Ухвала

від 26.09.2023 по справі 761/20572/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участі секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах ПрАТ "Київспецтранс" на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 15 червня 2023 року,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 15.06.2023 задоволено клопотання прокурора відділу Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 та накладено арешт на майно, вилучене 07.06.2023 під час проведення обшуку на території полігону твердих побутових відходів № 5, розташованого за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Підгірці, земельна ділянка з кадастровим номером 3223186800:06:003:00010, а саме на: жорсткий диск SEAGATE ST2000VN004 sn: Z522SZZ3 та ssd диск 50026B72821E653C.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_6 в інтересах ПрАТ "Київспецтранс" подала апеляційну скаргу, в якій просила поновити строк апеляційного оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, захисник зазначала, що підставою для арешту майна став виключно факт визнання слідчим такого майна речовими доказами у кримінальному провадженні, при цьому правову оцінку обґрунтованості та вмотивованості відповідної постанови слідчого від 08.06.2023р. слідчим суддею не надано.

---

Справа 761/20572/23 Слідчий суддя - ОСОБА_8

Апеляційне провадження № 11-сс/824/5744/2023 Суддя-доповідач - ОСОБА_1

Слідчим суддею жодним чином не встановлено обставин, чи були визначені законом підстави для вилучення дисків, на які накладено арешт, та чи здійснювалося під час обшуку стороною обвинувачення копіювання інформації з робочого комп`ютеру заступника начальника полігону ТПВА №5 ОСОБА_9 з якого були вилучені диски.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 23.05.2023 року дозвіл на вилучення жорстких дисків під час проведення обшуку не надавався.

Слідчим суддею не перевірено, чи дійсно вилучене майно є матеріальними об`єктами, які зберегли на собі сліди кримінального правопорушення та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

На переконання захисника, накладення арешту на жорсткий диск SEAGATE ST2000VN004 sn: Z522SZZ3 та ssd диск 50026В72821Е653С є втручанням в право мирного володіння майном ПрАТ "Київспецтранс", враховуючи, що на зазначених дисках міститься інформація та документи, які необхідні для здійснення господарської діяльності підприємства.

Обгрунтовуючи поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, захисник зазначала, що копію оскаржуваної ухвали ПрДТ "Київспецтранс" отримано лише 29.08.2023.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення захисника ОСОБА_6 в інтересах ПрАТ "Київспецтранс", яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, думку прокурора ОСОБА_5 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 в інтересах ПрАТ "Київспецтранс" не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог пункту 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Згідно абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Дослідженням матеріалів судового провадження встановлено, що клопотання прокурора відділу Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 про арешт майна розглянуто без повідомлення та у відсутності представника ПрАТ "Київспецтранс".

Згідно даних наявного у матеріалах судового провадження зворотнього повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 171), копію оскаржуваної ухвали вручено представнику ПрАТ "Київспецтранс" ОСОБА_10 29.08.2023, тоді як подано апеляційну скаргу 04.09.2023, тобто в строк, передбачений абзацом 2 ч. 3 ст. 395 КПК України.

З урахуванням наведеного, колегія суддів не убачає підстав для розгляду клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження.

Як убачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, ГСУ СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22021000000000142 від 29.04.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 441 КК України.

Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора.

Згідно даних клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи ПрАТ "Київспецтранс" (ЄДРПОУ 02772037), зловживаючи своїм службовим становищем, з умисних корисливих мотивів, всупереч інтересам служби та в порушення вимог законодавства у сфері охорони природних ресурсів, в результаті самовільного зайняття земельних ділянок, їх використання не за цільовим призначенням та засміченням твердими побутовими відходами на території міста Києва та Київської області, що супроводжується відсутністю всіх необхідних дозвільних документів для поводження з ними, вчиняють отруєння атмосфери, ґрунту та водних ресурсів, а також інші дії, що можуть спричинити / спричиняють екологічну катастрофу, тобто вчиняють екоцид.

Згідно з матеріалами кримінального провадження та інформації ГУ КЗЕ СБ України (рапорт від 20.04.2021 № 8/4/2-3746) вищевказані протиправні дії службових осіб ПрАТ "Київспецтранс" (ЄДРПОУ 02772037), пов`язані із використанням полігону твердих побутових відходів № 5, розташованого за адресою: Київська область, Обухівський район, село Підгірці, та полігону великогабаритних та будівельних відходів № 6, розташованого за адресою: місто Київ, вулиця Пирогівський шлях, 94-96.

За період з лютого 2019 року по лютий 2021 року Державною екологічною інспекцією Столичного округу проведено п`ять планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю) щодо дотриманням суб`єктом господарюванням - ПрАТ "Київспецтранс" (ЄДРПОУ: 02772037) вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів на території полігону твердих побутових відходів №5, розташованому у с. Підгірці Обухівського району Київської області.

Згідно з актами Державної екологічної інспекції Столичного округу №103 від 27.02.2019, №274 від 23.05.2019, №270 від 29.09.2020, №02-391 від 23.11.2020, №02-536 від 05.02.2021, складеними за результатами проведених заходів державного нагляду (контролю), виявлено порушення вимог законодавства, що несуть ризики настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності у вигляді забруднення навколишнього середовища, атмосферного повітря, ґрунту, підземних вод.

З метою оцінки екологічного стану ґрунту та водойм, а також підтвердження факту забруднення навколишнього середовища у селі Підгірці та інших, прилеглих до території полігону ТПВ №5, населених пунктах Обухівського району Київської області, 17.08.2021, за участі спеціалістів Державної екологічної інспекції України, Державної екологічної інспекції Столичного округу, Міжрегіонального офісу захисних масивів дніпровських водосховищ Державного агентства водних ресурсів України, ДУ «Київського обласного центру контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України» проведено огляди території та приватних домоволодінь в ході яких відібрано зразки (проби) води та ґрунту для досліджень та фіксації порушень.

Відібрані зразки (проби) направленні до Наукового центру превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І. Медведя Міністерства охорони здоров`я України для проведення експертних досліджень щодо можливих забруднень ґрунту та водойм.

За результатами вказаних експертних досліджень (протокол випробувань від 08.11.2021 №3/28-А-2759-21/1874-1875) встановлено, що у всіх відібраних для дослідження зразках ідентифіковано однотипне забруднення органічними сполуками, що відносяться до хімічного класу фталати - дибутилфалат, ди-н-гексилфтатат, диметилфалат, окремі з яких у Європейському Союзі включені до Переліку речовин, що визначають властивості небезпечних відходів, як речовини, що проявляють репродуктивну токсичність.

Окрім цього, відповідно до Тлумачення до Протоколу випробувань від 08.11.2021 №3/28-А-2759-21/1874-1875, в окремих зразках води та ґрунту встановлено перевищення гігієнічних нормативів миш`яку, включеного до «Переліку речовин, продуктів, виробничих процесів, побутових та природних факторів, канцерогенних для людини», затвердженого наказом МОЗ №7 від 13.01.2006, а також ідентифіковано однотипне забруднення пестицидом металаксил.

24.11.2022 року, на виконання постанови слідчого, Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України проведено судову інженерно-екологічну експертизу та складено висновок №25158/22-63/25159/22-63, згідно з яким у селі Підгірці Обухівського району Київської області та прилеглих до полігону ТПВ №5 населених пунктах відбулося отруєння (забруднення токсичними речовинами) водних ресурсів, що може спричинити екологічну катастрофу, а також забруднення земель речовинами, шкідливими для життя, здоров`я людей та довкілля. Причиною вказаного отруєння та забруднення є міграція токсичних речовин з тіла полігону твердих побутових відходів №5 в навколишнє природне середовище, викликаного внаслідок порушення уповноваженими службовими особами ПрАТ «Київспецтранс» державних стандартів, норм та правил охорони вод та земель під час експлуатації полігону. Отруєння води та забруднення земель у селі Підгірці Обухівського району Київської області та прилеглих до полігону твердих побутових відходів №5 населених пунктах створило небезпеку для здоров`я людей та для навколишнього середовища.

Як убачається із матеріалів судового провадження, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 23.05.2023 надано дозвіл на проведення обшуку в будівлях та спорудах території полігону твердих побутових відходів №5 у с. Підгірці Обухівського району Київської області на земельній ділянці з кадастровим номером 3223186800:06:003:0010.

Згідно даних протоколу обшуку від 07.06.2023, цього ж дня року в ході проведення обшуку на території полігону твердих побутових відходів №5 у с. Підгірці Обухівського району Київської області на земельній ділянці з кадастровим номером 3223186800:06:003:0010, серед іншого, виявлено та вилучено предмети, речі та документи, серед яких жорсткий диск SEAGATE ST2000VN004 sn:Z522SZZ3, та ssd диск 50026В72821Е653С.

Вказані носії інформації вилучені з робочого комп`ютера заступника начальника полігону ТПВ №5 ОСОБА_9 .

Постановою старшого слідчого в ОВС 4 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_11 від 08.06.2023 вилучені в ході обшуку 07.06.2023 на території полігону твердих побутових відходів №5 у с. Підгірці Обухівського району Київської області на земельній ділянці з кадастровим номером 3223186800:06:003:0010 жорсткий диск SEAGATE ST2000VN004 sn:Z522SZZ3, та ssd диск 50026В72821Е653С визнано речовими доказами у кримінальному провадженні з тих підстав, що на них виявлено значний об`єм електронних документів з різних питань функціонування полігону ТПВ №5, у зв`язку з чим є необхідність дослідити вказані документи за участі спеціаліста.

09.06.2023 (згідно даних конверту потового відправлення), прокурор відділу Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва із клопотанням про накладення арешту на майно, вилучене 07.06.2023 під час проведення обшуку на території полігону твердих побутових відходів № 5, розташованого за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Підгірці, земельна ділянка з кадастровим номером 3223186800:06:003:00010, а саме на: жорсткий диск SEAGATE ST2000VN004 sn: Z522SZZ3 та ssd диск 50026B72821E653C.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 15.06.2023 задоволено клопотання прокурора та накладено арешт на майно, вилучене 07.06.2023 під час проведення обшуку на території полігону твердих побутових відходів № 5, розташованого за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Підгірці, земельна ділянка з кадастровим номером 3223186800:06:003:00010, а саме на: жорсткий диск SEAGATE ST2000VN004 sn: Z522SZZ3 та ssd диск 50026B72821E653C.

З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 131-132, 170-173 КПК України, задовольнив клопотання прокурора про накладення арешту на майно, вилучене 07.06.2023 під час проведення обшуку на території полігону твердих побутових відходів № 5, розташованого за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Підгірці, земельна ділянка з кадастровим номером 3223186800:06:003:00010, а саме на: жорсткий диск SEAGATE ST2000VN004 sn: Z522SZZ3 та ssd диск 50026B72821E653C, з тих підстав, що вказане майно у встановленому законом порядку визнане речовими доказами у межах кримінального провадження № 22021000000000142 від 29.04.2021, та відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів.

З огляду на наведене та враховуючи, що слідчим суддею першої інстанції ретельно перевірено майно, на яке прокурор просив накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання та накладення арешту на вилучені речі, оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що незастосування арешту даного майна призвести до їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано наклав арешт на вказане майно, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Як убачається з положень ч. 7 ст. 236 КПК України, вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Відповідно до абзацу 2 ч. 5 ст. 171 КПК України, у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

З урахуванням наведеного, відсутність жорсткого диску та ssdдиску у переліку, щодо якого прямо було надано дозвіл на відшукання в ухвалі слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 23.05.2023 про дозвіл на обшук на території полігону твердих побутових відходів № 5, розташованого за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Підгірці , не є перешкодою для тимчасового вилучення такого майна та звернення у подальшому з клопотанням про арешт такого майна з дотриманням вимог ч. 5 ст. 171 КПК України, а тому доводи апеляційної скарги у цій частині не є підставою для скасування ухвали слідчого судді.

Посилання захисника на те, що слідчим суддею не перевірено відповідність вилученого майна критеріям речових доказів у кримінальному провадженні, спростовуються змістом оскаржуваної ухвали. На даному етапі досудового розслідування встановлені прокурором фактичні обставини кримінального правопорушення у даному кримінальному провадженні, містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вилучені диски містять відомості щодо діяльності працівників полігону ТПВ № 5, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а отже дане майно відповідає ознакам, зазначеним в ст. 98 КПК України, що згідно ч. 3 ст. 173 КПК України дає підстави для його арешту як речових доказів з метою збереження.

З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Сукупність долучених до клопотання прокурора матеріалів та викладені у клопотанні обставини на даному етапі досудового розслідування є достатніми для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.

Незастосування в даному випадку заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до знищення доказів у провадженні і таким чином позбавить реалізацію мети досудового розслідування та дотримання завдання арешту майна, передбаченого ч. 1 ст. 170 КПК України.

Інші зазначені в апеляційній скарзі доводи не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, колегією не встановлено.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що слідчим суддею рішення прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах ПрАТ "Київспецтранс" залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 15 червня 2023 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

---

---

---

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3