Рішення

від 04.10.2023 по справі 814/633/18

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2023 р. справа № 814/633/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в загальному позовному провадженні, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу

за позовомприватного підприємства "Кімбурнпродрезерв", вул. Очаківська, буд. 35, корпус А, с. Козирка, Очаківський район, Миколаївська область, 57525,

до відповідачаГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001,

провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.12.2017 р. № 00045841405, № 00045851405

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство Кімбурнпродрезерв (далі позивач) звернулось з позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00045841405 від 06.12.17 р., яким позивачу збільшено зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 1 333 692,17 грн., в тому числі 1 066 953,74 грн. за податковим зобов`язанням та 266 738,44 грн. за штрафними санкціями; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00045851405 від 06.12.17 р., яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 510 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що спірні рішення контролюючого органу є протиправними, оскільки нежитлові будівлі призначенні для використання ним безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, яка відповідає видам діяльності, зазначеним у ЄДРПОУ, тому не є об`єктами оподаткування згідно з пп. «ж» п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України. Позивач наголошує, що він є сільськогосподарським виробником.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає про відсутність підстав для надання пільги на сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, так як позивач не подав до контролюючого органу документи, що вони використовуються у сільськогосподарській діяльності, а відтак, спірні рішення є правомірними.

Позовна заява залишалась без руху.

Судом відкрито провадження у справі за правилами загального провадження.

Ухвалою від 05.06.18 р. провадження у справі було зупинено.

Провадження у справі поновлено ухвалою від 23.05.19 р.

Ухвалою від 24.06.19 р. провадження у справі було зупинено.

Провадження у справі від 28.07.20 р. поновлено.

Ухвалою від 28.07.20 р. замінено відповідача на його правонаступника - Головне управління ДПС в Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 43144729).

Ухвалою від 04.10.23 р. замінено Головне управління ДПС у Миколаївській області (ЄДРПОУ 43144729) на його правонаступника Головне управління ДПС у Миколаївській області (ЄДРПОУ ВП 44104027).

Суд розглянув справу відповідно до ст. 205 КАС України в порядку письмового провадження.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

Позивачу на праві власності належить 12 об`єктів нерухомого майна, що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, а також не заперечується сторонами.

Контролюючим органом в період з 07.11.17 р. до 13.11.17 р. проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питання правильності нарахування, обчислення та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за період з 01.01.15 р. до 30.09.17 р., за результатами якої складено акт перевірки № 1594/14-2914-05/35279408 від 20.11.17 р.

Згідно висновків акту перевірки, перевіркою встановлено порушення пп. 266.2.1, п. 266.2, пп. 266.3.1 п. 266.3, пп. 266.7.5 п. 266, пп. 266.9.1 п. 266.9, п. 266.10 ст. 266 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2015, 2016, 2017 роки в загальній сумі 1 066 953,74 грн. та пп. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України в частині не надання контролюючому органу декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2015, 2016, 2017 роки.

На підставі вищезазначених висновків акту перевірки відповідачем винесені:

- податкове повідомлення-рішення № 00045841405 від 06.12.17 р., яким збільшено зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 1 333 692,17 грн, в тому числі 1 066 953,74 грн. за податковим зобов`язанням та 266 738,44 грн. за штрафними санкціями;

- податкове повідомлення-рішення № 00045851405 від 06.12.17 р., яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 510 грн.

Відповідно до пп. 266.1.1 п. 266.1. ст. 266 ПК України, платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Відповідно до пп. «ж» п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України, не є об`єктом оподаткування: будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності ( в редакції до 01.01.19 р., яка була чинна протягом 2015, 2016, 2017 років спірного періоду, за який нараховані податкові зобов`язання).

Законом України від 23 листопада 2018 р. № 2628-VIII, підпункт "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України викладено в новій редакції, згідно з якою не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку. Тобто, законодавець уточнив з 1 січня 2019 р., що сільськогосподарським товаровиробником є юридичні і фізичні особи.

Правовий аналіз цих норм зумовлює висновок, що її застосування передбачає наявність двох умов, перша з яких - власник об`єкта нерухомості (будівлі, споруди) є сільськогосподарським товаровиробником, а друга - об`єкт нерухомості (будівля, споруда) призначений для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

Залежно від періоду (після 1 січня 2019 р.) застосовувалася додаткова умова - безпосереднє використання власником (без здачі в оренду лізинг, позичку).

Базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (п. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України). Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (п. 266.6.1 п. 266.6 ст. 266 Податкового кодексу України).

За визначенням підпункту 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа - підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Застереження в підпункті 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України щодо цілей глави 1 розділу ХIV Податкового кодексу України не означає, що у інших випадках, передбачених цим Кодексом, термін "сільськогосподарський товаровиробник" має інше змістовне навантаження.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 1 жовтня 2019 р. у справі № 0340/1905/18.

Поняття «сільськогосподарський товаровиробник» міститься у статті 1 Закону України «Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років» від 18 січня 2001 р. № 2238-III, під яким законодавець визначає фізичну або юридичну особу, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.

З метою визнання осіб такими, що займаються сільськогосподарською діяльністю, законодавцем вживається також поняття «виробники сільськогосподарської продукції».

Так, згідно зі статтею 1 Закону України «Про сільськогосподарський перепис»:

виробники сільськогосподарської продукції - це юридичні особи всіх організаційно-правових форм господарювання та їх відокремлені підрозділи, фізичні особи (фізичні особи - підприємці, домогосподарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою класифікацією видів економічної діяльності, мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин.

Продукція сільського господарства (сільськогосподарська продукція) - це продукція, що виробляється в сільському господарстві та відповідає кодам Державного класифікатора продукції та послуг (стаття 1 Закону України «Про сільськогосподарський перепис»).

Згідно з пп. «ж» п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України, не є об`єктом оподаткування: будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку( в редакції з 01.01.19 р.).

Положеннями Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Держстандарту України від 17 серпня 2000 р. №507, будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства включають в себе будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси та інше.

Згідно з ДК 018-2000, до групи «Будівлі нежитлові інші» (код 127) належить клас 1271 «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» охоплює такі підкласи: 1271.1 «Будівлі для тваринництва»; 1271.2 «Будівлі для птахівництва»; 1271.3 «Будівлі для зберігання зерна»; 1271.4 «Будівлі силосні та сінажні»; 1271.5 «Будівлі для садівництва, виноградарства та виноробства»; 1271.6 «Будівлі тепличного господарства»; 1271.7 «Будівлі рибного господарства»; 1271.8 «Будівлі підприємств лісівництва та звірівництва»; 1271.9 «Будівлі сільськогосподарського призначення інші».

Отже, з метою вирішення питання щодо наявності у позивача права на пільгу, передбачену пунктом «ж» підпункту 266.2.2. пункту 266.2 статті 266 ПК України, суд повинен встановити, чи наділений позивач статусом сільськогосподарського товаровиробника у розумінні наведених вище норм права, та встановити факт використання позивачем спірних нежитлових будівель як об`єктів сільськогосподарської інфраструктури в межах сільськогосподарських потреб.

Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, зазначені 12 об`єктів є приміщеннями, що використовуються в сільськогосподарській діяльності, такі як зерносклади, ангар, ремонтні-майстерні, загін багаторічних насаджень, приміщення-птичник тощо. Також, згідно даних ЄДРПОУ, видами діяльності позивача є вирощування ягід, горіхів, інших плодових дерев і чагарників (КВЕД 01.25), вирощування винограду (КВЕД 01.21), вирощування зернових культур, бобових культур і насіння олійних культур (КВЕД 01.11).

Таким чином, в ході розгляду справи позивачем доведено належними доказами, що він має статус сільськогосподарського товаровиробника для застосування пільги у вигляді звільнення від оподаткування податком, тоді як відповідач не довів суду правомірність спірних податкових повідомлень-рішень.

За таких обставин, суд знаходить позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Судовий збір розподіляється відповідно ст. 139 КАС України та підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в сумі 20 013,03 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов приватного підприємства Кімбурнпродрезерв (вул. Очаківська, буд. 35, корпус А, с. Козирка, Очаківський район, Миколаївська область, 57525, ЄДРПОУ 35279408) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 44104027), задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00045841405 від 06.12.17 р., яким збільшено зобов`язання приватному підприємству Кімбурнпродрезерв (вул. Очаківська, буд. 35, корпус А, с. Козирка, Очаківський район, Миколаївська область, 57525, ЄДРПОУ 35279408) за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 1 333 692,17 грн., в тому числі 1 066 953,74 грн. за податковим зобов`язанням та 266 738,44 грн. за штрафними санкціями.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00045851405 від 06.12.17 р., яким до приватного підприємства Кімбурнпродрезерв (вул. Очаківська, буд. 35, корпус А, с. Козирка, Очаківський район, Миколаївська область, 57525, ЄДРПОУ 35279408) застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 510 грн.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 44104027) на користь приватного підприємства Кімбурнпродрезерв (вул. Очаківська, буд. 35, корпус А, с. Козирка, Очаківський район, Миколаївська область, 57525, ЄДРПОУ 35279408) судовий збір в сумі 20 013,03 (двадцять тисяч тринадцять гривень 3 копійки).

5. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз