Ухвала

від 03.10.2023 по справі 904/3758/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про закриття підготовчого провадження

та призначення справи до судового розгляду по суті

03.10.2023м. ДніпроСправа № 904/3758/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Стойчан В.В.

та представників:

від позивача: Васильєва О.В.;

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: не з`явився;

від третьої особи-1: не з`явився;

від третьої особи-2: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку підготовчого провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (м. Київ) в особі філії - Дніпропетровського обласного управління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (м. Дніпро)

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Терратранс" (смт. Дніпровське Дніпропетровської області)

та до відповідача-2: ОСОБА_1 (смт. Дніпровське Дніпропетровської області)

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Міністерства фінансів України (м. Київ)

та за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (м. Київ)

про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії № 103.10-10-396-М5/КЛ від 28.04.2021 у загальному розмірі 493 978 грн. 10 коп.

Суддя Фещенко Ю.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Терратранс" (далі - відповідач-1) та ОСОБА_1 (далі - відповідач-2) заборгованість за договором кредитної лінії № 103.10-10-396-М5/КЛ від 28.04.2021 у загальному розмірі 493 978 грн. 10 коп.

Ціна позову складається з суми основного боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем-1 умов договору кредитної лінії № 103.10-10-396-М5/КЛ від 28.04.2021 в частині повного та своєчасного повернення наданого кредиту, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем в загальній сумі 493 978 грн. 10 коп. Крім того, відповідно до договору поруки №103.10-10-396-М5/П-1 від 28.04.2021 відповідач-2 поручився перед позивачем за виконання відповідачем-1 всіх своїх зобов`язань за договором кредитної лінії № 103.10-10-396-М5/КЛ від 28.04.2021.

Також позивач просить суд солідарно стягнути з відповідача-1 та відповідача-2 на свою користь витрати зі сплати судового збору у розмірі 7 409 грн. 67 коп.

З позовної заяви вбачається, що позивачем у складі учасників провадження визначено фізичну особу - ОСОБА_1 (відповідач-2).

За змістом абзацу 2 частини 1, частин 6, 7 статті 176 Господарського процесуального кодексу України до відкриття провадження у справі суд повинен отримати інформацію про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача, яка не є підприємцем. У разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом п`яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду.

Керуючись вищезазначеними положеннями закону, судом було сформовано Витяг з Єдиного державного демографічного реєстру, відповідно до якого фізична особа - ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 17.07.2023 позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи у загальному провадженні (вх. суду № 36530/23 від 24.07.2023), в якому він просить суд здійснювати розгляд справи №904/3758/23 за правилами загального позовного провадження, посилаючись на таке:

- на даний час спори, пов`язані з програмами державних гарантій на портфельній основі, почали розглядатись судами першої інстанції лише з 2023 року та не мають усталеної судової практики;

- беручи до уваги ціну позову, яка перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, характер спірних правовідносин, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, значність справи для сторін та інтересів держави, АТ "Ощадбанк" вважає за необхідне розглядати дану справу за правилами загального позовного провадження;

- відповідно до частини 1 статті 249 Господарського процесуального кодексу України клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження подається у письмовій формі одночасно з поданням позовної заяви або може міститися у ній;

- АТ "Ощадбанк" не подавало до суду клопотання та не зазначало у позовній заяві про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження;

- АТ "Ощадбанк" просить суд, для всебічного та об`єктивного розгляду, всіх обставин, які мають істотне значення для вирішення спору, приймаючи до уваги доводи позивача та суть позовних вимог, обсяг та характер доказів, забезпечити можливість реалізувати свої права за принципом змагальності сторін та на всіх етапах судового розгляду, закріплених нормами статті 13 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, оцінивши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, з огляду на таке.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи; у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті; при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги категорію та складність справи, обраний позивачем спосіб захисту, характер спірних правовідносин та предмет доказування, а також надані сторонами пояснення та докази, суд не вбачав підстав для розгляду справи в порядку загального позовного провадження.

В той же час, з метою надання можливості сторонам скористатися процесуальними правами, визначеними статтями 42 та 46 Господарського процесуального кодексу України, та з метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме: рівності усіх учасників перед законом і судом та змагальності, суд вважав за доцільне здійснювати подальший розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 31.07.2023 було вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи; судове засідання було призначено на 05.09.2023.

Від відповідача-2 за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. суду № 44979/23 від 05.09.2023), в якому він просить суд відкласти розгляд справи у зв`язку з тим, що останній дізнався про дату судового засідання лише 05.09.2023.

У судове засідання 05.09.2022 з`явився представник позивача, представники відповідачів-1,2 у вказане засідання не з`явились, при цьому судом було враховане клопотання відповідача-2 про відкладення розгляду справи, яке було задоволено судом.

Відповідач-1 про день, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 4930023308055, відповідно до якого ухвала суду від 31.07.2023 була отримана відповідачем-2 (а.с. 138).

У вказаному засіданні судом було відзначено, що позовні вимоги обґрунтовані, зокрема, і наявністю договору про надання державної гарантії на портфельній основі № 13010-05/271 від 31.12.2020, який укладений між Міністром фінансів України Марченко Сергієм Михайловичем, який діє від імені держави за дорученням Кабінету Міністрів України, на підставі Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375 (далі - гарант) та Акціонерним товариством "Державний ощадний банк України", зареєстрований платником податку на прибуток за базовою (основною) ставкою відповідно до пункту 136.1. статті 136 розділу ІІІ Податкового кодексу України (далі - Бенефіціар).

Крім того, судом було відзначено, що за вказаним договором АТ "Укрексімбанк" є агентом, якому гарант, відповідно до Порядку доручив надавати послуги, визначені цим договором та агентською угодою.

Відповідно до статті 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права та обов`язки, встановлені статтею 42 цього Кодексу.

Вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не тягне за собою розгляду справи спочатку.

Під час розгляду справи суд зобов`язаний забезпечити повне, всебічне та об`єктивне з`ясування обставин справи, оскільки обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи викладене, з метою забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, суд вважав за необхідне залучити Міністерство фінансів України (вулиця Грушевського, будинок 12/2, м. Київ, 01008; ідентифікаційний код 00013480) та Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" (вулиця Антоновича, будинок 127, м. Київ, 03150; ідентифікаційний код 00032112) до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача.

Враховуючи наведені вище обставини справи, суд дійшов висновку про необхідність оголошення перерви у судовому засіданні.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 05.09.2023 судом було постановлено про оголошення перерви у судовому засіданні та повідомлено учасників справи, що продовження судового засідання відбудеться 14.09.2023.

Крім того, вказаною ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третіх осіб-1,2, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, а саме: Міністерство фінансів України та Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України".

Від позивача надійшло клопотання (вх. суду № 46950/23 від 14.09.2023), в якому він просить суд залучити до матеріалів справи докази надсилання копії позовної заяви та додатків до неї на адреси третьої особи-1 та третьої особи-2.

У судове засідання 14.09.2023 з`явилися представники позивача та відповідача-2, представники відповідача-1 та третіх осіб-1,2 у вказане засідання не з`явились, при цьому останні повідомлені про день, час та місце судового засідання шляхом направлення на їх електронні адреси ухвали суду від 05.09.2023, на підтвердження чого до матеріалів справи залучено довідки про доставку електронного листа (а.с. 154-157), згідно з якими вказаний документ доставлено до електронної скриньки 06.09.2023, 07.09.2023.

У вказаному засіданні судом були досліджені докази надсилання копії позовної заяви та додатків до неї на адреси третьої особи-1 та третьої особи-2 та здійснено відстеження поштових відправлень на адресу Міністерства фінансів України та Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", через офіційний сайт Акціонерного товариства "Укрпошта" та з`ясовано, що вказані документи отримані Міністерством фінансів України лише 13.09.2023, а Акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" лише 11.09.2023.

З огляду на викладене, судом було зауважено, що строк подачі пояснень по суті спору, який встановлений ухвалою суду від 05.09.2023, станом на 14.09.2023 не закінчився.

Крім того, судом було відзначено, що матеріали справи не містять відзивів на позовну заяву.

Враховуючи вищевикладені обставини та наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов до слідуючих висновків.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи; у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті; при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Судом було враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Частиною 6 статті 250 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги характер спірних правовідносин, предмет доказування, надані сторонами пояснення та докази, а також недостатність часу для надання залученими до участі у справі третіми особами своїх пояснень по справі, враховуючи відсутність відзивів на позовну заяві відповідачів-1,2, суд вбачав підстави для переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, а також доцільність початку розгляду справи зі стадії відкриття провадження у справі.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 14.09.2023 здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, розпочато розгляд справи зі стадії відкриття провадження у справі, справу призначено до розгляду у підготовче засідання на 03.10.2023.

Від третьої особи-2 засобами електронного зв`язку надійшла заява (вх. суду № 49193/23 від 27.09.2023), в якій Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" просить cel здійснювати розгляд справи без участі представника товариства.

Від третьої особи-1 засобами електронного зв`язку та поштовим зв`язком надійшли пояснення щодо позовної заяви (вх. суду № 48972/23 від 26.09.2023; вх. суду № 50230/23 від 03.10.2023), в яких Міністерство фінансів України просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та здійснювати розгляд справи без участі представника Міністерства, посилаючись на таке:

- 28.04.2021 також між Акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Терратранс" було укладено додатковий договір № 1 до договору кредитної лінії № 103.10-10-396-М5/КЛ від 28.04.2021. Відповідно до положень додаткового договору сторони, приймаючи юридичний факт існування позичальником отримання забезпечення за кредитом у вигляді гарантії, та з метою належного врегулювання взаємних правовідносин, які були породжені зазначеним юридичним фактом, дійшли згоди доповнити умови кредитного договору. Зокрема, позичальник обізнаний, що його грошові зобов`язання перед банком зі сплати основної суми боргу за кредитом будуть частково забезпечені гарантією, а також визнає та підтверджує, що у разі виконання гарантом гарантійних зобов`язань перед банком шляхом здійснення платежів за рахунок державного бюджету у позичальника з моменту такого виконання виникає прострочена заборгованість перед державою, а до держави переходить права кредитора та право вимагати від позичальника погашення заборгованості у способи та згідно з процедурами, встановленими Порядком надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2020 № 1151 та договором про надання державної гарантії на портфельній основі № 13010-05/271. Тобто, підписання даного договору свідчить про те, що банк та позичальник домовились про те, що кредит буде забезпечено державою. Окрім цього, 28.04.2021 між Акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" та громадянином України ОСОБА_1 (далі - поручитель) було укладено договір поруки № 103.10-10-396-М5/П-1 (далі - договір поруки). Відповідно до положень договору поруки поручитель безумовно, безвідклично та безоплатно зобов`язується перед кредитором відповідати солідарно з боржником за виконання в повному обсязі зобов`язання, у тому числі того, що виникне у майбутньому відповідно до умов кредитного договору. Поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язання у тому ж обсязі, що і боржник в порядку визначеному кредитним договором;

- у супереч вимогам договору кредитної лінії позичальник у строк до 27.04.2022 згідно з графіком не здійснив платіж за основним боргом у розмірі 987 956 грн. 20 коп. та такий платіж залишався несплаченим протягом 90 календарних днів поспіль. У зв`язку з настанням гарантійного випадку АТ "Державний ощадний банк України" надіслав листом від 27.10.7022 № 70/4-04/263 до Мінфіну та в копії Агенту вимогу на сплату за гарантією №1 від 27.10.2022 за Договором про надання гарантії на портфельній основі № 13010-05/271 від 31.12.2020. Банком повідомлено про настання гарантійного випадку за проблемним кредитом № 103.10-10-396-МП/КЛ від 28.04.2021 та надано прохання перерахувати суму сплати за гарантією в розмірі 493 978 грн. 10 коп. на рахунок бенефіціара. За результатами розгляду вказаної вимоги 09.12.2022 Мінфін перерахував банку суму у розмірі 493 978 грн. 10 коп. для відшкодування за кредитною операцією. Таким чином, з урахуванням положень договору кредитної лінії № 103.10-10-396-М5/КЛ від 28.04.2021 та додаткового договору № 1 до договору кредитної лінії № 103.10-10-396-М5/КЛ від 28.04.2021, договору про надання гарантії на портфельній основі № 13010-05/271 від 31.12.2020 у відповідача наявна заборгованість перед державою у розмірі 493 978 грн. 10 коп.;

- прострочена заборгованість суб`єктів господарювання перед державою та перед банком-кредитором за кредитами, залученими під державну гарантію на портфельній основі, стягується з таких суб`єктів господарювання банком-кредитором у порядку, встановленому законодавством та відповідним правочином щодо надання державної гаранти на портфельній основі, з подальшим перерахуванням пропорційної частки в рахунок погашення заборгованості перед державним бюджетом. Порядок надання гарантій на портфельній основі у 2020 року було встановлено Кабінетом Міністрів України шляхом прийняття Постанови Кабінету Міністрів України від 25.11.2020 № 1151 "Деякі питання надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році", яким затверджено Порядок надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році (далі - Порядок № 1151). Мінфін зауважує, що Порядок № 1151 регулює порядок дій суб`єктів у випадку не здійснення планового платежу згідно з графіком платежів за отриманим кредитом і такий платіж залишається несплаченим протягом 90 днів;

- 23.12.2020 Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 1317 "Про надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році", якою надано у 2020 році державні гарантії на портфельній основі банкам-кредиторам у межах обсягів, затверджених цією постановою та уповноважено Міністра фінансів підписувати документи щодо надання державних гарантій на портфельній основі. Згідно з розподілом Обсягів надання у 2020 році банкам-кредиторам державних гарантій на портфельній основі АТ "Ощадбанк" наданий граничний обсяг державних гарантій на портфельній основі у розмірі 1 000 000 000 гривень. Таким чином, у 2020 році було визначено, що суб`єктам господарювання мікропідприємництва, малого та/або середнього підприємництва резидентам України можуть, надаватися державні гарантії для забезпечення часткового виконання боргових зобов`язань за портфелем кредитів банків-кредиторів, з визначенням порядку надання таких гарантій, а також визначення порядку дій Мінфіну, банку-кредитора, Агента та суб`єкта господарювання;

- щодо часткового забезпечення зобов`язання (кредиту) державою, то 31.12.2020 між Міністром фінансів України Марченком Сергієм Михайловичем, який діяв від імені держави за дорученням Кабінету Міністрів України, на підставі положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, з одного боку, та Акціонерним товариством "Державний ощадний банк України", в особі заступника голови правління Стецевича Андрія Ігоровича, який діяв на підставі довіреності від 03.12.2019, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С.М. та зареєстрованою в реєстрі за № 1432 та на підставі постанови правління АТ "Ощадбанк" № 891 від 29.12.2020, з іншого, укладено договір про надання державної гарантії на портфельній основі № 13010-05/271 (далі - договір гарантії). Відповідно до пункту 2.1 договору гарантії гарант на умовах цього договору та в межах ліміту гарантії надає на користь бенефіціара безвідкличнугарантію з метою гарантування виконання принципалами частини своїх грошових зобов`язань перед бенефіціаром за кредитними договорами, включеними до портфеля (сукупності всіх кредитів, зобов`язання за якими частково забезпечені гарантією).

У підготовче засідання 03.10.2023 з`явився представник позивача, представники відповідачів-1,2 та третіх осіб-1,2 у вказане засідання не з`явились, при цьому судом було враховано наявність заяви та пояснень третіх осіб-1,2, в яких вони просять суд здійснювати розгляд справи без участі їх представників, які були задоволені судом.

З приводу належного повідомлення відповідача-1 про розгляд даної справи судом, а також щодо виконання завдання підготовчого провадження, слід зазначити таке.

Про день, час та місце підготовчого засідання, призначеного на 03.10.2023, відповідач-1 повідомлений шляхом направлення на його електронну адресу ухвали суду від 14.09.2023, на підтвердження чого до матеріалів справи залучено довідку про доставку електронного листа (а.с. 187), згідно з якою вказаний документ доставлено до електронної скриньки - 18.09.2023.

Крім того, за приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Статтею 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" визначено перелік відомостей, про юридичну особу, які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Зокрема, передбачено, що до Єдиного державного реєстру вноситься інформація для здійснення зв`язку з юридичною особою: телефон, адреса електронної пошти (пункт 18 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").

Частиною 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" встановлено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Згідно з відомостями розділу "Інформація для здійснення зв`язку" Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань електронною поштою відповідача-1 є geosint7@ukr.net (а.с. 118).

Суд відзначає, що вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань електронна пошта відповідача-1 - geosint7@ukr.net є офіційною електронною адресою відповідача-1 у розумінні законодавства, в тому числі Господарського процесуального кодексу України.

Належних та допустимих доказів того, що вказана електронна адреса не є офіційною електронною адресою відповідача-1, або перестала працювати, відповідачем-1 не надано.

Так, господарським судом було долучено до матеріалів справи Довідку про доставку електронного листа, якою підтверджується, що ухвала суду від 17.07.2023 була доставлена відповідачу-1 на електронну пошту geosint7@ukr.net, яка зазначена у розділі "Інформація для здійснення зв`язку" Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, - 17.07.2023 (а.с. 122).

За змістом частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Враховуючи вказане, відповідач-1, з урахуванням положень частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, 17.07.2023 отримав ухвалу суду від 17.07.2023, що підтверджується Довідкою про доставку електронного листа на електронну пошту відповідача (а.с. 122).

Слід також відзначити, що ухвала суду про відкриття провадження у справі від 17.07.2023 була надіслана відповідачу-1 на адресу його офіційного місцезнаходження: вулиця Шкільна, будинок 9, смт. Дніпровське, Дніпропетровська область, 51650, яка вказана у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 118), та була отримана останнім 01.08.2023, що вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 4930022991592 (а.с. 138).

При цьому суд зазначає, що статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до статей 9, 14, 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" на підставі поданих юридичною особою документів у Єдиному державному реєстрі зазначаються відомості про її місцезнаходження.

Частиною 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" встановлено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Враховуючи вказане, вбачається, що офіційне місцезнаходження повідомляється юридичною особою для забезпечення комунікації та зв`язку із нею зацікавлених осіб, у тому числі контрагентів, органів державної влади тощо.

На підтвердження адреси відповідача-1 судом долучено до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача є: вулиця Шкільна, будинок 9, смт. Дніпровське, Дніпропетровська область, 51650 (а.с. 118), на яку і була направлена кореспонденція господарського суду для відповідача-1.

З огляду на все вищевикладене, суд приходить до висновку, що в розумінні частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 17.07.2023 вважається врученою відповідачу 17.07.2023.

Так, ухвалою суду від 17.07.2023, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу-1 подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

З огляду на викладені обставини справи, з урахуванням того, що ухвала суду від 17.07.2023 вважається врученою відповідачеві - 17.07.2023, граничним строком для подання відзиву на позовну заяву було 01.08.2023.

Судом також були враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв`язком.

Проте, станом на 03.10.2023 строк на подання відзиву на позовну заяву для відповідача-1, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг, закінчився.

Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.

Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Суд прийшов до висновку, що відповідач-1 не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву.

З приводу належного повідомлення відповідача-2 про розгляд даної справи судом, а також щодо виконання завдання підготовчого провадження, слід зазначити також таке.

З позовної заяви вбачається, що позивачем у складі учасників провадження визначено фізичну особу - ОСОБА_1 (відповідач-2).

За змістом абзацу 2 частини 1, частин 6, 7 статті 176 Господарського процесуального кодексу України до відкриття провадження у справі суд повинен отримати інформацію про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача, яка не є підприємцем. Так, якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не є підприємцем, суд відкриває провадження протягом п`яти днів з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача. У разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом п`яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду. Суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.

Керуючись вказаними положеннями закону, судом здійснено запит до Єдиного державного демографічного реєстру, на який отримано відповідь № 146117 від 13.07.2023, з якої вбачається, що адресою реєстрації Гріченка Геннадія Володимировича є АДРЕСА_1 (а.с.119).

Слід відзначити, що ухвала суду про відкриття провадження у справі від 17.07.2023 була надіслана відповідачу-2 на адресу його офіційного місцезнаходження: АДРЕСА_1, яка вказана у Витягу з Єдиного державного демографічного реєстру (а.с. 118), та була отримана останнім 01.08.2023, що вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 4930022991584 (а.с. 137).

Так, ухвалою суду від 17.07.2023, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу-2 подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

З огляду на викладені обставини справи, з урахуванням того, що ухвала суду від 17.07.2023 вважається врученою відповідачу-2 - 01.08.2023, граничним строком для подання відзиву на позовну заяву для відповідача-2 було 16.08.2023.

Судом також були враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв`язком.

Проте, станом на 03.10.2023 строк на подання відзиву на позовну заяву для відповідача-2, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг, закінчився.

Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.

Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Суд прийшов до висновку, що відповідач-2 також не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву.

Крім того, суд зауважує, що відповідач-2 про день, час та місце підготовчого засідання був повідомлений належним чином, оскільки представник останнього був присутній у попередньому судовому засіданні, що відображено у протоколі судового засідання від 14.09.2023 (а.с. 176), а також, наявному в матеріалах справи повідомленні про відкладення розгляду справи (а.с. 180).

Однак, з часу попереднього підготовчого засідання (14.09.2023) станом на 03.10.2023 минуло майже три тижні, та відзиву на позовну заяву, а також жодних пояснень чи доказів відповідачем-2 до суду не подано.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до частини 1 статті 177 Господарського процесуального кодексу України, завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

У підготовчому засіданні 03.10.2023 представник позивача підтвердив доцільність закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.

У підготовчому засіданні 03.10.2023 судом, відповідно до вимог статті 182 Господарського процесуального кодексу України, були здійснені всі дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 185 Господарського процесуального кодексу України суд за результатами підготовчого засідання постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Відповідно до пункту 18 частини 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання для розгляду справи по суті.

На підставі викладеного, керуючись статтею 177, пунктом 18 частини 2 статті 182, пунктом 3 частини 2 статті 185, статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

2. Розпочати розгляд справи по суті у загальному позовному провадженні та призначити судове засідання на 25.10.2023 об 11:00 год., яке відбудеться в приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області в залі судового засідання (кабінеті) № 1-207 за адресою: 49027, м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1.

3. Викликати представників учасників справи в судове засідання, визнавши їх явку обов`язковою.

4. Дану ухвалу суду направити учасникам справи на їх електронні пошти, а саме:

- позивачу на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1, яку він зазначив у позовній заяві та заявці на отримання процесуальних документів в електронному вигляді;

- відповідачу-1 на електронну пошту geosint7@ukr.net, яку зазначено у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

- відповідачу-2 на електронну пошту його представника ІНФОРМАЦІЯ_2, яку зазначено у заяві;

- третій особі-1 на електронну адресу infomf@minfin.gov.ua, яку зазначено на офіційному сайті Міністерства фінансів України;

- третій особі-2 на електронну адресу contact@eximb.com, яку зазначено на офіційному сайті товариства.

5. Повідомити учасників справи про те, що інформація у цій справі доступна на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/spisok/csz\

6. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення - 03.10.2023 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний - 05.10.2023.

Суддя Ю.В. Фещенко