Постанова

від 04.10.2023 по справі 420/1155/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/1155/23

Перша інстанція: суддя Аракелян М.М.,

повний текст судового рішення

складено 25.05.2023, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Кравченка К.В.,судді Джабурія О.В.,судді Вербицької Н.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 травня 2023 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2023 року ОСОБА_1 (надалі позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області (надалі відповідач, ГУ НПУ), в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції у Одеській області Миколи Семенишина від 04.01.2023 року №16 в частині, що стосується накладення на старшого дізнавача з особливих доручень відділу дізнання ГУНП в Одеській області майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани.

В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що наказ ГУНП в Одеській області №16 від 04.01.2023 року про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 складений з грубими помилками, без змісту, в якому би вказувалося, які саме дії вчиняв останній, місце, дати та часу вчинення дисциплінарного проступку, тощо. Зазначає, що підставою для проведення службового розслідування стала інформація про неправомірні дії не позивача, а інших осіб. Стверджує, що будь-які дисциплінарні проступки не вчиняв, службове розслідування проведено з порушеннями, без зазначення фактів та доказів, а наявний в матеріалах службового розслідування відеозапис не доводить висновки службового розслідування.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15.05.2023 року позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області №784 о/с №19.04.2022 року «По особовому складу» ОСОБА_1 призначено на посаду старшого дізнавача з особливих доручень відділу дізнання Головного управління Національної поліції в Одеській області (т.1 а.с.10).

17.11.2022 року начальником Департаменту внутрішньої безпеки Одеського управління Національної поліції України складено та направлено начальнику Головного управління Національної поліції в Одеській області подання для усунення виявлених недоліків та вжиття відповідних заходів реагування (т.2 а.с.9-11), в якому наведений опис певних обставин, пов`язаних з діями деяких працівників відділу дізнання ГУНП, що можуть свідчити про поведінку, несумісну зі званням працівника поліції.

29.11.2022 року до Головного управління Національної поліції в Одеській області з ВД ГУНП в області надійшла доповідна записка начальника ВД ГУНП в області майора поліції А. Шеремети (вх. УГІ №2888 від 01.12.2022 року) (т.2 а.с.30-31), в якій описані причини виникнення конфліктних ситуацій між працівниками ВД ГУНП.

Наказом ГУНП в Одеській області №2318 від 07.12.2022 «Про призначення службового розслідування» (т.1 а.с.6-7) призначено службове розслідування з метою повної, всебічної та об`єктивної перевірки відомостей, викладених у поданні ОУ ДВБ НПУ від 17.11.2022 року №2123/42-15/01-22, доповідних записках заступника начальника ГУНП в Одеській області - начальника слідчого управління полковника поліції М. Кащука (вх.УГ від 01.12.2022 року №2720), начальника ВД ГУНП в області майора поліції А. Шеремети (вх.УГ від 01.12.2022 року №2888) стосовно ймовірного вчинення дисциплінарного проступку окремими посадовими особами ВД ГУНП в області, вивчення ефективності проведення відповідної профілактичної роботи безпосереднім та прямими керівниками щодо останніх, керуючись вимогами ст.ст.14, 15, 26 та розділом V Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 року №2337-VIII, наказу Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 року №893 «Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України» та створено дисциплінарну комісію.

Результати службового розслідування відображені у висновку службового розслідування від 03.01.2023 року, який затверджено начальником ГУНП в Одеській області генералом поліції третього рангу М.Семенишиним (т.1 а.с.83-115), під час якого були опитані працівники ВД ГУНП, а також проведено поліграфічне (психофізіологічне) дослідження з працівниками цього відділу на підставі завдання «на проведення опитування з використанням поліграфа», зареєстрованого за №55/2580 від 15.12.2022 року, Інструкції про порядок використання поліграфів у Національній поліції України, затвердженої наказом МВС України від 13.11.2017 року №920, 20.12.2022 року.

В описовій частини висновку службового розслідування викладені результати проведених опитувань та поліграфічних (психофізіологічних) досліджень, на підставі яких дисциплінарною комісією встановлено факт розвитку конфлікту у колективі ВД ГУНП в області, порушення етичної поведінки поліцейського та правил субординації з боку окремих посадових осіб ВД ГУНП в області, що, у свою чергу, загострило ситуацію, принизило авторитет керівника перед особовим складом підрозділу, допущення з боку керівництва вказаного підрозділу погіршення морально-психологічного клімату у колективі та порушення службової дисципліни.

Відносно позивача висновок службового розслідування містить наступні узагальнюючи висновки:

- майор поліції ОСОБА_1 своїми діями порушив вимоги пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 18, статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 3, 5, 6, 7, 11, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абзаців 1, 2, 7, 8, 10, 12 пункту першого, абзацу першого пункту другого, пункту третього розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року №1179, пунктів 2.1, 2.2 розділу ІІ Правил внутрішнього службового (трудового) розпорядку Головного управління Національної поліції в Одеській області, затверджених наказом ГУНП від 01.02.2021 року №177, що виразилось у недотриманні положень законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, самоусуненні від належного виконання службових обов`язків, невжиття заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків, вчиненні дій, що підпивають авторитет Національної поліції України та керівника ВД ГУНП в області, проявленні неповаги до честі і гідності керівника, несприянні керівникові в організації дотримання службової дисципліни, упередженому ставленні до своїх колег та керівництва підрозділу, проявленні нестриманості, вчиненні дій, які вказують на вплив особистих симпатій та антипатій, неприязні, недоброго настрою на прийняття рішень та службову поведінку, сприянні, здійсненні, підбурюванні до вчинення дій, що принижують гідність, недотриманні субординації у стосунках з керівником, загостренні конфліктної ситуації, приниженні авторитету керівника перед особовим складом підрозділу, вступі з керівником в суперечки;

- обставинами, які пом`якшують відповідальність майора поліції ОСОБА_2 , є його попередня бездоганна поведінка, а обставинами, що обтяжують його відповідальність є вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого керівника та на ґрунті ідеологічної нетерпимості.

- за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 18, статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 3, 5, 6, 7, 11, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абзаців другого, третього, восьмого, дев`ятого, одинадцятого, тринадцятого пункту 1, абзацу другого пункту 2, пункту 3 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року №1179, пунктів 2.1, 2.2 розділу ІІ Правил внутрішнього службового (трудового) розпорядку Головного управління Національної поліції в Одеській області, затверджених наказом ГУНП в області від 01.02.2021 року №177, до майора поліції ОСОБА_1 , старшого дізнавача з особливих доручень відділу дізнання ГУНП в Одеській області, застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани (т.1 а.с.213).

Наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області №16 від 04.01.2023 року «Про застосування дисциплінарних стягнень до посадових осіб ВД ГУНП в Одеській області» (т.1 а.с.116-119) до позивача застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 18, статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 3, 5, 6, 7, 11, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абзаців другого, третього, восьмого, дев`ятого, одинадцятого, тринадцятого пункту 1, абзацу другого пункту 2, пункту 3 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року №1179, пунктів 2.1, 2.2 розділу ІІ Правил внутрішнього службового (трудового) розпорядку Головного управління Національної поліції в Одеській області, затверджених наказом ГУНП в області від 01.02.2021 року №177.

В якості обґрунтування застосованого дисциплінарного стягнення у спірному наказі наведене наступне:

«Установлено, що 21.11.2022 року до ГУНП в області з ОУ ДВБ НПУ надійшло подання від 17.11.2022 року про виявлення в діях дізнавача ВД ГУНП в області лейтенанта поліції ОСОБА_3 ймовірного вчинення дисциплінарного проступку. 29.11.2022 року до ГУНП в області з ВД ГУНП в області надійшла доповідна записка начальника ВД ГУНП в області майора поліції А. Шеремети стосовно ймовірного вчинення дисциплінарного проступку окремими посадовими особами ВД ГУНП в області. З метою перевірки зазначених відомостей дисциплінарною комісією ГУНП в області проведено службове розслідування, за результатами якого в діях дізнавача ВД ГУНП в області лейтенанта поліції ОСОБА_3 встановлено ознаки дисциплінарного проступку, що виразилися в недотриманні положень законів України та інших нормативно-правових актів, які регламентують діяльність поліції, присяги поліцейського, самоусуненні від належного виконання службових обов`язків, невжитті заходів до негайного усунення причин та умов що ускладнювали реалізацію професійних завдань, перешкоджанні іншим поліцейським їх виконувати, а також учиненні дій, що підривали авторитет Національної поліції України, принижували честь і гідність окремих посадових осіб ВД ГУНП в області, прояві неповаги до честі і гідності інших працівників поліції, несприянні керівникові в організації дотримання службової дисципліни, упередженому ставленні до своїх колег та керівництва підрозділу, нестриманості, впливі особистих антипатій, неприязні, недоброго настрою на ухвалення рішень на службову поведінку. Остання також сприяла та підбурювала до вчинення дій, що принижували гідність, недотримувалась субординації у стосунках з колегами та керівниками, загострювала ситуацію. руйнувала авторитет керівника перед особовим складом підрозділу, вступала з керівником у суперечки, надавала неправдиві свідчення щодо окремих посадових осіб ВД ГУНП в області. Водночас дізнавач ВД ГУНП в області старший лейтенант поліції В. Дубачинська, підтримуючи дії лейтенанта поліції В. Гасуляк, порушила службову дисципліну, що виразилось у недотриманні положень законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського, самоусуненні від належного виконання службових обов`язків, невжитті заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнювали виконання професійних завдань, вчиненні дій, що принижують честь і гідність окремих посадових осіб ВД ГУНП в області несприянні керівникові в організації дотримання службової дисципліни, упередженому ставленні до своїх колег та керівництва підрозділу, поведінці, яка вказувала на вплив особистих симпатій та антипатій, неприязні, недоброго настрою при ухваленні рішень, недотриманні субординації у стосунках з колегами та керівниками, загостренні конфліктної ситуації. До того ж старший дізнавач з ОД ВД ГУНП в області майор поліції Р. Дімчев, підтримуючи дії лейтенанта поліції В. Гасуляк, порушив службову дисципліну, що виразилось у недотриманні положень законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, присяги поліцейського, самоусуненні від належного виконання службових обов`язків, невжитті заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнювали виконання обов`язків іншими поліцейськими, вчиненні дій, що підривали авторитет Національної поліції України та начальника ВД ГУНП в області, проявленні неповаги до честі і гідності керівника, несприянні останньому в організації дотримання службової дисципліни, упередженому ставленні до своїх колег та керівництва підрозділу, проявленні нестриманості, поведінці, яка вказувала на вплив особистих симпатій та антипатій, неприязні, недоброго настрою на ухвалення рішень, сприянні та здійсненні вчинків, що принижували честь та гідність, недотриманні субординації у стосунках та суперечках з керівником, загостренні конфліктної ситуації, руйнації авторитету керівника перед особовим складом підрозділу. Зі свого боку начальник ВД ГУНП в області майор поліції А. Шеремета замість запобіганню порушенням службової дисципліни підлеглими, поліпшення комунікації та підтримки корпоративної культури в підрозділі, сам порушив службову дисципліну, що виразилось у слабкому контролі за її дотриманням особовим складом, неналежному забезпеченні сприятливого стану морально-психологічного клімату в колективі, невжитті заходів щодо своєчасного запобігання виникненню конфлікту, проявленні грубості та некоректності стосовно окремих працівників поліції, намаганні перекласти свою відповідальність на інших співробітників».

Не погодившись із накладеним дисциплінарним стягненням, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Суд першої інстанції вірно визначив обсяг нормативно-правового обґрунтування, що підлягає застосуванню при вирішенні даного спору.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України «Про Національну поліцію»

У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (ч.1, 2 ст.19 Закону України «Про Національну поліцію»).

Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 15.03.2018 року №2337-VIII визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників (частина перша статті 1 Дисциплінарного статуту).

Згідно ст.12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до ст.13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Відповідно до ст.14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

Службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником. У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів (частина перша та друга статті 16 Дисциплінарного статуту).

Порядок застосування дисциплінарних стягнень визначено статтею 19 Дисциплінарного статуту.

Так, у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.

Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Обставинами, що пом`якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність поліцейського.

Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього; 4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку; 5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.

У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 року №893.

Згідно з розділом VI Порядку №893, зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.

Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

У вступній частині висновку службового розслідування викладаються такі відомості: дата і місце складання висновку службового розслідування, прізвище та ініціали, посада і місце служби (роботи) голови (заступника голови) та членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; підстава для проведення службового розслідування; форма розгляду справи дисциплінарною комісією (відкрите засідання чи письмове провадження).

В описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; посада, звання, прізвище, ім`я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України Про захист персональних даних), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом`якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.

У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються: висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що підставою для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни та означає недотримання Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів, інших нормативно-правових актів та Присяги.

Отже, підставою для накладення дисциплінарного стягнення є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.

Обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що висновок службового розслідування не містить інформації про докази (матеріали), що підтверджують факт вчинення дисциплінарного проступку саме ОСОБА_1 ..

Суд першої інстанції, зокрема, зазначив, що у висновку службового розслідування не вказано, які саме дії чи бездіяльність, вчинені позивачем, є дисциплінарним проступком; у висновку відсутнє обґрунтування щодо такого: ОСОБА_4 , підтримуючи дії лейтенанта поліції В. Гасуляк, порушив службову дисципліну, що виразилось у недотриманні положень законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, присяги поліцейського, самоусуненні від належного виконання службових обов`язків, невжитті заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнювали виконання обов`язків іншими поліцейськими, вчиненні дій, що підривали авторитет Національної поліції України та начальника ВД ГУНП в області, проявленні неповаги до честі і гідності керівника, несприянні останньому в організації дотримання службової дисципліни, упередженому ставленні до своїх колег та керівництва підрозділу, проявленні нестриманості, поведінці, яка вказувала на вплив особистих симпатій та антипатій, неприязні, недоброго настрою на ухвалення рішень, сприянні та здійсненні вчинків, що принижували честь та гідність, недотриманні субординації у стосунках та суперечках з керівником, загостренні конфліктної ситуації, руйнації авторитету керівника перед особовим складом підрозділу.

Також суд першої інстанції констатував, що висновок службового розслідування стосовно ОСОБА_1 містить абстрактні судження, є таким, що ґрунтується на припущеннях, не підтверджених належними та допустимими доказами, без обґрунтування того, які конкретні дії (бездіяльність) позивача, складають об`єктивну сторону дисциплінарного проступку.

Доводи апеляційної скарги ГУНП зводяться до того, що суд першої інстанції дав невірну оцінку обставинам та висновкам, які викладені в акті службового розслідування, та окремо зауважив на тому, що судом не були взяті до уваги пояснення начальника ВД ГУНП Шеремета А.В., щодо прояву позивачем агресивної поведінки та порушення субординації відносно ОСОБА_5 , і це підтверджується дослідженим судом відеозаписом, якому суд першої інстанції надав невірну оцінку.

Окремо апелянт навів правові норми та позиції Верховного суду щодо відшкодування витрат на правничу допомогу, але жодних заперечень щодо рішення суду першої інстанції в частині відшкодування позивачу витрат на правову допомогу в сумі 6000,00 грн. не навів.

Проаналізувавши наявні у справі письмові докази, які надані відповідачем на підтвердження правомірності застосованого до позивача дисциплінарного стягнення, а саме матеріали службового розслідування (т.2 а.с.1-412), колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про недоведеність відповідачем факту вчинення позивачем дисциплінарного проступку, за яких позивача було притягнуто до дисциплінарного відповідальності.

Колегія суддів констатує, що з матеріалів службового розслідування неможливо встановити, в чому саме полягає об`єктивна сторона допущеного позивачем дисциплінарного проступку, тобто місце, час та конкретні дії або бездіяльність позивача, які б можна було кваліфікувати як порушення ним службової дисципліни, невиконання чи неналежне виконання обов`язків поліцейського, недотримання Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів, інших нормативно-правових актів та Присяги.

Не зазначені ці обов`язкові елементи дисциплінарної відповідальності і в спірному Наказі ГУНПУ №16 від 04.01.2023 року.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що зміст спірного наказу взагалі не визначає, у чому саме полягає порушення позивачем службової дисципліни, та на підставі яких фактичних обставин позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

У спірному наказі, зокрема, зазначено, що ОСОБА_6 , підтримуючи дії лейтенанта поліції В.Гасуляк, порушив службову дисципліну, проте конкретизовано в яких конкретних діях позивача виразилося таке порушення службової дисципліни.

Як вірно виснував суд першої інстанції, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, що позивач виявляв неповагу до честі та гідності керівника, не сприяв останньому в організації дотримання службової дисципліни, упереджено ставився до своїх колег та керівництва підрозділу, не дотримався субординації у стосунках та суперечках з керівником, як то зазначено в оскаржуваному наказі.

Колегія суддів відхиляє як безпідставні доводи апелянта про те, що судом першої інстанції не були взяті до уваги пояснення начальника ВД ГУНП Шеремета А.В., щодо прояву позивачем агресивної поведінки та порушення субординації відносно ОСОБА_5 , а також невірно оцінений наявний у справі відеозапис, який такі пояснення підтверджує.

Дослідивши у судовому засіданні відеозапис, на який посилається відповідач, і який не має звукового супроводження, суд першої інстанції вірно встановив наступне: особа чоловічої статі відчиняє двері до приміщення (за твердженням відповідача - службового кабінету майора поліції ОСОБА_7 ), а з 19 секунди відео вбачається, що до вказаного приміщення прямує особа жіночої статі (як вказано відповідачем ОСОБА_8 ), на 23 секунді відео особа вже знаходиться у проході до приміщення, а на 26 секунді відео разом із особою чоловічої статі (як вказано відповідачем ОСОБА_9 ) прямує у напрямок від дверей вказаного приміщення.

Колегія суддів погоджується з оцінкою суду першої інстанції цього відео, як такого, що не дає можливості достеменно встановити факт прояву позивачем агресії, нецензурних висловлювань у бік майора поліції А. Шеремети, як зазначено про це в Акті від 02.01.2023 року.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, цей відеозапис, є єдиним документальним підтвердженням висновку про наявність у діях ОСОБА_1 ознак вчинення описаного у Наказі дисциплінарного проступку на який посилався відповідач.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з законністю та обґрунтованістю рішення суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування спірного наказу від 04.01.2023 року №16 в частині, що стосується накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани.

Також колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 1073,60 грн. та витрат на правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн., оскільки жодних заперечень щодо недоведеності та/або не співмірності таких витрать відповідачем не наведено.

Підсумовуючи все вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.311, ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.328 КАС України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 травня 2022 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.

Головуючий суддя К.В. КравченкоСудді О.В. Джабурія Н.В. Вербицька