Ухвала

від 26.09.2023 по справі 761/15338/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

при секретарі ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

представника власника майна ОСОБА_6

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , подану в інтересах ТОВ «АЛЕКСПРОМ», на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 05 травня 2023 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора у кримінальному провадженні № 72022000110000037 від 25.11.2022 року, що розслідується за ч.2 ст. 204, ч.3 ст.212 КК України - прокурора першого відділу першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 та накладено арешт на грошові кошти в сумі, що не перевищує 267 938 636,03 грн., які знаходяться на розрахункових банківських ТОВ «АЛЕКСПРОМ», відкритих в наступних банківських установах, а саме:

-АТ КБ «ПриватБанк» (МФО 305299) розрахункові рахунки:№ НОМЕР_1 (840- Долар США), № НОМЕР_2 (980- Українська гривня),

№ НОМЕР_3 (980- Українська гривня), № НОМЕР_4 (643- російський рубль),

№ НОМЕР_5 (978- Євро);

-АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» у м. Києві (МФО 380805) розрахунковий рахунок:

№ НОМЕР_6 (980- Українська гривня),

-АТ АБ «РАДАБАНК» (МФО 306500) розрахунковий рахунок:

№ НОМЕР_7 (980- Українська гривня),

№ НОМЕР_7 (840-ДоларСША),

№ НОМЕР_7 (978- Євро) із забороною проводити будь-які банківські операції, що призведуть до зменшення залишку зазначеної суми грошових коштів на вказаних рахунках, крім обов`язкових платежів до бюджету та призначених для виплати заробітної плати.

Постановивши ухвалу, слідчий суддя погодився з доводами клопотання про необхідність накладення арешту на вказані кошти з метою їх збереження як речових доказів у кримінальному провадженні, пославшись на вимоги ст.ст. 98, 170-173 КПК України.

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_6 , діючи в інтересах ТОВ «АЛЕКСПРОМ», просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора щодо арешту вказаних грошових коштів, посилаючись на незаконність та необґрунтованість прийнятого слідчим суддею рішення.

Апелянт посилається на те, що слідчим суддею не було враховано тих обставин, що клопотання прокурора спрямоване на необґрунтоване втручання у фундаментальне право особи на володіння своїм майном, що захищене Конституцією України та Протоколом №1 Європейської конвенції з прав людини. Слідчий суддя безпідставно погодився з доводами прокурора щодо належності грошових коштів товариства до речових доказів у кримінальному провадженню, не врахувавши тої обставини, що вказаної суми не було на банківських рахунках товариства, та не дано належної оцінки доводам клопотання про вчинення товариством кримінального правопорушення, оскільки належних доказів того, що ТОВ «АЛЕКСПРОМ» виготовляє та збуває підакцизне пальне прокурор не надав. Такі висновки прокурора є лише припущенням, в основу яких покладено Висновок аналітичного продукту №9.3\3.3.3\140-23 від 06.01.2023, складений в порядку ст..22 ЗУ «Про бюро економічної безпеки України» та листі ГУ контррозвідувального забезпечення об`єктів критичної інфраструктури та протидії фінансування тероризму від 27.03.2023 року №5\7\2\1-8119. «Щодо виконання доручення слідчого» та постанови слідчого про визнання грошових коштів в сумі 267 938 636,03 грн., які знаходяться на банківських рахунках речовими доказами. Проведену у кримінальному провадженні експертизу з дослідження нафтопродуктів і паливо мастильних матеріалів від 30.03.2023 року за № 13189\13190\14690 адвокат вважає за недопустимий доказ.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника товариства, який підтримав апеляційні вимоги, пояснення прокурора, який не погодився з доводами апеляційної скарги та вважає ухвалу слідчого судді законною, вивчивши матеріали судової справи за клопотанням прокурора, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів, Офісом Генерального прокурора забезпечується нагляд за додержанням законів у формі процесуального керівництва під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 72022000110000037 від 25.11.2022, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 204; ч. 3 ст. 212 КК України, досудове розслідування в якому здійснюється детективами Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України.

Органами досудового розслідування встановлено імовірність придбання, зберігання, виробництва та реалізації пального службовими особами підприємства ТОВ «АЛЕКСПРОМ» (код 32679601) із використанням підпільних, тобто не облікованих у СЕАРП та СЕ, в порушення вимог ст. 230 Податкового кодексу України, окремих резервуарівнафтобази, яка знаходиться за адресою: Україна, Дніпропетровська обл., смт. Губиниха, вул. Берегового, 37, а також з використанням у якості сировини інших підакцизних товарів без їх належного обліку у резервуарах акцизного складу №1003764, чим порушено, п. 213.1, 213.2 ПК України, що призвело до несплати акцизного податку на суму 267 938 636,03 грн., з яких: 4 359 652,64 грн. за рахунок реалізованого пального в адресу ТОВ «ОІЛ СИНТЕЗ» (код 43633831); 263 578 983,39 грн. за рахунок реалізації в адресу інших суб`єктів господарювання.

В межах зазначеного кримінального провадження орган досудового розслідування звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно в сумі, що не перевищує 267 938 636,03 грн., які знаходяться на розрахункових банківських ТОВ «АЛЕКСПРОМ», відкритих в наступних банківських установахАТ КБ «ПриватБанк» (МФО 305299), АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» у м. Києві (МФО 380805) АТ АБ «РАДАБАНК» (МФО 306500), оскільки останнє відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України та є метою забезпечення збереження речових доказів.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на вищезазначене майно, а саме з тих підстав, що воно відповідає критеріям, передбачених ч. 1 ст. 98 КПК України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками слідчого судді, виходячи з того, що ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України, що має місце в даному випадку. Крім того колегія суддів зважує і на ту обставину, що 02.05.2023 року постановою старшого детектива відділу детективів Підрозділу детективів із захисту фінансів у бюджетній сфері та міжнародної технічної допомоги Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_7 , майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №72022000110000037.

З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

На думку колегії суддів, в клопотанні органу досудового розслідування доведено наявність ризиків, передбачених ст. 170 КПК України, у відповідності до яких необхідно накласти арешт на майно, з метою його збереження, оскільки за матеріалами є ймовірність того, що гроші були набуті товариством внаслідок вчинення кримінального правопорушення, фактично використовуються невстановленими слідством особами, є джерелом погашення збитків, спричинених кримінальним правопорушенням, що розслідується по даному кримінальному провадженні та можуть містити в собі інформацію щодо обставин вчинення злочину.

Більш того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання відчуження, знищення чи пошкодження майна, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.

Керуючись ст.ст.98, 131, 132, 170- 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 05 травня 2023 року № 72022000110000037 від 25.11.2022 року - залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , подану в інтересах ТОВ «АЛЕКСПРОМ», - без задоволення.

Ухвала Київського апеляційного суду оскарженню не підлягає.

Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/824/3361/2023

Єдиний унікальний номер 761/15338/23

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції ОСОБА_8

Доповідач в суді апеляційної інстанції ОСОБА_9