Ухвала

від 02.10.2023 по справі 495/341/21

САРАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 495/341/21

Провадження № 1-кп/513/55/23

Саратський районний суд Одеської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2023 року Саратський районний суд Одеської області

у складі: головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участі: прокурора ОСОБА_3

в режимі відеоконференції: потерпілих: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , представника потерпілих адвоката ОСОБА_6

обвинуваченої ОСОБА_7

захисника адвоката ОСОБА_8

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду в смт.Сарата Білгород-Дністровського району Одеської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.04.2020 за № 12020160240000687, за обвинуваченням:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Білгород-Дністровський Одеської обл., громадянки України, яка зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України, суд -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Саратського районного суду Одеської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020160240000687 від 24.04.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України.

У відповідності до вимог ч.3 ст.35 КПК України визначено суддю для розгляду кримінального провадження, оскільки відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 21.04.2023 року справу було передано на розгляд судді ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 25.04.2023 року призначено підготовче судове засідання.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні просив призначити судовий розгляд кримінального провадження на підставі обвинувального акту, у відкритому судовому засіданні суддею одноособово, вважає, що обвинувальний акт складений із дотриманням вимог ст. 291 КПК України, підстав для закриття кримінального провадження або повернення обвинувального акту прокурору, внесення подання про визначення підсудності немає, угоди між сторонами кримінального провадження не укладались.

У підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченої ОСОБА_7 , адвокат ОСОБА_8 заперечував проти задоволення клопотання прокурора та заявив письмове клопотання про закриття кримінального провадження, яке направив поштою до суду та підтримав в судовому засіданні, зазначив, що обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України не може бути призначений до судового розгляду, оскільки наявні підстави для закриття даного кримінального провадження, передбачені п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, тому що перебуваючи у статусі підозрюваної, ОСОБА_7 не була належним чином повідомленою стороною обвинувачення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020160240000687, що в свою чергу зумовило подальший перебіг строку досудового розслідування та його закінчення 28.07.2020, а після закінчення цього строку прокурор не вправі був звертатися до суду з обвинувальним актом, оскільки дане кримінальне провадження підлягало закриттю. У якості доказу, захисник ОСОБА_9 послався на ухвалу слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 19.08.2020 у справі № 495/2549/20, якою відмовлено у задоволені клопотання слідчого СВ Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_10 про встановлення підозрюваній ОСОБА_7 строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020160240000687 від 24.04.2020 року, у зв`язку з тим, що слідчим не надано доказів про отримання підозрюваною повідомлення про завершення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, що виключає можливість у даному випадку застосувати положення ч. 5 ст. 219 КПК України щодо не включення строку ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до строку досудового розслідування у даному кримінальному провадженні. Обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні, що був складений слідчим та затверджений прокурором 19.01.2021 року, направлено до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області 21.01.2021 року, тобто після спливу строку досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, що в силу положень п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України є безумовною підставою для закриття провадження у справі (т.2 а.с.36).

Обвинувачена ОСОБА_7 підтримала клопотання захисника ОСОБА_11 , просила відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Прокурор ОСОБА_3 заперечував проти задоволення клопотання захисника, заявленого в інтересах ОСОБА_7 про закриття кримінального провадження. Зазначив, що клопотання захисника є необґрунтованим, оскільки сторона захисту була належним чином повідомлена про завершення досудового розслідування та необхідність прибуття до уповноваженого слідчого задля ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, шляхом неодноразового направлення відповідних повідомлень засобами поштового зв`язку, а також ОСОБА_7 у встановленому КПК України порядку було відкрито доступ до матеріалів досудового розслідування (додаткових матеріалів) та речових доказів до закінчення строку досудового розслідування. Обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_7 у даному кримінальному провадженні складено та направлено до суду в межах строку досудового розслідування, а отже даний обвинувальний акт підлягає призначенню до судового розгляду. На підтвердження зазначених доводів прокурором надано суду фіскальний чек поштового відправлення за №2156004260, «Повідомлення про завершення досудового розслідування» від 22.07.2020 року, а також прокурор послався на «Повідомлення про завершення досудового розслідування» від 20.08.2020 року ( т.2 а.с.42).

Потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_12 та їх представник адвокат ОСОБА_6 підтримали позицію прокурора, заперечували проти задоволення клопотання захисника ОСОБА_11 .

Представник потерпілого Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міськради в підготовче судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений в порядку та строки визначені ст.. 135 КПК України, шляхом направлення повідомлення на електронну адресу юридичної особи. Про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розглядом справи до суду не направив.

З урахуванням положень ст.. 325 КПК України, якщо в судове засідання не прибув за викликом потерпілий, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд заслухавши думку учасників судового провадження, вирішує питання про проведення судового розгляду без потерпілого.

Суд заслухавши думку учасників розгляду кримінального провадження, які з`явились, визнав за можливе провести підготовче судове засідання за відсутності представника потерпілого Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міськради Одеської області. Дослідивши матеріали справи, заслухавши думки сторін кримінального провадження, суд дійшов до наступних висновків.

За змістом ч. 1 ст. 2 Кримінального процесуального кодексу України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно положень ч. 1 ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Розумність строків є однією із засад кримінального провадження, передбачених ст. 7 КПК України.

Частиною 2 ст. 28 КПК України встановлено загальне правило, що проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження суд.

Водночас ч. 5 ст. 28 КПК України містить спеціальну норму, за якою кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадженні щодо нього було закрите.

Згідно зі ст. 113 КПК України процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.

Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу (ч. 2 ст. 113 КПК України).

Пунктом 5 ч. 1 ст. 3 КПК України визначено, що досудове розслідування це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Отже закон пов`язує закінчення досудового розслідування з постановленням процесуального рішення - постанови про закриття кримінального провадження або з фактичним направленням до суду обвинувального акту чи відповідного клопотання.

Досудове розслідування, яке має наслідком звернення до суду з обвинувальним актом або з клопотанням про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, має три ключові стадії: початок - визначається внесенням відомостей до ЄРДР; завершення - пов`язується з фактом відкриття матеріалів досудового розслідування підозрюваному, його захиснику, законному представнику, захиснику особи та іншим особам відповідно до положень ст. 290 КПК України; закінчення - фіксується направленням до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Тобто кінцевим моментом строку досудового розслідування є саме його закінчення, як це передбачено у ст. 219 КПК України. Зазначене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 17 лютого 2021 року (справа № 344/6630/17).

У зв`язку з цим і строк досудового розслідування, передбачений у ст. 219 КПК України, обчислюється з моменту вчинення першої зазначеної процесуальної дії до виконання однієї з перелічених альтернативних процесуальних дій. При цьому, у ч. 2 цієї статті встановлено строки досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР до дня повідомлення особі про підозру залежно від ступеню тяжкості злочину, а у ч. 3 - встановлено строки закінчення досудового розслідування після повідомлення особі про підозру.

Частина 4 ст. 219 КПК України встановлює, що строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 Глави 24 цього Кодексу.

В постанові Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 15.09.2021 (справа №711/3111/19, провадження №51-2890 км 19) зазначено, що за своєю юридичною природою процесуальні строки виступають темпоральними умовами реалізації суб`єктивних прав і юридичних обов`язків учасниками кримінальних процесуальних правовідносин.

Положення п.2 ч.3 ст.314 та п.10 ч.1 ст. 284 КПК України дають підстави стверджувати про те, що необхідність закриття кримінального провадження пов`язана виключно із фактом закінчення строків досудового розслідування. Строки досудового розслідування визначені ст. 219 КПК України.

Ураховуючи формулювання п. 10 ч. 1 ст. 284 КК, строк досудового розслідування необхідно відраховувати з дня притягнення особи до кримінальної відповідальності як стадії кримінального провадження, яка згідно з п. 14 ч. 1 ст. 3 КПК починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

Питання щодо застосування положень ст. 219 КПК України при визначенні строку досудового розслідування раніше було предметом розгляду у судових рішеннях Верховного Суду. Так, у постанові колегії суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15 вересня 2021 року зазначено, що кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке, як етап кримінального провадження, законодавець пов`язує у часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням). А тому в межах строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду. Направлення прокурором обвинувального акту після закінчення досудового розслідування до суду поза межами строків досудового розслідування у кримінальних провадженнях щодо злочинів, які не є тяжкими чи особливо тяжкими проти життя та здоров`я, виключає набуття особою процесуального статусу обвинуваченого (підсудного), а, отже, унеможливлює розгляд в суді кримінального провадження по суті та тягне за собою закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Водночас, положеннями ч. 1 ст. 290 КПК України передбачено, що складанню обвинувального акту передує виконання прокурором або слідчим за його дорученням обов`язку повідомити підозрюваному, його захиснику про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. Після такого повідомлення сторона захисту має право знайомитися з відповідними матеріалами у порядку, передбаченому ст. 290 КПК України, і строк такого ознайомлення, згідно з ч. 5 ст. 219 КПК України, не включається у строки досудового розслідування.

Таким чином, у строк досудового розслідування не включається весь період, який обраховується з наступного дня після направлення або безпосереднього вручення підозрюваному, його захиснику про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування із зазначенням дати, часу та місця ознайомлення із матеріалами розслідування, до моменту закінчення ознайомлення вказаних осіб з матеріалами досудового розслідування (постанова об`єднаної палати Верховного Суду від 24 жовтня 2022 року справа № 216/4805/20 (провадження № 51-4684 кмо 21).

З аналізу положень кримінального процесуального закону слідує, що повідомленням про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування у контексті ст. 290 КПК України є безпосередньо сповіщення, доведення до відома підозрюваного та його захисника такої інформації. Через те факт повідомлення цієї інформації стороні захисту має бути належно підтверджений.

Тобто, у строк досудового розслідування не включається весь період часу з моменту направлення або безпосереднього вручення такого повідомлення стороні захисту про завершення досудового розслідування до моменту закінчення ознайомлення цієї сторони з матеріалами досудового розслідування.

Аналогічний висновок міститься також в постанові Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 07.12.2021 у справі №946/1753/20 (провадження №51-3003км21).

Аналіз ч.1 ст. 219 у поєднанні із п.5 ч.1 ст.3 КПК України дає підстави стверджувати те, що у даному випадку досудове розслідування повинно було закінчуватися шляхом скерування до суду обвинувального акту і цей обвинувальний акт повинен бути скерованим до суду не пізніше продовженого строку досудового розслідування, тобто 28.07.2020 року, без урахування строків виконання сторонами вимог ст. 290 КПК України.

Як встановлено судом та вбачається з Реєстру матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020160240000687 від 24.04.2020 року ОСОБА_7 28.04.2020 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 та ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 190 КК України.

Таким чином кінцевою датою строку досудового розслідування було визначено 28 червня 2020 року.

18.06.2020 року прокурор звернувся з клопотанням про продовження строку досудового розслідування.

26.06.2020 року в.о. керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_13 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020160240000687 від 24.04.2020 року до трьох місяців, тобто до 28.07.2020 року.

03.07.2020 року ОСОБА_7 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 та ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України у даному кримінальному провадженні. 22.07.2020 року були складені повідомлення про завершення досудового розслідування, про відкриття сторонам кримінального провадження матеріалів досудового розслідування, що підтверджується реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020160240000687 від 24.04.2020.

23.07.2020 року слідчим здійснено повідомлення про завершення досудового розслідування та можливість отримати доступ до матеріалів досудового розслідування, яке отримано лише адвокатом ОСОБА_8 о 17-30 год., про що свідчить його власноручний підпис та свідчить про очевидну обізнаність сторони захисту про завершення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні. ( т. 2 а.с.41).

Відповідно до матеріалів провадження, підозрюваній ОСОБА_7 вищезгадане повідомлення про завершення досудового розслідування було надіслано слідчим 22.07.2020 поштою, відповідно до поштового відправлення організації поштового зв`язку «Укрпошта» № 6770704045974, натомість у судовому засіданні на підтвердження направлення повідомлення ОСОБА_7 прокурором в даному судовому засіданні надано фіскальний чек поштового відправлення «повідомлення про завершення досудового розслідування» з іншим номером: №2156004260,.

З урахуванням вказаного вище висновку, оскільки направлення повідомлення про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів досудового розслідування відбулося 22.07.2020 року, у сторони обвинувачення залишалося п`ять днів строку досудового розслідування з моменту ознайомлення стороною захисту з матеріалами провадження для звернення до суду з обвинувальним актом в порядку п. 3 ч. 2 ст. 283 КПК України.

З системного аналізу вимог чинного КПК України слідує, що єдиною належною процесуальною формою завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні, що надає слідчому можливість розпочати процедуру надання доступу до матеріалів досудового розслідування є здійснення належного повідомлення стороною обвинувачення підозрюваної особи у порядку, встановленому ст. 290 КПК України до закінчення строку досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Питання щодо належного повідомлення підозрюваної ОСОБА_7 про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування у кримінальному проваджені № 12020160240000687 від 24.04.2020 року були предметом судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у даному кримінальному провадженні. Так, як вбачається з реєстру матеріалів досудового розслідування про наявність ухвали слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 19.08.2020 у справі № 495/2549/20, яка набрала законної сили, 06.08.2020 слідчий Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_10 звертався до слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з клопотанням про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження № 12020160240000687 від 24.04.2020 року.

У обґрунтування зазначеного клопотання слідчий послався, в тому числі, на те, що на виконання вимог ст. 290 КПК України, 22.07.2020 підозрюваній ОСОБА_7 рекомендованим листом «Укрпошта» № 6770704045974 направлено повідомлення про завершення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні та повідомлено, що відповідно до вимог статей 283 та 290 КПК України вона має право на доступ до матеріалів досудового розслідування (додаткових матеріалів) та речових доказів, для чого необхідно прибути до 27.07.2020 року (включно) за адресою: до слідчого СВ Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_10 , службовий кабінет № 110.

Ухвалою про розгляд клопотання слідчого, яка набрала законної сили та судом встановлено, що станом на 19.08.2020 року підозрювана ОСОБА_7 не була належним чином повідомленою стороною обвинувачення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020160240000687 від 24.04.2020 року.

Окрім цього суд звертає увагу на те, що в даному судовому засіданні прокурором надано суду на дослідження поштове відправлення за №2156004260, про направлення нібито повідомлення ОСОБА_7 про завершення досудового розслідування, номер якого не збігається з повідомленням (№ 6770704045974), яке було предметом дослідження в ухвалі слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 19.08.2020 у справі № 495/2549/20 при розгляді клопотання слідчого про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження № 12020160240000687 від 24.04.2020 року, щодо ОСОБА_7 .

Суд вважає, що слідчим Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_10 , який діяв за дорученням прокурора у кримінальному провадженні № 12020160240000687 від 24.04.2020 не здійснено повідомлення у спосіб, передбачений КПК України, підозрюваної ОСОБА_7 про завершення досудового розслідування та надання для ознайомлення матеріалів досудового розслідування, отже не виконано вимоги ч. 1 ст. 290 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 290 КПК України, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складення обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Як визначено ч. 1 ст. 111 КПК України повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію.

Відповідно до ч. 1 ст. 135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

Згідно з ч. 1 ст. 136 КПК України належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.

Частиною другою цієї статті передбачено, що у разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

При цьому частиною 8 ст. 135 КПК України регламентовано, що виключенням з цього правила є лише повістки про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором.

У випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами 1, 2, 4, 7 ст. 136 КПК України така повістка публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, а особа вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик. У випадку наявності в особи, зазначеної в абзаці першому цієї частини, захисника (захисників) копія повістки про її виклик надсилається захиснику (захисникам).

Водночас, як було встановлено слідчим суддею у справі №495/2549/20, на підтвердження викладених в клопотанні доводів слідчим долучено до його матеріалів лише фіскальний чек, відповідно до якого вбачається, що на ім`я ОСОБА_7 22.07.2020 року було надіслано поштове відправлення за № 6770704045974, однак, відсутній опис документів до зазначеного відправлення, який би надав можливість ідентифікувати вміст відправлення, зокрема, що було надіслано повідомлення про закінчення досудового розслідування від 22 липня 2020 року, а також встановити адресу, на яку його було відправлено. Доказів про отримання підозрюваною повідомлення про завершення досудового розслідування у передбачений законом спосіб у даному кримінальному провадженні слідчим не надано, у зв`язку з чим слідчим суддею констатовано, що ОСОБА_7 не була обізнана про те, що необхідно прибути до 27.07.2020 року (включно) до слідчого СВ Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області майора поліції ОСОБА_10 для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування.

Крім того, вручення повідомлення про завершення досудового розслідування захиснику адвокату ОСОБА_8 не може беззаперечно свідчити і про належне повідомлення підозрюваної ОСОБА_7 про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів кримінального провадження для ознайомлення.

Положеннями ч. 4 ст. 46 КПК України, передбачено, що захисник користується процесуальними правами підозрюваного, обвинуваченого, захист якого він здійснює, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо підозрюваним, обвинуваченим і не може бути доручена захиснику, з моменту надання документів, передбачених статтею 50 цього Кодексу, слідчому, прокурору, слідчому судді, суду.

Повідомлення про закінчення досудового розслідування та відкриття матеріалів кримінального провадження для ознайомлення у порядку ст. 290 КПК України є процесуальною дією, яка має прямий індивідуальний характер, тобто стосується конкретного учасника кримінального провадження, і не може делегуватися захиснику.

Саме надання доступу до матеріалів кримінального провадження має здійснюватися всім без виключення учасникам кримінального провадження зі сторони захисту, тобто окремо підозрюваному, окремо законному представнику, окремо захиснику. Таке право кожного учасника кримінального провадження є абсолютним, та може не здійснюватися виключно за їх власним волевиявленням (наприклад відмова від такого ознайомлення).

Процесуальний закон містить застереження лише щодо обмеження строку для ознайомлення з матеріалами, до яких надано доступ у порядку ст. 290 КПК України, і таке обмеження допускається на підставі ухвали слідчого судді, якою встановлюється певний строк, а не заборона на ознайомлення.

Таким чином, стороною обвинувачення не надано належних та допустимих доказів, які б могли свідчити про не включення у строки досудового розслідування кримінального провадження № 12020160240000687, внесеного до ЄРДР 24.04.2020 року, період з 23 липня 2020 року до закінчення ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження. Крім того, стороною обвинувачення не надано протоколу про надання доступу до матеріалів досудового розслідування, який би був відкритий з 23 липня 2020 року.

Суд приходить до висновку про неможливість застосування приписів ч. 5 ст. 219 КПК України у кримінальному провадженні № 12020160240000687 від 24.04.2020 року, оскільки строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, в порядку ст. 290 КПК України, не включається у строки, передбачені ст. 219 КПК України, у випадку, коли сторону захисту повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів кримінального провадження в межах строку досудового розслідування. Разом з тим, у даному випадку фактичне ознайомлення сторони захисту з матеріалами кримінального провадження відбулось з ініціативи останньої в період з 29.12.2020 року по 19.01.2021 року, тобто через більш ніж 5 місяців з дня закінчення строку досудового розслідування.

Судом встановлено, що обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 12020160240000687 від 24.04.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 та ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК складено слідчим СВ Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_10 19.01.2021 року, того ж дня затверджено прокурором Білгород-Дністровської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_14 та направлено до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області 21.01.2021 року, тобто більш ніж через 5 місяців після спливу строку досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, який закінчився 28.07.2020.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст.284 КПК кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

Діяння, передбачені ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 та ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_7 , кримінальним законом віднесено до кримінальних правопорушень проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об`єднань громадян, кримінальних правопорушень проти журналістів, а також проти власності (Розділи ХV та VІ). Отже, вказані кримінальні правопорушення не є злочинами проти життя та здоров`я особи.

Виходячи з такого, та враховуючи положення ч. 2 ст.113, ст.283 КПК України, суд вважає, що після закінчення 28.07.2020 строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020160240000687 від 24.04.2020 прокурор не мав законних підстав звертатися до суду з обвинувальним актом, оскільки дане кримінальне провадження підлягало закриттю. Така позиція суду ґрунтується та узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними в ухвалі цього суду від 26.05.2020 року у справі № 712/6375/18, постанові від 25.11.2020 року у справі 201/10434/19, постанові від 21.04.2021 року у справі № 991/6516/20.

Одночасно з цим, суд підкреслює, що строк досудового розслідування не є простою формальністю. Передбачення процесуальним законом обов`язку прокурора якнайшвидше, але не пізніше визначеного законом процесуального строку після повідомлення особі про підозру звернутись до суду з обвинувальним актом або закрити кримінальне провадження є гарантією фундаментального права людини на розгляд її справи упродовж розумного строку, закріпленого в п. 1 ст. 6 Конвенції, передбаченого ст.7, ч. 1 ст.21 КПК, що підтверджується усталеною практикою ЄСПЛ.

Тому якщо публічне обвинувачення з будь-яких причин не має можливості визначити обвинувачення, склавши обвинувальний акт, та спрямувати справу до суду протягом визначеного законом строку, особа має бути звільнена від підозри.

Законодавчо визначений процесуальний строк досудового розслідування після повідомлення особі про підозру є одним із найважливіших проявів правового принципу верховенства права, який вимагає належної правової визначеності у такому особливо вразливому статусі людини як підозрюваний.

У п. 68 рішення у справі Карт проти Туреччини (Kart v. Turkey, заява №8917/05) Європейський суд з прав людини зазначив, що право на розгляд справи протягом розумного строку базується на необхідності гарантувати, що обвинуваченим не доведеться залишатись занадто довго у стані невизначеності щодо результатів кримінальних звинувачень проти них. Так само ЄСПЛ у п. 18 рішення в справі Вемхофф проти Німеччини (Wemhoff v. Germany, заява №2122/64) вказував, що чітка мета відповідного положення п. 1 ст. 6 Конвенції у кримінальних справах полягає у забезпеченні того, щоби обвинувачені особи не перебували занадто довго під обвинуваченням та обвинувачення було визначене.

Тому суд переконаний, що застосування передбачених законом наслідків пропуску такого строку як строк досудового розслідування навіть на один або кілька днів, навіть не місяців, не є зайвим формалізмом або «правовим пуризмом», оскільки: (1) строки досудового розслідування є граничними, (2) положення ч. 5ст. 294 КПК виключає можливість суду поновити строк досудового розслідування, що завершився.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК, у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або ч. 2 ст. 284 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 42 КПК України обвинуваченим (підсудним) є особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду в порядку, передбаченому статтею 291 цього Кодексу.

Відповідно ж до змісту частини 1 статті 337 КПК України судовий розгляд може бути проведений виключно стосовно особи, яка набула статусу обвинуваченого в порядку, передбаченому Законом.

З огляду на положення статті 2 КПК України, згідно з яким до кожного учасника кримінального провадження повинна бути застосована належна правова процедура, та істотне порушення загальної засади кримінального провадження, передбаченої статтею 28 КПК України, щодо розумних строків, суд вважає, що ОСОБА_7 слід вважати такою, що не набула процесуального статусу обвинуваченої.

Враховуючи вищенаведені обставини і факти, суд вважає клопотання сторони захисту про закриття кримінального провадження обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 22, 113-116, п. 10 ч. 1 ст. 284, ст. 314, ст. 350,369-372, ч. 2 ст. 376 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.04.2020 за № 12020160240000687, за обвинуваченням: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Білгород-Дністровський Одеської обл., громадянки України, яка зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України, закрити у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК України на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали проголошено 05.10.2023 року.

Суддя ОСОБА_1