Постанова

від 04.10.2023 по справі 826/11482/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 826/11482/18

касаційне провадження № К/9901/9565/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.12.2018 (суддя -Бояринцева М.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2019 (головуючий суддя - Василенко Я.М., судді - Кузьменко В.В., Шурко О.І.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газхолдинг Україна" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газхолдинг Україна" (надалі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (надалі - відповідач, Управління), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Управління від 25.04.2018 №00004771402.

Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 05.12.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2019, позов задовольнив, визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Управління від 25.04.2018 №00004771402.

Позивач звернувся до суду першої інстанції із заявою про ухвалення додаткового судового рішення, в якому просив суд ухвалити додаткове судове рішення та стягнути на користь Товариства за рахунок бюджетних асигнувань Управління судові витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката під час розгляду справи у розмірі 108000, 00 грн.

В обґрунтування заяви, заявник посилається на понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в судах на підставі відповідного договору про надання правничої допомоги у суді першої інстанції.

Окружний адміністративний суд міста Києва додатковим рішенням від 27.12.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2019, заяву Товариства задовольнив частково, стягнув на користь Товариства витрати на правничу допомогу у розмірі 27770,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Управління. В іншій частині заяви відмовив.

Задовольняючи заяву у визначеній судом частині, суди виходили із того, що розмір витрат на оплату послуг адвоката, у визначений судом частині є співмірним із складністю справи та з виконаною адвокатом роботою (наданими послугами); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, оскільки підготовка та представництво інтересів позивача у судовому засіданні в суді першої інстанції потребувала значного часу для надання адвокатом послуг та виконання робіт з правової (правничої) допомоги позивачу у співвідношенні до гонорару адвоката, суми, які заявлені до відшкодування позивачу за надання послуг та виконання робіт з правової (правничої) допомоги є належним чином обґрунтовані на предмет їх розміру, який визначений в поданій заяві.

Не погодившись із прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою, у якій просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Товариства про стягнення судових витрат на правничу допомогу у повному обсязі.

В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач зазначає про необґрунтованість додаткової постанови, оскільки судами не враховано, що заявником не надано доказів в підтвердження обсягу наданих послуг та їх вартості. Вважає, що стягнуті витрати не є співмірними із складністю справи та виконаними адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, оскільки підготовка та представництво інтересів позивача у судовому засіданні не потребує значного часу надання адвокатом зазначених вище послуг, та справа не може вважатися справою значної складності.

Позивач відзив (заперечення) на касаційну скаргу суду не надав, що не перешкоджає її розгляду.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 02.10.2023 визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи у порядку письмового провадження і призначив справу до розгляду в порядку письмового провадження з 04.10.2023.

Верховний Суд, переглянувши додаткове рішення суду першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з таких мотивів.

Судами встановлено, що між позивачем та Адвокатським об`єднанням «Протекція права» укладено договір про надання правової допомоги від 16.04.2018 №16/04/18-01, за умовами якого гонорар за надання правової допомоги адвокатом клієнту погоджується сторонами у кожному конкретному випадку. Розмір гонорару, порядок та строки його сплати, порядок та розмір покриття фактичних витрат адвоката, пов`язаних з виконанням даного договору, порядок приймання-передачі наданої правової допомоги визначаються сторонами у додатковій угоді до даного договору.

Відповідно до додаткової угоди від 01.08.2018 №2 до договору про надання правової допомоги сторони домовились, що клієнт зобов`язується сплатити на користь адвоката аванс за надання правової (правничої) допомоги адвокатом, в межах ведення справи за цією додатковою угодою в Окружному адміністративному суді міста Києва, у розмірі 40000,00 грн без урахування податку на додану вартість. Клієнт зобов`язується здійснити оплату гонорару на користь адвоката в розмірі наданої адвокатом правничої допомоги по справі, протягом 14 банківських днів з моменту підписання акту приймання-передачі в порядку визначеному розділом 3 цієї додаткової угоди.

На підтвердження факту надання правничої допомоги позивачем надано до суду звіт про надані послуги за договором про надання правової допомоги, акт прийому-передачі наданих правових послуг (правової допомоги) від 10.12.2018, відповідно до якого загальна вартість правової (правничої) допомоги наданої адвокатом на користь клієнта в межах судової справи №826/11482/18 складає 108000,00 грн без податку на додану вартість, а саме:

аналіз первинних матеріалів для підготовки позовної заяви про скасування податкового повідомлення-рішення №00004771402 (акту перевірки, податкового повідомлення-рішення №00004771402, первинних документів клієнта тощо (загальний обсяг 2124 сторінки) - 15000,00 грн;

підготовка проекту позовної заяви про скасування податкового повідомлення-рішення №00004771402 у загальному розмірі 132 сторінки - 52000,00 грн;

збір доказів по справі: збір доказів по справі: отримання інформаційних витягів з сайту https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch , з метою підтвердження актуальних відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно контрагентів клієнта, що становить предмет доказування по справі - 3000,00 грн;

оформлення та подання до суду позовної заяви відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, формування додатків у розмірі 10 томів відповідачу у справі та до суду - 12000,00 грн;

підготовка, оформлення та подання повідомлення до органів ДФС про судове оскарження податкового повідомлення-рішення № 00004771402 - 1000,00 грн;

підготовка та направлення відповіді на відзив відповідачу у справі та до суду - 5125,00 грн;

судове представництво інтересів клієнта 24.10.2018 - 2500,00 грн;

підготовка та подання заяви про ознайомлення з матеріалами з подальшим ознайомленням - 2250,00 грн;

підготовка та направлення заперечення проти заяви відповідача у справі - 5125,00 грн;

судове представництво інтересів клієнта 19.11.2018 - 2500,00 грн;

судове представництво інтересів клієнта 05.12.2018 - 2500,00 грн;

підготовка, оформлення та подання заяви про стягнення правничої допомоги відповідачу у справі та до суду - 4500,00 грн;

підготовка, оформлення та подання заяви про видачу судового рішення - 500,00 грн.

На підтвердження оплати наданих адвокатських послуг представником позивача надано платіжні доручення від 06.08.2018 №1469 на суму 20000,00 грн, від 02.11.2018 №1709 на суму 7700,00 грн, від 14.12.2018 №1828 на суму 15400,00 грн, від 21.12.2018 №1855 на суму 64830,00 грн.

Водночас, судовими інстанціями установлено, що відповідно до платіжних доручень від 14.12.2018 №1828, від 21.12.2018 №1855, оплата послуг здійснена на виконання умов договору від 16.04.2018 №16/04/18-02 без будь-якої деталізації.

З огляду на встановлені обставини у даній справі, колегія суддів вважає правильним висновок судів попередніх інстанцій, що вказані платіжні доручення не можуть бути доказом понесених витрат на правничу допомогу, наданої в межах саме даної справи.

Однак, з наданих позивачем договору про надання правової допомоги, додаткової угоди №1 до нього, документів в підтвердження наданих послуг, вбачається зміст і обсяг наданих послуг, пов`язаних з розглядом справи в суді першої інстанції підтверджено рахунками-фактурами від 26.06.2018 №ДПП 16/04/1/-01/1 та від 31.10.2018 №ДПП 16/04/1/-01/2 з оплати частин гонорару за вказаним вище договорам на загальну суму 27770, 00 грн.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів зазначає про таке.

Пунктом першим частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною першою статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною сьомою цієї статті розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За вимогами статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За змістом частин другої - п`ятої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Тобто, суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов`язаний оцінити обґрунтованість рівня витрат на правничу допомогу у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.

За приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У свою чергу, в підтвердження здійсненої правової допомоги, необхідно долучати й розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Слід зазначити, що як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При цьому, необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Враховуючи, що судами досліджено та встановлено, що сторонами виконані умови договору про надання правничої допомоги, позивачем дійсно понесені витрати на оплату послуг адвоката у цій справі, враховано складність справи та співмірність з виконаною адвокатом роботою (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, Верховний Суд погоджується з висновками судів, що заявлена позивачем сума відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у формі гонорару є співмірною, зокрема, зі складністю справи, об`ємом виконаних робіт, ціною позову та значенням справи для сторони та погоджується з встановленим судами розміром.

Колегія суддів не може прийняти посилання скаржника на непідтвердження понесених позивачем усіх витрат, оскільки судами встановлено, що позивачем сплачено такі витрати за договором, що підтверджується відповідними документами, наявними у матеріалах справи та яким судами було надано відповідну оцінку.

Верховний Суд також зазначає, що в силу приписів статті 134 КАС України законодавець пов`язує визначення розміру витрат на правничу допомогу з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги у кожному конкретному випадку.

Враховуючи, що судами попередніх інстанцій встановлено обсяг робіт (наданих послуг) та понесення позивачем витрат, пов`язаних з виконанням таких робіт (наданих послуг), колегія суддів погоджується з висновками судів про часткове задоволення вимог, визначених у заяві про стягнення судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою у розмірі 27 700,00 грн.

Доводи касаційної скарги відповідача не знайшли свого підтвердження, спростовуються матеріалами справи та не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального права.

За правилами частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до частини першої статті 349 КАС України Суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що судом апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, розглянуто заяву у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображено обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення.

Додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.12.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2019 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева В.В. Хохуляк Р.Ф. Ханова