Рішення

від 04.10.2023 по справі 280/304/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 жовтня 2023 року Справа № 280/304/20 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (вул. Фортечна, буд. 65, м. Запоріжжя, 69002) до Комунального некомерційного підприємства "Бердянський заклад з надання психіатричної допомоги" Запорізької обласної ради (Військове містечко, буд. 2, кв. 23, м. Бердянськ, Запорізька область,71122), третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Запорізька обласна рада (69107, м. Запоріжжя, пр.. Соборний, буд. 164, код ЄДРПОУ 20507422), Департамент охорони здоров`я Запорізької обласної державної адміністрації (пр. Соборний, буд. 164, м. Запоріжжя, 69107, код ЄДРПОУ 02012869) про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації,

ВСТАНОВИВ:

Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (далі - позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Комунальної установи "Бердянський психоневрологічний диспансер" Запорізької обласної ради (далі - відповідач), в якому позивач просить суд застосувати заходи реагування у вигляді зупинення експлуатації будівель та приміщень Комунальної установи "Бердянський психоневрологічний диспансер" Запорізької обласної ради, розташованої за адресом: 71100, Запорізька область, м. Бердянськ, Військове містечка, 2, будинок 23, шляхом зобов`язання Комунальної установи "Бердянський психоневрологічний диспансер" Запорізької обласної ради повністю зупинити експлуатацію будівель та приміщень даної комунальної установи за вказаним адресом, окрім робіт, пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень, що повинно бути встановлено на підставі перевірки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що за результатами проведеної позапланової перевірки Комунальної установи "Бердянський психоневрологічний диспансер" Запорізької обласної ради позивачем встановлено порушення вимог правил пожежної безпеки при експлуатації об`єкту відповідача, що створює загрозу життю та здоров`ю людей. Встановлені під час перевірки порушення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки зазначені в Акті перевірки №260 від 19.12.2019, який отримано позивачем, однак порушення не усунуто. На підставі викладеного позивач просить суд застосувати до відповідача заходи реагування. Просить позов задовольнити.

Ухвалою від 17.01.2020 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання на 12.02.2020.

Відповідач у своєму відзиві проти задоволення позову заперечив та зазначив, що вимоги щодо обладнання системами протипожежного захисту в даному випадку не поширюються, оскільки будівлі та приміщення відповідача в процесі будівництва, реконструкції, технічного переоснащення, капітального ремонту, зміни категорій приміщень і будинків за вибухопожежною і пожежною небезпекою не перебувають. Окрім того, не усунутими залишились 4 порушення. Вважає, що підстави для задоволення позову відсутні та просить у задоволенні позову відмовити.

У зв`язку з перебуванням судді Сіпаки А.В. в період з 30.01.2020 по 13.02.2020 включно на лікарняному, що підтверджується відповідною довідкою Запорізького окружного адміністративного суду від 14.02.2020 №02-35/20/12, підготовче засідання було перенесено на іншу дату, а саме 17.03.2020.

Ухвалою суду від 17.03.2020 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Запорізьку обласну раду та відкладено підготовче засідання на 15.04.2020.

Третьою особою 30.03.2020 подано до суду пояснення, де вказано, що позивачем було обрано захід реагування на порушення, встановлені перевіркою, у вигляді складення припису із вказівками щодо усунення виявлених порушень. Тому, вважає, що правових підстав для звернення до суду з позовом про повне зупинення експлуатації будівель, тобто для вжиття ще одного заходу реагування щодо одних і тих самих порушень, у позивача немає.

Позивачем 02.04.2020 до суду подано відповідь на відзив. Так вказано про безпідставність посилань відповідача, оскільки неусунення виявлених порушень впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що може спричинити загрозу життю та здоров`ю людей. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 15.04.2020 підготовче засідання по справі було відкладено на 13.05.2020.

Ухвалою суду від 13.05.2020 підготовче засідання по справі було відкладено на 20.07.2020.

Ухвалою суду від 20.07.2020 підготовче засідання по справі було відкладено на 25.08.2020.

Ухвалою суду від 25.08.2020 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Департамент охорони здоров`я Запорізької обласної державної адміністрації.

Ухвалою суду від 25.08.2020 провадження у справі зупинено для надання часу сторонам для примирення до 19.11.2020.

Ухвалою суду від 19.11.2020 провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 19.11.2020 провадження у справі зупинено для надання часу сторонам для примирення до 18.02.2021.

Ухвалою суду від 18.02.2021 провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 18.02.2021 провадження у справі зупинено для надання часу сторонам для примирення до 19.05.2021.

Ухвалою суду від 19.05.2021 провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 19.05.2021 провадження у справі зупинено до 25.08.2021 для надання часу для примирення.

Ухвалою суду від 25.08.2021 провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 25.05.2021 провадження у справі зупинено до 25.11.2021 для надання часу для примирення.

Відповідно довідки № 02-35/21/71 від 29.11.2021 головуючий суддя Сіпака А.В. був відсутній на роботі в період з 24.11.2021 по 27.11.2021 (наказ від 18.11.2021 №19 Про відрядження).

Розгляд справи було перенесено на 21.12.2021, про що було повідомлено сторін та здійснено виклик судовими повістками.

Ухвалою суду від 21.12.2021 провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 21.12.2021 підготовче засідання відкладено на 24.01.2022.

Ухвалою суду від 24.01.2022 підготовче засідання відкладено на 21.02.2022.

Ухвалою суду від 21.02.2022 відкладено підготовче засідання на 21.03.2022.

Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні з 24 лютого 2022 року №64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської федерації в Україні введений воєнний стан.

Наказами тимчасово виконуючого обов`язки голови Запорізького окружного адміністративного суду від 09.03.2022 №12, від 11.03.2022 №13, від 18.03.2022 №14, від 25.03.2022 №15, від 01.04.2022 №16, від 08.04.2022 №17, від 15.04.2022 №18, від 22.04.2022 №21, від 29.04.2022 №22 строк дії наказу від 28.02.2022 №11 про встановлення особливого режиму роботи Запорізького окружного адміністративного суду в умовах воєнного станупродовжений до 06.05.2022 включно. Роботу суду відновлено з 10.05.2022.

Враховуючи зазначені обставини, призначене на 21.03.2022 підготовче засідання не відбулось, та його було відкладено на 05.07.2022.

Ухвалою від 05.07.2022 підготовче засідання було відкладено на 19.09.2022.

У зв`язку з тим, що в період з 19.09.2022 по 23.09.2022 суддя ОСОБА_1 був відсутній на роботі, згідно довідки Запорізького окружного адміністративного суду від 26.09.2022 № 02-35/22/33, підготовче засідання було перенесено на 30.11.2022.

Ухвалою суду від 30.11.2022 підготовче засідання було відкладено на 22.02.2023.

Ухвалою суду від 22.02.2023 підготовче засідання було відкладено на 03.05.2023.

Ухвалою суду від 03.05.2023 підготовче засідання по справі було відкладено на 07.08.2023.

Ухвалою суду від 07.08.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 11.09.2023.

04.10.2023 судом постановлена ухвала з питань процесуального правонаступництва.

Представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, на позовних вимогах наполягає.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи був належним чином повідомлений.

Представник третьої особи Запорізької обласної ради відніс вирішення питання про розгляд справи в порядку письмового провадження на розсуд суду.

Представник третьої особи Департамент охорони здоров`я Запорізької обласної державної адміністрації в судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи був належним чином повідомлений.

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч. 9ст. 205 КАС України).

Відтак, суд дійшов висновку про можливість завершення розгляду даної справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Бердянським МУ Головного управління ДСНС України у Запорізькій області в період з 18 грудня по 19 грудня 2019 року було проведено позапланову перевірку Комунальної установи "Бердянський психоневрологічний диспансер" Запорізької обласної ради, за наслідками якої було складено акт № 260 від 19.12.2019.

В ході перевірки Позивачем встановлено, що об`єкт Відповідача, будівлі, приміщення Комунальної установи "Бердянський психоневрологічний диспансер" Запорізької обласної ради, розташований за адресою: 71100, Запорізька область, м. Бердянськ, Військове містечко 2, буд. 23, експлуатується з порушенням норм пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, а саме:

- будівлі та приміщення не обладнані системами пожежної сигналізації та керування евакуюванням людей всупереч вимогам додатку А (обов`язковий), додатку Б (обов`язковий)» ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»;

- не проведено технічне обслуговування пожежних кран-комплектів не рідше одного разу на рік і перевірка на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування;

- допускається у приміщеннях управління опорядження (облицювання) стін та стель матеріалами з невизначеними показниками щодо пожежної небезпеки (вагонка);

- приміщення електрощитової не відокремлено протипожежними перешкодами (дверима) 2-го типу з межею вогнестійкості не менше ЕІЗО;

- допущено розміщення електророзетки на горючій основі (підвальне приміщення);

- допускається використання світильників з лампами розжарювання без захисного суцільного скла (ковпаків) (приміщення експертизи);

- допущено, при перебуванні людей у приміщенні, зачинення дверей на шляхах евакуаційних на ключ.

Згідно висновків акту перевірки, позивач дійшов висновку, що подальша експлуатація об`єктів створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, що стало підставою для звернення до суду.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку доказам і перевіряючи правомірність дій позивача у фіксації порушень за критеріями частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема актів перевірки, складених за результатами здійснення планового і позапланового заходів, де зафіксовано порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, орган державного нагляду (контролю), суд зазначає про таке.

Оцінюючи твердження позивача про наявні порушення і ризики небезпеки для людини, суспільства, держави та позицію відповідача про відсутність порушень, зазначених у акті №260 від 19.12.2019, суд зазначає про таке.

Суд, вважає за необхідне зазначити, що законом, який визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) є Закон України Про основні засади державного нагляду контролю у сфері господарської діяльності.

Відповідно до частини 5 статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Частиною 4 статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності визначено, що виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

ЧиннимКодексом цивільного захисту Українирегулюються відносини, пов`язані з захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Відповідно до ч.1 ст.64 Кодексу цивільного захисту України (далі КЦЗ України) центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Відповідно до пп. 35 п. 4 Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (далі - Позивач), затвердженого наказом ДСНС України № 611 від 12.11.2018, Головне управління відповідно до покладених на нього завдань на відповідній території здійснює безпосередньо та через підпорядковані підрозділи нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту, складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а вразі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування.

Пункти 1, 3 та 4 частини 1 статті 7 Кодексу цивільного захисту України: цивільний захист здійснюється за такими основними принципами: гарантування та забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності; пріоритетності завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров`я громадян; максимально можливого, економічно обґрунтованого зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій.

Пункт 21 частини 1 статті 20 Кодексу цивільного захисту України: до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить: забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки.

Згідно ч.1 ст.67 КЦЗ України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить:

11) складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень;

12) звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частиною 2 статті 68 КЦЗ України передбачено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України визначено підстави для зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, а саме: підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду - щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9)відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єкті господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Крім того, згідно з частиною другоюстатті 70 Кодексу цивільного захисту України, повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Відповідно до частини третьої статті 55 Кодексу цивільного захисту України, забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Відповідно до ч.7 ст.7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Відповідно до вимог пункту 33 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту Українипожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Положеннями абзацу 1 частини 1 ст.6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності"передбачено, що підставою для здійснення позапланових заходів може бути подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням. Отже, керівництво відповідача повинно після усунення всіх порушень звернутись до позивача з клопотанням про проведення повторної перевірки для підтвердження факту виконання усіх приписів щодо додержання законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

Пункт 4 розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1417 від 30.12.2014, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за № 252/26697: пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Із системного аналізу зазначених норм законодавства слідує, що підставою для застосування заходів реагування є встановлення порушення вимог законодавства сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей.

Суд зазначає, що зі змісту даної норми слідує, що право на звернення до суду виникає у органу державного нагляду на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, та за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за результатами проведеної планової перевірки з 18.12.2019 по 19.12.2019 щодо додержання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки Комунальної установи "Бердянський психоневрологічний диспансер" Запорізької обласної ради, виявлено численні порушення вимог законодавства у сфері пожежної і техногенної безпеки.

Вказані порушення є суттєвим, адже вони можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, створювати небезпеку завдання шкоди життю та здоров`ю людей у процесі самої пожежі, а тому не усунення цих порушень є підставою для застосування до відповідача заходів реагування.

Суд критично оцінює твердження представника відповідача, що майже всі порушення, які є такими, що впливають на ризик надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю людей, усунуті.

Разом з тим, судом встановлено, що в період з 08.10.2020 по 09.10.2020 Бердянським МУ ГУ ДСНС України у Запорізькій області було проведена позапланова перевірка Комунальної установи "Бердянський психоневрологічний диспансер" Запорізької обласної ради, за результатами якої складено Акт № 196 від 09.10.2020.

В ході перевірки Позивачем встановлено, що об`єкт Відповідача, будівлі, приміщення Комунального некомерційного підприємства «Бердянський заклад з надання психіатричної допомоги» Запорізької обласної ради, розташований за адресою: 71122, Запорізька область, м. Бердянськ, Військове містечко 2, буд. 23, експлуатується з порушенням норм пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, а саме:

- будівлі та приміщення не обладнані системами пожежної сигналізації та керування евакуюванням людей всупереч вимогам додатку А (обов`язковий), додатку Б (обов`язковий)» ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»;

- пожежний гідрант не облаштовано майданчиком з твердим покриттям (розміром не менше 12х12 м для встановлення пожежних автомобілів і забирання води будь-якої пори року);

- відсутня декларація відповідності матеріально-технічної бази субєкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки;

- не забезпечено відповідно до законодавства працівників та хворих засобами колективного та індивідуального захисту.

Допускається використання суб`єктом господарювання об`єктів нерухомості без поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки.

Відповідно до вимог абзацу 1, частини 2 статті 57 Дотримання вимог пожежної безпеки під час проектування, будівництва та реконструкції об`єктів виробничого та іншого призначення Кодексу цивільного захисту України, початок роботи новоутворених підприємств, початок використання суб`єктом господарювання об`єктів нерухомості (будівель, споруд, приміщень або їх частин) здійснюється суб`єктом господарювання на підставі поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки (далі - декларація), а для суб`єктів господарювання з високим ступенем ризику - також за наявності позитивного висновку за результатами оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, об`єкта чи приміщення (далі - оцінка протипожежного стану).

Будівництво будівель та споруд на території об`єктів з масовим перебуванням людей без поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки сприяє перш за все забудові території підприємства, збільшення пожежної навантаги, утворення додаткових об`єктів, які можуть не відповідати вимогам правил пожежної безпеки, а також створювати перешкоди для евакуації людей та матеріальних цінностей, перешкоджанню діям пожежно-рятувальних підрозділів, що в свою чергу несе загрозу для здоров`я і життя людей в разі виникнення пожежі.

Будівлі та приміщення не обладнані системами пожежної сигналізації та керування евакуюванням людей всупереч вимогам додатку А (обов`язковий), додатку Б (обов`язковий)» ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту».

Відповідно до вимог пункту 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту".

Відсутність системи протипожежного захисту (пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу) не дасть можливості виявлення загорання, минаючи людський фактор, на його ранній стадії, та сповіщення працюючого персоналу і підрозділів оперативно-рятувальної служби про загорання. У такому випадку суттєво збільшується час розвитку пожежі до моменту її виявлення, що спричинить значні матеріальні збитки, і несе загрозу для здоров`я і життя людей.

Пункт 8.1 таблиці А.1 Додатку А та пункт 10 таблиці Б.1 Додатку Б ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту" вказує на необхідність обладнання закладів охорони здоров`я системою пожежної сигналізації та системою оповіщення про пожежу та управлінням евакуюванням людей.

Даний пункт вказує, що у ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту вказано лише перелік об`єктів, на яких необхідно обладнувати системами протипожежного захисту.

Безпосередньо у пункті 8.1 Додатку А (обов`язковий) Перелік однотипних за призначенням об`єктів, які підлягають обладнанню системами пожежної сигналізації та пожежогасіння, і тип системи передавання тривожних сповіщень ДБН В.2,5-56:2014 Системи протипожежного захисту вказано, що в закладах охорони здоров`я підлягають обладнанню системою пожежної сигналізації усі приміщення із застосуванням димових або комбінованих сповіщувачів системою передавання тривожних сповіщень ТИП 2.

ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту" діє з 01.07.2015 на заміну ДБН В.2.5-56:2010 Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту.

До цього часу діяв ДБН В.2.5-13-98* "Інженерне обладнання будинків І споруд.

Пожежна автоматика будинків і споруд" та наказ МНС України від 22.08.2005 № 161 Про затвердження Переліку однотипних за призначенням об`єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації, в якому в п. 1.5 Таблиці 1 містилися вимоги по обладнанню автоматичною установкою пожежної сигналізації закладів охорони здоров`я.

Відповідно до НАПБ А.01.001:2014 Правила пожежної безпеки в Україні, а саме пунктів 1, 2 розділу І:

1. Правила пожежної безпеки в Україні встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд.

2. Правила пожежної безпеки в Україні є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Відповідно до абз. 8 частини 6 ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. Ані актом, ані приписом не передбачено чіткого зазначення типу систем протипожежного захисту. Планування, проектування, монтування, введення в експлуатацію, експлуатування та технічне обслуговування таких систем виконуватимуть фахівці, які мають відповідну кваліфікацію.

Згідно пп.5.4.1 п.5.4 ДСТУ-Н CEN/TS 54-114:2009 Системи пожежної сигналізації та оповіщення. Частина 14. Настанова щодо побудови, проектування монтування, введення в експлуатацію, експлуатування та технічне обслуговування (СЕИ/ТВ 54-114:2004) ЮТ, передавання повідомлень до підрозділів пожежної охорони може бути автоматичний або ручний за телефоном).

Зокрема, ці норми можуть бути застосовані ліцензіатами, організаціями з надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення.

У зв`язку з тим, що підставою вимог щодо виявленого порушення (відсутність сигналізації) в Акті перевірки є посилання на пункт 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні (затверджені наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417), які в свою чергу посилаються на ДБН В.2.5- 56:2014 Системи протипожежного захисту, то ці норми ДБН розповсюджуються не тільки на об`єкти що будуються, а також на об`єкти що вже знаходяться в експлуатації.

Враховуючи вищевказане, заперечення Відповідача по відношенню до того, що до його об`єкту не мають пред`являтись вимоги про забезпечення системою сигналізації, безпідставні.

Пожежний гідрант не облаштовано майданчиком з твердим покриттям (розміром не менше 12х12 м для встановлення пожежних автомобілів і забирання води будь-якої пори року).

Відповідно до вимог пункту 4 розділу І, підпункту 3 пункту 2.1. глави 2. розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затвердженого наказом МВС України від 30 грудня 2014 року № 1417, зовнішній протипожежний водопровід повинен бути справними і утримуватися таким чином, щоб забезпечити безперешкодний забір води пожежними автомобілями.

Згідно пункту 2.1 глави 2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні пожежні гідранти та пожежні резервуари повинні бути справними і утримуватися таким чином, щоб забезпечити безперешкодний забір води пожежними автомобілями. Відповідальними за технічний стан пожежних гідрантів, установлених на мережі водопроводу населених пунктів, є відповідні служби (організації, установи), які утримують ці мережі водопроводу, а на території підприємств - власники або орендарі.

Для контролю працездатності мережі систем зовнішнього протипожежного водопроводу власнику мережі водопостачання або іншій відповідальній особі, визначеній у відповідному договорі згідно з вимогами чинного законодавства, необхідно 1 раз на рік проводити випробування на тиск та витрату води з оформленням акта. Випробування водопроводу повинно проводитися також після кожного ремонту, реконструкції або підключення нових споживачів до мережі водопроводу.Пожежні гідранти і водойми повинні мати під`їзди з твердим покриттям.У разі наявності на території об`єкта або поблизу нього (у радіусі до 200 м) природних або штучних вододжерел до них повинні бути влаштовані під`їзди з майданчиками (пірсами) розміром не менше 12 х 12 м для встановлення пожежних автомобілів і забирання води будь-якої пори року. Пожежні резервуари (водойми) та їх обладнання повинні бути захищені від замерзання води. Узимку для забирання води з відкритих вододжерел слід встановлювати утеплені ополонки розміром не менше 0,6 х 0,6 м, які мають утримуватись у зручному для використання стані.

Згідно з пунктом 13.3.6 ДБН В.2.5-74:2013 "Водопостачання. Зовнішні мережі" якщо безпосередній забір води з пожежного резервуару або водойми пожежними автомобілями, що обладнані пожежними насосами, або мотопомпами ускладнений, слід передбачати приймальні колодязі об`ємом від 3 м3 до 5 м3. Діаметр трубопроводу, який з`єднує резервуар або водойму з приймальним колодязем, слід приймати з умови пропуску розрахункової витрати води на зовнішнє пожежогасіння, але не менше ніж 200 мм. Перед приймальним колодязем на з`єднувальному трубопроводі потрібно встановлювати колодязь із засувкою, штурвал якої слід виводити під кришку люка.

Відповідно до вимог підпункту 4 пункту 2.1 глави 2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30 грудня 2014 року № 1417, для контролю працездатності мережі систем зовнішнього протипожежного водопроводу необхідно 1 раз на рік проводити випробування на тиск та витрату води з оформленням акта. Випробування водопроводу повинно проводитися також після кожного ремонту, реконструкції або підключення нових споживачів до мережі водопроводу.

У відповідності до вимог пункту 4 розділу IV Інструкції про порядок утримання, обліку та перевірки технічного стану джерел зовнішнього протипожежного водопостачання затвердженої наказом МВС від 15 червня 2015 року № 696, перевірка з пуском (забором) води проводиться один раз на рік (квітень - травень). Під час перевірки з пуском (забором) води для пожежних гідрантів (далі за текстом - ПГ) встановлюються: наявність води та розрахунковий тиск у водопровідній мережі шляхом почергового встановлення пожежної колонки на кожний ПГ; справність обладнання для пуску води з ПГ (пожежної колонки, запірної арматури та штока гідранта) та стан зливного отвору стояка ПГ; водовіддача водопровідної мережі шляхом підключення пожежно-рятувальних автомобілів на ПГ та подачі води з пожежних стволів у кількості, необхідній для забезпечення розрахункової витрати води, до місця умовної пожежі під час проведення пожежно-тактичних навчань (занять) пожежно-рятувальних підрозділів ДСНС України зі складанням Акта перевірки водопровідної мережі на водовіддачу, форма якого наведена у додатку 7 Інструкції. У відповідності до пункту 6. розділу IV. Інструкції керівники об`єктів незалежно від форм власності зобов`язані не рідше двох разів на рік (квітень - травень, вересень - жовтень) проводити відповідно до пунктів 3, 4 цього розділу перевірку об`єктових джерел зовнішнього протипожежного водопостачання, розміщених на їх території, із залученням (за їх письмовим зверненням) пожежно-рятувальних підрозділів ДСНС України.

Відповідно до вимог абзацу 11 пункту 9.2 глави 9 розділу VI Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30 грудня 2014 року №1417, на складах резервуарного парку повинен бути запас вогнегасних речовин, а також засобів їх подавання в кількості, необхідній для гасіння пожежі в найбільшому резервуарі.

Недостатня кількість води для гасіння можливої пожежі, недостатня кількість вогнегасних речовин, а також засобів їх подавання в кількості, необхідній для гасіння пожежі в найбільшому резервуарі потенційно може призвести до ускладнення проведення пожежно-рятувальних робіт та як наслідок призвести до більших надзвичайних подій, які несуть загрозу життю або здоров`ю населення.

Не забезпечено працівників об`єкта засобами колективного та індивідуального захисту.

Відповідно до вимог п.2 розділ III, наказ МВС України від 05.11.2018 № 879 Про затвердження Правил техногенної безпеки зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 листопада 2018 р. за №1346/32798, суб`єкти господарювання у випадках, визначених Кодексу цивільного захисту України від 2.10.2012 № 5403-УІ, забезпечують техногенну безпеку шляхом забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту.

Відсутність у працівників засобів колективного та індивідуального захисту при виникненні пожежі не дає можливість захиститись від вогню та продуктів горіння, що несе загрозу для здоров`я і життя людини.

Відповідно до Кодексу цивільного захисту України техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об`єктах, а також у суб`єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення.

Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру.

Відповідач має саме такий потенційно небезпечний об`єкт у використанні, тому має забезпечити працівників засобами колективного та індивідуального захисту.

Статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

За таких обставин, суд погоджується з позивачем, що порушення, які були виявлені під час планової перевірки відповідача та які не усунуті є такими, що створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, що є неприпустимим.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

В зв`язку з наведеним, держава, через наділені повноваженнями органи, вживає заходи для забезпечення безпеки людей. До таких заходів відноситься, в тому числі, і встановлення на законодавчому рівні вимог до будівель та споруд у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту. Такі вимоги є обов`язковими для встановленого законодавством кола субєктів, зокрема, підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, котрі є власниками будівель та споруд, де постійно перебуває велика кількість людей. Не дотримання цих вимог робить неможливим експлуатацію будівель та споруд як таких, що створюють загрозу життю та здоровю людей.

Відповідно до п. п. 24, 33 частини 1 статті 1 Кодексу цивільного захисту України пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Пожежі відносяться до надзвичайних ситуацій, а загроза життю та здоров`ю людей виникає не лише при наявності порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що безпосередньо можуть до неї призвести, а й при наявності інших порушень по нездійсненню заходів щодо захисту людей від впливу небезпечних чинників при вже виниклій пожежі.

Поняття загроза життю та/або здоров`ю людини є оціночним, що розуміється у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері. Настання реальної загрози життю та/або здоровю людей від пожежі або надзвичайної ситуації з обставинами, що можуть призвести до займання, розповсюдження вогню та вплив небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу, підвищених температур тощо) створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людини. Суд враховує, що життя та здоров`я людини є найвищою цінністю.

Закони, інші нормативно-правові акти, зокрема Правила пожежної безпеки в Україні №1417 від 30.12.2014 є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах. Згідно з пункту 4 Розділу І Правил №1417, пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Відповідно до положень статей 4-7 Закону України Про пожежну безпеку, правила пожежної безпеки в Україні є обов`язковими для виконання всіма центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями (незалежно від виду їх діяльності та форм власності), посадовими особами та громадянами.

Наявність порушення відповідачем вимог законодавчих та нормативно-правових актів у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту підтверджується наявними у матеріалах справи доказами та не було спростовано відповідачем під час судового розгляду справи.

Водночас, існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування шляхом знеструмлення електроживлення, закриття всіх входів (із накладенням печаток) та заборони експлуатацію дошкільного навчального закладу.

Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 26.06.2018 по справі № 823/589/16, від 28.02.2019 № 810/2400/18 та, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, є обов`язковими для суду при розгляді даної справи.

Суд вказує, що єдиним належним доказом усунення порушень є акт позапланового заходу нагляду (контролю).

Оскільки актом позапланового заходу (контролю) від 09.10.2020 р. № 196 встановлено, що порушення пожежної та техногенної безпеки не усунуті, при цьому не усунуті порушення є такими, що створюють загрозу для життя та здоров`я людей, відсутні підстави стверджувати про усунення відповідачем порушень та, відповідно, про відсутність підстав для застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації будівлі школи.

Суд не може погодитись із твердженням третьої особи Запорізької обласної ради щодо вжиття одночасно кількох заходів реагування, оскільки внесення припису та звернення до суду з позовом про застосування заходів реагування віднесено до повноважень та обов`язків органу державного нагляду (контролю). В свою чергу застосування заходів реагування не є юридичною відповідальністю в розумінні ст. 61 Конституції України, а відповідач об`єктивно має можливість відновити експлуатацію будівель та приміщеньшляхом усунення усіх порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей та звернення до контролюючого органу з вимогою про проведення позапланової перевірки, саме за результатами якої може бути підтверджено чи не підтверджено факт виконання вимог контролюючого органу.

Суд зазначає, що застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкта до повного усунення порушень шляхом заборони експлуатації та зобов`язання зупинити експлуатацію об`єкта діє саме до повного усунення порушення, а з усуненням таких порушень закінчиться дія застосованих заходів реагування.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням викладеного, враховуючи той факт, що порушення, виявлені під час планової перевірки об`єкта, створюють загрозу життю та здоровю людей (відвідувачів, працюючого персоналу тощо), і на даний час у суду відсутні докази повного усунення виявлених порушень, суд вважає позовні вимоги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області обґрунтованими та такими, які підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись статтями241,243-246,250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (вул. Фортечна, буд. 65, м. Запоріжжя, 69002) до Комунального некомерційного підприємства "Бердянський заклад з надання психіатричної допомоги" (Військове містечко, буд. 2, кв. 23, м. Бердянськ, Запорізька область,71122), третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Запорізька обласна рада (69107, м. Запоріжжя, пр.. Соборний, буд. 164, код ЄДРПОУ 20507422), Департамент охорони здоров`я Запорізької обласної державної адміністрації (пр. Соборний, буд. 164, м. Запоріжжя, 69107, код ЄДРПОУ 02012869) про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації - задовольнити повністю.

Застосувати заходи реагування у вигляді зупинення експлуатації будівель та приміщень Комунальної установи "Бердянський психоневрологічний диспансер" Запорізької обласної ради, розташованої за адресом: 71100, Запорізька область, м. Бердянськ, Військове містечка, 2, будинок 23, шляхом зобов`язання Комунальної установи "Бердянський психоневрологічний диспансер" Запорізької обласної ради повністю зупинити експлуатацію будівель та приміщень даної комунальної установи за вказаним адресом, окрім робіт, пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень, що повинно бути встановлено на підставі перевірки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 04.10.2023.

Суддя А.В. Сіпака