Постанова

від 04.10.2023 по справі 804/7703/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 804/7703/17

адміністративне провадження № К/9901/60316/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Кравчук В.М., Єзеров А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2018 (судді - Божко Л.А., Лукманова О.М., Дурасова Ю.В.)

у справі за позовом Криворізького центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області до Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій про стягнення заборгованості,

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

У листопаді 2017 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області звернулося до суду з позовом, в якому просило:

- стягнути з Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій на користь Криворізького центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області заборгованість у розмірі 431532,00 гривень (заборгованість по списку №1 428608,68 гривень, по списку №2 2923,62 гривень).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач зареєстрований як платник збору на обов`язкове державне пенсійне страхування та платник, що відшкодовує фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій.

Позивач направляв відповідачу повідомлення про суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії за жовтень 2017 в розмірі 428 608,68 грн та 2923,62 грн. відповідно для відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій на загальну суму 431 532,30 грн.

Позивачем до матеріалів справи долучено належним чином засвідчені копії документів щодо осіб, які внесені у розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій: копії протоколів про призначення пенсії, довідок про працевлаштування у відповідача та виконання робіт, довідок про підтвердження трудового стажу.

Факт виплати пенсій особам, зазначеним у розрахунках підтверджується наданими позивачем розрахунками фактичних виплат за період, та Витягом з картки особового рахунку.

Наявна у відповідача заборгованість підтверджується копіями: розрахунку суми боргу; актом звірки №571 від 26.10.2017; розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за жовтень 2017; копією картки особового рахунку відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій список №1, згідно з якою у відповідача існує недоїмка на загальну суму 428608 грн. 68 коп.; копією картки особового рахунку відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій список №2, згідно з якою у відповідача існує недоїмка на загальну суму 2923 грн. 62 коп.

Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідачем до суду не надано.

Вказані обставини стали підставою для звернення до суду.

Судом першої інстанції також встановлено, що до матеріалів справи долучено наданий відповідачем наказ Державної служби України з надзвичайних ситуацій №224 від 15.05.2013 щодо припинення шляхом приєднання до Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій (код ЄДРПОУ 33873405) Марганецького спеціального воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Миколаївського воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Олександрійського воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

Цим наказом визнано Державний воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін Державної служби України з надзвичайний ситуацій правонаступником всього майна, прав та обов`язків вищезазначених загонів, що припиняють свою діяльність.

Наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 01.07.2009 №443 «Про реорганізацію Харківського ВГР(АР)3 шляхом приєднання» встановлено, що Криворізький ВГР(АР)3 (який було перейменовано в Державний воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін Державної служби України з надзвичайних ситуацій згідно з наказом ДСНС України №215 від 13.05.2013) є правонаступником прав і обов`язків Харківського ВГР(АР)3.

Статутом Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби з надзвичайних ситуацій, викладеним у новій редакції 2013 року, визначено, що Загін є правонаступником Криворізького спеціального воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону МНС України, Марганецького спеціального воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону МНС України, Олександрійського воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону МНС України, Миколаївського воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону МНС України, та підпорядкований ДСНС України.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 позов Криворізького центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області до Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій про стягнення заборгованості в розмірі 431532,00 гривень - задоволено.

Стягнуто з Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій (50002, м. Кривий Ріг, вул. Кобилянського, б. 223 А, р/р НОМЕР_1 в Укрексімбанк, МФО 305589, код ЄДРПОУ 33873405) на користь Криворізького центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області (50042, м. Кривий Ріг, вул. Покровська,17а, р/р№ НОМЕР_2 ПАТ «Державний ощадний банк України» ТВБВ № 10003/0547 філія -Дніпропетровське обласне управління АТ «Ощадбанк», МФО 305482, код ЄДРПОУ 40383397) заборгованість у розмірі 431532,00 гривень (заборгованість по списку № 1 428608,68 гривень, по списку №2 2923,62 гривень).

Суд першої інстанції виходив з того, що доводи відповідача стосовно відсутності підстав для сплати стягуваних сум у зв`язку із тим, що відповідач не є правонаступником за такими платежами, не знайшли свого підтвердження.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2018 апеляційну скаргу відповідача задоволено.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 - скасовано та прийнято нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем по справі, як суб`єктом владних повноважень, не надано суду доказів щодо обґрунтування стягнення з відповідача витрат на виплату та доставку пільгових пенсій особам, які працювали, зокрема, в Марганецькому ВГРЗ (код 00190845), Дзержинському, Ленінському, Тернівському (код 00190839), Кавказькому, Українському, 4-ому ВГРЗ, Дніпродзержинському СВЗШР (код 20247955), Криворізькому (код 00190851), Харківському (код 24675493).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції безпідставно покладає на відповідача обов`язок щодо сплати витрат на виплату та доставку пільгових пенсії особам, які працювали в інших воєнізованих аварійно - рятувальних загонах, правонаступником яких відповідач не є.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

В обґрунтування касаційної скарги позивач покликається на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Позивач покликається на те, що судом апеляційної інстанції не враховано обставини встановлені судовим рішенням, що набрало законної сили, зокрема, посилання відповідача на поосібний перелік працівників рятувальних загонів, правонаступництво по цим загонам, отриманий стаж по пенсіонерам та інші обставини уже були предметом спору та розглядалися детально при вирішенні справи №804/5096/16.

Також покликається на справу №804/2506/17 між тими ж сторонами про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за березень 2017 року в сумі 472096,07 грн.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач проти задоволення касаційної скарги заперечує та просить залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін.

Відповідач покликається на те, що мотиви викладені у касаційній скарзі не спростовують висновків зроблених апеляційним судом, яким встановлено, що суд першої інстанції безпідставно покладає на відповідача обов`язок щодо сплати витрат на виплату і доставку пільгових пенсій особам, які працювали в інших воєнізованих аварійно-рятувальних загонах щодо яких відповідач не є правонаступником.

ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації - робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» діяв Закон України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування», абз. 4 п. 1 ст. 2 якого передбачалось, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об`єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Водночас, відповідно до абз. 4 п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Таким чином, відповідно до Закону України «Про збір на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», суб`єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, повинні сплачувати збір на обов`язкове державне пенсійне страхування у 100 % розмірі від об`єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених, зокрема, у відповідності до п. «а», «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку.

Отже, обов`язок з відшкодування повністю витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, в частині пенсій призначених у порядку статті 13 Закону №1788-ХІІ, покладений на підприємства, тобто позивача.

Аналогічний висновок Верховного Суду міститься у постановах від 20.12.2018 у справі №804/2506/17, від 17.09.2020 у справі №804/863/17, від 07.12.2020 у справі №804/4206/17, від 23.06.2022 у справі №804/2793/18 між тими самими сторонами.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у спірний період позивачем понесено витрати на виплату пільгових пенсій працівникам позивача, такі витрати підтверджуються наданими розрахунками фактичних витрат на виплату пільгових пенсій, однак у встановлений законом строк плату, що покриває такі фактичні витрати, відповідачем не внесено.

Також судами встановлено, що відповідачем направлялось позивачу повідомлення про суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії за жовтень 2017 року в розмірі 428 608,68 грн. та 2923,62 грн. відповідно, для відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій на загальну суму 431 532,30 грн., відтак безпідставними є висновки суду апеляційної інстанції щодо відсутності доказів направлення відповідачу повного розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій.

Крім того, питання правонаступництва відповідача у спірних правовідносинах неодноразово вирішувалось Верховним Судом, який у постановах від 20.12.2018 у справі №804/7025/17, від 11.09.2019 у справі №804/5096/16, від 06.06.2023 у справі №804/5216/17 дійшов висновку про наявність у відповідача статусу правонаступника аварійно-рятувальних загонів, у яких працювали відповідні працівники.

За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Враховуючи викладене, касаційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду апеляційної інстанції скасуванню з залишенням в силі постанови суду першої інстанції, яка відповідає закону.

Керуючись ст. 345, 349, 352, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

постановив:

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2018 - скасувати.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 у цій справі - залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

А.А. Єзеров

В.М. Кравчук