова Олександра Валеріївна,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), в особі представника Ігнатьо Богдана Ярославовича ( АДРЕСА_2 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті (03135, м. Київ, вул. Антоновича, 51, код ЄДРПОУ 39816845) про скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до статті 243 частини 3 КАС України 28 вересня 2023 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі складено 03 жовтня 2023 року.

21 червня 2023 року фізична особа підприємець ОСОБА_1 , через уповноваженого представника ОСОБА_2 , звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті, якою просить визнати протиправною та скасувати постанову Державної служба України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу від 17.04.2023 АО № 360111.

03 липня 2023 року ухвалою суду відкрито провадження у даній адміністративній справі.

1. Позиції сторін.

Позивач свої позовні вимоги аргументував тим, що 20.02.2023 відповідач здійснив контроль транспортного засобу позивача, а про перевірку склав акт від 20.02.2023 №350019. Актом позивача звинувачено в порушенні статті 53 Закону України «Про автомобільний транспорт» в частині обов`язку роздруковувати дані цифрового тахографу. Стверджуване правопорушення кваліфіковане за абзацом шостим частини першої статті 60 Закону «Про автомобільний транспорт», як відсутність документів на час перевірки. Наявність роздруківки тахографа за 20.02.2023 підтверджується її копією, яка наявна у матеріалах перевірки і перебуває у розпорядженні відповідача. Останній надав її копію у відповідь на адвокатський запит (запит і відповідь надаються). Перевезення без реєстрації режимів праці і відпочинку водіїв кваліфікується за зовсім іншою нормою, аніж зазначена в акті і постанові. За відсутність роздруківки даних тахографу слід застосувати санкцію за абзацом одинадцятим, а не шостим частини першої статті 60 закону.

31 липня 2023 року відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву. В обґрунтування якого вказано, що за наявними матеріалами справи на підставі яких було винесено постанову №360111 від 17.04.2023 є очевидним відсутність інформацію про роботу та відпочинок водія ОСОБА_3 , який на момент перевірки здійснював керування транспортним засобом VOLVO FH 42T. За даними роздруківки цифрового тахографу на яку посилається представник позивача, інформація про використання індивідуальної картки водія та відповідно часу його праці/відпочинку за 20.02.2023 відсутня. Відсутня також інформація про наявність такої картки у водія ОСОБА_3 . Тобто, позивач, який є перевізником в розумінні статті 1 Закону фізична особа (підприємець) яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами не дотримався вимог статті 53 Закону щодо організації міжнародних перевезень пасажирів і вантажів. В цій статті містяться вимоги щодо обов`язкових документів при здійсненні резидентами України міжнародних перевезень. Крім того, в абзаці 6 статті 53 Закону міститься вимога: «Водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов`язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв». Наявність роздруківки тахографу, без необхідної інформації щодо особи яка керувала транспортним засобом та /або без зазначення періодів такої роботи є фактичним доказом невиконання перевізником обов`язків п. 3.5 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті затвердженої Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 385 від 24.06.2010.

02 серпня 2023 року представником позивача подано до суду відповідь на відзив, в якій зазначає, що у відзиві відповідач визнає обставину відсутності роздруківки з тахографу водія ОСОБА_4 .. Відсутності у водія на момент перевірки його персональної картки чи недопуску до тахографа не встановлено. Доводи відзиву про те, що водій на момент перевірки не використовував особисту картку водія, не знайшли свого відображення в акті перевірки, яким констатовано тільки відсутність роздруківки з цифрового тахографа, а не відсутність у водія картки чи її невикористання. Тобто, відповідачем не доведено того факту, що позивачем не використовувалась картка водія, а тому ставити в провину таке порушення в межах спірних правовідносин не має жодних підстав. В цілях контролю відповідач мав можливість як (1) доступу до тахографа для зчитування його даних (стаття 53 закону «Про автомобільний транспорт»), так і (2) зчитати картку водія п. ВАРОДІ П.П..

04 серпня 2023 року представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначає, що на момент здійснення перевірки у водія ОСОБА_3 відсутня і особиста картка водія і роздруківка даних роботи тахографу. Контроль за дотриманням водіїв режиму праці та відпочинку за допомогою тахографа полягає у наявності підтверджуючих документів (у вигляді роздруківки на паперовому носії) про режим праці або із вставленою в слот тахографу індивідуальною карткою водія. Якщо картка водія не використовується, або використовується іншим водієм, то роздруківка на папері є доказом недотримання водієм Інструкції №385. За відсутності оформленої індивідуальної картки у водія, відповідальність за неналежну організацію міжнародних перевезень за ст.53 Закону України «Про автомобільний транспорт» покладається на перевізника у вигляді адміністративно- господарського штрафу в розмірі 34000,00 грн відповідно до абз. 6 ч.1 статті 60 цього Закону.

Під час розгляду справи по суті уповноважений представник позивача позов підтримав повністю, просив суд його задовольнити з мотивів, що у ньому наведені.

Представник відповідача в судовому засіданні, проти задоволення позову заперечила та просила суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

2. Обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що 20 лютого 2023 року посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Закарпатській області Державної служби України з безпеки на транспорті на підставі направлення на рейдову перевірку №013970 від 20 лютого 2023 року та графіка проведення рейдових перевірок від 20 лютого 2023 року було проведено перевірку транспортного засобу марки VOLVO FH 42T, номерний знак НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 та водієм якого був ОСОБА_3 , (а.с. 80, 91-92).

За результатами такої перевірки складено акт №350019 від 20 лютого 2023 року. Відповідно до якого під час перевірки виявлено порушення під час здійснення міжнародних вантажних перевезень з Чехії до України транспортних засобом обладнаним тахографом за відсутності документів визначених статтею 53 Закону України «Про автомобільний транспорт», (а.с. 80).

06 квітня 2023 року Відділом державного нагляду (контролю) у Закарпатській області Державної служби України з безпеки на транспорті надіслано позивачу ОСОБА_1 (лист № 22790/25/24-23) копію акту №350019 від 20 лютого 2023 року та повідомлено про необхідність прибуття 17 квітня 2023 року об 09:30 год. для участі у розгляді справи про допущення порушення законодавства про автомобільний транспорт водієм ОСОБА_5 на а.т.з. VOLVO, д.н.з. НОМЕР_2 за актом №350019, складеним державними інспекторами Укртрансбезпеки.

17 квітня 2023 року за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Закарпатській області прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №360111, якою до ФОП ОСОБА_1 застосовано відповідальність, передбачену абзацом 6 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» у вигляді адміністративно-господарського штрафу у розмірі 34000,00 грн., (а.с. 79).

Вважаючи постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №360111 від 17 квітня 2023 року протиправною, позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з метою її скасування.

3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірним питанням у даній справі є кваліфікація відповідачем вчинено правопорушення за абз. 6 ч.1 статті Закону України «Про автомобільний транспорт», оскільки на переконання позивача вчинене водієм порушення повинно було кваліфікуватися за абз.11 ч.1 ст. 60 цього Закону.

Положеннями пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою КМУ за №103 від 11.02.2015р. (надалі - Положення №103), встановлено, що Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра з відновлення України - Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури (далі - Міністр) і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Положеннями підпункту 1 пункту 4 Положення №103 встановлено, що основними завданнями Укртрансбезпеки є: реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.

У відповідності до підпунктів 15, 27 пункту 5 Положення №103, Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює, зокрема, здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритно-вагового контролю; здійснює стягнення, у тому числі в судовому порядку, плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування з транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні

Таким чином, саме на Укртрансбезпеку покладені повноваження щодо реалізації державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування.

Розпорядженням КМУ №1378-р від 16.12.2015 року погоджено пропозицію Міністерства інфраструктури щодо можливості забезпечення здійснення покладених на Державну службу з безпеки на транспорті постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 р. № 103 Про затвердження Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті функцій і повноважень Державної інспекції з безпеки на морському та річковому транспорті та Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті, що припиняються.

У відповідності до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 № 196-р «Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті» утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком, зокрема, Західне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки.

На підставі частини 1 статті 5 Закону України «Про автомобільний транспорт» ( далі Закон № 2344) основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Приписами статті 6 зазначеного Закону передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Статтею 1 Закону № 2344 визначено, що рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, наявністю відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням ними ліцензійних умов, а також процедуру здійснення державного нагляду за забезпеченням такими суб`єктами господарювання безпеки автомобільних перевезень передбачено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567 (далі - Порядок - № 1567).

Відповідно до частини 12 статті 6 Закону № 2344 та пункту 2 Порядку № 1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Відповідно до пункту 15 Порядку № 1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання приписів щодо усунення порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт, винесених за результатами розгляду справ про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, які можливо перевірити під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі); виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов`язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.

Відповідно до положень абзацу 11 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема: управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без контрольних пристроїв (тахографів) реєстрації режимів праці чи відпочинку водіїв транспортних засобів чи вимкненими такими контрольними пристроями (тахографами) або без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку - штраф у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно із пунктом 1.3 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 385 від 24 червня 2010 року (далі - Інструкція № 385), встановлено, що ця Інструкція поширюється на суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Згідно із пунктами 3.3, 3.6 Інструкції № 385, водій транспортного засобу, обладнаного тахографом зокрема: своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом. Перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами, а також, наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа.

Відповідно до вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), Конвенції міжнародної організації праці 1979 року №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, яка ратифіковані Законом України №129 від 06.03.2008, а також ст. 53 Закону України "Про автомобільний транспорт", на виконання своїх повноважень та, з метою перевірки тривалості робочого часу та часу відпочинку водія, який виконував міжнародні перевезення вантажу, у водія були витребувані реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водія у кількості, що передбачає ЄУТР. Зокрема, відповідно до вимог ЄУТР, із змінами внесеними Поправкою № 6, з 20.12.2010 водії зобов`язані надавати інспектору для контролю щоденні реєстраційні листки режиму праці та відпочинку за поточний день та попередні 28 календарних днів.

Як слідує із акту проведення перевірки від 20.02.2023 року (час: 11 год 25 хв) під час здійснення міжнародних вантажних перевезень з Чехії до України (вантаж папір) транспортним засобом обладнаним контролюючим повіреним цифровим пристроєм- тахографом за відсутності документів визначених ст. 53 Закону "Про автомобільний транспорт", ( а..с80)

Відповідно до ч.5 ст.53 Закону України "Про автомобільний транспорт" при виконанні міжнародних перевезень вантажів нерезиденти України повинні мати:

дозвіл України; дозвіл щодо узгодження умов та режимів перевезення в разі перевищення вагових або габаритних обмежень чи документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових (габаритних) обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; сертифікат відповідності транспортного засобу вимогам законодавства України щодо безпеки руху та екологічної безпеки, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України; документи на вантаж.

У транспортних засобах, що здійснюють міжнародні перевезення пасажирів та/або вантажів, установлюються і використовуються контрольні пристрої - тахографи.

Згідно акту, перевіркою було виявлено, що керування транспортним засобом здійснювалося водієм ОСОБА_3 без реєстраційного листка режиму праці та відпочинку водія, а саме роздрукованих даних про роботу та відпочинок водія ОСОБА_3 за 20.02.2023 року на паперовому носії.

Акт про порушення складено на місці перевірки в присутності водія. Після оформлення акту перевірки, водій від підписання та надання письмових пояснень чи зауважень до акту відмовився, про що зазначено у самому акті перевірки.

Водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов`язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.

Таким чином, норми Закону №2344, зобов`язують автомобільних перевізників та водіїв мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення, до яких належать, зокрема, реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти.

07 вересня 2005 року прийнято Закон України №2819 «Про приєднання України до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних Засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР)» (далі - Закон № 2819), укладеної 01 липня 1970 року в м. Женева.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про міжнародні договори України" ратифікація, затвердження, прийняття, приєднання - це залежно від конкретного випадку форма надання згоди України на обов`язковість для неї міжнародного договору.

Статтею 14 Закону України "Про міжнародні договори України" передбачено, що міжнародні договори набирають чинності для України після надання нею згоди на обов`язковість міжнародного договору.

Отже, з прийняттям Закону №2819 положення ЄУТР набрали чинності для України і є обов`язковими для виконання на її території всіма учасниками - Договірними Сторонами Європейської угоди з урахуванням поправок внесених до неї.

Обставинами справи підтверджується, що водій ОСОБА_3 здійснив перевезення без реєстрації режимів праці і відпочинку водія, тобто за відсутності роздруківки даних тахографу ( а.с.14-15).

Як вже зазначалося судом, в даній справі позивач не заперечував вчиненого правопорушення, однак не погоджувався із кваліфікацією відповідача щодо вчиненого правопорушення за абз.6 ч.1 ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Крім того, в абзаці 38 Постанови Верховного Суду від 17 липня 2019 року по справі № 816/179/17 суд визнав правильним застосування адміністративно-господарського штрафу за абз.11 ч..1 ст. 60 Закону України за відсутності роздруківок даних тахографа.

Отже, суд вважає доведеними позовні вимоги, щодо застосування відповідачем санкції до перевізника за порушення правил автомобільних перевезень яких позивач не допускав та вірною кваліфікацією вчиненого правопорушення в даному випадку є саме застосування абз.11 ч.1 ст. Закону України "Про автомобільний транспорт".

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу своїх дій на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України та зважаючи на доводи адміністративного позову, суд дійшов висновку про повну обґрунтованість позовних вимог та, відповідно, наявність правових підстав для задоволення позову з мотивів, що вищезазначені.

З огляду на наведене, постанова від 17.04.2023 АО № 360111 про застосування адміністративно-господарського штрафу є необґрунтованою, прийнятою без урахування всіх обставин, які мають значення для справи, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до частини першоїстатті 139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач при поданні адміністративного позову сплатив судовий збір у розмірі 1073,60 грн., що підтверджується квитанцією від 19 червня 2023 року № 32528798800007138753, (а.с. 24).

Таким чином, вказана сума судових витрат підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись статтями 9, 14, 90, 139, 242-246, 255 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Державної служба України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу від 17.04.2023 АО № 360111.

3. Стягнути на користь ФОП ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (03135, м. Київ, вул. Антоновича, буд.51, код ЄДРПОУ 39816845) судові витрати що складаються із судового збору в розмірі 1073, 60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні, 60 коп. )

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяТ.В.Скраль