Постанова

від 14.12.2017 по справі 804/7703/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2017 р. Справа № 804/7703/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді при секретарі судового засідання ОСОБА_1 ОСОБА_2 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Криворізького центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області до Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій про стягнення заборгованості в розмірі 431532,00 гривень., -

ВСТАНОВИВ :

Криворізьке центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій, в якому просили стягнути з Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій на користь Криворізького центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області заборгованість у розмірі 431532,00 гривень (заборгованість по списку № 1 428608,68 гривень, по списку № 2 2923,62 гривень).

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що Державний воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін Державної служби України з надзвичайних ситуацій в порушення ч. 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" має заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах по Списку №1 за жовтень 2017 року, що становить 428608,68 грн. та по Списку №2, що становить 2923,62 грн. Згідно до Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до ПФУ від 19.12.2003р. затвердженої Постановою Правління ПФУ №21-1, підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену суму пенсійних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У зв'язку з невиконанням відповідачем вимог щодо своєчасного та повного відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, позивач просить стягнути зазначену суму боргу з відповідача у судовому порядку.

Представник позивача в судове засідання не з'явилася, однак у клопотанні від 14.12.2017р. просив про розгляд справи за відсутністю представника управління у письмовому провадженні.

У судове засідання 30 листопада 2017 року представник відповідача не з'явився, подав до суду клопотання про перенесення розгляду справи.

В судовому засіданні 14.12.2017 року представники відповідача проти задоволення позовних вимог заперечували, надали до суду заперечення, в яких зазначено, що Криворізький воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін створено як окрему юридичну особу 22.11.2005 року (код ЄДРПОУ 33873405), далі перейменовано в Державний воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін державної служби України з надзвичайних ситуацій згідно з наказом ДСНС України № 215 від 13.05.2013 року, який не був правонаступником прав та обов'язків будь-яких інших раніше діючих загонів та не повинен відшкодовувати витрати на доставку пільгових пенсій щодо осіб, які отримали свій пільговий стаж в підприємствах правонаступником яких є Державна спеціалізована (воєнізована) аварійно-рятувальна служба Міністерства надзвичайних ситуацій України (код ЄДРПОУ 26475829).

За приписами ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Частиною 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене, заявлене позивачем клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, строки розгляду та вирішення справи, встановлені ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 14.12.2017 року судом прийнято рішення про подальший розгляд справи, у порядку письмового провадження, за наявними у справі доказами відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

14.12.2017 року від представника відповідача, після прийняття рішення про розгляд справи у письмовому провадженні, надійшло клопотання про здійснення розгляду справи у відкритому судовому засіданні.

Надаючи оцінку зазначеному клопотанню, суд не знаходить підстав для його задоволення, оскільки матеріали справи у достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, враховуючи відсутність потреби у заслуховуванні свідків чи експерта.

Також, 14.12.2017 року після судового засідання, за наслідками якого прийнято рішення про розгляд справи у письмовому провадженні від Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України, надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду на підставі ч.3 ст.128 КАС України.

Згідно ч.3 ст.128 КАС України, у разі повторного неприбуття позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до пункту четвертого частини першої статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач повторно не прибув у попереднє судове засідання чи у судове засідання без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

З матеріалів справи встановлено, що ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.11.2017 року було відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду у судовому засіданні на 30.11.2017 року.

30.11.2017 року представники сторін в судове засідання не прибули, про дату час і місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Представником позивача до канцелярії суду подано клопотання про зупинення провадження у справі. Ухвалою суду від 30.11.2017 року провадження по справі зупинено до 14.12.2017 року.

14.12.2017р. від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Враховуючи вищевикладене, судом не встановлено факту повторного не прибуття представником позивача у судове засідання без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, в зв'язку з чим клопотання відповідача про залишення адміністративного позову без розгляду на підставі ч.3 ст.128 КАС України не підлягає задоволенню.

Крім того, 14.12.2017 року, після прийняття рішення про розгляд справи у письмовому провадженні через канцелярію суду до справи подано клопотання відповідача про витребування доказів від Криворізького центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області.

Враховуючи, що 14.12.2017 року представник позивача подав до канцелярії суду всі наявні у позивача докази по справі, суд не вбачає підстав для додаткового витребування доказів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення сторін, дослідивши подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив таке.

Відповідно до розрахунку фактичних витрат та виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів б-з ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення заборгованість відповідача становить:

- з списку № 1 - 428608,68 грн.

- з списку № 2 - 923,62 грн.

Законом України Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування , передбачено, що платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, передбачені статтею 1 цього Закону, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірах, встановлених статтею 4 цього Закону, що визначається у відсотковому відношенні до об'єкта оподаткування, який передбачений статтею 2 цього Закону.

З 01.01.2004 р. набрав чинності Закон України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , який визначає принципи, засади та механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення та перерахунку пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.

Відповідно до пункту 1 статті 2, пункту 1 статті 4 Закону України Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи сплачують також збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100% фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів а , б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України Про пенсійне забезпечення .

Відповідно до частини 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди цим особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України Про пенсійне забезпечення .

При цьому, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Статтею 100 Закону України Про пенсійне забезпечення визначено право на пільгове пенсійне забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону (до 01 січня 1992 року) на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством.

Відповідно до ст. 100 Закону України Про пенсійне забезпечення особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах:

а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством;

б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за №64/8663 (зі змінами).

Згідно із частиною 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .

Згідно із пунктами 6.4, 6.5 цієї Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин (п.6.8 Інструкції).

Не сплачені та/або несвоєчасно сплачені суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, зазначених в абзаці другому пункту 6.1 цієї Інструкції, стягуються з нарахуванням пені та штрафних санкцій відповідно до норм Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами .

Відповідно до п.6.2 Інструкції витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи.

Стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Виходячи з аналізу наведених правових норм, суд дійшов висновку, що відповідач зобов'язаний в установленому порядку вносити до Пенсійного фонду України суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п.п. а , б - з ст.13 Закону України Пенсійне забезпечення .

Таким чином, підприємства здійснюють сплату витрат на виплату та доставку пільгових пенсій ще до виплати пільгових пенсій Пенсійним фондом України.

Згідно п.п.7 п.5 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.01 № 121/20, Пенсійний фонд України має право стягувати з платників страхових внесків їх несплачені суми.

Позивачем було надано суду належним чином засвідчені копії документів стосовно осіб, які внесені у розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій:

- копії протоколів про призначення пенсії;

- довідок про працевлаштування у відповідача та виконання робіт;

- довідок про підтвердження трудового стажу.

Факт виплати пенсій особам, зазначеним у розрахунках підтверджується наданими позивачем розрахунками фактичних виплат за період, та Витягом з картки особового рахунку.

До того ж наявна у відповідача заборгованість підтверджується копіями:

- розрахунку суми боргу ;

- актом звірки №571 від 26.10.2017 року;

- розрахунками фактичних витрати на виплату та доставку пенсій за жовтень 2017 р.;

- копією картки особового рахунку відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій список №1, згідно з якою у відповідача існує недоїмка на загальну суму 428608 грн 68 коп. ;

- копією картки особового рахунку відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій список № 2, згідно з якою у відповідача існує недоїмка на загальну суму 2923 грн 62 коп.

Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідачем суду надано не було.

Крім того, при вирішенні справи судом враховано, що названі розрахунки відповідачем в адміністративному порядку оскаржено не було.

Надаючи оцінку доводам відповідача стосовно відсутності підстав для сплати боржником стягуваних сум у зв'язку із тим, що відповідач не є правонаступником за такими платежами, суд не знаходить їх обґрунтованими, з огляду на таке.

Згідно наданих відповідачем витягів стосовно Харківського воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону (Харківський ВГР (АР) 3), Марганецького спеціального воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій (Марганецький СВГРЗ МНС України), Миколаївського воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій (Миколаївський ВГРВРЗ ДСНС України), Олександрійського воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій (Олександрійський ВГР(АР)З), відносно вищезазначених загонів в графі дані про юридичних осіб-правонаступників: повне найменування та місцезнаходження юридичних осіб-правонаступників, їх ідентифікаційні коди зазначено: Державний воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін Державної служби України з надзвичайних ситуацій , код ЄДРПОУ: 33873405, місцезнаходження: 50002, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, Центрально-Міський район, вул. Кобилянського, 223А.

До матеріалів справи також долучений наданий відповідачем наказ Державної служби України з надзвичайних ситуацій №224 від 15.05.2013 року щодо припинення шляхом приєднання до Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій (код ЄДРПОУ 33873405) Марганецького спеціального воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального ) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Миколаївського воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Олександрійського воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

Вказаним наказом визнано Державний воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін Державної служби України з надзвичайний ситуацій правонаступником всього майна, прав та обов'язків вищезазначених загонів, що припиняють свою діяльність.

Наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 01.07.2009 року №443 Про реорганізацію Харківського ВГР(АР)3 шляхом приєднання встановлено, що Криворізький ВГР(АР)3 (який було перейменовано в Державний воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін Державної служби України з надзвичайних ситуацій згідно з наказом ДСНС України №215 від 13.05.2013 року) є правонаступником прав і обов'язків Харківського ВГР(АР)3.

Статутом Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби з надзвичайних ситуацій, викладеним у новій редакції 2013 року, визначено, що Загін є правонаступником Криворізького спеціального воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону МНС України, Марганецького спеціального воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону МНС України, Олександрійського воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону МНС України, Миколаївського воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону МНС України, та підпорядкований ДСНС України.

Належить зазначити, що статтею 104 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, право, да обов'язки переходять до правонаступників.

Жодним законодавчим актом не передбачено право правонаступника приймати на свій вибір лише майно, і не приймати права та обов'язки. Тому бажання відповідача стосовно прийняття, як правонаступника, лише майна ліквідованих загонів, не має під собою правового підґрунтя.

Також, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 17.11.2011 року зазначено наступне: судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом №443 від 01.07.2009 року Харківський ВГ(АР)3 реорганізований шляхом приєднання до Криворізького воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону (далі Криворізький ВГРЗ), який є правонаступником прав та обов'язків Харківського ВГ(АР)3.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, вищевказаним судовим рішенням підтверджено факт правонаступництва відповідачем прав та обов'язків Харківського ВГ(АР)3.

На думку суду, наведені обставини не можуть бути підставою для виключення обов'язку боржника щодо виконання спірних зобов'язань, оскільки суперечать чинному законодавству, в частині самостійного вирішення юридичною особою меж розповсюдження чинного законодавства України на обов'язки такого товариства, а також дій судових рішень щодо нього.

Такі обставини були встановлені постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № 804/5096/16. Постанова набрала законної сили 23.02.2017 року.

Відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Щодо твердження представника відповідача про відсутність підстав для сплати заборгованості через невірне зазначення даних у довідках, які уточнюють особливий характер роботи або умови праці, необхідного для призначення пільгових пенсій, на підставі яких відбувається органами пенсійного фонду України нарахування пільгових пенсій, суми щодо відшкодування яких включені до розрахунку фактичних витрат, суд зазначає, що вони були видані установами, правонаступником яких є відповідач.

Крім того, відповідачем не оскаржувались як рішення органу Пенсійного фонду України про нарахування пільгових пенсій , так і розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пенсій.

За обліковими даними позивача заборгованість Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби з надзвичайних ситуацій по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, становить 431532,30 грн. та виникла відповідно до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів а статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення , та складених управліннями Пенсійного фонду України, долучених до матеріалів справи.

Слід зазначити, що розрахунки пільгових пенсій, на підставі яких позивач просить стягнути заборгованість, повністю відповідає формі та змісту Розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в частині пенсій, призначених відповідно до пункту а , б-з ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення .

Враховуючи викладене, суд вважає правомірним стягнення з відповідача заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за Списком № 1 та Списком № 2 за жовтень 2017 року в розмірі 431532,00 гривень (заборгованість по списку № 1 428608,68 гривень, по списку № 2 2923,62 гривень), оскільки відповідач доказів добровільного погашення заборгованості не надав.

Керуючись статтями158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Криворізького центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області до Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій про стягнення заборгованості в розмірі 431532,00 гривень - задовольнити.

Стягнути з Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій (50002, м.Кривий Ріг, вул. Кобилянського, б. 223 А, р/р 26001000119562 в Укрексімбанк, МФО 305589, код ЄДРПОУ 33873405) на користь Криворізького центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області (50042, м.Кривий Ріг, вул. Покровська,17а, р/р№ 25607301552583 ПАТ Державний ощадний банк України ТВБВ № 10003/0547 філія -Дніпропетровське обласне управління АТ Ощадбанк , МФО 305482, код ЄДРПОУ 40383397) заборгованість у розмірі 431532,00 гривень (заборгованість по списку № 1 428608,68 гривень, по списку № 2 2923,62 гривень).

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В ОСОБА_1