Ухвала

від 04.10.2023 по справі 2-201/11

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 2-201/11

Провадження №2/523/2131/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" жовтня 2023 р. м. Одеса

Суворовський районний суд м. Одеси, в складі:

головуючого судді - Дяченко В.Г.,

за участю секретаря судового засідання Томілко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , що діють в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю Комплекс, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , третя особа Орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, про визнання недійсним договору найму жилого приміщення, виселення ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , вселення та надання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 що діють в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 права користування кімнатою, та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс» до ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору ВГІРФО Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, про усунення перешкод в користуванні житловими приміщеннями, визнання такими що втратили право користування житловим приміщенням, зняття з реєстраційного обліку,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Суворовського районного суду м. Одеси перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , що діють в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю Комплекс, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , третя особа Орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, про визнання недійсним договору найму жилого приміщення, виселення ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , вселення та надання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 що діють в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 права користування кімнатою, та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс» до ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору ВГІРФО Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, про усунення перешкод в користуванні житловими приміщеннями, визнання такими що втратили право користування житловим приміщенням, зняття з реєстраційного обліку.

В судове засідання позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , що діють в своїх інтересах та в інтересах - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , представник позивача ОСОБА_4 ОСОБА_9 в судове засідання не з`явилися, повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку. В матеріалах справи наявний конверт з судовою повісткою на 04 жовтня 2023 року на ім`я позивача ОСОБА_2 з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Представник позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_9 був належним чином повідомлений про судове засідання призначене на 06 квітня 2022 року, втім з вказаного часу не цікавився розглядом даної справи.

Згідно з вимогами ч.3ст.131 ЦПК Україниучасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до п. 4 ч. 8ст. 128 ЦПК Україниднем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Суд зазначає, що сторона позивача не була позбавлена об`єктивної можливості дізнатися про рух справи відкритим безоплатним цілодобовим доступом до Єдиного державного реєстру судових рішень, Судової влади України, та скористатись наданими їй процесуальними правами. При цьому, необхідно звернути увагу на те, що тривалий час сторона позивача взагалі не цікавиться розглядом своєї позовної заяви. Отже, вказані обставини дають підстави вважати, що позивачі фактично втратили інтерес до поданої заяви.

Згідност.44 ЦПК України,учасники судовогопроцесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст.13 ЦПК України).

Як зазначено у рішенні ВС від 07.02.2020р. (справа № 390/116/18-ц, провадження № 61-6481ск19), як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (стаття 1 ЦПК України).

Особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки .

Практика Європейського суду з прав людини (даліЄСПЛ) визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).

Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі «Тойшлер проти Германії» від 04 жовтня 2001 року наголошено, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

Відповідно до пункту 3 частини першоїстатті 257 ЦПК Українисуд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Аналіз судом вищевикладених обставин, а насамперед процесуальної поведінки позивача і строків, протягом яких справа знаходиться у провадженні суду, дають підстави вважати, що поведінка та дії сторони позивача спрямовані на безпідставне затягування та перешкоджання розгляду справи, та суперечать завданню цивільного судочинства, що зобов`язує суд вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами, що має дисциплінувати позивачів, стимулювати їх належно користуватись як своїми процесуальними правами, так і обов`язками.

Вищезазначене кореспондується з правовим висновком викладеним у постанові Верховного Суду від 07.12.2020 року по справі №686/31597/19, де зазначено що «аналізуючи зміст зазначених норм процесуального закону, слід дійти висновку, що причини повторної неявки позивача в судове засідання правового значення не мають, а обов`язковими умовами для застосування передбачених пунктом 3 частини першоїстатті 257 ЦПК України процесуальнихнаслідків повторної неявки позивача в судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи без його участі у судовому засіданні.

Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18, від 02 вересня 2020 року у справі № 461/3580/15-ц, від 07 жовтня 2019 року у справі № 612/403/16-ц, від 26 вересня 2019 року у справі № 295/19734/13-ц, від 20 червня 2019 року по справі № 522/7428/15, від 06 червня 2019 року у справі № 760/3301/13-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, від 28 лютого 2019 року у справі № 752/9188/13-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 569/347/16-ц та від 20 вересня 2018 року у справі № 756/8612/16-ц.

Правом на залишення позову без розгляду суд наділений лише у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу; заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження».

У статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі «Цихановський проти України» національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.

Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.

Суд зауважує, що залишення позову без розгляду не порушує права позивачів на повторне звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 257, 260, 353 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , що діють в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю Комплекс, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , третя особа Орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, про визнання недійсним договору найму жилого приміщення, виселення ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , вселення та надання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 що діють в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 права користування кімнатою, та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс» до ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору ВГІРФО Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, про усунення перешкод в користуванні житловими приміщеннями, визнання такими що втратили право користування житловим приміщенням, зняття з реєстраційного обліку - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Суворовський районний суд м.Одеси шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня складання ухвали.

Повний текст ухвали складено 04.10.2023 року.

Суддя