Рішення

від 05.10.2023 по справі 468/1774/23

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 468/1774/23

2-а/468/31/23

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2023 року Баштанський районний суд Миколаївської області в складі головуючого судді Муругова В.В, за участю секретаря Серака Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Баштанка в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін справу № 468/1774/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Баштанського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки і Миколаївського обласного центру комплектування та соціальної підтримки про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про скасування постанови Баштанського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки по накладенню на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 210-1 ч.2 КУпАП.

Позивач вважає оскаржену ним постанову неправомірною, оскільки районний територіальний центр, який притягнув позивача до адміністративної відповідальності, не є юридичною особою, тому не має процесуальної дієздатності, код ЄДРПОУ на гербовій печаті, якою скріплена дана постанова, належить Баштанському РВК, діяльність якого припинена.

Позовна заява надійшла до суду 14.08.2023 року (здана до установи зв`язку 08.08.2023 року).

Справа розподілена для розгляду судді 24.08.2023 року.

Ухвалою від 28.08.2023 року позовна заява була залишена без руху.

Ухвалою від 11.09.2023 року відкрите провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, а також до участі у справі в якості співвідповідача був залучений Миколаївський обласний центр комплектування та соціальної підтримки.

Від представника позивача надійшла заява про підтримання позову та розгляд справи за його відсутності.

Від відповідача Миколаївського обласного центру комплектування та соціальної підтримки надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позову, оскільки територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, які для збереження державної таємниці не підлягають реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та ідентифікаційні номери їм присвоюються за іншою процедурою. При цьому, відповідні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки в праві розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 210-1 КУпАП, натомість фактичні підстави та обставини притягнення позивача до адміністративної відповідальності позивачем не оспорюються.

Від відповідача Баштанського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позову, оскільки позивач дійсно допустив правопорушення, передбачене ч.2 ст. 210-1 КУпАП. Копію протоколу позивач отримав, брав участь в розгляді вказаного протоколу, надавав пояснення, що умисно не з`явився на виклик до РТЦК та СП, оскільки не бажає бути мобілізованим. Ідентифікаційний номер присвоєний Баштанському РТЦК та СП був присвоєний з врахуванням визначених законодавством особливостей, що не спростовує його повноважень на розгляд відповідних справ.

Дослідивши матеріали справи (копію постанови про накладення адміністративного стягнення від 29.07.2023 року; копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 08.08.2023 року; відомості про припинення Баштанського РВК; копію довідки Міністерства оборони України від 07.12.2021 року; копію довідки Міністерства оборони України від 05.01.2021 року; копію протоколу про адміністративне правопорушення №413 від 26.07.2023 року; копію акту про відмову в отриманні повістки; копію рапорту від 26.07.2023 року; копію повістки від 11.07.2023 року; скрін переписки; копії електронних повідомлень; копію облікової картки), суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні позову про скасування постанови про накладення на позивача адміністративного стягнення.

Згідно з визначеною в ст. 2, 9 КАС України змагальності, як основної засади адміністративного судочинства, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78цього Кодексу.

За такого, по-перше, суд розглядає спір в межах заявлених позивачем вимог та підстав, по-друге, позивач, ставлячи під сумнів законність оскарженого ним рішення суб`єкта владних повноважень, має навести в позовній заяві відповідні обставини та надати суду відповідні докази на підтвердження таких обставин.

У судовому засіданні встановлено, що 29.07.2023 року Баштанським РТЦК та СП позивач притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 210-1 ч.2 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн. В тексті постанови вказано, що ОСОБА_1 перебуває на обліку Баштанського РТЦК та СП як військовозобов`язаний, пройшов медичний огляд, за результатами якого був визнаний обмежено придатним до військової служби у воєнний час, був попереджений про відповідальність за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації. 11.07.2023 року ОСОБА_1 в приміщені ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовився від отримання повістки про виклик для відправки до військової частини та розписуватися в її отриманні. За вказаним фактом був складений акт та ОСОБА_1 під відеофіксацію оповіщено про обов`язковість прибуття 25.07.2023 року для відправки до військової частини. На вказану дату ОСОБА_1 без поважної причини не з`явився в порушення вимог ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»

Згідно з п. 1 ч.2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2-3 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Обґрунтування вимог позову зводиться до того, що Баштанський РТЦК та СП, начальник якого притягнув позивача до адміністративної відповідальності, не має статусу юридичної особи, отже не має процесуальної дієздатності, тому не мав права на прийняття оскарженого позивачем рішення.

Суд не погоджується з позицією позивача щодо цього з наступних підстав.

Відповідно до п. 1, 7 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства. Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.

Згідно зі ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до п.7 ч.1 ст. 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

За такого, по-перше, закон не пов`язує наявність владних повноважень у відповідного суб`єкта владних повноважень чи його посадової особи з наявністю в такого суб`єкта статусу юридичної особи чи дієздатністю в розумінні процесуальних кодексів та відсутність у такого суб`єкта відповідного статусу не спростовує його владні повноваження, в тому числі і на притягнення до адміністративної відповідальності.

По-друге, закон прямо уповноважує територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (в тому числі і районні) розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 210-1 КУпАП та від їх імені право накладати адміністративні стягнення мають керівники відповідних центрів.

Тому в даному випадку рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності було прийняте відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_2 в межах його компетенції, отже покладенні в обґрунтування позову обставини не свідчать про незаконність рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

За таких обставин, при розгляді справи в суді, в межах заявлених позовних вимог та обставин їх обґрунтування, не встановлено підстав для задоволення позову, оскільки судом встановлено, що винесена постанова відповідає вимогам, визначеним у ч.2 ст. 2 КАС України, а наведені позивачем в позові підстави для її скасування визнані судом необґрунтованими, тому постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є законною та обґрунтованою.

Вказане є відповідно до ч.3 ст. 286 КУпАП підставою для залишення постанови без змін, а позовної заяви - без задоволення.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 73-77, 90, 242-244, 246, 250-251, 271, 273 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Баштанського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки і Миколаївського обласного центру комплектування та соціальної підтримки про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності від 29.07.2023 року за ст. 210-1 ч. 2 КУпАП залишити без задоволення, а постанову від 29.07.2023 року за ст. 210-1 ч. 2 КУпАП без змін.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 246 КАС України:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Відповідачі:

Баштанський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки ( АДРЕСА_2 ),

Миколаївський обласний центр комплектування та соціальної підтримки ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ).

Повне рішення суду складене 05.10.2023 року.

СУДДЯ