Постанова

від 03.10.2023 по справі 453/587/22

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 453/587/22 Головуючий у 1 інстанції: Курницька В.Я.

Провадження № 22-ц/811/1585/23 Доповідач в 2 інстанції: Шеремета Н.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2023 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Шеремети Н.О.

суддів: Ванівського О.М., Цяцяка Р.П.

секретаря: Суди В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сколівського районного суду Львівської області від 19 травня 2023 року,-

ВСТАНОВИВ:

у червні 2022 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , Славської селищної ради Сколівського району Львівської області, Державного реєстратора реєстраційної служби Сколівської районної державної адміністрації Львівської області Зінкевич Ірини Володимирівни про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

У травні 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову.

В обґрунтування заяви покликається на те, що за час розгляду даної справи відповідачка ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 22 серпня 2022 року відчужила ОСОБА_1 земельну ділянку кадастровий номер 46244555700:01:011:0046, площею 0,1500 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що ОСОБА_1 , будучи близьким родичем сторін та депутатом Славської селищної ради, в якій розглядався спір щодо земельної ділянки, знав про наявність спору щодо придбаної ним земельної ділянки, однак, незважаючи на це набув її у власність, після чого за його заявою змінено цільове призначення земельної ділянки. Зазначає, що ОСОБА_1 шляхом погроз та інших протиправних дій вимагав від нього відмовитися від позову та перешкоджав у користуванні земельною ділянкою, зокрема, порізав бензопилою паркан, що огороджує в тому числі і земельну ділянку, якою він користується, внаслідок чого йому спричинено матеріальну та моральну шкоду, а такі дії відповідача стали предметом розгляду правоохоронних органів. Вважає, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту та заборони проводити будівельні роботи на земельній ділянці може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

З наведених підстав просить в порядку забезпечення позову:

-накласти арешт на земельну ділянку площею 0,1500 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4624555700:01:011:0046, та належить ОСОБА_1 ;

-заборонити ОСОБА_1 проводити будь-які будівельні роботи на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4624555700:01:011:0046.

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 19 травня 2023 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено частково.

Заборонено ОСОБА_1 проводити будівельні роботи на земельній ділянці, кадастровий номер: 4624555700:01:011:0046, за адресою: АДРЕСА_1 .

В решті в задоволенні заяви відмовлено.

Ухвалу суду оскаржив ОСОБА_1 , в апеляційній скарзі покликається на те, що ухвала суду є незаконною та необґрунтованою, постановлена з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Апелянт стверджує, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували накладення належної йому на праві приватної власності земельної ділянки з кадастровим номером 4624555700:01:011:0046площею 0,15га,на земельнуділянку площею0,15га,яка перебуваєу користуванніпозивача.Зазначає що земельна ділянка, яка перебуває у користуванні позивача є несформованою, тому не може бути об`єктом цивільних правовідносин, що, на його думку, свідчить про відсутність у позивача інтересу, який би підлягав судовому захисту, внаслідок чого неможливо встановити чи виник між сторонами спір. Вважає, що виконання можливого рішення суду щодо заявлених позовних вимог не залежить від перебування майна у його власності, а в матеріалах справи відсутні докази, які б надавали можливість визначити орієнтовні межі і місце розташування земельної ділянки позивача. Вказує, що заборона проводити будівельні роботи на земельнійділянці по АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 4624555700:01:011:0046, призвела до порушення його прав та законних інтересів як власника цієї земельної ділянки та необгрунтованого втручання держави в право особи на мирне володіння майном. Наголошує, що вжиті судом заходи забезпечення позову є неспівмірними з позовними вимогами, оскільки заборону на проведення будівельних робіт вжито щодо всієї належної йому земельної ділянки, площа якої становить 0,15 га, що майже в п`ять разів перевищує площу спірного накладення земельних ділянок, яка становить 0,0330 га. Звертає увагу, що в оскаржуваній ухвалі не наведено обгрунтування існування реальної загрози невиконання або утруднення виконання рішення суду у разі задоволення позову, а також обставин, які свідчать про здійснення ним будівельних робіт, та того, яким чином такі роботи можуть вплинути на виконання можливого рішення суду. З наведених підстав просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

В судове засідання не з`явилися сторони, хоча були належним чином повідомлені про розгляд справи в суді апеляційної інстанції, тому відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксація судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Частиною 4ст.268ЦПК Українипередбачено,що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Оскільки текст постанови складено 03 жовтня 2023 року, то незважаючи на те, що судове засідання призначене на 02 жовтня 2023 року, датою ухвалення постанови є саме 03 жовтня 2023 року.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Задовольняючи частково заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що здійснення відповідачем будівництва на земельній ділянці, щодо якої існує спір, може істотно ускладнити чи унеможливити у подальшому виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог, а невжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони ОСОБА_1 проводити будівельні роботи на земельній ділянці, кадастровий номер: 4624555700:01:011:0046, розташованій по АДРЕСА_1 , може призвести до неможливості ефективного захисту прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження без нових звернень до суду.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Забезпечення позову це заходи припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим, і повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову, які направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення суду.

Стаття 149 ЦПК України передбачає, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;

1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;

2) забороною вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;

6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. (ч. 2 ст. 150 ЦПК України).

Відповідно до роз`яснень п.п. 1, 4 постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого п. 4 ст. 151 ЦПК, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.

При зверненні до суду із заявою про забезпечення позову позивач повинен, по-перше, аргументовано обґрунтувати причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов та необхідність у цьому, по-друге, довести, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, вжиття заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

У червні 2022 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , Славської селищної ради Сколівського району Львівської області, Державного реєстратора реєстраційної служби Сколівської районної державної адміністрації Львівської області Зінкевич Ірини Володимирівни про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_2 пред`явив наступні позовні вимоги: зобов`язати відповідачів усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, площею 0,15 га, по АДРЕСА_1 та відновити межі земельної ділянки до попереднього стану; визнати недійсним та скасувати рішення Славської селищної ради Сколівського району Львівської області від 05 лютого 2015 року за № 2363 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства»; визнати недійсним та скасувати рішення Славської селищної ради Сколівського району Львівської області від 12 квітня 2016 року № 269 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,15 га ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства на території Славської селищної ради»; визнати недійсним та скасувати витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 28.04.2016 року, індексний номер 29452566, номер запису про право власності 14355247, дата державної реєстрації 25.04.2016 року, сформованого державним реєстратором Сколівської районної державної адміністрації Львівської області Зінкевич І.В. (кадастровий номер земельної ділянки 4624555700:01:011:0046).

Згідно з довідкою № 25 від 15 лютого 2022 року, виданою Славською селищною радою Стрийського району Львівської області, ОСОБА_2 проживає по АДРЕСА_1 та користується земельною ділянкою, площею 0,48 га, в тому числі 0,15 га для обслуговування житлового будинку, 0,33 га для сінокосу.

Рішенням Славської селищної ради Сколівського району Львівської області від 01 липня 2011 року № 470 «Про дозвіл на розробку детального планування земельної ділянки» надано дозвіл ОСОБА_2 на складання детального планування земельної ділянки, площею 0,15 га під будівництво індивідуального житлового будинку із земель житлової та громадської забудови по АДРЕСА_1 на території Славської селищної ради.

Рішенням Славської селищної ради Сколівського району Львівської області від 05 лютого 2015 року № 2363 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства» надано дозвіл ОСОБА_3 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,15 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 та земельної ділянки, площею 0,3216 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 із земель сільськогосподарського призначення.

Рішенням Славської селищної ради Сколівського району Львівської області від 12 квітня 2016 року № 269 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,15 га гр. ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 на території Славської селищної ради» затверджено гр. ОСОБА_3 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,15 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4624555700:01:011:0046 згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за номером НВ-460335932016, із земель сільськогосподарського призначення. Надано гр. ОСОБА_3 у приватну власність земельну ділянку, площею 0,15 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4624555700:01:011:0046 згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за номером НВ-460335932016, із земель сільськогосподарського призначення.

У грудні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до Славської селищної ради Сколівського району Львівської області із заявою, в якій зазначив, що при виробленні технічної документації детального плану під будівництво та проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування житлового будинку виявлено накладку земельної ділянки, кадастровий номер 4624555700:01:011:0046, площею 0,15 га, на його земельну ділянку, площею 0,15 га для будівництва індивідуального житлового будинку, що перешкоджає йому виготовити документи для приватизації земельної ділянки.

На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 22 серпня 2022 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу Львівської області Швед І.В., ОСОБА_1 набув у власність земельну ділянку, кадастровий номер 4624555700:01:011:0046, площею 0,15 га, місце розташування якої: АДРЕСА_1 .

Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 307959754 від 22 серпня 2022 року підтверджується реєстрація права власності на вищезазначену земельну ділянку за ОСОБА_1 .

Рішенням Славської селищної ради Стрийського району Львівської області від 27 квітня 2023 року № 2293 «Про затвердження проектів із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі зміни їх цільового призначення» затверджено проекти із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі зміни їх цільового призначення на території Славської селищної ради згідно з додатком № 1.

Додатком № 1 до рішенням Славської селищної ради Стрийського району Львівської області від 27 квітня 2023 року № 2293 передбачений список громадян, яким затверджуються проекти із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у разі зміни ї цільового призначення на території Славської селищної ради.

Згідно з витягом з додатку № 1 до рішенням Славської селищної ради Стрийського району Львівської області від 27 квітня 2023 року № 2293 ОСОБА_1 затверджено проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4624555700:01:011:0046, площею 0,15 га у зв`язку зі зміною цільового призначення з «ведення особистого селянського господарства» на «для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)».

Оскільки предметом спору у даній справі є вимоги немайнового характеру, у цьому випадку, при вирішенні питання про забезпечення позову, насамперед, має бути досліджено наявність такої підстави вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

При цьому, у немайнових спорах у випадку ствердної відповіді на це питання, встановленню підлягають обставини щодо того чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Подібні правові висновки викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16 серпня 2018 року у справі №910/1040/18, а також у постановах Верховного Суду 16 жовтня 2019 року у справі № 904/2285/19, від 16 березня 2020 року у справі № 916/3245/19, від 14 квітня 2021 року у справі № 910/11177/20 та від 29 серпня 2022 року у справі № 916/3919/21.

Зважаючи на передбачений пунктом «а» частини 1 статті 90 ЗК України обов`язок власника земельної ділянки забезпечувати її використання за цільовим призначенням, зміна цільового призначення земельної ділянки по АДРЕСА_1 , кадастровий номер:4624555700:01:011:0046, з «для ведення особистого селянського господарства» на «для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка)» свідчить про намір власника, яким на даний час є ОСОБА_1 , проводити на даній земельній ділянці будівельні роботи.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність застосування заходів забезпечення позову у вигляді заборони ОСОБА_1 проводити будівельні роботи на земельній ділянці, кадастровий номер: 4624555700:01:011:0046, розташованій по АДРЕСА_1 , оскільки проведення будівельних робіт на спірній земельній ділянці, у випадку невжиття таких заходів забезпечення позову можуть утруднити або унеможливити ефективний захист і поновлення у межах цього судового провадження прав та інтересів позивача у разі задоволення позову, що вимагатиме ініціювання нових судових процесів для поновлення його прав. Зокрема, будівництво об`єктів нерухомості та господарських споруд на вищезазначеній земельній ділянці у випадку задоволення позову фактично нівелює мету звернення з позовом, позаяк з метою належного відновлення порушених прав, на захист яких подано цей позов, виникне необхідність ініціювання іншого позову про знесення незаконно побудованих об`єктів, що потребуватиме значних фінансових витрат, покладання яких на позивача буде непомірним тягарем.

Застосування заходів забезпечення позову шляхом заборони проведення будівельних робіт на земельній ділянці не порушить прав та охоронюваних законом інтересів ОСОБА_1 , оскільки обмежить використання її лише для будівництва.

Враховуючи наведене, беручи до уваги можливі наслідки невжиття заходів забезпечення позову, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову у виді заборони ОСОБА_1 проводити будівельні роботи на земельній ділянці, кадастровий номер: 4624555700:01:011:0046, за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем ненадано належнихта допустимихдоказів напідтвердження заявленихним позовнихвимог, не беруться колегією суддів до уваги, оскільки вирішуючи питання про забезпечення позову з немайновими вимогами, суд не розглядає справу по суті позовних вимог та не оцінює подані сторонами докази на підтвердження чи спростування позовних вимог, а лише оцінює ризики істотного ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, про відсутність яких не свідчать доводи апеляційної скарги.

Твердження апелянта щодо відсутності у позивача інтересу, який би підлягав захисту, не можуть враховуватися при вирішенні заяви про забезпечення позову, дане питання підлягає з`ясуванню при вирішенні справи по суті.

Покликання апелянта на те, що вжиті оскаржуваною ухвалою суду заходи забезпечення позову перешкоджають відповідачу користуватися його власністю не заслуговують на увагу, оскільки обмежується лише можливість проводити будівельні роботи на відповідній земельній ділянці, що не призведе до невиправданого обмеження прав відповідача.

Крім того, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер, не мають на меті перешкоджання відповідачу в користуванні власністю, а лише забезпечують ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, у випадку задоволення позовних вимог, а невжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони ОСОБА_1 проводити будь-які будівельні роботи на земельній ділянці може призвести до забудови спірної земельної ділянки, що у випадку задоволення позову ускладнить чи унеможливить ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, які достатньо мотивовані.

Європейський суд з прав людини вказує на те, що «пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди давати вмотивування своїх рішень, хоч це не може сприйматись, як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо вмотивування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, може бути визначено лише у світлі конкретних обставин справи» (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» («Pronina v. Ukraine») від 18 липня 2006 року, заява № 63566/00, § 23).

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Стаття 375 ЦПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки оскаржувана ухвала суду постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Сколівського районного суду Львівської області від 19 травня 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 03.10.2023 року.

Головуючий: Н.О. Шеремета

Судді: О.М. Ванівський

Р.П. Цяцяк