Постанова

від 02.10.2023 по справі 922/1153/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2023 року м. Харків Справа № 922/1153/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Істоміна О.А., суддя Радіонова О.О.,

за участю секретаря судового засідання Гаркуши О.Л.,

представників сторін:

від позивача Торголенко В.М. (керівник);

від позивача Стриж Л.А. (у режимі відеоконференції);

від відповідача Єрощенко Д.С. (керівник);

від відповідача - Санін А.О.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх.1609Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 07.07.2023 (суддя Калантай М.В., повний текст складено 17.07.2023) у справі №922/1153/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будперспектива-1", м.Харків,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алеко", м.Харків,

про стягнення 318 117,30 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Будперспектива-1" (далі ТОВ "Будперспектива-1") звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Алеко" (далі ТОВ "Алеко") про стягнення 305 301,50 грн. заборгованості, 8 951,44 грн. інфляційних та 3 864,36 грн. 3% річних (з урахуванням уточнень, наданих на виконання вимог суду). Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань з оплати товару, отриманого за договором поставки №20042020 від 20.04.2020.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 07.07.2023 у справі №922/1153/23 стягнуто з відповідача на користь позивача 305 301,50 грн. заборгованості, 8 951,44 грн. інфляційних, 3 864,36 грн. 3% річних, 4 771,76 грн. судового збору.

В основу рішення покладено висновки суду про те, що відповідачем не надано та в матеріалах справи відсутні докази повної та своєчасної оплати отриманого за договором товару.

Не погодившись із означеним рішенням, ТОВ "Алеко" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно з якою просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

На переконання апелянта, судом першої інстанції невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, з огляду на сукупність наступних обставин:

- у позовній заяві та у розрахунках до позову представник позивача не зазначає, за якими саме накладними виникла заборгованість у відповідача перед позивачем, вказується лише сума боргу. Суд першої інстанції при ухваленні рішення означеного питання не з`ясував;

- ТОВ "Алеко" через нестабільну роботу Укрпошти не отримало копію позовної заяви та доданих до неї документів, а також ухвалу суду про відкриття провадження у справі. Це призвело до порушення процесуальних прав відповідача щодо надання відзиву на позов та доказів в обґрунтування своєї правової позиції;

- причиною невиконання зобов`язань за договором є настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) - військової агресії Російської Федерації проти України. Однак, суд першої інстанції не врахував ці обставини при винесенні рішення та не застосував ст.617 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) та ст.218 Господарського кодексу України (далі ГК України).

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.08.2023 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Істоміна О.А., суддя Радіонова О.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.08.2023, зокрема, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Алеко" на рішення Господарського суду Харківської області від 07.07.2023 у справі №922/1153/23 та призначено розгляд означеної апеляційної скарги на 26.09.2023 о 10:30год.

Через підсистему «Електронний суд» 07.09.2023 від ТОВ "Будперспектива-1" отримано відзив на апеляційну скаргу (у межах визначеного судом строку), згідно з яким заявник просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення залишити без змін. Позивач не погоджується з вимогами, викладеними в апеляційній скарзі, виходячи з наступного:

- сплата за отриманий товар здійснювалась відповідачем не за конкретною видатковою накладною, із точною відповідністю до суми, зазначеній у накладній, а із сплатою певних сум з посиланням на договір поставки. Очевидним є те, що заборгованість у даному випадку виникла саме по тим видатковим накладним, які були складені позивачем останніми, що дає право позивачу нараховувати інфляційні та 3% річних. Відповідачем у апеляційній скарзі не наводяться конкретні видаткові накладні, за якими, на його думку, виникла заборгованість;

- заборгованість відповідача перед позивачем виникла ще до початку військового вторгнення Російської Федерації в Україну, під час війни відповідачем здійснювалось часткове погашення заборгованості;

- настання форс-мажорних обставин не є підставою для невиконання стороною зобов`язання, строк виконання якого настав до дати настання таких обставин, а також для звільнення сторони від відповідальності в такому випадку. Лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 не є належним доказом, який би засвідчував обставини непереборної сили саме для відповідача, через які він не міг виконати умови договору поставки, а саме сплатити заборгованість. Крім того матеріали справи не містять доказів письмового повідомлення позивача про форс-мажорні обставини, а також доказів засвідчення Торгово-промисловою палатою України для відповідача форс-мажорних обставин, що об`єктивно унеможливлюють виконання ним зобов`язань за договором поставки, шляхом видачі відповідного сертифіката.

За змістом відзиву на апеляційну скаргу, разом з іншим, міститься попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції - витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20 000,00 грн.

Через підсистему «Електронний суд» 11.09.2023 від ТОВ "Будперспектива-1" надійшла заява, за змістом якої позивач просить стягнути з ТОВ «Алеко» на користь ТОВ "Будперспектива-1" витрати на правничу допомогу, пов`язану із переглядом справи №922/1153/23 у Східному апеляційному господарському суді, згідно Угоди про надання правової допомоги №1912 від 19.12.2022 у розмірі 20 000,00 грн.

20.09.2023 від ТОВ "Алеко" надійшло клопотання, за змістом якого відповідач просить витребувати у ТОВ "Будперспектива-1" оригінал договору поставки №20042020 від 20.04.2020, укладеного між ТОВ "Будперспектива-1" та ТОВ "Алеко". В обґрунтування клопотання зазначено, що після ознайомлення з матеріалами справи в суді апеляційної інстанції відповідачем з`ясовано, що в матеріалах справи міститься копія означеного договору поставки, оригінал якого відсутній у ТОВ "Алеко" та не підписувався зі сторони ТОВ "Алеко". Згідно з твердженнями відповідача, відсутність укладеного між сторонами договору поставки змінює правову позицію стосовно підстав та строків виконання зобов`язань (строків оплати за поставку товару).

Від ТОВ "Алеко" 25.09.2023 надійшло клопотання, за змістом якого відповідач просить зменшити заявлену ТОВ "Будперспектива-1" суму витрат на професійну правничу допомогу адвоката, яка підлягає розподілу між сторонами.

Від відповідача 26.09.2023 отримано клопотання про відкладення судового засідання на іншу дату. В обґрунтування клопотання зазначено, що представник відповідача Санін Арсеній Олександрович уклав договір про надання правової допомоги лише 26.09.2023. У зв`язку із необхідністю ознайомлення з матеріалами справи та їх вивчення просить відкласти судове засідання.

У судовому засіданні 26.09.2023 представники відповідача підтримали клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату. Представники позивача вирішення відповідного клопотання відповідача залишили на розсуд суду. З метою надання відповідачу можливості ознайомитися з матеріалами справи, судова колегія Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про задоволення клопотання відповідача та призначення дати наступного судового засідання на 02.10.2023 о 14:00год.

У судовому засіданні 02.10.2023 представники відповідача підтримали вимоги апеляційної скарги з мотивів, що були в ній викладені, та наголосили на відсутності у підприємства оригіналу договору поставки №20042020 від 20.04.2020. Під час вирішення питання про стягнення з відповідача витрат позивача на правничу допомогу просили врахувати позицію відповідача щодо неспівмірності заявлених позивачем витрат зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені за змістом відзиву на апеляційну скаргу, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення без змін. Представник позивача, разом з іншим, просив задовольнити в повному обсязі заяву позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн.

Керівник підприємства позивача надав для огляду в судовому засіданні оригінал договору поставки №20042020 від 20.04.2020. Судовою колегією встановлено ідентичність наданого позивачем оригіналу договору поставки наявній в матеріалах справи копії договору. Оригінал договору містить підписи представників сторін та відтиски печаток підприємств. Відповідачу надано можливість ознайомитися з наданим позивачем оригіналом договору поставки №20042020 від 20.04.2020.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

20.04.2020 між ТОВ "Будперспектива-1" (далі постачальник) та ТОВ "Алеко" (далі покупець) укладено договір поставки №20042020 (далі - договір), за умовами п.1.1 якого постачальник на умовах цього договору зобов`язується передавати у власність покупцеві мінеральний порошок марки МП-1 (далі - товар), а покупець зобов`язується приймати і оплачувати вартість вказаного товару на умовах цього договору.

Пунктом 1.2 договору сторони погодили, що одиниця виміру, ціна товару за одиницю, його асортимент визначаються в залежності від домовленості сторін наступним чином: 1) у Специфікації до цього договору або 2) у видаткових накладних на такий товар.

Згідно з п.1.3 договору під партією розуміють асортимент і кількість товару, який вказаний в одній видатковій або товарно-транспортній накладній, оформленій в порядку виконання цього договору.

Моментом поставки та перехід права власності на товар є момент фактичного приймання-передачі товару сторонами (представниками сторін). Для цілей даного договору та цілей податкового та бухгалтерського обліку сторони домовились, що моментом поставки партії товару вважатиметься дата, проставлена на відповідній товарно-транспортній або видатковій накладній (п.5.1 договору).

Відповідно до пп.6.1.1, 6.1.2 договору ціна за одиницю товару та загальну кількість (партію) товару визначаються сторонами у видаткових накладних та/або у специфікаціях. Загальна ціна цього договору визначається як загальна сума вартості усіх поставлених за цим договором партій товару, партією є кількість товару, вказана в одній видатковій накладній, або, якщо накладна відсутня, то в заявці покупця.

Пунктом 6.2 сторони погодили порядок оплати товару та особливості розрахунків за договором. Так, згідно з пп.6.2.1 договору розрахунки за цим договором здійснюються у національній валюті України, у безготівковій формі шляхом банківського переказу грошових коштів на поточний рахунок постачальника наступним чином:

- 100% попередня плата вартості товару, що поставляється постачальником покупцю;

- за згодою сторін можлива оплата за отриманий товар на протязі 2-х банківських днів з моменту поставки відповідної партії товару.

За умовами п.11.1 договору останній вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2020. Якщо за один календарний місяць до закінчення строку, вказаного в даному пункті, жодна зі сторін не надасть письмове повідомлення про розірвання даного договору, то договір автоматично продовжує свою дію на один календарний рік за тих же умов, і так кожного періоду.

З огляду на відсутність у матеріалах справи письмових повідомлень сторін про розірвання договору, Господарський суд Харківської області дійшов вірного висновку про те, що договір є пролонгованим у вищевказаному порядку (п.11.1 договору).

Позивачем на виконання умов договору за період з 24.04.2020 по 11.12.2021 поставлено відповідачу товар на загальну суму 7 120 852,63 грн. Відповідачем здійснено лише часткову оплату товару на загальну суму 6 815 551,13 грн. (з порушенням визначених договором строків). Зазначені обставини підтверджені доданими до позовної заяви карткою рахунку: 361 за період з 20.04.2020 по 31.12.2022 та банківською випискою за період з 24.04.2020 по 31.12.2022.

Зокрема, ТОВ "Будперспектива-1" у період з 15.11.2021 по 11.12.2021 поставлено, а ТОВ "Алеко" прийнято товар на загальну суму 309 099,48грн., що підтверджується наступними наявними в матеріалах справи документами:

- видатковою накладною №РН-0000500 від 15.11.2021 на суму 41 836,68 грн., товарно-транспортною накладною №397/11/1 від 15.11.2021, податковою накладною №15 від 15.11.2021;

- видатковою накладною №РН-0000501 від 15.11.2021 на суму 38 613,84 грн., товарно-транспортною накладною №39711/2 від 15.11.2021, податковою накладною №16 від 15.11.2021;

- видатковою накладною №РН-0000502 від 15.11.2021 на суму 34 728,36 грн., товарно-транспортною накладною №39711/3 від 15.11.2021, податковою накладною №17 від 15.11.2021;

- видатковою накладною №РН-0000503 від 16.11.2021на суму 34 095,84 грн., товарно-транспортною накладною №39711/4 від 16.11.2021, податковою накладною №18 від 16.11.2021;

- видатковою накладною №РН-0000504 від 16.11.2021 на суму 36 505,44 грн., товарно-транспортною накладною №39711/5 від 16.11.2021, податковою накладною №19 від 16.11.2021;

- видатковою накладною №РН-0000509 від 22.11.2021 на суму 35 963,28 грн., товарно-транспортною накладною №401/11/1 від 22.11.2021, податковою накладною №23 від 22.11.2021;

- видатковою накладною №РН-0000514 від 24.11.2021 на суму 36 897,00 грн., товарно-транспортною накладною №403/11/1 від 24.11.2021, податковою накладною №26 від 24.11.2021;

- видатковою накладною №РН-0000518 від 03.12.2021 на суму 36 758,88 грн., товарно-транспортною накладною №405/12/1 від 03.12.2021, податковою накладною №3 від 03.12.2021;

- видатковою накладною №РН-0000520 від 11.12.2021 на суму 13 700,16 грн., товарно-транспортною накладною №109/12/1 від 11.12.2021, податковою накладною №6 від 11.12.2021.

При цьому за видатковою накладною №РН-0000500 від 15.11.2021 відповідачем здійснено часткову оплату на суму 3 797,98грн.

Згідно з твердженнями позивача, загальна сума заборгованості складає 305 301,50 грн. (309 099,48 грн. 3 797,98 грн.)

Позивачем долучено до матеріалів справи підписаний зі сторони позивача та відповідача акт звіряння розрахунків за період з 01.01.2022 по 31.10.2022, який підтверджує наявність означеної заборгованості.

Означені обставини стали підставою звернення ТОВ "Будперспектива-1" з розглядуваним позовом до суду.

Судова колегія враховує наступне.

Сутність розглядуваних позовних вимог полягає у примусовому стягненні з відповідача суми основної заборгованості за поставлений позивачем товар у розмірі 305 301,50 грн., а також нарахованих на суму заборгованості 8 951,44 грн. інфляційних та 3 864,36 грн. 3% річних.

Зобов`язання між сторонами були встановлені договором поставки №20042020 від 20.04.2020.

Беручи до уваги правову природу укладеного між позивачем та відповідачем договору, права та обов`язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, яке регламентує правовідносини з поставки, а також положень ч.2 ст.712 ЦК України, яка регламентує можливість застосування загальних положень про купівлю-продаж.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується із доводами місцевого господарського суду щодо визначення норм матеріального права, відповідно до яких має вирішуватися спір.

Відповідно до ч.1 ст.265 ГК України, ст.655, ч.1 ст.691 ЦК України покупець зобов`язаний сплатити товар за ціною, встановленою в договорі купівлі-продажу. Названий обов`язок безпосередньо закріплений в ч.1 ст.712 ЦК України і для договору поставки.

Згідно з ч.1 ст.193 ГК України та ст.526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України унормовано, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписи ч.7 ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 ЦК України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до положень ст.202 ГК України та ст.598 ЦК України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Як зазначалося вище за текстом постанови, позивачем у період з 15.11.2021 по 11.12.2021 поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 309 099,48грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними: №РН-0000500 від 15.11.2021 на суму 41 836,68 грн.; №РН-0000501 від 15.11.2021 на суму 38 613,84 грн.; №РН-0000502 від 15.11.2021 на суму 34 728,36 грн.; №РН-0000503 від 16.11.2021на суму 34 095,84 грн.; №РН-0000504 від 16.11.2021 на суму 36 505,44 грн.; №РН-0000509 від 22.11.2021 на суму 35 963,28 грн.; №РН-0000514 від 24.11.2021 на суму 36 897,00 грн.; №РН-0000518 від 03.12.2021 на суму 36 758,88 грн.; №РН-0000520 від 11.12.2021 на суму 13 700,16 грн. Означені обставини також підтверджені долученими до матеріалів справи товарно-транспортними накладними та податковими накладними, перелік яких викладений вище за текстом постанови, та не спростовані відповідачем.

За умовами пп.6.2.1 договору розрахунки за цим договором здійснюються у національній валюті України, у безготівковій формі шляхом банківського переказу грошових коштів на поточний рахунок постачальника наступним чином: 100% попередня плата вартості товару, що поставляється постачальником покупцю; за згодою сторін можлива оплата за отриманий товар на протязі 2-х банківських днів з моменту поставки відповідної партії товару.

Відповідачем за видатковою накладною №РН-0000500 від 15.11.2021 проведено лише часткову оплату на суму 3 797,98 грн., у зв`язку із чим загальна сума заборгованості за вищевказаними видатковими накладними становить 305 301,50 грн. Наявність означеної заборгованості підтверджена наявним у матеріалах справи підписаним з обох сторін актом звіряння розрахунків за період з 01.01.2022 по 31.10.2022 та не спростована відповідачем за змістом апеляційної скарги.

У свою чергу, обґрунтовуючи апеляційну скаргу відповідач зазначає, що у позовній заяві та у розрахунках до позову представник позивача не зазначає, за якими саме накладними виникла заборгованість (вказується лише сума боргу), а суд першої інстанції при ухваленні рішення означеного питання не з`ясував.

Однак, усупереч твердженням скаржника, за змістом позовної заяви ТОВ "Будперспектива-1" зазначено відповідні видаткові накладні, їх копії долучені до матеріалів справи та досліджені Господарським судом Харківської області, що безпосередньо вбачається зі змісту оскаржуваного рішення.

Судова колегія, разом з іншим, враховує пояснення позивача про те, що сплата за отриманий товар здійснювалась відповідачем без посилання на конкретну видаткову накладну, без точної відповідності до суми, зазначеній у накладній, а лише з посиланням на договір поставки. За таких обставин очевидним є те, що заборгованість у розглядуваному випадку виникла саме по тим видатковим накладним, які були складені позивачем останніми.

Доказів або доводів протилежного скаржником не наведено. В апеляційній скарзі відповідачем не зазначено перелік видаткових накладних, за якими, на його думку, виникла спірна заборгованість. При цьому наявність такої заборгованості підтверджена матеріалами справи та відповідачем за змістом апеляційної скарги не спростована.

За таких обставин Східний апеляційний господарський суд погоджується з висновками Господарського суду Харківської області про те, що позовні вимоги ТОВ "Будперспектива-1" про стягнення з ТОВ "Алеко" 305 301,50 грн. заборгованості є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Разом з тим, позивачем нараховано та пред`явлено до стягнення з відповідача інфляційні за період листопад 2022 лютий 2023 у розмірі 8 951,44 грн. та 3% річних за період 19.10.2022 21.03.2023 у розмірі 3 864,36 грн. Нарахування здійснені відносно суми заборгованості 305 301,50 грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки інфляційних та 3% річних, Господарський суд Харківської області визнав їх такими, що відповідають обставинам справи та вимогам чинного законодавства.

Правильність здійснених позивачем розрахунків, з якими погодився місцевий господарський суд, відповідачем не оспорюється та з огляду на визначені ст.269 ГПК України межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції Східним апеляційним господарським судом не перевіряється.

За змістом апеляційної скарги ТОВ "Алеко" посилається на те, що, у зв`язку із широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України з 24.02.2022 діяльність відповідача тимчасово призупинялась через неможливість ведення будь-якої господарської діяльності, відсутність нормального пасажирського та вантажного транспортного сполучення, підрив мостів, масовий вимушений виїзд громадян за кордон та до західних регіонів України, постійні обстріли цивільної інфраструктури. Апелянт зауважує, що ці обставини є загальновідомими та в силу приписів ч.3 ст.75 ГПК України не потребують доказування. За твердженнями відповідача, невиконання зобов`язань за договором є наслідком вищевказаних форс-мажорних обставин.

Відповідно до положень ст.617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Згідно з ч.2 ст.218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Сторони у розділі 8 договору «Форс мажор (обставини непереборної сили) погодили наступні умови:

- сторони звільняються від відповідальності за повне чи часткове невиконання або неналежне виконання зобов`язань, передбачених цим договором, якщо воно сталося внаслідок дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) (п.8.1 договору);

- сторона, що не має можливості належним чином виконати свої зобов`язання за цим договором внаслідок дії форс-мажорних обставин, повинна протягом 3-х денного терміну з моменту їх настання письмово повідомити іншу сторону про існуючі перешкоди та їх вплив на виконання зобов`язань за цим договором і не пізніше 5-ти денного терміну надати належні докази існування таких обставин. Існування форс-мажорних обставин повинно бути підтверджено довідкою Торгово-промислової палати України або її регіонального відділення або іншим компетентним органом, уповноваженим надавати такі довідки (п.8.3 договору);

- неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про такі обставини позбавляють можливості посилатися на них як на підставу для звільнення від відповідальності. Після закінчення строку дії обставин непереборної сили виконання зобов`язань відновлюється (п.8.4 договору);

- якщо форс-мажорні обставини діють протягом 2 (двох) місяців поспіль і не виявляють ознак припинення, цей договір може бути розірваний на майбутнє покупцем або постачальником шляхом направлення письмового повідомлення про це іншій стороні не пізніше як за 15 календарних днів до розірвання (п.8.5 договору).

У свою чергу, ТОВ "Алеко" не надано доказів повідомлення ТОВ "Будперспектива-1" про наявність форс-мажорних обставин та їх вплив на виконання зобов`язань за договором, як і належних доказів існування таких обставин відповідно до погоджених сторонами умов договору (п.8.3). За змістом апеляційної скарги відповідач також не зазначає про здійснення відповідного повідомлення позивача. Означене згідно з положеннями п.8.4 договору позбавляє ТОВ "Алеко" можливості посилатися на наявність форс-мажорних обставин як на підставу для звільнення від відповідальності.

Суд апеляційної інстанції не приймає посилання апелянта на лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, як на доказ настання для відповідача форс-мажорних обставин, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.3 ст.14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» торгово-промислова палата України (далі - ТПП України), зокрема, засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Згідно з ч.1 ст.14-1 названого Закону ТПП України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Відповідно до п.3.3 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП України №44(5) від 18.12.2014, сертифікат (у певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі - сертифікат) - документ, за затвердженими Президією ТПП України відповідними формами, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.

Отже, єдиним документом, що засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) є сертифікат ТПП України чи уповноваженої нею регіональної ТПП. Аналогічна правова позиція підтверджується сталою практикою Верховного Суду.

Пунктом 6.1 Регламенту визначено, що підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у ст.14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» в редакції від 02.09.2014, а також визначених сторонами за договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими, відомчими та/чи іншими нормативними актами, які вплинули на зобов`язання таким чином, що унеможливили його виконання у термін, передбачений відповідно договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими та/чи іншими нормативними актами.

Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин (п.6.2 Регламенту).

З наведених норм убачається, що форс-мажорні обставини мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін. Відтак, сертифікат видається заінтересованому суб`єкту господарювання на підставі його звернення. Іншого порядку засвідчення форс-мажорних обставин не визначено.

Лист ТПП України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, на який посилається апелянт, адресований всім, кого це стосується, носить загальний інформаційний характер, оскільки констатує факт без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 25.01.2022 у справі №904/3886/21, ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності. Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона, яка посилається на конкретні обставини, повинна довести те, що вони є форс-мажорними, у тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.

Водночас, лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 не можна вважати сертифікатом у розумінні ст.14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні". Такий лист не є документом, який був виданий за зверненням відповідного суб`єкта (у розглядуваному випадку відповідача), для якого могли настати певні форс-мажорні обставини. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.06.2023 у справі №912/750/22, від 29.06.2023 у справі №922/999/22.

Верховний Суд у постанові від 07.06.2023 у справі №906/540/22 зазначив, що лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є безумовною підставою вважати, що форс-мажорні обставини настали для всіх без виключення суб`єктів. Кожен суб`єкт, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов`язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність у нього форс-мажорних обставин.

При цьому судова колегія звертає увагу, що скаржником не надано жодних належних та допустимих у контексті норм ГПК України доказів, які б підтвердили наявність саме у ТОВ "Алеко" форс-мажорних обставин, що стали причиною неможливості виконання зобов`язань за договором поставки №20042020 від 20.04.2020. Тобто, апелянтом не доведено, що збройна агресія Російської Федерації проти України унеможливила виконання зобов`язань відповідача за договором поставки №20042020 від 20.04.2020 за даних умов здійснення господарської діяльності.

За таких обставин судова колегія не приймає посилання скаржника на наявність форс-мажорних обставин як на підставу для звільнення відповідача від відповідальності за неналежне виконання умов договору поставки №20042020 від 20.04.2020.

Судова колегія, також звертає увагу, що заборгованість відповідача перед позивачем виникла до початку військової агресії Російської Федерації проти України та введення в Україні воєнного стану, про що свідчать картка рахунку 361, акт звіряння розрахунків за період з 01.01.2022 по 31.10.2022 та те, що остання поставка товару відбулась 11.12.2021 (підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною №РН-0000520 від 11.12.2021). Крім того безпосередньо під час воєнного стану відповідачем здійснювалось часткове погашення заборгованості, а саме 25.08.2022 у сумі 9 000,00 грн. та 18.10.2022 у сумі 12 000,00 грн.

В обґрунтування апеляційної скарги ТОВ "Алеко", разом з іншим, зазначає, що через нестабільну роботу Укрпошти не отримало копію позовної заяви та доданих до неї документів, а також ухвалу суду про відкриття провадження у справі. Це призвело до порушення процесуальних прав відповідача щодо надання відзиву на позов та доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

Разом з тим, як убачається з матеріалів справи, ухвала Господарського суду Харківської області від 24.04.2023 про відкриття провадження у справі №922/1153/23, якою, зокрема, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов та призначено підготовче засідання на 24.05.2023, була направлена відповідачу на наступну адресу: 61202, м.Харків, вул.Ахсарова, буд.8. Названа адреса відповідає адресі, зазначеній у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та вказана безпосередньо ТОВ "Алеко" в апеляційній скарзі як адреса місцезнаходження підприємства. Однак, відправлення повернуто на адресу суду першої інстанції із довідкою підприємства поштового зв`язку, у якій в якості підстави повернення відправлення зазначено «адресат відсутній за вказаною адресою».

Аналогічна ситуація склалася з ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.05.2023, якою повідомлено відповідача про наступне підготовче засідання у справі 23.06.2023.

Відповідно до п.п.4, 5 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Як убачається з наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.104), ухвала місцевого господарського суду від 23.06.2023, якою повідомлено відповідача про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 07.07.2023, вручена відповідачу за адресою: 61202, м.Харків, вул.Ахсарова, буд.8., яка відповідає юридичній адресі підприємства. Матеріали справи, разом з іншим, містять витяг з сайту підприємства поштового зв`язку Укрпошта щодо відстеження поштового відправлення (а.с.105), з якого вбачається вручення відповідачу означеної ухвали 30.06.2023.

Отже, за висновками судової колегії, ТОВ "Алеко" було належним чином повідомлене про розгляд справи №922/1153/23 Господарським судом Харківської області та щонайменше після отримання ухвали від 23.06.2023 не було позбавлене можливості звернутися до місцевого господарського суду з клопотанням про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву та безпосередньої участі у судовому засіданні 07.07.2023 з метою доведення своєї правової позиції.

Крім того судова колегія зауважує, що відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Східний апеляційний господарський суд відхиляє посилання скаржника на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.09.2022 у справі №924/278/22, оскільки відповідно до положень ч.4 ст.236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах саме Верховного Суду, а не судів апеляційної інстанції.

Отже, враховуючи, що апеляційний господарський суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, які (доводи і вимоги апеляційної скарги) у даному випадку не підтверджують ухвалення оскаржуваного рішення із порушеннями, визначеними ст.277 ГПК України в якості підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог у порядку ч.4 ст.269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, апеляційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення, оскаржуване рішення - без змін.

За змістом ст.129 вказаного Кодексу такий результат апеляційного перегляду має наслідком віднесення на рахунок скаржника витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Разом з тим, від позивача надійшла заява про стягнення з ТОВ «Алеко» на користь ТОВ "Будперспектива-1" витрат на правничу допомогу, пов`язану із переглядом справи №922/1153/23 у Східному апеляційному господарському суді, у розмірі 20 000,00 грн.

За змістом ч.ч.1, 3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.1 ст.124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

На виконання приписів означеної статті ТОВ "Будперспектива-1" за змістом відзиву на апеляційну скаргу зазначило попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції - витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20 000,00 грн.

Відповідно до ст.126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1).За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч.2).

Частиною 8 ст.129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

До судового засідання, а саме 11.09.2023, до суду надійшла заява позивача про стягнення з ТОВ «Алеко» витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 20 000,00 грн.

За приписами ч.2 ст.126 ГПК України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.126 ГПК України).

На підтвердження понесених витрат позивачем було додано до заяви про розподіл судових витрат наступні документи: ордер на надання правничої (правової) допомоги серія АХ №1147743 від 07.09.2023 на представництво інтересів ТОВ "Будперспектива-1" у Східному апеляційному господарському суді; Угоду про надання правової допомоги №1912 від 19.12.2022, укладену між ТОВ "Будперспектива-1" (як клієнтом) та адвокатом Стриж Ларисою Анатоліївною; Додаткову угоду №1 від 19.12.2022 до Угоди про надання правової допомоги №1912 від 19.12.2022; Додаток №1 від 05.09.2023 до Угоди про надання правової допомоги №1912 від 19.12.2022; акт приймання-передачі виконаних робіт від 11.09.2023 за Угодою про надання правової допомоги №1912 від 19.12.2022; платіжну інструкцію №1191 від 11.09.2023 на суму 20 000,00 грн.

Як установлено судовою колегією, 19.12.2022 між ТОВ "Будперспектива-1" як клієнтом та адвокатом Стриж Ларисою Анатоліївною укладено Угоду про надання правової допомоги №1912, за умовами п.1.1 якої в порядку та на умовах, визначених цією Угодою, клієнт доручає адвокату, а адвокат відповідно до чинного в Україні законодавства приймає на себе обов`язки здійснювати представницькі повноваження, захищати права і законні інтереси клієнта, надавати іншу юридичну допомогу в обсязі і на умовах, встановлених цією Угодою.

Відповідно до п.4.1 Угоди умови, строки, порядок розрахунку, а також розмір винагороди (гонорару), який сплачується клієнтом на користь адвоката, сторони оговорюють в Додатку №1 до цієї Угоди.

Згідно з п.4.2 Угоди витрати адвоката, понесені останнім у зв`язку із виконанням доручень клієнта (поїздки, відрядження, оплата судового збору та інші витрати) оплачуються клієнтом не пізніше наступного дня згідно виставленого адвокатом рахунку.

Строк цієї Угоди починає свій перебіг у момент, визначений у п.9.1 Угоди, та закінчується 31 грудня 2023 року.

19.12.2022 між ТОВ "Будперспектива-1" та Адвокатом Стриж Ларисою Анатоліївною укладено Додаткову угоду №1 до Угоди про надання правової допомоги №1912 від 19.12.2022, де сторонами погоджено тарифи на послуги, що надаються в порядку та на умовах, визначених Угодою про надання правової допомоги №1912 від 19.12.2022.

05.09.2023 між ТОВ "Будперспектива-1" та Адвокатом Стриж Ларисою Анатоліївною підписано Додаток №1 до Угоди про надання правової допомоги №1912 від 19.12.2022, згідно з п.1 якого сторони домовились про те, що вартість послуг із супроводження ведення справи №922/1153/23 в Східному апеляційному господарському суді за апеляційною скаргою ТОВ «Алеко» на рішення Господарського суду Харківської області від 07.07.2023 становить 20 000,00 грн.

Відповідно до п.3 означеного Додатку оплата послуг адвоката здійснюється клієнтом грошовими коштами шляхом перерахування на розрахунковий рахунок адвоката на підставі наданого адвокатом акту приймання-передачі виконаних робіт протягом 3 (трьох) робочих днів з дати отримання такого акту.

11.09.2023 між ТОВ "Будперспектива-1" та Адвокатом Стриж Ларисою Анатоліївною складено та підписано Акт приймання-передачі виконаних робіт за Угодою про надання правової допомоги №1912 від 19.12.2022. Згідно із названим Актом адвокатом Стриж Ларисою Анатоліївною надані ТОВ "Будперспектива-1" наступні послуги:

- ознайомлення з апеляційною скаргою з метою формулювання правової позиції вартість 3 000,00 грн.;

- надання консультації з питань відкриття провадження у справі, порядку і строків судового розгляду 2 000,00 грн.;

- складання процесуальних документів, у тому числі відзив на апеляційну скаргу 10 000,00 грн.;

- організація та направлення засобами поштового зв`язку відзиву на апеляційну скаргу на адресу відповідача по справі 500,00 грн.;

- складання та подання заяви до суду про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів 1 500,00 грн.;

- представництво інтересів клієнта у судовому засіданні, у тому числі судове засідання 26.09.2023 3 000,00 грн.

Загальна вартість послуг склала 20 000,00 грн.

11.09.2023 ТОВ "Будперспектива-1" згідно з платіжною інструкцією №1191 перерахувало на рахунок адвоката Стриж Лариси Анатоліївни суму в розмірі 20 000,00 грн.

У контексті приписів ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 30 означеного Закону унормовано, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Частиною 4 ст.126 ГПК України унормовано, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.ч.5, 6 ст.126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У розумінні положень ч.5 ст.126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7 та 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5 - 7, 9 ст.129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.22.2022 у справі №922/1964/21.

Як убачається з матеріалів справи, від ТОВ "Алеко" отримано клопотання, за змістом якого відповідач просить зменшити заявлену ТОВ "Будперспектива-1" суму витрат на професійну правничу допомогу адвоката, яка підлягає розподілу між сторонами. При цьому відповідач зазначив, що заявлені позивачем витрати не співмірні зі складністю та обсягом послуг адвоката, витраченим ним часом та ціною позову в даній справі, а отже є необґрунтованими та явно завищеними.

Дослідивши зміст Акту приймання-передачі виконаних робіт від 11.09.2023 за Угодою про надання правової допомоги №1912 від 19.12.2022, Східний апеляційний господарський суд зазначає наступне. Послуга з «ознайомлення з апеляційною скаргою з метою формулювання правової позиції» (вартістю 3 000,00 грн.) охоплюються послугою «складання процесуальних документів по справі, у тому числі: відзив на апеляційну скаргу» (вартістю 10 000,00 грн.), а тому вимоги про відшкодування їх відповідачем є необґрунтованими. Подібна правова позиція викладена у додатковій постанові Верховного Суду від 19.01.2022 у справі №910/789/21.

Крім того судова колегія вважає безпідставним зазначення у переліку послуг такої послуги як «складання та подання заяви до суду про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів» (вартістю 1 500,00грн.), оскільки відповідна заява лише визначає порядок участі у судовому засіданні (представництва інтересів клієнта), у той час як за змістом Акту сторонами погоджено «представництво інтересів клієнта у судовому засіданні, у тому числі: судове засідання 29.06.2023 о 10:30» вартістю 3 000,00 грн. До того ж, виходячи зі змісту Акту, складання та подання заяви до суду про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції охоплюється послугою «складання процесуальних документів по справі».

Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим. Аналогічна правова позиція викладена у додаткових постановах Верховного Суду від 01.09.2023 у справі №924/232/22 та від 15.08.2023 у справі №910/4631/22, а також у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.

При цьому судова колегія звертає увагу на правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.22.2022 у справі №922/1964/21: «Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.».

Дослідивши заяву позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, пов`язану із розглядом/переглядом справи №922/1153/23, та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції, виходячи з критеріїв складності справи, реальності адвокатських витрат та розумності їх розміру, дійшов висновку про наявність правових підстав для обмеження розміру таких витрат до 15 500,00 грн. На переконання судової колегії, названа сума є обґрунтованою та співмірною у розумінні ч.4 ст.126 ГПК України з наданими адвокатом послугами у Східному апеляційному господарському суді. Стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у сумі 15 500,00 грн. відповідає критеріям розумності, необхідності, співрозмірності, пропорційності та справедливості.

Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 07.07.2023 у справі №922/1153/23 залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Алеко" (61202, м.Харків, вул.Ахсарова, буд.8; код ЄДРПОУ 21181738) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будперспектива-1" (61046, м.Харків, вул.Єнакіївська, буд.14; код ЄДРПОУ 42903728) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 500,00 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст.ст.287 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 04.10.2023.

Головуючий суддя О.Є. Медуниця

Суддя О.А. Істоміна

Суддя О.О. Радіонова